Лингвофорум

Sed nullus est fumus sine igne... 

Десь та колись почула таке прислів'ячко : "Хотів збрехать, а вийшло правда. "

Цитата: Python от ноября 28, 2006, 13:38
Що ж, будемо будувати далі "Вавилонську вежу". Отже, мій варіант латиниці без діакритиків:

Vavylonsjka vezha
1. I bula vsja zemlja odna mova ta slova odni.
2. I stalosj, jak rushaly zo Skhodu vony, to v shynearsjkomu kraji rivnynu znajshly, i oselylysja tam.
3. I skazaly vony odyn odnomu: Anu, narobimo cehly, i dobre jiji vypalimo! I stalasja cehla dlja nykh zamistj kamenja, a smola zemljana bula jim za vapno.
4. I skazaly vony: Tozh misto zbudujmo sobi, ta bashtu, a vershyna jiji azh do neba. I vchynimo dlja sebe jmennja, shchob my ne rozporoshylysja po poverkhni vsijeji zemli.
5. I zijshov Hospodj, shchob pobachyty misto ta bashtu, shcho ljudsjki syny buduvaly jiji.
6. I promovyv Hospodj: Odyn ce narod, i mova odna dlja vsikh nykh, a ce osj pochatok jikh praci. Ne bude teper nichoho dlja nykh nemozhlyvoho, shcho vony zamyshljaly chynyty.
7. Tozh zijdimo, i zmishajmo tam jikhni movy, shchob ne rozumily vony movy odyn odnoho.
8. I rozporoshyv jikh zvidty Hospodj po poverkhni vsijeji zemli, i vony perestaly buduvaty te misto.
9. I tomu to nazvano jmennja jomu: Vavylon, bo tam pomishav Hospodj movy vsijeji zemli. I rozporoshyv jikh zvidty Hospodj po poverkhni vsijeji zemli.

Vsi ljudy narodzhujutjsja viljnymy i rivnymy u svojij hidnosti ta pravakh. Vony Nadileni rozumom i sovistju i povynni dijaty u vidnoshenni odyn do odnoho v dusi braterstva.
                (Stattja 1 Zahaljnoji Deklaraciji Prav Ljudyny)

ІМНО, хоча ці приклади є міжнародним стандартом, вони не відображають усіх переваг і недоліків української латинки: вкрай мало запозичених слів, мені не трапилось жодного слова з апострофом.

  A chamu-b i nje ? Na moj pahljad - varyjant do hodny. Ji pa-bjelarusku vyhljadae njablaha.

Хаця ўсё-ткі гэтак трохі лацьвей . Цікава, я й ня ведаў што не йіснуе адзінага паспалітага варыянту ўкрайінскае.

ЦитироватьЦікава, я й ня ведаў што не йіснуе адзінага паспалітага варыянту ўкрайінскае.

Якщо ввважати русинську мову варіантом української, то й єдиного варіанту кирилиці також нема. У ХІХ ст. існувало багато варіантів української кирилиці, тоді як була лише одна спроба ввести латиницю на основі інших слов'янських правописів, але ця латиниця так і не набула широкого розповсюдження. Звичайно, і зараз є окремі ентузіасти, що використовують її, але більшість про неї не має ніякого уявлення — при записі українських назв латинськими літерами застосовуються зовсім інші правила, зорієнтовані на англійську мову, що зрозуміло, оскільки зараз англійська є найдоступнішою для середньостатистичного українця мовою з латинською графікою. Втім, обидва варіанти латиниці не позбавлені недоліків, в окремих випадках слово неможливо записати латиницею так, щоб потім можна було його точно відтворити кирилицею. Та й у тій  латиниці, яка зараз офіційно використовується в документах, не всі правила чітко відрегульовані (особливо це стосується правил відтворення літер Г та Ґ; фактично, кожен, хто використовує українську латиницю, користується своїм власним варіантом). І це ще не всі варіанти латинського письма, які застосовувались до української мови...

 Цытую -"Якщо ввважати русинську мову варіантом української, то й єдиного варіанту кирилиці також нема."
Выбачай ,  патлумач..

Пошукав і знайшов оце.

Цікаво.

davajte viddiljaty movu vid abetky, ja tut nedavno odnij amerykanci shjo vchytj rosijsjku i ukrajinsjku pysav anglijsjkoju movoju ale kyrylyceju - vona mene bez problem zrozumila...
do rechi dlja anglisjkogo rozrobljajutj novu fonetychnu abetku - shjob legshe chytalosj i vchylosj...

a cej variant translitu vzjatyj na osnovi latynsjkyh, anglijsjkyh i pivdennoslovjansjkyh poznachenj dlja zvukiv...mozhe vam spodobajetsja...

летс райт ингліш ленгвідж виз сириллик елфебет енд летс райт олсо олл ленгвіджиз оф зе вьолд ин ит

соўт ай сынк ітц імпосібл , йор айдіэ із разэ інтерэстінн.
Энт моо...Ай сюппоўс тю райт "ўорлд" із моо карэктлі сэн "вьолд"
Соў лэтц райт інглішш ўіс белэрашн сірілік элфэбэт !
Сорі фо май інглішш.

Цитата: znatok от декабря 22, 2006, 00:28
shjob legshe chytalosj i vchylosj...

І Вам того бажаю: шйоб Вам леґше читалосй і вчилосй...

Цитироватьлетс райт ингліш ленгвідж виз сириллик елфебет енд летс райт олсо олл ленгвіджиз оф зе вьолд ин ит

ОКей. Ай лайк ит. Бат ўі гев а проблем ўиз сам войсез ўіч ар нот презент ін сириллик алфабет. H=г ор h=х? Хау ту диффер лонґ "а" ин "half" анд шорт "а" ин "bus"? Олсоу ўі хев а проблем ўиз а/е анд азе проблемс... Анд зе моуст диффикулт квещен из th - хау ту ўрайт ит ин сириллик? Ай хед ен айдіа ту юз оулд ѳіта фор ѳис, бат моуст оф ас дон'т ноу, хау ту тайп ит, анд ит мей нід аддитив текникал рекўаєрментс...
Втім, кирилиця для англійської — вже дещо інша тема...

Цитата: Міхал от декабря 21, 2006, 22:47
Цытую -"Якщо ввважати русинську мову варіантом української, то й єдиного варіанту кирилиці також нема."
Выбачай ,  патлумач..

В Україні мову русинів здебільшого зараховують до південно-західних діалектів української мови, тоді як серед самих русинів існує й інша думка. Деякі фонетичні особливості мови русинів (скажімо, розрізнення «и» та «ы») сучасна українська абетка не передає, тому для запису цієї мови часто використовується дещо інший алфавіт. Якщо вважати, що русини розмовляють діалектом української, то виходить, що для однієї мови використовуються дві різні системи кириличного письма...

Простите, возможно я пропустил объяснение: как различаются в русинском языке произношение I, И и Ы?

Цитата: shravan от декабря 22, 2006, 07:17
Простите, возможно я пропустил объяснение: как различаются в русинском языке произношение I, И и Ы?

Там ещё Ї есть.

ні [ni]
нї [nʲi]
ни [nɪ]
ны [nɯ]

Насчёт последнего гласного, впрочем, не совсем уверен.

Спасибо, Верталер.
Интересно! А еще в каком-нибудь славянском есть такое разнообразие звуков этой категории?

Цитата: Python от декабря 22, 2006, 01:18

Цитироватьлетс райт ингліш ленгвідж виз сириллик елфебет енд летс райт олсо олл ленгвіджиз оф зе вьолд ин ит

ОКей. Ай лайк ит. Бат ўі гев а проблем ўиз сам войсез ўіч ар нот презент ін сириллик алфабет. H=г ор h=х? Хау ту диффер лонґ "а" ин "half" анд шорт "а" ин "bus"? Олсоу ўі хев а проблем ўиз а/е анд азе проблемс... Анд зе моуст диффикулт квещен из th - хау ту ўрайт ит ин сириллик? Ай хед ен айдіа ту юз оулд ѳіта фор ѳис, бат моуст оф ас дон'т ноу, хау ту тайп ит, анд ит мей нід аддитив текникал рекўаєрментс...
Втім, кирилиця для англійської — вже дещо інша тема...

vse taky biljshistj sliv mozhna zrozumity i bez vvedennja dodatkovyh poznachenj
shjob rozriznjaty dejaki golosni zvuky. A vzagali mozhna pysaty dvichi odyn i toj zhe golosnyj shjob peredaty dovgyj zvuk - jak u gollandsjkij. Golovna shtuka v tobu shjob mozhna bulo chytaty tak jak pyshetjsja i tebe z gorem popolam rozumily na sluh... napryklad шип i шііп (ship and sheep) i t.d. - a vzagali ujavitj shjo vsi movy svitu pyshutjsja odnymy bukvamy - tak shjob mozhna bulo hoch jakosj chytaty - naskiljky ce pryskorytj vyvchennja mov i vzajemorozuminnja..

Цитировать- a vzagali ujavitj shjo vsi movy svitu pyshutjsja odnymy bukvamy - tak shjob mozhna bulo hoch jakosj chytaty - naskiljky ce pryskorytj vyvchennja mov i vzajemorozuminnja..

Якось позначати і якось читати — не одне й те ж. Скажімо, незнайоме французьке слово я ніяк не прочитаю, не знаючи  мови (щоправда, якщо це слово має свої аналоги в тих мовах, які я знаю, я можу сконструювати щось із цих відповідників). В принципі, кожна писемність створювалась для певної мови — сучасні латинські алфавіти достатньо однозначно передають лише слова латинського походження, тоді як ні у слов'янських, ні в германських мовах нема єдиної системи. Те, що в одній мові записується як cz, в іншій виглядає як č, у різних романських і германських мовах цей же звук записується також по-різному... Так, існує міжнародний фонетичний алфавіт на основі латинського з додаванням деяких символів, де кожен звук має чітко визначене позначення, але жоден народ не користується писемністю на його основі...
До речі, яким це чином українська Щ [шч] перетворилась на Shj?

бо звучить воно як шь

Та невже? То в російській мові так — українська ж літера Щ звучить твердо, і у ній чітко можна вирізнити два звуки... Коли я ще вчився в школі, мене дуже здивувало, що російська Щ вимовляється як один звук, а не послідовність двох, як в українській мові.

Цитата: "znatok" от
бо звучить воно як шь

Як це? В українській щ — тверде, м'яко його вимовляють, тільки розмовляючи суржиком.

шьокі - шь'оки ( щоки - щъокы ) - все одно щ м'яке тільки потім звук який нагадує звучання апострофа ( зупинка )

Цитата: Pere от декабря 22, 2006, 17:49

Цитата: "znatok" от
бо звучить воно як шь

Як це? В українській щ — тверде, м'яко його вимовляють, тільки розмовляючи суржиком.

Ги, та й мій дідусь теж суржиком розмовляв? Не повірю. Хоча, взагалі, варіант зі «шч» насправді є єдиним нормативним.

а взагалі що значить суржик - що людина у себе вдома розмовляє не так як писали в літературі? тобто виходить - якщо ти письменник - то не суржик, а неписьменник - то суржик?

Цитата: "Vertaler" от
Ги, та й мій дідусь теж суржиком розмовляв? Не повірю.

А що тут дивного? Суржиком і століття тому розмовляли, він — не надбання радянської чи там пострадянської влади. Мій дідусь (він з Миргорода) розмовляє суржиком. Хоча фонетично його вимова чудова українська, наддніпрянська: ніяких «ф», ніяких щ=шь, жодного акання та подібного. І чесно кажучи, від жодного природнього носія української мови, що більше з села, я ніколи не чув м'якого щ. Якщо вважати м'яке щ діалектною рисою, нумо визначатися, котрий з українських говорів її має. Інакше ж ненормативну та недіалектну вимову щ нам доведеться кваліфікувати як суржик або звичайний мовленнєвий дефект конкретної людини.

Цитата: "znatok" от
а взагалі що значить суржик - що людина у себе вдома розмовляє не так як писали в літературі? тобто виходить - якщо ти письменник - то не суржик, а неписьменник - то суржик?

Письменник чи не письменник — різниці немає. Є говори, є норма, є третє — суржик, що виникає через потужний вплив інших мов на живу мову певної частини суспільства і підміняє певні риси притаманні місцевому говорові та літературні норми лексичними, фонетичними та граматичними запозиченнями з тих мов.