Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

Автор Ревета, сентября 11, 2005, 00:16

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Sirko

Цитата: Pawlo от декабря 14, 2013, 12:28
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Osobysto v mene taka dumka - pered pomjakšujučym apostof
Pryklad - b′ilyj ale sik


ЦитироватьБукву і пишеме:
1. по непарных по твердости і мнягкости согласных там, де быв ко-
лись ÷ (ять): обід, біда, вітор, віра, цвіт, міра, міх, смілый, сміх, піна,
пінязї, успіх, місяць, звізды, цвіт, насмішка, примітка, на писмі і ін.;2
2. там, де і є резултатом алтернації о>і, е>і (в тых позіціях, в котрых
всягды в русиньскых діалектах ся алтернує о, е в одкрытім складї з у,
ü або і в запертім складї):
– о>і: рока – рік, коня – кінь, волы – віл, носа – ніс, ночі – ніч, воза
– віз, попа – піп, робота – робітник, нога – ніг, росла – ріс, могла –
міг, дома – дім, моста – міст і т. п. (не рекомендуєме алтерновати
в такых словах, як: роду – род, воля – вольный, гора – гор, слово –
слов, особа – особ, осї – ось, школа – школ, овес – овса і т. п.);
– о>і в словах, де о є заперте фонемов [j]: мого – мій, твого –
твій, свого – свій, стою – стій, бою ся – бій ся, гною – гній і под.;
– о>і в ґен. мн. ч. присвойных придавників муж. роду: братового –
братів, нянькового – няньків, попового – попів, Петрового – Петрів
і т. п. (такый тіп алтернації треба дотримовати і в назвах міст і сел,
напр: Суків, Львів, Краків і т. п.);
– о>і, е>і в одкрытых складах під впливом алтернації в закрытых
складах: камінок, кілок, ремінок, гребінок і т. п. (але не алтерновати в
словах: столець, заробок, ножка і т. п.);
– е>і: гребінь, камінь, ремінь (в тых лексемах і зістане тыж в отво-
ренім складї – гребіня, каміня, реміня), ровінь, вести – вів, везти
– віз і т. п.3
3. в падовых флексіях согласно з парадіґмами:
– і в ном., і в акузат. назывників множного чісла муж. і жен. р. з
основов на ч, щ, дж (а в жен. р. і в ґен. єд. ч.): обручі, родічі, доджі,
тучі, тещі, саджі і ін.;
– в лок. єд. ч. назывників муж. і жен. р. на непарный согласный: в
клубі, рыбі і ін.;
– в дат. і лок. містоназывників я, ты: мі, тобі – ті;
– в дат. і лок. зворотного містоназывника: собі, о собі;
– -ів в ґен. мн. ч. назывників муж. р.: домів, вояків, родічів і ін.;
– -ій в особных менах тіпу: Андрій, Алексій і т. п.;
4. -іти в інфінітівных формах часослов тіпу: розуміти і в одповідных
формах минулого часу: розумів;
5. во вшыткых префіксално дерівованых формах завершеного
виду часослова повісти: одповісти, доповісти, приповісти, роспо-
вісти і т. п.;
6. там, де староруське -ение ся стягло на -іня: благовіщіня,
выповіджіня, речіня, завершіня, уміщіня і ін.;
7. в префіксї під-: підписати, підняти, підперти, підложыти і ін.;
8. в присловниках: напішо, очівісно і ін.;
9. на зачатку слова: іва, Іван, ігла, Ігнат, Іґор, ідеал, ідентіфікація,
ідеолоґ, іти, іду, ідеш, ідь, ідол, ізоловати, іканя, ікона, Ілько, іміта-
тор, імператор, інакшый, Інд, індекс, іній, інтервал, інше, Іран, іро-
нія, іскрити, історія, істота, іщі і др.;
10. і в функції злучника і часткы: хлопцї і дївчата, рукы і ногы, хто
і як, о тім і говориме і т. п.;
11. в інфінітівных формах на -чі: мочі, речі, лячі, товчі, печі, сїчі,
течі, помочі, уречі, веречі, стричі, втечі;
12. во вшыткых позіціях по согласных ч, щ, дж: значіти, чісло,
чістый, щірый, щіпка, щіпати, міджі, чітати, чій, щіт і ін.; (выняток:
суф. -иско: ручиско, добрачиско і т. д.);
13. в суфіксї -іц(я): паліця, кыртіця, пятніця, горчіця, пшеніця, за-
ушніця, блышіця, порпліця, повитніця і ін.;
14. в чуджіх словах, выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту,
пишеме во вшыткых позіціях по согласных і гласных і: абревіатура,
аверзія, автобіоґрафія, авторізація, авіація, актівіта, амнестія,
анті-, апетіт, архітект, асімілація, асістенція, атомізація, атрі-
бут, аґітація, бріліант, бріґада, біліон, біолоґія, біціґель, вердікт, ві-
зія, віталный, героін, гіґіена, делікатность, деліріум, демобілізація,
дівізія, діскузія, дістрібуція, екзістенція, етікета, кабінет, капаці-
та, кардінал, кваліфікація, класіфікація, колектів, колізія, композі-
тор, композіція, кондіція, конштітуція, контінуіта, кріза, крімінал,
крітіка, кіно, кіло, леґіслатіва, ліміт, ліріка, мобілный, міля, міліон,
мінімум, номінація, опозіція, оріґінал, пасівный, пензіста, політіка,
пріватный, прівілеґія, прімарный, прімітів, прінціп, пріоріта, публі-
кація, публіціта, реліґія, рітуал, сатіра, сатісфакція, цертіфікат,
штатістіка, сімбол, сінтаксіс, сістема, сітуація, сіґнал, телевізор,
тім, універзіта, фаворіт, фаміліарный, феміністка, фіґура, фізіка,
фікція, філолоґія, харіта, хемія, цівілізація, ціґаретля, цінік, ціркула-
ція, ціркус, цістерна, цітат, цітрон, ідентіта, ідеолоґія, ідол, імпе-
ратів, імпорт, імітація, інвазія, інвалід, інвестіція, індівідуум, індіка-
ція, індіскретность, іншпекція, іншпірація, іншталація, інштінкт,

