Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[КАЛЇҐРАФЪ]

ů - цю літеру я використав позиційно як огублене -ве. Перед приголосними та в кінці слів

[КАЛЇҐРАФЪ]

Хммм мою писанину тока Елішуа оцінить Ну та добре
До слова з маЇвкою вас !!!!!

[Python]

Пюфоне, а у вас там логические операции есть?

Нема. Цикли є, операції з рядками є, регекси є, асоціативні таблиці є, а саме логічних операцій нема.

[Python]

ů - цю літеру я використав позиційно як огублене -ве. Перед приголосними та в кінці слів

Тобто, аналогічно до білоруської ў? Неетимологічно.

[Python]

7.   á, ó, ú, é, í – ставимо перед «j», позначаючи при цьому дифтонги –ай, ой, уй, ей. Той – tój, мій – míj, пий – pý Але! пиятика – pyjatyka! найінформаційніший – nájinformacíjnišý Але! знайомий – znajomý!

Для чого тоді взагалі j? Писали б просто tó, mí, náinformacínišý. Або просто j, без діактитики над голосними.

[Python]

4.   «І і» в наголошеній позиції – Ě ě  (бігти – běhty іти – ěty, але дифтонг: мій – míj). Літеру í пишем якщо вона під наголосом та ще й стоїть перед «j». Буква Ě ě також познає звуки ї (йі), якщо стоїть після голосної (поїзд – poězd, Київ – Kiěv).

Чеська ě асоціюється з ятем — це малось на увазі? Наголос чи його відсутність не є визначальним питанням, щоб відрізнити ѣ від ô. Крім того, «іти» не вписується ні в правило про наголос, ні в етимологічний принцип.

[Python]

Szcze odna ascii-sumisna latynycja. Vykorystovuje poljsjki dyhrafy. Tak samo viljno konvertujetjsja v oboch naprjamkach.

[Supervisor]

Dlia liubyteliv konvertacii, jirecevku bez diaktryky mozna tak samo lehko konvertuvaty programnymy zasobamy, lyse treba prykrutyty orfograficnyj analizator zi slovnykamy.

[Python]

lyse treba prykrutyty orfograficnyj analizator zi slovnykamy.

Vy tak kažete, niby ce äkası elementarna diä.

[Валентин Н]

Пюфоне, а у вас там логические операции есть?

Нема. Цикли є, операції з рядками є, регекси є, асоціативні таблиці є, а саме логічних операцій нема.

Я имелл ввиду не в программе, а впринципах транс-ции. Ну навроде заменить зю на хрю перед/после/между.

[Python]

Я имелл ввиду не в программе, а впринципах транс-ции. Ну навроде заменить зю на хрю перед/после/между.

В системах з диграфами є щось таке. Але це можна звести до простої заміни груп букв.

[КАЛЇҐРАФЪ]

До речі, давайте обговоримо, чи потрібна зараз в Їречківці літера Ŕ ŕ?
Для роздумів:
В українській мові м'якими не можуть бути губні м, в, б, п, ф, шиплячі ж, дж, ш, ч (пом'якшуються лише подовжені шиплячі: затишшя, роздоріжжя, річчю), задньоротові ґ, г, к, х, як це властиво російській чи польській мовам. Якщо ж в українській мові колись таке траплялося, то або виділявся звук й (п'ять), або приголосний подовжувався (ніччю), або відбувалося чергування приголосних (могти – можу), або в запозичених словах іноді така незакономірна м'якість ігнорувалася (парашут, журі, парфумерія). Тому з погляду української мови неприродно звучать слова в такому написанні, як бюро, купюра, фюзеляж, гяур, Кяхта, Пясецький тощо. Українець (якщо не пристосовується до французької чи російської орфоепії) їх звичайно вимовляє із звуком й: б'юро, куп'юра, ф'юзеляж, г'яур, К'яхта, П'ясецький і под. Навіть більше того, звук й чується (може, й не так виразно) між губним та голосним а і в таких словах, як свято, різдвяний, морквяний (через що нерідко трапляються помилки в написанні подібних слів), не кажучи вже про позицію, коли губний стоїть після сонорного: мавпячий, черв'як, комп'ютер, парфянський (у цих словах після губного приголосного чітко чується звук й). Тим часом чинний правопис, як це й видно з вище наведених прикладів, не завжди в таких випадках дозволяє ставити апостроф.
Джерело: http://www.studentam.poleznoe.com.ua/?p=24677
Хммм отже.. як власне у Їречека, послідовно використовувати літеру Ŕ ŕ (для пом'якшення перед голосними, як опційна літера виходить, або допоміжна!), а буквосполучення -ia, -iu залишити лише для пом'якшення подовжених шиплячих. І ,,,, знак пом'якшення, акут чи апостроф, це зменшений прояв модифікованої літери І і, її звужений витин, або власне пом'якшення/йотація Ну на повноцінну йотацію є інша літера J j.
Приклад

