Лингвофорум

I vse zh taky ne je h parnym x (kh). H je faryngaljnym dzvinkym zvukom, sxozhym do arabsjkoho ﮪ abo ह v hindi, a x (kh) je zadnjojazychnym schilynnym. Ce suttjevo. Inozemciv, zokrema rosijan, mozhna inodi vpiznaty po namahannju vymovljaty nashe h jakraz jak dzvinke x (kh). A indusiv chy arabiv mozhna vpiznaty po dzvinkomu h v anglijsjkij movi.

Ne dumaju, scho bulo b dobre vvodyty dva varianty poznachennja dlja zvuka h u riznyx pozycijax. Tut znovu stykajemosja z xalepoju pry mashynnomu perekoduvanni, bo jak zmusyty programu rozriznjaty, de poperedu stojitj pryholosna, a de holosna? Mabutj slid zalyshyty lyshe variant zgh dlja bukvospoluchennja зг, bo defis ne zovsim podobajetjsia, osoblyvo v prizvyschax. A schodo inshyx vypadkiv, to ne dumaju, scho xtosj azh zanadto bude shokovanyj, pobachyvshy slovo "анґлійський" pry zvorotnjomu transliti na kyrylycju. Moja dumka bula b – nareshti!

Schodo imen, jakscho vzhe mova zajshla pro prizvyscha. Jakscho xtosj zaxoche pysatysja zamistj Hryhorij – Grygorij, to joho pravo, xoch Gregory, a xoch Hrycjko v oficijnij formi imeni... Bo odyn ljubytj fonetyku, a inshyj, zvyniajte na slovi, etymologiju.

Schodo spokusy vykorystannia x zamistj ks, to poljaky chomusj ne piddajutjsja takij spokusi j poslidovno pyshutj: eksperyment, maksymum, a my chym hirshi? Pro w u jakosti sh – to malo scho komu spade na dumku, mozhe navitj spokusa peredavaty kv jak qu, napryklad: quas, quitka, buqua, quakaty...  

Kazhutj, vazhko chytaty nashi opusy latynyceju... To ne bida. Jak kazaly davni elliny: "Χαλεπά – καλά" – prekrasni trudnoschi, a nezalezhno vid nyx tu zh dumku povtorjuvaly sxidni mudreci: "Blahoslovenni perepony, bo zavdiaky jim rostemo".

Xotilosja b zapoponuvaty j inshym dopysuvacham, jakscho xto maje svij variant translitu, pysaty na njomu. "Plach sam, jakscho xochesh, schob ja plakav, sluxajuchy tebe".

ЦитироватьNe dumaju, scho bulo b dobre vvodyty dva varianty poznachennja dlja zvuka h u riznyx pozycijax. Tut znovu stykajemosja z xalepoju pry mashynnomu perekoduvanni, bo jak zmusyty programu rozriznjaty, de poperedu stojitj pryholosna, a de holosna?

Tekhnichno v cjomu nema nichoho skladnoho - jakshcho my mozhemo transliteruvaty зг jak zgh, to chomu my ne mozhemo zrobyty te zh same z inshymy kombinacijamy, de na misci dvokh pryholosnykh vynykaje nebazhanyj dyhraf? Krim ukrajinsjkykh dyhrafiv ch, kh, sh, zh, ne slid zabuvaty j pro inshomovni dyhrafy, rozpovsjudzheni v movakh z latynsjkoju hrafikoju - th, ph, rh ta in., peretyn z jakymy nebazhanyj. Vvazhaju, slid zalyshyty jikh dlja mozhlyvosti zapysu sliv inshomovnoho pokhodzhennja u formi, nablyzhenij do etymolohichnoji(napr., photo - фото, Smith - Сміт, rhodij - родій). Shchob harantovano unyknuty chohosj na zrazok Сергій -> Serhij -> Серій, bazhano, shchob г pislja pryholosnykh zavzhdy peretvorjuvalosj na gh, nezalezhno vid pokhodzhennja slova.

ЦитироватьA schodo inshyx vypadkiv, to ne dumaju, scho xtosj azh zanadto bude shokovanyj, pobachyvshy slovo "анґлійський" pry zvorotnjomu transliti na kyrylycju. Moja dumka bula b – nareshti!