Pawlo

Цитата: Lugat от декабря 14, 2013, 12:43
Цитата: Pawlo от декабря 14, 2013, 12:28
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Osobysto v mene taka dumka - pered pomjakšujučym apostof
Pryklad - b′ilyj ale sik
A chiba koly-nebuď v ukrajinśkij movi bulo mjake «b»?  :o
ele ž v želehivci tam pisl'a b stolalo pomjakšujuče i?
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Pawlo

Цитата: Sirko от декабря 14, 2013, 13:13
Цитата: Pawlo от декабря 14, 2013, 12:28
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Osobysto v mene taka dumka - pered pomjakšujučym apostof
Pryklad - b′ilyj ale sik


ЦитироватьБукву і пишеме:
1. по непарных по твердости і мнягкости согласных там, де быв ко-
лись ÷ (ять): обід, біда, вітор, віра, цвіт, міра, міх, смілый, сміх, піна,
пінязї, успіх, місяць, звізды, цвіт, насмішка, примітка, на писмі і ін.;2
2. там, де і є резултатом алтернації о>і, е>і (в тых позіціях, в котрых
всягды в русиньскых діалектах ся алтернує о, е в одкрытім складї з у,
ü або і в запертім складї):
– о>і: рока – рік, коня – кінь, волы – віл, носа – ніс, ночі – ніч, воза
– віз, попа – піп, робота – робітник, нога – ніг, росла – ріс, могла –
міг, дома – дім, моста – міст і т. п. (не рекомендуєме алтерновати
в такых словах, як: роду – род, воля – вольный, гора – гор, слово –
слов, особа – особ, осї – ось, школа – школ, овес – овса і т. п.);
– о>і в словах, де о є заперте фонемов [j]: мого – мій, твого –
твій, свого – свій, стою – стій, бою ся – бій ся, гною – гній і под.;
– о>і в ґен. мн. ч. присвойных придавників муж. роду: братового –
братів, нянькового – няньків, попового – попів, Петрового – Петрів
і т. п. (такый тіп алтернації треба дотримовати і в назвах міст і сел,
напр: Суків, Львів, Краків і т. п.);
– о>і, е>і в одкрытых складах під впливом алтернації в закрытых
складах: камінок, кілок, ремінок, гребінок і т. п. (але не алтерновати в
словах: столець, заробок, ножка і т. п.);
– е>і: гребінь, камінь, ремінь (в тых лексемах і зістане тыж в отво-
ренім складї – гребіня, каміня, реміня), ровінь, вести – вів, везти
– віз і т. п.3
3. в падовых флексіях согласно з парадіґмами:
– і в ном., і в акузат. назывників множного чісла муж. і жен. р. з
основов на ч, щ, дж (а в жен. р. і в ґен. єд. ч.): обручі, родічі, доджі,
тучі, тещі, саджі і ін.;
– в лок. єд. ч. назывників муж. і жен. р. на непарный согласный: в
клубі, рыбі і ін.;
– в дат. і лок. містоназывників я, ты: мі, тобі – ті;
– в дат. і лок. зворотного містоназывника: собі, о собі;
– -ів в ґен. мн. ч. назывників муж. р.: домів, вояків, родічів і ін.;
– -ій в особных менах тіпу: Андрій, Алексій і т. п.;
