Тільки-но помітив, що слово нарьи́д не так б'є по вухам, як западенський на́рід.
Хiба є така форма? :???
Цитата: Lodur от сентября 6, 2012, 16:51
Хiба є така форма? :???
Так про те я і кажу. Може була? Дуже органічно, природн̑о звучить.
Ніби ж є приклади, коли о переходило в і, а потім в и. Чи ні?
Цитата: LUTS от сентября 6, 2012, 17:46
Цитата: DarkMax2 от сентября 6, 2012, 16:48
нарьи́д
Як це вимовити? :o
[nɑ'rʲɪd], ніби. Рь м'яке - це я точно чую, проте і не така висока як зазвичай.
Я б написав наріид, так друг Піфонець роздільно прочитає :)
Цитата: DarkMax2 от сентября 6, 2012, 16:48
Тільки-но помітив, що слово нарьи́д не так б'є по вухам, як западенський на́рід.
Расов. верн. на́рід. Ср. о́т роду.
Цитата: Alone Coder от сентября 7, 2012, 10:09
Расов. верн. галицьк. на́рід.
:P
Сходу, слава Богу, не властиве таке перевантаження мови високим і. Для нас, до речі, саме тому дуже актуальне правило дев'ятки (навіть не пам'ятаю який там перелік звуків - воно для мене інтуїтивне). У нас українізувати слово у суржику це перш за все икати.
І ніколи не розумів звідки у співучійтм на заході такі дикі наголоси: на́дір, листо́пад.
Це у польській наголос на передостанній склад? по́ляк?
Для мене взагалi бiльшiсть наголосiв в мовi лишаються цiлковито загадковими.
А коли в другому класi в нас почалася рiдна мова, i вчителька зробила такий наголос в моєму прiзвищi (та ще й сказала, що я ставлю наголос невiрно, i такий наголос є русизмом), що менi й зараз дивно, звiдки такий взявся...
Невірно поставлений наголос, це те що дозволяє виявити шпигуна, це у всіх підручниках спецслужб написано 8-)
Цитата: Lodur от сентября 7, 2012, 11:23
Для мене взагалi бiльшiсть наголосiв в мовi лишаються цiлковито загадковими.
А коли в другому класi в нас почалася рiдна мова, i вчителька зробила такий наголос в моєму прiзвищi (та ще й сказала, що я ставлю наголос невiрно, i такий наголос є русизмом), що менi й зараз дивно, звiдки такий взявся...
А як Вас звати?
Цитата: Lodur от сентября 7, 2012, 12:04
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 11:37А як Вас звати?
Герасименко
Герасиме́нко? А вчитель казала Гера́сименко? Чи навпаки? Не бачу російського ні в тому, ні в тому.
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 09:34
[nɑ'rʲɪd], ніби. Рь м'яке - це я точно чую, проте і не така висока як зазвичай.
Я б написав наріид, так друг Піфонець роздільно прочитає :)
І де ви чули таке? Невже в Харкові? ;D
Цитата: Lodur от сентября 7, 2012, 12:04
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 11:37А як Вас звати?
Герасименко
Коли ви написали про неправильний наголос, мені згадалось прізвище Сидоренко. Майже вгадав. :)
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 12:06Герасиме́нко?
В родинi такий наголос i ставили.
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 12:06А вчитель казала Гера́сименко?
:no: Гераси́менко. Я в батька питав тодi, чи справдi так. Вiн сказав, що вчителю виднiше, який наголос в лiтературнiй мовi повинен бути. :donno:
Цитата: Lodur от сентября 7, 2012, 12:43
:no: Гераси́менко. Я в батька питав тодi, чи справдi так. Вiн сказав, що вчителю виднiше, який наголос в лiтературнiй мовi повинен бути. :donno:
:o а її прізвище, напевно, Ду́рак. ;D Такий наголос в прізвищах взагалі не буває, наскільки я знаю: чи на -е́нко, чи зберігає наголос базового слова.
ЦитироватьТільки-но помітив, що слово нарьи́д не так б'є по вухам, як западенський на́рід.
ЦитироватьТільки-но помітив, що слово нарьи́д не так б'є по вухам, як западенський на́рід.
Я вже не перший раз читаю, що українська мова б"є його по вухах, і справа тут не в мові і не в наголосах а у вухах ;D
Цитата: svidomit132 от сентября 7, 2012, 12:54
ЦитироватьТільки-но помітив, що слово нарьи́д не так б'є по вухам, як западенський на́рід.
ЦитироватьТільки-но помітив, що слово нарьи́д не так б'є по вухам, як западенський на́рід.
Я вже не перший раз читаю, що українська мова б"є його по вухах, і справа тут не в мові і не в наголосах а у вухах ;D
Тобто якщо росіянину московський діалект не подобається, то все гаразд, а якщо я фекаю на лвівський - то я зрадник Батьківщини? Я у цю партію не вступав, щоб її зраджувати :green:
Цитата: LUTS от сентября 7, 2012, 12:37
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 09:34
[nɑ'rʲɪd], ніби. Рь м'яке - це я точно чую, проте і не така висока як зазвичай.
Я б написав наріид, так друг Піфонець роздільно прочитає :)
І де ви чули таке? Невже в Харкові? ;D
Не чув. Це все теорія.
Цитата: LUTS от сентября 7, 2012, 12:38
Цитата: Lodur от сентября 7, 2012, 12:04
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 11:37А як Вас звати?
Герасименко
Коли ви написали про неправильний наголос, мені згадалось прізвище Сидоренко. Майже вгадав. :)
А, таки буває. Сидо́ренко ж може бути. Так?
В українській мові відтягнення наголосу на попередній склад - дуже поширене явище:
хочу > хочу
кажу > кажу
вести > вести
тебе > (до) тебе
мене > (в) мене
на що > нащо
за що > защо.
І нічого "дикого" в цьому немає. Своєрідний фонетичний процес, от і все.
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 12:50чи на -е́нко, чи зберігає наголос базового слова.
Так зберігає ж... :-\ Вона казала «Гераси́м». :-\
В сновниках теж такий наголос: http://www.scribd.com/doc/24823609/Правописний-словник-Голоскевич-1929 (http://www.scribd.com/doc/24823609/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87-1929)
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 12:56
Цитата: svidomit132 от сентября 7, 2012, 12:54
ЦитироватьТільки-но помітив, що слово нарьи́д не так б'є по вухам, як западенський на́рід.
ЦитироватьТільки-но помітив, що слово нарьи́д не так б'є по вухам, як западенський на́рід.
Я вже не перший раз читаю, що українська мова б"є його по вухах, і справа тут не в мові і не в наголосах а у вухах ;D
Тобто якщо росіянину московський діалект не подобається, то все гаразд, а якщо я фекаю на лвівський - то я зрадник Батьківщини? Я у цю партію не вступав, щоб її зраджувати :green:
Проблема не у самому несприйнятті діалекту, а скорше у вигадуванні штучних конструкцій
для надання більшої милозвучності з огляду на індивідуальні особливості ваших вух. 8-)
Цитата: andrewsiak от сентября 7, 2012, 13:00
на що > нащо
за що > защо.
Расов. верн. на́що, за́що. Ср. ни за́ что ни про́ что.
Цитата: andrewsiak от сентября 7, 2012, 13:00
В українській мові відтягнення наголосу на попередній склад - дуже поширене явище:
хочу > хочу
кажу > кажу
вести > вести
тебе > (до) тебе
мене > (в) мене
на що > нащо
за що > защо.
І нічого "дикого" в цьому немає. Своєрідний фонетичний процес, от і все.
Тепер немає дикого :smoke:
Цитата: Lodur от сентября 7, 2012, 13:03
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 12:50чи на -е́нко, чи зберігає наголос базового слова.
Так зберігає ж... :-\ Вона казала «Гераси́м». :-\
В сновниках теж такий наголос: http://www.scribd.com/doc/24823609/Правописний-словник-Голоскевич-1929 (http://www.scribd.com/doc/24823609/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87-1929)
:uzhos: Жах.
Цитата: svidomit132 от сентября 7, 2012, 13:13
Проблема не у самому несприйнятті діалекту, а скорше у вигадуванні штучних конструкцій
для надання більшої милозвучності з огляду на індивідуальні особливості ваших вух. 8-)
Вам нарід милозвучний?
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 13:00
Цитата: LUTS от сентября 7, 2012, 12:38
Цитата: Lodur от сентября 7, 2012, 12:04
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 11:37А як Вас звати?
Герасименко
Коли ви написали про неправильний наголос, мені згадалось прізвище Сидоренко. Майже вгадав. :)
А, таки буває. Сидо́ренко ж може бути. Так?
Оце якраз ріже вухо.
ЦитироватьВам нарід милозвучний?
Принаймні не чужий 8-)
Цитата: LUTS от сентября 7, 2012, 14:35
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 13:00
Цитата: LUTS от сентября 7, 2012, 12:38
Цитата: Lodur от сентября 7, 2012, 12:04
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 11:37А як Вас звати?
Герасименко
Коли ви написали про неправильний наголос, мені згадалось прізвище Сидоренко. Майже вгадав. :)
А, таки буває. Сидо́ренко ж може бути. Так?
Оце якраз ріже вухо.
Згоден.
Цитата: svidomit132 от сентября 7, 2012, 14:39
ЦитироватьВам нарід милозвучний?
Принаймні не чужий 8-)
Не про те питання.
Цитата: svidomit132 от сентября 7, 2012, 11:29
Невірно поставлений наголос, це те що дозволяє виявити шпигуна, це у всіх підручниках спецслужб написано 8-)
У французьких теж? ;)
Цитата: andrewsiak от сентября 7, 2012, 13:00В українській мові відтягнення наголосу на попередній склад - дуже поширене явище:
хочу > хочу
кажу > кажу
вести > вести
тебе > (до) тебе
мене > (в) мене
на що > нащо
за що > защо.
Колись я про це читав, уже не згадаю де. У російській таке теж є, з (колишніми) прийменниками: "нáбело", "зá угол", "дóсыта".
Щоправда, там і інший процес, з переносом наголосу на закінчення: "директорá", "лифты" тощо. Але цей ніби пояснюється дуже сильною редукцією всього занаголошеного, тому такі переноси - чисто щоб краще розрізняти в мовленні.
Цитата: Artemon от сентября 8, 2012, 02:49
Колись я про це читав, уже не згадаю де. У російській таке теж є, з (колишніми) прийменниками: "нáбело", "зá угол", "дóсыта".
Ні, в російській це давнє явище. Ще давньоруське. Пов'язане з тим, що ці корені не мали власного наголосу, і тому наголос ставився на попередньому складі (на префіксі або на прийменнику). Таких коренів, насправді, досить багато: н
а голову, п
о столу,
из лесу, етс. В українській це явище зникло під тиском аналогії в парадигмах.
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 12:50
а її прізвище, напевно, Ду́рак. ;D Такий наголос в прізвищах взагалі не буває, наскільки я знаю: чи на -е́нко, чи зберігає наголос базового слова.
у полтавському діялекті (і, відповідно, СУЛМ) у прізвищах на -енко (крім випадків, коли перед -енко збіг приголосних) наголос падає на "е". у випадках зі збігом приголосних у корені - так, як у слові, з якого утворено прізвище. у инших діялектах буває инакше.
тобто в літературній - Герасиме́нко, але в діялектах може бути і Гера́сименко. І, знов таки, що стосується прізвищ - то тут наголос може традиційно зміщуватися і кожна конкретна людина має право наполягати, аби саме в її випадку читали не так, як може бути прийнято в СУЛМ.
А Гераси́менко - то настільки відверте викривлення, що ну його нехай :) не буває такого.
виняток - Шевченко (хоча, особисто знаю принаймні двох людей, не родичів одне одному, які кажуть, що їхнє прзвище не Шевче́нко, а Ше́вченко, бо так у сім'ї зажди казали).
Цитата: Conservator от сентября 8, 2012, 12:56А Гераси́менко - то настільки відверте викривлення, що ну його нехай :) не буває такого.
Я за дев'ять рокiв звик, що в українській мовi в моєму прiзвищу саме такий наголос... ::) Хоч i наголос на "е" не турбує. А от наголос на "а", який часто роблять росiяни, трохи дратує. Обов'язково виправляю.
Але мене досить дивує, звiдки наголос на "и" взявся в iменi, з якого походить прiзвище. В наш час це дуже рідкісне iм'я... Але от в Вiкi на однiй сторiнцi теж такий наголос стоїть: (wiki/uk) Югай_Герасим_Андрійович (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B3%D0%B0%D0%B9_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87) . А на iнших - на "а". :donno:
все частіше чую на тв "віншувати" вибачте але більшість східних украінців не дуже розуміє що це таке, зараз модно засмічувати мову словами незрозумілими для більшості українців?
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:35
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
"кобіта" якраз доволі вживане, навіть у Києві від негаличан усе частіше чую.
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:27
все частіше чую на тв "віншувати" вибачте але більшість східних украінців не дуже розуміє що це таке, зараз модно засмічувати мову словами незрозумілими для більшості українців?
Слово старе, 17 ст., є в Грінченка, і нічим не гірше за дах, дякую, жарт, папір, нирка, фарба, шафа і т. д.
Прошу не поширювати власну необізнаність на всю східну Україну. :negozhe:
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:35
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
Як російською говорять, то нічого, а вчув десь одне польське слово, то ґвалт??!! Типова російська
провокація.
Цитата: Conservator от сентября 8, 2012, 21:40
"кобіта" якраз доволі вживане, навіть у Києві від негаличан усе частіше чую.
Від негаличан — навряд. Хіба що в рамках віри в міф, що справжня українська мова — тільки у Львові.
Цитата: Sirko от сентября 9, 2012, 08:04
Типова російська провокація.
не факт. це цілком можуть бути свої ж східняки, які недолюблюють западенців за їх нинішню духовну експансію в мові, історії, культурі, вірі і звичаях, підсвідомо розглядаючи їх як "чужий елемент", "агентів заходу". :???
Цитата: Sirko от сентября 9, 2012, 08:04
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:35
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
Як російською говорять, то нічого, а вчув десь одне польське слово, то ґвалт??!!
Ну, насправді останні років 10-20 частіше спостерігаються гоніння на русизми, у т.ч. й засвоєні літературною мовою. Найцікавіше, що як людина говорить просто російською, це сприймається нормально, а як десь в українській мові комусь почується щось схоже русизм, тут зразу піднімають такий ґвалт...
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 15:35
Цитата: Sirko от сентября 9, 2012, 08:04
Типова російська провокація.
не факт. це цілком можуть бути свої ж східняки, які недолюблюють западенців за їх нинішню духовну експансію в мові, історії, культурі, вірі і звичаях, підсвідомо розглядаючи їх як "чужий елемент", "агентів заходу". :???
Який іще чужий елемент? Якщо туркмени — козаки, то галичани — тим більше ;D
Цитата: Python от сентября 9, 2012, 15:36
Ну, насправді останні років 10-20 частіше спостерігаються гоніння на русизми, у т.ч. й засвоєні літературною мовою. Найцікавіше, що як людина говорить просто російською, це сприймається нормально, а як десь в українській мові комусь
почується щось схоже русизм, тут зразу піднімають такий ґвалт...
