Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[DarkMax2]

Згадую як пані Ю ґаласувала, а не голосувала. Сама елегантність!

[LUTS]

Згадую як пані Ю ґаласувала, а не голосувала. Сама елегантність!

галасувала вона все-таки

[DarkMax2]

Згадую як пані Ю ґаласувала, а не голосувала. Сама елегантність!

галасувала вона все-таки

можливо. давно було.

[Pawlo]

Я кажу, не треба нам ґ, що читається як г, а Ви мені "як раз". 

A ja zavždy vymovliaju «g» v tych slovach, de v evropejśkych movach stojiť «g». Tak elegantiše. 

Ви правдивий москаль, пане

А ісчьо елєґантніше так ґаваріть

ензик бяворускі

[Pawlo]

Вибуховво гекала вона теж іноді але набагато рідше ніж акала

[Lugat]

Ви правдивий москаль, пане

Ta cur wam, dobrodiju, mene, urodzonego ukrajincia cyhanśkoho pochodżennia (a mij prapradid po baťkiwśkij liniji taky buw cyhanom, babusia kazała) obzywaty moskałem, jakych u rodu j ne buło! 

[КАЛЇҐРАФЪ]

Pojasniť? Čy dociľno dlia ц vykorystovuvaty tc v transliteraciji?

[Lugat]

Pojasniť? Čy dociľno dlia ц vykorystovuvaty tc v transliteraciji?

A de v mene tc? 

[Dy_što_ty_havoryš]

Кто-нибудь объяснит мне причину того, что белорусская латиница, как я вижу, более популярна в Беларуси, чем украинская в Украине?

[Python]

Думаю, латиницю українці не прийняли з тієї ж причини, з якої не прийняли й ярижку (фонетичний алфавіт на основі російського): якщо в ярижці українці бачили прояви русифікації, то латиниця сприймалась як інструмент полонізації. В Україні, що з XVII була розділена між Росією й Польщею (плюс серія повстань проти Польщі — Хмельниччина, Коліївщина та ін.), антипольські настрої були достатньо сильними. В результаті, прижився алфавіт, що був не схожий ні на російський, ні на польський, але, водночас, зберігав зв'язок із староукраїською писемною традицією (розрив між старо- та новоукраїнською писемною традицією не був повним, і це теж було аргументом на користь кирилиці).

Це все стосується ХІХ ст., коли літературна традиція формувалась. Ну а в наш час переходити на латиницю українцям нема сенсу з практичної точки зору: всі книжки написано кирилицею, латиницю використовували лише окремі маловідомі автори... У білорусів же латинка використовувалася ще в ХІХ-ХХ ст. паралельно з кирилицею (цитуючи вікіпедію: «Першы зборнік вершаў Янкі Купалы «Жалейка» выйшаў у 1908 годзе і быў надрукаваны кірыліцай, а другі ягоны зборнік «Гусьляр» зьявіўся ў 1910 годзе і быў надрукаваны лацінкай»), тому латиниця може сприйматись як невід'ємна частина літературної традиції.

[Dy_što_ty_havoryš]

Дякую. Пойду сделаю инфу по белорусской латинице. Потом по арабице.

[Pawlo]

Кто-нибудь объяснит мне причину того, что белорусская латиница, как я вижу, более популярна в Беларуси, чем украинская в Украине?

я у свій час питав аналогічне але щодо тарашкевиці і харківського праовпису.
Відпоідь була в тмоу що питання не в тмоу що ці речі в Україні менш популярні в абсолютних цифрах. в абсолютних цифрах вони може навіть і більш популярні

Просто Білорусь русифікованіша тому на фоні невеликого числа білоруськомовних чи в данному випадку пишучх латиністи і тарашкевці виглядають значним процентов

[Lugat]

Це все стосується ХІХ ст., коли літературна традиція формувалась. Ну а в наш час переходити на латиницю українцям нема сенсу з практичної точки зору: всі книжки написано кирилицею, латиницю використовували лише окремі маловідомі автори...

Wy, pewno, nabahato starszi za mene, jakszczo dla Was «nasz czas» — znachodyťsia szcze w dokompjuternij eposi, pozajak todi knyżky buły widomi łysze w paperi. Dla mene ż «nasz czas» — ce koły knyżky masowo ocyfrowujuťsia ta stajuť dostupnymy w ełektronnomu wyhladi, transliteruwaty jaki je sprawoju kilkoch sekund, i tak samo prosto, jak zminyty odyn szryft knyżky na inszyj.
Szczo ż do abecadła Josypa Łozynśkoho, to joho z takym prawom można wważaty polśkym, jak suczasnu ukrajinśku kyryłku wważaty rosijśkoju, bo ja narachuwaw riwno stilky ż widminnostej miż abecadłom i polśkym pyśmom,  skilky je miż suczasnoju ukrajinśkoju kyryłkoju ta rosijśkym pyśmom.
Z pedagogicznoji toczky zoru, możu widznaczyty, szczo czytannia abecadłom ukrajinśkych knyżok nabahato połehszuje potim spryjmannia ukrajinśkym czytaczem polśkoji mowy, jaka, do reczi, błyżcze do ukrajinśkoji mowy na mapi miżmownych widstanej, — szczo znachodyťsia w Muzeji lingwistyky Kyjiwśkoho naciönalnoho uniwersytetu, — aniż rosijśka mowa.

[Pawlo]

А давайте забабахємо альтернативний проект "Латинська українницею":?

