Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Lugat]

а в "повбывав бы" есть ў? и сколько

«поўбиваў» (украинский «и» — не совсем как русский «ы», звук более передний, что-то среднее между «ы» и «и»).
Я пробовал в латинице ввести дифтонги: au, eu, iu, yu, ou, uu, ai, ei, ii, yi, oi, ui, но проблема возникает в слове «nauka» («наука»? «наўка»?), опять надо вводить трему или бревис, ну и «iu» уже задействовано для «ю» после согласных. Решил, раз уж чехи, поляки, словаки и беларусы в своих латиницах не различают йот и и краткое, то и мы не будем создавать лишних хлопот.

[Python]

Що значить більш артикульоване?

У процесі вимови ў/в губи роблять швидкий рух, наближаючись одна до одної. При вимові «у» губи лишаються на більшій відстані одна від одної.

Вимовляється коротко?

Ми не можемо цей звук тягнути як «у»: час вимови дуже обмежений. Спробуйте вимовити «був» і «буу» для порівняння.

[Lugat]

У процесі вимови ў/в губи роблять швидкий рух, наближаючись одна до одної.

В іспанській мові в слові «trabajo» теж губи роблять швидкий рух, наближаючись одна до одної. 

[Валентин Н]

. Решил, раз уж чехи, поляки, словаки и беларусы в своих латиницах не различают йот и и краткое, то и мы не будем создавать лишних хлопот.

1. А зачем в транслите различать то, что и в оригинале не различается?!
2. А их и не надо различать, и краткое это же аллофон ёта.

но проблема возникает в слове «nauka»

1. там же можно слова отдельно прописывать.
2. в слове "клоун" тоже.

[Drundia]

У процесі вимови ў/в губи роблять швидкий рух, наближаючись одна до одної. При вимові «у» губи лишаються на більшій відстані одна від одної.

Чудово, значить перед «п» легше вимовляти «ў» ніж «у». Під час «ў», до речі, не роблять.

Ми не можемо цей звук тягнути як «у»: час вимови дуже обмежений. Спробуйте вимовити «був» і «буу» для порівняння.

Можемо. http://www.youtube.com/watch?v=zGmQsQcPt2M#t=2m22s

[Drundia]

2. в слове "клоун" тоже.

Тут должен быть дифтонг.

[Валентин Н]

клоўнада?

[Python]

Чудово, значить перед «п» легше вимовляти «ў» ніж «у».

Що значить «легше вимовляти»? Якщо ми хочемо вимовити в/ў виразно, то спершу зближуємо губи, а потім віддаляємо. Якщо далі йде п, то губи або не віддаляються (в стає нерозбірливим), або рухаються з більшим зусиллям.

Під час «ў», до речі, не роблять.

Можливо, це ще залежить від варіанту вимови. Не впевнений, чи можна вважати за [ў] дещо послаблене дзвіке «в», як у моєму випадку. Як правильно вимовляти [ў]?

Можемо. http://www.youtube.com/watch?v=zGmQsQcPt2M#t=2m22s

Не думаю, що цей ефект є і в його прозовій мові. До речі, тут я чую дещо приглушене кінцеве в й більш w-подібне дзвінке початкове — явна невідповідність з українською фонетичною теорією.

[Drundia]

клоўнада?

Ашонетак?

Що значить «легше вимовляти»? Якщо ми хочемо вимовити в/ў виразно, то спершу зближуємо губи, а потім віддаляємо. Якщо далі йде п, то губи або не віддаляються (в стає нерозбірливим), або рухаються з більшим зусиллям.

Огублення частково поширюється на сусідні сеґменти. Віддалення губів є елементом їхньої артикуляції. Віддалення губів під кінець «ў» його змінює якісно, при тому що він і так уже є елементом двозвуків.

Можливо, це ще залежить від варіанту вимови. Не впевнений, чи можна вважати за [ў] дещо послаблене дзвіке «в», як у моєму випадку. Як правильно вимовляти [ў]?