Ce vzhe bude nasyljnycjka etymolohizacija! Ta j ne hovorjatj ukrajinci tak (khiba, mozhe, jakisj khviljology-entuzijasty, a takozh ti, khto movu tiljky vchytj).

Z inshoho boku, v latynyci je sens zrobyty dva varianty zapysu sliv inshomovnoho pokhodzhennja - sproshchenyj ta etymologhizovanyj. Druhyj variant dozvoljaje vykorystovuvaty dodatkovi litery ta dyghraphy, z urakhuvannjam pokhodzhennja slova, ale pry cjomu joho zapys maje vidpovidaty ukrajinsjkomu zvuchannju. Litery x, q, w, dyghraphy ph, th, rh, qu ta in. slid vykorystovuvaty lyshe v zapozychenykh slovakh i lyshe tam, de ce vidpovidaje oryghinaljnomu napysannju. Shcho zh stosujetjsja latynsjkoji g ta ghrecjkoji ghammy, u vypadkakh, koly v ukrajinsjkij movi jim vidpovidaje г, jikh slid peredavaty jak gh (nezalezhno vid pozyciji v slovi), u vypadkakh, koly ґ - jak g. Pidkresljuju, etymologhizovanyj variant je lyshe variantom zapysy sliv i na phonetyku ne vplyvaje. Odne j te zh slovo inshomovnoho pokhodzhennja mozhna zapysuvaty dvoma sposobamy: quadrat i kvadrat, xerokopija i kserokopija, phonetyka i fonetyka, ghenij i henij. U toj zhe chas, etymologhizovanyj zapys ne stosujetjsja pytomykh ukrajinsjkykh sliv ta elementiv sliv ("quakaty", "phajnyj", "tjurxjkyj" - pomylkovi), takozh pomylkoju je vykorystannja v inshomovnykh slovakh nevlastyvykh jim etymologhichnykh poznachenj ("ghidravlika", "phakt", "baxy" takozh mistjatj pomylku).

ЦитироватьSchodo spokusy vykorystannia x zamistj ks, to poljaky chomusj ne piddajutjsja takij spokusi j poslidovno pyshutj: eksperyment, maksymum, a my chym hirshi? Pro w u jakosti sh – to malo scho komu spade na dumku, mozhe navitj spokusa peredavaty kv jak qu, napryklad: quas, quitka, buqua, quakaty...

Po-pershe, poljaky, na vidminu vid nas, majutj bahatovikovu tradyciju vykorystannja latynky. Po-druhe, poljsjkyj alphavit pobudovanyj za zovsim inshym pryncypom, todi jak cja ukrajinsjka latynka pokhodytj ne vid poljsjkoji, a, skorish, vid zakhidnojevropejsjkykh alphavitiv (zapys shypljachykh, skazhimo, suto anghlijsjkyj), tomu, dumaju, varto vrakhuvaty v nij i romano-ghermansjki tradyciji pysjma. Tym biljshe, znachna chastyna novykh sliv, shcho v nash chas zapozychujutjsja ukrajinsjkoju, majutj same anghlijsjke pokhodzhennja.

Čomu vsi tak chočuť ukraїnśku latynyću, ščo bazujeťsia na ANGLIJŚKOMU pravopysi? Treba bazuvaty її na podibnij movi, napryklad, slovaćkij čy poľskij, NMD.

Пропоную ще українську вірменицю. Դուժե վաժկո ճըտատը, ալէ վոնո կոշտսւյէ։

ЦитироватьČomu vsi tak chočuť ukraїnśku latynyću, ščo bazujeťsia na ANGLIJŚKOMU pravopysi? Treba bazuvaty її na podibnij movi, napryklad, slovaćkij čy poľskij, NMD.

