Лингвофорум

Цитата: Sirko от сентября 11, 2012, 21:47
Фрайзинзькі уривки писані 1000 років тому латинкою, кращою за декотрі сучасні.

ЦитироватьGlagolite po naz redka zloueza: bose, gozpodi miloztiuvi, otze bose, tebe izpovuede vuez moi greh i zuetemu creztu i zuetei Marii i zuetemu Michaelu i uuizem crilatcem bosiem i zuetemu Petru i uzem zelom bosiem i uzem musenicom bosiem i uzem vuernicom bosiem i uzem devuam praudnim i uzem praudnim, i tebe, bosi rabe, choku biti izpovueden uzeh moih greh. i vueruiu, da mi ie, na zem zuete beusi, iti se na on zuet, paki se uztati na zodni den, i meti mi ie sivuot po zem, imeti mi ie otpuztic moih grechou. bose miloztiuvi, primi moiv izpovued moih grechou, ese iezem ztuoril zla po t den, po ngese bih na zi zvuet vuuraken, i bih crisken, ese pomngu ili ne pomngu, ili vuolu, ili nevuolu, ili vuede ili ne vuede, ili u nepraudnei rote, ili ulsi, ili tatbe, ili zavuizti, ili v uzmazi, ili v zinistue, ili ese mi ze tomu chotelo, emuse mi bi ne doztalo choteti, ili v poglagolani, ili zpe ili ne zpe, ili ese iezem ne zpazal nedela ni zueta vuecera ni mega pozta ; i inoga mnogoga, ese protiu bogu i protiu memu creztu. ti edin, bose, vuez, caco mi iega potreba vuelica. bose gozpodi miloztivi, tebe ze miltuoriv od zih postenih greh i od ineh mnozeh, i vuensih i minsih ese iezem ztvoril ; teh ze tebe mil tuoriv i zvetei Marii i vzem zvetim

Cėmy? [ʧe̝m?]

Цитата: Elischua от сентября 11, 2012, 21:54
Cėmy? [ʧe̝m?]

Prostota, intuitivnist, gnuscist, minimalizm
Mnosinna peredatsa fonem (x=h, ch; s=z, s; ʧ=s, cs, ts, z, k), chosa mistziami i zaiva, ta pri nalesnomu vporadcuvanni nezaminna.
Napriclad, u rozriznenni z/s v prefixah si zufixah potrebi nema, tomu dozit pizati vziudi z. U vipadcah, coli tace rozriznennga neobhidne, pisemo sz (zad-szad)

Цитата: Sirko от сентября 11, 2012, 23:45

Цитата: Elischua от сентября 11, 2012, 21:54
Cėmy? [ʧe̝m?]

Prostota, intuitivnist, gnuscist, minimalizm
Mnosinna peredatsa fonem (x=h, ch; s=z, s; ʧ=s, cs, ts, z, k), chosa mistziami i zaiva, ta pri nalesnomu vporadcuvanni nezaminna.
Napriclad, u rozriznenni z/s v prefixah si zufixah potrebi nema, tomu dozit pizati vziudi z. U vipadcah, coli tace rozriznennga neobhidne, pisemo sz (zad-szad)

Ace ye pisanu heī 'z', to yaco ye pisatey [z]? Crwmi togo, [ʒ] ta [ʧ] ta souty pisanoi rwfinaco 's'.

PS: w = /ʏ/. f = /w, ʋ/. y, i = /ə^=ь/ abo /j/. u = /ɵ^=ъ/. ei, ey, oi ^{(word end!)} ī = /ɪ/.

Cu recī, ne taca ouge ey 'prostota' – decwlika slwfu smoi dosī ne rozgadalu.

Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 00:15
Ace ye pisanu heī 'z', to yaco ye pisatey [z]? Crwmi togo, [ʒ] ta [ʧ] ta souty pisanoi rwfinaco 's'.

z = z (zlodei), s=z (ZLOUEZA:), zs ( pozstavvil), s (starosti)
[ʒ],  [ʧ],  odnacovi ne zavsdi! 
[ʧ]= s (mosenic), ts (metsi), c (vuecera), cs (vuecsne), z (zlovuezki)

Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 00:18
Cu recī, ne taca ouge ey 'prostota' – decwlika slwfu smoi dosī ne rozgadalu.

Zicavo, iaci?