Точно і досить часто це потім визиває закономірне почуття відрази до усього українського як у росіян так і у всіх російськомовних людей (напр. українців за походженням, татар, казахів і т.д.), особливо у молоді, яка з цим дебілізмом не хоче мати нічого спільного, але які не проти навчитися спілкуватися мовою хоч на початковому рівні. Дуже важко потім переконувати, що українці і україномовні люди різними бувають і що якщо ти скажеш українською хоч одне слово - нам і то буде приємно. Западенці часто повністю не розуміють, не поважають і ігнорують досить своєрідних відносин, які віками складалися на Україні (в першу чергу - по лівий бік Дніпра) і в Росії між українцями і великороссами, ці відносини по багатьом параметрам відрізняються від тих, які склалися між западенцями і поляками.
Власне кажучи, пошук русизмів в українській мові як метод тролингу українців-східняків вже цілком опанували і носії російської мови, які й самі українською ледве можуть два слова до купи звести. Тому не тільки західняки.
Цитата: Python от сентября 9, 2012, 15:48
Власне кажучи, пошук русизмів в українській мові як метод тролингу українців східняків вже цілком опанували і носії великоруських діалектів. Тому не тільки західняки.
Так троллів теж вистачає. Є такі, які відмовляються говорити українською на тій підставі, що "не хочуть калічити таку гарну мову", хоч насправді знають і розуміють її дуже добре, брехуни. До речі це одна з причин, чому я виступаю за популяризацію і переосмислення нашого відношення до суржика - це дозволить українській мові вільніше розвиватися (як звісно і російській, але в даному випадку одне другому не заважає) і заявами про повне незнання мови відхараскатися вже не вдастся, доведеться хоч якось говорити. До речі, пан Азаров і такі, як він, які не бояться говорити навіть з помилками - викликають у мене повагу.
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 15:49
Є такі, які відмовляються говорити українською на тій підставі, що "не хочуть калічити таку гарну мову", хоч насправді знають і розуміють її дуже добре, брехуни.
Просто людям вбили в голову, що їхня мова якась неправильна — ось вони й комплексують на рівному місці. Що ж до русизмів та полонізмів — ІМНО, їх присутність в українській мові цілком закономірна, зважаючи на те, якою була наша історія. Спеціально викорінювати засвоєні запозичення — нонсенс.
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:35
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
Украïньскыи еквивалентъ би "пiкрий". :)
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 16:04
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:35
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
Украïньскыи еквивалентъ би "пiкрий". :)
Чому не «п'якний»?
Цитата: Sirko от сентября 9, 2012, 08:04
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:35
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
Як російською говорять, то нічого, а вчув десь одне польське слово, то ґвалт??!! Типова російська провокація.
Хоча я не рачѫ слова hи
дах,
нирка, але дещо въ симь, що Вы кажете, ѥ.
Цитата: Python от сентября 9, 2012, 16:09
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 16:04
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:35
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
Украïньскыи еквивалентъ би "пiкрий". :)
Чому не «п'якний»?
Псл. бо ѥ *poik-r-, варьѧтъ д'основы без -r-, hи въ чш. pěk-n- та слц. pek-n- (оба о -n- замiсть -r-). Гѫгнявъка
(nasal) але въ лѧдьщизнi
(Polish) ѥ "нова", сирėчь непрасловiньская.
"Гугнявка"... :D
Цитата: Python от сентября 9, 2012, 15:57
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 15:49
Є такі, які відмовляються говорити українською на тій підставі, що "не хочуть калічити таку гарну мову", хоч насправді знають і розуміють її дуже добре, брехуни.
Просто людям вбили в голову, що їхня мова якась неправильна — ось вони й комплексують на рівному місці. Що ж до русизмів та полонізмів — ІМНО, їх присутність в українській мові цілком закономірна, зважаючи на те, якою була наша історія. Спеціально викорінювати засвоєні запозичення — нонсенс.
швидше вони самі зробили вибір. згадайте, адже на сході України в XX ст. переважило комуністично-космополітичне бачення світу, яке намагається взяти з миру по нитці (в т.ч. в плані мови) навіть в ущерб своєму насліддю, а на заході - навпаки націоналістичне-удільне, яке намагається у будь-який спосіб законсервувати власне насліддя і окремішність, навіть всупереч здоровому глузду і прагненням своїх же братів на сході чи в емігрантах. а по суті і те і інше бачення - складові української традиції (і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь).
і питання до вас - викорінювати засвоєні запозичення це одне, а от якщо запозичувати нові, ваше ставлення? російські, польські, англійські, турецькі, арабські?
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 17:23
швидше вони самі зробили вибір.
Не думаю. Тут простежується вплив зовнішньої пропаганди, ІМНО — надто вже масовий і невдалий цей вибір. Українську «бояться спаплюжити», тому говорять російською, яку все одно знають криво — ну хіба не абсурд? Своїм розумом до такого навряд чи дійдеш.
Цитироватьзгадайте, адже на сході України в XX ст. переважила комуністично-космополітичне бачення світу, яке намагається взяти з миру по нитці (в т.ч. в плані мови) навіть в ущерб своєму насліддю, а на заході - навпаки націоналістичне-удільне
Щодо східного космополітизму — ну неправда ж. Східняки — не менші ксенофоби, ніж західняки, якщо справа стосується тюрків, наприклад. Інша річ, східняки вже звикли до присутності росіян, приблизно в такій же мірі, як західняки — до поляків.
Цитироватьі питання до вас - викорінювати засвоєні запозичення це одне, а от якщо запозичувати нові, ваше ставлення? російські, польські, англійські, турецькі, арабські?
Цілеспрямовано накидати їх, щоб ми потім самі не могли второпати? По-моєму, таке ж безглуздя, як і чистити мову від засвоєних запозичень. В міру необхідності, звичайно, іншомовні слова потраплятимуть у мову, але форсувати цей природній процес не слід.
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 17:23
Цитата: Python от сентября 9, 2012, 15:57
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 15:49
Є такі, які відмовляються говорити українською на тій підставі, що "не хочуть калічити таку гарну мову", хоч насправді знають і розуміють її дуже добре, брехуни.
Просто людям вбили в голову, що їхня мова якась неправильна — ось вони й комплексують на рівному місці. Що ж до русизмів та полонізмів — ІМНО, їх присутність в українській мові цілком закономірна, зважаючи на те, якою була наша історія. Спеціально викорінювати засвоєні запозичення — нонсенс.
швидше вони самі зробили вибір. згадайте, адже на сході України в XX ст. переважило комуністично-космополітичне бачення світу, яке намагається взяти з миру по нитці (в т.ч. в плані мови) навіть в ущерб своєму насліддю, а на заході - навпаки націоналістичне-удільне, яке намагається у будь-який спосіб законсервувати власне насліддя і окремішність, навіть всупереч здоровому глузду і прагненням своїх же братів на сході чи в емігрантах. а по суті і те і інше бачення - складові української традиції (і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь).
Въ чėмь ѥ та сѫперечьнѡсть?
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 17:23
а по суті і те і інше бачення - складові української традиції (і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь).
Про то, на кѡлько въкраïньци слiдуѭть тiмъ «съкладьникамъ», ще диcкутувати бь.
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 17:59
Въ чėмь ѥ та сѫперечьнѡсть?
Ну напр. коли люди годинами з піною у рта сперечаються як правильно - Европа чи Європа, етер чи ефір, замість того щоб напр. просто визнати ці слова синонімами.
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 18:10
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 17:59
Въ чėмь ѥ та сѫперечьнѡсть?
Ну напр. коли люди годинами з піною у рта сперечаються як правильно - Европа чи Європа, етер чи ефір, замість того щоб напр. просто визнати ці слова синонімами.
Выгадъкы.
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 18:13
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 18:10
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 17:59
Въ чėмь ѥ та сѫперечьнѡсть?
Ну напр. коли люди годинами з піною у рта сперечаються як правильно - Европа чи Європа, етер чи ефір, замість того щоб напр. просто визнати ці слова синонімами.
Выгадъкы.
можливо у кожного просто свої поняття про здоровий глузд. ;)
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 18:10
Ну напр. коли люди годинами з піною у рта сперечаються як правильно - Европа чи Європа, етер чи ефір, замість того щоб напр. просто визнати ці слова синонімами.
Що в «Европі» чи «етері» українського? Я бачу лише закос під західноєвропейські мовні штампи. Проекція «європейської мрії» на українську мову, а зовсім не прагнення щось там законсервувати для нащадків.
Ще, слова, яки сѫть лише звѫкомiны одьного и того жь, синоними сѧ звати не могѫть.
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 18:15
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 18:13
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 18:10
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 17:59
Въ чėмь ѥ та сѫперечьнѡсть?
Ну напр. коли люди годинами з піною у рта сперечаються як правильно - Европа чи Європа, етер чи ефір, замість того щоб напр. просто визнати ці слова синонімами.
Выгадъкы.
можливо у кожного просто свої поняття про здоровий глузд. ;)
Про що ьсте? :donno:
Сми Вамъ замiтилъ ино, ож будь-симь-то на Линi (=West) сѫпьрѫть про то, чи ѥ вiрьно Европа або Євпропа, та чи етер або ефiр, ѥ дальшоѭ
выгадъкоѭ про невгамѡвьнъихъ нарѡдьникѡвъ Линякѡвъ. Сми нетъркалъ сѫдженьѥ мiры осѡбьного съдорового глузда, и Вы бисте сѧ раче сёго стрьмалъ.
Цитата: Python от сентября 9, 2012, 18:16
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 18:10
Ну напр. коли люди годинами з піною у рта сперечаються як правильно - Европа чи Європа, етер чи ефір, замість того щоб напр. просто визнати ці слова синонімами.
Що в «Европі» чи «етері» українського? Я бачу лише закос під західноєвропейські мовні штампи. Проекція «європейської мрії» на українську мову, а зовсім не прагнення щось там законсервувати для нащадків.
Вiрьно. Правьдаже, коли словотвѡръ /Європа/ нiби
(ниби?) є въ порѧдъку, то /ефiр/ такы дъхне невкраïньскъимь.
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 18:17
Ще, слова, яки сѫть лише звѫкомiны одьного и того жь, синоними сѧ звати не могѫть.
Чого б це? Самі що не є синоніми. Слова різні (по звучанню, написанню) - а значення одне й те ж, або схоже. Зате якщо ми їх визнаємо синонімами - всі подібні суперечки усуваємо раз і назавжди, вибирай любий варьянт.
Цитата: Python от сентября 9, 2012, 18:16
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 18:10
Ну напр. коли люди годинами з піною у рта сперечаються як правильно - Европа чи Європа, етер чи ефір, замість того щоб напр. просто визнати ці слова синонімами.
Що в «Европі» чи «етері» українського? Я бачу лише закос під західноєвропейські мовні штампи. Проекція «європейської мрії» на українську мову, а зовсім не прагнення щось там законсервувати для нащадків.
Це певний послідовний мовний стандарт, який можна прослідкувати і в інших словах, зокрема в іменах на "західноукраїнський" лад - Теодор, Тодось, Теофіл, Марта і т.д. Цілком логічно, що деякі люди розглядають його як "свій" і прагнуть зберегти і поширити.
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 18:42
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 18:17
Ще, слова, яки сѫть лише звѫкомiны одьного и того жь, синоними сѧ звати не могѫть.
Чого б це? Самі що не є синоніми. Слова різні (по звучанню, написанню) - а значення одне й те ж, або схоже. Зате якщо ми їх визнаємо синонімами - всі подібні суперечки усуваємо раз і назавжди.
Невiрьно розумiѥте то правило. Рѡзьнозвѫки и рѡзьно пьсани слова сѫть, яко
трава :
бильѥ,
постiль :
лѡжько,
кързина :
кѡшъ,
гърнѧ :
глькъ,
мiхъ :
търба :
тоболя :
сума,
вѡръ :
тынъ : (
о)
горожа :
чѧстокѡлъ :
плѡтъ, при сёму си слова сѡть близьки значеньѥмь. Але словотвори
етер :
ефiр станѫть проти себе hи загал.-укр.
воронъ проти вуго-лин.-укр.
ворiнъ – то сѫть рѡзьни звѫковиѥ твори того самого.
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 19:00
то сѫть рѡзьни звѫковиѥ твори того самого.
все я зрозумів. у мене питання до вас - чому різні звукотвори того самого не можна розглядати за синоніми, лайк етер/ефір/ефир чи Федір/Теодор.
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 20:55
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 19:00
то сѫть рѡзьни звѫковиѥ твори того самого.
все я зрозумів. у мене питання до вас - чому різні звукотвори того самого не можна розглядати за синоніми, лайк етер/ефір/ефир чи Федір/Теодор.
Синоними, головь, служѧть мълви розмати отiнъкы значеннь, якижь уходѧть въ коло близькъихъ пѡимѡвъ. Слова
тоболя :
мiхъ :
вiръ :
сума въходѧть въ коло сѫпѡльного пѡима, але разѡмь съ тiмь, кожьдо ьз ïхъ несе деякѫ ѡтъмiнѫ значенья. Твори
етер :
ефiр, наче бь то, ани поготѡвь
Европа :
Європа, не значѧть кожьдо ничь окремоѥ, охопѥноѥ сѫпѡльнѡмь пѡимѡмь.
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 21:39
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 20:55
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 19:00
то сѫть рѡзьни звѫковиѥ твори того самого.
все я зрозумів. у мене питання до вас - чому різні звукотвори того самого не можна розглядати за синоніми, лайк етер/ефір/ефир чи Федір/Теодор.
Синоними, головь, служѧть мълви розмати отiнъкы значеннь, якижь уходѧть въ коло близькъихъ пѡимѡвъ. Слова тоболя : мiхъ : вiръ : сума въходѧть въ коло сѫпѡльного пѡима, але разѡмь съ тiмь, кожьдо ьз ïхъ несе деякѫ ѡтъмiнѫ значенья. Твори етер : ефiр, наче бь то, ани поготѡвь Европа : Європа, не значѧть кожьдо ничь окремоѥ, охопѥноѥ сѫпѡльнѡмь пѡимѡмь.
Ви вводите таке означення синоніма, яке зручне вам (на мій погляд додаючи зайві деталі), я - те яке зручне мені. В кожному з них є свій сенс, але як на мене моє дозволяє раз і назавжди вирішити проблему правопису підвівши під це відповідну теоретичну базу - якщо люди конче хочуть вживати кілька варіантів запису-вимови - най вживають, фіксуємо всі варіанти в словнику як синоніми і вперед: Тодось пішов за покупками, Федось з покупками вернувся. Включай прямий ефір, сьогодні в етері покажуть щось цікаве і т.д.
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 21:47
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 21:39
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 20:55
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 19:00
то сѫть рѡзьни звѫковиѥ твори того самого.
все я зрозумів. у мене питання до вас - чому різні звукотвори того самого не можна розглядати за синоніми, лайк етер/ефір/ефир чи Федір/Теодор.
Синоними, головь, служѧть мълви розмати отiнъкы значеннь, якижь уходѧть въ коло близькъихъ пѡимѡвъ. Слова тоболя : мiхъ : вiръ : сума въходѧть въ коло сѫпѡльного пѡима, але разѡмь съ тiмь, кожьдо ьз ïхъ несе деякѫ ѡтъмiнѫ значенья. Твори етер : ефiр, наче бь то, ани поготѡвь Европа : Європа, не значѧть кожьдо ничь окремоѥ, охопѥноѥ сѫпѡльнѡмь пѡимѡмь.
