Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Python]

Ось і мені теж дак здається. Відмовитись від старої писемності — те ж саме, що вкоротити своїй країні історію: зі зміною писемності старі книги та рукописи для більшості нащадків стануть недоступними...

[iopq]

Ось і мені теж дак здається. Відмовитись від старої писемності — те ж саме, що вкоротити своїй країні історію: зі зміною писемності старі книги та рукописи для більшості нащадків стануть недоступними...

Ne bahato l'udyn možut' čytaty kyrylyc'u času Слова о плъку Игоревѣ
Čytajut' transliteraciju ukrajins'ku čy rosijsku. Jaka riznyc'a miž transliteraciji z staroj kyrylyci v latynyc'u čy v novu orfografiju? Ti l'udyny kotry chočut' čytaty oryginal budut' čytaty oryginal, a inšy budut' čytaty jak vony bažajut'.

[Kubanian]

Ось і мені теж дак здається. Відмовитись від старої писемності — те ж саме, що вкоротити своїй країні історію: зі зміною писемності старі книги та рукописи для більшості нащадків стануть недоступними...

Абсолютно вірно!

[Python]

2 iopq:
Але погодьтесь, людина, яка з дитинства знає кирилицю, навіть без спеціальної підготовки може в старому рукописі виділити окремі слова — для «латиничника» ж текст «Повісті временних літ» чи «Слова о полку Ігореві» здаватиметься взагалі арабською грамотою.

Втім, читати давні тексти було б набагато легше, якби не реформа письма Петра І. Гражданський шрифт, запроваджений ним, надав кирилиці «європейських» обрисів і спростив її, але відмінності між старою кирилицею та сучасною вже віддаляють нас від нашої давньої історії.

[znatok]

але нашою метою є не лише зберегти вміння розуміти наші древні рукописи, а й знайомити інші народи з нашими надбаннями - бо на даний час в світі (як і на протязі всього нашого минулого),  з нашим письменством, історією, способом життя і мишлення мало знайомі ...
саме через це у нас постійно виникають непорозуміння з іншим світом ... вони просто не уявляють хто ми такі (я маю на увазі і росіян і українців) ...
отут у нагоді і стане латинка і перебуквуючі програмки - швидко перекодовувати всі існуючі тексти в латинку - щоби людям Заходу було простіше їх читати ...

Хоча все 'дно кирилиця набагато ближче до латиниці ніж скажімо арабська вязь ... От скажімо для поширення перськомовних джерел, які зараз існують лише арабською вяззю, для широкого загалу, вже створено латинську абетку (щоб перебуквувати арабську вязь) ...Багато творів вже перебуквували ... Див. //www.unipers.com

[Python]

Щоб познайомити світ з нашими надбаннями, слід, у першу чергу, створювати самі надбання — якщо вони варті того, світ про них почує, навіть якщо вони будуть написані арабською в'яззю чи китайськими ієрогліфами. Крім того, зміна писемності може відмежувати нас разом з іноземцями від літературних надбань наших предків. Чи не краще своїми досягненнями створити в Європі моду на кирилицю? Справді, чому у нас людина, що не знає латинських літер, виглядає невігласом, а для Європи чи Америки володіння однією-єдиною латиницею — норма?

Що ж стосується перебуквування, на мою думку, це робить процес читання іншомовного твору неповноцінним — інколи і сама графічна форма впливає на зміст. Не бачивши в вічі латинського тексту з літерою i, людині важко зрозуміти зміт вислову «крапки над і». Незначна графічна помилка, яку легко виправити в оригінальному правописі, при перекодуванні стає чимось незрозумілим, непояснюваним... Ще можна зрозуміти, чому європейські іраністи надають перевагу латинізованим перським текстам — арабська в'язь справді принципово відрізняється від латиниці чи кирилиці, нам її важче читати. А ось латинізовані тексти Пушкіна чи Шевченка — це вже для дуже ледачих європейських читачів/перекладачів.