Цитата: Sirko от сентября 12, 2012, 07:53

Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 00:15
Ace ye pisanu heī 'z', to yaco ye pisatey [z]? Crwmi togo, [ʒ] ta [ʧ] ta souty pisanoi rwfinaco 's'.

z = z (zlodei), s=z (ZLOUEZA:), zs ( pozstavvil), s (starosti)
[ʒ],  [ʧ],  odnacovi ne zavsdi! 
[ʧ]= s (mosenic), ts (metsi), c (vuecera), cs (vuecsne), z (zlovuezki)

Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 00:18
Cu recī, ne taca ouge ey 'prostota' – decwlika slwfu smoi dosī ne rozgadalu.

Zicavo, iaci?

reduka, zelom, vuuraken, uzmazi, zinistue. Ysce, *'...teh ze...' fu 'teh ze tebe mil tuoriv...' (poslēdi readucu)

Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 09:21
reduka

Neporozuminnga tut ne vid nedozconalozti pravopizu, a vid bracu informazii z tih csaziv.
redka=cilca - chiba tut ie problemi?
zelom=zilam (силам)
vuuraken=poverneni (вуратєн)
uzmazi- vid zmaga=zgaga, sar, zpraga - (усмазі) pohit/piaztvo - vid zmac (усмаці) - nenaserztvo

Цитата: Sirko от сентября 12, 2012, 13:56
zelom=zilam (силам)

Gadashu, oge "zelom" beit moglo minētey ,,seilamu", ale somminēshu, nē tou-tu ybo neino īnies slofo pisano ob 'e' za /ɪ/ tamu.

Ey na *vuuraken gadashu yaco beit "forotiœnu", ale todē sumūslu rėcibū ye mey neyēscnu – chomou to 'wnu bē na siyu sfoitu forotienu'? Pirfi bēt na simy sfoitoy, pacui miret, a todē pacui preibēt na sfoitu sy??

Ysce, ne rozoumiom, cito ye *'v zinistue' (*..ili v zinistue...).

A beit *"v zinistue" minēlo 'fu jenīshistfoy'??

Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 17:17

Цитата: Sirko от сентября 12, 2012, 13:56
zelom=zilam (силам)

Gadashu, oge "zelom" beit moglo minētey ,,seilamu", ale somminēshu, nē tou-tu ybo neino īnies slofo pisano ob 'e' za /ɪ/ tamu.

iac mose e>i (vuiz=vez, 26), to som bi i ne i>e (zela)?

zelom bosiEm - hiba ne божыИм? 

Привіт всім! Все хороше повертається і я не виключення
Думаю українська латиниця має бути такого вигляду:
Šče ne vmerla Ukrajiny ni slava, ni volja.
Šče nam, brattja ukrajinci, usmichnetj sja dolja.
Zhynutj naši voriženjky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattja, u svojij storonci.

Dušu j tilo my položym za našu svobodu,
I pokažem, ščo my, brattja, kozacjkoho rodu.



burjak - буряк
bur'jan - бур'ян
alians - альянс
milion - мільйон
Iliinsjka Cerkva - Ільїнська церква
t'iara - тіара
dzerkalo - дзеркало
nad'zemnyj - надземний
vojennyj - воєнний
naj'ekonomnišyj - найекономніший
Derž'enerho'trans - Держенерготранс


Спрощення графіки до URL сумісності, не є частиною орфографічного правила, а радше рекомендацією:

Č č – Cx cx
Š š – Sx sx
Ž ž – Zx zx
' – q (Burqjan, BURqJAN)

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября  4, 2012, 08:50
Привіт всім! Все хороше повертається і я не виключення

Збираються козачеьки до рідної хати! Мабуть, зима незабаром. Як там у класика:
«Де ти був єсь, побував єсь, розкажи, Іване?».
Я теж півроку був у творчій відпустці. А вашець? 

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября  4, 2012, 08:50
Думаю українська латиниця має бути такого вигляду:
Šče ne vmerla Ukrajiny ni slava, ni volja.
Šče nam, brattja ukrajinci, usmichnetj sja dolja.
Zhynutj naši voriženjky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattja, u svojij storonci.

Dušu j tilo my položym za našu svobodu,
I pokažem, ščo my, brattja, kozacjkoho rodu.

