Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Кубанская балачка

Автор неофит, мая 8, 2005, 04:05

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Python

Цитата: стэпняк от ноября  1, 2011, 14:38
Якшо балачка це вкраинскый пэрэкласть мэни слова: обонпол, бугаз, сасык, ийламок, ирьян, кабав, мэштэ, харбара - можна и дали.
Своя диалэктна нэлитэратурна лэксыка даже в сэреднёнадднипрянському говори есть. Людына, шо знае тикы литэратурный вариант и якыйсь другый диалэкт, йийи тожэ нэ поймэ.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

стэпняк

Цитата: Python от ноября  1, 2011, 12:45
А якшо разговорный украинськый язык так запысаты, можна догадатыся, шо цэ нэ балачка?

Мэни здаеца шо "разговорный" и "язык" цэ як-раз на баллачкы бо на вкраинськом будэ "розмовный" и  "мова" чи ни?

Python

Язык — можэ буты, шо й нэма (всэ-такы, язык — цэ тэ, шо в роти, а мова — цэ як люды балакають. Хотя некотори в нас кажуть у цёму смысли и «язык», як балакають по-украинському). Разговорный/розмовный — бэз разныци, цэ культурна лэксыка, в побутовому мовлэнни нэма ни того, ни другого (як и тэрмину «побутовэ мовлення» чи «бытовая речь»).
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

хачик---

Не знаю,специфически кубанские это слова или украинские,но в детстве я их часто от деда слышал:
Чувяки-обувь.
Брычка-телега для лошади
Кагай-простофиля,идиот.Еще так называют жителей сельск. местности городские,к прим. кагайня-село
Скубать-стричь,оскубленный-стриженный
Бачить-понимать

Еще обратил внимание,что к прим. слово "балка"-овраг жители центр.России не понимают.Еще интересен момент,что в западных районах края,ближе к морю,речь стариков вообще больше напоминает украинскую,и понять их можно с большим трудом даже жителю самой Кубани,только из вост. районов.К примеру говор вокруг Армавира отличается от их говора и гораздо ближе к русскому языку,хотя гэкают и шокают тоже сильно.




Python

В литературном украинском есть «бричка» и «бачити» (букв. «видеть». «Понимать» — переносное значение). Кроме того, есть «скубти» — (как бы это сказать по-русски) тянуть/выдергивать/дергать волосы/перья/траву и т.п.
Чувяки, кагай, кагайня — похоже, чисто кубанское.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

DarkMax2

Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

стэпняк

ЧувЯкы или чувьЯкы это лёгкая кожаная обувь  домашней выделки, носятся как самостоятельно так и одеваются на ноговыци (лёгкие кожаные или войлочные сапоги без каблука) другое назвние чУни или цУни. КагаИ же это ещё и высокомерные хотя и ограниченные люди. Слова употребляемые не только на Кубани, а еще на Дону - только там произносят чувЯки.

hodzha

Цитата: стэпняк от ноября  2, 2011, 09:32
ЧувЯкы или чувьЯкы это лёгкая кожаная обувь  домашней выделки, носятся как самостоятельно так и одеваются на ноговыци (лёгкие кожаные или войлочные сапоги без каблука) другое назвние чУни или цУни. КагаИ же это ещё и высокомерные хотя и ограниченные люди. Слова употребляемые не только на Кубани, а еще на Дону - только там произносят чувЯки.

чуні, ногавиці (назва аналогічна рукавицям) - це українські слова, зустрічав особисто.

p.s. до речі, переглядаючи списки, серед козацьких прізвищ Кубані (зі станиць, які прийняли козаків переселенців з Київщини, Полтавщини і Чернігівщини) зустрів ті, що і у моїх предків (прізвища відносно рідкі), тобто швидше за все - це далекі родичі, можливо навіть вони певний час підтримували звязки і по переселенню. так, що до спроб тих, хто хоче від'єднати історію кубанського козацтва XVIII-XX ст. від історії основної України відношусь з посмішкою.  ;)

DarkMax2

так-так! Чуні-муні - дитячі брудні чобітки! Мама: "Йдемо гуляти, іди вдягай свої чуні-муні!" чи "Зніми свои чуні-муні, не брудни килими".
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

DarkMax2

А ногавці - то ніби поножны, так?
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

hodzha

Цитата: DarkMax2 от ноября  2, 2011, 11:16
А ногавці - то ніби поножны, так?
на Україні здається взагалі в деяких випадках може вживатись як синонім слова взувачка (обувка, обувь).

DarkMax2

Цитата: hodzha от ноября  2, 2011, 11:19
Цитата: DarkMax2 от ноября  2, 2011, 11:16
А ногавці - то ніби поножны, так?
на Україні здається взагалі в деяких випадках може вживатись як синонім слова взувачка (обувка, обувь).
взуття  :fp: обувалка можно и по-русски сказать, но словом русского языка оно не станет.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

hodzha

Цитата: DarkMax2 от ноября  2, 2011, 11:21
взуття  :fp: обувалка можно и по-русски сказать, но словом русского языка оно не станет.
у мене дід, царство йому небесне, вживав взувачка, обувка, обув. в данному випадку, це для мене більш авторитетне джерело української мови, чим купа книжок.  ;)

DarkMax2

Це лише словотворення окремих особистостей і все.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

hodzha

Цитата: DarkMax2 от ноября  2, 2011, 11:34
Це лише словотворення окремих особистостей і все.
не думаю. просто говори цілих сіл і регіонів, незафіксовані у красному письменстві, у нас звично проходять повз увагу дослідників. особливо ті, які склалися в часи радянської влади. на Кубані, мабуть, подібна штука.

стэпняк

На Кубани тилькы дви нэодноридности та и то блызькых. Оце язык чорноморьскых и язык линэйных станыць. Одни засэлэни козакамы пробатькы котрых були запоризцамы инши доньскых. Алэ  всэ цэ байдужэ оскилькы багато нових станыц засэлялыся и тымы, и тымы. Мои прэдки з линийной станыци Удобной дид балакав, а бабука гуторыть. Прычом у бабуки тилькы окинчэння слив виризняца а слова те-ж з балачкы. Я нэ бэру зараз в ращот попонаихавшых гамсэлов.

hodzha

Стэпняк, а як вы гадаетэ, колы на Кубани люды впэршэ почалы говорыты балачкою? в XVIII ст. чы ранишэ? колы там зъявылыся козакы?

стэпняк

Набагато раниш. Нэкрасивцы з Дону у час свого востання купылы у кубаньскых козакив 500 конэй тай бытува пэрэписька е (прывиты родычам и иншэ) Писля того як Кубань видийшла до Росии бильша частына пишла з туркамы, алэ частына лышылась змышавшысь пизинише з запорижцами.

hodzha

Цитата: стэпняк от ноября  2, 2011, 15:39
Набагато раниш. Нэкрасивцы з Дону у час свого востання купылы у кубаньскых козакив 500 конэй тай бытува пэрэписька е (прывиты родычам и иншэ) Писля того як Кубань видийшла до Росии бильша частына пишла з туркамы, алэ частына лышылась змышавшысь пизинише з запорижцами.

а ци люды звидкиль походылы? и щэ цикаво, чи цэ вы всэ з кныжок взналы, чы щось и стари люды розказують?

Лем

Цитата: hodzha от ноября  2, 2011, 15:46
а ци люды звидкиль походылы? и щэ цикаво, чи цэ вы всэ з кныжок взналы, чы щось и стари люды розказують?

Добродію, а вам не огидно паплюжити мову, переписуючи її російськими літерами? Чи ви вважаєте, що у такий спосіб мова відразу стає балачкою и Степянкові буде зручніше розуміти те, що ви написали?

Лем

Цитата: стэпняк от ноября  2, 2011, 15:02
На Кубани тилькы дви нэодноридности та и то блызькых. Оце язык чорноморьскых и язык линэйных станыць. Одни засэлэни козакамы пробатькы котрых були запоризцамы инши доньскых. Алэ  всэ цэ байдужэ оскилькы багато нових станыц засэлялыся и тымы, и тымы. Мои прэдки з линийной станыци Удобной дид балакав, а бабука гуторыть. Прычом у бабуки тилькы окинчэння слив виризняца а слова те-ж з балачкы. Я нэ бэру зараз в ращот попонаихавшых гамсэлов.

Пане Степняче, а що ви отак непослідовні? Вживаєте "э", чому тоді далі пишете "оце" (треба ж писати "оцЭ"). А далі що? БУЛИ чи БУЛІ? НОВИХ чи НОВІХ? ЛІНІЙНА чи ЛІНЕЙНА? "Запоріжець чи най би то запорізець, але запорОжці, запорОжцями. Навряд чи на Кубані до вас винайшли щось інше.

hodzha

Цитата: Лем от ноября  2, 2011, 20:46
Добродію, а вам не огидно паплюжити мову, переписуючи її російськими літерами? Чи ви вважаєте, що у такий спосіб мова відразу стає балачкою и Степянкові буде зручніше розуміти те, що ви написали?

Чесно, кажучи просто неприємно чути такі речі на власну адресу, так само як на адресу мови або тої чи іншої абетки. Кожна людина має право розмовляти тою мовою і писати тою абеткою, якою їй подобається і суржиком в т.ч. Це вже не раз обговорювалось на форумі. Вважаю, що не варто вказувати іншим людям на такі дрібниці, це нервує.

Python

Цитировать"Запоріжець чи най би то запорізець, але запорОжці, запорОжцями.
А чому, власне, так? «Запоріжець» цілком міг у мові виникнути, особливо враховуючи відсутність впливу літературної української. О->І (що зберігається як при наяності, так і при випадінні наступної голосної) перед суфіксами -ець, -ок — не таке вже й рідкісне явище (кінець, місток).
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

стэпняк



Пане Степняче, а що ви отак непослідовні? Вживаєте "э", чому тоді далі пишете "оце" (треба ж писати "оцЭ"). А далі що? БУЛИ чи БУЛІ? НОВИХ чи НОВІХ? ЛІНІЙНА чи ЛІНЕЙНА? "Запоріжець чи най би то запорізець, але запорОжці, запорОжцями. Навряд чи на Кубані до вас винайшли щось інше.
[/quote]

Та ни ничого знову найдэного. Цэ просто колы швыдко пышэш орхограхвичны ошибкы выскакують, а пэрэвиряты николы. Буду пысаты бильш грамотно.

стэпняк

[quote author=hodzha link=topic=2251.msg1056285#msg1056285 date=1320241588

а ци люды звидкиль походылы? и щэ цикаво, чи цэ вы всэ з кныжок взналы, чы щось и стари люды розказують?
[/quote]

Ти козакы з Дону прыйшлы тэж. Бильшэ того, був постийный обмин людьмы миж Доном и Кубанью. А стары балакають шо колы Кубань засэлялася прыбулымы козакамы по плавнях булы кошты з бикэтамы козакив кубаньскых. Знову прибышых спочатку прыйнялы нэдовирлыво, а потим воны влылыся в курэня запорожцив.

 

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр