Буква Ґ

[LUTS]

Ям просто якось знав, ож само Ви будете поклав ми се питання. Позперервну та геть таку - ниде, але чо до фонетики, то дуже багато де по рiзних частинах Украïни, жаль вилучно надднiпрянськi говори. Хоча, чо до останнiх, мушу бути застережлив, бо менi особисто свiдчили про дифтонговитi та огубленi рефлекси на *ȯ десь при Борисполi, Черкащини - само там им нивда не був ще. Для мене дуже важлива фонетика в мовi. Коли бо чужинець чує вперше мову, вiн не може гадати о ïï красi зо синтакси чи лексики, але з ïï звучання. При сiм я пильную окремо праве посiдання фонетичного йнвернаря, але також особливости вимовлєння, яким тяжче навчити(/ся), тобто то, чо вирiзняє чужинця, вивчившого чужу мову, й рiдномовця. Часто є, ож через слабу власне вкраïнську лексику при сьогоденнi селюк вживши якiсь неукраïнськi слова, але з питомою фонетикою звучить украïнськи, а мïщанин, говорячи добiрною литер. лексикою, звучить, як "украïнський кацап" чи чо. Чо до синтакси, то тi говори, де є вживана SVO конструкцiя, а не просто пiдметовi речення. Ще в фонетицi говорячих литературно та вивчено мене дратують двi крайности: неприродньо чiтке вимовляння кожного звука, да а=[a], o=[o ]..., або коли навпаки редукують; в украïнськiй мовi можуть бути позицiйно залежна промова голосних (та приголосних), але найменш ся залежнiсть є вiд наголосу.

Сами придумали балакати тако? Чи мо' де так балакають? Інтиресно просто.

[Elischua]

Хм.. наче вiдвiтив ем на се питання вже. Розумiєте, от у деяких селах закарпаття люди могуть сказати "/динь ружденя/" замiсть литературного "/день народження/", и на мою думку то першое звучить украïньськiше, и не бо мофологично воно вiрнiше для вкраïнськоï мови, але через спроможнiсть заховати украïнську фонетику донiж на чужих (цсл., рос., уг. та ин.) словах.

[LUTS]

Хм.. наче вiдвiтив ем на се питання вже. Розумiєте, от у деяких селах закарпаття люди могуть сказати "/динь ружденя/" замiсть литературного "/день народження/", и на мою думку то першое звучить украïньськiше, и не бо мофологично воно вiрнiше для вкраïнськоï мови, але через спроможнiсть заховати украïнську фонетику донiж на чужих (цсл., рос., уг. та ин.) словах.

Мо' одказували, али я нидодивися. В нас тож сказали б "день руждення"

[Elischua]

Хм.. наче вiдвiтив ем на се питання вже. Розумiєте, от у деяких селах закарпаття люди могуть сказати "/динь ружденя/" замiсть литературного "/день народження/", и на мою думку то першое звучить украïньськiше, и не бо мофологично воно вiрнiше для вкраïнськоï мови, але через спроможнiсть заховати украïнську фонетику донiж на чужих (цсл., рос., уг. та ин.) словах.

Мо' одказували, али я нидодивися. В нас тож сказали б "день руждення"

У вiтказi на Питоновоє птання.
Де в вас?

[LUTS]

Хм.. наче вiдвiтив ем на се питання вже. Розумiєте, от у деяких селах закарпаття люди могуть сказати "/динь ружденя/" замiсть литературного "/день народження/", и на мою думку то першое звучить украïньськiше, и не бо мофологично воно вiрнiше для вкраïнськоï мови, але через спроможнiсть заховати украïнську фонетику донiж на чужих (цсл., рос., уг. та ин.) словах.

Мо' одказували, али я нидодивися. В нас тож сказали б "день руждення"

У вiтказi на Питоновоє птання.
Де в вас?

Північна Хмельниччина, Південно-Східна Рівненщина і Житомирщина.

[Python]

Цікаво, в яких діалектах кажуть «чо» замість «що/шо/што»?

[LUTS]

Цікаво, в яких діалектах кажуть «чо» замість «що/шо/што»?

В нас "чо" кажуть замість "чого" і "чому"

[Python]

Хм.. наче вiдвiтив ем на се питання вже. Розумiєте, от у деяких селах закарпаття люди могуть сказати "/динь ружденя/" замiсть литературного "/день народження/", и на мою думку то першое звучить украïньськiше, и не бо мофологично воно вiрнiше для вкраïнськоï мови, але через спроможнiсть заховати украïнську фонетику донiж на чужих (цсл., рос., уг. та ин.) словах.

Мо' одказували, али я нидодивися. В нас тож сказали б "день руждення"

Питання щодо «у» в «руждення». Йдеться про незавершений ікавізм (тоді в інших русинських діалектах мало б бути ріждення, рüждення і т.п.) чи про укання в ненаголошеній позиції (що типово для Волині)?

[LUTS]

Питання щодо «у» в «руждення». Йдеться про незавершений ікавізм (тоді в інших русинських діалектах мало б бути ріждення, рüждення і т.п.) чи про укання в ненаголошеній позиції (що типово для Волині)?

Просто укання.

[Elischua]

Ни тое ни иньшое; вiткажу пiзнiше троху.

[LUTS]

Про своє "руждення" точно можу сказати, що це і справді типове для наших країв укання. Щось більше тут шукати не треба.

Уто, сину, хтів тебе шось пупрусити. Перейди-но за горб ду сестри меї і скажи, шу я казав, шуб
вуна дала трохі дерті. Тоно як будеш іти, ту вдягнись добре, бу бач яка хмара з-під лісу іде.
Візьми якогось дрина, бу можуть переняти, всякі там люди ходять каля Запусту. І ті, шу з тюрми пувиходили, зари них на поле вивели, да й свуї всякі є. Можуть витяти чи нать храпу пубити. Підеш пруз гуроди, тікі-но дивись не путулучи качанив, а там в березі стара чусник пусадила і сіянку.
Ше ти, добре було б, шуб в куперацію схудив, бу тра цюкру купити. Але нє, цє вже завтра мабуть
підеш, бу прудавщиці мабуть нема, в неїнуго ж брата весілля вчора було, пумагає мабуть. Уто бач вже виз трохі гниє, тра було б новуго, але за шо ж нього купиш? І як будеш йти і буде гриміти, ту бурни Боже під дерево не ставай, бу їйбо-присійбо чув вчора, шу не мона, пу радіво казали. Дий шо цє вуно має бути з цєю пугодую, га? Третій день вже на вечор дощ. Пху! А нех тубі усячина! Шуб-но завтра вже пугода була б, ту б я мо Йвана пупрусив би, дий траву скусили б, га? Правда кусє в ме вже тож гниле, шо ж ти... не можу я вже як кулись. Нема того здуров'я! 

[Elischua]

 

[Python]

Тобто, зв'язку між наголосом та переходом о->у нема (хоча, на перший погляд, така залежість є)?

[LUTS]

Тобто, зв'язку між наголосом та переходом о->у нема (хоча, на перший погляд, така залежість є)?

Є звичайно. Наголошене о, таким і залишиться.

[Python]

Але й у деяких ненаголошених позиціях я теж бачу о (закінчення іменників, частка но).

[LUTS]

Але й у деяких ненаголошених позиціях я теж бачу о (закінчення іменників, частка но).

Хмм, дійсно. Пояснити я вам це не можу. Але чомусь воно так. ДеревУ чи ралУ (назив. відмінок) не скаже ніхто. Хоча всередині слова це завжди буде -у-

[LUTS]

Ще в дошкільному віці, коли вчився писати, мені досить важко збагнути де в ненаголошеному складі треба писати -у-, а де -о-. Така ж проблема, як і з -е- та -и-, яка мабуть була у всіх.

[Lodur]

Така ж проблема, як і з -е- та -и-, яка мабуть була у всіх.

Можна приклад? Добре пам'ятаю, що на вiдмiну вiд росiйсьскої, труднощiв з українським правописом в мене нiколи не було, бо 99% як чується, так i пишеться.

[Python]

Ненаголошені е/и вимовляються майже ідентично, як правило. З написанням їх приблизно так ж морока, як і з російськими о/а. Втім, здається, кінцеві ненаголошені е/и таки розрізняються на слух.

[Conservator]

Така ж проблема, як і з -е- та -и-, яка мабуть була у всіх.

не було. завжди здавалося, що звучать по-різному (може, просто на підсвідомому рівні писомовий текст накладався на усне мовлення), про те, що їх можна плутати і вони однаково звучать, дізнався лише з курсу фонетики СУЛМ в інституті

[LUTS]

Така ж проблема, як і з -е- та -и-, яка мабуть була у всіх.

Можна приклад? Добре пам'ятаю, що на вiдмiну вiд росiйсьскої, труднощiв з українським правописом в мене нiколи не було, бо 99% як чується, так i пишеться.

Та будь-що: дериво, Питро, і т.д.

[LUTS]

Така ж проблема, як і з -е- та -и-, яка мабуть була у всіх.

не було. завжди здавалося, що звучать по-різному (може, просто на підсвідомому рівні писомовий текст накладався на усне мовлення), про те, що їх можна плутати і вони однаково звучать, дізнався лише з курсу фонетики СУЛМ в інституті

Може це також від діалекту. 

[Conservator]

дериво, Питро

узагалі, наскільки я помічав, ті, хто з самого початку мешкають у двомовнім середовищі і вивчають паралельно український і російський правопис, зазвичай пишуть кожною з цих мов з меншою кількістю помилок, ніж суто одномовні.

[Conservator]

Може це також від діалекту.

не думаю. коли почав дослухатися, почув, що таки однаково. просто писати/читати українською я навчився раніше, ніж розмовляти. тому на те, що чув, накладалася письмова звичка.

[LUTS]

дериво, Питро

узагалі, наскільки я помічав, ті, хто з самого початку мешкають у двомовнім середовищі і вивчають паралельно український і російський правопис, зазвичай пишуть кожною з цих мов з меншою кількістю помилок, ніж суто одномовні.

Коли я задумувався над тим, як це пишеться, то не вивчав ще жодного правопису