4. -іти в інфінітівных формах часослов тіпу: розуміти і в одповідных
формах минулого часу: розумів;
5. во вшыткых префіксално дерівованых формах завершеного
виду часослова повісти: одповісти, доповісти, приповісти, роспо-
вісти і т. п.;
6. там, де староруське -ение ся стягло на -іня: благовіщіня,
выповіджіня, речіня, завершіня, уміщіня і ін.;
7. в префіксї під-: підписати, підняти, підперти, підложыти і ін.;
8. в присловниках: напішо, очівісно і ін.;
9. на зачатку слова: іва, Іван, ігла, Ігнат, Іґор, ідеал, ідентіфікація,
ідеолоґ, іти, іду, ідеш, ідь, ідол, ізоловати, іканя, ікона, Ілько, іміта-
тор, імператор, інакшый, Інд, індекс, іній, інтервал, інше, Іран, іро-
нія, іскрити, історія, істота, іщі і др.;
10. і в функції злучника і часткы: хлопцї і дївчата, рукы і ногы, хто
і як, о тім і говориме і т. п.;
11. в інфінітівных формах на -чі: мочі, речі, лячі, товчі, печі, сїчі,
течі, помочі, уречі, веречі, стричі, втечі;
12. во вшыткых позіціях по согласных ч, щ, дж: значіти, чісло,
чістый, щірый, щіпка, щіпати, міджі, чітати, чій, щіт і ін.; (выняток:
суф. -иско: ручиско, добрачиско і т. д.);
13. в суфіксї -іц(я): паліця, кыртіця, пятніця, горчіця, пшеніця, за-
ушніця, блышіця, порпліця, повитніця і ін.;
14. в чуджіх словах, выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту,
пишеме во вшыткых позіціях по согласных і гласных і: абревіатура,
аверзія, автобіоґрафія, авторізація, авіація, актівіта, амнестія,
анті-, апетіт, архітект, асімілація, асістенція, атомізація, атрі-
бут, аґітація, бріліант, бріґада, біліон, біолоґія, біціґель, вердікт, ві-
зія, віталный, героін, гіґіена, делікатность, деліріум, демобілізація,
дівізія, діскузія, дістрібуція, екзістенція, етікета, кабінет, капаці-
та, кардінал, кваліфікація, класіфікація, колектів, колізія, композі-
тор, композіція, кондіція, конштітуція, контінуіта, кріза, крімінал,
крітіка, кіно, кіло, леґіслатіва, ліміт, ліріка, мобілный, міля, міліон,
мінімум, номінація, опозіція, оріґінал, пасівный, пензіста, політіка,
пріватный, прівілеґія, прімарный, прімітів, прінціп, пріоріта, публі-
кація, публіціта, реліґія, рітуал, сатіра, сатісфакція, цертіфікат,
штатістіка, сімбол, сінтаксіс, сістема, сітуація, сіґнал, телевізор,
тім, універзіта, фаворіт, фаміліарный, феміністка, фіґура, фізіка,
фікція, філолоґія, харіта, хемія, цівілізація, ціґаретля, цінік, ціркула-
ція, ціркус, цістерна, цітат, цітрон, ідентіта, ідеолоґія, ідол, імпе-
ратів, імпорт, імітація, інвазія, інвалід, інвестіція, індівідуум, індіка-
ція, індіскретность, іншпекція, іншпірація, іншталація, інштінкт,
звідкіль цитата?
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Elischua

Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

Elischua

Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

Python

Цитата: Pawlo от декабря 15, 2013, 00:17
Цитата: Lugat от декабря 14, 2013, 12:43
Цитата: Pawlo от декабря 14, 2013, 12:28
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Osobysto v mene taka dumka - pered pomjakšujučym apostof
Pryklad - b′ilyj ale sik
A chiba koly-nebuď v ukrajinśkij movi bulo mjake «b»?  :o
ele ž v želehivci tam pisl'a b stolalo pomjakšujuče i?
Ni. Pom'äkšuüče i (şo poznačalosı äk ï) pislä b, p, v, m, f nikoly ne stavylosı. Xoča v etymolohičnyx pravopysax u slovi «bilyj» buv ѣ - äkby pered nym zamistı hubnoï pryholosnoï bula zubna, na joho misci v želexivci stoälo b pom'äkšuüče ï. Білий=бѣлый, дїло=дѣло.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Elischua

Цитата: Wolliger Mensch от декабря 14, 2013, 10:42
Интересно, как для латинского алфавита авторы решают вопрос о смягчающем и не смягчающем і?
Я рѣшѫ яко: é – приголосък перед нимь лємѧкнє, w – приголосък перед нимь нємѧкнє».
(Ya réshyõ yaco: é – prigolosuc pered nimy lemẽcne", w – prigolosuc pered nimy ne mẽcne).

swc : sécl, twc : técl.
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד


Pawlo

поки немаю технічної змоги відкрити посилання мо атвора і назву?
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Sirko

Цитата: Elischua от декабря 15, 2013, 01:48
Цитата: Sirko от декабря 14, 2013, 13:13
выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту
Про чьто каже автор симь?

