Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Wolliger Mensch]

А «ж» та «я» звідки?

[Vertaler]

А чому не burjan та buŕak?   

Нагадаю ще раз, що я пропонував burjan та burĭak. 

[Letizia]

А «ж» та «я» звідки?

З кирилиці, ясна річ!  Прикол в тому, щоб текст можна було прочитати, навіть якщо читач не знає грецьких літер. Все ґрунтується на візуальній схожості. Чого бракує, доповнюється з кирилиці. "Чистопородності" тут катма 

[Pere]

Є ось такий ще варіант української латинки
http://www.omniglot.com/writing/ukrainian_latin.htm

[Смайлик]

Μοжε цε τροχυ οφτοπ, αλε яκ βαμ τακε? 

А виглядає непогано. 

[Python]

Ζοβσιμ νεπογανο! Μοξνα ναβιτ΅ ζαμινυτυ δειακι κυρυλυτψνι λιτερυ να γρετ΅σκι: ж -› ξ, ш -› ψ( ζ βτρατοιου γρετ΅σκογο ζβυτψαννια), у -› ου (ψτψο βξε πρακτυκουβαλοσ ου δαβνιι κυρυλυτσι), δλ΅α πομιακψενν΅α βυκορυστοβουβατυ διακρυτυκυ...

[Wolliger Mensch]

А що таке «пстпсо вксе» (ψτψο βξε)? Клингон напоминает.

[Digamma]

ოცე დივლიუსია ჲა ი დუმაჲუ – ნავიშჩო ვიღადუვატი ველოსიპედ?

[Python]

А що таке «пстпсо вксе» (ψτψο βξε)? Клингон напоминает.

Це спроба використати грецькі ξ i ψ замість кириличних ж і ш. Ч передається як тш(τψ).

[Python]

A j spravdi, naviщo vyhaduvaty velosyped? Beremo latynycю j dodaєmo vidsutni v nij litery z kyrylyci

[Radley]

Osobysto meni horvatsjkyj variant latyny vydajetjsja (za minimaljnyh zmin) cilkom prystosovanym do potreb ukrajinsjkoji movy.
Хоча я (знов таки особисто) не бачу аж ніякої потреби в латинізації української.

[VANJA]

Osobysto meni horvatsjkyj variant latyny vydajetjsja (za minimaljnyh zmin) cilkom prystosovanym do potreb ukrajinsjkoji movy.
Хоча я (знов таки особисто) не бачу аж ніякої потреби в латинізації української.

Tak samo jak meni dyvno pobačyty moju ridnu movu napysanu kyrylyceju, duže dyvno vygljadyt' i ukrajins'ka  napysana latynyceju, a v tomu čysli i bud' jaka slov''jans'ka mova jaka i na s'ogodni zberegla kyrylyčne pys'mo. Meni kyrylycja jak pys'mo duže podobajet'sja i ščodo mene, kožen student jakojis' slov''jans'koji movy povynen znaty kyrylycju, latynycju i glagolycju. U nas na zagrebs'kij horvatystyci, na Kafedri staroslov''jans'koji movy, tomu i včat'.

Do reči, teper u nas je dvi dumky ščodo transkrypciji ukrajins'koji kyrylyci na latynycju...problema v fonemi г. Kafedra і biljšist' studentiv vvažaje, ščo jogo slid perenosyty jak g, poky inšy, osoblyvo v žurnaljistyci jogo perenosjat' jak h. A tut je i pytannja. Čy stolycja Ukrajiny po-horvats'ky bude Kijev čy Kyjiv. Tradycijno treba bulo buty Kijev, Lavov, Harkov, bo velyki mista jaki buly zavždy vidomymy osvičenij ljudyny, zavždy tak pysalysja ..poky pro Ivano-Frankivs'k і ne čuly vsi...i ščo teper  pysaty - Ivano-Frankivs'k abo Ivano-Frankovsk, Černigiv abo Černigov ...os'kiljky zakinčennja na –ov pošyrenni i v nazvah horvats'kyh toponimiv...         