[znatok]

Щоб познайомити світ з нашими надбаннями, слід, у першу чергу, створювати самі надбання — якщо вони варті того, світ про них почує, навіть якщо вони будуть написані арабською в'яззю чи китайськими ієрогліфами. Крім того, зміна писемності може відмежувати нас разом з іноземцями від літературних надбань наших предків. Чи не краще своїми досягненнями створити в Європі моду на кирилицю? Справді, чому у нас людина, що не знає латинських літер, виглядає невігласом, а для Європи чи Америки володіння однією-єдиною латиницею — норма?

наші надбання це і наші невдачі і проблеми також ... це і наприклад Хіба ревуть воли як ясла повні, і Кайдашева сім'я і історія Громадянської війни ... Просто треба показати людям ті проблеми і той світ з яким вони не стикались ... Цікавість прийде пізніше, а разом з нею і вивчення і мода на кирилицю ... просто не чекайте того, що Ви зможете перекласти щось і заробити купу грошей, що у Вас Кайдашеву сім'ю будуть розкупати мільйонними тиражами ... Ми зацікавлені в тому щоб нас і наші проблеми розуміли, а не вони ... Їм вони стануть цікаві коли вони хоча б взнають що такі проблеми існують ...

[iopq]

2 iopq:
Але погодьтесь, людина, яка з дитинства знає кирилицю, навіть без спеціальної підготовки може в старому рукописі виділити окремі слова — для «латиничника» ж текст «Повісті временних літ» чи «Слова о полку Ігореві» здаватиметься взагалі арабською грамотою.

Втім, читати давні тексти було б набагато легше, якби не реформа письма Петра І. Гражданський шрифт, запроваджений ним, надав кирилиці «європейських» обрисів і спростив її, але відмінності між старою кирилицею та сучасною вже віддаляють нас від нашої давньої історії.

Tak, ale c'a l'udyna može čytaty teksty čes'koju čy slovac'koju lehče i vice versa.

[Lugat]

Жах який! Ну як можна поміняти споконвічну слов'янську писемність на якусь латиницю...

Spokonvičnu? Slovjanśku? Jakščo j možna jakuś pysemnisť nazvaty slovjanśkoju, tak ce hlaholycü. Ale proisnuvala vona duže neznačnyj vidrizok času. Značno dovše proisnuvalo hrećke pyśmo - i do hlaholyci, i pislä. Isnuje dumka, ščo hlaholycä bula stvorena štučno. Možlyvo j sam Kostäntyn (Kyrylo) jiji stvoryv. Mabuť ce buv typovyj misionerśkyj alfavit. Do reči, te, ščo hlaholycü my znaxodymo takož i v moraviv, hovoryť na korysť cöho. Pevno zhodom, Kostäntyn, pobačyvšy, ščo slovjany u žytti prodovžujuť korystuvatysä hrećkum pyśmom, zrozumiv, ščo ne treba zaprovadžuvaty nijakyx novyx alfavitiv, a prystosuvaty odyn z tyx, jaki vže je. Ščodo moraviv, to zaraz vony korystujuťsä čeśkym latyničnym pyśmom.
Te, ščo Vy nazyvajete spokonvičnoju slovjanśkoju pysemnistü, je hrećke pyśmo z dodavannäm hebrejśkyx bukv "šin", "cade" ta ligatur. Prosto hrećke pyśmo bulo prystosovano do osoblyvostej slovjanśkoji fonetyky. Ale ž i my ne vprovadžujemo čyjuś latynku v nezminnomu stani. My jiji tež prystosovujemo do ukrajinśkoji movy ta jiji osoblyvostej. Tak u čomu ž tut žax? Jakščo, zvyčajno, ce ne ironija... Čomu ja podumav pro ironiju? Bo Vy napevne znajete, ščo biľše čyslo slovjanśkyx narodiv posluhovujeťsä same latynkoju. Tož proponuju vyznaty same latynku dijsno slovjanśkoju pysemnistü.

[Lugat]

Чи не краще своїми досягненнями створити в Європі моду на кирилицю?