Далі автор пише
ЦитироватьВ русиньскім языку ся проявлять тенденція писати чуджоязычны
слова на основі прінціпів, хоснованых при писаню домашнїх слов.
То значіть, же писаня чуджіх слов ся приспособлює їх звучаню, а не
орфоґрафії даного чуджого языка.
і далі
Цитировать– i, у в залежности од позіції передають ся так:
а) на зачатку слова пишеме і: ідея, інштрукція, інтернаціоналный,
Іліада, Індія, Іспанія, Італія, Ібсен, Ізабела і ін.;
б) по согласных перед гласныма і перед й пишеме і, напр.:
артеріалный, ґеніалный, діалектіка, індустріалізація, матеріал, со-
ціалізм, фіалка, аудіенція, гіена, кліент, піета, аксіома, соціолоґія,
радіус, тріумф, партія, партійный і т. п.;
в) і + гласный в позіції по согласній передаєме йотованов буквов
в споїню з роздїловов функціов, напр.: серьёзный, барьєра, карьєра,
пєса і ін.;
г) іа на кінцї слова передаєме через -ія, напр.: артерія, індустрія,
історія, хемія, Ґреція, Ґарсія і др.;
ґ) і по согласных во властных назвах перед далшым согласным
і на кінцї слова передаєме як і, напр.: Алжір, Бразілія, Вашінґтон,
Едінбурґ, Капрі, Замбезі, Мадрід, Місісіпі, Наґасакі, Ніл, Севілья, Сід-
ні, Сіцілія, Чікаґо, Анрі, Ґрімм, Дідеро, Дізел, Овідій, Россіні, Тіціан,
Ціцеро, Шіллер, Арктіка, Антарктіда, Атлантіка, Великобрітанія,
Паріж, Ріґа, Еґіпт і т. п., але – Америка, Африка, Єрусалим, Палести-
на, Арґентина, Рим;
д) і пишеме тыж в несклонных словах в позіції по согласных в
сере-динї і на кінцї слова, напр. жюрі, мерсі, парі, таксі, ґратіс, піа-
ніссімо і др.;
е) і пишеме по согласных б, п, м, в, ф, г, ґ, к, х, л, н перед далшым
согласным, напр.: пілот, вібрація, мікрофон, ґрафікон, лоґічный, гім-
на, кілоґрам, кіно, архів, хірурґ, література і др., але тыж (на роздїл
од україньского) в словах тіпу: бурґмістер, імбір, міля, шпірітус, хіме-
ра, Башкірець, кінджал, Кірґіз, кішлак, Кітай (Чіна), діакон, Хрістос,
хрістіанство і под.;
ж) і пишеме (на роздїл од україньского) і по согласных д, т, з, с, ц,
ж, дж, ч, ш, р перед далшов согласнов, напр.: дізел, дінамо, діплом,
діректор, методіка, тіп, інштітут, стімул, текстіл, математіка,
позіція, фізічный, марксізм, сілуета, сістема, ціфра, режім, шіфра,
бріґада і др., але – електрика, фабрика;
з) і пишеме по гласных, напр.: мозаіка, наівный, прозаік, руіна, теін,
Енеіда, Ізмаіл і др., тыж в зложеных словах, де перша часть закінчена
гласнов, на зачатку другой части пишеме і, напр.: староіндійскый,
новоіспаньскый, а тыж по префіксах на гласный: поінформовати,
доісторічный, антіісторічный і др.;

Wolliger Mensch

Цитата: Python от декабря 15, 2013, 02:17
Ni. Pom'äkšuüče i (şo poznačalosı äk ï) pislä b, p, v, m, f nikoly ne stavylosı. Xoča v etymolohičnyx pravopysax u slovi «bilyj» buv ѣ - äkby pered nym zamistı hubnoï pryholosnoï bula zubna, na joho misci v želexivci stoälo b pom'äkšuüče ï. Білий=бѣлый, дїло=дѣло.

Видимо, из [бйилий < б'илий].
«Вот интересно, каких лингвистических жемчуг можно найти в море отодвинутых книг», Ян Гавлиш.
«Впредь прошу помнить, что придумал игру не для любых ассоциаций, а для семантически оправданных. Например, чтó это такое: ,,рулетке" — ,,выпечке"?? Тем более, что сей ляпсус я сам совершил...», Марбол
«Ветхий Завет написан на иврите и частично на армейском», Vesle Anne
«МЛ(ять)КО ... ПЛ(ять)NЪ», Тася
«Вот откроет этот спойлер, например, Марго, ничего не подозревая, а потом будут по всему форуму блюющие смайлики...», Авал
«Томан приличный мужчина. Правда по патриархальным меркам слегка голодранец», Vesle Anne
«Возможен ли фонетический переход "ж" в "п с придыханием"», forest

