Лингвофорум

Цитата: SIVERION от января  4, 2010, 22:56
dljа ukrаїnshkoї lаtіnkі trеbа sеrhyoznіy pіеdchіеd,u mеnе є vаrіеаntі dеjаkіch zvukіеw : іе-це і та і-и . Sіr-сир,Snіеg-сніг

А чим поганий варіант Y=И, I=I (syr, snig)?

Y-виглядає серед інших літер не дуже гармонійно,на мою думку

Цитата: SIVERION от января  4, 2010, 23:26
Y-виглядає серед інших літер не дуже гармонійно,на мою думку

Ne baču, what's wrong? Normaľna bukva. Xiba ščo biľš častotna za "i"? 

Коли скрізь літера Y-це не дуже гармонійно виглядає на письмі,на мою думку

Наприклад MY CHYTАLY HАRNІ KNYZHКY або MІ CHІТАLІ HАRNІЕ KNІZHКІ ,який варіант краще?

Я схиляюсь до другого варіанта,але у кожного різні смаки мабуть

Цитата: SIVERION от января  5, 2010, 21:04
Я схиляюсь до другого варіанта,але у кожного різні смаки мабуть

Yak ne divno, ale ya vzhe z takim proyektom vistupav osy tut:
Українська - латиницею. Що видумаєте про це?
Ya navity na nyoho tranlietiruvav cili romani. Prochitavshi storienku-dvie do nyoho zvikayesh, a potiem ie ne pomiechayesh, a do toho, na pershiy pohlyad zdayetysya niebi ce yakasy slovyansyka mova, ale ne ukrayiensyka. Xocha vse odno ne vdalosya povniestyu pozbutisya lieteri "y", na cey raz u rolie yotu ta myakoho znaku. Ce, niby mensh chastotno, ta vse zh... 

Lugаt,я за те щоб Y-було тільки для Й або йотовані звуки в середені слова,Josіp але Rаyon -Йосип і Район

Цитата: Lugat от января  5, 2010, 21:18
Xocha vse odno ne vdalosya povniestyu pozbutisya lieteri "y", na cey raz u rolie yotu ta myakoho znaku. Ce, niby mensh chastotno, ta vse zh...

Na zhaly, myakiy znak uzhe davno ne spriymayetysya yak holosna, todie yak y - spriymayetysya. Mimovolie pochinayesh chitati yoho... Nam zahrozhuye viedrodzhennya yeriv!!! (Vzhe ne kazhuchi pro poyavu yatya na miescie davnyoho o).

М'які приголосні мають тенденцію звучати довше, та ще й з аспірацією. Що це як не їр?

Šanovne panstvo, maju dekil`ka pytań ščodo latynky.
1. Jaka versija latynky najbil`š popul`arna? Chočab sered vas?
2. Jaky klaviaturnu rozkladku vykorystovujete?
D`akuju.

Цитата: Svydryhailo от января 15, 2010, 16:38
1. Jaka versija latynky najbil`š popul`arna? Chočab sered vas?
2. Jaky klaviaturnu rozkladku vykorystovujete?

1. Vazhko skazaty - versij latynky javno biljshe, nizh tykh, khto neju aktyvno korystujetjsja. Nadaju perevahu latynkam bez dodatkovykh liter, khocha mozhu pysaty i z diakrytykamy.
2. Korystujusja vlasnoju rozkladkoju Latin by Python, de je dostatnjo shyrokyj vybir dodatkovykh liter, schob maty zmohu vidtvoryty praktychno budj-jaku experymentaljnu latynycju.