Те-е-е... гаєвиця, така гаєвиця... Одна різниця — x на ch замінено.
Позичили у хорватів, називається, але ж у них лише дві букви мають при собі йот для пом'якшення: lj та nj. То й текст виходить у них більш гладенький, без хвостів йотів. А що нам, бідним, робити, коли в нас треба буде цілу купу хвостів ставити: cj, dj, lj, nj, rj, sj, tj, zj + žžj, ššj, ččj = аж 10! Та до того ще й апостроф нічим замінити. 

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября  4, 2012, 08:50
alians - альянс
milion - мільйон

Добре хоч не aljjans і miljjon, як того б вимагала гаєвиця, то зовсім був би жах. Але як ви уникнете при зворотній транслітерації перетворення імен Liana та Diana на Льяна та Дьяна? 

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября  4, 2012, 08:50
t'iara - тіара
nad'zemnyj - надземний
Derž'enerho'trans - Держенерготранс

А тут як читати апостроф — як німецький Knacklaut чи данський stød?
Машинка й без апострофів перекинула б нормально.
До речі, а у Вас розірване слово «usmichnetj sja» — це опечатка, чи під виглядом латинизації накидаєте нам, як пан Елішуа, ще й реформу... ортоґрафії? 

Доброго ранку Лугате! Все добренько, щоправда не вдалося нормально відпочити, не був ні на морі... та в принципі нвде не був... хіба тіки у бабусі на городі. До речі на картоплю в цьому році у нас неврожай ..


Так гачкуватість є, але мене це вже не бентежить зовсім, ну можна, звісно, позначати пом'якшення лише перед голосними типу -іа... zdajet sia, і лише в окремих випадках позначати її якимось знаком. Але навіщо випендрюватись, вибачте, як можна орієнтуватись на слов'янські латиничні алфавіти. Варіянт палаталізації за ТКПН тут виглядяє найсистемнішим + ось чому саме с -ц(завжди), j - йот , а не ж, дж..., ch - х.

Ну ось і новий принцип роботи: орієнтуймось на нинішню орфографію кирилиці (західні слов'яни не мали того впливу кирилиці як південні) саме тому і в них і в нас м'який знак окрема літера  = j.

Добре хоч не aljjans і miljjon, як того б вимагала гаєвиця, то зовсім був би жах. Але як ви уникнете при зворотній транслітерації перетворення імен Liana та Diana на Льяна та Дьяна? 


Liana - Льяна    L'iana - Ліана
Diana - Дьяна   D'іana - Діана
Приголосна +іа/іо/іе/іu/іі виступають в ролі триграфів, які роз'єднує апостроф.

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября  5, 2012, 10:31
Liana - Льяна    L'iana - Ліана
Diana - Дьяна   D'іana - Діана

Яка Ліана чи Діана цього захоче, щоб ім'я її рвалося апострофом? 
Тоді вже краще Lijana та Dijana.
Пишуть же білоруси: Ліяна, Дыяна, а латинкою традиційною їхньою буде: Lijana, Dyjana...
Одне лише погано, якщо ми зробимо, щоб транслітератор заміняв при зворотньому транслітеруванні Dijanu на Діану, то і слово «podija» транслітеруватиметься на «подіа». Печалька. 

Нічого кращого за модифіковану Їречевку не існує. Вже обговорювали багато разів. Невеличкі зміни, які б я запропонував - і з гравісом( Ì ):
Nacìonaľnyj, avìacija, dìaktryka, Dìana

Цитата: Supervisor от октября  6, 2012, 15:54
Нічого кращого за модифіковану Їречевку не існує. Вже обговорювали багато разів. Невеличкі зміни, які б я запропонував - і з гравісом( Ì ):
Nacìonaľnyj, avìacija, dìaktryka, Dìana

Cilkom zhoden z Vamy, druže, ščodo jirečkivky.
Ščodo vykorystannia gravisu maju pevni sumnivy, pozajak narod uže jakoś zvyk, ščo kudy b ne buv nachylenyj naholos, čy to jak gravis, čy jak akut, vin use odno je naholos. My z panom Svidurom dlia svoho sajtu pryjnialy variänt iz tremoju, a oskiľky my obyrajemo latynku v jakosti aľternatyvnoho ukrajinśkoho pyśma, to j budemo orijentuvatysia na latyń u razi vidsutnosti analogičnoho zasobu dlia zapysu okremoho čytannia bukv z i+holosna u latynopysemnych slovjanśkych narodiv. U latyni ž my sposterihajemo oś takyj zapys tremy: poëta etc...