Chomu? Vzhe khocha b tomu, shcho slov`jansjki latynoghraphichni alphavity mistjatj velyku kiljkistj dodatkovykh liter, todi jak jedyne praktychne zastosuvannja ukr. latynky u nash chas - robota z textom, de dostupnyj lyshe bazovyj nabir symvoliv (tobto, lyshe aghl. alphavit, cyfry ta dejaki specznaky). Navitj jakshcho komusj podobajetjsja poljsjkyj chy chesjkyj alphavit, SMSky vin vse odno bude pysaty translitom, u jakomu vidsutni vsi ci č, ś, ľ. Tobto, neobkhidnistj v latynci bez diakrytykiv vse odno isnuje. To navishcho stvorjuvaty dvi latynyci dlja riznykh vypadkiv zhyttja? Krim toho, daleko ne vsi ukrajinci znajutj poljsjku, todi jak majzhe kozhen vchyv u shkoli anghlijsjku, nimecjku chy francuzjku, tomu biljshosti bude lehko zasvojity systemu dyghraphiv, deshcho skhozhu na anghlijsjku.

Ukrajinsjka poljsjka latynka zaraz ne maje praktychnoho zastosuvannja - ce prosto rozvaha dlja linghvistiv-experymentatoriv, ne biljshe.Jakykhosj realjnykh perevah pered kyrylyceju vona ne maje. Vzahali, chomu my majemo bazuvaty svij alphavit na chuzhykh zrazkakh? Cherez vidsutnistj m`jakoho znaku vsi ci slov`jansjki alphavity rozrostajutjsja navitj biljshe, nizh kyrylycja - krim shypljachykh, dovodytjsja vvodyty shche j dodatkovi litery dlja m`jakykh pryholosnykh. Jakshcho tak, to chom by ne dodaty ci korysni kyrylychni znaky do ukrajinsjkoji latynyci? Zvychajno, bahatjokh zdyvuje prysutnistj ж, ш, ч, ь v latynci - ale zh chomu todi nikoho ne dyvuje runichnyj znak þ, prysutnij u staroanghlijsjkomu ta suchasnomu islandsjkomu alphaviti? Ta j suto ghrecjki litery y i z chomusj zaraz spryjmajutjsja jak nevid`jemna chastyna latynsjkoji abetky, khocha vlasne latynsjkyj alphavit cykh liter ne znav.
V takomu razi, ukr. latynka matyme takyj vyhljad:

A B C D E F G H I J K L M N O P R S T U V X Ж Ш Ч Ь Y Z

Lyшe 28 liter, jakyх cilkom dosytь, шчob zapysaty budь-jakyj ukrajinsьkyj tekst. Vtim, jak i ukrajinsьka latynka z polьsьkoju hrafikoju, cьа abetka praktyчnoho zastosuvannьa ne maje.

Цитата: Python от сентября  5, 2006, 22:14
Vtim, jak i ukrajinsьka latynka z polьsьkoju hrafikoju,

«...з польским правописом...»

Otzhe, extrapoljujemo te, scho u nas vyxodytj. Slovo vse odno spryjmajetsja jak hierogliph majzhe vsima, za vynjatkom tyx, xto chytaje po skladax. Tomu slova inozemnoi etymologii mozhna nablyzyty v napysanni do jixnjoho oryginaljnoho vyhljadu. Tak lehshe slovo vpiznajetsja. Programu mozhna zrobyty jakoju zavhodno skladnoju, ce vzhe technichne pytannja, holovne, schob vona bula dostupna.

Schodo chytannja. My bachymo slovo "technica", my chytajemo joho jak "tekhnika", popry te, scho v ukrainsjkyx slovax spoluchennja "ch" zvuchytj jak "ч", a bukva "c" jak "ц". Xiba ne tak i v anglijskij movi: vlasne anglijski slova "give", "get" chytajutsja cherez [g], a v slovax inozemnoho poxodzhennja pered "i" g chytajetsja [дж]. To scho zh nam zavazhaje pysaty x tam, de my majemo x, a v inozemnyx slovax cja bukva chytamymetsja [ks]? Peredajutj ze holandci francuzjki slova bez zmin, pyshuchy "c" tam, de v svoix slovax stojalo b "k". I my mozhemo: cartographia, candydat, computer, ale centraljnyj, cymbaly.

Todi mozhemo smilyvo pysaty "monarch", a "zapax" tak i pysaty, bo ce ukrainsjke slovo. Pyshutj zhe na chai "Monomax", i nixto ne chytaje ce slovo jak "Monomaks". Prote v slovax grecjkoho poxodzhennja slid by pysaty "ch", jak ce pryjnjato v biljshosti europejsjkyx mov: archeologia, synchronnyj, chirurgia.

