Фаріон: "Правопис - корсет мови?.."

[adada]

Фаріон  І., "Правопис -- корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір". -- Львів: Свічадо, 2004.

Досліджено  одну зі злободенних  проблем  сучасного  мовознавства  —  ортографічну.  Правописне  життя  мови  висвітлено  у  лінгвістичному,  історичному  і  політичному  аспектах.  Розкрито знакове  культурно-політичне  навантаження  правописних  норм і вагому роль у цьому  позамовних  чинників.  Для  найширшого  кола  читачів,  що  прагне  відкривати  правду  і змінювати  своє  життя  завдяки  мові.

Два файловых варианта, 3% на восстановление:
http://adada-inn.mylivepage.ru/file/239/6917_Farion_Pravopis_korset_movi.rar

Автор, конечно, скандальный, но в украинском языке небеззаметный; надеюсь, и на Лигвофоруме пригодится! :)

[regn]

Я вважаю Ірину Фаріон людиною психічно неврівноваженою. Її книжок не читатиму.

Але, можливо, комусь згодиться.

[adada]

Я вважаю Ірину Фаріон людиною психічно неврівноваженою. Її книжок не читатиму.
Але, можливо, комусь згодиться.

Невольно вспоминается Н.В. Гоголь: "Но только с настоящего моего поприща вы узнаете настоящий мой характер!" :)

Фарион давно нервничает в Украине по поводу языка, и из Европы она привозит соответствующие "избранные места для переписки: "У Німеччині я попросила англійською мовою горнятко чаю, сказавши «Ґів мі е кап оф ті», на що мені відповіли: «Ніхт ті, абер те». Це найкращий мовно-політичний урок мого життя. Тому існують самодостатні Німеччина та Англія: мабуть, через звук «і» в англійській та «е» в німецькій мовах пролягає кордон між Англією та Німеччиною."

Но, надеюсь, лингвисты смогут охарактеризовать  н а с т о я щ и й  ее характер по книге, о которой идет речь в этой теме, категорически не политической...

[Python]

Трохи почитав. Мені здається помилковим сам підхід І. Фаріон та деяких інших мовознавців, коли, з одного боку, стверджується, що «Основна хиба правописних реформ полягає не так у зміні правопису, як літературної мови, а причина цього полягає у невмінні розрізняти, що належить до мови, що до граматики, а що до правопису», але, з іншого, ми бачимо підтримку Проєкту-99, спрямованого «деросійщити українську правописну систему (читай —саму мову)» (та ж сама хиба!).

Слід визначитись: або мова є самодостатнім явищем, яке не потребує зовнішнього втручання в вигляді радикальних реформ з корекцією граматики, або правопис, граматика та словниковий склад мови є свого роду прапором, який може змінюватись зі зміною державної ідеології. Чим повинна бути мова — засобом спілкування чи засобом ідеологічної боротьби? Або — або.

[Python]

Я вважаю Ірину Фаріон людиною психічно неврівноваженою. Її книжок не читатиму.

Дарма. Неврівноваженість властива багатьом людям, у т.ч. й авторам книжок. Чи відмовилися б Ви від читання, приміром, творів Миколи Гоголя, знаючи про його психічну неврівноваженість?

[regn]

Дарма. Неврівноваженість властива багатьом людям, у т.ч. й авторам книжок. Чи відмовилися б Ви від читання, приміром, творів Миколи Гоголя, знаючи про його психічну неврівноваженість?

Мене лякає те, що її книжки не відірвані за тематикою від тої сфери життя, в якій вона демонструє свою неврівноваженість.

[Iskandar]

Український правопис як культурно-політичний вибір

"Послiдовне вимовлення фонеми ґ як самосвiдомiсть нацiї" або що у тому дусi - нема ще такої книженцiї?

[Iskandar]

Мене лякає те, що її книжки не відірвані за тематикою від тої сфери життя, в якій вона демонструє свою неврівноваженість.

Якщо клоуни складають цвiт нацiональних активистiв... Шкода нацiї...

[Python]

Мене лякає те, що її книжки не відірвані за тематикою від тої сфери життя, в якій вона демонструє свою неврівноваженість.

Скоріш, її громадсько-політична діяльність є продовженням діяльності її як мовознавця. Але, в даному випадку, нас цікавить лише І. Фаріон як мовознавець —не як політик.

[Python]

"Послiдовне вимовлення фонеми ґ як самосвiдомiсть нацiї"

Взагалі-то, «послідовне вимовлення» вже, до певної міри, виходить за рамки визначення правопису, яке було дано в згаданій книжці:
« 3авдaння пpaвoписy,  зa Cтепанoм  Cмаль-Cтoцьким, нaвчити: 
а) якими  знaкaми  пoзнaчaються  звyки yкpaїнськoї мoви;
б)  кoли  слoва  пишуться  не тaк, як вимoвляються,  тoбтo етимoлoгiчнo, a не фoнетичнo; 
в) як писaти зaпoзиченi  слoва;
г) кoли вживaти  великy  бyквy;
ґ) як пеpенoсити i скopoчyвати  слoва; 
д) кoли  писaти  слoвa  pазом чи oкpемo; 
е) пpaвилa  пyнктyaцiї.»
Правопис стосується письма, а не вимови.