Цього ніхто точно не знає. Але на слух це якось огублений звук від середнього до заднього ряду від високого до середнього підняття...

Не думаю, що цей ефект є і в його прозовій мові. До речі, тут я чую дещо приглушене кінцеве в й більш w-подібне дзвінке початкове — явна невідповідність з українською фонетичною теорією.

У прозовій мові ми зазвичай не тягнемо ніяких звуків. Щодо фонетичної теорії, то в питаннях інтенсивності й дещо-приглушеності вона, здається, не дуже розроблена.

[Python]

Цього ніхто точно не знає. Але на слух це якось огублений звук від середнього до заднього ряду від високого до середнього підняття...

Під таке визначення можна підвести будь-який звук, віддалено схожий на «у».

Щодо фонетичної теорії, то в питаннях інтенсивності й дещо-приглушеності вона, здається, не дуже розроблена.

Просто прийнято вважати, що «ў» виникає на місці «в» в кінцевій позиції (не перед голосними). Тут же ми бачимо перехід скоріш до «ф», як у російській мові. Приглушення й перехід у напівголосну — взаємовиключні явища (принаймні у східнослов'янських мовах).

[Drundia]

Під таке визначення можна підвести будь-який звук, віддалено схожий на «у».

Він залежить від того голосного, з яким поєднується.

Просто прийнято вважати, що «ў» виникає на місці «в» в кінцевій позиції (не перед голосними). Тут же ми бачимо перехід скоріш до «ф», як у російській мові. Приглушення й перехід у напівголосну — взаємовиключні явища (принаймні у східнослов'янських мовах).

Закритий, а внаслідок низькоінтенсивний [і] сприяє низькоінтенсивній реазізації наступного [ў]. Як показує практика, огублення теж не найдружніше явище для інтенсивності на виході. У моєму [іўва] інтенсивніший [в], а от у [іўву] інтенсивніший вже [ў].

[Conservator]

Я пробовал в латинице ввести дифтонги: au, eu, iu, yu, ou, uu, ai, ei, ii, yi, oi, ui, но проблема возникает в слове «nauka» («наука»? «наўка»?), опять надо вводить трему или бревис

Через то в бєларуській "навука". Ніц поганого нема в тім, щоб такий варіянт перенести живцем до УМ.

2. в слове "клоун" тоже.

Ні. "Клоўн". Принаймні, я так вимовляю. За правилами Харківського правопису писалося "кльовн".

Cytat: Валентин Н w Październik 22, 2010, 18:27

клоўнада?

Ашонетак?

От-от. Якраз "клоўнада". [у] після голосного перед приголосним ненаголошеним не може бути, инакше стає [ў].

Тут же ми бачимо перехід скоріш до «ф», як у російській мові.

Таке лише за впливу російської бачу. У чіткоих українських нативів, а не "свідомих" українофонів вимова ў цілком нормальна, нема ніякого оглушення ані в кінці слів, ані перед глухими приголосними.

У моєму [іўва] інтенсивніший [в], а от у [іўву] інтенсивніший вже [ў].

А в мене так просто зливається вимова, виходить типу [ў:] в обох випадках із однаковою інтенсивністю.

[Drundia]

Тут же ми бачимо перехід скоріш до «ф», як у російській мові. Приглушення й перехід у напівголосну — взаємовиключні явища (принаймні у східнослов'янських мовах).

Перехід у напівголосний полягає в тому що розширюється звуження в голосовому тракті, від чого зменшується тертя повітря. Оглушенню це не заважає.

Через то в бєларуській "навука". Ніц поганого нема в тім, щоб такий варіянт перенести живцем до УМ.

Не вистачало нам іще отримати дивацьке чергування в—ву, ні як у б'ялорусів чогось гарного запозичити.

Ні. "Клоўн". Принаймні, я так вимовляю. За правилами Харківського правопису писалося "кльовн".

От-от. Якраз "клоўнада". [у] після голосного перед приголосним ненаголошеним не може бути, инакше стає [ў].

