Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[iopq]

Ja korystuju sia dyhrafom zs kotryj isnuje v uhors'kij

Naskoljko ja ponimaju, russkomu -зск- v ukrainskom sootvetstvujet -зьк- ("абхазький"), tak shto prichin ne ispoljzovatj digraf ZS tem boleje net.

Ale bezsmetrnyj je

[Drundia]

Pryjdetjsia w dyhrafax uzqywaty «q». Bo wona ne zadijana.

[Python]

rz ne mozsna brati, jakszczo budu pysaty morze to budu dumaty "море", a ne "може"
Ja korystuju sia dyhrafom zs kotryj isnuje v uhors'kij

Niczoho, zvyknete. Uhorsjka mova - ne slov'jansjka, na vidminu vid poljsjkoji. Meta bula zadijaty lysze slov'jansjki zrazky, ale pry cjomu ne vychodyty za merzi bazovoji latynyci.

[Lugat]

Meta bula zadijaty lysze slov'jansjki zrazky, ale pry cjomu ne vychodyty za merzi bazovoji latynyci.

Ščo, do reči, ne je zrazkovym dlia slovjanśkych mov. 

[Python]

Zate na budj-jakomu komp'juteri v budj-jakomu koduvanni vona zberihatyme svoje zvuczannja, a ne stavatyme szypyljavoju, jak u doszkiljnjat.

[Drundia]

Jaka slowjansjka latynka ne wyxodytj za meži bazowoji latynky?

[Python]

Budj-jaka slov'jansjka latynka, jakszczo jiji obmerzujutj techniczni zasoby.

[iopq]

Problema v tym szczo "rz" etymolohiczno vidpovidaje mjakij r
V pol'skij movi "morze" oznaczaje "more"

[Python]

Etymolohicznym pryncypom morzna i znechtuvaty - ce rz latynka, a ne maksymovyczivka jakasj.

[Demetrius]

Як на мене, латиниця в українській - це зайве. Жодних проблем з кирилицею не бачу.

吾亦是思ю。

По-моєму, латинізація української графіки в сучасних умовах, коли людям ближча і зрозуміліша кирилиця, якраз і може стати стимулом для русифікації.

是、з此м吾同意ний也。

趣во、啊蟒我ез智іє乎。

吾 亦 是 思ю。 Ja tež tak dumaju.
是、 з 此м 吾 同意ний也。 = Tak, z cym ja zhidnyj. (也 ne čytajet'sia... pravda, joho možna čytaty «desu» čy «ž» )
趣во, 啊 蟒 我е з智іє乎。 = Cikavo, a Python mene zrozumije? (乎 ne čytajet'sia)

[Demetrius]

Problema v tym

Тут справдi И, чи тут лiтерою Y записано звук I?

[Python]

趣во、啊蟒我ез智іє乎。

З 谷歌м  та ще 幾個ою 工具ів  我 й  ارابسقو حراموتو з明白ію

[Demetrius]

趣во、啊蟒我ез智іє乎。

З 谷歌м  та ще 幾個ою 工具ів  我 й  ارابسقو حراموتو з明白ію

ئا ئوسى ز ئارابسكويۇ گراموتويۇ ۋ مېنې پروبلېمى، يا تىلكى ئۇيغۇرسكىم پىسموم موژۇ...啊 ось з 阿拉伯的ою 識字ою в 我е 難處и、吾 惟 維的им 寫мом 能у......

A osj z arabsjkoju hramotoju v mene problemy, ja tiljky ujhursjkym pysjmom mozxu.

[Drundia]

Budj-jaka slov'jansjka latynka, jakszczo jiji obmerzujutj techniczni zasoby.

Texnični zasoby — to take. Čym my hirši? Tež jakosj zmožemo.

[Python]

Vzahali-to, nahaljna potreba pysaty ukrajinsjkoju latynyceju vynykaje perevarzno todi, koly biljszistj junikodivsjkych symvoliv za merzamy bazovoho naboru ASCII majutj problemy z vidobrarzennjam - ce stosujetjsja jak kyrylyci, tak i rozszyrenoji latynyci. U nas nema tradycijnoji latynsjkoji hrafiky - cju parafiju cilkovyto zajmaje kyrylycja (tak sklalysj istoryczni obstavyny. Ne podobajetjsja - kupitj maszynu czasu, pojidjte do Szevczenka j perekonajte joho v perevahach latynky). To jakyj sens vyhaduvaty alfavit z symvolamy, jaki v realjnomu rzytti vse odno ne vykorystovuvatymutjsja?

[Sirko]

U nas nema tradycijnoji latynsjkoji hrafiky

A jak zez ukrainska latynka Lozynskogo 1834 i Ireceka 1859? A ce sucasni sajty, jaki korystuutsa rusynskou=ukrainskou latynyceu:
http://www.artos.wbl.sk
http://www.rusyn.sk
http://www.grkat.nfo.sk
http://www.molody-rusyny.sk

[Hellerick]

Serdečňi vitame všytkych našych i budučich čitateľiv rusiňskoho časopisu ARTOS

А чего это они обозначили мягкость N дважды: и галочкой, и буквой i? Разве Serdečni не кошернее?