Ви вводите таке означення синоніма, яке зручне вам (на мій погляд додаючи зайві деталі), я - те яке зручне мені. В кожному з них є свій сенс, але як на мене моє дозволяє раз і назавжди вирішити проблему правопису підвівши під це відповідну теоретичну базу - якщо люди конче хочуть вживати кілька варіантів запису-вимови - най вживають, фіксуємо всі варіанти в словнику як синоніми і вперед: Тодось пішов за покупками, Федось з покупками вернувся. Включай прямий ефір, сьогодні в етері покажуть щось цікаве і т.д.
Си база не обѧзъково ьме бути «синонимъ». Чому бь то не верiино
(officially; öffentlich) обуправи говѡрьни твори? Але и съ тiмь, гадаѭ, самъ Вашъ назѡръ каже, оже и се ѥ заиво.
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 22:07
Си база не обѧзъково ьме бути «синонимъ». Чому бь то не верiино (officially; öffentlich) обуправи говѡрьни твори? Але и съ тiмь, гадаѭ, самъ Вашъ назѡръ каже, оже и се ѥ заиво.
Не зовсім зрозумів, що маєте на увагє. Але іншого, більш елегантного способу теоретично обгрунтувати і тим самим легитимізувати в очах громадськості одночасне вживання кількох варіантів запису і звучання одного слова поки не бачу. стосовно
(officially; öffentlich) - одне іншому не заважає, адже є також поняття омоніму, яке теж можна застосувати.
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 22:47
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 22:07
Си база не обѧзъково ьме бути «синонимъ». Чому бь то не верiино (officially; öffentlich) обуправи говѡрьни твори? Але и съ тiмь, гадаѭ, самъ Вашъ назѡръ каже, оже и се ѥ заиво.
Не зовсім зрозумів, що маєте на увагє. Але іншого, більш елегантного способу легитимізувати в очах громадськості одночасне вживання кількох варіантів запису і звучання одного слова поки не бачу. стосовно (officially; öffentlich) - одне іншому не заважає,...
Хочете елегантно легитимизувати що? - аби въ одьнѡмь реченьï одьно и то самоѥ въторимоѥ слово мълвити рѡзьно? И що се буде?
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 22:47
...адже є також поняття омоніму, яке теж можна застосувати.
Якъимь чинъмь?
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 22:56
Хочете елегантно легитимизувати що? - аби въ одьнѡмь реченьï одьно и то самоѥ въторимоѥ слово мълвити рѡзьно? И що се буде?
Те і буде - правопис значно спроститься. Основне правило правопису - пиши як чуєш, як знаєш і як вмієш, вивчив в школі абетку - і починай писати, поступово вивчаючи поточний діловий стандарт мови. якщо ж якомусь чиновнику твоя писанина не до вподоби - ось тоді вже звіряйся зі словником (при чому в ньому ефір і етер - синоніми).
Цитировать
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 22:47
...адже є також поняття омоніму, яке теж можна застосувати.
Якъимь чинъмь?
Щоб пояснити різницю між тим же oficially и oeffentlich.
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 22:56
Хочете елегантно легитимизувати що? - аби въ одьнѡмь реченьï одьно и то самоѥ въторимоѥ слово мълвити рѡзьно? И що се буде?
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 23:00
Те і буде - правопис значно спроститься. Основне правило правопису - пиши як чуєш, якщо ж якомусь чиновнику твоя писанина не до вподоби - ось тоді вже звіряйся зі словником (при чому в ньому ефір і етер - синоніми).
Дьли Васъ симь правописъ буде льжь
(*ligiush), аче вънėмь наплодити по кѡлька рѡзьнъихъ чинѡвъ пьсанья того самого слова? Невъже сми ьно самъ тутъ, хъто не розумiѥ логикѫ сёго?
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 23:08
Дьли Васъ симь правописъ буде льжь (*ligiush), аче вънėмь наплодити по кѡлька рѡзьнъихъ чинѡвъ пьсанья того самого слова? Невъже сми ьно самъ тутъ, хъто не розумiѥ логикѫ сёго?
Не думаю, що відбудеться якась катастрофа. Якщо люди хочуть порозумітися - вони порозуміються, зате ніхто не матиме права морочити людям голову і нервувати, прискіпуючись до кожної коми. До речі, по моїм даним, де-факто в розвинених країнах немає такого пієтету до літературного стандарту, це характерно саме для центральноєвразійців пострадянської епохи. Норми правопису там швидше розглядаються як рекомендація, аніж як єдине можливе рішення.
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 23:00
Щоб пояснити різницю між тим же oficially и oeffentlich.
То бi просто перекладъ слова «верiинъ» до ѧгльщизны и нiмьщизны.
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 23:14
До речі, по моїм даним, де-факто в розвинених країнах немає такого пієтету до літературного стандарту, це характерно саме для центральноєвразійців пострадянської епохи. Норми правопису там швидше розглядаються як рекомендація, аніж як єдине можливе рішення.
Се, скорiи, до иньшеѥ речи. То-бь-то, дана въ Васъ бути могѫть, але Вы ѧ трохы невiрьно тълкуѥте.
на всяк випадок нагадую вам, що я прихильник теорії загальнолюдської мови з численною кількістю говірок у вигляді тих чи інших ділових і побутових мов світу, які виникають і зникають, змінюються і стверджуються в процесі історичного поступу людства. шукаю способи найбільш простого опису цієї мови. в процесі цього якраз і виникла ідея про синоніми.
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 23:23
на всяк випадок нагадую вам, що я прихильник теорії загальнолюдської мови з численною кількістю говірок у вигляді тих чи інших ділових і побутових мов світу, які виникають і зникають, змінюються і стверджуються в процесі історичного поступу людства. шукаю способи найбільш простого опису цієї мови. в процесі цього якраз і виникла ідея про синоніми.
Ьме се якоси помочи?
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 23:27
Ьме се якоси помочи?
якщо розглядати загальнолюдську мову, то це по суті та сама мова з лексикою, фонетикою, словотвором. але як з таких позицій классифікувати скажімо наявність схожих слів з різних мов (діалектів загальнолюдської), типу компьютер і computer. як варіанти одного слова? але це вводить нові незручності і ускладнює теоретичний опис мови, перенесення на неї загальновідомих закономірностей мов-діалектів. а ось якщо визначитися, що це синоніми - то питання відпадають - в т.ч. з тим чи можна їх вживати в рамках одного речення чи абзацу (адже синоніми - можна).
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:27
все частіше чую на тв "віншувати" вибачте але більшість східних украінців не дуже розуміє що це таке, зараз модно засмічувати мову словами незрозумілими для більшості українців?
Я таке слово у білоруській чув там воно означає "вітати"
Цитата: Python от сентября 9, 2012, 15:36
Цитата: Sirko от сентября 9, 2012, 08:04
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:35
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
Як російською говорять, то нічого, а вчув десь одне польське слово, то ґвалт??!!
Ну, насправді останні років 10-20 частіше спостерігаються гоніння на русизми, у т.ч. й засвоєні літературною мовою. Найцікавіше, що як людина говорить просто російською, це сприймається нормально, а як десь в українській мові комусь почується щось схоже русизм, тут зразу піднімають такий ґвалт...
Ну це якраз зрозуміло. Білінгви як правило найсильніш слідкують за тим щоб коди у голові не перемішувались.
Цитата: Python от сентября 9, 2012, 18:16
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 18:10
Ну напр. коли люди годинами з піною у рта сперечаються як правильно - Европа чи Європа, етер чи ефір, замість того щоб напр. просто визнати ці слова синонімами.
Що в «Европі» чи «етері» українського? Я бачу лише закос під західноєвропейські мовні штампи. Проекція «європейської мрії» на українську мову, а зовсім не прагнення щось там законсервувати для нащадків.
До речі не могли б підказати де в якій його праці ті гарні слова Огієнка проти текання які Русанівський цитував?
Цитата: serge-kazak от сентября 10, 2012, 00:16
Цитата: Elischua от сентября 9, 2012, 23:27
Ьме се якоси помочи?
якщо розглядати загальнолюдську мову, то це по суті та сама мова з лексикою, фонетикою, словотвором. але як з таких позицій классифікувати ( :-\) скажімо наявність схожих слів з різних мов (діалектів загальнолюдської), типу компьютер і computer. як варіанти одного слова? але це вводить нові незручності і ускладнює теоретичний опис мови, перенесення на неї загальновідомих закономірностей мов-діалектів. а ось якщо визначитися, що це синоніми - то питання відпадають - в т.ч. з тим чи можна їх вживати в рамках одного речення чи абзацу (адже синоніми - можна).
Загалѡмь, дива мысль.
Цитата: Pawlo от сентября 10, 2012, 00:37
Ну це якраз зрозуміло. Білінгви як правило найсильніш слідкують за тим щоб коди у голові не перемішувались.
звідки ви таке взяли? :???
Цитата: serge-kazak от сентября 10, 2012, 02:01
Цитата: Pawlo от сентября 10, 2012, 00:37
Ну це якраз зрозуміло. Білінгви як правило найсильніш слідкують за тим щоб коди у голові не перемішувались.
звідки ви таке взяли? :???
Людина мiръкуѥ, чому ни?
Цитата: Elischua от сентября 10, 2012, 00:46
Загалѡмь, дива мысль.
для тих, хто не боїться суржика - це взагалі відкриття. :donno: а ще дуже зручно використовувати при розмові на близькоспоріднених іноземних мовах, напр. ви пам'ятаєте, що в іспанській є таке слово як в італійській, але саме слово не пам'ятаєте - то вживаєте італійське (як синонім). для того хто звик вчитися "говорити правильно" це "неправильно", але в житті працює. :yes:
Цитата: Elischua от сентября 10, 2012, 02:04
Цитата: serge-kazak от сентября 10, 2012, 02:01
Цитата: Pawlo от сентября 10, 2012, 00:37
Ну це якраз зрозуміло. Білінгви як правило найсильніш слідкують за тим щоб коди у голові не перемішувались.
звідки ви таке взяли? :???
Людина мiръкуѥ, чому ни?
ну ось я білінгв - українська і російська, напрягає, коли починають до мови підвищені вимоги виставляти. проти змішання мов навпаки - нічого поганого не маю. отже гіпотеза невірна, хоча б частинних випадках. :donno:
Цитата: serge-kazak от сентября 10, 2012, 02:05
Цитата: Elischua от сентября 10, 2012, 00:46
Загалѡмь, дива мысль.
для тих, хто не боїться суржика - це взагалі відкриття. :donno: а ще дуже зручно використовувати при розмові на близькоспоріднених іноземних мовах, напр. ви пам'ятаєте, що в іспанській є таке слово як в італійській, але саме слово не пам'ятаєте - то вживаєте італійське (як синонім). для того хто звик вчитися "говорити правильно" це "неправильно", але в житті працює. :yes:
Попри завiдомѫ дивѡсть съмысла Вашого намета, хътiлъ бимь ьще застеречи Вы въ тѡмь, оже нерiдъко така ниби тотожьна слова несѫть рѡзьнъ смыслъ по рѡзьнахъ мълвехъ. Тому, не достане, hи Вы кажете, не пѡмьня слово вън одьнi мълви, застѫпити ѥ «тотожьникѡмь» ьз иньшѥ мълве – ѡнъ може просто значити дещо hеть ѡтъмiньно, hи осе низозėмьскы
bellen значить «кликати [по телефону]», колиже нiмьскы
bellen ѥ «лати (о пьсiхъ)» - hеть не синоними.
Цитата: serge-kazak от сентября 10, 2012, 02:07
ну ось я білінгв - українська і російська, напрягає, коли починають до мови підвищені вимоги виставляти. проти змішання мов навпаки - нічого поганого не маю. отже гіпотеза невірна, хоча б частинних випадках. :donno:
До самыѥ мълве вымогы не могѫть бути "завышены".
Чи ѥ мѡжьливо «
ѧти щось доброѥ проти чомусь»?
Цитата: Elischua от сентября 10, 2012, 00:48
Цитата: Pawlo от сентября 10, 2012, 00:41
текання
:what:
Я так зрозумів, мова йшла про передачу ѳ як т (
Атени, Теби, міт замість
Афіни, Фіви, міф).
Цитата: Elischua от сентября 10, 2012, 03:18
Попри завiдомѫ дивѡсть съмысла Вашого намета, хътiлъ бимь ьще застеречи Вы въ тѡмь, оже нерiдъко така ниби тотожьна слова несѫть рѡзьнъ смыслъ по рѡзьнахъ мълвехъ. Тому, не достане, hи Вы кажете, не пѡмьня слово вън одьнi мълви, застѫпити ѥ «тотожьникѡмь» ьз иньшѥ мълве – ѡнъ може просто значити дещо hеть ѡтъмiньно, hи осе низозėмьскы bellen значить «кликати [по телефону]», колиже нiмьскы bellen ѥ «лати (о пьсiхъ)» - hеть не синоними.
так, я задумувався над цим. в пропонованій концепції такі слова зі слів з різним смислом перетворюються на і розглядаються як багатозначні. Тобто телефон беллить може мати відтінки значень - телефон дзвонить і телефон гавкає.
Цитата: Elischua от сентября 10, 2012, 03:29
Чи ѥ мѡжьливо «ѧти щось доброѥ проти чомусь»?
можна "мати добре за щось" або розглядати слово "проти" в сенсі "у відношенні до".
стосовно білінгв, мене засмучують подібні поглєди:
Цитата: Pawlo от сентября 10, 2012, 00:37
Ну це якраз зрозуміло. Білінгви як правило найсильніш слідкують за тим щоб коди у голові не перемішувались.
Цитата: Pawlo от сентября 10, 2012, 00:37
Ну це якраз зрозуміло. Білінгви як правило найсильніш слідкують за тим щоб коди у голові не перемішувались.
труЪ-білінгвам не треба стежити, вони на автоматі ніфіґа не змішують.
Цитата: Conservator от сентября 10, 2012, 15:16
Цитата: Pawlo от сентября 10, 2012, 00:37
Ну це якраз зрозуміло. Білінгви як правило найсильніш слідкують за тим щоб коди у голові не перемішувались.
труЪ-білінгвам не треба стежити, вони на автоматі ніфіґа не змішують.
Залежить від мовної практики. Щоб не змішувати на автоматі, треба побути якийсь час у чистому україномовному та чистому російськомовному середовищі. Якщо ж у навколишньому мовному середовищі присутнє змішання мов, білінгв так чи інакше засвоїть цю суміш і або прийме як належне, або свідомо силкуватиметься викорінити, в залежності від власних уявлень про те, якою має бути мова. Відома рекомендація з виховання білінгвів, коли один із батьків розмовляє однією мовою, а другий — другою, так само не гарантує, що дитина не плутатиме мов: багатьом людям важко не перемикатись, коли в їх присутності хтось говорить іншою мовою (особливо це стосується україномовних), та й просто легко збитись на рівні окремих слів — відповідно, юний білінгв засвоїть і всі ці збої та перемикання.
Цитата: Conservator от сентября 8, 2012, 12:56
Цитата: DarkMax2 от сентября 7, 2012, 12:50
а її прізвище, напевно, Ду́рак. ;D Такий наголос в прізвищах взагалі не буває, наскільки я знаю: чи на -е́нко, чи зберігає наголос базового слова.
