Лингвофорум

Автобіографія М. Островського:

Цитата: http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=1015
Родився я в 1904 р. в селі Віліі Волынської губерніі. Батько мій працював на гуральні робітником в солодочному відділі. Там я вчивсь в сільській школі. 1914 р. коли кінчалася (так! - Ю.М.) війна ґуральню закрили і батько зоставсь без роботи, тоді він переіхав з семею на ст. Оженін п.з.з., де працював в сіноприемочному пунктові. Мій старший брат поступив у 1914 р. На ст. Шепетівку на службу помічником слюсаря в депо і ми всею сімею преіхали в Шепетівку. Мій батько старий, 68 л., не міг вже працювати, тоді нам з братом прийшлось працювати на сім'ю. Я поступив на роботу в буфет на станції, на кухню підносити обіди. Там я пробув до 19 року, в 1919 р. поступив на матеріяльний склад ст. Шепетівки різати дрова до паровика, де й проробив до 20 року. Потім поступив звіте учнем помішником кочегаря на электростанціі, де проробив до року. Був кубовщиком на станціі в переміжку вчився в школі. В 21 році була перша конференція робітничої молоді, де я був вибраний на повітову конференцію молоді, після чого вступив в КСМУ Шепетівської організації. В серпні місяці КС командірувало мене в Киів до школи Залізно-дорожноі (электро-техничный відділ), де я був до кінця 1922 р. Опісля був хворий кілька раз (більше 8 м.) тифом. Захворавши, приіхав в Шепетівку до батьків, де й болів.
В час цеі хворісті в грудні м. проходила Всеукраінська перепис КСМУ, котрій я не пройшов і механично вибув з КСМ. Після хворісті вступив в КСМУ в 1923 р., в травні місяці був посланим Окркомом КСМ секретарем Берездівськоі районовоі організаціі, де працював увесь 23 рік. У вересні 23 року був прийнятий кандідатом КПБУ Берездівською парторганізаціею і затверджений Окркомом КПБУ 17 січня - 24 р.
Рекомендували в партію: Лисицин Миколай Миколаевич, член кпбу з 18 року, п.к.ч. 289188, Предрайвиконкому. Трохимів, член КПБУ з 20 р.п.к.ч. 290391 секретар Райпарткому і Панасевич, член КПБУ з 20 р., п.к.ч. 2777.
В травні місяці був посланний окркомом КСМУ райорганізатором на Заславля, де й працюю до цього часу.

Н.А.Островський.

ось ще один приклад, махновський плакат початку XX ст.:

То, шо я й раньше казав: стандарт літературної мови мінявся, і то, шо колись щиталось нормальною українською мовою, січас уже здається нам суржиком.

http://www.youtube.com/watch?v=qviKf0ijGqA
А вот это украинский?

Українська мова з російським акцентом.

Цитата: Python от января 26, 2011, 18:36
Українська мова з російським акцентом.

Давайтє аналізірувать російські акцентізми.

А впрочім надо сказать шо моє язикове чуття язик нинішнього Президента за фонєтикою ідентифіцирує практическі всігда як російський.

Цитата: Drundia от января 26, 2011, 22:29
чуття язик російський

Цитата: hodzha от января 26, 2011, 23:17
був наш президент - стане їхнім

... ніхто за корову ціни не давав (с)
кому нужна така скотина???? ))))))))))

Мєжду прочим я предлагав росіянам наших президентів — і Ющенка і Януковіча.

Цитата: Drundia от января 27, 2011, 10:25
наших президентів — і Ющенка і Януковіча

га?.. шо?.. хіба шо гастербайтерамі!

обидва всі вони троє однакові нашто брати гроші у МВФ? зробити треба внутрєшній займ у тих самих олігархів та депутатів

і з боргами б розплатилися, і щє б на освіту вистачило

Який же олігарх дасть? Він же їх знову не увиде.

Цитата: Drundia от января 27, 2011, 11:22
Який же олігарх дасть?

можна ж попросити якось... мотівіровать добренько   хіба ж вони не патріоти?!

Ба! Знакомиє всьо ліца: http://www.ukrcenter.com/Форум/31826-6/Суржик--як-спротив-русифікації

Вопщєто єслі хто ше не поняв, то тєма називаєцця "без політіки", так шо не нада тут політіку розводить.

Цитата: andrewsiak от марта  8, 2011, 23:36
то тєма називаєцця "без політіки", так шо не нада тут політіку розводить.

Если суржик не выполняет и вряд ли собирается государственные функции, о какой "политике" можно говорить?
Равно как и "русификация" явление сейчас чисто культурологическое, не так ли?