Sirko

Цитата: Pawlo от декабря 15, 2013, 11:21
поки немаю технічної змоги відкрити посилання мо атвора і назву?
Василь Ябур
Анна Плїшкова
СУЧАСНЫЙ РУСИНЬСКЫЙ
СПИСОВНЫЙ ЯЗЫК
(Высокошкольскый учебник)

Pawlo

от некоторые тексты непонятны почти а этот текст вполне как украинский звучит. откуда авторы из какой части закарпатскогоа ареала?
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Sirko

Цитата: Pawlo от декабря 15, 2013, 11:59
от некоторые тексты непонятны почти а этот текст вполне как украинский звучит. откуда авторы из какой части закарпатскогоа ареала?

Зі словацької.  :)

Pawlo

Пряшівчани тобто. Їх легко розуміти. от частину підпольских лемків важко
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Elischua

Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 11:40
Цитата: Elischua от декабря 15, 2013, 01:48
Цитата: Sirko от декабря 14, 2013, 13:13
выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту
Про чьто каже автор симь?

Далі автор пише
Читал'ми...

Ѫ тѡмь и ѥ рєчь, ожє бѡльшинѣ мълв линоєвропиискых ïх писана буква «i» звѧжє дєси так, hєи русиньска буква «и», а не hєи русиньска буква «i».... намьнѣи звѫчить ближѥ до пьрвшоѥ нежь до другоѥ. Аи, ѫ дєякых из тых мълв дєнидє зависло ѡт приголосъка перед «i» тсии «i» можє бути мълвлєн и высоко hєи русиньска буква «i», лєн тсє нѣ ажь нияк нє загал.
(Õ twmy i ye recty, oge bwlyshiné mulf linoeüropiyscuish yish pisana bouqua i zfẽge desi tac, hei rousinysca bouqua i, a ne hei rousinysca bouqua и... namynéy zfõcity blizye do pyrfoye negy do drougoye. Ai, õ deyacuish iz tuish mulf denide zafislo wt prigolosuca pered i tsiy i moge bouti mulflen i fuisoco hei rousinysca bouqua i, len tse né agy niyac ne zagal.)
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

Elischua

Дивьно, донєжь ѫ словачьскѡи та чешьскѡи мълвах, из якых так чьрпѫть кодификатори русиьнскоѥ мълвє, и ѫ тых оти чуджи слова дани за примѣр, вымълвлѧть съ нижьшоѫ артикулациѥѫ та без мѧгъчєння попєрєдьнього приголосъка, при томуже пишѫть таки слова через i, нє y.
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

Elischua

Цитата: Wolliger Mensch от декабря 15, 2013, 11:41
Цитата: Python от декабря 15, 2013, 02:17
Ni. Pom'äkšuüče i (şo poznačalosı äk ï) pislä b, p, v, m, f nikoly ne stavylosı. Xoča v etymolohičnyx pravopysax u slovi «bilyj» buv ѣ - äkby pered nym zamistı hubnoï pryholosnoï bula zubna, na joho misci v želexivci stoälo b pom'äkšuüče ï. Білий=бѣлый, дїло=дѣло.

Видимо, из [бйилий < б'илий].

Чи нє каза Питон про дєчьто иньшє?
(Ci ne caza Piton pro decyto inyushye?)
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

Sirko

Цитата: Elischua от декабря 15, 2013, 20:22
Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 11:40
Цитата: Elischua от декабря 15, 2013, 01:48
Цитата: Sirko от декабря 14, 2013, 13:13
выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту
Про чьто каже автор симь?

Далі автор пише
Читал'ми...