[Python]

A jak zez ukrainska latynka Lozynskogo 1834 i Ireceka 1859?

Zvarzajuczy na te, szczo korzen pysaka mav todi vlasnu orfohrafiju, ci dvi latynky buly krapleju v kyrylycznomu mori. Biljszistj eksperymentaljnych pravopysiv ne pererosly v pravopysnu tradyciju, i latynycj ce takorz stosujetjsja (inaksze b cja tema ne rozroslasj na 83 storinky z paroju pravopysiv na korznij).

[Python]

A ce sucasni sajty, jaki korystuutsa rusynskou=ukrainskou latynyceu

Baczu v cjomu analohiju z rosijsjkoju abetkoju dlja kubansjkoji balaczky. Slovacjku latynku tam znajutj usi, a kyrylycju - lysze ti, chto jiji desj dodatkovo vyvczav dlja sebe.

[Sirko]

A ce sucasni sajty, jaki korystuutsa rusynskou=ukrainskou latynyceu

Baczu v cjomu analohiju z rosijsjkoju abetkoju dlja kubansjkoji balaczky. Slovacjku latynku tam znajutj usi, a kyrylycju - lysze ti, chto jiji desj dodatkovo vyvczav dlja sebe.

Oficino kodyfikovana rusynska mova taky na osnovi cyrylyci. I u prasivskyh skolah vyvcaut cyrylycu. A cej variant latynyci vidriznaetsa vid slovenciny, i grafikou, i pravopysom: napryklad litera и=î, pered i mjakist prygolosnyh poznacaetsa i td.
http://www.rusynacademy.sk/rusynski/zozulak.htm
   

[Sirko]

Serdečňi vitame všytkych našych i budučich čitateľiv rusiňskoho časopisu ARTOS

А чего это они обозначили мягкость N дважды: и галочкой, и буквой i? Разве Serdečni не кошернее?

V rusynski movi, jak vlasne i v ukrainski, sco b tam ne govoryly, litera i ne pomjaksue poperednu prygolosnu, jaksco vona pohodyt z etymologicnogo o, a takoz koly take mjaksenna e nemozlyvym, napryklad, u vypadku gubnyh ta syplacyh prygolosnyh. V cyrylyci pomjaksuuce i poznacaetsa literou ї. Napryklad: nis/ňis=ніс/нїс=(нôс/нêс)=[nis]/[n'is]

[Drundia]

prasivskyh

А Прасів — це де?

Де-де, а з власними назвами контекст ніяк не допоможе.

[Drundia]

V rusynski movi, jak vlasne i v ukrainski

Двоїна знахідний відмінок? І що це за такі дві парі мов?

[Drundia]

To jakyj sens vyhaduvaty alfavit z symvolamy, jaki v realjnomu rzytti vse odno ne vykorystovuvatymutjsja?

Čomu ne wykorystowuwatymutjsia? Prynajmni zaminiatj te nepodobstwo w pasportax.

[Sirko]

А чего это они обозначили мягкость N дважды: и галочкой, и буквой i? Разве Serdečni не кошернее?

Dokladnise tut

2. Букву ї пишеме по парных по твердости і мнягкости согласных (т, д, н, л, с, з, р, ц, дз) на означіня (сіґналізацію) мнягкости согласных, напр.: дїдо, дїти, дїлити, лївый, лїс, лїто, клїтка, нїмый, гнїв, гнїздо, снїг, сїсти, сїно, бісїда, тїло, тїнь, стїна, цївка, цїловати, цїль і т. д.
Букву ї на сіґналізацію мнягкости дале хоснуєме:
а) в флектівных морфемах назывників жен. р. з основов на мнягкый согласный і на [j]: землї, хвілї, ґаздынї, редакції, адміністрації, корешпонденції;
б) в флектівных морфемах назывників женьского р. з твердов основов: музицї, нозї, стрынї, мусї, дорозї/дразї, стеранцї, дівцї, курцї, стрісї;
в) у флексіях лок. єд. ч. дакотрых назывників муж. р.: на подї, на
морозї, в брісї, на плотї;
г) у формах ном. мн. ч. дакотрых назывників муж. р.: конї, нохтї, хлопцї, пінязї, вороблї;
д) у флексіях ном. єд. ч. придавників з основов на мнягкый согласный (переважно по  -н-) і чісловника  третїй: синїй, тунїй, днешнїй, вчерашнїй, вышнїй;
е) в інфінітівах і формах минулого часу часослов тіпу: летїти –летїв, хотїти – хотїв, відїти – відїв, богатїти – богатїв;
ж) в дакотрых присловниках: очівіснї, переважнї;
з) в присвойных придавниках тіпу: Василїв, ковалїв і др.