Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[shravan]

Ноц была гвяздзиста и ксѧжыцова. Кро́лёва Лена стала на полянє пред замечкєм и патр́ыла на ляс.
Выпила влас́нє остатни лык боро́вковего компоту, кєды вс́ро́д др́ев цось сѧ порушыло.
Кролёва нє бала сѧ. Ляс был єй домем, охронѫ, и радос́цѭ.
Патр́ыла як др́ева поволи сѧ розсуваѭ, слухала як тр́аскаѭ сухе галѧзє на зєми.
Вс́ро́д мрочных лисци, зацєнённых пни, вылонили сѧ очы. Жо́лте очы вилка.
Вилк был огромны, чарны, посѧпны. Найвѧкшы вилк якєго видала в жыцью. Поволи подшедл до Кро́лёвей Лены.
Нє бал сѧ. Шедл спокойнє, достойнє. Як вилчы кро́ль. Затр́ымал сѧ пєць, може тр́ы кроки од Кро́лёвей.
- Витай, Кро́лёво -- Повєдзял.
Кро́лёва нє здзивила сѧ. Вшак ляс, р́ека, го́ры, вшыстко ма своє таємницы и секреты.
Кто вс́ро́д них жыє, тего нє може дзивиць мо́вѭцы людзким глосем вилк.
- Витай, Вилку -- Одповєдзяла.
Вилк склонил гловѧ.
- Єстем Аргх.

Jak vam?

Правда, набагато зрозуміліше а пріорі ныж коли латинецею:)

А откуда этот текст? Что-то до боли знакомое, но не могу вспомнить. Выглядит действительно гораздо более понятным, чем в стандартной польской латинице.

[iopq]

Я би писав би без м'якого знаку, але тілки з пом'якшенням як р́, ц́

вил́к краще мені подобається ніж відсуток палаталізації

та й цос́ краще ніж цось

[Lugat]

Читається значно легше, ніж польська латинка. Хоча я зробив би польську кирилицю більш етимологічною: напр., не «пш̄ед», а «пр̌ед» чи «пр́ед» (rz=ш̄, ж̄, я правильно зрозумів?).

Komu jak. Ja, napryklad, naviť biloruśki knyhy perehanäju čerz "łacinizatar" i čytaju todi nabahato švydše. Mabuť tomu, ščo todi biloruśkyj tekst maje vyhläd biľš sxožyj na zvyčnyj polśkyj. A na kyrylyčnomu teksti biľše spotykajuś, napevne tomu ščo raniše u nas znajty biloruśki knyhy bulo velykoju problemoju. Odne lyše ščo zminüju, tak ce ǔ na w.

A čomu b ne osučasnyty polśke pyśmo?
Napryklad:

"Noc byla gviazdzista i księžycova. Króliova Lеna stala na polianie přеd zamеčkiem i patřyla na lias.
Vypila vlaśnie ostatni lyk boróvkovеgo kompotu, kiedy vśród dřеv coś się porušylo.
Kroliova nie bala się. Lias byl iej domеm, oxroną, i radością.
Patřyla jak dřеva povoli się rozsuvaią, sluxala iak třaskają suxе galęzie na ziemi.
Vśród mročnyx lisci, zacienionyx pni, vylonili się očy. Žóltе očy viľka.
Viľk byl ogromny, čarny, posiępny. Najviękšy viľk jakiego vidala v žyciu. Povoli podšеdl do Króliovеj Lеny.
Nie bal się. Šеdl spokojnie, dostojnie. Jak viľčy króľ. Zatřymal się pięć, možе třy kroki od Króliovеj.
– Vitaj, Króliovo – Poviedzial.
Króliova nie zdzivila się. Však lias, řеka, góry, všystko ma svoje tajemnicy i sеkrеty.
Kto vśród nix žyie, tеgo nie možе dzivić móviący liudzkim glosеm viľk.
– Vitaj, Viľku – Odpoviedziala.
Viľk sklonil glovę.
– Jestеm Argx."

Jak vam na to?

[sknente]

Nie, to coś zupełnie mutantskie . Jeśli łacińskie pismo używać, to niech będzie jak jest. Cyrylica zaś dodaje nieco miło. A teraz przyszedł czas by nad czeskim поиздеваться. ^_^

[sknente]