Rokiw 8-9 tomu ja teg zaxopliuvawsia cijeju temoju. Deszqo na kompjuteri zalyszylosia z tyx qasiw:

Цитата: Ivan Kotliarewsjkyj. ENEJIDA
Enej buw parubok motornyj
I xlopecj xotj kudy kozak,
Udawsj na wseje zle provornyj,
Zawziatijszyj od wsix burlak.
No hreky, jak spalywszy Troju,
Zrobyly z neji skyrtu hnoju,
Vin wziawszy torbu tiahu daw;
Zabrawszy dejakyx trojanciw,
Osmalenyx, jak hyria, lanciw,
Pjatamy z Troji nakyvaw.
Vin, szvydko porobywszy qowny,
Na synie more pospuskaw,
Trojanciw nasadgawszy powni,
I kudy oqi poquxraw.
No zla Junona, suqa doqka,
Rozkudkudakalasj, jak kvoqka,
Eneja ne liubyla - strax;
Dawno vona uge xotila,
Szqob joho duszka poletila
K qortam i szqob i dux ne pax.

Цитата: Donkey от июня 30, 2010, 22:38
Rokiw 8-9 tomu ja teg zaxopliuvawsia cijeju temoju. Deszqo na kompjuteri zalyszylosia z tyx qasiw:

Тут одразу й не прочитаєш...

Цитата: Conservator от июля  1, 2010, 19:30

Цитата: Donkey от июня 30, 2010, 22:38
Rokiw 8-9 tomu ja teg zaxopliuvawsia cijeju temoju. Deszqo na kompjuteri zalyszylosia z tyx qasiw:

Тут одразу й не прочитаєш...

Рокіў 8-9 тому я тег заксопліувавсіа цією темою. Дешкво на компютері залишилосіа з тикс квасіў 

Цитата: Donkey от июня 30, 2010, 22:38
Rokiw 8-9 tomu ja teg zaxopliuvawsia cijeju temoju. Deszqo na kompjuteri zalyszylosia z tyx qasiw:

1) Systema z я, ю, є = ia, iu, ie pislja pryholosnyx neprydatna dlja suqasnoji ukrajinsjkoji movy.
2) Jakwqo vge ж, ч, х majutj okremi litery, a ne dyhrafy, qomu b ne zrobyty tak samo z ш? Poznaqyvwy ш jak w, в jak v, my oxopymo vsju bazovu latynku j ostatoqno pozbudemosj dyhrafiv dlja tverdyx pryholosnyx.

Цитата: Python от июля  2, 2010, 12:071) Systema z я, ю, є = ia, iu, ie pislja pryholosnyx neprydatna dlja suqasnoji ukrajinsjkoji movy.
2) Jakwqo vge ж, ч, х majutj okremi litery, a ne dyhrafy, qomu b ne zrobyty tak samo z ш? Poznaqyvwy ш jak w, в jak v, my oxopymo vsju bazovu latynku j ostatoqno pozbudemosj dyhrafiv dlja tverdyx pryholosnyx.

1) Poliakam ce skažitj.
2) Načšo wyhaduwaty zowsim nowi zwukowi značennia bukwam?

Цитата: Drundia от июля  2, 2010, 12:48
1) Poliakam ce skažitj.

То проблеми поляків. Вони вже звикли, ми — ні.
Тим більше, в цій латинці м'якість скрізь позначається літерою j. Навіщо робити виняток для голосних після м'яких, створюючи додаткову плутанину з послідовностями голосних?

Цитата: Drundia от июля  2, 2010, 12:48
2) Načšo wyhaduwaty zowsim nowi zwukowi značennia bukwam?

В запропонованій системі вони вже вводяться (скажімо, q=ч), та й позначення w=ш досить поширене в любительських латинках.

Цитата: Python от июля  2, 2010, 13:13
То проблеми поляків. Вони вже звикли, ми — ні.
Тим більше, в цій латинці м'якість скрізь позначається літерою j. Навіщо робити виняток для голосних після м'яких, створюючи додаткову плутанину з послідовностями голосних?

I my zwyknemo, čy ž my durniši za nyx? A jak rozrizniaty zjawyšče j ziawyšče?

Цитата: Python от июля  2, 2010, 13:13В запропонованій системі вони вже вводяться (скажімо, q=ч), та й позначення w=ш досить поширене в любительських латинках.