Zapovit
Jak umru, to pochovajte
Mene na mohyli
Sered stepu šyrokoho
Na krajini mylij,
Šob lany šyrokopoli,
I Dnipro, i kruči
Bulo vydno, bulo čuty,
Jak reve revučyj.
Jak ponese z Ukrajiny
U syńeje more
Krov vorožu... otojdi ja
I lany i hory –
Vse pokynu, i polynu
Do samoho Boha
Molyty śa... a do toho
Ja ne znaju Boha.
Pochovajte ta vstavajte,
Kajdany porvite
I vražoju zloju krovju
Voľu okropite.
I mene v semji velykij,
V semji voľnij, novij,
Ne zabuďte pomjanuty
Nezlym tychym slovom.

Svjato, morkvjanyj, bjudžet.. ale Zaporižžia!?

[КАЛЇҐРАФЪ]

До речі:
(wiki/pl) Łacinka_ukraińska#cite_note-17
Це що виходить? поляки краще зрозуміли правопис Їречека, ніж в українськім варіянті Вікі??

[Python]

До речі, давайте обговоримо, чи потрібна зараз в Їречківці літера Ŕ ŕ?

Якщо м'якість приголосної перед голосною позначається діакритиком над приголосною, то потрібна, інакше — ні.

(пом'якшуються лише подовжені шиплячі: затишшя, роздоріжжя, річчю)

До речі, позначення довгих пом'якшених шиплячих у системі з діакритиками над приголосними — теж невирішена проблема. Можна було б прийняти, що šš, žž, čč завжди читаються напівпом'якшено (zatyšša, rozdorižža, ričču), якби не запозичення з подвійними шиплячими, що читаються твердо.

[Svidur]

До речі:
(wiki/pl) Łacinka_ukraińska#cite_note-17
Це що виходить? поляки краще зрозуміли правопис Їречека, ніж в українськім варіянті Вікі??

То не їречківка, а лучуківка. Це далеко не новий правопис, йому вже більш як 10 років і він використовувався журналом "Ї" http://www.ji-magazine.lviv.ua/luch/readme.htm
В цілому позначення палаталізованих приголосних акутом або гачком - це нормальний варіянт, але виходить непослідовність у словах типу Zaporižžia, zbižžia, serednioviččia, тобто буде купа винятків, що, знову таки неочевидно. А от їречківка практично безвиняткова.

[Sirko]

Їречківка призначалася для галицького варіянту української мови, в якому ж, ш, ч завжди тверді.

³) На Украї́нї пи́ше де́хто та́кже  лежя́ть (але́ лежа́ти), ні́ччю, збі́жжя анальоґі́чно до хваля́ть, ко́стю, життя́, в тім ра́зї я, ю звучи́ть як дво́звуки іа, іу

[КАЛЇҐРАФЪ]

Ніякої купи виннятків, чи не послідовності. Система Їречека і передбачає безвинняткове вживання приголосних з діакритикою. Те, що пропонує Свідурик, це модифікована польська система, не більше( У словаків же існує такий принцип (сяе-svieti) і т. п. Взагалі маєм писати Запоріжжя - Zaporižžja, і запам'ятати, що після подвоєних шиплячих буквосполуки типу -ja... мать виовлятись, як -ьа... Буквосполучення типу -ia... на відповідність -іа, вживались рініше, історично до прийняття літери J j (відповідника йотації) у слов'янстві. Таке формулювання збереглось у декотрих словах словацької мови, та у польській. І ще раз повторюю, беремо від західних слов'ян не їх пристосованість у письмі до німецької чи латини, а все підходяще до нашої мови

[КАЛЇҐРАФЪ]

 коменти будуть??? чи всі згодні?? 

