Украинская литература

[DarkMax2]

Из учебника Украинской литературы 11 класс

А ви не знали? Що насправді вивчають діти у шкільній програмі з літератури

Скандал навколо тексту Тані Малярчук у «Хрестоматії» для 11-го класу наштовхнув нас на думку, що не всі батьки мають чітке уявлення про специфіку класичної літератури, яку їхні діти вивчають у школі. Тому ми вирішили нагадати, що за всю свою історію література не цуралася сексу, проявів гомосексуальної любові, в ній було чимало місця для повій, вбивць, зрадників, богохульства й навіть канібалізму. Навіть у шкільній програмі! Невже не пригадуєте нічого такого?

Специально купил новый перевод, где оригинальные шутки про члены сохранили.

[Python]

Що відомо про прояви гомосексуальної любові в українській класиці? Здається, тему гомосексуальності самих українських класиків (поряд з іншими скандальними біографічними подробицями) підняв аж Бузина наприкінці минулого століття. А що там було в їхніх творах? До шкільної програми це, схоже, не включали, та й, як для позаминулого століття, відправляти таке в друк було дещо анахронізмом, ні?
Якщо читнути саму статтю, то гомотема в творах класиків там згадується лише в вигляді «натяків» і «чоловічої дружби» — надто притягнуто за вуха, щоб говорити про неї як про факт. Не те щоб я був справді гомофобом, але, шановні поборники рівності, ну невже не можна аргументувати свою думку, не вдаючись до фейків і підтасовок? Що не всі класики були натуралами — очевидний і загальновідомий факт, хоча в творах того ж Оскара Уайльда, якого навіть судили через його орієнтацію — максимум, натяки (якщо ви шукаєте там щось назразок «мій міцний спис проламав його задні двері», то там цього нема. Або ж, якщо гомосексуальні сцени не були чимось незвичним у класичних творах, то в чому ж тоді полягала «багатовікова дискримінація»?). З іншого боку, дивно, що в статті не згадали «Маленького принца» Екзюпері — широко відомий твір, у якому, при правильному налаштуванні, гомосексуальні натяки читаються без особливих труднощів.

[DarkMax2]

Від Костенко до Жадана: українці назвали своїх фаворитів у літературі

[Wolliger Mensch]

Від Костенко до Жадана: українці назвали своїх фаворитів у літературі

«Від Костенко»? Гм.

[Python]

Від Костенко до Жадана: українці назвали своїх фаворитів у літературі

«Від Костенко»? Гм.

Що не так? Якщо питання стосувалось відмінювання прізвищ на -енко, то вони відмінюються за ІІ відміною в чоловічому роді й невідмінювані в жіночому. В даному випадку, Ліна Костенко — жінка. Відмінювання за І відміною (коли -енко обробляється як -енка) зустрічається в акаючих східнослов'янських — білоруській, російській, але не в українській.

[Wolliger Mensch]

Що не так? Якщо питання стосувалось відмінювання прізвищ на -енко, то вони відмінюються за ІІ відміною в чоловічому роді й невідмінювані в жіночому. В даному випадку, Ліна Костенко — жінка. Відмінювання за І відміною (коли -енко обробляється як -енка) зустрічається в акаючих східнослов'янських — білоруській, російській, але не в українській.

А, это баба. Я художественную литературу не читаю, поэтому не знаю, кто там кто. Ну и недавнее обсуждение про а-основное склонение женских фамилий кстати: Від Костенки...

[DarkMax2]

Відмінювання за І відміною (коли -енко обробляється як -енка) зустрічається в акаючих східнослов'янських — білоруській, російській, але не в українській.

До речі, а може є сенс запровадити жіночу форму -енка? Тимошенко часто відмінюють (хоча... то з нелюбові).

[Python]

Відмінювання за І відміною (коли -енко обробляється як -енка) зустрічається в акаючих східнослов'янських — білоруській, російській, але не в українській.

До речі, а може є сенс запровадити жіночу форму -енка? Тимошенко часто відмінюють (хоча... то з нелюбові).

У старі часи українські жіночі прізвища добудовувалися суфіксами (тоді було б Юлія Тимошенчиха/Тимошенкова, Ліна Костенківна — подібно до того, як це відбувається в чеській чи литовській), у радянську добу їх змінила невідмінюваність. Першовідмінна -енка — як було сказано вище, результат акання, в українській мові відсутнього.