ЦитироватьРавно как и "русификация" явление сейчас чисто культурологическое, не так ли?

Як сказать. Якшо під русіфікацією понімать процеси в самій українській мові, то да, можна її щитать культурологічним чі лінгвістичним явлєнієм, тіки січас це вже не актуально — «русифікація» українського язика прекратилась після розпаду СССР, начались обратні процеси. Ну а русифікація як борьба за ширше ізпользування руського язика в Україні (шо ми наблюдаємо січас) — чистої води політика, яка в цій темі не обсуждається.

Цитата: andrewsiak от марта  8, 2011, 23:36
Вопщєто єслі хто ше не поняв, то тєма називаєцця "без політіки", так шо не нада тут політіку розводить.

Так тєма ж політічєська, як і вопше сущєствованіє етой вашей мови. понапридумували тут мов і суржиков усякіх, нє, шоб по-простому говорить, по-нашому.

Начнемо з того, що «суржик» — общеприйнята в наш час назва варіантів розмовної української мови з признаками змішання з російською. Так шо ненада  тут мені розказувать про те, шо хтось там шось понапридумував. «По-нашому, по-простому» — коли люди не знали, як назвать свою мову, то так казали. Українська мова колись тоже була «простою». І вопше, Ви, вроді б то, розказували, шо в дєцтві балакали тікі по-руськи, а потом зразу перескочили на літературну українську. Чі я Вас з кимось путаю?

Цитата: Conservator от марта  9, 2011, 00:12по-нашому.

Ви маєте в виду по-человєчеські?

Цитата: Python от марта  9, 2011, 00:25
Ви, вроді б то, розказували, шо в дєцтві балакали тікі по-руськи, а потом зразу перескочили на літературну українську.

То я, а то ми. Разніцу ощущаєте? Я ж себе в прімєр не ста́вляю і всє прєтензії тут і к сібє атнашу в равнай стєпіні.

Цитата: Drundia от марта  9, 2011, 01:22
Ви маєте в виду по-человєчеські?

Да, а то понапридумували всяких мов з язиками і суржикамі, так, шо простому чєловєку й поговорить нє з кєм і нєма як. І всє такі вумні, шо страшно дєлаєцца. Луччє б ото матіматіку в школі вчили.

Цитата: Conservator от марта  9, 2011, 07:50
Да, а то понапридумували всяких мов з язиками і суржикамі, так, шо простому чєловєку й поговорить нє з кєм і нєма як.

Ой та канєшна! Тіки не нада оце що простому чіловєку нема з ким побалакать і як. Простой чіловєк єслі хоче балакать то балакає і не дуже там задумуєцця по якому язику то він балакає чі йому одвічають.

Цитата: andrewsiak от марта  9, 2011, 10:32
Простой чіловєк єслі хоче балакать то балакає і не дуже там задумуєцця по якому язику то він балакає чі йому одвічають.

Только от када єму отвічають чі до нього йобращаюцця так, шо він не панімає, ап чьом разгавор, то ето ніхарашо. Чі ти ні сагласный?

Цитата: Conservator от марта  9, 2011, 10:34

Цитата: andrewsiak от марта  9, 2011, 10:32
Простой чіловєк єслі хоче балакать то балакає і не дуже там задумуєцця по якому язику то він балакає чі йому одвічають.

Только от када єму отвічають чі до нього йобращаюцця так, шо він не панімає, ап чьом разгавор, то ето ніхарашо. Чі ти ні сагласный?

Де це ти таких бачів шоб не понімали??? Нє, канєшно, коли там вуйки поприїжжяють і начинають росказувать про "мешти" та про "філіжанки", то так зразу й не поймеш, но всьо остальноє - аж бігом понімають.

Цитата: andrewsiak от марта  9, 2011, 10:38
Де це ти таких бачів шоб не понімали??? Нє, канєшно, коли там вуйки поприїжжяють і начинають росказувать про "мешти" та про "філіжанки", то так зразу й не поймеш, но всьо остальноє - аж бігом понімають.

ага, а коли всякі приграмісти пачинають гаварить аб кумпутірах ілі філолухі - аб фангємах, а ми і словав-та такіх не вчили в ПТУ, так сразу чтрашно робицця, шо ж це такоє. От візьмем і почнем при етіх інтілігєнтах прагнівших гаварить пра то, як на горизонті 1300 метрів трудицця прастий шахтьор, а тоді к сєбе позовьом, а тоді по 150 налльом і шо тада ад ніх застанецця? Обкакаюцця в клєті на півдорозі, акі дєті малиє...