Чому слово сторіччя вживається рідше, ніж століття? Адже це проміжок часу в сто років, тому було б логічніше називати його саме сторіччям.
Цитата: Kaze no oto от апреля 24, 2014, 21:54
Чому слово сторіччя вживається рідше, ніж століття? Адже це проміжок часу в сто років, тому було б логічніше називати його саме сторіччям.
Потому что многолетние периоды считают летами. Этой традиции уже много веков.
Цитата: Kaze no oto от апреля 24, 2014, 21:54
Чому слово сторіччя вживається рідше, ніж століття? Адже це проміжок часу в сто років, тому було б логічніше називати його саме сторіччям.
А коли "сто літ", то "століття"
Цитата: Джереми от апреля 24, 2014, 22:39
Цитата: Kaze no oto от апреля 24, 2014, 21:54
Чому слово сторіччя вживається рідше, ніж століття? Адже це проміжок часу в сто років, тому було б логічніше називати його саме сторіччям.
А коли "сто літ", то "століття"
Але ж тото не по-українському.
Пол. stulecie.
Цитата: Kaze no oto от апреля 24, 2014, 23:04
Але ж тото не по-українському.
В українській мові «літа» в значенні «(довгі) роки» вживається, хоч і значно рідше, ніж у російській. Також «літні люди» (евфемізм для «старі»). Всі ці вирази асоціюються скоріш із літературним чи офіційним стилем, ніж із розмовною мовою.
Цитата: Kaze no oto от июня 7, 1974, 13:36
Але ж тото не по-українському.
Так саме, як і "послідній, наравитися, остатися, гОрод, оддихати..."
Нє такє самє, Џєрємѥ.
Цитата: Джереми от апреля 25, 2014, 02:54
Цитата: Kaze no oto от июня 7, 1974, 13:36
Але ж тото не по-українському.
Так саме, як і "послідній, наравитися, остатися, гОрод, оддихати..."
Что значит ваше перечисление слов?
Что их в украинском "нет" :)
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 14:52
Что их в украинском "нет" :)
Звичайно, бо то росіянізми.
Якщо я правильно зрозумів, вживання слова
літо у сенсі
рік — це є архаїзмом і в українській і в польській.
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 15:30
Звичайно, бо то росіянізми.
Др.рус. городъ, рус. город, белорус. горад — укр. мiсто
"росиянизмы" ;D
Гм. А як тоді в вас називається ділянка, на якій вирощують всіляку городину?
Там же разные ударения (вследствие разности праславянской интонации)
послѣдьнь - древнерусское, (з)остатися - общеславянское и вообще-то в украинском есть и словарно, семантика "передышка"=отдых слишком универсальна и встречается в других славянских, так категорически не стоит отметать
нравиться - церковнославянизм, в украинском видимо из русского, но наверняка и для многих русских говоров недавно интродуцированное, то есть "россиянизм".
Отих слів немає в СУЛМ. Хоча вони можуть існувати в діялектах, або як архаїзми.
Есть как минимум город (в некоторых словарях — с пометой устар., разг.) и зостатися (на приставочную форму явно влияло пол. zostać się)
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 15:30
Якщо я правильно зрозумів, вживання слова літо у сенсі рік — це є архаїзмом і в українській і в польській.
Схоже на те. Навіть у розмовній мові скоріш можна почути «Скіки тобі год?» (не «літ» — хоча в поетичній мові «літа» в значенні «роки» звучать цілком природньо). Але є випадки, де корінь «літ» закріпився (
століття, тисячоліття випереджають своїх аналогів з коренем
рік;
десятиліття у вживаності дещо програє перед
десятиріччям;
літні люди — «річні» тут взагалі не скажеш).
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 15:38
Гм. А як тоді в вас називається ділянка, на якій вирощують всіляку городину?
Вы случаем не путаете
горо́д < огоро́д и
го́род? Это два разных слова, и они оба есть в украинском.
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 15:52
... и зостатися (на приставочную форму явно влияло пол. zostać się)
Зо- не приставка, а
две приставки.
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 15:38
Гм. А як тоді в вас називається ділянка, на якій вирощують всіляку городину?
Горóд. А місто —
гóрод (має стилістичні обмеження, хоча там, де слід підкреслити архаїчність, гóрод звучить цілком доречно. Знову ж, присутні й похідні слова (напр.,
городяни).
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 15:52
город (в некоторых словарях — с пометой устар., разг.)
Я б сказав, у більшості.
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 15:53
Навіть у розмовній мові скоріш можна почути «Скіки тобі год?»
Ого, я думал это только слобожанское...
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 16:39
Ого, я думал это только слобожанское...
Не знаю, наскільки воно загальноукраїнське, але на Черкащині почути можна.
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 16:39
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 15:53
Навіть у розмовній мові скоріш можна почути «Скіки тобі год?»
Ого, я думал это только слобожанское...
А ото лишє-но ѡтты иого и можєтє чути. :) Чи нє ужє чу го Питѡн дєизѡткыля из Подѡлля або чьто?
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 17:51
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 16:39
Ого, я думал это только слобожанское...
Не знаю, наскільки воно загальноукраїнське, але на Черкащині почути можна.
Чьто и кажѫ.
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 15:49
Отих слів немає в СУЛМ. Хоча вони можуть існувати в діялектах, або як архаїзми.
И чьто тѣмь?
Цитата: Elischua от апреля 25, 2014, 18:13
И чьто тѣмь?
Себто можна казати, же їх немає в українскій.
«Же» в ролі сполучного слова так само нема ;)
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 19:04
Цитата: Elischua от апреля 25, 2014, 19:00
Хто можє казати сє?