[Svidur]

Vy čytaly "Über den Vorschlag..." Jirečeka? Ja - ni, tomu j ne budu stverdžuvaty, ščo peredbačala avtentyčna systema Jirečeka. Odnak fakt lyšajeťsia faktom - vykorystannia dijakrytyky na poznačennia palatalizaciji - element lučukivky.
Vaše oce "zapamjataty" - ce i je vyniatky napysannia. Tobto u odnomu vypadku odne j te ž javyšče poznačejeťsia riznymy sposobamy. Ce zovsim ne "pidchodiašča dlia našoji movy" štuka.
Okrim toho, duže sumno, ščo vy plutajete poľśkyj pravopys ta okremi elementy z nioho. Ta j naviť koly systema podibna do poľśkoji - v ciomu nema ničoho pohanoho.

[КАЛЇҐРАФЪ]

Vy čytaly "Über den Vorschlag..." Jirečeka? Ja - ni, tomu j ne budu stverdžuvaty, ščo peredbačala avtentyčna systema Jirečeka. Odnak fakt lyšajeťsia faktom - vykorystannia dijakrytyky na poznačennia palatalizaciji - element lučukivky.
Vaše oce "zapamjataty" - ce i je vyniatky napysannia. Tobto u odnomu vypadku odne j te ž javyšče poznačejeťsia riznymy sposobamy. Ce zovsim ne "pidchodiašča dlia našoji movy" štuka.
Okrim toho, duže sumno, ščo vy plutajete poľśkyj pravopys ta okremi elementy z nioho. Ta j naviť koly systema podibna do poľśkoji - v ciomu nema ničoho pohanoho.

Прошу вас, почитайте статтю Українська латинка у Вікі польською мовою.

[Svidur]

U cij statti napysano, ščo nam treba vžyvaty dijakrytyku na poznačennia palatalizaciji?  Tam naviť posylań na tvir Jirečeka normaľnych nema.

[Rusiok]

Ось, колега Svidur вказав на конвертор кирилиці/латиниці для підляського діалекту української мови.

My — diêti z Bullerbyna

Ja nazyvajusie Lisa. Ja — diêvčynka, što zreštoju vidno z mojoho imja. Mniê siêm liêt i chutko bude vôsim. Časom mama kaže:

— Ty vže v nas velika, mohła b diś povytirati posudu.

A časom Lasse i Bosse kažut:

— Takije maluty ne mohut z nami ihrati v indyjanuv. Ty zamałaja.

Tomu ja čas od času dumaju, čy ja je napravdu velika, čy małaja. Koli odny kažut, što ja velika, a druhi, što ja małaja, to može ja same takaja jak treba.

Lasse i Bosse to mojiê braty. Lasse deveť liêt, a Bosse vôsim. Lasse je velmi dužy i biêhaje namnôho chutčêj od mene. Ale ja biêhaju tak chutko jak Bosse. Časom, koli chłopci ne chočut, kob ja z jimi išła, Lasse môcno chvataje mene i deržyt, a Bosse bižyt doperedu, kob miêti perevahu. Potum Lasse puskaje mene i sam letit jak stryła. U mene nema sestrê. Jakaja škoda. Chłopci takije dokučlivy.

My žyvemo na sidlibi, kotora nazyvajetsie Serednioju. Nazyvajetsie tak tomu, što ležyt poseredini dvoch inšych sidlibuv. Siêty inšy sidliby nazyvajutsie Puvnôčna i Puvdenna. Usiê try sidliby ležat odna koło odnojiê v radkovi. Jak na rysunkovi:
Natisnuti, kob pobôlšyti...