[Dy_što_ty_havoryš]

А давайте забабахємо альтернативний проект "Латинська українницею":?

а давайце пісаць на ўсходнеславянскіх мовах габрэйскімі літарамі )))

[Python]

Wy, pewno, nabahato starszi za mene, jakszczo dla Was «nasz czas» — znachodyťsia szcze w dokompjuternij eposi, pozajak todi knyżky buły widomi łysze w paperi. Dla mene ż «nasz czas» — ce koły knyżky masowo ocyfrowujuťsia ta stajuť dostupnymy w ełektronnomu wyhladi, transliteruwaty jaki je sprawoju kilkoch sekund, i tak samo prosto, jak zminyty odyn szryft knyżky na inszyj.

Ce stosuëtısä lyše tekstovyx formativ (.txt, .html, .doc toşo). Ne vsi skany knyh rozpiznano j konvertovano v tekstovyj format - bahato şo možna čytaty tilıky v .djvu (faktyčno, kartynky, de xoč i ë možlyvistı dodaty rozpiznanyj šar tekstu, daleko ne vsi ce roblätı; .pdf iz nerozpiznanym tekstom tež trapläëtısä). Inkoly peretvorennä v tekst daë nezadovilınu äkistı, ta j na korekciü rozpiznanoho tekstu tež čas ide (a kryvo rozpiznanyj tekst, perehnanyj čerez latynizator, bude tiëü şe holovolomkoü). Vidkoly internet stav švydkym i deševym, skanovani knyhy v važkyx netekstovyx formatax staly z'ävlätysä častiše - i ocyfruvannä sproşuëtısä, j na vyhläd kraşe.

[Python]

Szczo ż do abecadła Josypa Łozynśkoho, to joho z takym prawom można wważaty polśkym, jak suczasnu ukrajinśku kyryłku wważaty rosijśkoju, bo ja narachuwaw riwno stilky ż widminnostej miż abecadłom i polśkym pyśmom,  skilky je miż suczasnoju ukrajinśkoju kyryłkoju ta rosijśkym pyśmom.

Varianty kyrylyci, şo maly najbilıše sxožosti z tohočasnoü rosijsıkoü, bulo tak samo vidkynuto. Ale staroukraïnsıka pysemna tradyciä — perevažno kyrylyčna, povnistü rvaty zv'äzok z neü j perexodyty na «katolycıku» latynycü ukraïnci ne buly hotovi - sxože, poläkiv vony nedolüblüvaly bilıše.

[Python]

а давайце пісаць на ўсходнеславянскіх мовах габрэйскімі літарамі )))

צאָמ בי ײ ני

[Lugat]

Ce stosuëtısä lyše tekstovyx formativ (.txt, .html, .doc toşo). Ne vsi skany knyh rozpiznano j konvertovano v tekstovyj format - bahato şo možna čytaty tilıky v .djvu (faktyčno, kartynky, de xoč i ë možlyvistı dodaty rozpiznanyj šar tekstu, daleko ne vsi ce roblätı; .pdf iz nerozpiznanym tekstom tež trapläëtısä). Inkoly peretvorennä v tekst daë nezadovilınu äkistı, ta j na korekciü rozpiznanoho tekstu tež čas ide (a kryvo rozpiznanyj tekst, perehnanyj čerez latynizator, bude tiëü şe holovolomkoü). Vidkoly internet stav švydkym i deševym, skanovani knyhy v važkyx netekstovyx formatax staly z'ävlätysä častiše - i ocyfruvannä sproşuëtısä, j na vyhläd kraşe.

I ważyť nabahato bilsze... 
Jakszczo knyha warta toho, szczob jiji ocyfruwaty, to widfajnridyty ta wyczytaty jiji — same zadowołennia.

Paru rokiw tomu, odyn chłopeć iz Kyjewa, też lubytel tworczosti Ołesia Berdnyka, zwjazawsia zi mnoju czerez personałku sajtu «Cztywo» z propozycijeju dopomohty jomu rozibraty ta wyczytaty kartynky storinok dejakych knyżok, jaki win prosyw w oboch doczok cioho awtora, szczob «perefotkaty», bo w nioho takoji zmohy ne buło, to ja j zrobyw i wywisyły my jich na sajti. I skażu ja wam, szczo dla mene ce buło wełykoju radistiu zustritysia z knyżkamy ta jich herojamy znowu, bo czytaw jich, jak iszcze buw szkolarem.

[Python]

I ważyť nabahato bilsze...

Koho ce xvylüë? Trafik deševyj, dysky terabajtni...

[Lugat]

I ważyť nabahato bilsze...

Koho ce xvylüë? Trafik deševyj, dysky terabajtni...

I szczo tołku? Kopijuvaty cytaty jak? 

[Python]

Možna kartynkamy, koly perenabyraty vručnu linı.

[Wolliger Mensch]

Koho ce xuyüë?

(Много думал.)

[Pawlo]

Koho ce xuyüë?

(Много думал.)

А що тут думати? Навіть якщо прочитати найбільш очевидним способом а не тим який мав наувазі автор сенс  не зміниться зміниться тільки стилістична окраска

[Dy_što_ty_havoryš]

Koho ce xuyüë?

(Много думал.)

А що тут думати? Навіть якщо прочитати найбільш очевидним способом а не тим який мав наувазі автор сенс  не зміниться зміниться тільки стилістична окраска