Я можу.
Ото сє ужє бачѫ.
P.S. А "виџѫ", мабуть, такожє нєма в украïньскѡи мълви?
Ух ты, у нас появился украинский клон Марго :)
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 19:17
Ух ты, у нас появился украинский клон Марго :)
Дєчьто ѫ симь ѥ.
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 14:52
Что их в украинском "нет" :)
в украинском их "нет" в куда большей степени чем в русском "нет" слова "ложить"
ОК, тогда на Слобожанщине не украинский
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 16:25
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 15:38
Гм. А як тоді в вас називається ділянка, на якій вирощують всіляку городину?
Горóд. А місто — гóрод (має стилістичні обмеження, хоча там, де слід підкреслити архаїчність, гóрод звучить цілком доречно. Знову ж, присутні й похідні слова (напр., городяни).
до речі слово містяни буквлаьно останні роки(як мінімум за моїми враженнями) почало переважати.
я думав це неологізм але ні бачив його і у слвониках радянських часів
Цитата: Pawlo от апреля 25, 2014, 19:38
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 14:52
Что их в украинском "нет" :)
в украинском их "нет" в куда большей степени чем в русском "нет" слова "ложить"
В русском слово
ложить есть. Что Вы такое говорите?
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 17:51
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 16:39
Ого, я думал это только слобожанское...
Не знаю, наскільки воно загальноукраїнське, але на Черкащині почути можна.
на Полтавщині теж
Цитата: Pawlo от апреля 25, 2014, 19:42
до речі слово містяни буквлаьно останні роки(як мінімум за моїми враженнями) почало переважати.
я думав це неологізм але ні бачив його і у слвониках радянських часів
Конечно, неологизм, от слово miasto уже есть mieszczanie (> міщани)
Чего нет в литературной норме, того нет в языке. К.О.
А если на литературной норме не говорит огромный процент носителей? :-\
Цитата: Pawlo от апреля 25, 2014, 19:44
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 17:51
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 16:39
Ого, я думал это только слобожанское...
Не знаю, наскільки воно загальноукраїнське, але на Черкащині почути можна.
на Полтавщині теж
Казано жє слобожаньскє.
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 19:39
ОК, тогда на Слобожанщине не украинский
єти слова есть в некоторіх украинских диалектах но нет в литературном язіке
надо догворитсья о чем мы ведем речь
вас бы возмутило утверждение что в русском нет слова "баить" в значении говорить?
Цитата: Pawlo от апреля 25, 2014, 19:47
вас бы возмутило утверждение что в русском нет слова "баить" в значении говорить?
нет
да и с чего тут вообще так эмоционировать?
Цитата: Elischua от апреля 25, 2014, 19:43
Цитата: Pawlo от апреля 25, 2014, 19:38
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 14:52
Что их в украинском "нет" :)
в украинском их "нет" в куда большей степени чем в русском "нет" слова "ложить"
В русском слово ложить есть. Что Вы такое говорите?
Естственно есть - я именно на это и намекаю. ;up:
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 19:45
Чего нет в литературной норме, того нет в языке. К.О.
К. О. = К. Омєџєнѡсть. Пробачьтє.
Цитата: Pawlo от апреля 25, 2014, 19:48
Цитата: Elischua от апреля 25, 2014, 19:43
Цитата: Pawlo от апреля 25, 2014, 19:38
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 14:52
Что их в украинском "нет" :)
в украинском их "нет" в куда большей степени чем в русском "нет" слова "ложить"
В русском слово ложить есть. Что Вы такое говорите?
Естственно есть - я именно на это и намекаю. ;up:
А... хых.
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 19:45Чего нет в литературной норме, того нет в языке. К.О.
Капитан Ололо.
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 19:47
Цитата: Pawlo от апреля 25, 2014, 19:47
вас бы возмутило утверждение что в русском нет слова "баить" в значении говорить?
нет
да и с чего тут вообще так эмоционировать?
я спокоен. у меня вообще позиции что надо ширить мову чем больше чем лучше а в какой форме и с каикми словами это не столь критично
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 19:46
А если на литературной норме не говорит огромный процент носителей? :-\
Но то й що.
А чи можна казати, що деяке слово існує в мові, якщо його вживають лише носії одного (мабуть ще й невеликого) діялекта?
Ось наприклад, тоті "послідній, наравитися, остатися, гОрод, оддихати..." — так не кажуть в Галичині.
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 19:47
Цитата: Pawlo от апреля 25, 2014, 19:47
вас бы возмутило утверждение что в русском нет слова "баить" в значении говорить?
нет
да и с чего тут вообще так эмоционировать?
Искандар, мне лично не кажется, что в вопросе Павла было какое-то "эмоционирование". И вообще, если я не ошибаюсь, Вы, Павло и я в данном случае имеем в виду одну суть, что диалектные слова в украинском языке это тоже украинский язык, в противоположность Kaze no oto, для кого всё, что не мечено печатью "держстандарт" украинским не является как объективная реальность.
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 19:53
Ось наприклад, тоті "послідній, наравитися, остатися, гОрод, оддихати..." — так не кажуть в Галичині.
Ну это их проблемы, настойчиво форсить в литературный язык свои местные файные клясы они обычно не стесняются...
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 19:53
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 19:46
А если на литературной норме не говорит огромный процент носителей? :-\
Но то й що.
А чи можна казати, що деяке слово існує в мові, якщо його вживають лише носії одного (мабуть ще й невеликого) діялекта?
Нє мога, а ѥ тому бути.
