Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Alex Iva]

Мені особисто здається найкращою позиція наступного автора

Згоден з вами, Sirko, без діакритики не обійтись, тоді все так само, лише:
М'які  я; ю; є; ё;  -  á; ú; é; ó;   
ж - ž
ш - š
ч -  č
щ - šč


Četvertyj Universal Ukrajinsjkoji Centraljnoji Rady
9 sičná 1918 r.
Narode Ukrajiny! Tvojeju syloju, voleju, slovom stala na zemli ukrajinsjkij viljna Narodna Respublika, spravdylasj kolyšná davná mrija batjkiv tvojix – borciv za volnosty i prava trudáščyx.
Ale v tážku hodynu vidrodylasj volá Ukrajiny. Čotyry roky lútoji vijny znesylyly naš kraj i lúdnistj. Fabryky tovariv ne vyroblájutj. Zavody spynájutjsá. Zaliznyci rozxytani. Hroši v cini padajutj. Xliba zmenšujetjsá. Nasuvaje holod. Po kraju rozplodylysj jurby hrabižnykiv i zlodijiv, osoblyvo, koly z frontu posunulo vijsjko, zčynyvšy kryvavu riznú, zakolot i rujinu na našij zemli.
Čerez use ce ne mohly vidbutysá vybory v Ukrajinsjki Ustanovči Zbory v prypysanyj našym poperednim Universalom čas, i ci Zbory, pryznačeni na nynišnij denj, ne mohly zibratysj, ščob pryjnáty z našyx ruk tymčasovu najvyšču revolúcijnu vladu nad Ukrajinoju, ustanovyty lad v Narodnij Respublici našij i orhanizuvaty nove pravyteljstvo.
A tym časom Petrohradsjke pravyteljstvo narodnyx komisariv, ščob pryvernuty pid svoju vladu viljnu Ukrajinsjku Respuliku, opovistylo vijnu Ukrajini i nasylaje na zemli naši svoji vijsjka krasnohvardejciv – boljševykiv, jaki hrabujutj xlib u našyx selán i bez vsákoji platy vyvozátj joho v Rosiju, ne zalyšajučy navitj zerna, nahotovlenoho na zasiv, vbyvajutj nepovynnyx lúdej i sijutj skrizj bezladdá, zlodijactvo, bezčynstvo.
Що ви запропонуєте?

Що би я змінив:
1. М'які голосні краще передавати не рискою, а двокрапкою. В більшості випадків риска означає подовження або акцент, але не пом'якшення, яке в все ж таки частіше передається двокрапкою. Тобто, замість á; ú; é; ó вживати äüëö.
2. Потребує, на мою думку, додаткового вивчення позиція щодо букви x. В більшості мов вона означає "ікс", і вводити інше навантаження для неї було б не дуже добре. Можливо, можна було би запровадити щось на кшталт Ȟ(ħ).

Взагалі, трохи не зрозуміле ставлення переважної частини ораторів до діакритики. Мені здається, що вживання диграфів є менш логічним, ніж принцип "один звук = одна буква". При цьому виключення для дж та дз суть природніми і допустимими.

[Sirko]

1.) Палаталізація (пом'якшення) приголосних позначається крапочкою внизу літери, при чому! позначення м'якості в кінці слова, а також в буквосполученнях -ськ; -зьк; -ться - пропускається, окрім власних назв та імен  (misky - міський; prazky - празький; namagatsa - намагається; cerven - червень) але (Taıvaṇ - Тайвань).
sky - ський
zky - зький
ться - tsa

Äk na mene, to misce roztaxuvanä znaka mäkosti nevajlyve. Hoqa susidy stavlat vgori.
Prazky - hiba ne vłasna nazva? Qomu j todi pyšete bez krapky?
A vłasni nazvy krasqe pysaty movou oryginału abo v zagalnoprýnätomu vygladi: Taiwan.
Namagatsa mało buty namagaetsa?