[Drundia]

в) як писaти зaпoзиченi  слoва;

Як вони вимовляються українською, так і писати...

[Conservator]

Як вони вимовляються українською, так і писати...

замісць "вокзал" - ""воґзал?

[Drundia]

замісць "вокзал" - ""воґзал?

Ну ті кляті «кз» замінити на «ґз» — це святе.

[Python]

замісць "вокзал" - ""воґзал?

Тоді замість «перископ» — «пирископ»

[Drundia]

Тоді замість «перископ» — «пирископ»

Такі всі веселі... запозичені слова треба писати відповідно до вимови за загальними нормами ортографії. Оскільки ві власній лексиці е/и пишуться не зовсім за звучанням, то це саме робиться й для запозичень.

[Python]

Але в питомих словах також поширена асиміляція за дзвінкістю чи перехід кінцевої глухої в дзвінку, коли глуха приголосна читається як дзвінка — хіба не те ж саме ми бачимо в слові «вокзал»?

[Lugat]

Фаріон  І., "Правопис -- корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір". -- Львів: Свічадо, 2004.

Я її цитував ще три роки тому.
Ну що можна сказати? Чи варто реставрувати мову такою, якою вона була більш ніж сто років тому? Що поганого в тому, що в мові з'явилися нові риси? Мова має розвиватися, а отже жити. Законсервована мова - мертва мова.

[Lugat]

"Послiдовне вимовлення фонеми ґ як самосвiдомiсть нацiї" або що у тому дусi - нема ще такої книженцiї?

Читайте в репринті "Історію України-Руси" М.С. Грушевського. Там послідовно відтворюються літери "ґ" в іноземних запозиченнях. На жаль, маю лише перші три томи в папері.

[Drundia]

Але в питомих словах також поширена асиміляція за дзвінкістю чи перехід кінцевої глухої в дзвінку, коли глуха приголосна читається як дзвінка — хіба не те ж саме ми бачимо в слові «вокзал»?

У «воґзал» постійне «ґ», яким до того ж на закінчується морфема. Такі не перевіряються й пишуться за вимовою.

[Drundia]

Чи варто реставрувати мову такою, якою вона була більш ніж сто років тому? Що поганого в тому, що в мові з'явилися нові риси? Мова має розвиватися, а отже жити. Законсервована мова - мертва мова.

Чому ж реставрувати? Вигадують «и» ві власних назвах, апостроф малюють невідомо навіщо й чому. Нічого безглуздішого не придумати, окрім як писати «к'ю» у словах де українець у першоджерелі чує «ку».

[Python]

У «воґзал» постійне «ґ», яким до того ж на закінчується морфема. Такі не перевіряються й пишуться за вимовою.

У словах «перископ» і «диригент» ненаголошені и/е також неможливо перевірити. Вибір літери відбувається за етимологічним принципом.

[Python]

Нічого безглуздішого не придумати, окрім як писати «к'ю» у словах де українець у першоджерелі чує «ку».

Окрім мови першоджерела, ще існують мови-посередники.

[Drundia]

У словах «перископ» і «диригент» ненаголошені и/е також неможливо перевірити. Вибір літери відбувається за етимологічним принципом.

Так само як у слові «кишеня».

[Лукас]

Читайте в репринті "Історію України-Руси" М.С. Грушевського. Там послідовно відтворюються літери "ґ" в іноземних запозиченнях. На жаль, маю лише перші три томи в папері.

Грушевський М. Історія України-Руси. Том І. До початку ХІ віка. Львів, 1904.
Грушевський М. Історія України-Руси. Том IІ. ХІ - ХІІІ вік. Львів, 1905.
Грушевський М. Історія України-Руси. Том IІІ. до року 1340. Львів, 1905.
Грушевський М. Історія України-Руси. Том IV. XIV - XVI - відносини політичні. Львів, 1907.
Грушевський М. Історія України-Руси. Том V. Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в Українсько-руських землях XIV - XVII в. Львів, 1905.
Грушевський М. Історія України-Руси. Том VIIІ. Чистина ІІ. Початки Хмельниччини (1638 - 1648). Київ - Відень, 1922.
http://litera-ua.livejournal.com/2503.html

[Python]

У «воґзал» постійне «ґ», яким до того ж на закінчується морфема.

Чому не закінчується? Корінь «зал» є самостійною морфемою.