Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Lugat]

Niäka ïrečkivka ne dastı vidpovidnosti 1:1 z sučasnoü ukraïnsıkoü kyrylyceü. Ce ne prosto inše pysımo, a şe j inša orfohrafiä.

Naviť perekladači ne perekladajuť slovo v slovo, bo ce ne bulo b... smačno. Naviť inšyj kostium robyť nas deščo inšymy, vidkryvaje jakuś novu hrań našoji osoby, charakteru, može naviť duši... ne kažučy vže pro... ortografiju.

[Python]

Ale äkşo pered namy stoïtı suto praktyčna zadača (napryklad, zrobyty latynyčnyj interfejs do ukraïnsıkoï vikipediï, şob u nij možna bulo čytaty j redahuvaty kyrylyčnyj tekst äk latynyčnyj), «tvorčyj element», zakladenyj u vsi populärni latynyci, robytı cü zadaču praktyčno nezdijsnennoü. Krim toho, politerna vidpovidnistı latynyci j kyrylyci dozvolyla b peredavaty blyzıko do oryhinalu ne lyše sučasnyj pravopys, a j joho poperednykiv (napryklad, želexivku, şo dozvoläla zapysaty ukraïnsıki slova z orfoepičnoü točnistü - ŽODNA latynka cıoho ne vmië).

[Lugat]

Ale äkşo pered namy stoïtı suto praktyčna zadača (napryklad, zrobyty latynyčnyj interfejs do ukraïnsıkoï vikipediï, şob u nij možna bulo čytaty j redahuvaty kyrylyčnyj tekst äk latynyčnyj), «tvorčyj element», zakladenyj u vsi populärni latynyci, robytı cü zadaču praktyčno nezdijsnennoü.

Ne zrozumiw pro łatynicznyj interfejs do ukrajinśkoji wikipediji, i szczo zaważaje transliteruwaty joho na normalnu słowjanśku łatynku, jaka b bazuwałasia na łatynograficznij tradyciji słowjanśkych mow, a ne wynachodyty zanowo wełosyped?
Może jdeťsia pro transliteruwannia ukrajinśkoji wikipediji po typu toho, jak zrobyły tadżyky, prykrutywszy do swojeji wikipediji transliterator na swoju staru (1930-ch rokiw) łatynku (whori można wybraty «kirillikī» abo «lotinī»)? Ałe ż tam ne pobukwene transliteruwannia, a je najawnyj «tworczyj element», zokrema, szczo stosujeťsia peredaczi jotaciji czerez jot, a ne czerez «kreatyw» kyryłky, sebto jotowani, szczo peredajuťsia odnijeju bukwoju.
Jakszczo wże zaraz ja czytaju u Chrome'i ukrajinśki storinky jireczkiwkoju czy abecadłom, to czomu b ne czytaty meni na nych i wikipediju?
...Do reczi, u Was znowu «mjakyj znak» (turećka «ı») u majuskuli daje zwyczajnu «I»... 

[Python]

Ne zrozumiw pro łatynicznyj interfejs do ukrajinśkoji wikipediji, i szczo zaważaje transliteruwaty joho na normalnu słowjanśku łatynku, jaka b bazuwałasia na łatynograficznij tradyciji słowjanśkych mow, a ne wynachodyty zanowo wełosyped?

Та проблема ж транслітерації іа/іу/іе, яку кожен латиничник вважає за необхідне зберегти в своїй латиниці (мабуть, для сумісності). Якщо нам потрібні не тільки латинські кнопки, а й можливість конвертувати статтю в латиницю, відредагувати її й конвертувати назад у кирилицю (подібно до того, як це зроблено в двоалфавітній сербській вікіпедії), їречківка або даватиме «я» на місці «іа», або гальмуватиме роботу, звіряючи кожне слово зі словником (який, знову ж, не охопить усі випадки).

[Python]

...Do reczi, u Was znowu «mjakyj znak» (turećka «ı») u majuskuli daje zwyczajnu «I»...

De?
U minuskuli - osı tak: ı,
U MAÜSKULI - OSɪ TAK: ɪ (zrist toj že, ale zasičky po-inšomu).
A şodo toho, şo ce ne vidpovidaë praktyci inšyx alfavitiv - nu tak anhlijci j turky svoï I/i tež po-riznomu peretvorüütı u malu/velyku.

[Supervisor]

На мою думку, залишилось узгодити тільки два моменти:

1. Написання j, y як [й], зазвичай пишемо j, та чи можливо інколи писати y?
наприклад: Reykjavik

2. Передача [и] як y, i. Пропоную обдумати використання в деяких випадках i - наприклад: Chreščatik, Slavutič (суфікси -ик -ич)

[Python]

2. Передача [и] як y, i. Пропоную обдумати використання в деяких випадках i - наприклад: Chreščatik, Slavutič (суфікси -ик -ич)

Створення проблеми заради проблеми (комік, блік, опік і т.д. потребуватимуть або словника для автоматичної транслітерації, або рабів-транслітераторів). З іншого боку, так і хочеться прочитати «Хрєщятік», «Славутічь».

