Лингвофорум

Урок 3

Чтение j - в суахили это более мягкая форма произношения в сравнении с анлглийским языком

juu, jema, njaa, njia

Чтение m в разных сочетаниях

mtu, mto, mamalaka

Больше ничего в этом уроке нет, кроме как упражнений в чтении

Somo la Saba. Урок 7

Лидеры/ президенты восточной Африки. Узнаем имена президентов Восточной Африки: учитель[mwalimu] Юлиус Ньерера был первым президентом Танзании. Джомо Кеньята- первый президент Кении. Йовери Мусевени- первый президент Уганды.

Настоящее время -а- tense

Ni+A+soma = nasoma= я учусь
U+A+soma= wasoma= ты учишься
A+A+soma= asoma= он,она учится
Tu+A+soma=twasoma= мы учимся
M+A+soma=mwasoma= вы все учитесь
Wa+A+soma=wasoma= они учатся

Чтение: duka la nguo[стр.204],kuimba kanisani[205],kusali tasbihi[206]

Загадка:

Nina watoto wangu ambao daima fanafukuzana lakini hawakamatani.
Мои дети всегда гонятся друг за другом, но не могут поймать друг друга.

Magurudumu ya motokaa = колеса машины

Пословицы:

Akili ni nywele, kila mtu ana zake= ум как волосы, у каждого свой

Bendera hufuata upepo= парус следует за ветром? Флаг?

Damu nzito kuliko maji= кровь не вода, роднее?

Somo la Sita. Урок 6

В этом уроке изучается образование названий языков с помощью частицы ki[7 класс]

Вопросительные слова, формирование вопросительных предложений

Предлоги места

Функция независимых местоимений как выделение или противопоставление по смыслу

С этого урока вводятся тексты для дополнительного чтения( стр 201), загадки и пословицы.

Kucheza bao
Kucheza mpira

Nyumba yangu haina mlango
В моем домике нету двери.
Ответ: yai= яйцо

Akili ni mali.
Ум это богатство

Цитата: Un Ospite от июня  3, 2026, 22:04Так це питання, що тут є фонемою, а що алофоном.
Це фонеми /n̩/ /ɫ̩/ можуть реалізуватись у вимові як [ən][əɫ], чи навпаки - сполучення фонем /ən/ /əɫ/ реалізуються як [n̩][ɫ̩].
Здогадуюсь, що різні англомовні лінгвісти й фонетисти мають різний на це погляд.

Якщо це транслітерація, а не точна транскрипція (що вимагало б змін у правилах читання українських літер, а також індивідуальних правил для запису мови кожного окремого англофона), то в випадку, коли незрозуміло, є там голосна чи нема, звіряємося з написанням. Бачимо на письмі «io», яке одна половина лінгвістів сприймає як [ə], а друга половина — як німу — отже, шальки терезів схиляються до того, що голосна там є.

Цитата: Python от июня  3, 2026, 22:00Там відсутність голосної можна пояснити грецьким написанням θέατρον, ιατρεία.
Схожа історія з міністром (фр. ministre, хоча лат. minister).

Театер і міністер чудово би вписались до рідної парадигми з випадаючою голосною: дятел - дятла, швагер - швагра. Причому у швагра чомусь е випадає, а у шлягера - ні.
Ще окреме питання, чи має випадати голосна в польських (й інших подібних слов'янських) іменах типу Яцек, Марек, Радек, Тадек? "Я був у гостях в Яцка, Марка, Радка і Тадка чи все-таки в Яцека, Марека, Радека і Тадека"?

Цитата: Python от июня  3, 2026, 22:00θέατρον

Писали б ото театро середнього роду і не мучились, як там все одно -ον
"В нашому місті після реконструкції нарешті відкрилося Національне академічне музично-драматичне театро".

А тематичні іменники жіночого роду з латини на -tio, -tionis можна було б адаптувати з закінченням -інь: ста́тінь (а не станція), адміністра́тінь (а не адміністрація), і т.п.

Так це питання, що тут є фонемою, а що алофоном.
Це фонеми /n̩/ /ɫ̩/ можуть реалізуватись у вимові як [ən][əɫ], чи навпаки - сполучення фонем /ən/ /əɫ/ реалізуються як [n̩][ɫ̩].
Здогадуюсь, що різні англомовні лінгвісти й фонетисти мають різний на це погляд.

Про окрему осциляцію /l/ ~ /ɫ/ я не кажу, це інша історія.

Цитата: Un Ospite от июня  3, 2026, 21:15то треба тоді узаконити театер і психіатер

Там відсутність голосної можна пояснити грецьким написанням θέατρον, ιατρεία.
Схожа історія з міністром (фр. ministre, хоча лат. minister).

Зі слов'янами окрема історія — фонетика сучасних наз конкурує з давніми контактами, традицією, етимологією.

Так, було б зручніше транслітерувати іншомовні латинізми через латину. Хоча треба мати на увазі, що і та латинська фонетизація, до якої ми звикли — це теж погляд крізь призму мов-посередників — просто вона закріпилась в українській традиції, на відміну від англійської фонетизації чи навіть класичної латинської вимови. Як уніфікований спосіб транслітерації, вона для нас ідеальна, але приписувати їй першоджерельність не варто.

Але питання в тому, яка норма транслітерації англійських слів діє в наш час. Нешенал, нешенел, нешенл, нешнл, нешнел...

//tophonetics.net: ˈfɪkʃən , ˌɪntəˈnaʃənəl (британський варіант) — шва в обох випадках
                ˈfɪkʃən , ˌɪnterˈnæʃənəl (американський варіант) — шва в обох випадках
Мюллер: ˈfɪkʃən , ˌɪntə(ː)ˈnæʃənl — версія про складові приголосні частково підтверджується.
Треба більше джерел з транскрипцією.

Якщо писати фікшен й інтернейшенел, то треба тоді узаконити театер і психіатер, а разом з ними й таку ж передачу складових r й l в слов'янських (або слов'янізованих) власних назвах: Берно, Пельзень, Тернава. Туди ж і болгарський Ъ: Велике Терново, Терговіште. Херватія теж.

А взагалі, оці латинські слова, що пройшли через інші мови, та ще морока, особливо якщо йдеться про скадові частини назв зарубіжних фірм, наприклад.
Ото нейшнл сосаєті, якщо з англійської, сосьєте насьональ з французької, сочета нацьйоналє з італійської, сосьєдад насьйональ з іпанської, і т.д.
Може ото просто не заморачуватись з фікшонами і інтернейшонами, а попросту вживати адаптованих до української вимови латинських форм, без мов-посередників. Фікція, інтернаціонал(ь).

Там складові n и l: [ˈfɪkʃn̩], [ˈnæʃ.n̩ɫ̩], шва там алофонічна.