Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Supervisor]

xenofobia

До речі, можна було б "x" залишити в латинці для запозичених слів подібних цьому.
xenofobija, xenomorf

[Svidur]

xenofobia

До речі, можна було б "x" залишити в латинці для запозичених слів подібних цьому.
xenofobija, xenomorf

Možna. Takož, napryklad, možna peredavaty th jak th. Kathedra, bibliotheka, mith etc.
Choča ce vse odno uskladnyť napysannia abo zbiľšyť alfavit.

[Lugat]

  U Supervisora sezofrenia:

Čy ne vid hrećkoho σέσουλα — sovok, čerpak? 

[Lugat]

Дякую, Supervisorе, за справді раціональну відповідь.

Na ščastia svit rozvyvajeťsia ne lyše raciönaľno... Tomu j rozvyvajeťsia. A bulo b lyše raciönaľno — evoliucija zastoporylasia b deś na rannich najprostišych, jakščo ne raniše... 

[Elischua]

Дякую, Supervisorе, за справді раціональну відповідь.

Na ščastia svit rozvyvajeťsia ne lyše raciönaľno... Tomu j rozvyvajeťsia. A bulo b lyše raciönaľno — evoliucija zastoporylasia b deś na rannich najprostišych, jakščo ne raniše... 

Тому Супервизора й лякайе "складнiсть", зокрема латинки.

[Lugat]

Тому Супервизора й лякайе "складнiсть", зокрема латинки.

Itaque, vivat pluralismus! 

[Elischua]

Будь-яка рïч складнiша за 1 є складним. Тай ко тут говорить за самоцïль складности? Фонетичний нескладний? - Та навïть правопис кирилкою не є легкий!
Безглуздя...

Latynka j povynna buty prostiša za kyrylyciu. A ščo označaje "Будь-яка рïч складнiша за 1 є складним"? Ja cioho rečennia ne zrozumiv.

Вы пытаетесь судить какие-либо иные варианты латинского правописания критерием сложности, а я Вам говорю, что всё, что сложнее единицы - сложно. В смысле, что это левый критерий. А утверждение, что латиница должно быть легче кириллицы - это вообще с какого перепугу? Она может быть как можно лучше-оптимальнее, но не легче.

А то яким чином? 

Nu, spravi laltynky škodyť. Nema ž spiľnoho standartu!

Это как, типо "[п р а в о е] дело латиницы", чтоли?? Эта тема о предложениях, а не об угадывании, как же должен выглядеть по-Вашему единственно лучший общий стандарт латиницы для транслитерации/транскрипции украинских слов.

[Svidur]

Вы пытаетесь осудить какие-либо иные варианты латинского правописания критерием сложности, а я Вам говорю, что всё, что сложнее единицы - сложно. В смысле, что это левый критерий. А утверждение, что латиница должно быть легче кириллицы - это вообще с какого перепугу? Она может быть как можно лучше-оптимальнее, но не легче.

Ja maju na uvazi, ščo fonetyčne pyśmo objektyvno prostiše zasvojity. A latynka, na moju dumku, povynna buty fonetyčnoju.

Это как, типо "[п р а в о е] дело латиницы", чтоли?? Эта тема о предложениях, а не об угадывании, как же должен выглядеть по-Вашему единственно лучший общий стандарт латиницы для транслитерации/транскрипции украинских слов.

Ne zovsim. V konteksti ukrajinśkoji movy cej vyraz ne nese takoho epičnoho značennia. Ne obovjazkovo mij varijant povynen buty. Ja hotovyj pryjniaty inšyj za umovy joho zahaľnopryjniatosti. Ja osobysto proponuju vziaty abetku Jirečeka bez zmin.

[Elischua]

Вы пытаетесь осудить какие-либо иные варианты латинского правописания критерием сложности, а я Вам говорю, что всё, что сложнее единицы - сложно. В смысле, что это левый критерий. А утверждение, что латиница должно быть легче кириллицы - это вообще с какого перепугу? Она может быть как можно лучше-оптимальнее, но не легче.

Ja maju na uvazi, ščo fonetyčne pyśmo objektyvno prostiše zasvojity. A latynka, na moju dumku, povynna buty fonetyčnoju.

А как же..., и из этого логично вытекает должность латиницы служить фонетическому правописанию....

Это как, типо "[п р а в о е] дело латиницы", чтоли?? Эта тема о предложениях, а не об угадывании, как же должен выглядеть по-Вашему единственно лучший общий стандарт латиницы для транслитерации/транскрипции украинских слов.

Ne obovjazkovo mij varijant povynen buty. Ja hotovyj pryjniaty inšyj za umovy joho zahaľnopryjniatosti. Ja osobysto proponuju vziaty abetku Jirečeka bez zmin.