Цілком згоден з Radley - українській мові латиниця непотрібна. 8)

[Letizia]

Ζοβσιμ νεπογανο! Μοξνα ναβιτ΅ ζαμινυτυ δειακι κυρυλυτψνι λιτερυ να γρετ΅σκι: ж -› ξ, ш -› ψ( ζ βτρατοιου γρετ΅σκογο ζβυτψαννια), у -› ου (ψτψο βξε πρακτυκουβαλοσ ου δαβνιι κυρυλυτσι), δλ΅α πομιακψενν΅α βυκορυστοβουβατυ διακρυτυκυ...

Але це кавалерійським наскоком не візьмеш, треба довго звикати  , а Нαπίβgreek можна читати з ходу  Утім, українська грека теж варта уваги забава 

[Letizia]

ოცე დივლიუსია ჲა ი დუმაჲუ – ნავიშჩო ვიღადუვატი ველოსიპედ?

[Letizia]

Хоча я (знов таки особисто) не бачу аж ніякої потреби в латинізації української.

Цілком згоден з Radley - українській мові латиниця непотрібна. 8)

Звичайно, як основну абетку кирилицю нічим не замінити. Але попри всілякі юнікоди, іноді таки доводиться вживати латинку, і хотілося б робити це якось елегантно і раціонально. Ну і мізки на цьому повправляти теж не завадить 

[Lugat]

Vzhe bil'she roku z cikavistiu sposterihaju za dyskusijeju na forumi. Chy ne pryjshov czas dlia pevnyx uzahal'nen'? Bo tak mozhna neskinchenno dovho obhovoriuvaty i proponuvaty vzhe proponovane, vyslovliujuchy nezhodu i chomus' movchky proxodyty povz slushni propozyciji, z jakymy z-hoden. Chy mozhe j spravdi movchannia – oznaka z-hody?
Otzhe, sprobujmo uzahal'nyty, scho bulo b bazhanym.
Bazhano bulo b unykaty diakrytyky. Ne vsi shryfty jiji vidobrazhajut', a ce znachno obmezhuje mozhlyvosti oformlennia. Tomu pohodymosia na bukvospoluchennia: ш – sh, ж – zh, ч – ch.
Mozhna pohodytysia peredavaty mjakyj znak apostrofom, ce navit' i v MFT tak transkrybujet'sia.
Ale bazhano b unykaty nadmirnoho vzhyvannia apostrofa – ce kalichyt' slovo z estetychnoji tochky zoru. Tomu pohodzhujusia z dopysuvachamy, jaki proponujut' peredavaty ь+V як i+V (Digamma 30.05.2005, Spivanka 17.03.2005). Tradycionalisty mozhut' buty zadovoleni: koly stvoriuvalasia staroslovjans'ka kyrylycia ce tak i pysalosia, a vzhe potim vynykly ligatury. I jakscho v pols'kij movi u spoluchenniax -ie, -ia, i t.d. je relikty dyftongiv, to xaj ce ne bentezhyt' nikoho, bo, skazhimo, v lytovs'kij movi taki spoluchennia peredajut' same palatalizaciju (pomjakshennia) poperednioho pryholosnoho, otzhe je na koho poslatysia.
Zvychajno zh, misce ukrajins'koho kyrylychnoho apostrofa posiade j (jot). I chytatymet'sia jot same jak jot, bo navit' v slovax latyns'koho poxodzhennia taka vymova zberihajet'sia. Ni v jakomu razi ne slid peredavaty jot bukvoju "y". Pohodzhujus' z dopysuvachamy pro nedorechnist' peredavaty zakinchennia -yj jak -yy. Ce vzhe poxodyt' z odnijeji z nedorechnostej ukrajins'koji kyrylichnoji abetky, tvorci jakoji zapozychyly z rosijs'koji movy й (rosijs'ke и z brevisom), jake, vyxodyt', malo b chytatysia u nas jak korotke y (ukr. и!), bo brevis poznachaje korotkyj zvuk! (Nabahato logichnischoju bula abetka, jakoju pysav Franko, Drahomanov. Mozhna b jiji vykorystovuvaty j zaraz, dodavshy xiba scho kyrylychni bukvy џ ta ѕ dlia perdachi zvukiv дж та дз. Dumaju, kyrylyka sche ne skoro zakinchyt' svoje isnuvannia, ale to insha rozmova.)
Je slushnoju propozycija peredavaty ukrajins‎'ke x jak x. Takym shliaxom pishly azerbajdzhanci i uzbeky pry stvorenni novitnix nacional'nyx abetok na osnovi latynky, tam tezh je descho sxozhyj zvuk.
Vvazhaju za docil'ne peredavaty imena i nazvy, okrim ustalenyx tradycijnyx tak, jak vony peredajut'sia majzhe u vsix movax, scho korystujut'sia latynkoju – tobto bez zmin, jak u nas w naukovyx publikacijax: Buddha, Hemingway, Shakespeare. I jakscho vzhe nevidomo jak chytaty, to pry pershij podachi mozhna poznachyty chytannia v duzhkax: Lin Zi (Lin' Czy), Qin Shihuang (Cin' Shyxuan), Romain Rolland (Romen Rolan).
(Slid by vyznachytys', jak pysaty nazvu stolyci Serbiji: Bielhrad, Belgrad, chy mozhe vse zh taky Beograd? Pyshut' vzhe u nas zaraz Almaty zamist' Alma-Ata, do Baky sche sprava ne dijshla.)
Vvedennia ustaleniho translitu, vvazhaju, zrobylo b bil'sh poslidovnym vzhyvannia bukvy g u slovax inozemnoho poxodzhennia. Tut mozhna orientuvatysia na vydanu repryntom praciu Hrushevs'koho "Istorija Ukrajiny-Rusy" abo "Ukrajins'kyj pravopys" 1929 roku, tam poslidovno dotrymujet'sia napysannia g, de vono je g za etymologijeju: logika, algebra, xronologija. Skazhut', tak movliav ne hovoriat', to xaj navchat'sia, bo dexto j dosi vymovliaje "grunt" jak "hrunt", navit' bachachy napysanym cherez g!
Pozajak bukva h vykonuje takozh sluzhbovi funkciji u peretvorenni svystiachyx na shypliachi zvuky, to u spoluchenni kil'kox shypliachyx mozhna pysaty lyshe odne h, vykorystovujuchy pravylo asymilaciji: schastia, pryjizdzhaty, nyzchyj, Zaporizzhia, uzbicchia, uzvysshia.
Pravylo asymilaciji mozhna vykorystaty i dlia palatalizaciji. Pered mjakoju pryholosnoju mozhna ne pysaty apostrof (mjakyj znak), xiba scho za vykliuchenniam zakinchennia -t'sia, tut chastka -sia niby vidokremliujet'sia (xocha j ce neobovjazkovo).
Pomjakshenu l v inozemnyx zapozychenniax mozhna ne vidmichaty apostrofom chy i+V, prosto vymovliaty descho pomjaksheno (alveolarnyj zvuk l): problema, folklor, asymilacija, kultura, Finlandija i t.d.
Suchasni inozemni terminy mozhna b zalyshaty movoju oryginalu – tak vony lehshe rozpiznajut'sia: web, chat, show, fengshui.
Transliteracija, ba navit' skazhimo tak – latynichna ortografija u nas potribna nasampered ne inozemciam, vona potribna nam, a te, scho inozemci ne tak prochytajut' ukrayns'ke j, ne bida, poliaky, napryklad, ne transkrybujut' dlia inozemciv napysy svojeju latynkoju, bo xto zaxoche znaty – znatyme.
A zaperechennia na kshalt, scho ukrajins'ka kultura je naviky povjazanoju z kyrylyceju mozhna pokryty inshym zaperechenniam (tak dialektyka zberezhet'sia) – "Panta rhei", jak kazav svoho chasu mudryj Heraklit, – vse teche, vse zminiujet'sia. Jakscho liudyna kulturna, vona zalyshyt'sia kulturnoju, navit' jakscho j pysatyme latynkoju, bulo b jakymy kulturnymy zdobutkamy podilytysia.