Z pryvodu dyskusii pro te, jak chytaty spoluchennja "ia". Diasporjany, do rechi, tak i pyshutj: "діяспора", otzhe tak i chujetsja. Prote jot ne varto tut pysaty posylajuchysj na etymologiju. Zate mozhemo zeconomyty i descho rozvantazhyty pysjmo vid zajvyx jotiv.
Mozhna pysaty: Maria, Latvia, melodia. Spoluchennja V+i tezh zvuchytj jak [Vji]: aji -> ai, eji -> ei, oji -> oi i t.d., tomu zamistj "jiji" mozhna b pysaty "jii", a takozh: mrii, podii, biologii. Zamistj Kyjiv cilkom mozhna pysaty Kyiv.

Shch chy sch? My domovylysja, scho bukva "h" peretvorjuje poperednju svystjachu na shypljachu. To pytajetsja, chomu lyshe odnu?... Do toho zh dovhi shypljachi u nas za pryrodoju m'jaki, to do choho todi stavyty jot pislja nyx? Tomu davajte pysaty: Zaporizzha, uzvyssha, oblyccha – vse odno chytatymemo m'jako. Tak samo i z jotom: robytsja, chytajetsja. Otzhe vse ce mozhna vvesty v progamu transliteracii, nichoho, scho cilyj slovnyk, zate vyxodytj, jak skazaly b esperantysty, "maldebile" .

ЦитироватьTo scho zh nam zavazhaje pysaty x tam, de my majemo x, a v inozemnyx slovax cja bukva chytamymetsja [ks]?

Ce mozhe pryzvesty do toho, shcho dejaki slova ukrajinsjkoho ta inshomovnoho pokhodzhennzja, majuchy odnakovu ghraphiku, chytatymutjsja po-riznomu. Napryklad, mix - ce miks chy mikh?

ЦитироватьProgramu mozhna zrobyty jakoju zavhodno skladnoju, ce vzhe technichne pytannja, holovne, schob vona bula dostupna.

Chym skladnisha proghrama, tym vazhche jiji zrobyty i, vidpovidno, zrobyty dostupnoju, ta j nadmirna skladnistj zdebiljshoho staje prychynoju pomylok. Zvychajno, vykorystannja slovnyka mozhe znachno rozshyryty mozhlyvosti transliteratora, ale budj-jakyj slovnyk maje odyn nedolik: mozhutj isnuvaty slova, ne vrakhovani u njomu.

ЦитироватьProte v slovax grecjkoho poxodzhennja slid by pysaty "ch", jak ce pryjnjato v biljshosti europejsjkyx mov: archeologia, synchronnyj, chirurgia.

Teoretychno - mozhna. Ale todi bez slovnyka ne obijtysja. Krim toho, isnujutj slova mishanoho pokhodzhennja (napr., "khimichyty") - jak buty z nymy?
Vse zh, dumaju, krashche obmezhytysj odnym kh dlja vsikh vypadkiv zhyttja - ce sprostytj alghorythm transliteraciji j dozvolytj nam gharantovano unyknuty neodnoznachnostej.

ЦитироватьZ pryvodu dyskusii pro te, jak chytaty spoluchennja "ia". Diasporjany, do rechi, tak i pyshutj: "діяспора", otzhe tak i chujetsja.

Tak chujetjsja u movi ljudej z diaspory, todi jak u movi "materykovoji Ukrajiny" ia ta ija zdebiljshoho vymovljajutjsja po-riznomu.

ЦитироватьSpoluchennja V+i tezh zvuchytj jak [Vji]: aji -> ai, eji -> ei, oji -> oi i t.d., tomu zamistj "jiji" mozhna b pysaty "jii", a takozh: mrii, podii, biologii. Zamistj Kyjiv cilkom mozhna pysaty Kyiv.

Z odnoho boku, v ukrajinsjkij movi i pislja holosnoji zdebiljshoho perekhodytj v ji. Z inshoho boku, pislja prefiksiv i ne perekhodytj v ji: "neisnujuchyj".