у полтавському діялекті (і, відповідно, СУЛМ) у прізвищах на -енко (крім випадків, коли перед -енко збіг приголосних) наголос падає на "е". у випадках зі збігом приголосних у корені - так, як у слові, з якого утворено прізвище. у инших діялектах буває инакше.
тобто в літературній - Герасиме́нко, але в діялектах може бути і Гера́сименко. І, знов таки, що стосується прізвищ - то тут наголос може традиційно зміщуватися і кожна конкретна людина має право наполягати, аби саме в її випадку читали не так, як може бути прийнято в СУЛМ.
А Гераси́менко - то настільки відверте викривлення, що ну його нехай :) не буває такого.
виняток - Шевченко (хоча, особисто знаю принаймні двох людей, не родичів одне одному, які кажуть, що їхнє прзвище не Шевче́нко, а Ше́вченко, бо так у сім'ї зажди казали).
:+1: Рідко ми згодні.
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:27
все частіше чую на тв "віншувати" вибачте але більшість східних украінців не дуже розуміє що це таке, зараз модно засмічувати мову словами незрозумілими для більшості українців?
Чим "вітати" погане?
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:35
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
кр
евний ще чую часто - полонізм явний (пол. крев). Чим кровний погане? Ох же ж, журналюги!
Цитата: Python от сентября 9, 2012, 15:30
Цитата: Conservator от сентября 8, 2012, 21:40
"кобіта" якраз доволі вживане, навіть у Києві від негаличан усе частіше чую.
Від негаличан — навряд. Хіба що в рамках віри в міф, що справжня українська мова — тільки у Львові.
:+1:
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 15:35
Цитата: Sirko от сентября 9, 2012, 08:04
Типова російська провокація.
не факт. це цілком можуть бути свої ж східняки, які недолюблюють западенців за їх нинішню духовну експансію в мові, історії, культурі, вірі і звичаях, підсвідомо розглядаючи їх як "чужий елемент", "агентів заходу". :???
:+1:
Цитата: Python от сентября 9, 2012, 18:16
Цитата: serge-kazak от сентября 9, 2012, 18:10
Ну напр. коли люди годинами з піною у рта сперечаються як правильно - Европа чи Європа, етер чи ефір, замість того щоб напр. просто визнати ці слова синонімами.
Що в «Европі» чи «етері» українського? Я бачу лише закос під західноєвропейські мовні штампи. Проекція «європейської мрії» на українську мову, а зовсім не прагнення щось там законсервувати для нащадків.
Латино-польська традиція це ж так по-європейськи!
Щодо полонізмів та русизмів в сучасній укр.мові, то відношення до них базується на особистій ідентифікації реціпієнта.
В польскій мові є чудове слово для означення самовпевненої неосвіченої людини -ігнорант, та от огульна критика вживання запозичених слів на підставі- бо в нас так не говорять, відгонить саме ігноранцією.
П.С. Це мені нагадало недавню хвилю "нєгодованія" яку підняли русофони на одному форумі з приводу скорочення "зарах." яке напевно вперше у житті почули з телеекрану :)
Проблема не у полонізмах чи русизмах, а у незасвоєних/неадаптованих/необґрунтованих запозиченнях.
Так кровний (від. укр. кров) замінюємо на польське кревний, бо бач співпало з російською.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 13:05
Проблема не у полонізмах чи русизмах, а у незасвоєних/неадаптованих/необґрунтованих запозиченнях.
Так кровний (від. укр. кров) замінюємо на польське кревний, бо бач співпало з російською.
Хто має визначати обгрунтованість на вашу думку?
Чи академічного словника недостатньо?
http://sum.in.ua/s/krevnyj
Можна ще і Грінчека попитати
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24618-krevnyj.html
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:10
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 13:05
Проблема не у полонізмах чи русизмах, а у незасвоєних/неадаптованих/необґрунтованих запозиченнях.
Так кровний (від. укр. кров) замінюємо на польське кревний, бо бач співпало з російською.
Хто має визначати обгрунтованість на вашу думку?
Чи академічного словника недостатньо?
http://sum.in.ua/s/krevnyj
логіка ;)
Логіка русофонів кардинально не відрізняється від жіночої :green:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24617-krevavyj.html#show_point
Ви ще оце проаналізуйте про всяк випадок, а тоді робіть висновки про полонізми
ЦитироватьКревавийи пр. = крівавий и пр. кревне и кревно,, нар. До кроваваго пота, усердно; очень сильно. Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите. Харьк. Роби кревно і ходи певно. Ном. № 9965. Почав гірко і кревно ридати. Мир. Пов. І. 162.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:15
Логіка русофонів кардинально не відрізняється від жіночої :green:
і де ж помилки?
Ось вам поле для діяльності:приведіть до милого вашому вуху стану ці прислів"я/
Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите.
Роби кревно і ходи певно.
Ліричний відступ:
Вчора з своїми 3 класниками виконував домашнє завдання з читання
В Читайлику треба було визначити значення фразеологізмів зі словом ніс.
Водити за носа, Задирати носа, Залишити з носом, Крутити носом, Втерти носа
І в мене виникло питання наскільки обгрунтоване введення в обіг русофонських конструкцій "Задирати носа" та "Залишити з носом" :???
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:10
Чи академічного словника недостатньо?
http://sum.in.ua/s/krevnyj
З приміткою «розмовне», однак (а в деяких значеннях — і застаріле). Звісно, з розмовним характером слова можна посперечатися (особисто мені воно здається скоріш книжним/архаїчним, ніж розмовним), але це вже привід поставити під сумнів стилістичну правильність мови журналістів, що його вживають.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:26
Ось вам поле для діяльності:приведіть до милого вашому вуху стану ці прислів"я/
Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите.
Роби кревно і ходи певно.
Пісні, прислів'я та вірші чхають на мовні норми прози.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:32
Водити за носа, Задирати носа, Залишити з носом, Крутити носом, Втерти носа
Кого/що... :umnik:
ЦитироватьКРОВ
кровина, жм. крівця, юха, юшка, руда, мазка, пасока, калинка, б. з. крів; (із сл. моя) нащадок, покоління; (гаряча) вдача, темперамент, норов, характер; П. кроволиття, кровопролиття.
Як можна бачити слово кревний утворене від слова "крів", а не від польського "krew" як дехто тут вважає.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 13:32
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:10
Чи академічного словника недостатньо?
http://sum.in.ua/s/krevnyj
З приміткою «розмовне», однак (а в деяких значеннях — і застаріле). Звісно, з розмовним характером слова можна посперечатися (особисто мені воно здається скоріш книжним/архаїчним, ніж розмовним), але це вже привід поставити під сумнів стилістичну правильність мови журналістів, що його вживають.
:+1: Підтримую.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 12:50
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:35
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
кревний ще чую часто - полонізм явний (пол. крев). Чим кровний погане? Ох же ж, журналюги!
А от цікаво: чи можлива в рамках української мови форма «крівний»? Принаймні в двох споріднених словах аналогічний перехід голосної відбувся: «крівця», «крів'яний»...
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:39
ЦитироватьКРОВ
кровина, жм. крівця, юха, юшка, руда, мазка, пасока, калинка, б. з. крів; (із сл. моя) нащадок, покоління; (гаряча) вдача, темперамент, норов, характер; П. кроволиття, кровопролиття.
Як можна бачити слово кревний утворене від слова "крів", а не від польського "krew" як дехто тут вважає.
Шо скаже пан Пифон з приводу чергування і/е на місці о? :umnik:
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:39
Як можна бачити слово кревний утворене від слова "крів", а не від польського "krew" як дехто тут вважає.
З чим тоді пов'язане повернення до «е» в закритому складі?
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 13:40
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 12:50
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:35
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
кревний ще чую часто - полонізм явний (пол. крев). Чим кровний погане? Ох же ж, журналюги!
А от цікаво: чи можлива в рамках української мови форма «крівний»? Принаймні в двох споріднених словах аналогічний перехід голосної відбувся: «крівця», «крів'яний»...
Думаю ні, бо
по-перше: чергування зумовлене не просто закритим складом, а закритим кластером складом,
по-друге: тут опирається етимологія (кровь), а ь таки голосна. Дивно, але етимологія таки впливає на чергування.
Що далі? Любівні/любевні втіхи?
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 13:38
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:26
Ось вам поле для діяльності:приведіть до милого вашому вуху стану ці прислів"я/
Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите.
Роби кревно і ходи певно.
Пісні, прислів'я та вірші чхають на мовні норми прози.
Переважно в питаннях наголосів. Лексика, так чи інакше, береться з реальної мови — навряд чи народні автори прислів'їв спеціально для них винаходили неологізми.
"Задирати носа" українською буде "Дерти кирпу"
"Залишити з носом"- суто російський фразеологізм
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:49
"Задирати носа" українською буде "Дерти кирпу"
пане-козаче, може не варто виступати від імені всіх українців в таких питаннях? :???
Віз, возити але ж везти :)
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 13:43
Думаю ні, бо
по-перше: чергування зумовлене не просто закритим складом, а закритим кластером складом,
по-друге: тут опирається етимологія (кровь), а ь таки голосна.
1) Це не той тип кластеру, який працює як проста приголосна. Рівний, гамівний так само його мають.
2) Ь та ъ — напівголосні, самі по собі неспроможні зробити попередній склад відкритим.
Я б, скоріш, пояснив відсутність ікавізму в слові «кров» надто пізнім розвитком «о» в цій позиції, завдяки чому загальний процес розвику «і» його не охопив. Однак, такий перехід не є принципово неможливим, про що свідчать «крів'яний» і «крівця».
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 13:51
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:49
"Задирати носа" українською буде "Дерти кирпу"
пане-козаче, може не варто виступати від імені всіх українців в таких питаннях? :???
Казаки проти? ;)
П.С. До речі задирати носа я би міг оголосити і полонізмом, у них теж така конструкція існує :)
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 13:55
Я б, скоріш, пояснив відсутність ікавізму в слові «кров» надто пізнім розвитком «о» в цій позиції, завдяки чому загальний процес розвику «і» його не охопив. Однак, такий перехід не є принципово неможливим, про що свідчать «крів'яний» і «крівця».
якщо окрема людина чи громада (напр. якогось села) вживає слово "крів" і "крівний", а інша "кров" і "кровний", то чи не можна обидва варіанти розглядати у контексті загального, наявного і можливого, розвитку української мови?
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 13:55
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 13:43
Думаю ні, бо
по-перше: чергування зумовлене не просто закритим складом, а закритим кластером складом,
по-друге: тут опирається етимологія (кровь), а ь таки голосна.
1) Це не той тип кластеру, який працює як проста приголосна. Рівний, гамівний так само його мають.
2) Ь та ъ — напівголосні, самі по собі неспроможні зробити попередній склад відкритим.
Я б, скоріш, пояснив відсутність ікавізму в слові «кров» надто пізнім розвитком «о» в цій позиції, завдяки чому загальний процес розвику «і» його не охопив. Однак, такий перехід не є принципово неможливим, про що свідчать «крів'яний» і «крівця».
А як на вашу думку слово ревний не могло утворитися від слова кревний, внаслідок випадання к.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 13:58
якщо окрема людина чи громада (напр. якогось села) вживає слово "крів" і "крівний", а інша "кров" і "кровний", то чи не можна обидва варіанти розглядати у контексті загального, наявного і можливого, розвитку української мови?
В даному випадку, я лише висловив припущення про можливість існування такої форми — доступні мені джерела її існування не підтверджують. Якщо знаєте село, де так кажуть — будь ласка, уточніть, де саме.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 13:55
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 13:43
Думаю ні, бо
по-перше: чергування зумовлене не просто закритим складом, а закритим кластером складом,
по-друге: тут опирається етимологія (кровь), а ь таки голосна.
1) Це не той тип кластеру, який працює як проста приголосна. Рівний, гамівний так само його мають.
2) Ь та ъ — напівголосні, самі по собі неспроможні зробити попередній склад відкритим.
Я б, скоріш, пояснив відсутність ікавізму в слові «кров» надто пізнім розвитком «о» в цій позиції, завдяки чому загальний процес розвику «і» його не охопив. Однак, такий перехід не є принципово неможливим, про що свідчать «крів'яний» і «крівця».
Про кластери то я до слова. Проте тенденція на лице: кровЬ, любовЬ не перетворилися у крів та любів.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:00
А як на вашу думку слово ревний не могло утворитися від слова кревний, внаслідок випадання к.
Навряд. Ревнивий і ревнитель здаються кращими претендентами на спорідненість з ревним, а це вже не суто українська лексика, а, скоріш, загальнослов'янська, і досить давня.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:54
Віз, возити але ж везти :)
Ось тут вже справді кластер, що працює як проста приголосна.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 14:02
В даному випадку, я лише висловив припущення про можливість існування такої форми
Я до цiєї теми i слова "нарiд" нiде не чув i не бачив в книжках (якщо маються на увазi люди, громада). Тiльки "народ". А вона, як з'ясувалося, iснує...
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 14:06
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:00
А як на вашу думку слово ревний не могло утворитися від слова кревний, внаслідок випадання к.
Навряд. Ревнивий і ревнитель здаються кращими претендентами на спорідненість з ревним, а це вже не суто українська лексика, а, скоріш, загальнослов'янська, і досить давня.
Простий експеримент забираємо літеру К і зміст залишається, що ви на це?
Ми трудимося ревно, а ви знай лежма лежите.
Роби ревно і ходи певно.
Цитата: Lodur от сентября 11, 2012, 14:11
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 14:02
В даному випадку, я лише висловив припущення про можливість існування такої форми
Я до цiєї теми i слова "нарiд" нiде не чув i не бачив в книжках (якщо маються на увазi люди, громада). Тiльки "народ". А вона, як з'ясувалося, iснує...
Щаслива Ви людина. Заздрю Вам. І вибачте.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 14:02
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 13:58
якщо окрема людина чи громада (напр. якогось села) вживає слово "крів" і "крівний", а інша "кров" і "кровний", то чи не можна обидва варіанти розглядати у контексті загального, наявного і можливого, розвитку української мови?
В даному випадку, я лише висловив припущення про можливість існування такої форми — доступні мені джерела її існування не підтверджують. Якщо знаєте село, де так кажуть — будь ласка, уточніть, де саме.
Форма "крівний" судячи з гуглу, не така вже й рідка:
Цитата: http://vidomo.if.ua/index.php/pahomov/358-2012-03-20-11-26-50
«...Виводили з села» – се сама крівна сльоза, а стільки поезії!»
Цитата: http://fleet.sebastopol.ua/articles/KOZAK_U_RYaSI/
Варто наголосити на особливому ставленні А. Гончаренка до корінних жителів Аляски і прилеглих островів — алеутів, він вважав їх козаками. В своїх "Споминках" він, зокрема, пише: "Дай тільки, Боже, алеутам волю і науку, по натурі вони розумні і добрі, вони ж наші крівні... Наше общежитійне козацьке джерело — гарно й чисто збереглось на виспах в Алясці... Учений чоловік народної просвіти витолкував розумним алеутам: ви звете себе козаками і не любите москалів, що вони вас окрадали". Це можна пояснити хіба тим, що під час колонізації Аляски і прилеглих до неї островів після Камчатки Московією наприкінці XVII та у XVIII століттях в складі російських загонів було чимало українських козаків, котрі, можливо, були домінуючою і керівною силою.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:12
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 14:06
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:00
А як на вашу думку слово ревний не могло утворитися від слова кревний, внаслідок випадання к.