[Python]

Odrazu skazhu, shcho ja ne je prykhyljnykom perekhodu z kyrylyci na latynycju. Vtim, i latynsjkyj alfavit maje svoje praktychne zastosuvannja u nash chas, shchopravda, perevazhno v komp`juternij ta informacijnij haluzi - ce stosujetjsja vypadkiv, koly  vykorystannya kyrylychnykh symvoliv nemozhlyve (SMS, imena fajliv ta internet-adresy, chy navitj vypadok, koly korystuvach pyshe povidomlennya ukrajinsjkoju movoju na komp`juteri, de nema ukrajinsjkoji rozkladky klaviatury). Jak pravylo, u podibnykh sytuacijakh rozshyrennja latynyci tak samo nedostupni, tomu symvoly poljsjkoho chy khorvatsjkoho alfavitu odrazu dovedetjsja vidkynuty. Krim toho, latynka je lyshe zaminojo kyrylyci dlja vypadkiv, koly kyrylycja nedostupna, i inkoly vynykaje potreba v avtomatyzaciji perekoduvannja tekstu z odnoho alfavitu v inshyj, tomu pravyla latynky majutj buty dostatnjo sumisnymy z pravylamy kyrylyci - budj-jakyj text u latynsjkij hrafici maje odnoznachno perekodovuvatusj u kyrylycju j navpaky (choho biljshistj variantiv latynky ne zabezpechujutj).

Z mojeji tochky zoru, dlya pom`jakshennja pryholosnykh krashche vykorystovuvaty j, a ne apostrof. Za apostrofom slid zalyshyty joho tradycijnu funkciju - vidoremlennja jotovanykh, shcho lyshe sprostytj proces perekoduvannja kyr.-lat. v obokh naprjamkakh. J (й) pislja pryholosnykh je lyshe v kiljkokh slovakh, ale v cjomu vypadku j mozhna vidokremljuvaty apostrofom vid poperednjoji pryholosnoji (napr., "v`joknuty").

Oskiljky za apostrofom zalyshajetjsja joho stara funkcija, nema potreby u stvorenni dodatkovykh dyhrafiv dlja riznykh variantiv chytannja jotovanykh. Jak bachyte, v takomu varianti latynky tekst apostrofamy ne rjabytj, shcho takozh dobre - je vypadky, koly vykorystannja apostrofiv nebazhane. Z inshoho boku, vykorystannya ia zamistj ja vyklykaje plutanynu pry transliteraciji dejakykh sliv, tomu krashche vykorystovuvaty apostrof, nizh dva varianty jotovanykh.

Shche odna problema - h pislja pryholosnykh. Oskiljky cja litera vykorystovujetjsja v bahatjokh dyhrafakh, to jiji v takykh vypadkakh slid zaminjuvaty na gh: "zghodom", "transghennyj" ta in.

Shcho zh stosujetjsja vykorystannja x zamistj kh(кир. х), u mene je dejaki sumnivy. IMHO, prypustymyn je i vykorystannja x zamistj ks, osoblyvo u slovakh inshomovnoho pokhodzhennja, shcho takozh vyklykaje plutanynu.

Shch chy sch? Obydva varianty cilkom pryjnjatni - v ukrajinsjkij movi nema sliv zi spoluchennjam  сч, krim, mozhlyvo, dejakykh zapozychenj, tomu sch majzhe zavzhdy vidpovidaje kyrylychnomu щ.

[Oleksij]

"Українській мові латиниця непотрібна".

Potribna.

[Wolliger Mensch]

"Українській мові латиниця непотрібна".

Potribna.

Грузиницею пишить, виявить революційну солідарність!

[Digamma]

Грузиницею пишить, виявить революційну солідарність!

То письмо зветься мхедрулі (груз. військове). А Ваші начебто дотепні жарти про революційність тощо перестали бути дотепними ще як Ви їх раз п'ятий повторювали...

[Ревета]

Грузиницею пишить, виявить революційну солідарність!

То письмо зветься мхедрулі (груз. військове). А Ваші начебто дотепні жарти про революційність тощо перестали бути дотепними ще як Ви їх раз п'ятий повторювали...