Цитата: Elischua от апреля 25, 2014, 19:54Вы, Павло и я в данном случае имеем в виду одну суть, что диалектные слова в украинском языке это тоже украинский язык, в противоположность Kaze no oto, для кого всё, что не мечено печатью "держстандарт" украинским не является как объективная реальность.
Там другой синдром:
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 19:53Ось наприклад, тоті "послідній, наравитися, остатися, гОрод, оддихати..." — так не кажуть в Галичині.
Цитата: engelseziekte от апреля 25, 2014, 19:58
Цитата: Elischua от апреля 25, 2014, 19:54Вы, Павло и я в данном случае имеем в виду одну суть, что диалектные слова в украинском языке это тоже украинский язык, в противоположность Kaze no oto, для кого всё, что не мечено печатью "держстандарт" украинским не является как объективная реальность.
Там другой синдром:
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 19:53Ось наприклад, тоті "послідній, наравитися, остатися, гОрод, оддихати..." — так не кажуть в Галичині.
Ото испьрвшу ѥмь нє вѣрил своïм очам.
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 19:55
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 19:53
Ось наприклад, тоті "послідній, наравитися, остатися, гОрод, оддихати..." — так не кажуть в Галичині.
Ну это их проблемы, настойчиво форсить в литературный язык свои местные файные клясы они обычно не стесняются...
а почему не форсят носители "нравиця, сполідній і т п" свои слова?сейчас уже нет никакой цензуры если западноукраиснкие авторы могут спокойно употреблять галицизмы, скрыпникизмы то носители более близких к русскому диалектов тоже могут это делать.
и в песнях и в своих книгах и в переводах на украинский и и в бытвоой переписке
я только рад этому буду
но как правило носители таких диалектов сами так не делают а перехяодт на один из имеюущихся литературных языков
Вроде такое есть, чем непринуждённее украинский текст, тем больше в нём естественных слов — ганебных русизмов...
Гадал ѥмь, ожє то ѥ синдрѡм Лодура-ДаркМакса, алє тєпьрвь сѫмьнѭ.
Цитата: Elischua от апреля 25, 2014, 20:04Гадал ѥмь, ожє то ѥ синдрѡм Лодура-ДаркМакса, алє тєпьрвь сѫмьнѭ.
У них слабка форма.
а що в Лодура?
Цитата: Elischua от апреля 25, 2014, 19:54
И вообще, если я не ошибаюсь, Вы, Павло и я в данном случае имеем в виду одну суть, что диалектные слова в украинском языке это тоже украинский язык
Да, теперь понял.
Будем считать, что мой сарказм в ответ - это не сарказм, а подыгрывание сарказму Павла.
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 20:07
Цитата: Elischua от апреля 25, 2014, 19:54
И вообще, если я не ошибаюсь, Вы, Павло и я в данном случае имеем в виду одну суть, что диалектные слова в украинском языке это тоже украинский язык
Да, теперь понял.
Будем считать, что мой сарказм в ответ - это не сарказм, а подыгрывание сарказму Павла.
Где там у Павла сарказм был?
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 19:45
Чего нет в литературной норме, того нет в языке. К.О.
Дий шо цє ви такє балакаїт? :what:
Цитата: LUTS от апреля 25, 2014, 20:23
Дий шо цє ви такє балакаїт? :what:
Під терміном «мова» я розумію переважно літературну мову. Ви ні?
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 20:31
Цитата: LUTS от апреля 25, 2014, 20:23
Дий шо цє ви такє балакаїт? :what:
Під терміном «мова» я розумію переважно літературну мову. Ви ні?
Звичайно ж ні. В мови є ще купа діалектів. Чи ви їх за окремі мови вважаєте?
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 20:31Під терміном «мова» я розумію переважно літературну мову. Ви ні?
А чого у вас така наївна термінологія?
Цитата: LUTS от апреля 25, 2014, 20:33
Звичайно ж ні. В мови є ще купа діалектів. Чи ви їх за окремі мови вважаєте?
Суржик я вважаю за окрему мову.
Цитата: engelseziekte от апреля 25, 2014, 20:38
А чого у вас така наївна термінологія?
Як це?
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 21:21
Суржик я вважаю за окрему мову.
Ви нею володієте? Напишіть щось.
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 21:21Як це?
Наївна лінгвістика — це протилежність наукової, лінгвістика в сприйнятті «простих людей». Не знаю, чи кажуть так про інші науки.
Цитата: Pawlo от апреля 25, 2014, 19:47
вас бы возмутило утверждение что в русском нет слова "баить" в значении говорить?
Ба́ять (http://www.gramota.ru/slovari/dic/?word=%E1%E0%FF%F2%FC&all=x).
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 19:53
А чи можна казати, що деяке слово існує в мові, якщо його вживають лише носії одного (мабуть ще й невеликого) діялекта?
Ось наприклад, тоті "послідній, наравитися, остатися, гОрод, оддихати..." — так не кажуть в Галичині.
Ну, то й що, що так не кажуть у "П'ємонті"? Тамички чимало досі не кажуть навіть слово "кажуть". Якщо взяти за мету та прислухатися до мови галичан, то там дуже багато слів активного шару досі не вживається.
................................................