Цікаво що Проєкт-1999 лишає кілька слів з «у», і навіть ходять чутки що там таки зяяння. Однак чомусь мені здається що то саме чутки та акустична ілюзія.

Таке лише за впливу російської бачу. У чіткоих українських нативів, а не "свідомих" українофонів вимова ў цілком нормальна, нема ніякого оглушення ані в кінці слів, ані перед глухими приголосними.

У народній мові безголосі [у] та [і] уже певний час як помічені. І що слабкіша позиція то ймовірніше матимемо там саме таку реалізацію. От тільки в ортоепію цього, здається, не допустили.

[Svidur]

Панове, а чи не пора вже спробувати створити сайт-спільноту, де б можна було спробувати використовувати латинку на практиці? Що скажете?

[Lugat]

Панове, а чи не пора вже спробувати створити сайт-спільноту, де б можна було спробувати використовувати латинку на практиці? Що скажете?

A chiba v cij temi ne stvorylasia taka spiľnota? Tema pro latynku, otže na neji ne rozpovsiudžujeťsia zaborona pysaty translitom, pozajak tut stvoriujuťsia ta obhovoriujuťsia variänty naciönaľnoho latyničnoho pyśma, a bez praktyčnych prykladiv ne možna až nijak obijtysia.

[Svidur]

A chiba v cij temi ne stvorylasia taka spiľnota? Tema pro latynku, otže na neji ne rozpovsiudžujeťsia zaborona pysaty translitom, pozajak tut stvoriujuťsia ta obhovoriujuťsia variänty naciönaľnoho latyničnoho pyśma, a bez praktyčnych prykladiv ne možna až nijak obijtysia.

Ća tema, bezumovno, korysna j nadzvyčajno cikava. Prote ja maju na uvazi trochy inše. Tut spilkujuťśa lyše pro movoznavstvo, a možba bulo b sprobuvaty vykorystaty latynku dĺa zvyčajnoho spilkuvanńa na rizni povśakdenni temy. U žyvomu spilkuvanni možna pobačyty te, čoho ne vydno u teoriji, chiba ne tak?
Krim toho, tema dovoli velyka j informacija u nij ne systematyzovana. Ne tak vže j lehko čytaty use pidŕad. Možna bulo b napysaty korotke FAQ na temu latynky abo naviť wiki.

[Lugat]

Ća tema, bezumovno, korysna j nadzvyčajno cikava. Prote ja maju na uvazi trochy inše. Tut spilkujuťśa lyše pro movoznavstvo, a možba bulo b sprobuvaty vykorystaty latynku dĺa zvyčajnoho spilkuvanńa na rizni povśakdenni temy. U žyvomu spilkuvanni možna pobačyty te, čoho ne vydno u teoriji, chiba ne tak?
Krim toho, tema dovoli velyka j informacija u nij ne systematyzovana. Ne tak vže j lehko čytaty use pidŕad. Možna bulo b napysaty korotke FAQ na temu latynky abo naviť wiki.

Pry bažanni možete podaty zajavku na vidkryttia blogu pry Lingvoforumi, i, jak hospodar blogu, Vy možete napysaty, ščo bažano bulo b pysaty v temach lyše latynkoju. Choča ja ne pevnyj, ščo tut obijdeťsia bez obhovorennia latyničnoji systemy pyśma kožnoho učasnyka. Adže u Vas ja baču systemu, jaka, skažimo, vidrizniajeťsia vid mojeji: tut i ś, ŕ, ť, ń pered holosnymy jak u lučukivci, i vykorystannia slovaćkoji litery «ĺ» dlia peredači zvuka «ľ» jak u meľnykivci, tobto, vychodyť, ščo kožen bude pysaty za svojeju systemoju, a spiľnoji systemy čerez taki rozbižnosti — ne bude. Nu, tak my j tut u cij temi tak pyšemo. Ta j pro ščo hovoryty — ne znaju.   Jak na mene, to kraščyj zasib vyprobuvaty vlasnu latyničnu systemu pyśma, ce perehnaty čerez transliterator jakyj-nebuď cikavyj roman ta j čytaty joho, tut uže tem bude — vid najpovsiakdennišych až do najfantastyčnišych — vse je v literaturi. Ja vže pryzvyčajivsia čerez Fb2 Editor, vidkryvšy skrypt, perehaniaty joho čerez nalaštovanyj mnoju transliterator, todi vse oformlennia ta iliustraciji zalyšajuťsia bez zmin, a tekst staje latyničnym.