Коли ж нема чого сказти, бо знань і з української, не кажу вже про грузинську, - катма. Ось і доводиться чоловікові носитися з "наборам русскава патріота" 

[Lugat]

Harazd, vyznaju, scho poperedni moji rozdumy buly skorishe fantazijeju na temu poshuku pryncypiv zahaljnoho pereхodu na latynsjku ortografiju, nizh rozdumamy na temu transliteraciji. Spravdi, nam treba vyrobyty taku latynycju (abo latynku, ale jakscho skazhemo latynku, todi treba b kazaty j kyrylku), schob za licheni sekundy mozhna bulo b perekoduvaty znachnyj obsjah tekstu, хocha b i cilyj roman, z kyrylyci na latynycju, a pry potrebi j navpaky, i jakyj buv by vzhe hotovyj bez podaljshoji pravky.

Zvychajno zh, v takomu razi tekst na latynyci ponese v sobi takozh i vsi nedoliky kyrylichnoho tekstu, ale dovedetjsja na ce pity za umov paraleljnoho isnuvannja dvoх system pysjma. Nichoho strashnoho: japonci majutj jiх navitj chotyry: katakanu, хiraganu, kytajsjku ieroglifiku ta romadzi (toj samyj ustalenyj translit). Vreshti-resht i kyrylyci treba bude pity na pevni postupky, bo ta reforma, jaka vidbulasja u dev'janosti roky mala polovynnyj хarakter. Reabilituvaly, nazyvajetjsja, bukvu ґ [g] – i skiljky zh vypadkiv my z neju majemo? I dosi sorom'jazlyvo pyshemo: dyhrafy, hennyj... Dumaju, napysaty "transgennyj" bulo b biljsh hramotno (chy, mozhe, gramotno?, bo chomusj pishla zvychka slova hrecjkoho poхodzhennja pysaty cherez h, niby hrecjka gamma zvuchytj jak ukrajinska h, хocha naspravdi zvuchytj vona jak holandsjka g, schosj na zrazok dzvinkoho nashoho х, a ne h). Na projekt podaljshoji reformy ortografiji, jakyj buv zaproponovanyj oficijnoju komisijeju na pochatku vzhe nashoho stolittja i jakoho tak i ne pobachyly, bulo nakladene veto prezydentom Kuchmoju, jake tak dosi j znjato. Otzhe sche je nadija ne pobachyty v transliti takyх potvor, jak: lohika, rehion, alhebra, bo vesj svit z nas smijatymetjsja.

Harazd, хaj bude jot zamistj m'jakoho znaka, tym pache, scho zvuk jotu je m'jakym za svojeju pryrodoju, i tut dijatyme pravylo asymilaciji. Treba bude vpysaty v makros poslidovnoji zaminy desj z desjatok bukv, jaki pryjmajutj m'jakyj znak, u vyhljadi dygrafiv z jotom, scho dastj C+ь, inakshe pry zvorotnjomu transliteruvanni my pobachymo zamistj m'jakoho znaku jot. Ale to vzhe teхnichna sprava.

Teper tekst apostrofamy ne rjabytyme, zate rjasnityme jotamy. Spravdi, zavelyka kiljkistj dvomirnyх po vertykali bukv robytj tekst descho kostrubatym. Osoblyvo jakosj "rizhetjsja" kh na kinci slova, do toho zh vono dosytj chaste, prjamo taky bulava na хvosti. To mozhe vse zh zaminymo na x, ha, pane/pani Python? Krim toho, kyrylyceju transliteracija iksa vse zh taky poslidovno peredajetjsja cherez ks. A ot skorochennja tezh dosytj chaste: kilohram – kh, jak bude narod chytaty, nevzhe jak х? Chy mozhe domahatymemosja oficijnoho vprovadzhennja napysannja "kilogram" takozh i kyrylyceju?

[Python]

To mozhe vse zh zaminymo na x, ha, pane/pani Python? Krim toho, kyrylyceju transliteracija iksa vse zh taky poslidovno peredajetjsja cherez ks. A ot skorochennja tezh dosytj chaste: kilohram – kh, jak bude narod chytaty, nevzhe jak х? Chy mozhe domahatymemosja oficijnoho vprovadzhennja napysannja "kilogram" takozh i kyrylyceju?

