Віршомазанка - хатинка віршомазів.

[Волод]

Хайку Крукова   

Повороніло
Гілля, опадаючи.
Виосеніє.

Хайку о вороне


В оригинале (по-японски):


かれ朶に烏のとまりけり秋の暮

Кандзи и хирагана — классическое написание
________________________________________

かれえだにからすのとまりけりあきのくれ


Только хирагана
________________________________________
Аки но курэ то ва

карээда ни
карасу но томарикэри
аки но курэ

Транслитерация
________________________________________

Переводы:

Аки но курэ то ва (Об осеннем вечере)

карээда ни (на голой ветке )
карасу но (вороны ) томарикэри (стоянка )
аки но (осени) курэ (сумрак)

https://wikilivres.ru/Хайку_о_вороне_(Басё)

[Волод]

Спотворив Гейне:

Крокуючи лісом, ридаю.
Пташка порхає вгорі,
І я в її пісні вчуваю:
Стра-жда-ння-чо-му-ва-жкі?

Сестрички твої ластівоньки,
Маленька, про це знають всі,
Бо мешкають у дівоньки,
Що я покохав, на вікні.


Heinrich Heine: Buch der Lieder
Die Heimkehr
________________________________________
IV
Im Walde wandl ich und weine,
Die Drossel sitzt in der Höh;
Sie springt und singt gar feine:
Warum ist dir so weh?
»Die Schwalben, deine Schwestern,
Die könnens dir sagen, mein Kind;
Sie wohnten in klugen Nestern,
Wo Liebchens Fenster sind.«

[Волод]

Що це за трансгендерність у Гейне?

Die Nacht

Sterne mit den goldnen Fuesschen
Wandeln droben bang und sacht,
Dass sie nicht die Erde wecken,
Die da schlaeft im Schoss der Nacht.

Horchend stehn die stummen Waelder,
Jedes Blatt ein gruenes Ohr!
Und der Berg, wie traeumend streckt er
Seinen Schattenarm hervor.

Doch was rief dort? In mein Herze
Dringt der Toene Wiederhall.
War es der Geliebten Stimme,
Oder nur die Nachtigall?

[Волод]

Як можна перекласти «der Nacht»?

Окрім «час нічний» і «морок» вигадати нічого не можу. 

[Волод]

А, зрозумів, це Genitiv.   

[Волод]

Крокуючи лісом, ридаю,
Пташка порхає вгорі,
І я в її пісні вчуваю:
Пла-чеш-чо-му-від-зо-рі?

Сестрички твої ластівоньки,
Мала, знають все загалом,
Бо мешкають у дівоньки,
Що я покохав, над вікном.

[Волод]

стихи великого аварского поэта Расула Гамзатова "Журавли" в
русском переводе Наума Исаевича Гребнева (1921-88):

Мне кажется порою, что джигиты,
В могилах братских не были зарыты,
А превратились в белых журавлей...
Они летят, свершают путь свой длинный
И выкликают чьи-то имена.
Не потому ли с клином журавлиным
От века речь аварская сходна?
Летит, летит по небу клин усталый -
Мои друзья былые и родня.
И в их строю есть промежуток малый -
Быть может, это место для меня!..

Журавлі
Коли загиблих згадую джигітів,
Що власних не отримали могил,
Не маю спокою під тягарем обітів,
Гадаю: може, може хтось ще.....?!

Що може ось! у журавлинім клині
Вони у мряці осені летять,
Бо ж мовою аварською донині
(Як кажуть люди) журавлі кричать.

Я в кличі журавлинім хочу чути,
Почути хочу! рідні імена.
За видом клина марю я відчути:
Чи в ньому побратими? чи нема?

Нарешті! Він! Летить – я відчуваю.
Летяьть і побратими, і рідня.
О! Господи! Лише одне благаю:
Як прийде час, хай буду там і я.

[Волод]

Чи існувала в Україні легенда, що ототожнювала загиблих з журавлями?

[Python]

З іншими птахами — так. Напр., померла мати з'являється до дочки зозулею. Саме про журавлів нічого не пригадую, хоча, гадаю, теж щось подібне могло бути.

[Python]

А ще вирій — місце, куди відлітають птахи (зокрема, журавлі), часто ототожнюють з загробним світом (не знаю, наскільки це достовірно з точки зору дохристиянських вірувань, до яких таке уявлення про вирій включають).

[Волод]

А ось знайти якесь не радянсько-аварське коріння у журавлів було б цікаво.
Бо вигнати їх з  України важко.

[Python]

З іншого боку, якби журавлі чітко асоціювалися з душами померлих, то «А я тому журавлю києм ноги переб'ю» сприймалось би майже як богохульство.

[Волод]

На цьому форумі можна такі пісні обговорювати?
Так ми й до комара дійдемо.

[Python]

Перейдімо краще до повного тексту пісні «Був собі журавель та журавочка», досі не опублікованого.

[Волод]

Але ж ми ще не з'ясували: «Чим женці на горі займалися?»

[Python]

Чим би не займались, уся їхня історія вмістилась у половину першого куплету пісні. А от справа журавля та журавочки затягнулась, можна сказати, до нескінченності...

[Волод]

Трішечки скоректував під смаки оточення:

Коли загиблих згадую джигітів,
Що власних не отримали могил,
Гнітить тягар сирітства і обітів,
Гадаю: може, може хтось .....?!

Чи може ось у журавлинім клині
Вони у мряці осені летять,
Бо ж мовою аварською донині
(Як кажуть люди) журавлі сурмлять?

Я в кличі журавлинім хочу чути,
Впізнати хочу! рідні імена.
За видом клина марю я збагнути
Чи в ньому побратими? Чи нема?

Нарешті! Він! Летить – я відчуваю.
Летять і побратими, і рідня
О! Господи! Лише одне благаю:
Як прийде час, хай буду там і я.

[Python]

До цієї теми:

Крізь пелену присунутих фіранок
Присутнішають тіні сонні...
Проз сутінь переливсь крізь хмари
Криштальний промінь.