Навряд. Ревнивий і ревнитель здаються кращими претендентами на спорідненість з ревним, а це вже не суто українська лексика, а, скоріш, загальнослов'янська, і досить давня.
Простий експеримент забираємо літеру К і зміст залишається, що ви на це?
Ми трудимося ревно, а ви знай лежма лежите.
Роби ревно і ходи певно.
Задорництво.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 14:13І вибачте.
За що? :o Здається, ви мене нiчим не ображали.
(Мене, насправдi, i образити не так вже й легко... ;))
"Задорництво" це новітній український фразеологізм. :D
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:12
Простий експеримент забираємо літеру К і зміст залишається, що ви на це?
Ми трудимося ревно, а ви знай лежма лежите.
Роби ревно і ходи певно.
Семантичне зближення в деяких усталених виразах іще не свідчить про спорідненість схожих слів. Зрештою, «трудитися кревно» могло виникнути як результат заміни книжного малозрозумілого «ревно» на поширене в розмовній мові «кревно», з інтуїтивним поясненням «трудитись так, що аж кров тече».
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:17
"Задорництво" це новітній український фразеологізм. :D
а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"? :???
Цитата: Lodur от сентября 11, 2012, 14:17
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 14:13І вибачте.
За що? :o Здається, ви мене нiчим не ображали.
(Мене, насправдi, i образити не так вже й легко... ;))
За нарід. І не знали би цього жаху, якби не я :(
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:25
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:17
"Задорництво" це новітній український фразеологізм. :D
а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"? :???
Правильніше Задорновщина. :umnik:
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:25
а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"? ;)
Так би й мало бути, якби українська передача російських прізвищ не завернула в фонетичний суржик. Тому неактуально.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 14:23
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:12
Простий експеримент забираємо літеру К і зміст залишається, що ви на це?
Ми трудимося ревно, а ви знай лежма лежите.
Роби ревно і ходи певно.
Семантичне зближення в деяких усталених виразах іще не свідчить про спорідненість схожих слів. Зрештою, «трудитися кревно» могло виникнути як результат заміни книжного малозрозумілого «ревно» на поширене в розмовній мові «кревно», з інтуїтивним поясненням «трудитись так, що аж кров тече».
О! саме так воно і відбувалося, дякую за пояснення, бо тут деякі філологи думають, що українська мова виникла 1918 року 8-)
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 14:27
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:25
а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"? ;)
Так би й мало бути, якби українська передача російських прізвищ не завернула в фонетичний суржик. Тому неактуально.
як на мене це дуже вузьке розуміння української традиції, яка насправді є збірною солянкою. а ви один тренд возвеличуєте, а інші відкидаєте. цей спосіб мислення на жаль у нас чомусь досить поширений в усіх сферах і як на мене з одного ряду, що й випадки типу тих, коли окремі представники нинішнього покоління українців українцями визнають тільки "націоналістів", символом тільки тризуб, а мовою - тільки галицьку говірку. звідки таке відношення до інших складових?
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 14:26
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:25
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:17
"Задорництво" це новітній український фразеологізм. :D
а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"? :???
Правильніше Задорновщина. :umnik:
Фасмер каже, шо задор питомо українське слово, правда не в тому значенні :)
Цитироватьзадо́р
укр. задо́р "ссора, размолвка", в.-луж. zadora "ссора, распря"; ср. за и деру́, раздо́р, драть.
Так шо задорництво як синонім троллінгу має право на існування.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:28що українська мова виникла 1918 року 8-)
Не «українська мова», а СУЛМ. Тодi ж виникла i СРЛМ. А що не так?
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:28
О! саме так воно і відбувалося, дякую за пояснення, бо тут деякі філологи думають, що українська мова виникла 1918 року 8-)
Ну, це лише один із можливих варіантів. «Трудитися ревно» й «трудитися кревно» могли й зовсім незалежно виникнути. Кров ллється під час бою, а не мирної праці — «кревно» могло семантично розширитись у контексті «кревно воювати» («воювати й лити кров» —> «воювати, не шкодуючи сил і свого життя»), а тоді вже поширитись і на працю.
в українській мені зустрічалися також слова "задира", "задирака", "задирати", "задиратися".
Цитата: Lodur от сентября 11, 2012, 14:33
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:28що українська мова виникла 1918 року 8-)
Не «українська мова», а СУЛМ. Тодi ж виникла i СРЛМ. А що не так?
Та все так :UU:
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 14:36
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:28
О! саме так воно і відбувалося, дякую за пояснення, бо тут деякі філологи думають, що українська мова виникла 1918 року 8-)
Ну, це лише один із можливих варіантів. «Трудитися ревно» й «трудитися кревно» могли й зовсім незалежно виникнути.
ревно, ревний, ревнивий, ревнитель, ревнувати, рівняти, рівнятися, розрівнювати, ровний (спокійний).
Така думка виникла у мене, що люди які протестують проти вживання полонізму "кобіта", якось зовсім спокійно сприймають своє майже рідне "тьолка" хоча ні те, ні це не українське ні разу :)
Цитата: Lodur от сентября 11, 2012, 14:33
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:28що українська мова виникла 1918 року 8-)
Не «українська мова», а СУЛМ. Тодi ж виникла i СРЛМ. А що не так?
можливо правильніше казати не виникла, а був прийнятий (стандарт) на відповідному державному рівні? :???
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:42
Така думка виникла у мене, що люди які протестують проти вживання полонізму "кобіта", якось зовсім спокійно сприймають своє майже рідне "тьолка" хоча ні те, ні це не українське ні разу :)
Популяризуйте расову телку.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:41
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 14:36
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:28
О! саме так воно і відбувалося, дякую за пояснення, бо тут деякі філологи думають, що українська мова виникла 1918 року 8-)
Ну, це лише один із можливих варіантів. «Трудитися ревно» й «трудитися кревно» могли й зовсім незалежно виникнути.
ревно, ревний, ревнивий, ревнитель, ревнувати, рівняти, рівнятися, розрівнювати, ровний (спокійний).
Пан козако-задорніст?
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:42
Така думка виникла у мене, що люди які протестують проти вживання полонізму "кобіта", якось зовсім спокійно сприймають своє майже рідне "тьолка" хоча ні те, ні це не українське ні разу :)
ну не зовсім, у багатьох народів (в т.ч. у слов'ян, тюрків, арабів) є порівняння дітей і незрілих молодих людей (в т.ч. дівчат) з телятами, українці не виняток, згадайте:
Цитировать
воно дурне як теля
Цитата: http://www.uspih.lviv.ua/a_prikm.html
Мету візиту прагнули завуалювати різними жартами-примовками. "У вас - товар, у нас - купець" або "У вас теличка. Хочемо купити", або чи "Не заблукала наша теличка, чи не у вас вона" і ін.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 14:45
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:42
Така думка виникла у мене, що люди які протестують проти вживання полонізму "кобіта", якось зовсім спокійно сприймають своє майже рідне "тьолка" хоча ні те, ні це не українське ні разу :)
Популяризуйте расову телку.
Ялівка чули? 8-)
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:48
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:42
Така думка виникла у мене, що люди які протестують проти вживання полонізму "кобіта", якось зовсім спокійно сприймають своє майже рідне "тьолка" хоча ні те, ні це не українське ні разу :)
ну не зовсім, у багатьох народів (в т.ч. у слов'ян, тюрків, арабів) є порівняння телят з дітьми і незрілими молодими людьми (в т.ч. дівчатами), українці не виняток, згадайте:
Цитировать
воно дурне як теля
Цитата: http://www.uspih.lviv.ua/a_prikm.html
Мету візиту прагнули завуалювати різними жартами-примовками. "У вас - товар, у нас - купець" або "У вас теличка. Хочемо купити", або чи "Не заблукала наша теличка, чи не у вас вона" і ін.
Яке має відношення українська теличка до російської тьолки, поясніть?
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:50
Яке має відношення українська теличка до російської тьолки, поясніть?
це однокореневі слова з різних регіонів Великої Русі і її регіональних мов. :yes:
p.s. до речі, сучасні україномовні сайти сороміцького змісту теж вживають слово "теличка" як відповідник наведеного російського слова, коли шукав вищенаведені приклади, гугл видавав чимало подібних посилань.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:50
Яке має відношення українська теличка до російської тьолки, поясніть?
:o не прикидайтеся дурнем.
Нє, ну я ж казав - тьолка для них рідна :D
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:31
як на мене це дуже вузьке розуміння української традиції, яка насправді є збірною солянкою. а ви один тренд возвеличуєте, а інші відкидаєте. цей спосіб мислення на жаль у нас чомусь досить поширений в усіх сферах і як на мене з одного ряду, що й випадки типу тих, коли окремі представники нинішнього покоління українців українцями визнають тільки "націоналістів", символом тільки тризуб, а мовою - тільки галицьку говірку. звідки таке відношення до інших складових?
До чого тут збірна солянка і Ваша пропаганда ненависті до «націоналістів»? Насьогодні в українській мові повна адаптація російських прізвищ (з ікавізмом та іншими наворотами) не практикується — причому, це стосується навіть тих регіонів, де поширені власні прізвища на -ів (ну не кажуть у нас Солов'їв та Хлібників замість Соловйов та Хлєбников). Хоча така адаптація в рамках укрїнської мови виглядала б більш ніж логічно.
до речі, цікаво, чи можуть слова "теличка", "телити" ("Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять"), "отелятися" розглядатися як однокореневі до слів "тіло", "натільний", "тілогрійка"?
А ще є пчьолка, йолка та інші "питомо українські" слова які існують тільки в уяві русофонів і відсутні в словниках. ;D
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:51
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:50
Яке має відношення українська теличка до російської тьолки, поясніть?
це однокореневі слова з різних регіонів Великої Русі і її регіональних мов. :yes:
p.s. до речі, сучасні україномовні сайти сороміцького змісту теж вживають слово "теличка" як відповідник наведеного російського слова, коли шукав вищенаведені приклади, гугл видавав чимало подібних посилань.
Половина з них перекладається гуглом з російської чи англійської через російську — ймовірно, звідси й усі ці кальки.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:00
до речі, цікаво, чи можуть слова "теличка", "телити" ("Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять"), "отелятися" розглядатися як однокореневі до слів "тіло", "натільний", "тілогрійка"?
1) ѣ, е — не одне й те ж.
2) не дуже уявляю, який між цими коренями семантичний зв'язок може бути, якщо вони справді споріднені. Який зв'язок між тілом і великою рогатою худобою, окрім схожості слів для їх позначення?
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 14:59
Цитировать
Цитировать
Цитировать
а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"? ;)
Так би й мало бути, якби українська передача російських прізвищ не завернула в фонетичний суржик. Тому неактуально.
як на мене це дуже вузьке розуміння української традиції, яка насправді є збірною солянкою. а ви один тренд возвеличуєте, а інші відкидаєте. цей спосіб мислення на жаль у нас чомусь досить поширений в усіх сферах і як на мене з одного ряду, що й випадки типу тих, коли окремі представники нинішнього покоління українців українцями визнають тільки "націоналістів", символом тільки тризуб, а мовою - тільки галицьку говірку. звідки таке відношення до інших складових?
До чого тут збірна солянка і Ваша пропаганда ненависті до «націоналістів»? Насьогодні в українській мові повна адаптація російських прізвищ (з ікавізмом та іншими наворотами) не практикується — причому, це стосується навіть тих регіонів, де поширені власні прізвища на -ів (ну не кажуть у нас Солов'їв та Хлібників замість Соловйов та Хлєбников). Хоча така адаптація в рамках укрїнської мови виглядала б більш ніж логічно.
де ви тут це побачили? мені особисто все одно як людина зветься - "козак", "комуніст" чи "націоналіст" - для мене важливіше якої саме позиції вона тримається і які речі вона пропонує по суті, наскільки ця людина людяна, адекватна і справедлива. те, що людина називає себе "націоналістом", "комуністом" чи "козаком" (в т.ч. у старі часи) не виправдовує її неадекватність чи чужоненавидництво.
а стосовно прізвищ, я звернув вашу увагу, що прізвища з закінченням на "-ов" також цілком можуть розглядатись як староруські і нативні україноруські конструкти, не лише на "-ів".
Івасик-Телесик=Івашка-Тєлок :)
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:09
Івасик-Телесик=Івашка-Тєлок :)
Тоді вже Івашка-Тєляшка або Ванютка-Тєлятко, хоч не факт, що "Телесик" і "теля" однокорневі слова.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:00
до речі, цікаво, чи можуть слова "теличка", "телити" ("Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять"), "отелятися" розглядатися як однокореневі до слів "тіло", "натільний", "тілогрійка"?
Тело через ять, ять в ё очень редко переходит. В тёлке ять? Не думаю.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:31
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 14:26
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:25
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:17
"Задорництво" це новітній український фразеологізм. :D
а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"? :???
Правильніше Задорновщина. :umnik:
Фасмер каже, шо задор питомо українське слово, правда не в тому значенні :)
Цитироватьзадо́р
укр. задо́р "ссора, размолвка", в.-луж. zadora "ссора, распря"; ср. за и деру́, раздо́р, драть.
Так шо задорництво як синонім троллінгу має право на існування.
Зверніть увагу, що не задір :green:
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:14
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:31
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 14:26
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:25
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:17
"Задорництво" це новітній український фразеологізм. :D
а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"? :???
Правильніше Задорновщина. :umnik:
Фасмер каже, шо задор питомо українське слово, правда не в тому значенні :)
Цитироватьзадо́р
укр. задо́р "ссора, размолвка", в.-луж. zadora "ссора, распря"; ср. за и деру́, раздо́р, драть.
Так шо задорництво як синонім троллінгу має право на існування.
Зверніть увагу, що не задір :green:
Задірництво це суто ваші фантазії, так що смієтеся з себе :)
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:15
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:11
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:01
А ще є пчьолка
пчёлка=бџёлка :umnik: питомо.
СУЛМ?
У даному випадку тут орфографічна різниця, а не лексична. Вважайте це спотвореною вимовою, як на заході.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:12
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:00
до речі, цікаво, чи можуть слова "теличка", "телити" ("Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять"), "отелятися" розглядатися як однокореневі до слів "тіло", "натільний", "тілогрійка"?
Тело через ять, ять в ё очень редко переходит. В тёлке ять? Не думаю.
ну а більш давні часи, коли ятей ще не існувало? адже "теля" цілком можна розглядати як слово зі значенням "тіло" (жива біомасса). до речі чи може бути, що "тіло" і "тло" - однокореневі?
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:18
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:15
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:11
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:01
А ще є пчьолка
пчёлка=бџёлка :umnik: питомо.
СУЛМ?
У даному випадку тут орфографічна різниця, а не лексична. Вважайте це спотвореною вимовою, як на заході.
одразу згадався усталений набір - "бджола" поряд з "бджілка"
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:17
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:14
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:31
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 14:26
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:25
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:17
"Задорництво" це новітній український фразеологізм. :D
а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"? :???
Правильніше Задорновщина. :umnik:
Фасмер каже, шо задор питомо українське слово, правда не в тому значенні :)
Цитироватьзадо́р
укр. задо́р "ссора, размолвка", в.-луж. zadora "ссора, распря"; ср. за и деру́, раздо́р, драть.