Ѫ тѡмь и ѥ рєчь, ожє бѡльшинѣ мълв линоєвропиискых ïх писана буква «i» звѧжє дєси так, hєи русиньска буква «и», а не hєи русиньска буква «i».... намьнѣи звѫчить ближѥ до пьрвшоѥ нежь до другоѥ. Аи, ѫ дєякых из тых мълв дєнидє зависло ѡт приголосъка перед «i» тсии «i» можє бути мълвлєн и высоко hєи русиньска буква «i», лєн тсє нѣ ажь нияк нє загал.
(Õ twmy i ye recty, oge bwlyshiné mulf linoeüropiyscuish yish pisana bouqua i zfẽge desi tac, hei rousinysca bouqua i, a ne hei rousinysca bouqua и... namynéy zfõcity blizye do pyrfoye negy do drougoye. Ai, õ deyacuish iz tuish mulf denide zafislo wt prigolosuca pered i tsiy i moge bouti mulflen i fuisoco hei rousinysca bouqua i, len tse né agy niyac ne zagal.)

Tam że ż i skazano, šo v ruthenskij movi, äk i v slovackij, i ta и je alofonamy. Tomu riznyci nema. A vsä ruthenska "Europa" na 95% skladaetsä z Uhorščyny ta na  na 5% z Nimeččyny, de lyše i. Tut biľše naholos na te, čy vžyvaty i čy ї.
Jakščo v halyckij ruthenskij v zapozyčenych slovach ї zavždy pyšut po n ta l, to tut lyše i...

Elischua

Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 21:17
Цитата: Elischua от декабря 15, 2013, 20:22
Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 11:40
Цитата: Elischua от декабря 15, 2013, 01:48
Цитата: Sirko от декабря 14, 2013, 13:13
выходячі з тзв. еврофонетічного варіанту
Про чьто каже автор симь?

Далі автор пише
Читал'ми...

Ѫ тѡмь и ѥ рєчь, ожє бѡльшинѣ мълв линоєвропиискых ïх писана буква «i» звѧжє дєси так, hєи русиньска буква «и», а не hєи русиньска буква «i».... намьнѣи звѫчить ближѥ до пьрвшоѥ нежь до другоѥ. Аи, ѫ дєякых из тых мълв дєнидє зависло ѡт приголосъка перед «i» тсии «i» можє бути мълвлєн и высоко hєи русиньска буква «i», лєн тсє нѣ ажь нияк нє загал.
(Õ twmy i ye recty, oge bwlyshiné mulf linoeüropiyscuish yish pisana bouqua i zfẽge desi tac, hei rousinysca bouqua i, a ne hei rousinysca bouqua и... namynéy zfõcity blizye do pyrfoye negy do drougoye. Ai, õ deyacuish iz tuish mulf denide zafislo wt prigolosuca pered i tsiy i moge bouti mulflen i fuisoco hei rousinysca bouqua i, len tse né agy niyac ne zagal.)

Tam że ż i skazano, šo v ruthenskij movi, äk i v slovackij, i ta и je alofonamy. Tomu riznyci nema. A vsä ruthenska "Europa" na 95% skladaetsä z Uhorščyny ta na  na 5% z Nimeččyny, de lyše i. Tut biľše naholos na te, čy vžyvaty i čy ї.
Jakščo v halyckij ruthenskij v zapozyčenych slovach ї zavždy pyšut po n ta l, to tut lyše i...
Tob'to, õ goré nafedenuish slofash yac'oto:

Алжір, Бразілія, Вашінґтон,
Едінбурґ, Капрі, Замбезі, Мадрід, Місісіпі, Наґасакі, Ніл, Севілья, Сід-
ні, Сіцілія, Чікаґо, Анрі, Ґрімм, Дідеро, Дізел, Овідій, Россіні, Тіціан,
Ціцеро, Шіллер, Арктіка, Антарктіда, Атлантіка, Великобрітанія,
Паріж, Ріґа, Еґіпт, артерія, індустрія, міля, Хрістос, жюрі, мерсі, парі, таксі, дізел, дінамо, діплом,
діректор, методіка, тіп, інштітут ...