Ви як стали писати латинецею, так і читати не хочеться:( - от і всі доводи

Цитата: ou77 от сентября 13, 2006, 16:30
Ви як стали писати латинецею, так і читати не хочеться:( - от і всі доводи

Докази. 
Питання звички...

Дійсно питання звички - тобто - нема можливості використовувати кирилицю, а є можливість латиницю - добре. а якщо є можливість використовувати кирилицю, то латиниця абсолютно непотрібна.

Nudno chytaty, koly my staly pysaty latynyceju? Ale zh tut vlasne obhovorjujetsja ideja latynichnoho translitu. Bulo b neposlidovno hovoryty pro translit, i ne pysaty na njomu. Ce te zh same, scho chobotar bez chobit. De zh je nahoda obkataty, vyprobuvaty ideju? Insha sprava, scho cej translit mozhe buty sche nedoskonalym, ale proces, jak bachu, vzhe pishov. Ce tvorchistj. I v osnovi jii, jak u stvorenni pryrodoju novyx vydiv za Darvinom, lezhytj mutacia i vidbir. Phantasia je mutacia dumky. Rozvytok phantasii, jak vidomo, pidvyschuje IQ. Schodo vidboru, to colectyvna tvorchistj maje nahaduvaty mozkovu ataku, mozkovyj shturm. Vysuvajutsja idei, casom "bozhevilni". Minimum krytyky, ce hasytj tvorchyj proces – nevarta ideja prosto ne bude pidxoplena, vidibrana i ne rostyme dali.
Rozumiju, text mozhe ne maty krasy i vidtochenosti, mozhe buty neharnym na vyhliad, perobtjazhenym jak ne diakrytykoju, tak neracionaljnymy bukvospoluchennjamy, ce insha sprava. Matematyk, jak vidomo, vyznachaje pravylnistj vyvedenoi formuly za vidchuttjam krasy: pravyljna formula – harna. Jak zrobyty translit harnym? Tiljky colectyvnym mozkovym shturmom. Zvychajno zh ucheni v academiax abo v parlamentsjkyx comisiax pracjujutj nad stvorennjam translitu, ta vse odno potim pysaty nam. Mozhutj buty vdali projecty, a mozhutj i ne buty.
Dotepno, napryklad, turecjki vcheni desj u dvadcjatyx rokax mynuloho stolittja stvoryly svij abcad [абджад], turecjke latynichne pysjmo. Jakby ne treba bulo unykaty diakrytyky, to chomu b i ne vzjaty z nyx pryklad. Ne znaju, velysja tam u nyx vnutrishni "alfavitni vijny" chy ni – sche b pak, perejty z bahatovikovoho vykorystannja arabsjkoi graphiky i povjazanoi z neju religii! Xocha ne dumaju, scho sam prorok Muhammad (sala-llahu-'alayhem-wa-sallam) vlasnoruchno pysav na nij. Ce buv smilyvyj krok.
Tak i u nas. Kazhutj, kyrylycia pov'jazana z pravoslav'jam i z pam'jattju prosvityteliv Kyryla i Methodia. Ale braty takozh do toho, jak pryixaty na Rusj, pracjuvaly i v Moravii. Ale zaraz moravy posluhovujutsja chesjkym pysjmom i ne dumajutj, scho vyjavljajutj nevdjachnistj po vidnoshennju do prosvityteliv. Ta j chy buly Kyrylo i Methodij pravoslavnymy – tut je velykyj sumniv. Adzhe sam papa rymsjkyj Adrian II rukopoklav jix u san svjaschennykiv, i ne uxyljalysja vony vid rymsjkyx kanoniv, i moschi svjatoho Klymenta vidvezly vony ne v Kostjantynopilj, a do Rymu, i zhodom papa dav san epyskopa Kyrylovi, a Methodievi dav Sremsjku mytropoliu. Bo ne bulo todi podilu na catholyctvo i pravoslavja. Ta j ne treba vvazhaty kyrylycju suto slov'jansjkym pysjmom, adzhe biljshe chyslo slov'jansjkyx narodiv pyshe same latynyceju. Ta j vlasne, chyim poetom slid biljshe vvazhaty Skovorodu – ukrainsjkym, chy latynsjkym? Phylosophsjki tvory pysav vin ukrainsjkoju knyzhnoju "kafarevusoju", ale biljshistj virshiv – latynoju. A koly tak, to choho nam bojatysja rishuxhyx krokiv?

