Яка українська вас дратує?

[Python]

Нормальна ситуація, коли в художньому тексті автор передає свій досвід (пасивний чи активний) живої мови. Якшо таке є неприйнятне, це знак, шо мова взагалі перестає бути живою.

Досі не бачив реалістичного художнього зображення суржикових варіантів розмовної української мови. Або щось карикатурно-комічне, або взагалі якийсь фейковий мікс із двох літ. норм. Живі люди так не говорять.

[Elischua]

Та, якої вже не почути, бо втік. Хоча вона більш радувала все ж таки.

→ В целом раздражает, но скорее радует. 

А яка українська вас дрОтує?

[Elischua]

Мені мова Михайла Гаврилюка нравиця. От би мені так уміти говорити...
Я про вимову, конешно.

otse?!

[Sandar]

Мені мова Михайла Гаврилюка нравиця. От би мені так уміти говорити...
Я про вимову, конешно.

otse?!

Шо тобі в ній не нравиця?
Я ж за вимову кажу.

[Elischua]

Мене ніяка не дратує. Ну, може, друга трохи неприємна.
Третій варіант я вважаю на сто відсотків легітимним, на правах діалекту (якщо цих елементів не дуже багато, та ці елементи спільнослов'янського походження).

+

[Elischua]

Я ось тут колись зарікався писати та розмовляти виключно літературною українською. Але вона в мене все одно «западенська». Вимова особливо.
Але все ж ми пишемо переважно не розмовною мовою, а книжковою, себто літературною. Чи наближеною до неї.

Isce'm dosi ne ceul tẽ tou mulfiti oucrayinyscoyõ, ne te 'zapadynyscoyõ'.

[Elischua]

Оце приклад вимови, яка викликає в мені подив і відразу.
Нашо так говорити?

+

[Elischua]

Оце приклад вимови, яка викликає в мені подив і відразу.

Ет... До високої літературної норми трохи не дотягає,

але

граматика й лексика цілком природні.

А природьня граматика то є котра? Я'м їх нє одинѫ стрѧл на Українѣ - там така, сям сяка.

[Elischua]

Та, яку людина мусить видавлювати <з себе або> з інших.

Gluiboka doumuca.

[Elischua]

А ще 9000+ років мови контактували і мінялися контактуючи. Так тоже стається.

Prosyõ slédui rousysco(oucrayinysco)-rosiiscoho contactou õ rosiiscwy mulué.

[Pawlo]

ну нас же не напряга коли англійські чи взагалі всякі там берберські герої на сторінках книжок балакають між собою більш менш літературною українською або російською?

Шо за довод? Нормальна ситуація, коли в художньому тексті автор передає свій досвід (пасивний чи активний) живої мови. Якшо таке є неприйнятне, це знак, шо мова взагалі перестає бути живою.

а логіка "не можна передавати літературною українською бо це неприродно" призводить до таких фейлів як на "сімейних мелодрамах" на 1+1 коли автори не заморачуються а тупо роблять героїв російськмовними і їм пофіг що приторно літературна російська тут теж неприродна аж ніяк

Фейл це двомовність нашої країни, а такі ситуаціі в шоубізнесі це лише наслідок.

З останньою тезою я цілком згоден але нажаль ми мусимо мати справу з цим феноменом.

[Pawlo]

"не можна передавати літературною українською бо це неприродно" призводить до таких фейлів як на "сімейних мелодрамах" на 1+1 коли автори не заморачуються а тупо роблять героїв російськмовними і їм пофіг що приторно літературна російська тут теж неприродна аж ніяк

А місце дій там вказують? Якесь однне місто чи різні?

Здається місто там не уточнюють. Я не нерегулярно переглядаю

[Pawlo]

Нормальна ситуація, коли в художньому тексті автор передає свій досвід (пасивний чи активний) живої мови. Якшо таке є неприйнятне, це знак, шо мова взагалі перестає бути живою.

Досі не бачив реалістичного художнього зображення суржикових варіантів розмовної української мови. Або щось карикатурно-комічне, або взагалі якийсь фейковий мікс із двох літ. норм. Живі люди так не говорять.

Згоден. Я і сам якби і хотів не міг би пистаи так як розмовляю в житті

[Sandar]

Нормальна ситуація, коли в художньому тексті автор передає свій досвід (пасивний чи активний) живої мови. Якшо таке є неприйнятне, це знак, шо мова взагалі перестає бути живою.

Досі не бачив реалістичного художнього зображення суржикових варіантів розмовної української мови. Або щось карикатурно-комічне, або взагалі якийсь фейковий мікс із двох літ. норм. Живі люди так не говорять.

Згоден. Я і сам якби і хотів не міг би пистаи так як розмовляю в житті

Дуже зря. Попробуй.

[Elischua]

як вам ця українська?

»And I would like to see some emotions in difficult cultures and difficult countries which I visit

→ I ya xotyõ pobaciti rwzynuî emotie õ rwzynuix culturax i crayinax, yacuî ya wdfédouyõ.«

[Elischua]

Нашо так робити?

Ну то напевно того шо я живу між людей і хочу говорити як вони. Нашо робити навпаки?

Tac bui treba. Ale, ne gadayexi, oge né célucom sciro liciti oumulfui oucrayinyscoye mulfui na Oucrayiné is cexyscoyõ na Cexax.

А шо, коли в місті балакают російською і вона не шчитаєця чужою і більшість споживаної медіа продукції йде саме нею, а українській фонетиці при студіях мови не приділяють уваги?

Так але ті, в кого мова нематеринська, все одно вивчають українську не з підручників (як у мене в родині кажуть, не є дурних), а з тих самих медій (скільки б їх не було), оточення ітд.

tsebto, iz tuix samuix medii ta otocyenia itd., dylya yacuix oucrayinysca ye materinysca?

Шоб у місті була сільська фонетика, треба побільше селян конвертувати в міщан, <...>

Ne pyrfusyuy ta ne lixynyuy selyénin ide do mésta, i cim scoréisye suwy gofwr zaboude méniusye y za otuy méstyscuy.

[Elischua]

Я вчив українську здебільшого з підручників та словників. Це помітно?

Нє тє слово.

[Elischua]

Слухайте на здоров'я.

Исъхаку, вызнаѭ, Вы'стє мѧ досыть издивовали Вашоѭ украïньскоѭ мълвоѭ (чєрєз дисонанс межь тѣм як пишѥтє та як мълвитє) - вельми приѥмьно издивовали. Дожє, я бим клал Вашѫ вымълвѫ за ѫзѡрьц (один из мѡжьных!) красьноѥ украïньскоѥ мълвы.

Чьто правьда, ищє лѣпьшє бы, коли трохы протѧгнєтє дєкотръі нєнаголошѥнъі голосьнъі, сєбто выспѣваитє їх.
Ѫ Вас ѥ слабъкыи натѧк на якѫси мєлодикѫ (тє, за чьто україньскѫ мълвѫ хвалѧть чуџиньци) – то придаитє ѥѥ там ищє, и бѫдє парада. 

[Elischua]

Осьо, товариство, слухайте мене. 

Tege izrazucofo, dylya mene.
I tacoge, ye natẽc na péf, ale slabucuy - bwlysye buisi »colisal« intonatiõ.

PS: (Na lixynyomou recenié, ci to tẽ sméx pocẽ douxiti?  )

PPS: Prote, ye mi ceuti, ne inacye snagixi prafiti suoyõ uimulfõ (prafyda?  ), cyto ye dobre, ale, ne trimlexi õprodulgy céloye citucui - podecoli (lixy troxõ) ou tebe uimulfa xulzne õbwc yacoyesi inysyoye uimulfui.

[Elischua]

Панове, а чи може хтось оцінити вимову Андрія Білецького?

Gofority tac, to gofority (tse, a-bui ne gou pro 'pritiscanie'...). No, dylya mene taca oucrayinysca uimulfa ye »nyecrashyifa«.

[Elischua]

Мені мова Михайла Гаврилюка нравиця. От би мені так уміти говорити...
Я про вимову, конешно.

otse?!

Шо тобі в ній не нравиця?
Я ж за вимову кажу.

Godé ye na zapisé ou tebe tacoye uimulfui neima. 

[Kaze no oto]

Панове, а чи може хтось оцінити вимову Андрія Білецького?

Gofority tac, to gofority (tse, a-bui ne gou pro 'pritiscanie'...). No, dylya mene taca oucrayinysca uimulfa ye »nyecrashyifa«.

Ось а декотрі тут ще говорили, ніби я такий собі грамарнаці
Я взагалі вважаю те добрим, коли людина розмовляє українською, а не російською і не суржиком.

Та чи взагалі можна знайти таку ідеяльну вимову, яку всі вважали б автентичною та еталонною? Є деякі ортоепічні норми, яких треба дотримуватися, але не більше.

[Elischua]

Панове, а чи може хтось оцінити вимову Андрія Білецького?

Gofority tac, to gofority (tse, a-bui ne gou pro 'pritiscanie'...). No, dylya mene taca oucrayinysca uimulfa ye »nyecrashyifa«.

Ось а декотрі тут ще говорили, ніби я такий собі грамарнаці
Я взагалі вважаю те добрим, коли людина розмовляє українською, а не російською і не суржиком.

Та чи взагалі можна знайти таку ідеяльну вимову, яку всі вважали б автентичною та еталонною? Є деякі ортоепічні норми, яких треба дотримуватися, але не більше.

Pyrfy cytai pilynéisye mwy wdclik, age pac pisyi doury.

Ik cyomou ye tou 'gramarnazi'?? Atoge, 'smi pisal: »dylya mene ye necrasifa«.

[Elischua]

Ось а декотрі тут ще говорили, ніби я такий собі грамарнаці

Cuto te dé – dé prafydõ – gramarnazi esi, to bo to, pozouyexi he tacuy, scoréisye za fyse.

[Kaze no oto]

Но добре...