Кдиж го прьіведлі назпьет, уложілі го опьет до постеле а опьетнье го попросілі, аби уснул.
Кдиж уснул, пробуділі го а одведлі до вышетрьованего покойе, кде Швейк, стойе ууплнье нагий прьед двьема леекарьі, прьіпомньел сі славнее доби свеего одводу. Мімодьек сплинуло му зе ртуў:
"Тауглих."
"Цо повіідаате?" озвал се йеден з леекарьуў. "Удьелейте пьет крокуў купрьеду а пьет назпаатек."
Швейк удеелал їх десет.
"Йаа ваам прьеце рьіікал," правіл леекарь, "абисте їх удьелал пьет."
"Мнье на паар кроцііх незаалежіі," рьекл Швейк.
Нато го леекарьі пожаадалі, аби си седл на жідлі, а йеден го клепал до колена. Пак рьекл к другеему, же рефлексе йсоу ууплнье спраавнее, начеж другий закроутіл главоу а почал Швейка саам клепат до колена, мезітіімцо првній розевіірал Швейкові очніі клапки а проглііжел йего пупилу. Потом одешлі ке столу а прогоділі ньеколік латінскиих вииразуў.
"Послиште, умііте зпііват?" отаазал се йеден з ніх Швейка. "Немогл бисте наам зазпііват ньейакоу піісень?"
"Безевшего, паановее," одповьедьел Швейк. "Немаам сіце ані глас, ані гудебній слух, але покусіім се о то, удьелат ваам то к вуўлі, кдиж се хцете бавіт."
А Швейк спустіл:
"Цож тен младий мніх в том крьесле
чело в руку правоу клоні,
двье горькее, жгавее слзи
по бледиих Лііцііх се роніі... Даал то неуміім," покрачовал Швейк. "Йестлі хцете, так ваам зазпііваам:
Йак йе мі тескно около срдце,
цо тьежче болнье здвііг ньаадра маа,
кдиж тіше седіім, до даалки гледіім,
там, там до даалки тоуга маа ... А такее то даал неуміім," вздихл Швейк.

[Python]

Я тут подумав, а чом би не привести всі слов'янські писемності до спільного знаменника? Візьмемо за основу початковий варіант кирилиці (крім, можливо, деяких нефункціональних літер). Більшість слів можна записати цими літерами етимологічно, а для відтворення звучання в конкретній мові використати правила читання чи діакритичні значки. Таким чином, текст, записаний однією мовою, стане більш-менш придатним для носіїв інших слов'янських мов. Українська мова ма́ла подібний досвід (система Максимо́вича використовувала правопис, наближений до тогочасного російського, але з дещо іншими правилами читання, де звучання деяких голосних вказувалось діакритиками).

[sknente]

У меня тоже такая идея была когда я посмотрел на обчословенски который здесь есть, и на словиански. Зачем выдумаватъ искуственный язык если можно просто повысить этимологичность написания.... я даже алфавит специальный начал выдумывать... с отдельными знаками для служебных морфем (показатели падежей и склонений, суффиксы, предлоги, приставки...)

А для записи корней, алфавит основан на общеславянском состоянии... с маркерами разных степеней палатализации и условными гласными.

[iopq]

Я тут подумав, а чом би не привести всі слов'янські писемності до спільного знаменника? Візьмемо за основу початковий варіант кирилиці (крім, можливо, деяких нефункціональних літер). Більшість слів можна записати цими літерами етимологічно, а для відтворення звучання в конкретній мові використати правила читання чи діакритичні значки. Таким чином, текст, записаний однією мовою, стане більш-менш придатним для носіїв інших слов'янських мов. Українська мова ма́ла подібний досвід (система Максимо́вича використовувала правопис, наближений до тогочасного російського, але з дещо іншими правилами читання, де звучання деяких голосних вказувалось діакритиками).

Тому шчо ніхто не зможе прочитати та й деякі слова мають іншу етімологію в різних слов'янських мовах
писатимо чѣршня українською, але череша болгарскою?

[Lugat]

Я тут подумав, а чом би не привести всі слов'янські писемності до спільного знаменника? Візьмемо за основу початковий варіант кирилиці (крім, можливо, деяких нефункціональних літер). Більшість слів можна записати цими літерами етимологічно, а для відтворення звучання в конкретній мові використати правила читання чи діакритичні значки. Таким чином, текст, записаний однією мовою, стане більш-менш придатним для носіїв інших слов'янських мов. Українська мова ма́ла подібний досвід (система Максимо́вича використовувала правопис, наближений до тогочасного російського, але з дещо іншими правилами читання, де звучання деяких голосних вказувалось діакритиками).

Ni, my pidemo dali. Proponuju vsi evropejśki movy zapysuvaty etymologično, orijentujučyś na indoevropejśku pramovu. A koly vsi zvyknuť, možna namityty nastupnyj orijentyr - pysaty nostratyčnoju, ale ščob lüdy kožnoho narodu mohly čytaty svojeju movoju. Važko? Ale ž dlä lüdyny nemaje ničoho nazdolannoho. 

[iopq]

Я тут подумав, а чом би не привести всі слов'янські писемності до спільного знаменника? Візьмемо за основу початковий варіант кирилиці (крім, можливо, деяких нефункціональних літер). Більшість слів можна записати цими літерами етимологічно, а для відтворення звучання в конкретній мові використати правила читання чи діакритичні значки. Таким чином, текст, записаний однією мовою, стане більш-менш придатним для носіїв інших слов'янських мов. Українська мова ма́ла подібний досвід (система Максимо́вича використовувала правопис, наближений до тогочасного російського, але з дещо іншими правилами читання, де звучання деяких голосних вказувалось діакритиками).

Ni, my pidemo dali. Proponuju vsi evropejśki movy zapysuvaty etymologično, orijentujučyś na indoevropejśku pramovu. A koly vsi zvyknuť, možna namityty nastupnyj orijentyr - pysaty nostratyčnoju, ale ščob lüdy kožnoho narodu mohly čytaty svojeju movoju. Važko? Ale ž dlä lüdyny nemaje ničoho nazdolannoho. 