Так шо задорництво як синонім троллінгу має право на існування.
Зверніть увагу, що не задір :green:
Задірництво це суто ваші фантазії, так що смієтеся з себе :)
На жаль, не мої. Он у вікі відкіт вигадали. Гармати безвідкатні, а процес - відкіт. І до чого тут коти? Ікавізм у свідомістських руках - зло.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:18
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:15
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:11
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:01
А ще є пчьолка
пчёлка=бџёлка :umnik: питомо.
СУЛМ?
У даному випадку тут орфографічна різниця, а не лексична. Вважайте це спотвореною вимовою, як на заході.
На заході чого?
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:20
На жаль, не мої. Он у вікі відкіт вигадали. Гармати безвідкатні, а процес - відкіт. І до чого тут коти? Ікавізм у свідомістських руках - зло.
україноруська Вікіпедія чи не з самого початку в руках національно-суперсвідомих. постійні бани на тему козаків як вільних людей, української історії періоду СРСР і царства Ординського. як мінімум для частини тих хто там заправляє - подібні теми болюче місце. і взагалі, ратуючи за якість статей (в їх розумінні) вони скорочують темпи їх приросту, перешкоджаючи розвою україномовної вікі-енциклопедистики, забюрократизовуючи її до неможливості. боротьба зі "сурджиком" - показова.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:08
а стосовно прізвищ, я звернув вашу увагу, що прізвища з закінченням на "-ов" також цілком можуть розглядатись як староруські і нативні україноруські конструкти, не лише на "-ів".
Не все давньоруське є давньоукраїнським. Прізвища на -ов та -ів розвинулись із спільної словотвірної моделі, але -ів — результат розвитку цієї моделі в українських діалектах, тоді як -ов — переважно результат запозичення з російської та інших слов'янських мов у новий час, коли межі слов'янських мов вже були досить чітко окреслені.
Звичайно, є ще українські діалекти, де ікавізм не розвинувся —там цілком може бути -ов, -ув, -üв. З моєї точки зору, було б доречно при передачі цих діалектів в рамках нормативної вимови вирівнювати рефлекси
ô до
і, а при адаптації загальноукраїнських слів до діалектної вимови — навпаки, вирівнювати літературне
i, що походить з
o, до того рефлексу, який відповідає кожному конкретному діалектові. Щось подібне існує в сербохорватській мові, де існує декілька варіантів вимови (екавська, єкавська і т.д.), змішувати які в межах одного тексту (чи мови однієї людини) не заведено.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:22
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:20
На жаль, не мої. Он у вікі відкіт вигадали. Гармати безвідкатні, а процес - відкіт. І до чого тут коти? Ікавізм у свідомістських руках - зло.
україноруська Вікіпедія вже давно в руках національно-суперсвідомих. постійні бани на тему козаків як вільних людей, української історії періоду СРСР і царства Ординського. як мінімум для частини тих хто там заправляє - подібні теми болюче місце.
Тут є один дописувач вікі з антагоністичного табору, якось він хотів видалити "мамутів" :)
Так шо все врівноважується 8-)
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:22
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:20
На жаль, не мої. Он у вікі відкіт вигадали. Гармати безвідкатні, а процес - відкіт. І до чого тут коти? Ікавізм у свідомістських руках - зло.
україноруська Вікіпедія вже давно в руках національно-суперсвідомих. постійні бани на тему козаків як вільних людей, української історії періоду СРСР і царства Ординського. як мінімум для частини тих хто там заправляє - подібні теми болюче місце.
Та я б вас теж забанив би за ваших козаків всюдисущих. 8-) Хоч і не національно-суперсвідомий.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:21
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:18
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:15
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:11
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:01
А ще є пчьолка
пчёлка=бџёлка :umnik: питомо.
СУЛМ?
У даному випадку тут орфографічна різниця, а не лексична. Вважайте це спотвореною вимовою, як на заході.
На заході чого?
Заходу ж свідомі люди прощають усілякі укання та інші спотворення ;)
На заході України.
Цитата: LUTS от сентября 11, 2012, 15:26
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:22
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:20
На жаль, не мої. Он у вікі відкіт вигадали. Гармати безвідкатні, а процес - відкіт. І до чого тут коти? Ікавізм у свідомістських руках - зло.
україноруська Вікіпедія вже давно в руках національно-суперсвідомих. постійні бани на тему козаків як вільних людей, української історії періоду СРСР і царства Ординського. як мінімум для частини тих хто там заправляє - подібні теми болюче місце.
Та я б вас теж забанив би за ваших козаків всюдисущих. 8-) Хоч і не національно-суперсвідомий.
Згоден.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:20
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:18
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:15
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:11
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:01
А ще є пчьолка
пчёлка=бџёлка :umnik: питомо.
СУЛМ?
У даному випадку тут орфографічна різниця, а не лексична. Вважайте це спотвореною вимовою, як на заході.
одразу згадався усталений набір - "бджола" поряд з "бджілка"
бджола, бджоли — відкритий склад, бджілка, бджіл — закритий.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:25
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:22
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:20
На жаль, не мої. Он у вікі відкіт вигадали. Гармати безвідкатні, а процес - відкіт. І до чого тут коти? Ікавізм у свідомістських руках - зло.
україноруська Вікіпедія вже давно в руках національно-суперсвідомих. постійні бани на тему козаків як вільних людей, української історії періоду СРСР і царства Ординського. як мінімум для частини тих хто там заправляє - подібні теми болюче місце.
Тут є один дописувач вікі з антагоністичного табору, якось він хотів видалити "мамутів" :)
Так шо все врівноважується 8-)
А Ви перший мамутар на селі :P
То шо, тоді русофони=тру українці? :o
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 15:27
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:20
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:18
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:15
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:11
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:01
А ще є пчьолка
пчёлка=бџёлка :umnik: питомо.
СУЛМ?
У даному випадку тут орфографічна різниця, а не лексична. Вважайте це спотвореною вимовою, як на заході.
одразу згадався усталений набір - "бджола" поряд з "бджілка"
бджола, бджоли — відкритий склад, бджілка, бджіл — закритий.
воріженьки/вороженьки :P
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:28
То шо, тоді русофони=тру українці? :o
тру давно вже поховані :'(
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:26
Заходу ж свідомі люди прощають усілякі укання та інші спотворення ;)
Спучатку було їдне укання, все начче - спутвориннє! ::)
Цитата: LUTS от сентября 11, 2012, 15:31
спутвориннє! ::)
До речі, дякую росіянам за -я у кінці.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:12
Тело через ять, ять в ё очень редко переходит. В тёлке ять? Не думаю.
ѣ: в україській дає лише
і, в російській —
е (перехід в
ё буває вкрай рідко).
e: в українській дає
e (з можливим переходом в
i в закритому складі), в російській —
е, що під наголосом здебільшого переходить у
ё.
Звичайно, з цієї закономірності є винятки, але тут ми чітко бачимо, що в теляті — єсть, а в тілі — ять.
ЦитироватьЗ точки зору лексики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики), потім польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та російська мова (62 % спільної лексики)[42].
Макс раз ти так прагнеш потягнути ковдру на схід, відредагуй оце у вікі 8-)
Постав російську на перше місце.
Цитата: LUTS от сентября 11, 2012, 15:26
Та я б вас теж забанив би за ваших козаків всюдисущих. 8-) Хоч і не національно-суперсвідомий.
а ви не задумувались, що кожен, хто сприяє замовчуванню фактів і справжньої історії козацтва в даному випадку де-факто тим самим:
- підтримує людожерську байку про те, що мої і наші предки - жителі степової Української Русі XIII-XX ст, серед яких була поширена самоназва "козак" - це винятково ксенофобськоналаштовані бандюки-найманці або герої-самогубці;
- знеславлює на весь світ досить значну кількість простих, чесних і порядних людей, віруючих і чудових сім'янинів, чимало з яких взагалі ніколи в руках зброї не тримали, мешканців тих степових хуторів і містечок з яких повстала сучасна Україна, які заслуговують на повагу і добре слово не менше, а то й більше ніж інші, але які нині вже на жаль не можуть сказати слово на свій захист?
:down:
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:34
Цитата: LUTS от сентября 11, 2012, 15:26
Та я б вас теж забанив би за ваших козаків всюдисущих. 8-) Хоч і не національно-суперсвідомий.
а ви не задумувались, що замовчування фактів і справжньої історії козацтва в даному випадку означає тільки те, що ви де-факто підтримуєте цю людожерську байку про те, що мої і наші предки - жителі степової Української Русі XIII-XX ст, серед яких була поширена самоназва "козак" - це винятково ксенофобськоналаштовані бандюки-найманці або герої-самогубці, ганьблячи досить значну кількість простих, чесних і порядних людей на весь світ? :down:
Та у Вас всі козаки і отамани від Юлія Цезаря до Ніязова. Це нормально?
Повертаючись до теми Ь: Хоча він не вимовляється, він ніби є: кобзар[ь] - кобзарі (не кобзари), кобзаря (не козбара), тощо.
Тому не дивно, що любов та кров зберегли о.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:34
ЦитироватьЗ точки зору лексики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики), потім польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та російська мова (62 % спільної лексики)[42].
Макс раз ти так прагнеш потягнути ковдру на схід, відредагуй оце у вікі 8-)
Постав російську на перше місце.
:fp: російська лексика великою частиною болгаро-тюркського походження.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:34
Цитата: LUTS от сентября 11, 2012, 15:26
Та я б вас теж забанив би за ваших козаків всюдисущих. 8-) Хоч і не національно-суперсвідомий.
а ви не задумувались, що кожен, хто сприяє замовчуванню фактів і справжньої історії козацтва в даному випадку де-факто підтримує людожерську байку про те, що мої і наші предки - жителі степової Української Русі XIII-XX ст, серед яких була поширена самоназва "козак" - це винятково ксенофобськоналаштовані бандюки-найманці або герої-самогубці, просто так ганьбите досить значну кількість простих, чесних і порядних людей, віруючих і чудових сім'янинів, які заслуговують на повагу і добре слово не менше, а то й більше ніж інші, на весь світ? :down:
Справжньої історії не може існувати за визначенням. :donno:
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 15:34
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:12
Тело через ять, ять в ё очень редко переходит. В тёлке ять? Не думаю.
ѣ: в україській дає лише і, в російській — е (перехід в ё буває вкрай рідко).
e: в українській дає e (з можливим переходом в i в закритому складі), в російській — е, що під наголосом здебільшого переходить у ё.
Звичайно, з цієї закономірності є винятки, але тут ми чітко бачимо, що в теляті — єсть, а в тілі — ять.
:+1: Саме так. А ще у білоруській та польській ять перейшов у я/є, а е у ё/є та є відповідно.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:28
воріженьки/вороженьки :P
У вороженьках зійшлися разом найнезручніші моменти з правила закритого складу: загалом,
о в
оро ікавізується нерегулярно, плюс «закритовідкритий» склад перед вставною голосною, погано описаий правилом, та ще й позиція відносно наголосу дозволяє непомітно підставити туди будь-яку голосну.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 15:44
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:28
воріженьки/вороженьки :P
У вороженьках зійшлися разом найнезручніші моменти з правила закритого складу: загалом, о в оро ікавізується нерегулярно, плюс «закритовідкритий» склад перед вставною голосною, погано описаий правилом, та ще й позиція відносно наголосу дозволяє непомітно підставити туди будь-яку голосну.
ще торгівельний та торговельний є.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:40
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:34
ЦитироватьЗ точки зору лексики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики), потім польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та російська мова (62 % спільної лексики)[42].
Макс раз ти так прагнеш потягнути ковдру на схід, відредагуй оце у вікі 8-)
Постав російську на перше місце.
:fp: російська лексика великою частиною болгаро-тюркського походження.
Так я тоді не можу до кінця зрозуміти русофонські протести проти наявності в українській мові спільної з польською лексики, чи може я тупий? :donno:
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:46
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:40
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:34
ЦитироватьЗ точки зору лексики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики), потім польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та російська мова (62 % спільної лексики)[42].
Макс раз ти так прагнеш потягнути ковдру на схід, відредагуй оце у вікі 8-)
Постав російську на перше місце.
:fp: російська лексика великою частиною болгаро-тюркського походження.
Так я тоді не можу до кінця зрозуміти русофонські протести проти наявності в українській мові спільної з польською лексики, чи може я тупий? :donno:
Я вже казав: не у походженні діло. Поки журналюги будуть використовувати полонізми аналогічно варварізмам, доти будуть освічені люди боротися з цим варварством.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:45
ще торгівельний та торговельний є.
Тут лише склад перед вставною голосною, але й цього досить для плутанини. І той же наголос, що частково маскує відхилення.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:49
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:46
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:40
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:34
ЦитироватьЗ точки зору лексики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики), потім польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та російська мова (62 % спільної лексики)[42].
Макс раз ти так прагнеш потягнути ковдру на схід, відредагуй оце у вікі 8-)
Постав російську на перше місце.
:fp: російська лексика великою частиною болгаро-тюркського походження.
Так я тоді не можу до кінця зрозуміти русофонські протести проти наявності в українській мові спільної з польською лексики, чи може я тупий? :donno:
Я вже казав: не у походженні діло. Поки журналюги будуть використовувати полонізми аналогічно варварізмам, доти будуть освічені люди боротися з цим варварством.
Освічені люди займають якусь доволі однобоку позицію, з полонізмами борються, а з русизмами не борються, може питання все таки в освіті?
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:55
Освічені люди займають якусь доволі однобоку позицію, з полонізмами борються, а з русизмами не борються
З чого Ви узяли, що не борються?
Особисто у метро у рекламі закреслив охоронник :) і написав охоронець.
Питання: чому слід боротися тільки з чимось одним? Чи не пуристичніше було б повиганяти і русизми, і полонізми, та ще й англіцизми з ними?
Цитата: LUTS от сентября 11, 2012, 15:36
Та у Вас всі козаки і отамани від Юлія Цезаря до Ніязова. Це нормально?
цілком. тому, що я вживаю ці слова (козак, отаман) в тих же значеннях ("вільна людина від Бога", "повноправний громадянин", "керівник") в якому вони віками вживались на нашій землі. при цьому я не заперечую що це багатозначні слова для мене тут немає проблеми, проблема в тому, що сучасні руські люди незнайомі з даною традицією (як ось ви) намагаються обмежити вживання даних слів саме у цих значеннях, спираючись на неточні історичні уявлення, сформовані в земсько-імперському світогляді північно-східної і західної Русі.
Ліричний відступ:
Будучи маленьким наївним хлопчиком в добу чорно-білого телебачення з 2 каналами московським та УТ-1, я задав батькові питання:
-А чому це диктори УТ-1 так дивно розмовляють українською, не там наголоси ставлять спотворюють вимову?
-Сину серед них просто немає українців.
Роки йдуть, а змін на краще немає :donno:
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 16:00
Ліричний відступ:
Будучи маленьким наївним хлопчиком в добу чорно-білого телебачення з 2 каналами московським та УТ-1, я задав батькові питання:
-А чому це диктори УТ-1 так дивно розмовляють українською, не там наголоси ставлять спотворюють вимову?
-Сину серед них просто немає українців.