Siête ne vyhladaje dokładno tak, jak je napravdu, ale tôlko tomu, što ja ne vmiêju dobre rysovati.

U Puvdennuj Sidlibi žyve chłopeć, kotory nazyvajetsie Olle. Vôn ne maje ni brata, ni sestrê. Ale vôn zabavlajetsie z Lasse i Bosse. Jomu vôsim liêt i vôn tože chutko biêhaje.

Zatoje v Puvnôčnuj Sidlibi žyvut divčeniata. Dviê diêvčynki. Jakoje ščastie, što vony tože ne je chłopciami! Vony nazyvajutsie Brytta i Anna. Brytti deveť liêt, a Anni tôlko, što i mniê. Ja obiêdvi lublu odinakovo. Nu, Annu može trošku bôlš.

U Bullerbyni bôlš diti nema. Bullerbyn — tak nazyvajetsie naša vjoska. To velmi małaja vjoska, usioho try sidliby: Puvnôčna, Serednia i Puvdenna. I tôlko šestioro diti: Lasse, Bosse i ja, Olle, Brytta i Anna.

[Svidur]

Konvertor cej, na žaľ, pryznačenyj suto dlia pidliaśkoji kyrylyci, jaka bazujeťsia na biloruśkij. Tož ukrajinśku cia programa ne prokovtne. A vtim, sam fakt isnuvannia schidnoslovjanśkoji mikromovy z latynśkoju pysemnistiu duže pokazovyj i cikavyj. 

[Elischua]

Вибачте, а в чому зручність для нас з вами? Зручно так, як звично, а звична якраз кирилиця. Я ще можу зрозуміти, які зручності дає латиниця, базована на англійській, у системах, що не підтримують юнікод, чи просто через відсутність необхідності встановлювати для неї додаткову розкладку, але юнікодозалежні латиниці цієї переваги не мають.

Тодi нєсми мѡглъ наити ѡтъповiдь на тъсе пътаньѥ, оже чимь латинъка ѥ сърѫчьнiша. Топьрвь ьно ьсми то допатралъ: правыѥ въкраïньщизны дiля.

[Sirko]

Фрайзинзькі уривки писані 1000 років тому латинкою, кращою за декотрі сучасні.

Glagolite po naz redka zloueza: bose, gozpodi miloztiuvi, otze bose, tebe izpovuede vuez moi greh i zuetemu creztu i zuetei Marii i zuetemu Michaelu i uuizem crilatcem bosiem i zuetemu Petru i uzem zelom bosiem i uzem musenicom bosiem i uzem vuernicom bosiem i uzem devuam praudnim i uzem praudnim, i tebe, bosi rabe, choku biti izpovueden uzeh moih greh. i vueruiu, da mi ie, na zem zuete beusi, iti se na on zuet, paki se uztati na zodni den, i meti mi ie sivuot po zem, imeti mi ie otpuztic moih grechou. bose miloztiuvi, primi moiv izpovued moih grechou, ese iezem ztuoril zla po t den, po ngese bih na zi zvuet vuuraken, i bih crisken, ese pomngu ili ne pomngu, ili vuolu, ili nevuolu, ili vuede ili ne vuede, ili u nepraudnei rote, ili ulsi, ili tatbe, ili zavuizti, ili v uzmazi, ili v zinistue, ili ese mi ze tomu chotelo, emuse mi bi ne doztalo choteti, ili v poglagolani, ili zpe ili ne zpe, ili ese iezem ne zpazal nedela ni zueta vuecera ni mega pozta ; i inoga mnogoga, ese protiu bogu i protiu memu creztu. ti edin, bose, vuez, caco mi iega potreba vuelica. bose gozpodi miloztivi, tebe ze miltuoriv od zih postenih greh i od ineh mnozeh, i vuensih i minsih ese iezem ztvoril ; teh ze tebe mil tuoriv i zvetei Marii i vzem zvetim