Ni, krašče mal'uvaty vse, pysaty ne potribno

[Python]

Я ж кажу, майбутнє за ієрогліфами

[Lugat]

Я ж кажу, майбутнє за ієрогліфами

Pravyľno, kolego, ZA, a ne V!

[Conservator]

Ni, krašče mal'uvaty vse, pysaty ne potribno

A po-mojemu j maľuvanńa vid lukavoho. Tre' navčyty śa peredavaty dumky na vidstań i zberihaty jix u nematerijaľnim stani

[Lugat]

A po-mojemu j maľuvanńa vid lukavoho. Tre' navčyty śa peredavaty dumky na vidstań i zberihaty jix u nematerijaľnim stani 

Cilkom zhoden! Tomu, poky šče do toho sprava dijde, budemo pysaty latynkoju.
A povertajučyś do pytannä, jak nazvaty naš rux za latynku, to ja zaproponuvav by: "Do Evropy - z evropejśkoju abetkoju!"

[piton]

A po-mojemu j maľuvanńa vid lukavoho. Tre' navčyty śa peredavaty dumky na vidstań i zberihaty jix u nematerijaľnim stani

Некоторые мысли лучше вообще научиться не передавать никому.

A povertajučyś do pytannä, jak nazvaty naš rux za latynku, to ja zaproponuvav by: "Do Evropy - z evropejśkoju abetkoju!"

Да, непросто будет проходить зачет на азбуку...
"Не пересдача, а просто праздник, но как приятно поболтать.
Так значит, завтра на том же месте ровно в пять".

Может, и примут аматоров. "И ноты у нас есть, и инструменты есть".

[Conservator]

poky šče do toho sprava dijde, budemo pysaty latynkoju.
A povertajučyś do pytannä, jak nazvaty naš rux za latynku, to ja zaproponuvav by: "Do Evropy - z evropejśkoju abetkoju!"

Ta ja ž tiľko za! Oboma rukamy.

[Python]

Cilkom zhoden! Tomu, poky šče do toho sprava dijde, budemo pysaty latynkoju.
A povertajučyś do pytannä, jak nazvaty naš rux za latynku, to ja zaproponuvav by: "Do Evropy - z evropejśkoju abetkoju!"

А чим кирилиця погана в ролі європейської абетки? Її, як, до речі, і грецький алфавіт, так само було створено в Європі.

[sknente]

А енто... вроде после включения Болгарии в ЕС, собираются на новом тираже евро слово "евро" кириллицей писать.

[sknente]

Oto wiadomość pana Lugata przez moją pisownią:

Cilkom zhoden! Tomu, poki sce do toho sprava diide, budemo pisati latinkoiu.
A povertaiucis do pitannia, iak nazvati nas ruch za latinku, to ia zaproponuvav bi: "Do Europi - z europeiskoiu abetkoiu!"

Zobaczcie, bez żadnej diakrytyki. ;)

[Conservator]

Oto wiadomość pana Lugata przez moją pisownią:

Cilkom zhoden! Tomu, poki sce do toho sprava diide, budemo pisati latinkoiu.
A povertaiucis do pitannia, iak nazvati nas ruch za latinku, to ia zaproponuvav bi: "Do Europi - z europeiskoiu abetkoiu!"

Zobaczcie, bez żadnej diakrytyki. ;)

Tak, ale kiedy czytać ten tekst tak, jak on jest napisany, to nie biędze po-ukrainśku - "c" jak "cz", "i" jak "y" etc, To nie jest doskonały wariant (przepraszem za nie welmy pięnknę polszczyznę - nikiedy nie ucziłem ten język - tylko czytałem).

[Oleksij]

Oto wiadomość pana Lugata przez moją pisownią:

Cilkom zhoden! Tomu, poki sce do toho sprava diide, budemo pisati latinkoiu.
A povertaiucis do pitannia, iak nazvati nas ruch za latinku, to ia zaproponuvav bi: "Do Europi - z europeiskoiu abetkoiu!"

Zobaczcie, bez żadnej diakrytyki. ;)

Tak, ale kiedy/gdy czytać ten tekst tak, jak on jest napisany, to nie będzie po-ukraińsku - "c" jako "cz", "i" jako "y" etc, To nie jest doskonałym wariantem (przepraszem za nie bardzo piękną polszczyznę - nigdy się nie uczyłem tego języka - tylko czytałem).

[Conservator]

Ja ż przeprosiłem.

[Conservator]

W literaturze baczyłem słowo "welmy". Ale jednak dziękuję za poprawienia - jako pisał Lenin, trzeba "Uczić się, uczić się, i jeszcze raz - uczić się"

[Oleksij]

Ja ż przeprosiłem.

A ja lecz poprawiłem.

[Lugat]

А чим кирилиця погана в ролі європейської абетки? Її, як, до речі, і грецький алфавіт, так само було створено в Європі.

A čym ne dohodyly runy skandynavam?