Роки йдуть, а змін на краще немає :donno:
Лише гіршає. Дореволюційне ( ;D) телебачення розмовляло краще.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:40
:fp: російська лексика великою частиною болгаро-тюркського походження.
українська теж має з нею спільне походження. :=
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 16:02
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:40
:fp: російська лексика великою частиною болгаро-тюркського походження.
українська теж. :=
не настільки.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:59
Цитата: LUTS от сентября 11, 2012, 15:36
Та у Вас всі козаки і отамани від Юлія Цезаря до Ніязова. Це нормально?
цілком. тому, що я вживаю ці слова (козак, отаман) в тих же значеннях ("вільна людина від Бога", "повноправний громадянин", "керівник") в якому вони віками вживались на нашій землі. при звісно ніхто не заперечує що це багатозначні слова - мова йде про те, що сучасні руські люди чужі даній традиції намагаються обмежити вживання даних слів саме у цих значеннях, спираючись на неточні історичні уявлення, сформовані в земсько-імперському світогляді північно-східної і західної Русі.
Просто з таким же успіхом Ви могли б називати всіх людей не козаками, а ієзуїтами чи рибалками ;)
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 16:03
не настільки.
просто і булгари, і тюрки і руські і українці - це первісно союзи родів і племен, а регіон обширний і племена в різних його кінцях так само як і їхні говірки - доста різні.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 15:58
Питання: чому слід боротися тільки з чимось одним? Чи не пуристичніше було б повиганяти і русизми, і полонізми, та ще й англіцизми з ними?
Я вважаю боротьбу недоцільною за визначенням, результат все одно не буде тим на який сподіваєшся, та має ж відбуватися якийсь процес просвітництва громадян в царині лексичного багатства української мови, навіть за рахунок застарілих та рідковживаних слів, а приживеться- не приживеться це вже таке :???
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:56
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 15:55
Освічені люди займають якусь доволі однобоку позицію, з полонізмами борються, а з русизмами не борються
З чого Ви узяли, що не борються?
Особисто у метро у рекламі закреслив охоронник :) і написав охоронець.
Ні, гірше - там охранник був, здається.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 16:04
Просто з таким же успіхом Ви могли б називати всіх людей не козаками, а ієзуїтами чи рибалками ;)
звідки ви це таке взяли? козаком я вам можу звати на тій підставі, що ви як і кожен - вільна людина від Бога, а от рибалкою я вас можу звати тільки якщо ви рибалка. :donno:
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 16:07
Я вважаю боротьбу недоцільною за визначенням, результат все одно не буде тим на який сподіваєшся, та має ж відбуватися якийсь процес просвітництва громадян в царині лексичного багатства української мови, навіть за рахунок застарілих та рідковживаних слів, а приживеться- не приживеться це вже таке :???
тут я з вами згоден. в тому числі варто оцифрувати всі доступні україномовні письмові джерела і спираючись на них створити загальнодоступний всезагальний словник української мови, думаю колись це відбудеться. :UU:
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 16:00
Ліричний відступ:
Будучи маленьким наївним хлопчиком в добу чорно-білого телебачення з 2 каналами московським та УТ-1, я задав батькові питання:
-А чому це диктори УТ-1 так дивно розмовляють українською, не там наголоси ставлять спотворюють вимову?
-Сину серед них просто немає українців.
Роки йдуть, а змін на краще немає :donno:
В часи трьох каналів мова українського ТБ на слух наддніпрянців іще була більш-мен українською — українців там було достатньо, та й неукраїнцям устигали ставити більш-менш правильну вимову. Найбільший притік русофонів на радіо й телебачення відбувся вже в роки Незалежності. Мова сучасних дикторів практично не контролюється, особливо якщо йдеться про дотримання орфоепічних норм. Завчив десяток львовізмів — і все, хоч журналіст чьокає й відмінки плутає, а вже ніби «досконало знає мову».
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 16:17
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 16:00
Ліричний відступ:
Будучи маленьким наївним хлопчиком в добу чорно-білого телебачення з 2 каналами московським та УТ-1, я задав батькові питання:
-А чому це диктори УТ-1 так дивно розмовляють українською, не там наголоси ставлять спотворюють вимову?
-Сину серед них просто немає українців.
Роки йдуть, а змін на краще немає :donno:
В часи трьох каналів мова українського ТБ на слух наддніпрянців іще була більш-мен українською — українців там було достатньо, та й неукраїнцям устигали ставити більш-менш правильну вимову. Найбільший притік русофонів на радіо й телебачення відбувся вже в роки Незалежності. Мова сучасних дикторів практично не контролюється, особливо якщо йдеться про дотримання орфоепічних норм. Завчив десяток львовізмів — і все, хоч журналіст чьокає й відмінки плутає, а вже ніби «досконало знає мову».
"Львовізми" так не кажуть, "галіцизми" скорше.
Так нема кому контролювати процес- свідомих на гарматний постріл не підпускають.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 16:08
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 16:04
Просто з таким же успіхом Ви могли б називати всіх людей не козаками, а ієзуїтами чи рибалками ;)
звідки ви це таке взяли? козаком я вам можу звати на тій підставі, що ви як і кожен - вільна людина від Бога, а от рибалкою я вас можу звати тільки якщо ви рибалка. :donno:
1) Бог — один, і це Ісус. Усі люди служать Богу, свідомо чи несвідомо. Отже, всі люди — служителі Ісуса. Тобто, ієзуїти.
2) Рибалки — вільні люди, які споживають те, що їм Бог пошле (в загальному випадку, не лише рибу, а й будь-який інший харч). Навіть якщо їм доводиться для цього докласти певних зусиль (адже «без труда не вытащишь и рыбку из пруда»), все одно це милість Божа. Всі люди — рибалки!
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 16:22
Так нема кому контролювати процес- свідомих на гарматний постріл не підпускають.
Справа не в свідомості, а в володінні предметом. Патріотизм і досконала українська мова не завжди йдуть в одному пакеті.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 17:05
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 16:22
Так нема кому контролювати процес- свідомих на гарматний постріл не підпускають.
Справа не в свідомості, а в володінні предметом. Патріотизм і досконала українська мова не завжди йдуть в одному пакеті.
:+1:
Хоча, з іншого боку, щоб активно користуватись українською мовою в російськомовному місті, українцеві таки потрібен певний рівень національної свідомості. Без активної повсякденної практики мову до досконалості не вивчиш — а отже, певний зв'язок таки існує.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 12:50
Цитата: SIVERION от сентября 8, 2012, 21:35
навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта
кревний ще чую часто - полонізм явний (пол. крев). Чим кровний погане? Ох же ж, журналюги!
Забавьно, топьрвь Вы боронѥте въкраïньская слова ѡтъ лѧдьскъихъ, кажа ожь въкраïньско слово нi ничėмь горiѥ лѧдьска. А при тѡмь, кажѫть ожь ѥ се немiръковано выпѧсти така жь лѧдьска слѡва, падъше в украïньщизнѫ, ати декѡлька сторѡчьи ранiи. Чому нi льго рiчи то же яко: «Чėмь ѥ горiѥ деяко въкраïньско слово ѡтъ того деяка лѧдьска?» Хоча бь то въкраïньскоѥ /вėльми́/ проти лѧдьского /ве́льми/. Въжежь, тiхъ слѡвъ ѥ бѡльше. Що ото ѥ безглуздо въ замiнi давiѥ пришьлъ лѧдьскъ слѡвъ украïньсками словами, коли гадаѥмо право
(we think [it] right) не радiти приливу нѡвъ лѧдьскъ слѡвъ? Буде аргумѧтъ, яко старьше чужая слова въже сѫть закоренѥна ьначе питома? Тодi чому не чати
(wait; warten), а бѫ о деякъ часъ и нова чужа [лѧдьска] слова сѧ чули hи своя питома в украïньщизнi?
Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 17:49
Хоча, з іншого боку, щоб активно користуватись українською мовою в російськомовному місті, українцеві таки потрібен певний рівень національної свідомості. Без активної повсякденної практики мову до досконалості не вивчиш — а отже, певний зв'язок таки існує.
даруйте, але неправда тому. от не буду далеко ходити, я ніякий не українець, а в російськомовних містах спокійно собі спілкуюся українською. і жодної "національної свідомости" не маю, узагалі над такими дурницями не замислююся.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 17:05
Патріотизм і досконала українська мова не завжди йдуть в одному пакеті.
що таке "досконала українська мова"?
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 16:22
"Львовізми" так не кажуть, "галіцизми" скорше.
тоді вже галичанізм. галицизм - то таки запозичення з французької.
та й, певно нема сенсу й у терміні "галичанізм", бо ж цілісного діялектного масиву Сх. Галичина не має, у селах під Тернополем говорять не так, як біля Львова.
Цитата: Conservator от сентября 11, 2012, 18:14
даруйте, але неправда тому. от не буду далеко ходити, я ніякий не українець, а в російськомовних містах спокійно собі спілкуюся українською. і жодної "національної свідомости" не маю, узагалі над такими дурницями не замислююся.
Даруйте, але Ви свого часу досить-таки близько до українського націоналізму побували.
Цитироватьщо таке "досконала українська мова"?
Мова, до якої природній носій української мови не зможе придертись. Синтез правильної вимови, вільного володіння граматичними засобами (включно із словотвором), багатого словникового запасу — і все це доведено до автоматизму. Практикуючи мову по дві години на день перед камерою, цього не здобудеш.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 18:27
Мова, до якої природній носій української мови не зможе придертись.
такої не існує. нашим носіям дай волю, вони до будь-кого придеруться, було б мовлення, а відхилення знайдуть :)
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 18:27
Даруйте, але Ви свого часу досить-таки близько до українського націоналізму побували.
:tss:
Цитата: Conservator от сентября 11, 2012, 18:30
такої не існує. нашим носіям дай волю, вони до будь-кого придеруться, було б мовлення, а відхилення знайдуть :)
Ну, на те вона й досконалість — недосяжний ідеал, якого лише прагнуть досягти... Різниця в тому, що як мова далека від досконалості, до неї придертися зможе кожен.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 18:06
Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html
Корėнь *goun- каже раче «бърмотiти», мьнėжь (meaning) «въ нѡсъ» ѥ тутъ сѫпроведа, атъже, людина бърмоча наче говорить крѡзь нѡсъ. Але, корėнь *gon2-/gun2-, двоѥнъи, каже ото «пускати [голосы] дзвѫкы крѡзь нѡсъ», ьдėжь смыслъ «говорити, бати» ѥ тутъ неголовьнъи. Я рачаи мiрѭ на Ьзроѥслѡвъ Украïньщизны
(Ucrainian Etymological Dictionary), неже на Грiнъченъкѡвъ чи тiмь паче деякъи Академичьнъи слѡвьникы.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 13:05
Проблема не у полонізмах чи русизмах, а у незасвоєних/неадаптованих/необґрунтованих запозиченнях.
Так кровний (від. укр. кров) замінюємо на польське кревний, бо бач співпало з російською.
Сья два речėнья мėжь собоѭ деяко не съгоджѫть.
Цитата: Lodur от сентября 11, 2012, 14:33
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:28що українська мова виникла 1918 року 8-)
Не «українська мова», а СУЛМ. Тодi ж виникла i СРЛМ. А що не так?
Ви трохи неправі. СРЛМ виникла в 1 половины 19 ст. СУЛМ в середині -2 половині 19 ст.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:51
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:50
Яке має відношення українська теличка до російської тьолки, поясніть?
це однокореневі слова з різних регіонів Великої Русі і її регіональних мов. :yes:
p.s. до речі, сучасні україномовні сайти сороміцького змісту теж вживають слово "теличка" як відповідник наведеного російського слова, коли шукав вищенаведені приклади, гугл видавав чимало подібних посилань.
Перекладати жаргон слово в слово це бузувірство
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:26
Ось вам поле для діяльності:приведіть до милого вашому вуху стану ці прислів"я/
Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите.
Роби кревно і ходи певно.
Роби кръвьно и ходи пъвьно. Дiто
(Fixed). :smoke:
Цитата: Pawlo от сентября 11, 2012, 19:12
СРЛМ виникла в 1 половины 19 ст.
Покажите упоминание самого термина до времён марристов.
ІМНО, питання, з якого моменту українську чи російську мову вважати сучасною, надто філософське. Межі нової української літератури якось більш визначені (та й то, питання належності мови творів Котляревського до української літературної мови ставиться під сумнів — її прийнято вважати розмовною).
Ьсправды,
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:39
Як можна бачити слово кревний утворене від слова "крів", а не від польського "krew" як дехто тут вважає?
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 13:40
А от цікаво: чи можлива в рамках української мови форма «крівний»? Принаймні в двох споріднених словах аналогічний перехід голосної відбувся: «крівця», «крів'яний»...
Строго, ни.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 13:43
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 13:40
А от цікаво: чи можлива в рамках української мови форма «крівний»? Принаймні в двох споріднених словах аналогічний перехід голосної відбувся: «крівця», «крів'яний»...
Думаю ні, бо
по-перше: чергування зумовлене не просто закритим складом, а закритим кластером складом,
по-друге: тут опирається етимологія (кровь), а ь таки голосна. Дивно, але етимологія таки впливає на чергування.
Що далі? Любівні/любевні втіхи?
Але баикы говорите.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:22
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:20
На жаль, не мої. Он у вікі відкіт вигадали. Гармати безвідкатні, а процес - відкіт. І до чого тут коти? Ікавізм у свідомістських руках - зло.
україноруська Вікіпедія чи не з самого початку в руках національно-суперсвідомих. постійні бани на тему козаків як вільних людей, української історії періоду СРСР і царства Ординського. як мінімум для частини тих хто там заправляє - подібні теми болюче місце. і взагалі, ратуючи за якість статей (в їх розумінні) вони скорочують темпи їх приросту, перешкоджаючи розвою україномовної вікі-енциклопедистики, забюрократизовуючи її до неможливості. боротьба зі "сурджиком" - показова.
Щось пане Серж ви мені почали на Провода скидатись.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 13:54
Віз, возити але ж везти :)
Вы гадаѥте яко се може прояснити твары "krewny" : "кръвьнъи : кръвъ"? Мiна *е:*о въ *weztei : *wozu ѥ прасловiньска, а тваръ "крев" въ украïньщизнi ѥ патворитъва лѧдьского
krew, ьдėжь -e- ѥ ьс псл. *u > давукр. ъ /о/.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 14:04
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 13:55
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 13:43
Думаю ні, бо
по-перше: чергування зумовлене не просто закритим складом, а закритим кластером складом,
по-друге: тут опирається етимологія (кровь), а ь таки голосна.
1) Це не той тип кластеру, який працює як проста приголосна. Рівний, гамівний так само його мають.
2) Ь та ъ — напівголосні, самі по собі неспроможні зробити попередній склад відкритим.
Я б, скоріш, пояснив відсутність ікавізму в слові «кров» надто пізнім розвитком «о» в цій позиції, завдяки чому загальний процес розвику «і» його не охопив. Однак, такий перехід не є принципово неможливим, про що свідчать «крів'яний» і «крівця».
Про кластери то я до слова. Проте тенденція на лице: кровЬ, любовЬ не перетворилися у крів та любів.
*kruwi
(<*krū), leubuwi
(<*leubū) бо, не
krowi,
leubowi.
