Думки про вдосконалення українського алфавіту

[Elischua]

А знати є тереба вычи правиламъ. Багато хъто и съ нынiчьньимь правописѡмь не пораѥ сѧ. Се нi бiда правописа - иого трѫдьности або льхъкости, але освiчености. (Я вьзда вiмь, ьде пьсати ѫ, а ьде у  )

[Python]

Не ўсѣ ж такы̂ розумны̂.

[Elischua]

Не лише слово, а й префіѯ. Крôм того, ѿ є інтердіалектным компромісом мêж од і від.
Ўтôм, звычайно, корысті з нёго — десь як із Щ замѣсть ШЧ.

Ну, не одинъ а ажь два припадъки въжитъка ѿ. Ликъ ѡтъ нi мьнiи надъговорьнъ за ѿ, ѿ бо є лишь писмьна подоба.
Въкраïньщизны дiля буква щ, мѡжьно, є правдi заива, але не тому, hи мъноги мьнѧть ожь бѫдь симь то въкраïньскы дъвжить выражоно вымъвити иого hи [ʂ.ʧ], а скорiи тому, ожь на роздiлъ ѡтъ бъвгарьщизны у насъ нi тути [ʃʧ], кѡтръ = укр. ч (вėчь : вещь).

[Elischua]

Не ўсѣ ж такы̂ розумны̂.

Кажѫ жь – вычи.

[SIVERION]

Еlіschuа, вибачте але я не зовсім розумію вас, це який діалект, ви з Закарпаття?

[Elischua]

Еlіschuа, вибачте але я не зовсім розумію вас, це який діалект, ви з Закарпаття?

Тѧжькувато є ми на Ваше пътаньѥ ѡтъповiсти. А Вы ьсте ѡтъка, а бимь си мѡглъ явити, чому тѡль нисте годьнъ розумiти нѧ (=мѧ)?

[SIVERION]

Еlіschuа, тяжко мені на ваше питання відповісти, а ви самі звідки, так? але останні речення знову не дуже розумію, я з міста Сум, але батьки з Конотопського району Сумської області, хоча й мають польсько-россійсько-словацьке походження, але україномовні, хоча розмовляють не на ЛУМ, се, ся, сього, сей-замість це, ця, цього, цей, нич-а не ніч, сього літа-цього літа, сей рік-у цьому році чорногуз, гастер-а не лелека, а в деяких селах на півночі Сумщини говорять коунь, воуз, воул і тд

[Lodur]

але останні речення знову не дуже розумію,

«а бимь си мѡглъ явити, чому тѡль нисте годьнъ розумiти нѧ (=мѧ)?» ~= «Щоб я змiг уявити (зрозумiти?), чому ж [ви]  не здатнi (не можете?) зрозумiти мене?»

Для мене все, що пише пан Elischua, має вигляд, як якийсь конгланг на тему того, що було б, якби сучасну лiтературну украïнську змiшати з мовою XVI сторiччя i добре приправити явищами з захiдно- й пiвденнослов'янських мов.

[Sirko]

Еlіschuа, вибачте але я не зовсім розумію вас, це який діалект, ви з Закарпаття?

Я живу в Закарпатье более десяти лет

It only seems to you that this is a Common Slavonic language. Yet, this is neither Czech, nor Polish, nor Russian, nor Croatian, nor Slovenian. Moreover, it isn't an Indo-European one.
Modern Ukrainians are totally unaware of the phonetics of their own language. And they do think the way they were taught at schools and the way they can get it from out-doors.
You accuse me for having created an 'artificial conlang'. And, will you claim all the languages usually develop without a help of made revision and reconsideration? A language, built merely upon folks out-doors speech is doomed to give out.

cultivate the variety of dialects and thus get a need in a plentitude of graphemes to each phoneme.

[Supervisor]

Про те, шчо в діалектах говорять: конь, коунь, воз, воуз багато раз говорилось. Чи говорять без чергування вез, нес замість віз, ніс(саме в діалектах - не на суржику)?

[Python]

Думаю, в частині поліських говірок має бути щось подібне.

...в якісно різних рефлексах давніх о та е, що розвинулися в чергування дифтонгів і монофтонгів закритої артикуляції наголошеного закритого складу з о та є відкритого ненаголошеного складу: туôк, твêк, твиêк, твик, тêк, тик, тиік, тіик — тóку; п(й)іêч, п(й)êч, п(й)іч — пéч'і.
(wiki/uk) Північне_наріччя_української_мови#Поділ

[Sirko]

Про те, шчо в діалектах говорять: конь, коунь, воз, воуз багато раз говорилось. Чи говорять без чергування вез, нес замість віз, ніс(саме в діалектах - не на суржику)?

Рефлекси наголошеного е: тʼіло-тило-тʼело-тʼіело+ хлʼув-хлʼуив-хлʼуов

[Elischua]

Про те, шчо в діалектах говорять: конь, коунь, воз, воуз багато раз говорилось. Чи говорять без чергування вез, нес замість віз, ніс(саме в діалектах - не на суржику)?

Рефлекси наголошеного е: тʼіло-тило-тʼело-тʼіело

Слово тiло є съ ятемь, а пътана слова (*вез, *нес : *віз, *ніс) нимѫть ять, але */е/.

[Elischua]

Про те, шчо в діалектах говорять: конь, коунь, воз, воуз багато раз говорилось. Чи говорять без чергування вез, нес замість віз, ніс(саме в діалектах - не на суржику)?

Рефлекси наголошеного е: тʼіло-тило-тʼело-тʼіело

Слово тiло є съ ятемь, а пътана слова (*вез, *нес : *віз, *ніс) нимѫть ять, але */е/.

Ю. Шевельѡвъ. Ьстор. хвонолоïя укр. мове. Стр. 412-426. §22.

[Sirko]

Ок. Візьмемо допікти (від пещи): допʼік, допик, допʼек, допʼок, допʼук, допʼуик, допʼуок, допʼіек, допйік, допйик, допйек - те саме.

[Supervisor]

Рефлекси наголошеного е: тʼіло-тило-тʼело-тʼіело

Слово тiло є съ ятемь, а пътана слова (*вез, *нес : *віз, *ніс) нимѫть ять, але */е/.

тобто тільки для ятевих де нема чергувань?

[Sirko]

*допЕкти, звичайно

[Elischua]

Ок. Візьмемо допікти (від пещи): допʼік, допик, допʼек, допʼок, допʼук, допʼуик, допʼуок, допʼіек, допйік, допйик, допйек - те саме.

Что этот ряд значит? Никаких пояснений вообще. И почему пещи в украинском языке?

[Elischua]

Рефлекси наголошеного е: тʼіло-тило-тʼело-тʼіело

Слово тiло є съ ятемь, а пътана слова (*вез, *нес : *віз, *ніс) нимѫть ять, але */е/.

тобто тільки для ятевих де нема чергувань?

Что именно "тільки"?

[Sirko]

Ок. Візьмемо допікти (від пещи): допʼік, допик, допʼек, допʼок, допʼук, допʼуик, допʼуок, допʼіек, допйік, допйик, допйек - те саме.

Что этот ряд значит? Никаких пояснений вообще. И почему пещи в украинском языке?

The question was:

Чи говорять без чергування вез, нес замість віз, ніс(саме в діалектах - не на суржику)?

You denied my example of accented E reflexes because of its Yat origin. The last example with E of Estĭ origin demonstrates even wider dialect forms' variety among which one can find ones with no mutation in a newly closed syllable signs.

[Supervisor]

Что именно "тільки"?

Тільки в ятевих словах в діалектах може змінюватись і

[Supervisor]

Мені сподобався ваш варіант з ȯ, як і.
Можна було б додати тільки ȯ:
Вȯз, кȯнь, Львȯв, Тернопȯль

[Elischua]

Ок. Візьмемо допікти (від пещи): допʼік, допик, допʼек, допʼок, допʼук, допʼуик, допʼуок, допʼіек, допйік, допйик, допйек - те саме.

Что этот ряд значит? Никаких пояснений вообще. И почему пещи в украинском языке?

The question was:

Чи говорять без чергування вез, нес замість віз, ніс(саме в діалектах - не на суржику)?

You denied my example of accented E reflexes because of its Yat origin. The last example with E of Estĭ origin demonstrates even wider dialect forms' variety among which one can find ones with no mutation in a newly closed syllable signs.

What is there about "mutation"?
No, there are [purportedly] no instances in any of Ucrainian dialects when *eCú is not reflected as /ëC/. NOTE: the phonetics markings herein are just conventional; ú means Old West Rousse stressed reduced non-front vowel, ë stands for a rounded /e/ with preiotized articulation. C = a consonant, /.../ mean that it's not a narrow transcribtion but a merely deemed one.
Moreover, it's not relevant at all to somehow compare the 'yeate' (OWR 'ѣ') containing words with those with *eCú reflex - so the notion "even wider" is odd. Nor can be the reflex of *eCú with the reflex *eCí confused (í means stressed front reduced vowel of OWR) - they have had different reflexes, i.e. resulted in different vowels. Even if to consider the forms допʼіек, допйек provided by You, they don't count in favor of ⁺вез, ⁺нес in Roussish (Ucrainian) at all.

[Elischua]

Думаю, в частині поліських говірок має бути щось подібне.

...в якісно різних рефлексах давніх о та е, що розвинулися в чергування дифтонгів і монофтонгів закритої артикуляції наголошеного закритого складу з о та є відкритого ненаголошеного складу: туôк, твêк, твиêк, твик, тêк, тик, тиік, тіик — тóку; п(й)іêч, п(й)êч, п(й)іч — пéч'і.
(wiki/uk) Північне_наріччя_української_мови#Поділ

Сьсь възѡръ нi тѧклъ (relevant), є бо тамъ *eCi, неже eCú (чи eCu) – сѫтьна рѡзьница.

[Sirko]

No, there are [purportedly] no instances in any of Ucrainian dialects when *eCú is not reflected as /ëC/.

Oh, really? What about мед, метла, попел? (Шевельов. Історична фонологія... с.413)

Moreover, it's not relevant at all to somehow compare the 'yeate' (OWR 'ѣ') containing words with those with *eCú reflex

Загалом, звук 'u в ранньосередньоукраїнських пам'ятках позначено або як є (згідно з етимологією), або як ю, але засвідчено й випадки, коли натомість уживано ѣ (або и). Якщо не зважати на випадкові помилки, спричинені простим помішанням є та є, дуже поширеним у тогочасних рукописах (всѣгда 'завжди' — Чет. 1489 тощо), залишається трохи слів, які в невеликій групі пам'яток мають ѣ частіше, ніж це можна було б  пояснити середньостатистичним відхиленням. Ідеться про дієслівні форми чол. роду одн. мин. часу та дієприслівника мин. часу (з походження акт. дієприкметника мин. часу). Це стосується дієслів речи, вести, нести, печи та везти.

Back in 1422 they would definitly not agree with you.