... ta in. bouqufõ i nalegity fuimulfiti cerez [ɪ] a ne ?
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

engelseziekte

Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 21:17Tam że ż i skazano, šo v ruthenskij movi, äk i v slovackij, i ta и je alofonamy.
Це дивно, тому що звучанням орф. бі- та би- наче відрізняються, як і інші подібні пари. Правил розподілу алофонів теж ніби не дано.

Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 21:17A vsä ruthenska "Europa" na 95% skladaetsä z Uhorščyny ta na  na 5% z Nimeččyny, de lyše i. Tut biľše naholos na te, čy vžyvaty i čy ї. Jakščo v halyckij ruthenskij v zapozyčenych slovach ї zavždy pyšut po n ta l, to tut lyše i...
Яка Угорщина і Німеччина? У даному контексті важлива тільки Словаччина, передача і в запозиченнях скопійована зі словацької 1:1 (як і твердість приголосних перед цим і).

Elischua

Цитата: engelseziekte от декабря 16, 2013, 00:38
Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 21:17Tam że ż i skazano, šo v ruthenskij movi, äk i v slovackij, i ta и je alofonamy.
Це дивно, тому що звучанням орф. бі- та би- наче відрізняються, як і інші подібні пари. Правил розподілу алофонів теж ніби не дано.

Цитата: Sirko от декабря 15, 2013, 21:17A vsä ruthenska "Europa" na 95% skladaetsä z Uhorščyny ta na  na 5% z Nimeččyny, de lyše i. Tut biľše naholos na te, čy vžyvaty i čy ї. Jakščo v halyckij ruthenskij v zapozyčenych slovach ї zavždy pyšut po n ta l, to tut lyše i...
Яка Угорщина і Німеччина? У даному контексті важлива тільки Словаччина, передача і в запозиченнях скопійована зі словацької 1:1 (як і твердість приголосних перед цим і).
Отсе пояснення сми ждал. Дячу.
Nu Elck Syn Sin

Þese ben also þy fyve inwyttys: Wyl, Resoun, Mynd, Ymaginacioun, and Thoght.

כִּי-אָז אֶהְפֹּךְ אֶל-עַמִּים, שָׂפָה בְרוּרָה, לִקְרֹא כֻלָּם בְּשֵׁם יְהוָה, לְעָבְדוֹ שְׁכֶם אֶחָד

КАЛЇҐРАФЪ

č,š,ž - шиплячі ч,ш,ж відповідно.
j - й.
ja,ju,je,ji,jo - я,ю,є,ї,йо.
ch - х.
h - г.
g - ґ.
í (вважаєтся окремим діакритичним знаком і не входить до алфавіту, але є обов'язковою частиною правопису) - ь.
Акут над голосними а,u,o,e - для позначення м'яких чи пом'якшених приголосних, що їм передують.


Lugat

Цитата: КАЛЇҐРАФЪ от января 29, 2014, 22:02
í (вважаєтся окремим діакритичним знаком і не входить до алфавіту, але є обов'язковою частиною правопису) - ь.
Акут над голосними а,u,o,e - для позначення м'яких чи пом'якшених приголосних, що їм передують.
Akut nad holosnymy maje buty vykliučno dlia poznačennia náholosu! Inšomu ne buvať!

Python

Jakščo я/ю/є/ьо pislá pryholosnych poznačajutjsá zavždy jak á, ú, é, ó, to potreba v ь vynykaje lyše tam, de pislá nóho nema holosnoji. A oskiljky й v takij pozyciji (pislá pryholosnoji ne pered holosnoju) nikoly ne zjavlájetjsá, my možemo poznačyty ь jak j (pry cómu, odnak, j, ščo jde na počatku slova, pislá holosnoji čy pered holosnoju, čytajetjsá jak [j]).

Možlyvo takož, zamistj akutu krašče vzäty tremu: ä, ü, ë, ö, ščob unyknuty nepotribnych asociacij z naholosom.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр