Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Lugat]

як «鼠еня»...

А чому б не 鼠子，або навіть 鼠小子? 

[Python]

Тому що у відмінках все одно доведеться дописувати флексію кирилицею. Та й це не єдиний приклад, де кирилиця для словотвору зручніша, ніж ієрогліфи: скажімо, як без неї записати такі слова, як «鼠ка», «鼠енька», «鼠иний» та ін.?

Це можна порівняти з тим, як ми зараз дописуємо флексії до чисел, записаних цифрами, напр., «1112-ий». Погодьтесь, писати «тисяча сто дванадцятий» менш зручно, а повністю ідеографічний запис «№1112» ми прочитаємо як «номер тисяча сто дванадцять».

[Lugat]

Тому що у відмінках все одно доведеться дописувати флексію кирилицею. Та й це не єдиний приклад, де кирилиця для словотвору зручніша, ніж ієрогліфи: скажімо, як без неї записати такі слова, як «鼠ка», «鼠енька», «鼠иний» та ін.?

А у віршах як? Згадалося: "Розлізлися межи людьми, мов мишенята", і аж острах узяв: як хоча б це передати ієроґліфами? (Ми) розбіглися (розповзлися, розбрелися)  межи (серед, поміж, помежи, між) людьми (народом, людністю), мов (ніби, наче, неначе, як, немовбито) мишенята (пацючата?)... 

[sknente]

Зачем дрючиться... Польский алфавит с небольшими изменениями вполне подходит.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_мова

Ukrajinśka mowa - schidnoslowjanśka mowa, wchodytj do odnijeji pidgrupy z rosyjśkoju ta biloruśkoju. Pyśmom ukrajinśka schoża na ci dwi mowy, ale maje dekilka osoblywostej. Istoryczno biloruśka ta ukrajinśka mowy pochodiatj z dawnioruśkoji abo dawnioukrajinśkoji mowy. (lexica) rozmownoji ukrajinśkoji takoż pomitno podibnisza do polśkoji, szczo pojasniujetjsia wplywom polskoji na staroukrajinśku ("ruśku mowu") ta ukrajinśku (dyw. Ukrajinśko-polśki mowni zwjazki).

dekilka a не dekiljka, тк и так понятно.

[iopq]

Зачем дрючиться... Польский алфавит с небольшими изменениями вполне подходит.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_мова

Ukrajinśka mowa - schidnoslowjanśka mowa, wchodytj do odnijeji pidgrupy z rosyjśkoju ta biloruśkoju. Pyśmom ukrajinśka schoża na ci dwi mowy, ale maje dekilka osoblywostej. Istoryczno biloruśka ta ukrajinśka mowy pochodiatj z dawnioruśkoji abo dawnioukrajinśkoji mowy. (lexica) rozmownoji ukrajinśkoji takoż pomitno podibnisza do polśkoji, szczo pojasniujetjsia wplywom polskoji na staroukrajinśku ("ruśku mowu") ta ukrajinśku (dyw. Ukrajinśko-polśki mowni zwjazki).

dekilka a не dekiljka, тк и так понятно.

Украинской фонетике больше подходит словацкий алфавит с добавлеными буквами из польского.

Ukrajinśka mova - schidnoslovjanśka mova, vchodyť do odnijeji pidhrupy z rosyjśkoju ta biloruśkoju. Pyśmom ukrajinśka schoža na ci dvi movy, ale maje dekiľka osoblyvostej. Istoryčno biloruśka ta ukrajinśka movy pochoďať z davńoruśkoji abo davńoukrajinśkoji movy. (leksika) rozmovnoji ukrajinśkoji takož pomitno podibniša do polśkoji, ščo pojansńujetśa vplyvom pośkoji na staroukrajinśku ("ruśku movu") ta ukrajinśku (dyv. Ukrajinśko-polśki movni zvjazki).

Написал pojansńujetśa потому что т все равно смягчается
Можете заметить моя версия короче

[sknente]

Хехе. Ну конечно короче, везде где у меня sz да cz у вас гачеки ^^.

А писать гласные после ń и ś это издевательство над орфографией имхо. По-этой же причине написал lexica а не leksika, ибо слово латинское, значит следует его писать придержаваясь оригинальной орфографии, как это делается в западноевропейских языках. (там традиции уважают)

Что вы думаете о румынской букве ţ в качестве замены для ть? Ради благовидности... а то апострофов слишком много. (как и в словацком..) Жалко что нет d с такой же закорючкой... может đ сойдет?

[sknente]

Новая орфография.

Opowidannia Persze, w jakomu jde mowa pro Dzerkalo ta Skalki.

Nu tak, poczynaemo! Koly my dídemo do kincia cjej istorji, - my znatymemo bilsze, niż zaraz.

Tak oś, żyw odyn liutý czort. Win buw duże liutý, win buw sam satana! Jakoś win buw u duże choroszomu nastroji, tomu sco zrobyw sobi dywne dzerkalo. Ce dzerkalo malo nezwyczajnu wlastywisţ, - wse chorosze i prekrasne zmenszuwalo sia w niomu do nemożliwoho, a wse nehidne i pohane wystupalo czitkisze i zdawalo sia sce hirszym.

* сократил -ijeji до -jej, произносится пусть также, а букв писать поменьше...
* по тому же соображению, -ії -> ji
* sc = щ, cc = чч
* ає -> ae, тк и так понятно что там йот есть
* ий = í, ый = ý. короче = веселей!
* sia отдельно, раз на европейский лад пишем

Тотальное кол-во дополнительных знаков (кроме 26 "коренных" букв):
ż, ţ, í, ý, ś, ń, ć, ź = 8.
Все можно удобно набирать с помощью клавишы AltGrey.

[iopq]

У меня такой клавиши нет - клавиатура не серая

[Python]

Новая орфография

Як і більшість українських латиниць, цей варіант не проходить «офіурно-діагностичний тест».

[sknente]

А что такое «офіурно-діаагностичний тест»?

[sknente]

iopq: Это такая клавиша на клавиатуре, правый альт. Ознакомься.

[Python]

А что такое «офіурно-діаагностичний тест»?

Це я так умовно назвав перевірку на придатність письмової системи для запису слів, в яких присутні комбінації іа, іу. Якщо в латиниці змішуються іа, іу та я, ю, така система стає непридатною для слів «діагноз», «офіура», які при перетворенні кир-›лат-›кир виглядатимуть як «дягноз», «офюра».

[sknente]

Мне кажется что слово diagnoz совсем неплохо выглядит. А почему должно быть обратное соответствие с кириллицей? Другой алфавит ведь. Слово диагноз вроде латинского происхождения все таки... ?

Почему двойная совместимость кир->лат->кир должна быть целью? Раз пишем латинскими буквами то и относится к ним надо в европейском духе. Просто запоминаем что diagnoz произносится диагноз а не "дягноз". Вся английская орфография на этом принципе построена. Если хотите можно diaeresis добавить, для разбития дифтонга.

diägnoz, ofiüra.

No zaczem, jesli możno prosto pomniţ. Pusţ szkolniki mozgi czuţ-czuţ ponapriagajut, im polezno.

P.S.: lexica, physica, mathematica, musica, wasz test toże ne projdut. Latinskie slowa nużno pribliżenno k latini pisaţ, imho.

"muzyka" = kowerkanie.

Prawilné (po moemu skromnomu, no izmuczennomu izdewatelstwami nad latinskim alphavitom mneniu) pisaţ musica wezde gde ispolzuet sia latinskí alphavit a proiznosiţ localisowanno w sootwetstwí s normami concretnogo jezyka, np. [muzɪkɐ].

[Python]

Prawilné (po moemu skromnomu, no izmuczennomu izdewatelstwami nad latinskim alphavitom mneniu) pisaţ musica wezde gde ispolzuet sia latinskí alphavit a proiznosiţ localisowanno w sootwetstwí s normami concretnogo jezyka, np. [muzɪkɐ]

Todi vzhe, mabutj, ne alphavit, a alphabet - tak etymologichnishe.

[sknente]

Ja nad etim razdumywal, reszil napisaţ alphavit, tk w russkom jazyke greczeská bukwa β nazywaet sia vita, i latiń zdeś ne imeet prewoschodstwa.

Alphavit ili alphawit toże nużno obdumaţ. Dumaju cto "w" sleduet pisaţ tolko w slowach slawianskogo proischożdenia. Ili możet byţ vezde pisaţ v i ne morocziţ sia? No togda sz i cz ne lepiat sia.

Jesce problemy:

1. машина vs махина
Jesli sledowaţ latinskomu napisaniu to машина dolżna staţ machinoj, no togda smyvaet sia raznica s махиной. Możno sdelaţ iskliuczenie dla latinskich slow pozaimstwowannych iz francoiskogo, i pisaţ ich czerez sz, tk w sej orthographí digraph ch oznaczaet [x].

maszina [машина] - machina [махина].

2. sz i cz
Dopustimo li pisaţ posle nich bukwu i? Ne znaju. W principe ne tradicionno... no wygliadit ne tak uż i plocho. Wopros wkusa nawernoe.