Т.е. "общепринять" предварительно принятый Вами уже придуманный давнее неким Jirečkом, тогда Вы готовы принять такое правописание латиницей украинского...  Лихо!

Ne zovsim. V konteksti ukrajinśkoji movy cej vyraz ne nese takoho epičnoho značennia.

Спасибо, что растолковали. 

[Lugat]

Т.е. "общепринять" предварительно принятый Вами уже придуманный давнее неким Jirečkом, тогда Вы готовы принять такое правописание латиницей украинского...  Лихо!

Žartivnia jakaś. Pryjmaje vašeć tovar, čy bude j dali zbytkuvatysia torhuvatysia, pryskipujučyś do sliv? Darenomu konevi, jak to kažuť, dentes non inspiciuntur. Tut ne proste dajannia-pryjmannia, a vtim... chaj za mene skaže avtor opovidannia «Misiačnyj metelyk» Jack Vance, pereklad jakoho, zroblenyj vidomoju nam liudynoju, možna znajty v vyščezaznačenij bibliöteci, v jakomu je j moja častka praci, bo ž ja robyv pidriadnyk z anhlijśkoji... 
Podobajeťsia — beriť, bajduže — pro ščo ž todi tut my besidujemo, a ne podobajeťsia — on je transliterator — vidkryjte java-skrypt, zrobiť, jak podobajeťsia, tiľky z umovoju ščob bulo konvertabeľno v oboch napriamach, a ne «one way ticket» i... naj pošle vašeci Fortuna hidni rišennia...

[Python]

В темі вже 96 сторінок і, нажаль, жодного разу ніхто не сказав правильно, навіщо ж потрібна латинка. Прийдеться мені відкрити цю страшну таємницю:)
Українська латинка потрібна для правильної передачі українських власних назв і імен при складанні документів, довідників, мап, на дорожніх знаках, вуличних табличках і т.д. Для того, щоб Шевченко був завжди Ševčenko. В Польщі, Німеччині, Франції, Англії - всюди. Для того, щоб в документах компанія "Роги і копита" завше була "Rohy i kopyta".
Латинка не призначена:
- для того, щоб замінити кирилицю - читайте вище;
- для транслітерації, якщо клавішниця не доступна, або телефон якийсь не такий - викинте і купіть новий;
- для того, щоб іноземцям було зручно - якщо ви не латентний гомосексуаліст, то ви робите так, щоб Вам було зручно, отже латинка потрібна, щоб зручно було українцям.

Однак, межа між «правильною передачею» і «транслітерацією, коли клавіатура недоступна» надто тонка. Крім того, поставлена ціль, щоб Шевченко завжди був Ševčenko, нереальна: цільова іноземна мова (найчастіше — англійська) може не мати потрібних діакритиків і або просто губити їх, або замінювати диграфами. Всі ці å, š, ß, ü, đ, ł постійно зникають при переписуванні. Іншими словами, така система все одно потребує системи-супутника для транслітерації без алфавітних наворотів: якщо мешканець країни USA не має клавіатури з літерою š, то замість неї він надрукує (навіть в документі!) або просто s, або диграф за усталеною схемою (якщо ця схема йому відома). Не варто думати, що якщо він знає латиницю, то знає ВСЮ латиницю: МФА-подібні літери африканських алфавітів, скажімо, для нього можуть бути такими ж кракозябрами, як і кирилиця чи катакана.

[Lugat]

Всі ці å, š, ß, ü, đ, ł постійно зникають при переписуванні...
Не варто думати, що якщо він знає латиницю, то знає ВСЮ латиницю: МФА-подібні літери африканських алфавітів, скажімо, для нього можуть бути такими ж кракозябрами, як і кирилиця чи катакана.

Treba knyhy zberihaty v pdf i ščob šryfty buly embedded. 

[Python]

Всі ці å, š, ß, ü, đ, ł постійно зникають при переписуванні...
Не варто думати, що якщо він знає латиницю, то знає ВСЮ латиницю: МФА-подібні літери африканських алфавітів, скажімо, для нього можуть бути такими ж кракозябрами, як і кирилиця чи катакана.

Treba knyhy zberihaty v pdf i ščob šryfty buly embedded.

pdf - це кінцевий формат, як правило, не розрахований на подальше редагування. Крім того, документ у pdf може бути взагалі нерозпізнаним сканом — тоді з нього текст уже не скопіюєш.

[Lugat]

pdf - це кінцевий формат, як правило, не розрахований на подальше редагування. Крім того, документ у pdf може бути взагалі нерозпізнаним сканом — тоді з нього текст уже не скопіюєш.