На Кубані донедавна слово "літ" вживалося тільки в цій формі і то більше для 100, 200...(літ), а також "столітній, двохсотлітній, столітник..." і рідше- 5, 6, 7, 8 -20, 25-30....літ. Коли хотіли дізнаться про вік, то мало-мало дорослу людину питали:" Ссіке (скільке) тобі годів (дуже рідко - літ)?" Так могли спитать тільки малу дитину ("ану, покажи(на пальчиках), скіке тобі годіків?") Уявіть собі, і я зараз питаю виключно :"А (з) якого ти года(у)?" , і по-російському так саме. Тому, коли йдеться про вік людини, не називається число років, літ або годів, а лише цифра року народження. Мої бабуня не знали "на зубок" скіке кому (вищитували), зате "з льоту" видавали не тільки роки, а й дати народження усіх родичів. Приблизно таке я спостерігаю тепер за собою - постійно забуваю, у якому віці вмерли мама, але чітко пам'ятаю дати народження й смерти.
Цитата: Wolliger Mensch от апреля 25, 2014, 22:50
Цитата: Pawlo от апреля 25, 2014, 19:47
вас бы возмутило утверждение что в русском нет слова "баить" в значении говорить?
Ба́ять (http://www.gramota.ru/slovari/dic/?word=%E1%E0%FF%F2%FC&all=x).
Одна моя родственница часто вспоминала, что на родине её матери, в Самойловском р-не Саратов. обл., вместо говорить употребляли "баять":"Бай, бай дальше, я слушаю!"
Цитата: Джереми от апреля 25, 2014, 23:15
Ну, то й що, що так не кажуть у "П'ємонті"? Тамички чимало досі не кажуть навіть слово "кажуть". Якщо взяти за мету та прислухатися до мови галичан, то там дуже багато слів активного шару досі не вживається.
Но тоді давайте спілкуватися літературною мовою. Щоб усім було зрозуміло ;)
Цитата: LUTS от апреля 25, 2014, 21:24
Ви нею володієте? Напишіть щось.
Я? Ні, я суржиком не володію.
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 23:47
Но тоді давайте спілкуватися літературною мовою.
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 23:47
Но тоді давайте спілкуватися літературною мовою. Щоб усім було зрозуміло
Для пересічного носія мови розуміння її діалектів великих труднощів не створює.
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 23:57
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 23:47
Но тоді давайте спілкуватися літературною мовою. Щоб усім було зрозуміло
Для пересічного носія мови розуміння її діалектів великих труднощів не створює.
Так, так! Та й додержуваться чистої літмови та ще й на Лінгвофорумі не всякий раз виходе. І хіба я непонятно балакаю? ;up: А хто скаже, шо це суржик, той сукин син!
Цитата: Джереми от апреля 26, 2014, 00:23
Так, так! Та й додержуваться чистої літмови та ще й на Лінгвофорумі не всякий раз виходе. І хіба я непонятно балакаю? ;up: А хто скаже, шо це суржик, той сукин син!
Погоджуюсь.
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 23:57
Для пересічного носія мови розуміння її діалектів великих труднощів не створює.
Навіть вулинського діялекту, яким тут писав LUTS?
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 00:41
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 23:57
Для пересічного носія мови розуміння її діалектів великих труднощів не створює.
Навіть вулинського діялекту, яким тут писав LUTS?
Ну по-перше так вже майже ніхто не говорить, так що проблема відпала. По-друге, це не найстрашніший діалект, в плані розуміння.
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 00:41
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 23:57
Для пересічного носія мови розуміння її діалектів великих труднощів не створює.
Навіть вулинського діялекту, яким тут писав LUTS?
і його теж
тим паче що він пише дещо окарикатуреним вулинським реальний не настільки укаючий икаючий і т п
певні проблеми можуть виникнути лише з розумінням карпаторусинських і лемківських діалектів і то вони далеко не непереборні
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 17:51
Не знаю, наскільки воно загальноукраїнське, але на Черкащині почути можна.
Зіткнувся з "скікі тобі год" на Дніпропетровщині.
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 19:53
Ось наприклад, тоті "послідній, наравитися, остатися, гОрод, оддихати..." — так не кажуть в Галичині.
Ну, якщо говорити про літературну мову, тоді навіщо орієнтуватися на Галичину? :) СУЛМ була заснована не на галицьких діалектах.
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 00:41
Навіть вулинського діялекту, яким тут писав LUTS?
Ни бачу прублеми рузуміння вулинськуї гувіркі, якщо 90% її удміннустей уд наддніпрянськуї зводиться до ригулярнуго укання (а икання й наддніпрянцям властиве).
Цитата: From_Odessa от апреля 26, 2014, 03:52
Ну, якщо говорити про літературну мову, тоді навіщо орієнтуватися на Галичину? :) СУЛМ була заснована не на галицьких діалектах.
Але й не на
сучасних наддніпрянських. Крім того, в історії літературної української мови були галицькі періоди, коли культурне життя на Сході вимушено згасало.
Цитата: Python от апреля 26, 2014, 05:41
Але й не на сучасних наддніпрянських. Крім того, в історії літературної української мови були галицькі періоди, коли культурне життя на Сході вимушено згасало.
Звичайно. Але мені здається, що, якщо орієнтуватися на СУЛМ, то не можна одночасно з тим повністю орієнтуватися на сучасну мову у Галичині, та навпаки. Хоча я ні перший, ні другий варіант правильними не вважаю (тобто орієнтацію лише на літ-ну мову або лише на Галичину).
Я подумав про те, що для мене звичне слово "століття" для позначення міри часу у сто років. "Сторіччя" у такому значення я зазвичай не чув, як мені здається. Проте "сторіччя" для мене звичне у значенні юбілею, тобто "сторіччя заснування" і т.п.
Цитата: From_Odessa от апреля 26, 2014, 08:06
Я подумав про те, що для мене звичне слово "століття" для позначення міри часу у сто років. "Сторіччя" у такому значення я зазвичай не чув, як мені здається. Проте "сторіччя" для мене звичне у значенні юбілею, тобто "сторіччя заснування" і т.п.