Цитата: Lodur от сентября 11, 2012, 14:11
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 14:02
В даному випадку, я лише висловив припущення про можливість існування такої форми
Я до цiєї теми i слова "нарiд" нiде не чув i не бачив в книжках (якщо маються на увазi люди, громада). Тiльки "народ". А вона, як з'ясувалося, iснує...
«Сферичьна фонетика въкраïньщизны въ вакуумi» каже, ожь у пралинорусьщизнi (Proto West Rousse) та далiи въ давилинорусьщизнi
(Old West Rousse) прасловiньскъи *o передь силабоѭ съ слабъимь
ь чи
ъ бi *ȯ.
Далiи, въ поздодави-сiверо-линорусьщизнi
(Late Old North-Western Rousse) *ȯ бi сѫгукъ
(dyphthong) яко ~/uo/, а поздодави-вуго-линорусьщизнi
(Late Old South-Western Rousse) тъи *ȯ бi яко вѫзькъ ѡбьлъ
(rounded, or labialized) голосъ дзвѫкъ
(vowel sound) hи
(as) /ʉ/. У поздiише добы въ сiверо-линорусьщизнi (North-West Rousse) сѫгукъ ≈/uo/ бi иногукъ
(monophthong) въ силабi без тиска: псл. *klopot- > дав.-лино-рус. *klopȯtu > поз.-дав.-сiверо-лино-рус. klòp[uo]tu > срд.-сiверо-лино-рус.
(Middle North-Western Rousse) *klopotu. У вуго-лино-русьщизнi
(South-Western Rousse) залėжьнѡсть ѡтъ натиска тутъ не бi никъда.
Выида ьз вышеозначоного, псл. *na-rodu- > давилинорусьщизнi *narȯdu, би у вьсяцi выпадъку «нарiд». Тваръ /
народ/ би мѡглъ выничи ленъ въ сiверо-линорусьскѡмь говорi, а и то лише за натиска */nàrodu/</nàruodu/ – але сьсь догадъ ѥ дужо похыбьнъ, наибѡльшь вiрыгѡдь ѥ яко тваръ нарòд ѥ ѧтъ ьз вѧтьщизны (Russian).
Цитата: Elischua от сентября 11, 2012, 20:48
Цитата: Lodur от сентября 11, 2012, 14:11
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 14:02
В даному випадку, я лише висловив припущення про можливість існування такої форми
Я до цiєї теми i слова "нарiд" нiде не чув i не бачив в книжках (якщо маються на увазi люди, громада). Тiльки "народ". А вона, як з'ясувалося, iснує...
«Сферичьна фонетика въкраïньщизны въ вакуумi» каже, ожь у пралинорусьщизнi (Proto West Rousse) та далiи въ давилинорусьщизнi (Old West Rousse) прасловiньскъи *o передь силабоѭ съ слабъимь ь чи ъ бi *ȯ.
Далiи, въ поздодави-сiверо-линорусьщизнi (Late Old North-Western Rousse) *ȯ бi сѫгукъ (dyphthong) яко ~/uo/, а поздодави-вуго-линорусьщизнi (Late Old South-Western Rousse) тъи *ȯ бi яко вѫзькъ ѡбьлъ (rounded, or labialized) голосъ дзвѫкъ (vowel sound) hи (as) /ʉ/. У поздiише добы въ сiверо-линорусьщизнi (North-West Rousse) сѫгукъ ≈/uo/ бi иногукъ (monophthong) въ силабi без тиска: псл. *klopot- > дав.-лино-рус. *klopȯtu > поз.-дав.-сiверо-лино-рус. klòp[uo]tu > срд.-сiверо-лино-рус. (Middle North-Western Rousse) *klopotu. У вуго-лино-русьщизнi (South-Western Rousse) залėжьнѡсть ѡтъ натиска тутъ не бi никъда.
Выида ьз вышеозначоного, псл. *na-rodu- > давилинорусьщизнi *narȯdu, би у вьсяцi выпадъку «нарiд». Тваръ /народ/ би мѡглъ выничи ленъ въ сiверо-линорусьскѡмь говорi, а и то лише за натиска */nàrodu/</nàruodu/ – але сьсь догадъ ѥ дужо похыбьнъ, наибѡльшь вiрыгѡдь ѥ яко тваръ нарòд ѥ ѧтъ ьз вѧтьщизны (Russian).
Ѡтъси высвьте, ожь правъи тваръ украïньскы би ото
нарѡдъ, не
народъ.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:41
ревно, ревний, ревнивий, ревнитель, ревнувати, рівняти, рівнятися, розрівнювати, ровний (спокійний).
Стаѥ ниби
(нiби?) ясно, чому Вы бороните туѭ «събѡрьнѫ солянъкѫ».
Цитата: Elischua от сентября 11, 2012, 20:57Ѡтъси высвьте, ожь правъи тваръ украïньскы би ото нарѡдъ, не народъ.
:donno: Ви фiлолог, вам виднiш. Я кажу тiльки за те, що сам чув i бачив, але я на Вкраïнi нiде, захiднiше Киïву не бував.
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:42
Така думка виникла у мене, що люди які протестують проти вживання полонізму "кобіта", якось зовсім спокійно сприймають своє майже рідне "тьолка" хоча ні те, ні це не українське ні разу :)
Хо-хо, не тѡль хѫтъко. Ото лусѡмь чьта
(grob gerechnet; по большому счёту), тваръ «тьолка» би цiлъкѡмь правъ дьля въкраïньщизны, оглѧдѡмь на падѡбьноѥ
(analogous) слово «тiтка» < *tœtuka. Давьнь *е передь силабоѭ о слабѡмь
ъ бi /
jœ/ (въ топьрвьчьнiи въкраïньщизнi пьсанъ «i»).
Псл. тваръ *teluka довьлить сьи умълви, а тому такожь могло би бути нынi «тiлка», оже ѡтъвiтить твару «тьолка», ленъ у болiи въкраïньскi подобi.
Цитата: Lodur от сентября 11, 2012, 21:26
Цитата: Elischua от сентября 11, 2012, 20:57Ѡтъси высвьте, ожь правъи тваръ украïньскы би ото нарѡдъ, не народъ.
:donno: Ви фiлолог, вам виднiш. Я кажу тiльки за те, що сам чув i бачив, але я на Вкраïнi нiде, захiднiше Киïву не бував.
Ни, не сми hеть филологъ (наимьньшимь, въ вѫзькому розумiньï). Просто, бадамь щонаилiпiѥ опьзнати то, ожь мене бавить; а тото вiмь.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:48
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:42
Така думка виникла у мене, що люди які протестують проти вживання полонізму "кобіта", якось зовсім спокійно сприймають своє майже рідне "тьолка" хоча ні те, ні це не українське ні разу :)
ну не зовсім, у багатьох народів (в т.ч. у слов'ян, тюрків, арабів) є порівняння дітей і незрілих молодих людей (в т.ч. дівчат) з телятами, українці не виняток, згадайте:
Цитировать
воно дурне як теля
Пътаньѥ бi про въкраïньскѡсть твара «тьолка» у фонетичьнѡмь аспектi (а не щодо типовости семаничьного перенесėнья).
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:48
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 14:45
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:42
Така думка виникла у мене, що люди які протестують проти вживання полонізму "кобіта", якось зовсім спокійно сприймають своє майже рідне "тьолка" хоча ні те, ні це не українське ні разу :)
Популяризуйте расову телку.
Ялівка чули? 8-)
Невъже въ смыслi до дiвъчѧте?
Цитата: engelseziekte от сентября 11, 2012, 21:58
Може бути и "що". Сми мьнилъ "оже" яко "ó-же", але, виджѫ, ѥ се трохы несъдѡбь.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:00
до речі, цікаво, чи можуть слова "теличка", "телити" ("Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять"), "отелятися" розглядатися як однокореневі до слів "тіло", "натільний", "тілогрійка"?
Чому сми ратувалъ проти ружидолони, коли топьрвь чьвѫ ѭ сėль къречи?
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:14
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:31
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 14:26
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 14:25
Цитата: svidomit132 от сентября 11, 2012, 14:17
"Задорництво" це новітній український фразеологізм. :D
а як щодо варіанту "задірництво", "Задірнів"? :???
Правильніше Задорновщина. :umnik:
Фасмер каже, шо задор питомо українське слово, правда не в тому значенні :)
Цитироватьзадо́р
укр. задо́р "ссора, размолвка", в.-луж. zadora "ссора, распря"; ср. за и деру́, раздо́р, драть.
Так шо задорництво як синонім троллінгу має право на існування.
Зверніть увагу, що не задір :green:
Се каже лише на то, ожь се слово ѥ бѫдь невъкраïньскоѥ або ѥ сiверо-линьска въкраïньского ьзроя съ тискѡмь на зà- давiи, поздiи рушилѡмь на въторуѭ силабѫ. Але ясно, вiрыгѡдьнѡсть сього ѥ дуже крыхѡтьна, тому скорiи се ѥ вѧтьскоѥ слово. Въкраïньскы воно такы би *
задѡръ.
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:19
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:12
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:00
до речі, цікаво, чи можуть слова "теличка", "телити" ("Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять"), "отелятися" розглядатися як однокореневі до слів "тіло", "натільний", "тілогрійка"?
Тело через ять, ять в ё очень редко переходит. В тёлке ять? Не думаю.
ну а більш давні часи, коли ятей ще не існувало? адже "теля" цілком можна розглядати як слово зі значенням "тіло" (жива біомасса). до речі чи може бути, що "тіло" і "тло" - однокореневі?
Ьще телефунъ, телеграма, телепузики, тюль, тальк, толуолъ, ... талитъ ::)
Сми текавъ, чи Козакъ ѥ кубаньскъи козакъ або якъи.
Цитата: DarkMax2 от сентября 11, 2012, 15:37
Повертаючись до теми Ь: Хоча він не вимовляється, він ніби є: кобзар[ь] - кобзарі (не кобзари), кобзаря (не козбара), тощо.
Тому не дивно, що любов та кров зберегли о.
Помозiть ми сѧчи съполучьбѫ мėжь пьрвъимь и въторъимь речėньѥма.
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 15:58
Питання: чому слід боротися тільки з чимось одним? Чи не пуристичніше було б повиганяти і русизми, і полонізми, та ще й англіцизми з ними?
Що я мълчькы и чинѭ, покы тутъ съпьрѫть про тъсе. :dayatakoy:
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 16:04
Цитата: serge-kazak от сентября 11, 2012, 15:59
Цитата: LUTS от сентября 11, 2012, 15:36
Та у Вас всі козаки і отамани від Юлія Цезаря до Ніязова. Це нормально?
цілком. тому, що я вживаю ці слова (козак, отаман) в тих же значеннях ("вільна людина від Бога", "повноправний громадянин", "керівник") в якому вони віками вживались на нашій землі. при звісно ніхто не заперечує що це багатозначні слова - мова йде про те, що сучасні руські люди чужі даній традиції намагаються обмежити вживання даних слів саме у цих значеннях, спираючись на неточні історичні уявлення, сформовані в земсько-імперському світогляді північно-східної і західної Русі.
Просто з таким же успіхом Ви могли б називати всіх людей не козаками, а ієзуїтами чи рибалками ;)
You made my ... uhm, night. ;up:
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 18:06
Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html
Саме так.
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 08:30
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 18:06
Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html
Саме так.
Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 09:07
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 08:30
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 18:06
Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html
Саме так.
Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.
Словник каже синоніми, і реально у нас використовується лище перше (без другого г).
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 09:12
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 09:07
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 08:30
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 18:06
Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html
Саме так.
Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.
Словник каже синоніми, і реально у нас використовується лище перше (без другого г). Так що знову чхаю на Вашу писанину рябу.
На Дикополi?
Въ якѡмь съмыслi?
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 09:17
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 09:12
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 09:07
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 08:30
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 18:06
Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html
Саме так.
Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.
Словник каже синоніми, і реально у нас використовується лище перше (без другого г). Так що знову чхаю на Вашу писанину рябу.
На Дикополi?
Въ якѡмь съмыслi?
гундосый. Слобожань.
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 10:13
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 09:17
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 09:12
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 09:07
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 08:30
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 18:06
Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html
Саме так.
Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.
Словник каже синоніми, і реально у нас використовується лище перше (без другого г). Так що знову чхаю на Вашу писанину рябу.
На Дикополi?
Въ якѡмь съмыслi?
гундосый. Слобожань.
Не розумѭ, чи «гундосый» се ѥ пояснитъва значėнья, въ яцi
въ васъ користуѭть слово «гунявъ» абожь се ѥ такъи [фонетичьнъ?] тваръ до слова "гунявъ" въ вашѡмь краï.
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 10:20
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 10:13
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 09:17
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 09:12
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 09:07
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 08:30
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 18:06
Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html
Саме так.
Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.
Словник каже синоніми, і реально у нас використовується лище перше (без другого г). Так що знову чхаю на Вашу писанину рябу.
На Дикополi?
Въ якѡмь съмыслi?
гундосый. Слобожань.
Не розумѭ, чи «гундосый» се ѥ пояснитъва значėнья, въ яцi въ васъ користуѭть слово «гунявъ» абожь се ѥ такъи [фонетичьнъ?] тваръ до слова "гунявъ" въ вашѡмь краï.
Сіє пояснення значення.
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 10:22
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 10:20
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 10:13
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 09:17
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 09:12
Цитата: Elischua от сентября 12, 2012, 09:07
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 08:30
Цитата: Python от сентября 11, 2012, 18:06
Грінченко фіксує і «гунявий», і «гугнявий».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10777-ghughnjavyj-2.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10898-ghunjavyj.html
Саме так.
Не "саме так", а сми въже ѡтъповiлъ, яка мėжь ïма ѥ рѡзьница.
Словник каже синоніми, і реально у нас використовується лище перше (без другого г). Так що знову чхаю на Вашу писанину рябу.
На Дикополi?
Въ якѡмь съмыслi?
гундосый. Слобожань.
Не розумѭ, чи «гундосый» се ѥ пояснитъва значėнья, въ яцi въ васъ користуѭть слово «гунявъ» абожь се ѥ такъи [фонетичьнъ?] тваръ до слова "гунявъ" въ вашѡмь краï.
Сіє пояснення значення.
Отъ я и кажѫ, ожь си основа не годить дiля твѡрьбы термина '
nasal vowel', слово бо 'гунявъ' рачаи мьнить афектованъи отiнъкъ на характеристикѫ нечьтъка говорėнья людини. Сми потеребувалъ такѫ основѫ дiля термина '
nasal vowel', яка би «нėитраль» а прямо би значила «гукъ крѡзь нѡсъ». Слово 'гунявъ' не значить прямо «говорити крѡзь нѡсъ», але «говорити бърмоча», а основа
гѫгън- значить «звѧчи крѡзъ носъ».
И въ загалi, я въже гадаѭ, чи слово гунявъ не ѥ фонетичьно «прощенъ»
(simplified) тваръ до тогожь
гѫгънявъ, аче явити [-ɣɳ-]>[-hɳ-]>[-ɳ-].
Цитата: Kern_Nata от сентября 12, 2012, 14:24
Нема ні в кого книги? :(
Переніс Ваше питання до ресурсів, щоб не загубилось. Особисто в мене цієї кижки нема, але в когось же має бути.
*Шукаю книжку (http://lingvoforum.net/index.php/topic,52006.msg1442987.html#msg1442987)