P.S.: dla russkogo varianta etoj orthographí, e posle soglasnych wsegda miagkoe, poetomu digraph -ie oboznaczaet -ие. Slowo "dla" tak piszet sia dla kratkosti. Toże samoe s "cto".

[Python]

Ja nad etim razdumywal, reszil napisaţ alphavit, tk w russkom jazyke greczeská bukwa β nazywaet sia vita, i latin zdeś ne imeet prewoschodstwa.

Ale jakshcho vzhe robyty pysemnistj etymologichnoju bez zberezhennja vidpovidnosti mizh graphicoju ta phoneticoju, to jakyj sens robyty vynjatky z cykh pravyl? Vse odno cej pravopys maje jty v complecti zi slovnykom, de pislja kozhnoho slova v quadratnykh duzhkakh bude joho transcriptia. I chym pohano peredavaty grecizmy na pysjmi tak, jak ce zavedeno v Europi? Atheny[afinɪ], alphabet[alfavit] i t.p.

[iopq]

iopq: Это такая клавиша на клавиатуре, правый альт. Ознакомься.

На этой ссылке говорится о Alt Group клавише. Такая имеется; но никаких Alt Gray или Alt White нету.

[sknente]

iopq: popej piwka, legċe stanet, podkolupistý ty nasz. "Alt Gray", jego tak wse nazywajut.

Ale jakshcho vzhe robyty pysemnistj etymologichnoju bez zberezhennja vidpovidnosti mizh graphicoju ta phoneticoju, to jakyj sens robyty vynjatky z cykh pravyl?

Eto wy o ċem? Ob "alphavit vs alphabet", ili o "maszina vs machina"?
Jesli "maszina vs machina", to tut neobchodimo delaţ iskliuċenie, ibo imejut sia dwa raznych po znaċeniu slowa.

Vse odno cej pravopys maje jty v complecti zi slovnykom, de pislja kozhnoho slova v quadratnykh duzhkakh bude joho transcriptia. I chym pohano peredavaty grecizmy na pysjmi tak, jak ce zavedeno v Europi? Atheny[afinɪ], alphabet[alfavit] i t.p.

Wy prawy, po etomu ja i kolebal sia. Orthographia że jesce daleko ne w koneċnoj stadí. Slowo alphavit odnako priwyċnoe, a alternativnoe ċtenie bukwy b kak [v] swojstwenno tolko dla ispanskogo (naskolko mne izwestno). Latiń zdeś nikċemu, slawianskie jazyki toże. To jesţ, kakby compromiss sozdaet sia.
A "Atheny" ja imenno tak by i napisal.

P.S.: ċto wy dumaete o bukwe ċ? Żalko ċto "s" s takoj toċeċkoj net, togda bylo b prosto zagliadenie. Kak wam moja orthographia s esthetiċeskoj toċki zrenia? Pszalsta ne izdewaţ sia a constructiwnye commenty dawaţ!

[Python]

Eto wy o ċem? Ob "alphavit vs alphabet", ili o "maszina vs machina"?
Jesli "maszina vs machina", to tut neobchodimo delaţ iskliuċenie, ibo imejut sia dwa raznych po znaċeniu slowa.

U vypadku mashyny/machiny jikh graphichne rozriznennja vypravdane, u vypadku alphabet/alphavit - ni.

P.S.: ċto wy dumaete o bukwe ċ? Żalko ċto "s" s takoj toċeċkoj net, togda bylo b prosto zagliadenie. Kak wam moja orthographia s esthetiċeskoj toċki zrenia? Pszalsta ne izdewaţ sia a constructiwnye commenty dawaţ!

INHO, krashche vyhljadaly b tut litery ž, č, š, pobudovani za jedynym principom i zvychni dlja biljshosti latinographichnykh slov`jansjkykh mov.

[sknente]

A kak budete нь zapisyvaţ? ň ili ń? Delo w tom, ċto haċeki iz odnoj tradicí, a kreski iz drugoj.

Imejut sia dwe razliċnye tradicí, odna iz kotorych predpologaet izpolzovanie bukw/znakow {w sz cz ż ć ś} itd, a drugaja, {v š č ž}. Smeszenie ich wygliadit neprijatno. Kak naprimer w serbsko-chorwatskoj orthographí, gde ć piszet sia pered glasnymi...

Krome togo, na kakich claviszach wy budete raspolagaţ znaki s haċekami i sótwetstwúsċie im s kreskami?

No wse eto w principe wopros wkusa. Ja uże nowú orthographiu wydumal, uprosċennú.

[znatok]

No wse eto w principe wopros wkusa. Ja uże nowú orthographiu wydumal, uprosċennú.

intjerjesno posmotrjetj kakuju .... 
hotja na moj vzgljad proshje obychnoj latinicy nichjego nje mozhet bytj .... 