Je tak zvane zolote pravylo, xarakterne majže dlä vsix religij ta filosofij: povoďsä z ynšymy tak, jak xočeš, ščob povodylysä z toboju. Abo šče: lüby sam, jakšo xočeš, ščob tebe lübyly. Otže, jakščo my ne budemo lübyty latynycü, to xto ž polübyť našu kyrylycü?
Davnöhebrejśkyj mudreć Hilel skazav: "Jakščo ja ne za sebe, to xto za mene? Jakščo ja lyše dlä sebe, to ščo ja? I jakščo ne zaraz, to koly?"

[ou77]

але нашою метою є не лише зберегти вміння розуміти наші древні рукописи, а й знайомити інші народи з нашими надбаннями - бо на даний час в світі (як і на протязі всього нашого минулого),  з нашим письменством, історією, способом життя і мишлення мало знайомі ...
саме через це у нас постійно виникають непорозуміння з іншим світом ... вони просто не уявляють хто ми такі (я маю на увазі і росіян і українців) ...
отут у нагоді і стане латинка і перебуквуючі програмки - швидко перекодовувати всі існуючі тексти в латинку - щоби людям Заходу було простіше їх читати ...

Хоча все 'дно кирилиця набагато ближче до латиниці ніж скажімо арабська вязь ... От скажімо для поширення перськомовних джерел, які зараз існують лише арабською вяззю, для широкого загалу, вже створено латинську абетку (щоб перебуквувати арабську вязь) ...Багато творів вже перебуквували ... Див. //www.unipers.com

1. Можна подумати, що коли латиницею написано, то люди зрозуміють мову. Я читаю латиницю, але від того не став читати Шекспіра в оригіналі (спроби були), ну а тим більше якісь твори на голадській мові чи турецькій... То чому ж пересічній людині що читає латиницю захочеться і зможеться читати українською?

2. Коли я не знав грецького алфавіту (пару букв з фізики не рахуємо), для мене грецька була нічим не краще арабської, тобто кирилиця думаю для необізнаної людини нічим не краща за арабську чи гебрейську.

[Python]

2. Коли я не знав грецького алфавіту (пару букв з фізики не рахуємо), для мене грецька була нічим не краще арабської, тобто кирилиця думаю для необізнаної людини нічим не краща за арабську чи гебрейську.

Коли я тільки почав знайомитись з грецьким письмом, мене найбільше збивали мінускульні літери (скажімо, ζ, ξ, ς інколи виглядають досить подібно, та й взагалі курсив читається важче), тоді як з великими літерами таких проблем не було. Звичайно, відстань між кирилицею й латиницею більша, ніж між кирилицею чи латиницею та грецьким письмом, але ці відмінності не йдуть ні в яке порівняння з тим, що бачить європеєць, читаючи арабські чи гебрейські літери. В маюскульному варіанті сучасна кирилиця й латиниця мають 7 ідентичних літер, кирилиця й грецький алфавіт — 15, латиниця й грецький — 11. В писемностях, що походять від арамейської, європеєць взагалі не може зачепитись за графічні обриси літер (крім, можливо, літери шін для тих, хто знає кирилицю), а в випадку арабської йому ще й доводиться виділяти окремі літери з суцільної в'язі та лігатур.

[Python]

Жах який! Ну як можна поміняти споконвічну слов'янську писемність на якусь латиницю...