Сторіччя как «стогодовщина», да.
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 23:57
Для пересічного носія мови розуміння її діалектів великих труднощів не створює.
Пѵѳоне, это вы погорячились.
Цитата: Wolliger Mensch от апреля 26, 2014, 08:48
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 23:57
Для пересічного носія мови розуміння її діалектів великих труднощів не створює.
Пѵѳоне, это вы погорячились.
крім русинських і лемківських мені важко уявити ще якісь українські діалекти які могли б викликати проблеми з розумінням.
звісно мова не йде про те що може не бути зрозумілим етст про риболовлю чи там бджолярство діалектом через специфічну термінологію це і літературною може бути незрозуміло
Цитата: Pawlo от апреля 26, 2014, 11:00
крім русинських і лемківських мені важко уявити ще якісь українські діалекти які могли б викликати проблеми з розумінням.
Вопрос русинских особый. Однако, что подразумевать под «пониманием»: кое-как разобрать — это, наверное, к многим и инославянским говорам подойдёт. Нормально, «бегло» понимать — тут круг говоров резко сужается, так как принцип машинальности в восприятии речи никто не отменял, и даже небольшие отличия от привычного вызывают достаточно сильный дискомфорт в восприятии. Это даже с учётом того, что на Украине процент людей, привыкших к двум и трём идиомам, больше.
Цитата: From_Odessa от апреля 26, 2014, 08:06
Я подумав про те, що для мене звичне слово "століття" для позначення міри часу у сто років. "Сторіччя" у такому значення я зазвичай не чув, як мені здається. Проте "сторіччя" для мене звичне у значенні юбілею, тобто "сторіччя заснування" і т.п.
Думаю, такий семантичний поділ справді існує (і це частково пояснює нижчу вживаність «десятиліття» порівняно з «десятиріччям»). Але його не завжди чітко дотримуються, вживаючи на позначення хронологічних періодів замість десяти-/сто-/тисячоліття його аналог на -річчя і навпаки.
Цитата: From_Odessa от апреля 26, 2014, 05:53
Звичайно. Але мені здається, що, якщо орієнтуватися на СУЛМ, то не можна одночасно з тим повністю орієнтуватися на сучасну мову у Галичині, та навпаки. Хоча я ні перший, ні другий варіант правильними не вважаю (тобто орієнтацію лише на літ-ну мову або лише на Галичину).
Сучасна мова Галичини, принаймні молодого і середнього покоління, мало чим відрізняється від літературної, незважаючи на всі пов'язані з цим міфи.
Цитата: LUTS от апреля 26, 2014, 13:24
Сучасна мова Галичини, принаймні молодого і середнього покоління, мало чим відрізняється від літературної, незважаючи на всі пов'язані з цим міфи.
Я знаю, Ви про це говорили. Хоча невеликий досвід спілкування все ж примушує мене дещо сумніватися (це стосується перш за все фонетики). Але Вам дійсно відніше. Але я ж не про це. Я кажу, що, якщо людина каже, що орієнтується лише на СЛУМ, то казати "так не кажуть у Галичини" навряд чи вірно. Хоча, повторю, я не вважаю за вірне орієнтуватися лише на літ-ну мова або ж лише на Галичину, щоб там зараз не було.
Цитата: From_Odessa от апреля 26, 2014, 13:29
Я кажу, що, якщо людина каже, що орієнтується лише на СЛУМ, то казати "так не кажуть у Галичини" навряд чи вірно.
Погоджуюсь.
То що, вірніше казати «так не кажуть на Донеччині»?
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 14:10
То що, вірніше казати «так не кажуть на Донеччині»?
А для чого взагалі щось подібне казати?
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 14:10
То що, вірніше казати «так не кажуть на Донеччині»?
Особисто я не думаю, що взагалі вірно казати "так не кажуть [місце]", якщо орієнтуватися саме на СЛУМ. Якщо б лише у Галичини розмовляли лише українською, але ж це не так... Але, взагалі, навіщо Вам орієнтуватися лише на літ-ну норму?)
Цитата: From_Odessa от апреля 26, 2014, 14:19
Але, взагалі, навіщо Вам орієнтуватися лише на літ-ну норму?)
Щоб захиститися від суржику.
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 15:05
Щоб захиститися від суржику.
Але ж поза СУЛМ існує не лише суржик. Так Ви, мені здається, змертвите частково свою мову.
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 15:05
Цитата: From_Odessa от апреля 26, 2014, 14:19
Але, взагалі, навіщо Вам орієнтуватися лише на літ-ну норму?)
Щоб захиститися від суржику.
Тоді «так не кажуть в Галичині» — ненадійний критерій. Візьмімо, наприклад, пісні 90-х років гурту «Скрябін» чи, ще краще, «Брати Гадюкіни» — обидва з Західної України, але суржику в них також повно.
Цитата: Python от апреля 26, 2014, 15:15
Тоді «так не кажуть в Галичині» — ненадійний критерій. Візьмімо, наприклад, пісні 90-х років гурту «Скрябін» чи, ще краще, «Брати Гадюкіни» — обидва з Західної України, але суржику в них також повно.
В "Гадюкіних" то фішка була така, а в "Скрябіна" 90-х там діалект.
Цитата: LUTS от апреля 26, 2014, 15:18
а в "Скрябіна" 90-х там діалект.
Фрази назразок «я лікарства не шукаю, бо ним можна отравитись» — також діалектне? В мові сучасних східняків це розглядали б як суржик.