Take krašče wykynuty zowsim. Dumaju možna stworyty miks poljsjkoji j česjkoji system. Prawda ja dumaju nad možlywistiu peredawaty [ x] abo jak "x", abo jak "q", ja tež fantazer

Цитата: Drundia от июля  2, 2010, 15:43
I my zwyknemo, čy ž my durniši za nyx? A jak rozrizniaty zjawyšče j ziawyšče?

Ne durniwi, tomu j ne budemo robyty latynku z samoho poqatku kryvoju.
Mogna [CjV] peredavaty jak C'jV qy C-jV (z-jisty, vid-jednaty, in-jekcija). Krim toho, jotaciju pislja hubnyx mogna j zovsim ne vidriznjaty hrafiqno vid nemoglyvoji tam mjakosti.

Цитата: Drundia от июля  2, 2010, 15:43
Take krašče wykynuty zowsim. Dumaju možna stworyty miks poljsjkoji j česjkoji system.

Poljsjka j qesjka systemy stavljatj dodatkovi texniqni vymohy. A bazova latynka je na kognomu kompjuteri.

Цитата: Python от июля  2, 2010, 15:59Ne durniwi, tomu j ne budemo robyty latynku z samoho poqatku kryvoju.

Wona ne krywa.

Цитата: Python от июля  2, 2010, 15:59Mogna [CjV] peredavaty jak C'jV qy C-jV (z-jisty, vid-jednaty, in-jekcija). Krim toho, jotaciju pislja hubnyx mogna j zovsim ne vidriznjaty hrafiqno vid nemoglyvoji tam mjakosti.

W ukrajinsjkij mowi ziajannia take ž nemožlywe jak i mjaki hubni, ale jix wymowliajutj, ja biljše sumniwajusj u tomu ščo je ziajannia z počatkowym "i". Dejaki skladni slowa pyšutjsia čerez defis, a w tyx ščo pyšutjsia razom inkoly buwaje rozdiljna wymowa (napryklad, minjust). Systema maje buty nekrywoju w tomu sensi ščo zmože peredaty bez osoblywoho boliu možlywi zminy w majbutniomy. Todi nam ne budutj potribni fundamentaljni zminy hrafiky.

Цитата: Python от июля  2, 2010, 15:59Poljsjka j qesjka systemy stavljatj dodatkovi texniqni vymohy. A bazova latynka je na kognomu kompjuteri.

Junikod procwitaje, ne baču čomu treba obmežuwaty sebe.

Цитата: Drundia от июля  2, 2010, 16:40
Junikod procwitaje, ne baču čomu treba obmežuwaty sebe.

Holovne obmegennja - zasoby vvodu.

Цитата: Drundia от июля  2, 2010, 16:40
W ukrajinsjkij mowi ziajannia take ž nemožlywe jak i mjaki hubni, ale jix wymowliajutj, ja biljše sumniwajusj u tomu ščo je ziajannia z počatkowym "i".

Zjajannja vge moglyve, pryqomu, ia/iu/ie/io vymovljajutjsja jak dva sklady, a ne odyn (vynjatky - taki slova, jak manjjak qy mater-jal). Wqo g stosujetjsja mjakyx hubnyx, vykorystannja jix zamistj tverdoji+j spryjmajetjsja jak alofoniqnyj variant.

Цитата: Drundia от июля  2, 2010, 16:40
Dejaki skladni slowa pyšutjsia čerez defis, a w tyx ščo pyšutjsia razom inkoly buwaje rozdiljna wymowa (napryklad, minjust).

Qomu b i jix ne pysaty qerez defis?

Цитата: Drundia от июля  2, 2010, 16:40
Wona ne krywa.

Ta wse ż na krok blyżcza do engliśkoji.

Цитата: Python от июля  2, 2010, 17:06Holovne obmegennja - zasoby vvodu.

