Лингвофорум

Цитата: Python от августа 31, 2025, 06:54УРЕС подає це прізвище як «Калиновський», напр., Калиновський Костянтин (Кастусь) Семенович, Калиновський (Kalinowski) Марцін.

Ну, щодо історичних постатей а наших сучасників можуть стосуватись трішки різні засади. Хоча в цій квестії, звісно, не уникнути певних контроверсій. Окрема тема - це передача польских м'яких шиплячих. Зараз, здається, ім'я Marcin частіше передають як Марчін, що збігається з сучасною фонетичною вимовою.
Таку ж неконсеквентність маємо з адаптацією географічних назв на -ów: з одного боку, є усталена практика передавати деякі такі назви через -ів: Краків, Тарнів, але деякі передають і фонетично: Прушкув, Ожарув-Мазовецький, Гдув, Чхув, Пшув (так-так, це все назви польских міст і сіл).
І, до речі, дурналісти журналісти поголівно не знають, що місто Rzeszów має в українській мові усталену назву Ряшів, і передають його як Жешув.

Цитата: Python от августа 31, 2025, 06:36В радянські роки написали б «Евгений Харьковский»

Щодо прізвища - спірно, скоріш за все теж було б Харкивский. Наприклад, Скрипник або Підмогильний російською передавались як Скрыпник, Пидмогильный (а не Скрипник, Подмогильный). Ось, наприклад, знайшов прижиттєве видання "Міста" Підмогильного 1930 року, там передано через Пид-: https://orpk.org/books/858
Тобто бачимо ту ж саму тенденцію корінь і префікси передавати фонетично, а закінчення перекладати.

Цитата: Un Ospite от августа 31, 2025, 06:38Каліновський (а не *Калиновський

УРЕС подає це прізвище як «Калиновський», напр., Калиновський Костянтин (Кастусь) Семенович, Калиновський (Kalinowski) Марцін.

Евген Харкивский

Корінь передаємо фонетично (укр. Харків- ~ рос. Харкив-), закінчення -ський перекладаємо ("-ский"). Те ж стосується, наприклад, і польських прізвищ: Kalinowski і Kowalski українською будуть Каліновський (а не *Калиновський, і не, збав боже, *Каліновскі) і Ковальський, а російською Калиновский і Ковальский (а не, знову ж таки, *Калиновски і *Ковальски).

Якщо транскрибувати максимально близько до української вимови, то можна й «Евгхэн Харкивськый», але це аж занадто відгонить кривлянням. «Евген Харкивский» виглядає як компромісний варіант, що зберігає подібність до української, не вводячи орфографічно неможливих комбінацій літер. В радянські роки написали б «Евгений Харьковский». Якщо це для документів, то сучасна фактична норма виглядає як хитання між двома останніми варіантами та їх комбінаціями.

Девиз

Я колись шукав грецький оригінал

ЦитироватьМатвія 7:6
Не давайте святого псам і не кидайте ваших перлин перед свинями, щоб не потоптали їх своїми ногами і, обернувшись, не розшарпали вас.

Не знайшов я в грецькому тексті ні псів ні свиней.
Я сумніваюсь що то фантазії перекладача.
Може оригіналів було декілька. Або грецький текст редагували.

Возможно, что Откровения Иоанна Богослова были все же написаны на арамейском или иврите, а не на греческом, как утверждают те, кто проводил анализ текста.
Стих 4:8 И каждое из четырёх животных имело по шести крыл вокруг, а внутри они исполнены очей; и ни днём, ни ночью не имеют покоя, взывая: свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, Который был, есть и грядёт.

В греческом тексте Откровения 4:8 слово, обозначающее «множество глаз», — о́фтальмос (ὀφθαλμός). Это существительное среднего рода и является множественным числом от существительного «глаз» (ὀφθαλμός, ophthalmos).
Греческий текст Откровения 4:8: 4 век
«και τα τεϲϲερα ζωα εν εκαϲτο̅ αυτων ειχον ανα πτερυγαϲ εξ κυκλοθεν και εϲοθεν γεμουϲιν οφθαλμω̅ και αναπαυϲιν ουχ εξοϲαν ημεραϲ και νυκτοϲ λεγοντεϲ αγιοϲ αγιοϲ αγιοϲ αγιοϲ αγιοϲ αγιοϲ αγιοϲ αγιοϲ κ̅ϲ̅ θ̅ϲ̅ παντοκρατωρ ο ην και ο ων και ο ερχομενοϲ
 

Я часто думал над этим , но не мог себе представить этих животных "исполненных очей", пока все же не заглянул в грузинскую Библию 10 века   
4:8.

Цитироватьდა ოთხთა მათ ცხოველთა თითოეულსა აქუნდეს ექუსნი ფრთენი გარემო, და შინაგან სავსე არიან თუალითა. და განსუენებაჲ არა აქუს დღე და ღამე, არამედ იტყჳან: წმიდა არს, წმიდა არს, წმიდა არს უფალი ღმერთი, ყოვლისა მპყრობელი, რომელი იყო და რომელი არს და რომელი მომავალ არს.

В грузинском варианте прочитать можно как "полны драгоценными камнями".  Мне стало интересно, а нет ли подобного двойного значения у слова глаз в арамейском? ИИ (уж простите, не владею я семитскими) мне сказал, что в арамейском есть такое, а вот в греческом - нет.

ЦитироватьВ классических арамейских текстах и поэзии можно встретить использование "עין" для описания глаз и драгоценных камней, где это слово приобретает переносное значение.
Таким образом, "ʿēn" является примером слова, значение которого расширяется от буквального (глаз) до метафорического (драгоценный камень).

Значит, выходит, что откровения действительно могли быть написаны самим Иоаном в первом веке на арамейском языке, а затем с ошибкой переведены на греческий. И имеем не животных "исполненных очей", а животных "усыпанных драгоценными камнями".  Что думаете?

Хан и каган происжодит от средне-иранского  *hva-kama- 'self-ruler.

https://en.wikipedia.org/wiki/Khan_(title)

Добрий день!
Підкажіть будь ласка, як перекласти російською мовою прізвище Харківський та ім'я Євген?
Харкивськый чи Харьковский?
Евгэн чи Евгений?