Zvychajno, tekst z iksamy zamistj kh ne vtrachaje chytabeljnosti(osoblyvo jakshcho chytach takozh korystujetjsja kyrylyceju), ale todi my budemo smishyty svit takymy slovamy, jak ximija, arxeolohija, xlor, monarx (vtim, ce ne problema - my pyshemo latynku dlja svojikh potreb, a ne dlja inozemciv), ta j nam samym vazhko bude vidmovytysj vid spokusy vykorystaty iks zamistj ks u slovakh maxymum, xerox, experyment. Krim toho, bojusj, nastupnym krokom pislja x zamistj kh bude w zamistj sh
Problema zi skorochennjam кг, jake pislja transliteraciji peretvorytjsja na kh, spravdi isnuje. Vtim, jakshcho г pislja pryholosnykh zaminjuvaty ne na h, a na gh, to my otrymajemo ne kh, a kgh. V pryncypi, mozhna vykorystovuvaty gh skrizj, a ne lyshe pislja pryholosnykh - ce lyshe sprostytj mekhanizm transliteraciji, ale todi tekst rozrostetjsja, tomu pislja holosnykh ta na pochatku slova krashche vykorystovuvaty h. Jakshco nema neobkhidnosti v avtomatychnomu peretvorenni z latynyci v kyrylycju, mozhna rozmirnosti fizychnykh velychyn poznachaty mizhnarodnymy poznachennjamy (g, kg, W ta in.).

Dumaju, napysaty "transgennyj" bulo b biljsh hramotno (chy, mozhe, gramotno?, bo chomusj pishla zvychka slova hrecjkoho poхodzhennja pysaty cherez h, niby hrecjka gamma zvuchytj jak ukrajinska h, хocha naspravdi zvuchytj vona jak holandsjka g, schosj na zrazok dzvinkoho nashoho х, a ne h).

Z tochky zoru etymolohiji, "transgennyj" spravdi vyhljadaje pravyljnishe, ale ukrajinsjkyj pravopys shche z XIX st. orijentujetjsja ne na etymolohiju, a na fonetyku. U suchasnij movi majzhe nikhto ne vzhyvaje zvuk [g] ta literu ґ v biljshosti zapozychenykh sliv. Jakshcho my pochnemo pysaty g zamistj h(chy gh) u slovakh hrecjkoho pokhodzhennja, to rano chy pizno vynykne pytannja, jak slid pysaty ukrajinsjki imena hretsjkoho ta latynsjkoho pokhodzhennja, de zaraz skrizj pyshetjsja j vymovljajetjsja h. Ce zh stosujetjsja j inshykh davno zapozychenykh sliv.
Shcho zh stosujetjsja h ta "dzvinkoho kh", to, naskiljky ja rozumiju, ukrajinsjke г ne je tym prostym vydykhom, jakym je h v anghlijsjkij chy nimecjkij movi, i nablyzhajetjsja do dzvinkoho zvuku, parnogo do kh.

[ou77]

Насправді, важко читати ваші опуси латиницею, що і не говоріть:(

Пропоную burjan але buriak

Тоді залишається нерозв'язаною проблема з розрізненням йотованих та поєднання і з наступною голосною, про що я вже згадував(діалект -› dialekt -› дялект, офіура -› ofiura -› офюра та ін.).

По-перше ходять чутки, що правильно було би "діялект" (ну так як вимовляється насправді)
По-друге головне що в письмі? - щоб можна було розрізнити, в мові є слово "діалект", але немає "дялект" так що питання вважаю вирішене само собою.

[Python]

По-перше ходять чутки, що правильно було би "діялект" (ну так як вимовляється насправді)

Схоже, це тільки чутки - офіційний варіант правопису їх не підтверджує. Крім того, у мене є дуже великі сумніви, що іа, іу, іе справді вимовляються як ія, ію, іє. Та й, скажімо, цікаву наукову статтю про вживання ia та ія в запозичених словах прийнятою зараз латинкою переписати неможливо.

По-друге головне що в письмі? - щоб можна було розрізнити, в мові є слово "діалект", але немає "дялект" так що питання вважаю вирішене само собою.

В принципі, так, але я виходив з того, що правила латиниці мають бути простими й однозначними, щоб можна було легко автоматизувати процес транслітерації, тоді як у більшості варіантів латинки для того, щоб відрізнити такі слова, як "variant" і "dialekt", від слів, що містять я чи ія, програма-транслітератор потребуватиме цілого словника.