Яка Ліана чи Діана цього захоче, щоб ім'я її рвалося апострофом?    ???

Ну якщо так думати, то який пан Дем'янчук схоче щоб його прізвище ламав апостроф??
Майже всі європейські мови його використовують, тим бльш, що такі буквосполуки зустрічаються рідко, ви самі говорили

Ну що там говорити, їречківка для української занадто громіздка на діакритику! Літери словацькі, чеські, польські, орфографія по-типу польська, та ще діарезис над кожною глосною, не забудьте, що й наголос треба десь ставити... В питанні палаталізації я вважаю закраще обрати систему ТКПН, вона найправильніше обґрунтована, і історично, і фонетично!

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября  7, 2012, 00:17
Ну що там говорити, їречківка для української занадто громіздка на діакритику! Літери словацькі, чеські, польські, орфографія по-типу польська, та ще діарезис над кожною глосною, не забудьте, що й наголос треба десь ставити... В питанні палаталізації я вважаю закраще обрати систему ТКПН, вона найправильніше обґрунтована, і історично, і фонетично!

Відповідаю по порядку Ваших речень:
1. Не громіздкіша, до речі, за чеську, словацьку чи польську. 
2. Якраз це й зближає нас з латинописними братами-слов'янами. Діереза ж — суто ґрафічнй засіб, який використовуємо лише для правильної транслітерації в кирилицю. У разі ж існування лише самої латинки, діерезою можна й знехтувати, як це роблять поляки чи словаки. Тим паче що не така вже вона частотна й зустрічається переважно в словах іноземного походження. А наголос поставити — не проблема: diä́spora, biö́log, якщо треба для словника.
2. Ніяк не второпаю, яке ТКПН Ви увесь час рекламуєте? Чи не оце убозтво? Та там навіть номер (№) пишеться, на американський манер — як тюремні ґрати (#)!  Та ніхто ж з європейців так не пише! Та ж їречківка має більш давню історію!
До речі, візьміть текст їречківкою, вставте його в Google Translate при виставленій словацькій мові та натисніть значок «озвучити» — цілком зрозумілий текст, хіба що трохи зі словацьким акцентом, та то не біда. А вставте український кирилічний текст у віконце при виставленій українській мові — дзуськи! 

Злі ви

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября  7, 2012, 20:39
Злі ви

Та шо ви таке кажете? Писав — посміхався. 

Не знаю, пане Лугате, в мене ґравіс не асоціюється з наголосом, так само як і помйакшення. Варіант з тремою теж добрий, але в такому разі додається 4 літери замість однієї з ґравісом, крім того, як ви навели в прикладі: diä́spora, biö́log - дешчо громіздка конструкція. " Ì "  ж не може бути з наголосом впринципі.

Я, особисто, категорично проти латинки! Кирилиця - це наша рідна, бездоганно пристосована для нашої мови абетка!
Втім при написанні української латинською абеткою - мають бути послідовні та оборотні правила.
Ось латинка яку іноді використовую для української. Сам уклав) SZ, CZ - довелося взяти з поляцької, але перебравши різні варіанти виявилось, що це краще ніж sh/ch) але в цілому така латинка цілком відповідає повній передачі написання, при цьому позбавлена будь-яких спецзнаків. І головне - це чіткість, а не ia, ya, maidan, olimpiiska, які можна прочитати як заманеться. Тобто комп'ютер, "знаючи" декілька простих засад цього звукопису, із легкістю переведе письмо в один і зворотній бік)

А - a; Б - b; В - v; Г - h; Ґ - g; Д - d; Е - e; Є - je ('e)*; Ж - zs; З - z; И - y; І - i; Ї - ji; Й - j; К - k; Л - l; М - m; Н - n; О - o; П - p; Р - r; С - s; Т - t; У - u; Ф - f; Х - x; Ц - c;
Ч - cz; Ш - sz; Щ - sc (або scz); ь - '; Ю - ju ('u)*; Я - ja ('a)*;
Примітки: w; zzs ccz ssz; сц - s'c (якщо "щ - sc"); *-пімля приголосних.

От лише сумніваюся, "щ-scz" чи "щ-sc". SCZ - не викликає питань, але написання нашого рідного "що" як "sczo" - це якось дивно, як на мене)