Nu, ja ne pro skany kažu, a pro zberežennia z tekstovym šarom. Pereformatuvaty ž u redaguvabeľnyj vyhliad možna, choča b i skorystavšyś bezkoštovnoju mašynkoju «Calibre - E-book management» pana Kovida Goyala.

[Elischua]

От и я кажу, ож всиляки ти комахи та мурахи над/пiд буквами чужанам до лампи суть. Особисто м птал нïмци, голандци, британци, американци, шведи, дани, як вони розумлять написи латинкою на мапï Вкрайини. Вси казали, ож йих мйяте апострiф у L'viv - вони його просто минуть. Гаразд, ще у L'viv вони б його розумïли як скорочення наче у французькiй мовï та под. (й так той апострiф не скаже йим про мйякiсть!), але вже коли Ternopil', так то взагалï йим винесе мозок.
Чи ви пишете украйиньськï слова латинкою з намагою передати йих звучання, чи саму йдею слiв (тобто за морфофолоногичною засадою), чи для сёго буде залучена вся табелка МФА, або чиста латинка - однаково нич з того не можо догодити носïям всïх рiзних народiв, де вживають латинку. В угорцiв, он, те саме а не є [а]. Так чо там говорити. За будь якого вибору способа псання не минути потереби вчення чужан зволєнiй системï правопису.
Тому я взагалï не вижу смисел старатися таку систему латинського правопису для украйиньськоï найти, котра би догодила инозимцам. Одно є можна сказати, ож порiвняно текстом кирилкою, чужане в цïлiм здебiльша розiзнати муть скорïй низку латинских буков у текстï. Але инструкции однак не обiйти.

[Lugat]

От и я кажу, ож всиляки ти комахи та мурахи над/пiд буквами чужанам до лампи суть.

Ne dlia čužan bo, druže, sia starajemo. Dlia vlasnych spožyvačiv, jaki chočuť, ščob vybir buv aľternatyvnym, a ne dyktaturoju kyrylky. Nu, jak u serbiv, napryklad.

[Elischua]

От и я кажу, ож всиляки ти комахи та мурахи над/пiд буквами чужанам до лампи суть.

Ne dlia čužan bo, druže, sia starajemo. Dlia vlasnych spožyvačiv, jaki chočuť, ščob vybir buv aľternatyvnym, a ne dyktaturoju kyrylky. Nu, jak u serbiv, napryklad.

То я тут не збагну - один (Свидур або ко каза то) каже, ож латинка йе нужна лен задля "техничних" потереб найменуваннь про чужан, Ви кажете, ож суто про вкрайиньци. Як на мене, то воно таки можо бути лише про вкрайиньци.

[Python]

У цій темі зібрались люди з різними поглядами щодо застосування латинки. Мені, наприклад, латинка потрібна лише для випадків, коли використання кирилиці викликає технічні труднощі — тому й відстоюю варіант без діакритиків, який би легко конвертувався в обох напрямках. Хтось інший справді мріє про дві повноправні писемності, як у сербів, якщо не про одну лише «цивілізовану», і надає системі рис схожості з західнослов'янськими латиницями. Для когось латиниця є просто полем для експериментів. Хтось, бачачи недоліки сучасної української орфографії, конструює щось своє, беручи за основу латинський алфавіт як менш обтяжений традицією. І т.д.

[Svidur]

То я тут не збагну - один (Свидур або ко каза то) каже, ож латинка йе нужна лен задля "техничних" потереб найменуваннь про чужан, Ви кажете, ож суто про вкрайиньци. Як на мене, то воно таки можо бути лише про вкрайиньци.

To ne ja kazav. Navpaky, ja zhoden z Lugat'om: latynka portibna jak aľternatyva kyrylyci dlia tych, chto chože jiji vykoryctovuvaty. Jakaś sručnisť dlia inozemciv - to pobičnyj, neobovjazkovyj efekt.

[Elischua]

