Лингвофорум

Вспомнил, что еще из украинской литературы мне более-менее понравилось произведение, в котором сын каких-то бедняков, который, кажется, должен был помогать сыну богачей, спас первого от гибели, когда тот провалился под лед, но богачи все равно ничего не поняли, побили его за то, что это он "виноват" в случившемся, и этот паренек умер. Примерно так.

Федько Халамидник. Проходили то ли в пятом, то ли в шестом классе. Я плакал от этого произведения. Еще от Діти підземелля плакал, по зарубежке проходили.

Что-то не помню такого произведения. То ли в мои времена не изучали, то ли...

Федько Халамидник это произведение Владимира Винниченко. Не изучали, конечно.

ЦитироватьВ сучасній українській літературі автори все виправдовують традицією постмодернізму. Іноді здається, що вони змагаються не в дотриманні жанрових норм, глибшому психологічному і соціальному аналізі, а у вигадуванні чогось найабсурднішого.

Приклади творів цієї групи в сучасній українській літературі:

    «Харків 1938» Олександра Ірванця. Жанрові визначення цього твору варіюються від шпигунського трилера до антиутопії та альтернативної історії. Проте напевно можна сказати лише те, що в цьому творі дотримано усі традиції літературного угруповання «Бу-Ба-Бу» – звертання до бурлеску, балагану й буфонади, з яким «бубабісти» стартували в 90-х рр 20 ст. і зруйнували систему української радянської літератури. Проте в 2017 році, напевно, таки трохи запізно звертатися до цієї художньої практики.
    .    «Третій фронт» Владислава Івченка. Це розповідь про боротьбу чудовиськ із «кремляддю», в якій діють дивні персонажі, а ворожа навала долається завдяки фестивалю борщу.
    .     «Одного разу на Дикому Сході» Владислава Івченка. Це абсолютно неконтрольована в своєму абсурді розповідь про пригоди персонажів, яку автор намагається поєднати з атмосферою громадянської війни початку 20 ст.
    .    «Час смертохристів» Юрія Щербака. Це історія про майбутнє, в якому московська держава перемагає. Цей твір – яскраве підтвердження тому, що автор без надмірних і часто недоречних іронії та сарказму абсолютно не вміє показати недоліки суспільства.

Чи вміють сучасні українські письменники сміятися?

ЦитироватьЩе кілька років тому їх начебто взагалі не було. Література закінчувалася уявленням про Стуса, які дають в школі, про дисидентський рух. А зараз пересічна людина знає імена Забужко, Жадана, Іздрика. Тобто це люди, які реально впливають на культурне середовище. Вони висловлюються на телебаченні, в пресі, в якихось громадських місцях, і їхня думка є показовою, і українці до неї прислухаються.

Водночас, якщо ви запитаєте зараз пересічного українця про якогось російського автора, то ці знання обмежаться знаннями саме класичної літератури, Пушкіним і Лермонтовим. Тобто літературний процес, який відбувається зараз у Росії, українцями сприймається як якийсь чужий і не такий, який відображає наші реалії.

Це дуже ще помітно на такому явищі, як російськомовна українська література, яка представлена низкою дуже хороших авторів та критиків, які самі говорять про те, що українська російськомовна література – це нове явище, яке зараз буквально виникає, тобто це література, яка твориться російською мовою, але абсолютно не пов'язана із російським контекстом. Відбувається таке розривання і самоусвідомлення себе як чогось, що вже не належить до великої імперської культури.

Українці почали читати власну літературу, переклади, класику – Забіяка

Цитата: DarkMax2 от августа 10, 2017, 13:38

Цитироватьце нове явище, яке зараз буквально виникає, тобто це література, яка твориться російською мовою, але абсолютно не пов'язана із російським контекстом

От чесно — не писалося російською українських сюжетів в дев'яності та нульові?

На радио "Свобода" народ деньги не за правду жизни получает.

Цитата: Sandar от августа 10, 2017, 13:42

Цитата: DarkMax2 от августа 10, 2017, 13:38

Цитироватьце нове явище, яке зараз буквально виникає, тобто це література, яка твориться російською мовою, але абсолютно не пов'язана із російським контекстом

От чесно — не писалося російською українських сюжетів в дев'яності та нульові?

Ну, була в російському контексті. Друкувалися в Росії.

Цитата: DarkMax2 от августа 10, 2017, 14:06
Ну, була в російському контексті. Друкувалися в Росії.

От чесно — в Україні не друкувалися?

Цитата: Sandar от августа 10, 2017, 14:34

Цитата: DarkMax2 от августа 10, 2017, 14:06
Ну, була в російському контексті. Друкувалися в Росії.

От чесно — в Україні не друкувалися?

Ой, не знаю. Зручніше ж в Росії, аби потім читач російський купував, а невелику частину завести в Україну.

Цитата: DarkMax2 от августа 10, 2017, 15:04

Цитата: Sandar от августа 10, 2017, 14:34

Цитата: DarkMax2 от августа 10, 2017, 14:06
Ну, була в російському контексті. Друкувалися в Росії.

От чесно — в Україні не друкувалися?

Зручніше ж в Росії, аби потім читач російський купував, а невелику частину завести в Україну.

Якшо я бачу, шо росіянин видрукувався в Україні — то́ він зробив виключно для українського ринку? Я наївно думав, шо такі книги також і на російський ринок ідуть. Таких книг я бачив немало.

Цитата: Sandar от августа 10, 2017, 16:20

Цитата: DarkMax2 от августа 10, 2017, 15:04

Цитата: Sandar от августа 10, 2017, 14:34

Цитата: DarkMax2 от августа 10, 2017, 14:06
Ну, була в російському контексті. Друкувалися в Росії.

От чесно — в Україні не друкувалися?

Зручніше ж в Росії, аби потім читач російський купував, а невелику частину завести в Україну.

Якшо я бачу, шо росіянин видрукувався в Україні — то́ він зробив виключно для українського ринку? Я наївно думав, шо такі книги також і на російський ринок ідуть. Таких книг я бачив немало.

Можна приклади? Такого не чув. Це вже вже після Майдану?

Цитата: DarkMax2 от августа 10, 2017, 17:34
Можна приклади? Такого не чув. Це вже вже після Майдану?

Після Майдану не бачив. Під рукою маю — Мазин Виктор Аронович, «Зигмунд Фрейд: Психоаналитическая революция», «Видавництво «Аспект-Поліграф», Ніжин, 1000 прим.
1000 прим.
Хм, мабуть, то лише для України.
Ше кілька книг колись і бачив, і маю, але не під рукою.

Цитата: Sandar от июня 27, 2017, 19:58
Федько Халамидник это произведение Владимира Винниченко. Не изучали, конечно.

С 90-х наверно стали изучать. Я лично изучал по школьной программе.

Цитата: Лукас от августа 10, 2017, 22:35

Цитата: Sandar от июня 27, 2017, 19:58
Федько Халамидник это произведение Владимира Винниченко. Не изучали, конечно.

С 90-х наверно стали изучать. Я лично изучал по школьной программе.

Вообще, сильно ли отличается современная программа украинской литературы от советской?

Цитата: ростислав от августа 12, 2017, 11:53

Цитата: Лукас от августа 10, 2017, 22:35

Цитата: Sandar от июня 27, 2017, 19:58
Федько Халамидник это произведение Владимира Винниченко. Не изучали, конечно.

С 90-х наверно стали изучать. Я лично изучал по школьной программе.

Вообще, сильно ли отличается современная программа украинской литературы от советской?

Конечно, сильно. Не представляю изучение Расстрелянного возрождения в СССР.