Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Lugat]

Čomusj meni zdajetjsia, şo ukrajinsjka budj-jakım traslitom vıhliadaje jak fih zna şo, ale vsež-takı vıkladu te, şo meni siohodni nadumalosia.

Tež fih zna šo. Jakaś napivturećka orijentacija. Chaj by zovsim bula turećkoju, a tak — ni se, ni te. Jak na mene, varto b orijentuvatysia na tradycijne latynične pyśmo susidiv-slovjan: slovakiv, poliakiv, čechiv, bilorusiv.
I zvuk «y» u nych tak samo jak i v ukrajinśkij movi dosyť-taky častotnyj. Ta j ničoho.

Ʒ i Ǯ — litery, jakşo podumatı, duže potribni, xoča j ne obovjazkovi.

Spravdi, ni do čoho vony. Ce bude zajvyj hemoroj rozdumuvaty, ščo vybraty u takych slovach jak «адже»: «adže» чи «aǯe»? Plutanyna bude.

...skônčılısia.

Tut može vynyknuty spokusa u suržykomovnych čytaty «ô» jak «o»: skončylysia.

[Sirko]

Čomusj meni zdajetjsia, şo ukrajinsjka budj-jakım traslitom vıhliadaje jak fih zna şo,

Ce sprava zvycky.

Ʒ i Ǯ — litery, jakşo podumatı, duže potribni, xoča j ne obovjazkovi.

Dyvue nastilyve bazanna razom z latynyceu stvoryty ukrainsku pidmnozynu MFA. Tym bilse, jaksco bilsist govoryt ne tak, jak pyse.

Potim, je dva taki slova, šče i ščo. Zajva trata času j čornıl.

Castota vzyvanna litery щ  stanovyt 0.001. Ekonomia skladatyme 0.001*100%/2= 0.05%. 

Tut meni zdalosia, şo vse v nas nadto tinke j chvostate. Osoblıvo ce -ıj. Tak narodılasia ideja zrobıtı orfohrafiju biljš etımolohičnoju.

Teper u nas zjavliajutjsia litery ô, ê, y. Tak, "y" znovu z namı.

Jakym cynom etymologicny pravopys usuvae "tinke j hvostate. Osoblıvo ce -ıj." ? Lysen dodae circumflexyvnosti.

Did prınês z dôbrovy stôl.

Jak hoceca pysaty rosiskou, to moze vze tak:  Dêd prînês ŝ dûbrâvy stôl?

I şe, dumaju, nepohano bude povernutı ch, ce tıpu tež bôljš tradıcijna fihnia niž x.

I de lysen j podilasa turbota pro ekonomiu casu j cornyla? 

[Drundia]

Najčastotnišyj holosnyj ukrajinsjkoji mowy — [a].

[Drundia]

I nawiščo w odnyx wypadkax obyraty tonšu bukwu, a w inšyx nawpaky — wprowadžuwaty šyrši.

[Lugat]

I nawiščo w odnyx wypadkax obyraty tonšu bukwu, a w inšyx nawpaky — wprowadžuwaty šyrši.

Ta j spravdi... 

I naviščo v odnych vypadkach obyraty tonšu bukvu, a v inšych navpaky — vprovadžuvaty šyrši.

[Drundia]

Pid moji kryteriji treba «w».

[Sirko]

Najčastotnišyj holosnyj ukrajinsjkoji mowy — [a].

Ні. а (0,072) < о (0,094)

[Hellerick]

Pid moji kryteriji treba «w».

Что за критерии?

[Drundia]

Ні. а (0,072) < о (0,094)

Звідки дані?

[Sirko]

Ні. а (0,072) < о (0,094)

Звідки дані?

http://kudin.net/r/index.php/ukr-frequency-analysis

Це інше джерело, але цифри подібні.

Знайшов http://ua-mova.livejournal.com/885374.html Добрий день, Архімеде! А.Г.Конфорович. «Молодь»1988

[Drundia]

Najčastotnišyj holosnyj — ce ZWUK!
а+я > о.

[Sirko]

Najčastotnišyj holosnyj — ce ZWUK!
а+я > о.

упс 

Тоді найчастотніший звук - це [е], який кажуть, коли нема що сказати. І його ніхто не рахував. 

Хоча, в в статті вікі [a] з а позначено IPA /ɑ/, а [а] з я позначено IPA /ja/, /ʲa/
Тобто заднього і переднього ряду! Виходить, звуки таки різні ) Як і о після й і ь. Тра рахувати частоту сполучень літер, а не окремих літер.

[Drundia]

U mojij latynci wony wse odno odnakowo poznačajutjsia.

[Alejandro]

Як на мене, латиниця в українській - це зайве. Жодних проблем з кирилицею не бачу.

[Drundia]

Что за критерии?

Фонетические. <v> резервируется для звонкого губно-зубного фрикатива.

[Lugat]

Як на мене, латиниця в українській - це зайве. Жодних проблем з кирилицею не бачу.

Dlia cijeji temy taki zajavy je nesmakom i neprystojnistiu. 

[Sirko]

Як на мене, латиниця в українській - це зайве. Жодних проблем з кирилицею не бачу.

Pytanna grafiky zavzdy bulo pytannam politycnym. Odnym z proaviv borotby svitogladiv. Persogo Rymu z drugym i tretym u vypadku latynyci i cyrylyci. Katolykiv i pravoslavnyh. Zagroza polonizacii vyklykala saleny sprotyv latynizacii ukrainskogo pysma. Zaraz takoi zagrozy nema. Natomist zagroza rusyfikacii postavyla ukrainsku movu na gran vyzyvanna. Vteca vid cyrylyci moze staty rativnym kolom dla ukrainskoi movy i nadaty novy impuls ii rozvytku. Poky vsi ne zagovorymo kytajskou. 

[Python]

По-моєму, латинізація української графіки в сучасних умовах, коли людям ближча і зрозуміліша кирилиця, якраз і може стати стимулом для русифікації. Так само, як перехід від кирилиці до глаголиці чи арабського письма. І навпаки, аналогічна радикальна реформа російської графіки посилила б позиції української мови: це б збільшило кількість людей, що можуть читати й писати українською краще, ніж російською.

[Sirko]

По-моєму, латинізація української графіки в сучасних умовах, коли людям ближча і зрозуміліша кирилиця, якраз і може стати стимулом для русифікації. Так само, як перехід від кирилиці до глаголиці чи арабського письма. І навпаки, аналогічна радикальна реформа російської графіки посилила б позиції української мови: це б збільшило кількість людей, що можуть читати й писати українською краще, ніж російською.

Стимулів для русифікації доста. Стимулів для українізації катма. Чому б не додати ще й цей, навіть непевний?

[Python]

А хто сказав, що зміна писемності взагалі може бути стимулом для чогось, окрім забуття власної літературної традиції?

Проблема української мови — не в близькості до російської, а в тому, що нікому навіть у голову не приходить використати цю спорідненість для української мовної експансії в російськомовні регіони.

[Drundia]

По-моєму, латинізація української графіки в сучасних умовах, коли людям ближча і зрозуміліша кирилиця, якраз і може стати стимулом для русифікації. Так само, як перехід від кирилиці до глаголиці чи арабського письма. І навпаки, аналогічна радикальна реформа російської графіки посилила б позиції української мови: це б збільшило кількість людей, що можуть читати й писати українською краще, ніж російською.

Слухайте, а це ідея! Кодифікувати українську російську, та з латинською графікою...

[iopq]

А вавайве вувево вивави ов так, а ва вві вавувавеввя вувево вавати, вво вови виввані в вавьця?

А давайте будемо писати ось так, а на всі зауваження будемо казати, що вони виссані з пальця?

[Python]

Szcze odyn proekt latynky. Bez diakrytykiv, z vykorystannjam dyhrafiv, analohicznych poljsjkym ta serbochorvatsjkym:

А A
Б B
В V
Г H
Ґ G
Д D
Е E
Є JE
Ж RZ
З Z
И Y
І I
Ї JI
Й J
К K
Л L
М M
Н N
О O
П P
Р R
С  S
Т T
У U
Ф F
Х CH
Ц C
Ч CZ
Ш SZ
Щ SZCZ
Ь J
Ю JU
Я JA
' '
Apostrof pyszetjsja tam rze, de i v kyrylyci (tobto, mirz pryholosnoju ta ja/ju/je/ji, jakszczo jot vymovljajetjsja), a takorz dlja rozdilennja pryholosnych, jaki morzutj utvorjuvaty dyhraf, ale majutj czytatysj okremo (napryklad, borza=божа, bor'za=борза).

[iopq]

rz ne mozsna brati, jakszczo budu pysaty morze to budu dumaty "море", a ne "може"
Ja korystuju sia dyhrafom zs kotryj isnuje v uhors'kij

[Hellerick]

Ja korystuju sia dyhrafom zs kotryj isnuje v uhors'kij

Naskoljko ja ponimaju, russkomu -зск- v ukrainskom sootvetstvujet -зьк- ("абхазький"), tak shto prichin ne ispoljzovatj digraf ZS tem boleje net.

Zeto sochetanije "рз" v ukrainskom navernjaka vstrechajetsja.