Jix možna stworyty. Блін, жодної нормальної розкладки з ščž, думаю про позначення шиплячих польськими śćź...

Цитата: Python от июля  2, 2010, 17:06Zjajannja vge moglyve, pryqomu, ia/iu/ie/io vymovljajutjsja jak dva sklady, a ne odyn (vynjatky - taki slova, jak manjjak qy mater-jal). Wqo g stosujetjsja mjakyx hubnyx, vykorystannja jix zamistj tverdoji+j spryjmajetjsja jak alofoniqnyj variant.

My xodymo kolamy w riznyx temax. Potribne jakisne doslidžennia, jake b pokazalo, jak wono nasprawdi wymowliajetjsia. Na moju dumku to wysxidni dyftonhy, dwa sklady buwajutj abo koly wymowliajutj ekspresywno, abo ž jak u tij pisenjci.

Mjaki pryholosni stworiujutj u holosnyx i-podibnyj segment. Ce pojasniuje napysannia ia, ie, iu, io pislia pryholosnyx.
Bahato ukrajinciw možutj wymowyty takyj zwuk z i-segmentom okremo, bez pryholosnoho. Kyrylycia jix zowsim ne može posnačyty. A wony raptom možutj zjawytysia napryklad na počatku sliw i jix treba poznačaty jakosj inakše niž ja, je, ju, jo. Ja prosto ne xoču stworiuwaty fonolohične pysjmo, bo budj-jaka perebudowa systemy stworytj kupu problem. Ot jak wy takyj zwuk poznačatymete u wašij systemi?
Biljše toho, taki zwuky z i-segmentom možna wymowliaty j pislia twerdyx pryholosnyx, todi my takož možemo pysaty, napryklad, byuro, bude pownocinnyjj [j] - pysatymemo bjuro.

Tak ot, u tyx kliatyx slowax možna pysaty zaležno wid rezuljtatiw doslidžennia. Jakščo tam dyftonh, to po suti ce prosto dowšyj i-podibnyj segment, to tak joho j poznačajmo: "sociialjnyj", jakščo tam dwa sklady, to možna pysaty "soci'aljnyj".

Цитата: Python от июля  2, 2010, 17:06Qomu b i jix ne pysaty qerez defis?

Tomu ščo ce zajwa mišanyna fonetyčnoho j nefonetyčnoho elementiw w odnomu znaku.

Цитата: Ревета от сентября 11, 2005, 00:16
уже в часи незалежності

Є в Україні така комп'ютерна програма ЛІГА:ЗАКОН. Як на мене, гідна того, щоб її  знали й нею пишалися українські лінгвісти. Адже в ній міститься (та щоденно поповнюється й змінюється) база всіх нормативних актів України. Звичайно, на мові оригіналу, тобто майже все українською. Пакети продукту  мають велику кількість зручностей. Наприклад, величезний і постійно актуальний (з посиланням на належні акти) термінологічний словник.
Серед зручностей пакету ЛІГА:ЗАКОН є можливість набирати потрібні конкретному фахівцеві (юристу, бухгалтеру, та ін., аж до мовознавця) так звані «портфелі». В портфелі нормативні акти також постійно актуальні. І більш того, ці портфелі можна переписати на жорсткий диск свого комп'ютера або на мобільний пристрій. (Звісно, тут вже нормативні документи не підтримуються у актуальному стані .
От тут скінчується підведення до теми й починається саме стосовне до теми. При переписуванні реальні назви нормативних актів і придумані користувачем назви «портфелів» транслітеруються латинським алфавітом!
Причому, українські «і» та «и» транслітеруються однією латинською «i». «г» -> «g»; «є» -> «ye»;  «ї» -> «yi»; «й» -> «y»; «ж» -> «j»; «х» -> «h»; «ц» -> «ts»; «ч» -> «ch»; «ш» -> «sh»; «щ» -> «sch»; «ю» -> «yu»; «я» -> «ya»; «ь» -> «y».