[DarkMax2]

Але ж є пара хвалько-хвалька (валет).

[Python]

Але ж є пара хвалько-хвалька (валет).

Вони точни мають спільну етимологію?

[Wolliger Mensch]

Першовідмінна -енка — як було сказано вище, результат акання, в українській мові відсутнього.

Да нет же. В женском роде — просто родовое словообразование. Так, где есть аканье, там этот суффикс обычно без «детского» -о: -ёнок: Иванёнок, Петрёнок, и очень редко тип мальчонка < *мальченъко.

[Python]

Першовідмінна -енка — як було сказано вище, результат акання, в українській мові відсутнього.

Да нет же. В женском роде — просто родовое словообразование. Так, где есть аканье, там этот суффикс обычно без «детского» -о: -ёнок: Иванёнок, Петрёнок, и очень редко тип мальчонка < *мальченъко.

Однак, в акаючих східнослов'янських ідентичний перехід у першу відміну зустрічається і в чоловічому роді (рос. Александра Лукашенки, Виктором Ющенкой, Данилой-мастером — укр. Олександра Лукашенка, Віктором Ющенком, Данилом-майстром). Схоже, перехід з ІІ у І відміну як явище виник з суто фонетичних причин, а прив'язка його до жіночого роду стала результатом вторинного переосмислення. В будь-якому разі, для української мови впровадження такої моделі вже попахує лінгвоконструкторством.

[DarkMax2]

[DarkMax2]

[Swet_lana]

Знайшла літературну карту світу. Ніяк не збагну, що то за книга символізує Україну.

[Python]

(wiki/en) Death_and_the_Penguin (Смерть постороннего) Андрія Куркова.

[Swet_lana]

Я про цю книгу ніколи не чула 

І взагалі, вважала, що символ України - Шевченко. "Заповіт" перекладено на стонадцять мов, пам'ятників збудовано хтозна-скільки у всіх країнах.

[DarkMax2]

(wiki/en) Death_and_the_Penguin (Смерть постороннего) Андрія Куркова.

Originally published in 1996 in Russian (as Смерть постороннего, Smert' postoronnego)

Мдя. Три назви.

[Python]

Я про цю книгу ніколи не чула 

І взагалі, вважала, що символ України - Шевченко. "Заповіт" перекладено на стонадцять мов, пам'ятників збудовано хтозна-скільки у всіх країнах.

Шевченко — символ, але перекладати його поезію — справа невдячна, поза українським контекстом і без засобів української мови багато що втрачається. Курков — сучасний український російськомовний письменник, судячи з усього, більш відомий за кордоном (де він є чи не найбільш розкрученим автором з України), ніж на самій Україні. Я от теж не читав — не можу нічого сказати про його творчість.

[DarkMax2]

Курков — сучасний український російськомовний письменник, судячи з усього, більш відомий за кордоном (де він є чи не найбільш розкрученим автором з України), ніж на самій Україні.

До речі, це цікава тема. В Україні є кілька авторів повністю невідомих у межах країни та відносно відомих за кордоном. Дивина.

[DarkMax2]

Що відбулося в українській прозі за 2018-й рік

[alant]

Можно ли узнать что-то о книге попавшей мне в руки?
Это энциклопедия карманного формата (14Х10 см) без первых и последних страниц. Всего страниц около 180. Издана где-то между 1936 и 1939 годом. Привезена из Закарпатья.

[DarkMax2]

Надруковано поза СРСР, очевидно.
Ніби самостійна-союзна республіка, "харківський" правопис, індоґерманська раса.
Думаю, це великий раритет: вік, кишеньковий формат... можливо, німецький політичний влив (раса...).

[Conservator]

Повідомте, будь ласка, формат видання.
У статтях історичного змісту (цій про Вірменську СРР/РСР зокрема) закінчення цікавить, про які роки остання інформація. Щоб датувати точно. Тоді визначити буде легше.

ДаркМакс уже звірив із коломийською енциклопедією, не вона (я звірити не міг, бо на ходу). Довідників таких було мало в міжвоєнні роки, вибір невеликий.

[Conservator]

Покажіть, будь ласка, статтю "Київ".