Думки про вдосконалення українського алфавіту

[Валентин Н]

Який сенс?

ї это уродец: диакритика шире самой буквы. В сочетании с i перебор точек получается, а в некоторых шрифтах наползают или выглядят не ровно — это первое.
Ётованная, но не смягчает, что не логично — это второе.
Если заменить на Ы, то будет интуитивно всоприниматься и как смягчитель и как ётатор. Ещё раз напомню можно на первое время увеличить Ь, чтоб бросалось в глаза: хлЬıб, ЬıЬı.

[LUTS]

Який сенс?

ї это уродец: диакритика шире самой буквы. В сочетании с i перебор точек получается, а в некоторых шрифтах наползают или выглядят не ровно — это первое.
Ётованная, но не смягчает, что не логично — это второе.
Если заменить на Ы, то будет интуитивно всоприниматься и как смягчитель и как ётатор. Ещё раз напомню можно на первое время увеличить Ь, чтоб бросалось в глаза: хлЬıб, ЬıЬı.

Ви хочете і "і" замінити?

[Валентин Н]

Ви хочете і "і" замінити?

Нет — зачем!

[LUTS]

хлЬıб

?

[Валентин Н]

ой блин — неохота...

[Supervisor]

ї это уродец: диакритика шире самой буквы. В сочетании с i перебор точек получается, а в некоторых шрифтах наползают или выглядят не ровно — это первое.

Згоден, мені теж ця літера не подобайеться, як і [є]. Найпростіше іі позбутись можна зробивши як у біларусів - після голосних, та в деяких окремих випадках(я вже писав про це вишче) і, читається як [ji].

Шчо до варіацій з и-і, нмд, ідеально було б для украінськоі мови: [ы],[і](половинна украінська і), [и], але це вже недоцільно змінювати.

[Python]

Найпростіше іі позбутись можна зробивши як у біларусів - після голосних, та в деяких окремих випадках(я вже писав про це вишче) і, читається як [ji].

Українське Ї, що походить з Е та Ѣ, може з'являтися в початковій позиції (їм, їду, її, їжак), де його необхідно відрізняти від І. Білоруська мова початкового [јі] не має: там І[јі] — лише історичне И після голосних.

[Alone Coder]

Писать через j, как сербы, и проблем не будет.

[Supervisor]

Українське Ї, що походить з Е та Ѣ, може з'являтися в початковій позиції (їм, їду, її, їжак), де його необхідно відрізняти від І. Білоруська мова початкового [јі] не має: там І[јі] — лише історичне И після голосних.

ім, ій, іі, іх, але йім(боршч), йіду, йіжак, нейістівний(вийняток)

[Python]

ім, ій, іі, іх, але йім(боршч), йіду, йіжак, нейістівний(вийняток)

В написанні ім (вони), щоб відрізнити від йім (їсти), ще є якийсь сенс. Крім того, Ім, іх етимологічно виправдані (історичне И, що з незрозумілих причин стало йотованим), але про іі цього сказати не можу: там просто ненаголошене є, що уподібнилось до ї, тому було б логічно писати йіі, як і в випадку з йіжаком.

[Supervisor]

але про іі цього сказати не можу: там просто ненаголошене є, що уподібнилось до ї, тому було б логічно писати йіі, як і в випадку з йіжаком.

Мабуть ви праві: йій, йіі

[Sirko]

Наїзди на ї смїшнї, бо ї в нас була на тисячу років ранїше за і!   

[Kern_Nata]

Наїзди на ї смїшнї

не чіпайте хвайну букву!

[Supervisor]

Ще про свічечку згадайте...

[Kern_Nata]

про свічечку

а до чого тут супозиторії? 

[DarkMax2]

краще ґ позбутися, щоб канадців не спокушати.

[Python]

До чого тут канадці? Вони все одно англіцизуються через покоління-друге. Та й узагалі, це дурість — ламати мову тільки через те, що комусь не подобається якась країна — байдуже, Канада це чи Росія.

Мені ж хотілось би зберегти українську мову в тому вигляді, в якому я її знав з дитинства. Фонетичне Ґ в ній було, і, в теорії, десяток-другий слів із ним можна було б, як і в радянські роки, просто тримати в пам'яті — але ж вибачте, наскільки це реально в наш час, коли половина українських дикторів — русофони, що не можуть текст із папірця прочитати без помилок? Якщо для якогось звуку в мові нема літери, вони його просто не вчитають.

[Supervisor]

Варіант правопису без й:

і:
на початку слова або на початку складу після голосноі:
Іемен, іе, іон, іод, іедність, раіон, маіор, миіе, риіе

ъ:
міъ, мъаз, въазень, соловъі, пъе, бъе, шевальъе

[Elischua]

Варіант правопису без й:

і:
на початку слова або на початку складу після голосноі:
Іемен, іе, іон, іод, іедність, раіон, маіор, миіе, риіе

Загалѵмь, годить, крѵмь іе, іедність, звукъ [j] бо тамъ нi морфологичьнъ ани фонематичьнъ.

ъ:
міъ, мъаз, въазень, соловъі, пъе, бъе, шевальъе

А се пакъ є жахъ.

[Supervisor]

ъ:
міъ, мъаз, въазень, соловъі, пъе, бъе, шевальъе

А се пакъ є жахъ.

Згоден. Тільки j діjсно годиться для заміни й

[Supervisor]

Доречѵ, замість и, для uкраінськоі крашче бuло б взьатѵ іжѵцьu ѵ
Мѵром мазані - цілком підходѵть.
Тоді, замість у взьатѵ латинськu u, і отрѵмалѵ б повнu відповідність ja, je, jo, ju, ji jак для кѵрѵлѵці так і латѵнкѵ. Та j y схожа на ѵ.

[Elischua]

ъ:
міъ, мъаз, въазень, соловъі, пъе, бъе, шевальъе

А се пакъ є жахъ.

Згоден. Тільки j діjсно годиться для заміни й

Не думаю ож тѵлькы j годить - ще ь, и.

[Sirko]

Та j y схожа на ѵ.

Ще б пак. Це ж одна літера. 

[Elischua]

Доречѵ, замість и, для uкраінськоі крашче бuло б взьатѵ іжѵцьu ѵ
Мѵром мазані - цілком підходѵть.
Тоді, замість у взьатѵ латинськu u, і отрѵмалѵ б повнu відповідність ja, je, jo, ju, ji jак для кѵрѵлѵці так і латѵнкѵ. Та j y схожа на ѵ.

Геи, що є се за дурьня зъ ѵ? Я'мь ю залучил дiля голосок [ɶ], [ʏ], [y], [wɞ], [uo] < *ȯ в украïньсьтiи мовi - на означėння /и/ в кырилъцi є буква и, якаж ничим не хыбить, би ю мiнити. Виджу, ьсте и у мiнил о латиньську u. Чому така выбѵръковѵсть?

[Elischua]

Та j y схожа на ѵ.

Ще б пак. Це ж одна літера. 

у - се тут є латиничьна чи кыриличьна?