А як ви відділяєте діалекти від суржика?
Цитата: Python от апреля 26, 2014, 15:22
Цитата: LUTS от апреля 26, 2014, 15:18
а в "Скрябіна" 90-х там діалект.
Фрази назразок «я лікарства не шукаю, бо ним можна отравитись» — також діалектне? В мові сучасних східняків це розглядали б як суржик.
Ну да. Про це не згадав.
Цитата: From_Odessa от апреля 26, 2014, 15:26
А як ви відділяєте діалекти від суржика?
Ну в галицькому діалекті суржик розгледіти не важко.
Цитата: LUTS от апреля 26, 2014, 15:35
Ну в галицькому діалекті суржик розгледіти не важко.
Ось я й питаю, як Ви робите, за якими ознаками ) Цікаво.
Цитата: From_Odessa от апреля 26, 2014, 15:36
Цитата: LUTS от апреля 26, 2014, 15:35
Ну в галицькому діалекті суржик розгледіти не важко.
Ось я й питаю, як Ви робите, за якими ознаками ) Цікаво.
Та не знаю. Які там можуть бути ознаки? Русизми, як русизми. Хоча наприклад "то", "всьо" аж ніяк не суржик там.
Цитата: LUTS от апреля 26, 2014, 15:41
Русизми, як русизми
А як Ви розумієте, що то саме русизм, а не діалектизм?
Цитата: LUTS от апреля 26, 2014, 15:41
Які там можуть бути ознаки?
Якщо немає ознак, немає ні суржику, ні діалекту, ні мови взагалі. Ви ж по якихось ознаках бачите, що то, на Ваш погляд, діалектизм, а не суржикізм. Звичайно, мабуть, Ви в більшості випадків просто відчуваєте це. Але, можливо, Ви можете все ж таки виявити хоча б дещо з того, що Вам показує. До того ж, якщо це лише почуття, в мене виникає те ж саме питання - як Ви розумієте, що то русизм, а не щось місцеве?
Но звичайно, кальки з російскої — це суржик. Наприклад, «я рахую, що» замість «я вважаю, що», «в кінці кінців», «люби́й», «лишній», тощо.
Цитата: From_Odessa от апреля 26, 2014, 15:48
Цитата: LUTS от апреля 26, 2014, 15:41
Русизми, як русизми
А як Ви розумієте, що то саме русизм, а не діалектизм?
Цитата: LUTS от апреля 26, 2014, 15:41
Які там можуть бути ознаки?
Якщо немає ознак, немає ні суржику, ні діалекту, ні мови взагалі. Ви ж по якихось ознаках бачите, що то, на Ваш погляд, діалектизм, а не суржикізм. Звичайно, мабуть, Ви в більшості випадків просто відчуваєте це. Але, можливо, Ви можете все ж таки виявити хоча б дещо з того, що Вам показує. До того ж, якщо це лише почуття, в мене виникає те ж саме питання - як Ви розумієте, що то русизм, а не щось місцеве?
Треба бути знайомим з говором і знати, що для нього властиво, а що ні у чистому вигляді. Наприклад у степових говорах я не відрізню суржикове слово від діалектного, бо я його мало чув.
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 16:01
Наприклад, «я рахую, що» замість «я вважаю, що»
Для галичан це може бути й діалектизм (оскільки «вважати» там має значення «остерігатися»).
Цитата: LUTS от апреля 26, 2014, 16:05
Наприклад у степових говорах я не відрізню суржикове слово від діалектного, бо я його мало чув.
Наскільки я розумію, «діалектом» тут прийнято вважати мову початку ХХ ст. чи раніше, а «суржиком» — більш пізні зміни під російським впливом.
Kaze no oto, а чому у вас все починається з «но»?
Цитата: engelseziekte от апреля 26, 2014, 16:28
Kaze no oto, а чому у вас все починається з «но»?
Та не знаю, ідіолект, мабуть. А чи це погано?
Не погано, просто дуже незвично, захотілось спитати.
Цитата: From_Odessa от апреля 26, 2014, 15:26
А як ви відділяєте діалекти від суржика?
обов'язковий але недостатній критерій - це порушення української фонетики
так врем'я може бути і суржикизмом і діалектизмом в залежності від обставин а от время або врєм'я - стопудово суржикизм
аналогінчо послідній може бути і суржиком і діалектизмом а послєдній однознанчий суржик
Цитата: Pawlo от апреля 26, 2014, 21:52
обов'язковий але недостатній критерій - це порушення української фонетики
Скоріш, необов'язковий (бо в деяких русизмах просто нема чому неправильно фонетизуватись, а деякі фонетично адаптуються), але достатній (не рахуючи випадків нормативної передачі іншомовних власних назв, що фонетично нагадують суржик).
Цитата: Python от апреля 26, 2014, 15:22
Цитата: LUTS от апреля 26, 2014, 15:18
а в "Скрябіна" 90-х там діалект.
Фрази назразок «я лікарства не шукаю, бо ним можна отравитись» — також діалектне? В мові сучасних східняків це розглядали б як суржик.
це явний суржик якби був діалект то було б тоді вже одравитись або взагалі відравитись
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 16:01
Но звичайно, кальки з російскої — це суржик. Наприклад, «я рахую, що» замість «я вважаю, що», «в кінці кінців», «люби́й», «лишній», тощо.
до речі прочитав недавно назву книжки "Казки для любих діточок2 перший раз був дещо здивований ;D
Цитата: Python от апреля 26, 2014, 21:58
Цитата: Pawlo от апреля 26, 2014, 21:52
обов'язковий але недостатній критерій - це порушення української фонетики
Скоріш, необов'язковий (бо в деяких русизмах просто нема чому неправильно фонетизуватись, а деякі фонетично адаптуються), але достатній (не рахуючи випадків нормативної передачі іншомовних власних назв, що фонетично нагадують суржик).
перепрошую я дійсно неточно висловився саме це і мав наувазі що ви сказали
Цитата: Pawlo от апреля 26, 2014, 22:01
це явний суржик якби був діалект то було б тоді вже одравитись або взагалі відравитись
Чого б це раптом? Префікс
о-, корінь
-трав-...
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 16:01
«люби́й»
Чому ото сє ѥ росиянизм? А ото жє воно бо було ѫ
старорусьскѡи мълви.
Цитата: Джереми от апреля 25, 2014, 02:54
Цитата: Kaze no oto от июня 7, 1974, 13:36
Але ж тото не по-українському.
Так саме, як і "послідній, наравитися, остатися, гОрод, оддихати..."
Слово "наравитися" дуже красиве, так бабуня говорила... :)
Цитата: Elischua от апреля 26, 2014, 22:26
А яко - "в рєштѣ рєшт"?
Так. Або «зрештою», «нарешті».
Цитата: Elischua от апреля 26, 2014, 22:30
Чому ото сє ѥ росиянизм? А ото жє воно бо було ѫ старорусьскѡи мълви.
Насправді? Я не знав цього.
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 16:39
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 15:53
Навіть у розмовній мові скоріш можна почути «Скіки тобі год?»
Ого, я думал это только слобожанское...
Черкасская и Киевская области, ага. :)
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 16:01
Но звичайно, кальки з російскої — це суржик. Наприклад, «я рахую, що» замість «я вважаю, що», «в кінці кінців», «люби́й», «лишній», тощо.
Русьскоѭ ѥ «лишити» - «лишьнïи» ото сє ѡднього прикмєта. Аи, синоним слову «заивъи». :)
Примъха сѫчасьноѥ книжьноѥ русьскоѥ мълвє ѥ тѣмь, ожє «остатьньии» є дѣто за литєрарьнє, алє творєнє ѡднього «остати» нѣ, «лишити» пак литєрарьнє, а «лишьнïи» нѣ. Чого би ото сє?
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 19:17
Ух ты, у нас появился украинский клон Марго :)
украинский, предсказываю, будет тоталитарнее.
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 16:01
Но звичайно, кальки з російскої — це суржик. Наприклад, «я рахую, що» замість «я вважаю, що», «в кінці кінців», «люби́й», «лишній», тощо.
"Лишній" - це, на мою думку, не тільки не русизм, а якби ще не українізм у рос. мові. "Ой ти, мамо-вишня, чи я в тебе лишня?"(з нар. пісні).
Цитата: Iskandar от апреля 25, 2014, 20:02
Вроде такое есть, чем непринуждённее украинский текст, тем больше в нём естественных слов — ганебных русизмов...
Страх перед носителями "синдрома юной истеричной студентки филологии" нужно преодолевать. Пускай хоть охрипнут от слов "ганьба, русизм". :yes:
Цитата: Elischua от апреля 26, 2014, 22:43
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 16:01
Но звичайно, кальки з російскої — це суржик. Наприклад, «я рахую, що» замість «я вважаю, що», «в кінці кінців», «люби́й», «лишній», тощо.
Русьскоѭ ѥ «лишити» - «лишьнïи» ото сє ѡднього прикмєта. Аи, синоним слову «заивъи». :)
Примъха сѫчасьноѥ книжьноѥ русьскоѥ мълвє ѥ тѣмь, ожє «остатьньии» є дѣто за литєрарьнє, алє творєнє ѡднього «остати» нѣ, «лишити» пак литєрарьнє, а «лишьнïи» нѣ. Чого би ото сє?
Як ми з Вами разом! Аби я ще зрозумів, що отуто сказали, то й зовсім було б добре.
Цитата: Pawlo от апреля 26, 2014, 21:52
Цитата: From_Odessa от апреля 26, 2014, 15:26
А як ви відділяєте діалекти від суржика?
обов'язковий але недостатній критерій - це порушення української фонетики
так врем'я може бути і суржикизмом і діалектизмом в залежності від обставин а от время або врєм'я - стопудово суржикизм
аналогінчо послідній може бути і суржиком і діалектизмом а послєдній однознанчий суржик
Павьло, никда нѣстє чул украïньца говорити росиискоѭ ис нємѧклими приголосъками – ото и ѥ «вр[ɛ]м
[j]ѧ» - то бо то нє мьньшьи сѫръжик нєжє «вр[
je]мѧ».
Цитата: Джереми от апреля 26, 2014, 00:23
Цитата: Python от апреля 25, 2014, 23:57
Цитата: Kaze no oto от апреля 25, 2014, 23:47
Но тоді давайте спілкуватися літературною мовою. Щоб усім було зрозуміло
Для пересічного носія мови розуміння її діалектів великих труднощів не створює.
Так, так! Та й додержуваться чистої літмови та ще й на Лінгвофорумі не всякий раз виходе. І хіба я непонятно балакаю? ;up: А хто скаже, шо це суржик, той сукин син!
Я взагалї вважаю, що слово суржик це нерозумна вигадка. Дуже ціную Вашу балачку. :)
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 22:39
Цитата: Elischua от апреля 26, 2014, 22:26
А яко - "в рєштѣ рєшт"?
Так. Або «зрештою», «нарешті».
Цитата: Elischua от апреля 26, 2014, 22:30
Чому ото сє ѥ росиянизм? А ото жє воно бо було ѫ старорусьскѡи мълви.
Насправді? Я не знав цього.
А тєпьрвь настанє ищє и знати, ожє «в рєштѣ рєшт» чи «ис рєштоѭ» чи «на рєштѣ» лѧдьскоѥ слова сѫть. ;)
Цитата: Джереми от апреля 26, 2014, 22:53
Цитата: Elischua от апреля 26, 2014, 22:43
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 16:01
Но звичайно, кальки з російскої — це суржик. Наприклад, «я рахую, що» замість «я вважаю, що», «в кінці кінців», «люби́й», «лишній», тощо.
Русьскоѭ ѥ «лишити» - «лишьнïи» ото сє ѡднього прикмєта. Аи, синоним слову «заивъи». :)
Примъха сѫчасьноѥ книжьноѥ русьскоѥ мълвє ѥ тѣмь, ожє и «остатьньии» є дѣто за литєрарьнє, алє творєнє ѡднього жє «остати» нѣ, «лишити» пак литєрарьнє, а «лишьнïи» нѣ. Чого би ото сє?
Як ми з Вами разом! Аби я ще зрозумів, що отуто сказали, то й зовсім було б добре.
Тълмачьба вѧтьскоѭ: [В русском есть слово "лишити" - "лишьнïи" это от него прилагательное. Да, синоним слову "заивъи". Причудливость современного литературного русского языка в том, что и «остатьньии» считается литературным, но произведенное от него же "остати" - нет, тогда как "лишити" литературное, а "лишьнïи" - нет. С чего бы это?]
Вѧтьска — це російська? А яка етимольогія? Wendisch?
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 23:12
Вѧтьска — це російська? А яка етимольогія? Wendisch?
Аи, «росииска», ѡд тѧклоhо назова плємєнє жє - вѧтич. Чому нараз "Wendisch"?
Цитата: alant от апреля 26, 2014, 23:17
Цитата: Elischua от апреля 26, 2014, 22:26
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 16:01
«в кінці кінців».
А яко - "в рєштѣ рєшт"?
Кінець кінцем, але так дуже рідко говорять.
Словачьскоѭ ѥ изокрєма «koniec koncov», яко и «nakoniec», чешьскоѭ «konec konců», алє русьскоѭ «кѡньц кѡньцомь» ѥ вѧтьскє... :down:
Цитата: alant от апреля 26, 2014, 23:17
Цитата: Elischua от апреля 26, 2014, 22:26
Цитата: Kaze no oto от апреля 26, 2014, 16:01
«в кінці кінців».
А яко - "в рєштѣ рєшт"?
Кінець кінцем, але так дуже рідко говорять.
говор
ѧть... пѡчьнѣтє Вы и казѣтє тѣмь иньших - пєрєстанє "рѣдъко" ;)
Щось якось не файно — тото польськє, тото російськє... а що є українського?
Я для себе вважаю нормою те, що пише пані Ірина Фаріон. В її книжці «Мовна норма: знищення, пошук, віднова» є перелік типових помилок та їх правильних відповідників. Оцим я й користуюся.
Kaze no oto, ах, її наука... хм...
Цитата: Kaze no oto от апреля 27, 2014, 00:13
Щось якось не файно — тото польськє, тото російськє... а що є українського?
Я для себе вважаю нормою те, що пише пані Ірина Фаріон. В її книжці «Мовна норма: знищення, пошук, віднова» є перелік типових помилок та їх правильних відповідників. Оцим я й користуюся.
Ачень в ото тѡи ѥѥ книзѣ ѥ прописано «ѫ рєштѣ рєшт», то будь я Вами, выкынул бимь ѭ hєть.
Таи загалъмь, Ирина Фарион...
Цитата: Elischua от апреля 27, 2014, 00:23
Ачень в ото тѡи ѥѥ книзѣ ѥ прописано «ѫ рєштѣ рєшт», то будь я Вами, выкынул бимь ѭ hєть.
Но ось вам наприклад звідти
Цитата: Kaze no oto от апреля 27, 2014, 00:38
Цитата: Elischua от апреля 27, 2014, 00:23
Ачень в ото тѡи ѥѥ книзѣ ѥ прописано «ѫ рєштѣ рєшт», то будь я Вами, выкынул бимь ѭ hєть.
Но ось вам наприклад звідти
Чьто жє... крѡмь .1), .3). та .1) иснизу вьси вырази сѫть доброѥ. За .1) добръи ѥ выраз «кѡньц кѡньцъмь».
Цитата: Python от апреля 26, 2014, 22:09
Цитата: Pawlo от апреля 26, 2014, 22:01
це явний суржик якби був діалект то було б тоді вже одравитись або взагалі відравитись
Чого б це раптом? Префікс о-, корінь -трав-...
пардон нубствунув я
Цитата: Elischua от апреля 26, 2014, 23:29
говорѧть...
Хіба тут був юс? Мені здавалося, що Я в нашої мові перетворилося з Ꙗ... Ні?
Ні. У нього кілька джерел.
Цитата: engelseziekte от мая 13, 2014, 12:15
Ні. У нього кілька джерел.
Сьсь отвѣт чому є?
Цитата: Мутаре от мая 12, 2014, 19:33
Цитата: Elischua от апреля 26, 2014, 23:29
говорѧть...
Хіба тут був юс? Мені здавалося, що Я в нашої мові перетворилося з Ꙗ... Ні?
чьто там є за симвѡл?
Цитата: Мутаре от мая 12, 2014, 19:33
в нашої мові
(дістаючи позичений шмайсер) Ви завжди так узгоджуєте відмінки?