Spokonvičnu? Slovjanśku? Jakščo j možna jakuś pysemnisť nazvaty slovjanśkoju, tak ce hlaholycü. Ale proisnuvala vona duže neznačnyj vidrizok času. Značno dovše proisnuvalo hrećke pyśmo - i do hlaholyci, i pislä. Isnuje dumka, ščo hlaholycä bula stvorena štučno. Možlyvo j sam Kostäntyn (Kyrylo) jiji stvoryv. Mabuť ce buv typovyj misionerśkyj alfavit. Do reči, te, ščo hlaholycü my znaxodymo takož i v moraviv, hovoryť na korysť cöho. Pevno zhodom, Kostäntyn, pobačyvšy, ščo slovjany u žytti prodovžujuť korystuvatysä hrećkum pyśmom, zrozumiv, ščo ne treba zaprovadžuvaty nijakyx novyx alfavitiv, a prystosuvaty odyn z tyx, jaki vže je. Ščodo moraviv, to zaraz vony korystujuťsä čeśkym latyničnym pyśmom.
Te, ščo Vy nazyvajete spokonvičnoju slovjanśkoju pysemnistü, je hrećke pyśmo z dodavannäm hebrejśkyx bukv "šin", "cade" ta ligatur. Prosto hrećke pyśmo bulo prystosovano do osoblyvostej slovjanśkoji fonetyky. Ale ž i my ne vprovadžujemo čyjuś latynku v nezminnomu stani. My jiji tež prystosovujemo do ukrajinśkoji movy ta jiji osoblyvostej. Tak u čomu ž tut žax? Jakščo, zvyčajno, ce ne ironija... Čomu ja podumav pro ironiju? Bo Vy napevne znajete, ščo biľše čyslo slovjanśkyx narodiv posluhovujeťsä same latynkoju. Tož proponuju vyznaty same latynku dijsno slovjanśkoju pysemnistü.

Існує думка, що глаголиця виникла навіть пізніше, ніж кирилиця. У випадку кирилиці чи латиниці (а також коптського та готського алфавітів), грецьке письмо пристосували до інших мов, тоді як глаголиця з її ні на що не схожими літерами явно створювалась для того, щоб слов'яни мали власне унікальне письмо, або ж виконувала роль шифру. Втім, графічна подібність деяких глаголичних та кириличних літер наводить на думку, що один з цих алфавітів створювався на основі іншого.

Так, більшість слов'янських народів у наш час користуються алфавітами на основі латинського. Але чи є латиниця споконвічним слов'янським письмом, якщо у всіх слов'янських народів до приходу латиниці використовувались кирилиця і/або глаголиця?

[iopq]

A možete meni daty pryklad tekstiv pol'skych čy čes'kych napysanych kyrylycej? Meni cikavo.

[Python]

Tak, ale c'a l'udyna može čytaty teksty čes'koju čy slovac'koju lehče i vice versa.

Культурне домінування західноєвропейських народів призвело до того, що слов'яни, які користуються кирилицею, здебільшого знають і латинський алфавіт. Гадаю, середньостатистьичному українцю легше читати чеський текст, ніж середньостатистичному чеху український. Крім того, знання кирилиці сприяє легшому засвоєнню грецького письма.

[Python]

A možete meni daty pryklad tekstiv pol'skych čy čes'kych napysanych kyrylycej? Meni cikavo.

На жаль, не можу — в ті часи кирилиця використовувалась переважно для старослов'янської мови, яка виконувала роль спільної літературної мови для всіх православних слов'ян (тоді як у католицькій Європі цю ж функцію виконувала латинська мова). Втім, старослов'янська мова, будучи більш зрозумілою для поляків, ніж латинська, деякий час використовувалась у Польщі навіть після переходу до католицизму.

[znatok]

Ale proisnuvala vona duže neznačnyj vidrizok času. Značno dovše proisnuvalo hrećke pyśmo - i do hlaholyci, i pislä. Isnuje dumka, ščo hlaholycä bula stvorena štučno. Te, ščo Vy nazyvajete spokonvičnoju slovjanśkoju pysemnistü, je hrećke pyśmo z dodavannäm hebrejśkyx bukv "šin", "cade" ta ligatur. Prosto hrećke pyśmo bulo prystosovano do osoblyvostej slovjanśkoji fonetyky. Ale ž i my ne vprovadžujemo čyjuś latynku v nezminnomu stani. My jiji tež prystosovujemo do ukrajinśkoji movy ta jiji osoblyvostej.

Добрий день, пане Lugate!
Радий Вас чути! 

