Лингвофорум

Банальна гіперкорекція

Від новонавернених більш очікуваним мав би бути російський акцент, аніж натуральна львівська вимова. З іншого боку, Центр/Схід загрався перед цим був у всілякі суржики й мовну толерантність, тим самим передавши прапор лідерства Заходу, в якого збереглася репутація зразково україномовного регіону — на нього і рівняються новонавернені, наприклад, у питанні наголосів. Але наслідування неописуваних деталей артикуляції й інтонації — трохи вищий рівень складності, ніж наголоси чи лексика.

Просто після 2014-го та 2022-го стались великі хвилі новонавернених у мову. Ось і хитає, як за Українізації 1920-х.

Цитата: DarkMax2 от сентября 10, 2025, 15:40Щодо інтонації зауважую, що я іще в дитинстві примітив, що западенцям притаманні високі інтонації, коли ми, східняки, більше від діафрагми говоримо. Просто тепер орієнтація на Святу Галичину. От і манір мовлення мутує.

Орієнтація на Львів як еталон правильної української тягнеться ще з 90-х, але нинішні журналістські інтонації — явище кількох останніх років. Якщо пиляння голосом і  є наслідуванням галицьких інтонацій, то, мабуть, дуже перебільшеним — реальні західняки говорять трохи м'якше й емоційно багатше. Крім того, якісь суто львівшькі акцентні особливості в вимові журналістів ніяк не відобразилися (максимум, наголоси, але там нині панує повний хаос — незвичні наголоси з однаковим успіхом можуть бути наслідуванням мови західняків, втіленням порад якогось мовного блазня-витеоретизовувача, відкопаним історичним артефактом чи друкарською помилкою в старому словнику, або й просто наслідком недовивченості мови).

Утім, справді, в галичан артикуляційна модель у цьому плані несподівано ближча до російської, ніж у східняків. Ота анекдотична «російська щелепа» справді існує: навіть перейшовши на російську, східняк переносить з української діафрагмальність та мімічну розслабленість, і йому доводиться працювати над собою, щоб вибудувати правильну російську вимову. Західнякові над цими деталями працювати не доводиться — він має поставлену російську дикцію, ще навіть не знаючи жодного російського слова. Журналістське «пиляння» має більше спільного з галицькими, російськими й англійськими інтонаційними рисами, ніж із східняцькими — хоч, мабуть, не дорівнює жодним з них.

Щодо інтонації зауважую, що я іще в дитинстві примітив, що западенцям притаманні високі інтонації, коли ми, східняки, більше від діафрагми говоримо. Просто тепер орієнтація на Святу Галичину. От і манір мовлення мутує.

Антиорфоепія - чудове визначення. Умисна зворотність до норми спостерігається у багатьох новонавернених мовців. От, наприклад, Стерненко.
Писав у соцмережах у травні про деякі риси його мовлення.

ЦитироватьПомітив, як наголосом намагаються передати семантично-граматичну різницю і уникнути складного забігу морфем: у Стерненка випробува́ти = випробо́вувати.
-вувати взагалі неофітам погано дається.
Нагадує те, як у західних говірках -ний від -нний лише за наголосом розрізняються за браком подвоєння як явища.
А нормативно отак:
Він ви́пробував — здійснив одну перевірку/дослід/тест;
Він випро́бував — робив раніше, можливо, кілька разів;
Він випробо́вував — робив раніше систематично.

Звісно ж, у багатьох неофітів наголоси за польською парадигмою, хоч і східняки, як-от випАдок (2-й склад з кінця...). Найцікавіше: примітив дисиміляцію м'якості приголосних там, де мусить навпаки асиміляція. Усі ці Н'ю-Йорки з твердим Н.

Цитата: Agnius от апреля 27, 2025, 18:52Почему звёзд, если там ять в корне? 

Формы типа звёзды, гнёзда, вёдра поздние, возникли в результате сдвига ударения, когда уже никакого ятя там не было.

P.S. Можливо, корені «голосу-пилки» слід шукати не в англійських інтонаціях, а в російських. Це пояснює й журналістську вишкіреність замість властиво української огубленості й розслабленості мімічних м'язів. Причини явища зрозумілі: ще з десяток-другий років тому українська мова була «неформатом», багато журналістів будували кар'єру саме російською мовою, яка нині з очевидних причин стала небажаною. Зрозуміло, що при переході на українську якісь старі звички лишаються — зокрема, й уявлення про те, як слід правильно говорити в ефірі. Така погано описана й узагалі складна для опису річ, як інтонація, при такому переході легко переноситься з мови на мову, але тут вона вже навіть стала певним деструктивним каноном, під який підганяють свою мову й журналісти без російськомовного кар'єрного досвіду.

Цитата: Hago от февраля  6, 2024, 11:28но "когда" - так и не выяснилось.

Подозреваю, что Česko (Čechy + Morava) - не раньше 1969 года. Чисто за ненадобностью.

ЦитироватьКогда она "выпала"?

А когда из этнонима "русские" выпало существительное "люди"? Правильный ответ - никогда, оно имплицитно подразумевается и при необходимости (или при градусе националистичесого пафоса) легко восстанавливается (в отличие, например, от "столовой" в значении "заведение общественного питания", да и от "набережной". Хотя там всё равно адъективное склонение).