Ну хоть пишіть меньше, а то напевно і кирилицею забагато:(

Pereproshuju. Mozhe j tak. Napevne ce protyrichytj ethyci sajtu, ne znaju, ja tut nedavno. Xocha, jak na mene, meni b biljsh podobalysja povidomlenja poinformatyvnishe, schob mozhna bulo pomyluvatysja chyjimosj variantom translitu, nizh sposterihaty vzajemnyj obmin dowcipamy (jak tam u Pushkina: "Shishkov, prosti, ne znaju kak perevesti"). Nu, ce mij smak, ja joho ne nav'jazuju.

A vtim, "revenons à nos moutons", sebto do suti spravy. Pozajac themoju obhovorennja je same ucrainsjca latynyceju i stsho my vydumajemo pro ce, to ce azh nijac ne thema translitu. Jac vyjavljajetsja pro te je zovsim insha thema site'u: "Ustalenyj translit" . Rozshucujutshy toj material, ja vypadkovo natrapyla (lugat, arabsjkoju, slovo zhinotshoho rodu ) na cej, nu i sila podibno do vidomoho heroja romanu Jules'a Verne'a ne na toj corabelj. Nastiljky vony schozhi. Majzhe ti zh sami protagonisty v njomu figurujutj.

Ergo: ne vdalosja meni pereconaty v dociljnosti pysaty x zamistj kh. Ale j kh meni ne do vpodoby, jakesj vono costrubate. Todi crastshe ch. A coly tac, todi vse posunetsja i pryjme inshyj vyhljad. C peredavatyme zvuc k pered holosnymy, pryholosnymy ta v kinci slova, ocrim bukv e, i, y, dlja nych zalyshymo k. A stsho, raz uzhe pryjnjaly pozycijnyj pryncyp, treba vytysnuty z njiho jacmoha biljshe! Dlja zvuka [ц] bude c pered e, i, u, v inshych vypadkach ts. Todi [ч] bude tsh, okrim inshomovnych zapozytshenj.

Do retshi, a stsho zvutshytj mizh e ta i v slovi "neisnujuchyj"? Knacklaut (hamza), jot, stshosj na zrazoc arabsjcoho 'ajn, chy tut – diphthong: [neĭsnujutshyj]?... Chotsha jac treba viddilyty, mozhemo postavyty apostroph, raz uzhe my joho pozbavyly roli m'jakoho znacu i zrobyly rozdilovym, napryclad: po'informuvaty. Prosto i elegantno, jac cazhutj filology-enthusiasty .

Stosovno gh na vsi vypadky zhyttja. Dumaju, ce nedociljno. Crastshe my joho vycorystajemo dlja transcrybuvannja indijsjkych realij, de je prydychove g -> gh, napryclad: u prizvystshi vidomoho indijsjcoho philosopha Aurobindo Ghosha [Авробіндо Ґгош].

Jac pysaty "khimichyty"? Ta tac i pysatymemo: chimitshyty. Stosovno "mix - ce miks chy mikh?". Ne bida: u bahatjoch movach isnujutj homography, jaki je odnotshasno allophonamy. I movnoi catastrophy ne vidbuvajetsja.

To, mozhe, nu jii, tu kyrylycju, nabrydla? Scazhemo: vybir zrobleno, alea iacta est, rishutshe i bezpovorotno, jac bahato inshych narodiv ce zrobyly, tshy tac i zalyshatymemosja, jac i colysj – dvovirnymy, dvomovnymy, dvonaprjamcovymy, dvodushnymy ?

Цитата: "Lugat" от
tshy tac i zalyshatymemosja, jac i colysj – dvovirnymy, dvomovnymy, dvonaprjamcovymy, dvodushnymy ?

Е-е, а як стосуються всі перелічені ґанджі до кирилиці? І як можемо їх позбутися перемінивши кирилицю на латиницю? Про себе особисто маю сказати, що прокинутися одного дня і не знайти в абетці найпитомішого українського символа - букви «ї», для мене стало б трагедією.