Sqodo ться, proponuu 2 varianty napysanä: ca - vkinci diesłova (namagaeca) i bez ть pry rozdilnomu napysani (sä namagae)

2.) Якщо наступна літера за голосною теж голосна - вона читається йотованою (Italia - Італія; boaguz - боягуз), якщо ж дві голосні літери підряд не йотуються - ставимо діакритичний знак простого читання (акут) (teória - теорія; teátr - театр).
ае - ає
аé - ае

Ciłkom słuxna idea!  Tilky qomu znak stavycä nad drugym gołosnym? Hoqa báduje.

3.) Якщо після голосної літери йде така ж глосна йотована - ставимо вгорі двокрапку (zäva - заява; ḍakü - дякую), якщо ж після приголосної йде така ж приголосна м'яка - то ставимо двокрапку внизу (pocut̤a - почуття; pıtan̤a - питання).
ä - ая
s̤ - сся

Qym pogano zaava-zaángažovaný, ḍakuu, pocutṭa, pytanṇa?
U vypadku prygolosnyh podvoenä bulo ne zavjdy i pysaly pocuṭe, pytaṇe. Faktyqno, tam yogo i nema.

4.) Літера Y y - напочатку слова, а також після апострофа дає звук Я я (ybluko - яблуко; v'yznıc̣a - в'язниця), але в решті випадків дає звук -ий (vyṡov - вийшов; cemny - чемний; Kyiv - Київ).
y - я / ий

Płutaty и і я - kepska idea! 

5.) Літера J j - напочатку слова, а також після апострофа дає звук Ї ї ( jhatı - їхати; v'jzd - в'їзд), між двома приголосними в середині слова або після приголосної в кінці слова дає звук -ій (ljka - лійка; mj - мій), а після голосної дає звук - йій [ їй ] (moj - моїй; j - їй; сıj - чиїй)
j - ї / ій / їй

Záve i xkidlyve uskladnenä. Qomu ne pysaty äk ій tak samo, äk ей, ай, ой, уй: liıka, moiı

6.) Літера I ı напочатку слова (якщо після неї йде приголосна літера), і після апострофа дає звук Є є (ıpıskop - єпископ; ıdnist - єдність; p'ı - п'є).
Між приголосними в середині слова, а також після приголосної в кінці слова літера I ı дає зук -и (bıtı - бити; hodıtı - ходити).
Якщо напочатку, в кінці,  чи в середині слова з літерою I ı дотикається голосна, то літера І ı читається як йот (ıomu - йому; toı - той; vıun - в'юн).
ı - є / й / и

Znov płutanyna. Potrína!  е/и/й
Äk pysaty виє?  Po-vašomu vıe=v'ı=вʼє...

[Sirko]

Ṛ ṛ                                 ер м'який   er             m'yky
Ṿ ṿ                                    ве м'який               ve m'yky

Mäký r hoqa i ye, ałe yogo vjyvanä obmejene i bez ńogo mojna obítyś. A mäkogo v u nas nema vzagali!

[orklyn]

До латиниці, гадаю, перше треба дорости. Словаки, чехи, хорвати, словенці пишуть UKRAJINA, а наші культуртрегери- ніколаєнки - UKRAINA, KYIV...

[КАЛІҐРАФЪ]

Доброго дня всім! Як вам такий варіант, помоєму зручний:
ч - č
ш -š
щ - шч - ŝ (замість šč)
ж - ž
г - g
ґ - kg (маловживаний в українській, старослов'янський диграф -кг)
х - h
ц - c
Í í - ій (замість -ij) змія-zmíа
Ý ý - ий (замість -yj) живий-žyvý але Київ-Kyiv
1. Палаталізація - ' (сіль-sil' ; але солю-soliu)
2. Дуже хочеться залишити правило, де друга голосна літера читається як йотована )) бояриня-boarynia. А от слова типу -теорія писати можна так: teworía. Літера W w як розділова? Основна ж буква для звуку в¬-v   )))
Kil'kist' symvoliv u texti povnistiu spivpadae z kyrylyceu  )?

[КАЛІҐРАФЪ]

Sirko підкориктуй мене) Заради тебе і Drundiі стараюсь!

[Sirko]

Sirko підкориктуй мене) Заради тебе і Drundiі стараюсь!

Ви вигадали ровера...  Все це є в ISO 9:1995.
Лишень там ґ=g̀, ій=ìj, ий=ij, змія= zmìâ, Київ=Kiїv, сіль/солю=sìlʹ/solû, boârinâ, teorìâ.

Zauvažu, ŝo dlâ poznačennâ m'âkogo znaku tra vikoristovuvati specìalʹnij simvol štrih  ′, a ne apostrof ' či odinarnì lapki '.

[Python]

Дозвольте і мені внести пару корикцій

«ґ - kg (маловживаний в українській, старослов'янський диграф -кг)» — насправді архаїчний український.

«Літера W w як розділова?» — чому б і ні? Зрештою, мені доводилось чути зменшувальну форму від «радіо» — «радівце», тому якийсь губний призвук там, імовірно, присутній.

[КАЛІҐРАФЪ]

Ну мій варіант якось простіше виглядає з діакритикою ніж в ISO 9:1995. А щодо апострофа то в Юнікоді це і є типографський апостроф, або прайм, або штрих. Просто цей штрих менше розриває слова ніж апостроф американський. Ну а латинку таку чи можна використовувати? Чи можна цей варіант  стандартом назвати? Прийняли ж очільники наші транслітерацію за англіканським зразком то може це тепер буде національна латинка? Погодьтесь що інші спроби латинки як Лучуківка, латинка Їречека - гірші!? Тим більш безглуздим був би цей форум якщо ми не виведем свій СТАНДАРТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЛАТИНКИ ЛІНГВОФОРУМУ (за моїм скромним зразком)

[Python]

Ну а латинку таку чи можна використовувати? Чи можна цей варіант  стандартом назвати?

Чому саме цей? Ми що, даремно попередні 87 сторінок писали?

Прийняли ж очільники наші транслітерацію за англіканським зразком

Скільки б латинок з діакритиками не вигадали, латинки без них усе одно мають технічну перевагу. Хоча національний стандарт трансліту справді невірний.

[Sirko]

Ну мій варіант якось простіше виглядає з діакритикою ніж в ISO 9:1995.

Pro sco j mova. ʼA proponuu pisati bez diakritikiv vzagali.

А щодо апострофа то в Юнікоді це і є типографський апостроф, або прайм, або штрих. Просто цей штрих менше розриває слова ніж апостроф американський.

Prime Штрих ( ′ )   U+2032
( ' ) Друкарський апостроф U+0027
( ' ) Punctuation apostrophe (or typographic apostrophe; right single quotation mark; single comma quotation mark), U+2019
( ʼ ) Letter apostrophe (або ,,modifier letter apostrophe"), U+02BC

Де ж вони однакові?

Ну а латинку таку чи можна використовувати? Чи можна цей варіант  стандартом назвати? Прийняли ж очільники наші транслітерацію за англіканським зразком то може це тепер буде національна латинка? Погодьтесь що інші спроби латинки як Лучуківка, латинка Їречека - гірші!? Тим більш безглуздим був би цей форум якщо ми не виведем свій СТАНДАРТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЛАТИНКИ ЛІНГВОФОРУМУ (за моїм скромним зразком)

Ranìše dlâ perehodu na ìnšij pravopis v drukarnâh konfìskovuvali lìteri. Teper kožen sam sobì drukarnâ.

[Python]

Prime Штрих ( ′ )   U+2032
( ' ) Друкарський апостроф U+0027
( ' ) Punctuation apostrophe (or typographic apostrophe; right single quotation mark; single comma quotation mark), U+2019
( ʼ ) Letter apostrophe (або ,,modifier letter apostrophe"), U+02BC

Де ж вони однакові?

Від шрифту залежить — часом бувають схожими. Хоча візуально ідентичними мають бути лише пунктуаційний та літерний апостроф, але останній з'явився в юнікоді пізно, тому в багатьох шрифтах відсутній.

[Python]

Тему розділено: [Радівце vs. радійце]

[Sirko]

Цікаво б було в латинці згрупувати г-ж-зь х-ш-сь к-ч-ць. Наприклад, c-č-ć. Тим більше, що твердого українського ц нема, лишень чужі.

[Python]

Тим більше, що твердого українського ц нема, лишень чужі.

Чомусь я в це не вірю 

[Sirko]

Тим більше, що твердого українського ц нема, лишень чужі.

Чомусь я в це не вірю 

Перед е та и ць всюди стверділо, це лишень підкріплює правило. 

[Python]

Добре, а «цап», «цурка», «цокнути»?

[Sirko]

Добре, а «цап», «цурка», «цокнути»?

Я ж сказав: лишень чужі.

цукор із пол. cukier (нім. Zucker);
щндравий 'обшарпаний' із рум. pundra 'свита';
мацати з пол. тасас; але мацько проти помацки;
хвицати 'копати' з нім. fitzen 'вовтузитися';
пацати 'дриґати' (nop. запацав ногами — Винниченко 1910) з пол. ряс!
(укр. паць) — вигуку, яким кличуть свині;
цап із рум. fop — із XVI ст.;
царина з рум. tarina 'персть' — з XV-XVI ст.; діал. (бойківські, 
наддністрянські говірки) царок 'курник';
мацапура з рум. mat 'нутрощі' та роагса 'свиня' (або мацати +риг-,
як у чес. pared 'надуватися'?);
таракўца 'кульбаба' (Вінґрановський 1971) з тур. tarakotu 'черсак';
цвинтар із пол. cmentarz, білор. цвінтар;
цнота з пол. cnota;
ц(в)йндритиу nop. цйндра 'жар, іскри' з нім. Zander,
цвенькати з пол. діал. (Мазовія) cwan(iak) 'дойда'.

[Python]

«Цурка» й «цокнути» — теж запозичення? В російських аналогах там «ч» з'являється, до речі.

[Drundia]

Якщо в джерелі «ц» нема, а в українській з'являється — то воно вже не чуже, а українське.

[Sirko]

В деяких говірках ць повністю стверділо. Це не привід для того, щоб псувати струнку систему. Тра або всюди мʼяко - або всюди твердо.

Не так часто, але теж за можливого сприяння афективного чинника в говірках звуком ц замінюється звук ч
(див. 61.2а): цурка (цури — Стефанович 1938), цокатися, цокотіти— nop. рос. чурбан, чокаться; також волоцюга, якщо це слово є перекштал-
товане пол. zdoczega (Кохман). 

[Python]

Тра або всюди мʼяко - або всюди твердо.

Цюрка, цяп (у значенні самець кози, а не як «цяп-цяп-цяп» до курчат), цяр, цьокотіти?

[Python]

звуком ц замінюється звук ч

Отже, ч->ц можна вважати питомим українським явищем?

[Drundia]

В деяких говірках ць повністю стверділо. Це не привід для того, щоб псувати струнку систему.

Струнка система — це коли з с ц дз бувають і м'якими і твердими. А кривопис, який поширює икання у власних назвах на після ц, але не на після з с дз — це псування стрункої системи.

[Sirko]

Тра або всюди мʼяко - або всюди твердо.

Цюрка, цяп (у значенні самець кози, а не як «цяп-цяп-цяп» до курчат), цяр, цьокотіти?

Румунський цап і цяп ( в нас кличуть ціп) - хіба не єдина, і дуже сумнівна пара. Тих чужих слів- на пальцях перелічити. І писати їх треба відповідно - через tz, ts, x, ţ