[sknente]

intjerjesno posmotrjetj kakuju .... 

Prisel k vivodu cto peredaca razlicia mezdu и/ы/й na pisme ne suscestvenna (s ogovorkoi dla ukrainskogo, tam j pomogaet, oboitis odnim tolko i budet sloznovato), takze kak i peredaca razlicia mezdu sipiascimi i svistiascimi. Ved pismo eto vsego lis simvoleceskaia graphica sluzascaia dla peredaci smisla reci, zvuk ono vse ravno tocno ne peredaet. A v takom slucae mozno svesti kolicestvo upotrebliaemich znakov do minimuma.

Iesli nuzno, to stavit sia tocecka nad bukvoi dla "zestkoi palatalizacii" (prevrascenie alveolarnich v palatalnie: ш ч ж щ), i tocecka pod bukvoi dla "miagkoi palatalizacii" (prizvuk iota: сь ць зь ть нь), s pomosciu combining diacritical marks v unicode. Iesli ich net, to vsia eta unicodovaia drian prosto smivaet sia, i ostaet sia cistii ascii.

Primer:

One ne znala, ċto umerla.
Vproċem, ona umirala uże dvażdi: snaċala ot nesċastnogo sluċaia, a vtoroi raz - pokonċiv s soboi.
Tepeṛ, vladeiusċaia ieụ corporacia zastavliala ieọ umereṭ snova, ċtobi v teċenii bliżaiṡich neskolkich mesiacev podpitivaṭ million bessmislennich żiznei.

No Rebel Elizabeth Mudlark niċego ob etom ne znala. Ona tolko znala, ċto proischodit ċto-to ne to, i ni kto ne choċet s nei ob etom govoriṭ.
- Poċemu ia zdeṣ? - sprosila ona.

Vot! Orthographia buduscego.

P.S.: O "zestkoi" i "miagkoi" palatalizacii: pravilnich terminov ne znaiu, poetomu pridumal eti, nadeius cto iz primerov poniatno o cem rec. Podskazite pravilnie termini pozaluista?

[iopq]

A kak budete нь zapisyvaţ? ň ili ń? Delo w tom, ċto haċeki iz odnoj tradicí, a kreski iz drugoj.

Imejut sia dwe razliċnye tradicí, odna iz kotorych predpologaet izpolzovanie bukw/znakow {w sz cz ż ć ś} itd, a drugaja, {v š č ž}. Smeszenie ich wygliadit neprijatno. Kak naprimer w serbsko-chorwatskoj orthographí, gde ć piszet sia pered glasnymi...

Krome togo, na kakich claviszach wy budete raspolagaţ znaki s haċekami i sótwetstwúsċie im s kreskami?

No wse eto w principe wopros wkusa. Ja uże nowú orthographiu wydumal, uprosċennú.

Ale je inša:

http://en.wikipedia.org/wiki/Lacinka

Maje obydvi reči

[Lugat]

Ukrajinśka mova - schidnoslovjanśka mova, vchodyť do odnijeji pidhrupy z rosyjśkoju ta biloruśkoju. Pyśmom ukrajinśka schoža na ci dvi movy, ale maje dekiľka osoblyvostej. Istoryčno biloruśka ta ukrajinśka movy pochoďať z davńoruśkoji abo davńoukrajinśkoji movy. (leksika) rozmovnoji ukrajinśkoji takož pomitno podibniša do polśkoji, ščo pojansńujetśa vplyvom pośkoji na staroukrajinśku ("ruśku movu") ta ukrajinśku (dyv. Ukrajinśko-polśki movni zvjazki).

Jak na moje skromne imho, dosyť taky nepohano. Ta ce ž, vlasne, je lučukivka. Jedyna riznyća tut tiľky v peredači zvuku x. U lučukivci cej zvuk peredajetśa čerez x. Vy, zvyčajno ž, zvykly do slovaćkoji, to Vam jakoś nezručno: x i bez dygrafa. Ale naviščo dygrafy, koly je diakrytyčni znaky? Vse odno u nas naviť Linuks nazyvajuť Linuxom, vśudy možna take počuty.   

[Lugat]

A kak budete нь zapisyvaţ? ň ili ń? Delo w tom, ċto haċeki iz odnoj tradicí, a kreski iz drugoj.

Pane/pani Sknente, duže b xotilosä spytaty Vas, a jaka ce mova, jakoju Vy oce pyšete svoji dopysy? Niby jakaś slovjanśka, ale jaka? A my tut vlasne ukrajinśku latynyceju rozrobläjemo, a Vy?