Я'м за суто латинку про вкрайиньську мову: з естетичного погляду (рiзни регистри латинських буков, та йих вузiсть-стислiсть); вiдповïднiсть бо мïж буквами латинки й звуками мови традично не йе так спойена як у кирилцï, де 1 буква=1 знак. С приводу останнього, безору на сучасний фонетичний стан украйиньськоï мови, йа вïрю, ож то зубожïння фонетичного йнвентаря голосних у вкрайиньськiй мовï бï причинєно як раз кирилкою. Мïж звуками мови, зокрема, голосками, могуть бути й лечутнï рiзници, яки тяжко зобразити на писмï - геть не латинка бо чи кирилка суть убоги на букви -, а томуже я вïрю, ож звукiв у людьськiй мовï одначе буде бiльше нïж знакiв, а коли мову псати буквицьою, деже йе строга вiтповïднiсть буква:звук - як-от кирилка, то в тiй мовï будуть поневертï тонкï звуковï розбïжности. Тобто я хочу сказати, ож засада буква:звук як раз наче б то дбала о яко мога точнïший запис звукiв, але тимже знакiв нигда не буде досталь, ся засада веде лише к томуже найподiбнïшï звуки прирiвнюються до тихже вже суть закрïплєни за наявними в буквицï буквами, неверши (neglecting) тï тонкости. Доки латинка не йме за собою таку строгу засаду, ми широко судяче не можомо казати ож "g"=[g], бо то можо бути й [j], [ʤ], [ʒ], [ɕ], [ɣ], [ʔ], [k], [ɦ]. Вïсто, росяг вибору звукiв за йною буквою йе так чи так омежен - r не буде ани [ o ], ани [m], але [r], та й а буде значити деякий звук з алофонiв [a], а не [e] чи . Я, примïром, вïря в иснування колись (а по говорах йе й нинï) у вкрайиньськiй мовï окремо голосок огубленого переднього високого [ʏ] поруч з голоскою [iː] (<[ie] ѣ) неогублєною, не помня вже "новий" довгий [eː] перед складом з "ь", який також твориться в близькiй зонï мовного органу як первï двï голосцï, думаю, ож головна причина йихнього зникнення чи злиття, бï не тенденцья до "поляризацьï" системи голосних в украйиньськiй мовï, але "дубовiсть" буков кирилицï. Можна бï лише убавити деякï букви, або вживати наявнï, але добавити - ни. На можливе заперечення мойiй тезï про причину стерття розмайïття звукiв у вкрайиньськiй мовï я подïну таке птання: на якiй ще пiдставï слïд гадати, ож, примïром, у французькiй та английськiй мовах йе рясно голосних, при томуже деякï з йих мïж собою суть досить подiбнï, але не споляризувалися, при тiмже далєко не завжди через морфологичнï та семантичнï потереби розрiзнення, а в украйиньськiй так? Навïть у нïмецьськiй та голандськiй мовах, внихже значно ближа вiдповïднiсть букви до звука, низка звукiв йе ширшою за вибiр самих буков, й ся низка не приладжуйе ся с часом до числа буков - з тоï причини, ож мïж обома не йе настiльки тïсного звйязка.

P.S.: ц в тсiм текстï йе фонематично "мйякий" завжди.

[Python]

Я'м за суто латинку про вкрайиньську мову: з естетичного погляду (рiзни регистри латинських буков, та йих вузiсть-стислiсть); вiдповïднiсть бо мïж буквами латинки й звуками мови традично не йе так спойена як у кирилцï, де 1 буква=1 знак. С приводу останнього, безору на сучасний фонетичний стан украйиньськоï мови, йа вïрю, ож то зубожïння фонетичного йнвентаря голосних у вкрайиньськiй мовï бï причинєно як раз кирилкою.

Причина там, скоріш, у моді ХІХ-ХХ ст. на фонетизаційні реформи кириличних писемностей. Кирилиця ж сама по собі мáла добре відпрацьовану основу для етимологічного письма, з якого можна вивести найтонші нюанси вимови кожного говору, а не рівняти все під спрощену вимову якогось одного діалекту, як це робить фонетичне письмо. Спрощену, бо деякі нюанси фонетики не усвідомлюються навіть тими, хто є безпосереднім їх носієм, та й носіям іншого діалекту їх не завжди поясниш.

Що ж стосується латиниці на роль етимологічного письма, головний її недолік — відсутність послідовної традиції, що відображала б історичні зміни мови. Англійська латиниця, скажімо, відображає середньоанглійську вимову — вона просто існує з тих часів у подібній формі, її ніхто спеціально не конструював за етимологічним словником. Етимологічна система без послідовної попередньої традиції нежиттєздатна, ІМНО.

[Lugat]

Етимологічна система без послідовної попередньої традиції нежиттєздатна, ІМНО.

Povnistiu zhoden.  Jakby Dante, zamisť pysaty svojeju toskanśkoju hovirkoju jak vona zvučyť, robyv by z neji jakuś psevdolatynu, to može b my zaraz ne maly b italijśkoji movy.

[Python]

Псевдолатина, графікою подібна до тогочасної середньовічної латини, але з лексикою й фонетикою живої італійської, мала б непогані шанси, до речі.

[Lugat]

Псевдолатина, графікою подібна до тогочасної середньовічної латини, але з лексикою й фонетикою живої італійської, мала б непогані шанси, до речі.

Chtozna...  Jak na mene, to bez psevdoetymologičnych navorotiv — krašče.

[Svidur]

Vidrodymo jazyčije?