Лингвофорум

Хммм... Ви знаєте, думаю без умляутів взагалі можна обійтися!

1) Літера Ä ä в українській мові зустрічається лише у сполуці з "sv" (svätyj, sväto, posväta). При цьому чується чітка йотація (свйатий...) чому б так й не писати? svjatyj... 2) Подвоєнні шиплячі завжди пом'якшуються перед голосною, Запоріжжя, підляшшя... окрім літери "и" - Туреччина. Їречек вказував, що орфографія не має бути абсолютно фонетичною, і можливі спрощення, тобто Zaporižža, pidľašša! 3) Літера Ü ü вживається лише у словах іншомовного походження і може теж спрощуватись на письмі. В тих же чехів слово "бюлетень" - bulletin, українською буде - buleteň і так далі.. дежавю - dežavu! Зрештою в 90-х писали слово "парфюми", нині нормою стало - парфуми!

тобто пишемо, пом'якшення на письмі у деяких словах, просто опускається. мільйон - miljon, альянс - aljans, Запоріжжя - Zaporižža, бюлетень - buleteň ?

У справі депалаталізації я б пішов дещо далі:
1. Скасував першу : нога-ніжка >noga-nigca
2. Скасував другу для к: рука-руці> ruca-ruci
Так само для дейотації:
земля> zemia>zema
хотіти-хочу>hotiti-hotiu>hotu
носити-ношу>nositi-nosiu>nosu
пестити-пещу>pestiti-pestiu>pestu

Dijsno ukrajinśkij blyžčyj čechoslovaćkyj, fonetyčnyj pravopys, oś porivňajte:

Vsi śa chlopci poženyly,
A ja - v lystopadi,
Ta taku sy žinku viźmu,
Ščo šyroka v plečach

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 12, 2012, 23:07
Dijsno ukrajinśkij blyžčyj čechoslovaćkyj, fonetyčnyj pravopys, oś porivňajte:

Vsi śa chlopci poženyly,
A ja - v lystopadi,
Ta taku sy žinku viźmu,
Ščo šyroka v plečach

Ставити безвинятково м'які приголосні навіть перед голосними — це є ознакою лучуківки (дивимось тут). На жаль, таке написання переобтяжує текст діакритикою навіть більше, ніж у їречківці. Надто вже кострубатий запис виходить. Тому я погодився на позиційне відображення м'якості у вигляді ia, ie, io, iu, себто як у їречківці. Такий запис дозволяє відмовитися від літери ŕ, позаяк у сучасній українській мові м'який «р» вживається лише перед голосними, і ми можемо його позначати позиційно: ria, rie, rio, riu. І словаки не плутатимуть зі своєю.  Крім того, лучуківка має такий ґандж, як позначення там, де немає відповідної м'якої літери, через йот: Zaporižžja, Svjeta і таке інше. Це теж не зручно.
А словацька літера «ľ» є «mäkké el», тоді як «dlhé el» пишеться так: «ĺ», що, до речі, наплутав Сергій Мельник у своїй мельниківці.

Можна створити трансітератор за варіантом, що я запропонував?

[/quote]
Ставити безвинятково м'які приголосні навіть перед голосними — це є ознакою лучуківки (дивимось тут). На жаль, таке написання переобтяжує текст діакритикою навіть більше, ніж у їречківці. Надто вже кострубатий запис виходить. Тому я погодився на позиційне відображення м'якості у вигляді ia, ie, io, iu, себто як у їречківці. Такий запис дозволяє відмовитися від літери ŕ, позаяк у сучасній українській мові м'який «р» вживається лише перед голосними, і ми можемо його позначати позиційно: ria, rie, rio, riu. І словаки не плутатимуть зі своєю.  Крім того, лучуківка має такий ґандж, як позначення там, де немає відповідної м'якої літери, через йот: Zaporižžja, Svjeta і таке інше. Це теж не зручно.
А словацька літера «ľ» є «mäkké el», тоді як «dlhé el» пишеться так: «ĺ», що, до речі, наплутав Сергій Мельник у своїй мельниківці.
[/quote]

А чехи знають що вони пишуть лучукывкою? 

До речі про чехів
http://www.youtube.com/watch?v=wQu4ZrfJPZQ

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 12, 2012, 23:41
Можна створити трансітератор за варіантом, що я запропонував?

Я викладу, Ви й зробіть на свій Geschmack. Перетягуєте з зіпа папку на робочий стіл. Відкриваєте в папці інструментів до html-сторінки файл «KirillicaToLatinka.js» якимсь текстовиком, та й знущаєтесь як тільки можете зі списку замін. 
A poki scso ja vikladaju dlya vszyich, komu ne podobajetyszya dyiakritika, varyiant descso sztilyizovanij pyid uhorscsicyu, zate jakij pracyuje v oboch napryamkach.

