Буква Ґ

[Python]

дериво, Питро

Просто ви вчили українську з кнежок, а ми — від носіїв. Доки низнаїш правел, робеш помелки

узагалі, наскільки я помічав, ті, хто з самого початку мешкають у двомовнім середовищі і вивчають паралельно український і російський правопис, зазвичай пишуть кожною з цих мов з меншою кількістю помилок, ніж суто одномовні.

Ну, так. «Морковь» перевіряється словом «морква»

[DarkMax2]

Яка у вас там може бути українська самобутність? В Харкові?

Харків - справжня столиця України, десу (кажу то цілком серйозно, як киянин, який хоче віддати право зватися столицею саме Харкову, якому воно належить насправді).

дякую

[Python]

До речі, про столиці. В старі козацькі часи свого столичного міста Україна не мала, а функцію столиць виконували селища з гетьманськими резиденціями (Суботів, Батурин...). За цією логікою, справжня столиця України — Межигір'я

[Lodur]

Та будь-що: дериво, Питро, і т.д.

Тепер, коли ви написали, зрозумiв. Мабуть, в школi навiть вчили, як їх перевiряти - не пам'ятаю. Тому що, на вiдмiну вiд росiйської, з тою вимовою, що я чув в бабусь та сусiдiв, перевiряти нема чого було - i так все добре було чутно.

[LUTS]

Та будь-що: дериво, Питро, і т.д.

Тепер, коли ви написали, зрозумiв. Мабуть, в школi навiть вчили, як їх перевiряти - не пам'ятаю. Тому що, над вiдмiну вiд росiйської, з тою вимовою, що я чув в бабусь та сусiдiв, перевiряти нема чого було - i так все добре було чутно.

Вчили в школі, що треба змінити слово, щоб ненаголошений склад став наголошеним.

[Lodur]

Ну, так. «Морковь» перевіряється словом «морква»

А дiйсно ж були такi випадки. У дiтей мови плутаються, так що нiчого дивного.

[DarkMax2]

До речі, про столиці. В старі козацькі часи свого столичного міста Україна не мала, а функцію столиць виконували селища з гетьманськими резиденціями (Суботів, Батурин...). За цією логікою, справжня столиця України — Межигір'я

А хіба не Чигирин?

[Conservator]

До речі, про столиці. В старі козацькі часи свого столичного міста Україна не мала, а функцію столиць виконували селища з гетьманськими резиденціями (Суботів, Батурин...). За цією логікою, справжня столиця України — Межигір'я

А хіба не Чигирин?

за Хмельницького  - Чигирин, за Мазепи - Батурин, за Розумовського - Глухів. Вона змінювалася періодично.

Суботів не був столицею ніколи, звісно. Це - родове володіння Хмельницького й не більше. Чигиринське староство йому так само було пожалувано потім і теж стало родовим володінням, ненадовго (там ще була прив'язка його до гетьманської булави, але тимчасова).

[Artemon]

Як розумію, правопис є законом.Нехтуючи цією літерою, Ви порушуватимете закон. А оте Ваше вдаване всезагальне фрикативне гекання - фантазія більшості киян чи харків'ян, які говорять і пишуть калькою з російської. Біда Україні з такими редакторами!

На відміну від більшості людей, у лінгвістів (нормальних) немає сакрально-релігійного ставлення до мови. Як написано в епіграфі Максима Кронгауза ("Русский язык на грани нервного срыва"), "то, что в речи предыдущего поколения воспринимается как ошибка, в следующем запросто может стать нормой".

Нинішній грамарнацизм у суспільстві - відлуння радянської епохи, яка мала на меті максимально стандартизувати що тільки можна. А в Норвегії чи Австрії кожен говорить на своєму діалекті (і це нормально!) - то підіть їм теж розкажіть, що вони якийсь там закон порушують.

[Elischua]

Вашi слова можуть бути прикладенi до застанцiв найпротилежнiших поглядiв у цiм питаннi.

[Drundia]

Ну то можна і нам ніц не вигадувати і дати [ґ] спокійно відійти в минуле (як це одного разу в історії української мови вже було, бо давньоруська таки мала цю [ґ]). Чіплятися за два десятки слів, серед яких жодного частотного, і заразом створювати купу вищевказаних проблем на рівному місці, - я бажаю українській мові кращої долі (особливо зараз, коли всі ці потуги не на її користь). У новому івриті теж дещо простіше, ніж у колишньому, - ну то це нормально, подальшому розвитку мови це не завадило.

Треба було не займатись дурницями, і мали б ми більше слів із цим звуком. Оно скільки слів з абсолютно чужим і важким для української вимови звуком [ф]!

Панове, я не жартую: через оці забаганки Пітона й інших любителів автентичності ми створюємо проблеми на рівному місці. "Ганок", "грунт" - тут нічого смертельного немає; ослаблення [ґ], ще раз повторю, нормальний історичний процес в українській мові.

Тільки разом з [ф]! Отож, історичний, звук не встиг зникнути, як почав природно в мову повертатися. Зараз може бути те саме. Він може вмерти в ґрунтах і ґудзиках, але натомість почати заходили в іншомовних власних назвах.

Правильно. Саме тому я пропоную не наполягати ні на яких "ґ", тому що, наприклад, у мові багатьох моїх знайомих вона відсутня. Якщо дано їй вижити - виживе, ні - то "г" цілком здатна замінити її в усіх контекстах, і я не думаю, що це буде якоюсь зрадою наших предків і т.п.

Але навіщо формувати події? Щоб були різні Ґюго?

Як на моє ІМНО, нормативне «торговельний» — результат механічного застосування погано сформульованого правила всупереч мовній практиці, яка, до речі, є прямим наслідком явища, описуваного цим правилом. Тобто, другий склад у слові «торгівельний», наступна голосна після якого має вставний характер, слід було б вважати еквівалентним закритому і виходити з цього — але правило це явище не формалізує, розглядаючи будь-яке і<-о в відкритому складі виключно як виняток-аналогію.

Ющук пропонував це слово реформувати на «торгівельний». Здається ще в Голоскевича було два вар'янти: «торговля» і «торгівля», і Грушевський писав «торговля». За існування слова «торговля» похідне «торговельний» закономірне, але зараз, очевидно, відбувається природна зміна, яку варто було б зафіксувати в словниках.

[Artemon]

Отож, історичний, звук не встиг зникнути, як почав природно в мову повертатися. Зараз може бути те саме. Він може вмерти в ґрунтах і ґудзиках, але натомість почати заходили в іншомовних власних назвах.

У нас що, приголосних мало? Я серйозно. По-хорошому заздрю тим алфавітам, які із запасом влазять у клавіатуру.

Ну і плюс, як я вже казав, для мене фрикативне [г] - ледь не символ України. В усій Європі мало в кого воно є. А ви пропонуєте її запозиченнями задушити. Жаль.

[Drundia]

У нас що, приголосних мало? Я серйозно. По-хорошому заздрю тим алфавітам, які із запасом влазять у клавіатуру.

Ну я б усунув «ф». А може ще й «х».

Ну і плюс, як я вже казав, для мене фрикативне [г] - ледь не символ України. В усій Європі мало в кого воно є. А ви пропонуєте її запозиченнями задушити. Жаль.

Я пропоную не робити дурниць при адаптації і не замінювати одні звуки іншими просто тому, що раніше колись відбулася така зміна. Мові не властивий звук [ґ]? — то використовуйте властивий, але близький, наприклад [к] або [д].

[Drundia]

через які в деяких місцях, де з контексту незрозуміло, у якім відмінку слово, виникає плутанина.

Найнечисленніша відміна й плутанина. Надайте серйозні контексти. Як на мене гіршим є нерозрізнення називного й знахідного.

але до всiх осiб став'ять везда 3. ос. однини: "Де ти є?"

Ну в СУЛМі всі особові форми такі

[Python]

А може ще й «х».

А «х» за що?

[DarkMax2]

щоб була буканка клібу 

[Python]

паляниця ж

[DarkMax2]

паляниця ж

це лише один вид клібу.

[DarkMax2]

А ще є клопець молодий та кусючий 

[Drundia]

А «х» за що?

Бо без дзвінкого допарка.

[DarkMax2]

А «х» за що?

Бо без дзвінкого допарка.

Мова вона така - несиметрична, падлюка. 

[Python]

Бо без дзвінкого допарка.

Попри відмінності в місці творення, Г та Х таки утворюють пару. Тим більше, Г також інколи зараховують до задньоязикових.

[Drundia]

Мова вона така - несиметрична, падлюка. 

Несиметричності в бік глухості — зло.

Попри відмінності в місці творення, Г та Х таки утворюють пару. Тим більше, Г також інколи зараховують до задньоязикових.

Не утворюють. А зарахувати можна що завгодно до чого завгодно.

[Python]

Не утворюють. А зарахувати можна що завгодно до чого завгодно.

Якщо Г може оглушуватись до Х, то чим же не пара? А місце творення українського Г — питання, як мінімум, неоднозначне...

[Drundia]

Якщо Г може оглушуватись до Х, то чим же не пара?

Сумнівно що може.

А місце творення українського Г — питання, як мінімум, неоднозначне...

Головне, що інше.