Щодо звязку між грецьким, еврейським письмом, глаголицею, кирилицею і латинкою - достовірних історичних даних про ті часи дуже мало, а можливо немає зовсім. Як завжди примішана політика....
Фоменко наприклад взагалі згадує про якісь джерела, в яких говориться, що до XVI сторіччя в Західній Європі видавали багато книжок кириличною абеткою ...
Ще питання - що ви розумієте під, коли говорите, що глаголиця була створена штучно? Тобто Ви маєте на увазі, що її цілеспрямовано створила група людей за невеликий проміжок часу? На відміну від кирилиці, основні риси якої склалися стихійно (тобто вдосконалювало багато людей (народ) на протязі великого проміжку часу)? Можливо Ви маєте на увазі, що в ті часи багато людей були письменні і знайомі як з грецьким так і з єврейським письмом?
До речі - згадайте також, що в ті часи під греками і Грецією ( Великою Грецією) наші предки могли розуміти всі землі, що входили до складу грецької колоніальної імперії. Відповідно грецька абетка - це просто та абетка, яка була створена багатьма народами в цій імперії. І кирилиця - це просто різновид цієї абетки, тому слід чекати, що памятники кирилицею могли появлятись в багатьох частинах цієї імперії (напр. у коптів або в Західній Європі).

[Lugat]

Ще питання - що ви розумієте під, коли говорите, що глаголиця була створена штучно? Тобто Ви маєте на увазі, що її цілеспрямовано створила група людей за невеликий проміжок часу? <...>
До речі - згадайте також, що в ті часи під греками і Грецією ( Великою Грецією) наші предки могли розуміти всі землі, що входили до складу грецької колоніальної імперії.

Harazd, povim Vam vid, ščo ja pro te, ščo bula hlaholycä štučno stvorena dumaju.
Ja vvažaju, ščo ce buv peršyj nevdalyj projekt Kostäntyna (Kyryla). Tak by movyty apriorno stvorena misionerśka abetka. Ale ž lüdyna ne je jakymoś kanonično stalym genijem, ščo koly vže ščoś robyť, to navično. Lüdyna tym-to i je rozumnoju, ščo rozvyvajeťsä, evolücionuje. Tak i Kyrylo, pobačyvšy ščo hlaholycä vyjavylasä zovsim čužoju dlä narodu i ne mala rozpovsüdžennä takoho, jak by xotilosä, zminüje svoju dumku i bere za osnovu odnu z uže isnujučyx abetok, u danomu vypadku hrećku, i počynaje jiji prystosovuvaty pid slovjanśku fonetyku. Tobto stvorüje abetku aposteriorno (za analogijeju z apriorno i aposteriorno stvorenymy štučnymy movamy). Sprava pišla nabahato žvaviše. Krim toho ce j polehšylo slovjanam vyvčenna hrekomovnoho kuľturnoho nadbannä. Otže, jak kažuť nimci: ,,Was Gott tut ist zum Wohl getan".
Do reči, same na našyx zemläx isnuvaly hrećki poselennä, mista Xersones, Oľvija ta ynši.

[iopq]

Mabut' Kyryl ne vydumav kyrylyc'u.

[Ревета]

Ось надибав сьогодні в інтернеті.



http://library.org.ua/abetka.htm

Як вам така версія?

[Python]

Бракує систематизованості. Для Є, Ї існують окремі літери (причому, з різними діакритиками), тоді як Ю, Я позначаються диграфами. У літери Ж діакритик один, у Ч, Ш — інший. Ікс для позначення м'якості — взагалі шедевр

[iopq]

Ось надибав сьогодні в інтернеті.



http://library.org.ua/abetka.htm

Як вам така версія?

Ce transliteracija, ale ne ščos' ščo može nazyvaty s'a latynyceju.

[Vertaler]

Бракує систематизованості. Для Є, Ї існують окремі літери (причому, з різними діакритиками)

Причому Є в українській майже завжди читається як [је].

[iopq]

Бракує систематизованості. Для Є, Ї існують окремі літери (причому, з різними діакритиками)

Причому Є в українській майже завжди читається як [је].

синє = [sInje]?

[Python]

Після приголосних Є не читається як [йе].