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 12, 2012, 23:58
До речі про чехів
http://www.youtube.com/watch?v=wQu4ZrfJPZQ

Dobrá písnička. Děkuji. 

poraďte meni buďlaska normaľnu antyvirusku? 

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 14, 2012, 19:39
poraďte meni buďlaska normaľnu antyvirusku? 

U mene sztojity Avast. Nacse vsze normalyno, pretenzyij nema.

Панове, 124 сторінки вже! Час підводити деякі підсумки. Як на мене, найбільш вдалою є варіанти їречевки пана Луґата і вашого покірного слуги:)
Однак, все таки залишається питання правильного написання y/i. Як на мене, тут повинні діяти все таки етимологічні правила.
Тобто давайти визначимо: Chreščatyk чи Chreščatik, vezty чи vezti ну і т.д.

Цитата: Supervisor от октября 15, 2012, 14:33
Тобто давайти визначимо: Chreščatyk чи Chreščatik, vezty чи vezti ну і т.д.

У мовах братніх народів — польського, чеського, словацького, білоруського — тільки «y».
У мовах інших братніх народів — хорватського, словенського, боснійського, сербського — нема відповідного звука, тому вони й обходяться лише «i».

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 10, 2012, 14:15
1) Літера Ä ä в українській мові зустрічається лише у сполуці з "sv" (svätyj, sväto, posväta). При цьому чується чітка йотація (свйатий...) чому б так й не писати? svjatyj... 

Бо більшість так не говорить. А Вік писати як vjik?

Цитата: Supervisor от октября 15, 2012, 14:33
Панове, 124 сторінки вже! Час підводити деякі підсумки.

Šče vystačaje nabojiv u našych pidsúmkach. 

Dobroji vsim hodynoňky!
U KOTE tut maleňka problemka z kompom vyjšla, tomu j ne mih zachodyty na forum, narazi vykorystovuju antyvir AVG, dali vydno bude 
Ďakuju pane Lugate za poradu ščodo Avastu.
Tak, ja b vse taky ne spišyv iz vysnovkamy.. kudy spišyť? 
Tak otož, na mij pohľad, pidkresľuju – toka na mij!, najkraščoju latynyceju dľa našoji movy je jirečkivka jakoju ja zara pyšú. Vona najvirniša z fonetyčnoji točky zoru – mjaki pryholosni poznačajemo akutom/čarkoju, a ti, kotri pomjakšujuť śa pered holosnymy, vlasne dyftonhamy cych holosnych (u ćomu vypadku najobgruntovanišym dyftonhom u blyźkych slovjanśkych movaj je -ia, -ie, -io, -iu. Za analohijeju iz čeśkoju – pered literoji –i pomjakšenňa ne poznačajeť śa (jakščo –i poznačaje zvuk zvisno). Otže "sviato – свято" a "buřak - ce буряк". Žodnych diarezysiv nad holosnymy ne treba, bo variaciji riznoho pročytanňa odnakovo napysanych sliv zovsim mizerni 
A ne braty do uvahy taku systemu pyśma, bo v nij movľav trochy biľše diakrytyčnych znakiv niž u abecadli vašij, do jakoji dodaly čeśki "čšž", nu ce prosto,,, prosto, nu ja přam ne znaju, o! jak typu KOTE hladyty proty šersty!
Jakščo ž braty za osnovu ukrajinśku kyrylyću, najkrašče vlaštuje gajevyčna systema + apostrof.
OK!  Čekaju na vaši dopysy, bo mene vže moja Maruśka klyče.. 

PS:

Jakščo vy bačyte kvadratyky u povidomlenni vyšče, to ce smajlyky, abo po prostomu – lybunci

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 19, 2012, 22:41
Tak otož, na mij pohľad, pidkresľuju – toka na mij!, najkraščoju latynyceju dľa našoji movy je jirečkivka jakoju ja zara pyšú. Vona najvirniša z fonetyčnoji točky zoru – mjaki pryholosni poznačajemo akutom/čarkoju, a ti, kotri pomjakšujuť śa pered holosnymy, vlasne dyftonhamy cych holosnych (u ćomu vypadku najobgruntovanišym dyftonhom u blyźkych slovjanśkych movaj je -ia, -ie, -io, -iu. Za analohijeju iz čeśkoju – pered literoji –i pomjakšenňa ne poznačajeť śa (jakščo –i poznačaje zvuk zvisno). Otže "sviato – свято" a "buřak - ce буряк". Žodnych diarezysiv nad holosnymy ne treba, bo variaciji riznoho pročytanňa odnakovo napysanych sliv zovsim mizerni 

Ale ž de u vašomy teksti ti dyftongy? Chiba vy ne superečyte trochy samomu sobi, spočatku prohološujučy "mjaki pryholosni poznačajemo akutom/čarkoju, a ti, kotri pomjakšujuť śa pered holosnymy, vlasne dyftonhamy cych holosnych", a potim pyšučy "buřak"? Ne baču logiky.