1. Написання j, y як [й], зазвичай пишемо j, та чи можливо інколи писати y?
наприклад: Reykjavik

В більшості випадків їх можна зробити взаємозамінними. Неоднозначність читання може виникнути лише в комбінаціях CyV та в випадку початкового и (якщо його десь будуть використовувати).

[КАЛЇҐРАФЪ]

Pomojemu problemu z  ia/iu/ie/io my vže davno vyrišylu - pyšemo diërezysom, koly rozdiľne čytannia?

[КАЛЇҐРАФЪ]

tak samo я/йа ...  ja/jä... najäktyvniše › найактивніше, а не наяктивніше)))

[Python]

Pomojemu problemu z  ia/iu/ie/io my vže davno vyrišylu - pyšemo diërezysom, koly rozdiľne čytannia?

Za mežamy LF pro ce dopovnennä do ïrečkivky čuty ne dovodylosı. Krim toho, možlyvi varianty: iä/iü/ië čy ïa/ïuïe (druhe meni zdaëtısä kraşym - lyše odna dodatkova litera v alfaviti zamistı trıox; vtim, todi problemu йа/йу/йе dovedetısä vyrišuvaty äkosı inakše).

[Lugat]

Krim toho, možlyvi varianty: iä/iü/ië čy ïa/ïuïe (druhe meni zdaëtısä kraşym - lyše odna dodatkova litera v alfaviti zamistı trıox...).

Не одна. Дві. У разі слова «найактивніший» доведелося б конструювати букву «ȷ» з тремою вгорі (щоб не було «наяктивніший»). Та й по правилам трема розділяє дві голосні та ставиться над другою голосною (виключення маємо, хіба що в іспанській мові, де сполучення qu, gu є одним звуком у позиції перед -е, -i, тому трема ставиться над u для відокремлення від... приголосної).
А втім, хай хоч одна, чи хай хоч чотири буде літери з тремою, все одно набираємо їх через один лише "dead key". 

[КАЛЇҐРАФЪ]

Krim toho, možlyvi varianty: iä/iü/ië čy ïa/ïuïe (druhe meni zdaëtısä kraşym - lyše odna dodatkova litera v alfaviti zamistı trıox...).

Не одна. Дві. У разі слова «найактивніший» доведелося б конструювати букву «ȷ» з тремою вгорі (щоб не було «наяктивніший»). Та й по правилам трема розділяє дві голосні та ставиться над другою голосною (виключення маємо, хіба що в іспанській мові, де сполучення qu, gu є одним звуком у позиції перед -е, -i, тому трема ставиться над u для відокремлення від... приголосної).
А втім, хай хоч одна, чи хай хоч чотири буде літери з тремою, все одно набираємо їх через один лише "dead key". 

Nu tak otož!

[Python]

Та й по правилам трема розділяє дві голосні та ставиться над другою голосною

To v latynän nevirnyx. Hreky ž lyše dvi litery z dierezysom maütı: ϊ ta ϋ.

[Lugat]

Та й по правилам трема розділяє дві голосні та ставиться над другою голосною

To v latynän nevirnyx. Hreky ž lyše dvi litery z dierezysom maütı: ϊ ta ϋ.

A vašeć skiľky maje diërezysiv u svojij systemi? 

[Python]

To ne dierezysy, a umläuty. Forma ta sama, funkciä - inša.

[Lugat]

To ne dierezysy, a umläuty. Forma ta sama, funkciä - inša.

Ай, умляут (з німецької мови — зміна/чергування голосних) в українській мові один — і/о, напр.: зореліт — зорельоту. 

[Python]

Äkşo mova pro čerhuvannä holosnyx, to şonajmenše dva, a to j try: і/о, і/е, і/ьо (a takož ві/о, ї/є, ї/йо). U maksymovyčivkopodibnyx systemax cü zminu poznačaly cyrkumfleksom.

Ale znak umläutu pošyryvsä j u turecıkij movi, napryklad, de bezposerednıoho zv'äzku z nimecıkymy pravylamy čerhuvannä vže nema, a zv'äzok iz podibnoü fonetyčnoü zminoü (ü vidnosno u) - ë. Dierezys vkazuë na vidsutnistı zminy (äka bez nıoho vidbulasä b), umläut (znak) - na zminu v bik zblyžennä z «e» čy «i». Umläutyzovani nimecıki holosni možna peredavaty jotovanymy kyrylyčnymy. V moïj systemi umläut ë sposobom peredači kyrylyčnyx jotovanyx, xoč i čerhuvannä z nymy, analohičnoho nimecıkomu, ne vidbuvaëtısä. Ce ne dierezysy, oskilıky dyhrafiv za učastü holosnyx u cij systemi nema - a otže, j anulüvaty dyhrafy dierezysamy ne dovodytısä.

