Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Python]

Ну нехай не всі, але ж більшість пише:
[[cs:D'Artagnan]]
[[de:Charles d'Artagnan de Batz-Castelmore]]
[[en:D'Artagnan]]
[[es:D'Artagnan]]
[[fi:D'Artagnan]]
[[fr:Charles de Batz de Castelmore d'Artagnan]]
[[gl:D'Artagnan]]
[[nl:Charles de Batz de Castelmore]]
[[pl:D'Artagnan]]
[[pt:D'Artagnan]]
[[ru:Д'Артаньян]]
[[sv:D'Artagnan]]
[[tr:D'Artagnan]]

[Wolliger Mensch]

Это вы из Википедии?

[Python]

Так

[Wolliger Mensch]

В энциклопедиях это понятно.

[Python]

Тобто, в енциклопедичних статтях діють не зовсім ті правила запису іншомовних прізвищ, що в решті текстів? Чи це стосується лише Вікіпедії?

[Wolliger Mensch]

Да нет. Записать в оригинале, можно, наверное, во всяких текстах. Я думаю, автор сам выбирает, насколько понятен его текст будет читателю. И если он не хочет, чтобы его д'Артаньяна называли Артагнаном, он напишет это имя местным письмом.

[Python]

У продовження теми про кракозяблики. Як бачимо, більшість прихильників української латиниці надають перевагу літері x (ікс) в ролі відповідника кириличної х. Якщо подумати, й інші лiтepи кирилиці можна спокійно замінити латинськими без втрати їх графічної форми. Зокрема, в ДОСівській кирилиці відсутня кирилична і, але її можна спокійно замінити аналогічною латинською літерою.

Bзaгaлi, зaмiнити мoжнa й лiтepи AaBEeIiKMHOoPpCcTyXx - вci вoни мaють лaтинcькi гpaфiчнi aнaлoги.
Taким чинoм, кiлькicть кpaкoзябл змeншитьcя, a зoвнiшнiй вигляд тeкcтy нe змiнитьcя.

Aлe мoжнa nimu щe gaлi, gogaвшu go aбemku й вiggaлeнi гpaфiчнi aнaлoгu - g, k, n, m gля д, к, п, т...

Ocь яk вuгляgamuмe цeй mekcm y бumoмy koдyвaннi:

Aëe ìoæía nimu ùe gaëi, gogaâøu go aáemku é âiggaëeíi ãpaôi÷íi aíaëoãu - g, k, n, m gëÿ ä, ê, ï, ò...

Ocü ÿk âuãëÿgamuìe öeé mekcm y áumoìy kogyâaííi:

×umamu âaæko, aëe ëeãøe, íiæ npocmo kpakoçÿáëuku

Чumamu вaжko, aлe лeгшe, нiж npocmo kpakoзяблuku

[ou77]

У продовження теми про кракозяблики. Як бачимо, більшість прихильників української латиниці надають перевагу літері x (ікс) в ролі відповідника кириличної х. Якщо подумати, й інші лiтepи кирилиці можна спокійно замінити латинськими без втрати їх графічної форми. Зокрема, в ДОСівській кирилиці відсутня кирилична і, але її можна спокійно замінити аналогічною латинською літерою.

Так просто звикли, бо наприклад в науковому письмі в прасловянській мові пишеться саме "х" і думаю є на те підстави, чомусь мені здається що мають бути регулярні відповідності між нашим "х" та латинським "х".

Про інші подібні літери такого не скажеш (відповідності), хіба що про "с"

[andrewsiak]

оце трохи піднесу тему.
Хто як порадить латинкою передавати давньоруські/старослов'янські Ъ та Ь? Наприклад, ДЬНЬ, ТЪПЪТЪ. І бажано, щоб було якнайменше діакритики.

[Ревета]

оце трохи піднесу тему.
Хто як порадить латинкою передавати давньоруські/старослов'янські Ъ та Ь? Наприклад, ДЬНЬ, ТЪПЪТЪ. І бажано, щоб було якнайменше діакритики.

Можете знайти аналоги в тодішніх мовах, які користувалися латинкою?

[andrewsiak]

у старочеській там де звучали слабкі редуковані - їх пропускали, а там, де звучали сильні - писали е (після твердого приголосного) або і (після м'якого). Але їхня надкороткість ніяк не позначалася. Греки передавали єр через йоту (або не передавали ніяк).

[GaLL]

оце трохи піднесу тему.
Хто як порадить латинкою передавати давньоруські/старослов'янські Ъ та Ь? Наприклад, ДЬНЬ, ТЪПЪТЪ. І бажано, щоб було якнайменше діакритики.

Часто користуються літерами ĭ та ŭ (наприклад, в наукових працях).