Svidure А ви прочитайте українську граматику
В українській транскрипції наразі м'які приголосні позначаються вертикальною рискою вгорі: [д] - [д' ], [т] - [т' ], [з] - [з' ], [с] - [с' ], [дз] - [дз' ], [ц] - [ц' ], [л] - [л' ], [н] - [н' ]
Ці приголосні м'якими можуть стати в будь-якій позиції- як на кінці слова, так і перед наступним приголосним: даль, тінь, дядько, близько, мідь, путь, військо, хвацько.

Інші приголосні, крім [й], у кінці слова і перед наступним приголосним завжди тверді: повірте, голуб, відправте, любов, повір, туш, ніч, мовчиш.

Звуки [р] і [р'] в літературній мові чітко розрізняються: град- ряд, перу- порю, крук- крюк, гора- зоря, шкура- буря.

В певних позиціях деякі інші тверді приголосні можуть бути напівпом'якшеними, крім вищезгаданих (що можуть бути і м'якими, і твердими). Напівпом'якшеність позначається комою вгорі після звука:

Напівпом'якшеними стають: губні: [б'], [п'], [в'], [м'], [ф'], глотковий [г'], задньоязичні [х'], [ґ'], [к'], шиплячі [ж'], [ш'], [д͡ж'], [ч'] – у випадку, якщо вони стоять перед [і], або «я», «ю», «є».
Саме напівпом'якшені я і пропоную позначати дифтонгами!!!

Ось

ЦитироватьJak umru, to pohovajte
Mene na mogylie,
Sered stepu širokogo,
Na Vkrajinie milôj,
Ščob lany širokopoli,
I Dnêpro, і kručie
Bulo vidno, bulo čuti,
Jak reve revučij.
Jak ponese z Vkrajiny
V sineje more
Krov vorožu... otodie ja
I lany, i gory —
Vse pokinu i polynu
Do samogo Boga
Molitisia... a do togo
Ja ne znaju Boga.
Pohovajte ta vstavajte,
Kajdany porvite
I vražoju zloju kroviu
Voliu okropite.
I mene v sêmjie velikôj,
V sêmjie voljnôj, novôj,
Ne zabudjte pomianuti
Nezlym tihim slovom.

Цитата: Artiemij от октября 21, 2012, 03:21
Ось

ЦитироватьKajdany porvite
I vražoju zloju kroviu
Voliu okropite.

Iacsco rozriznati 4(!) i (i, ê, ô, ie), to comu ne rozriznati 2 у (u-ѹ, ą-ѫ), 3 я (ja-я, ę-ѧ, ję-ѩ) i t. d.?
Os tac:

ЦитироватьPohovajte ta vstavajte,
Kajdany porvite
I vražoją zloją krovią
Volią okropite.
I mene v sêmjie velikôj,
V sêmjie voljnôj, novôj,
Ne zabądjte pomęnąti
Nezlym tihim slovom.

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от октября 21, 2012, 01:51
Саме напівпом'якшені я і пропоную позначати дифтонгами!!!

To tak i pyšit'. A to ž napysaly zovsim inše.

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от
ti, kotri pomjakšujuť śa pered holosnymy, vlasne dyftonhamy cych holosnych

V pryncypi, vaša propozycija cikava. Ale vona praktyčno vže realizovana v lučukivci (til'ky tam čerez "j"). Ta i nezručno postijno slidkuvaty za cym, jakščo možna vsi pomjakšennia poznačaty odnym zrozumilym sposobom.

Цитата: Sirko от октября 21, 2012, 07:11Iacsco rozriznati 4(!) i (i, ê, ô, ie)

ô čergujetsia z o: kônj-konia, gôr - gora, ôvcia - ovecj (ôvca-ovec?)
ê čergujetsia z e: Kyjêv - v Kyjevie, sêl - selo, vêv (vêl?) - vela
і(ѣ) čerez ie ta i(и) čerez i, ščob bukvu ne zajmati.

Vy krašče b zapytali, dlia čego i(и) ta y(ы) rozrôzniati.

Цитата: Sirko от октября 21, 2012, 07:11
to comu ne rozriznati 2 у (u-ѹ, ą-ѫ), 3 я (ja-я, ę-ѧ, ję-ѩ) i t. d.?

A dlia čego? Čerguvannia (čergòvannia?) nemaje. Sporôdnenyh mov, v jakyh cie zvuky rozrôzniajutjsia, tež