[Lugat]

Ale znak umläutu pošyryvsä j u turecıkij movi, napryklad, de bezposerednıoho zv'äzku z nimecıkymy pravylamy čerhuvannä vže nema, a zv'äzok iz podibnoü fonetyčnoü zminoü (ü vidnosno u) - ë. Dierezys vkazuë na vidsutnistı zminy (äka bez nıoho vidbulasä b), umläut (znak) - na zminu v bik zblyžennä z «e» čy «i». Umläutyzovani nimecıki holosni možna peredavaty jotovanymy kyrylyčnymy. V moïj systemi umläut ë sposobom peredači kyrylyčnyx jotovanyx, xoč i čerhuvannä z nymy, analohičnoho nimecıkomu, ne vidbuvaëtısä. Ce ne dierezysy, oskilıky dyhrafiv za učastü holosnyx u cij systemi nema - a otže, j anulüvaty dyhrafy dierezysamy ne dovodytısä.

Ne podobajeťsia. Znovu represovano jot tam de vin zvučyť pered holosnymy... Ta j nelogičnostej čymalo: u slovi «jotovanymy» jot je, a u «zv'äzku» — nemaje... u «podibnoü» jotu nemaje, u «vkazuë» tež nemaje, choča vin tam zvučyť... Jak pohaneńkyj translit, typu toho ščo zaraz dije jak oficijnyj, de pospišajučy zabuly pro isnuvannia sliv z «ьо», šče jakoś chaj uže, ale jak povnicinna ukrajinśka latynka, to slovjanofily Lozynśkyj ta Jireček — taky maly kraščyj smak.

[Python]

Vsi nelohičnosti zapozyčeno z ukraïnsıkoï kyrylyci (de ьо/йо peredaütısä inakše, niž rešta jotovanyx/pom'äkšuüčyx), vypravläty ïx - ne moä zadača. Zate konvertuvannä kyrylycä<=>latynycä maksymalıno sproşuëtısä. Vzahali, bulo b lohično vvesty j literu ö, ale robyty ce bez reformy kyrylyci nema sensu: avtomatyka zaprosto može zamistı «najobačnišyj» zrobyty «naöbačnišyj», a ce vže matüky...

[Lugat]

Vzahali, bulo b lohično vvesty j literu ö, ale robyty ce bez reformy kyrylyci nema sensu: avtomatyka zaprosto može zamistı «najobačnišyj» zrobyty «naöbačnišyj», a ce vže matüky...

Hm... Nu tak i w kyryłci ż matiuky: найобачніший...
Wy tak każete, niby awtomatyky szcze j dosi nema...

[Python]

V kyrylyci nevidomo, matüky čy ni. I ce ne ëdynyj vypadok, de čytannä pary liter možlyve dvoma sposobamy (дж, дз, budı-äka kombinaciä CV tak samo možutı rozryvatysı mežeü prefiksa, äka niäk ne poznačaëtısä na pysımi).

[Python]

Wy tak każete, niby awtomatyky szcze j dosi nema...

Avtomatyka dobre pracüë tam, de počatkovyj alfavit daë bilıšu detalizaciü, niž kincevyj. Zvorotnë peretvorennä, äk pravylo, bilıš problematyčne, oskilıky častynu informaciï, neobxidnoï dlä zapysu sliv, bulo vtračeno. Äkşo latynka rozriznätyme ö (zlytne [jo]) ta jo (rozirvane mežeü skladu), konvertuvaty v neï bude važče, niž koly vona cü detalı ihnoruvatyme.

[Lugat]

V kyrylyci nevidomo, matüky čy ni. I ce ne ëdynyj vypadok, de čytannä pary liter možlyve dvoma sposobamy (дж, дз, budı-äka kombinaciä CV tak samo možutı rozryvatysı mežeü prefiksa, äka niäk ne poznačaëtısä na pysımi).

Nu tak i w czomu ż probłema, jakszczo pry zworotniomu perekoduwanni my majemo te, szczo majemo... w poczatkowij kyryłci? Nawiszczo cej degradans do translitu, koły my majemo wże aż dwi nepohani naciönalni łatynky, pro jaki ja kazaw wyszcze?   

[Python]

«Dvi nepohani latynky» stvorüütı praktyčno tu ž problemu, ale pry zvorotnıomu perekoduvanni z nyx na kyrylycü: lat. ia => kyr. я/іа, lat. ja => kyr. я/йа.
Zvyčajno, ë variant dodaty do ïrečkivky litery z tremoü dlä takoho rozriznennä, ale ce vže bude nezovsim ïrečkivka.

[КАЛЇҐРАФЪ]

«Dvi nepohani latynky» stvorüütı praktyčno tu ž problemu, ale pry zvorotnıomu perekoduvanni z nyx na kyrylycü: lat. ia => kyr. я/іа, lat. ja => kyr. я/йа.
Zvyčajno, ë variant dodaty do ïrečkivky litery z tremoü dlä takoho rozriznennä, ale ce vže bude nezovsim ïrečkivka.

Cha cha!! Jireček zadav lyše bazovi pryncypy. A nynišnia latynycia zovsim na jirečkivku ne schoža! UL - duže potribna rič, jak standart latynizovanoho ukrajinśkoho pyśma. A ne tak, ščo v chokeji napysy transliterujuť svojeju systemoju, v pasporti svojeju, a sms pyšemo vzahali... Vychodyť my ne možemo vidstojuvaty vlasnu latynku...