[andrewsiak]

це не гарно. бо якщо без діакритики, то як їх одрізнити від звичайних i, u?

[Vertaler]

Ґля чатів буде нормально навіть Ь = Q і Ъ = W.

А офіційно писати латинкою — тільки залишаючи ь та ъ. або, мабуть, ɪ, ʊ, ʉ чи ще якісь літери з Юнікоду стянути.

[iopq]

це не гарно. бо якщо без діакритики, то як їх одрізнити від звичайних i, u?

Якщо без діакритики як одрізнити й від звичайної літери и? 

[andrewsiak]

Ґля чатів буде нормально навіть Ь = Q і Ъ = W.

А офіційно писати латинкою — тільки залишаючи ь та ъ. або, мабуть, ɪ, ʊ, ʉ чи ще якісь літери з Юнікоду стянути.

w для ъ - у цьому щось є, а от q для ь - це, як на мене, занадто радикально.
Але дякую, Фвертаалере.

Я оце подумав, що їх також можна записувати як i (e), u (o) над рядком:
... rastⁱrgaja g^urdago sⁱrdⁱce...
... rast^ergaja g^ordago s^erd^ece...

[Ревета]

оце трохи піднесу тему.
Хто як порадить латинкою передавати давньоруські/старослов'янські Ъ та Ь? Наприклад, ДЬНЬ, ТЪПЪТЪ. І бажано, щоб було якнайменше діакритики.

dini
typyty

[iopq]

djnj/twpwtw

[Conservator]

Як на мене, то редуковані без діякритики можна подати лише в первісному їх напсианні. Тобто, коли спеціяльно для них були винайдені знаки "ъ" і "ь", і саме в кирилиці, тут уже нічого не зробиш. У латинці заміну можна підшукати лише з великими натяжками. Тим паче, що ці позначення потрібні далеко не всім мовцям, котрі користуватимуться латинкою.

Знову ж, "w" потрібен для передачі "в" перед голосними заднього ряду, де цей звук має губно-губну природу.

[andrewsiak]

Як на мене, то редуковані без діякритики можна подати лише в первісному їх напсианні. Тобто, коли спеціяльно для них були винайдені знаки "ъ" і "ь", і саме в кирилиці, тут уже нічого не зробиш. У латинці заміну можна підшукати лише з великими натяжками. Тим паче, що ці позначення потрібні далеко не всім мовцям, котрі користуватимуться латинкою.

Знову ж, "w" потрібен для передачі "в" перед голосними заднього ряду, де цей звук має губно-губну природу.

у давніх слов'янських він має губно-губну природу у будь-якій позиції. Зрештою, це непоганий вибір, адже ніколи не сплутаєш, де w=ъ і де w=в, адже вони не трапляються в однакових позиціях. Так само, як і j=ь і j=й.

[Conservator]

andrewsiak, у принципі Ви праві. Але тоді не дуже гарно виглядатиме збіг "ww". З ним то що робити? Як на мене, то сама українська латинка потрібна в першу чергу для того, щоби правопис точніше відповідав принципові "одна фонема - одна літера". Тут ми бачимо надто різкий відхід від нього. Хоча він і не так кидався б у вічі рядовому мовцеві - бо ж йому навряд чи доведеться читати тексти з редукованими, яких у мові давно нема.

[Vertaler]

Консерваторе, а для яких саме фонем латинка потрібна? Якщо ви про W — це не фонема. Та й у білоруській то не фонема, а лише алофон /v/.

(Я вже мовчу про те що ніхто крім мене цей Ў навіть не вимовляє. Тільки одне Ф чую.)

[Conservator]

Дійсно, "w" i "v"в українській є алофонами однієї фонеми, щодо них таке розрізнення на письмі, як на мене, потрібне саме задля того, щоби народ ці звуки у відповідних позиціях не оглушував до "ф". Бо ж у нас теж ніхто не вимовляє "Ў" там, де того вимагає літ. норма. А так хоч частина мовців зрозуміє, що коли позначення на письмі инакше, то й вимовлятися вони мають по ріжному.

Далі - зайві букви штибу я, ю, є, ї, щ, котрі позначають по два звуки у тексті латинкою стають непотрібними.

[iopq]

Slovo o plwku Igorevae, Igoria syna Sviatwslavlia, vnuka oljgova.
Ne laepo li ny biaszetw, bratije, nacziati starymi slovesy trudnyxw povaestij o plwku Igorevae, Igoria Sviatwslavlicza?

[Conservator]

Тобто ять через ae? А фіту, омегу? А як розріжняти "і", "и" та "v", а також "ы"? Чи можливо передати юси без діякритики?