Цитата: Pere от сентября 28, 2006, 10:33

Цитата: "Lugat" от
tshy tac i zalyshatymemosja, jac i colysj – dvovirnymy, dvomovnymy, dvonaprjamcovymy, dvodushnymy ?

Е-е, а як стосуються всі перелічені ґанджі до кирилиці? І як можемо їх позбутися перемінивши кирилицю на латиницю? Про себе особисто маю сказати, що прокинутися одного дня і не знайти в абетці найпитомішого українського символа - букви «ї», для мене стало б трагедією.

А хіба хтось каже, що його позбудуться? Як на мене, то треба його залишити.

Цитата: "Oleksij" от
А хіба хтось каже, що його позбудуться? Як на мене, то треба його залишити.

Так я ж додививсь, що в пані Лугат жодної «ї», натомість самі «јі», і жахнувся від перспективи втратити мою найулюбленішу літеру з переходом на латиницю.

Поза тим, мені особисто до вподоби Ěvro-Ukraïnśka
http://www.omniglot.com/writing/ukrainian_latin.htm

Vsi ludy narodžujuťsia vilnymy i rivnymy u svojij hidnosti ta pravach. Vony nadiłeni rozumom i sovisťu i povynni dijaty u vidnošenni odyn do odnoho v dusi braterstva.

Ще так для оффтопу про себе скажу, що я вже давно свої нотатки записую українською латиницею (у своїй власній редакції)

А цікаво, з діакритиками чи без?
Бо в мене зі звичайною латинкою та проблема, що звик її читати за суто англійськими правилами. До того ж, вона спричиняється до здовження слів (на деякі кирилічні букви припадає по дві латинські). З діакритиками виходить елегантніше, але не кожне зостосування з ними нормально працює - той же IE часто квадратики показує без додаткових маніпуляцій зі шрифтами, та й клавіатура не містить  діакритичних букв, тому незручно.

Цитата: Pere от сентября 29, 2006, 00:47
А цікаво, з діакритиками чи без?
Бо в мене зі звичайною латинкою та проблема, що звик її читати за суто англійськими правилами. До того ж, вона спричиняється до здовження слів (на деякі кирилічні букви припадає по дві латинські). З діакритиками виходить елегантніше, але не кожне зостосування з ними нормально працює - той же IE часто квадратики показує без додаткових маніпуляцій зі шрифтами, та й клавіатура не містить  діакритичних букв, тому незручно.

З діякритиками, на кшталт чеської та польської. Але я по-іншому позначаю пом'якшені голосні- ставлячи над ними знак " ˇ ".

Цитата: Oleksij от сентября 29, 2006, 00:28
Ще так для оффтопу про себе скажу, що я вже давно свої нотатки записую українською латиницею (у своїй власній редакції)

Chotshu batshytj te, stsho "tshuju" 

Цитата: Oleksij от сентября 30, 2006, 13:18

Цитата: Pere от сентября 29, 2006, 00:47
А цікаво, з діакритиками чи без?
Бо в мене зі звичайною латинкою та проблема, що звик її читати за суто англійськими правилами. До того ж, вона спричиняється до здовження слів (на деякі кирилічні букви припадає по дві латинські). З діакритиками виходить елегантніше, але не кожне зостосування з ними нормально працює - той же IE часто квадратики показує без додаткових маніпуляцій зі шрифтами, та й клавіатура не містить  діакритичних букв, тому незручно.

З діякритиками, на кшталт чеської та польської. Але я по-іншому позначаю пом'якшені голосні- ставлячи над ними знак " ˇ ".

A jakščo my vže navažymosä vdatysä do diakrytyky, to čy ne krašče bulo b poznačaty mjaku poperednü bukvu tremoju nad nastupnoju holosnoju? Napryklad ä – я, ë – є, ö – ьо, ü – ю. Tut, do reči, može prydatysä j čyjaś ulüblena ï   .

Može j tak, ale ja vychodyv iz čeśkoї diakrytyky, de pomjakšena "e" poznačajeťsă jak "ě". Takym čynom, za analogijeju, inši litery v pomjakšenych pozycijach tez nabuvajuť cˇoho znaku. (na žaľ, ne možu zrobyty їch odnijeju literoju).