[Python]

Prote ja maju na uvazi trochy inše. Tut spilkujuťśa lyše pro movoznavstvo, a možba bulo b sprobuvaty vykorystaty latynku dĺa zvyčajnoho spilkuvanńa na rizni povśakdenni temy. U žyvomu spilkuvanni možna pobačyty te, čoho ne vydno u teoriji, chiba ne tak?

Оскільки «продвинутою» латинкою з західнослов'янськими буквами користуються переважно фанати латинки, то й спілкування з її використанням буде постійно скочуватись у мовознавчу тематику. ІМНО.

[Drundia]

Čy treba rozrizniaty w latynci try riwni twerdosti-mjakosti d/t/n/l?

IMNO.

Brydota jaka...

[Python]

Čy treba rozrizniaty w latynci try riwni twerdosti-mjakosti d/t/n/l?

Так само, як і в випадку з розрізненням твердого/м'якого «і», напівпом'якшення поволі прямує до Лети. Чи зможе середньостатистичний носій літературної мови правильно позначити ці ступені м'якості?

IMNO.

Brydota jaka...

Hy нe y вcix жe тaкий чyдoвий зip.

[Drundia]

Так само, як і в випадку з розрізненням твердого/м'якого «і», напівпом'якшення поволі прямує до Лети. Чи зможе середньостатистичний носій літературної мови правильно позначити ці ступені м'якості?

Meta takoho rozriznennia na pysjmi — ščob wono bulo, koly raptom take rozriznennia zjawytjsia w mowi, a ne dlia nis/ňis čy ďidiw. A može krašče circumflex below? nis/ṋis, ḓidiw?

[Python]

Так само, як і в випадку з розрізненням твердого/м'якого «і», напівпом'якшення поволі прямує до Лети. Чи зможе середньостатистичний носій літературної мови правильно позначити ці ступені м'якості?

Meta takoho rozriznennia na pysjmi — ščob wono bulo, koly raptom take rozriznennia zjawytjsia w mowi, a ne dlia nis/ňis čy ďidiw. A može krašče circumflex below? nis/ṋis, ḓidiw?

«З'явиться» — це якби його в мові зовсім не було, що не відповідає дійсності. Можливо, розповсюдиться й стане загальною нормою, але до того часу цей варіант латинки навряд чи доживе. І чи не доцільніше маркувати особливим чином одну голосну, а непівдесятка зубних приголосних?

[Drundia]

My poznačatymemo po-riznomu zubni nepalatalizowani pryholosni, zubni palatalizowani ta seredniojazykowi. Taki šyroki možlywosti majutj lyše čotyry pryholosni. Holosnu my ne poznačatymemo čerez teoretyčnu možlywistj pojawy takoji wymowy w inšyx pozycijax.

[Валентин Н]

Лугат, а вы не подскажете как в этом транслитераторе, сделать нормальный шрифт в полях ввода и вывода?
Там безблагодатный нью курьер стоит, хотел заменить на луцыду, но не знаю куда прописать тэг...

[Python]

My poznačatymemo po-riznomu zubni nepalatalizowani pryholosni, zubni palatalizowani ta seredniojazykowi. Taki šyroki možlywosti majutj lyše čotyry pryholosni. Holosnu my ne poznačatymemo čerez teoretyčnu možlywistj pojawy takoji wymowy w inšyx pozycijax.

А чому б тоді не додати до латинки літери для позначення кліків чи діакритики для шести тонів, на випадок, якщо вони раптом з'являться в українській мові?