Кубанская балачка

[стэпняк]

Всих з наступаючым новым годом - щастя, здоровья, успихив.

[Nekto]

И вам того же.

[DarkMax2]

З Новим роком! З новим щастям!

[Вадько]

Поздравлення од кубанського казака станыци Уманьской Андрия Ляха:

Бажаю всим счастлывой доли!
Хай вродэ хлиб у вашому поли,
Закруткы щоб булы в комори,
И сало хрюкало у двори.
Чирвонцив Вам цилу папаху,
В садку щоб щебыталы птахы.
Щоб в гаражи стояв «Хвэрари»,
В сараи – «Лэксус», ще до пари,
У хати - з мрамору камин,
Бассэйн тэж, хоча б одын,
Щоб гидромассажэр з джакузей,
И «Хеннеси» бовталось в пузи,
А щастя щоб нэ лизло боком,
Короче, всих Вас з Новым Роком!!!!!


http://forum.fstanitsa.ru/viewtopic.php?f=27&t=3227&start=10

[стэпняк]

Ви маєте рацію. Простіше спитати його самого. Але ж я це робив принаймні двічи. Його відповіді були прості й незамислуваті - він, бач, має лише технічну освіту, яка занадто заважає йому. Тому, щоби не робити помилок, він пише на балачці у такий спосіб, щоби спеціально зробити якнайбільше помилок.
Щиро вам раджу ще раз перечитати всі його дописи - ви побачите там УКРАЇНСЬКИ слова, які кубанцями давно не вживаються, але він вперто пише їх російською литерацією, щоби виглядали ніби балачка. Ще раджу спитати його чи все, що тут пише шановна громада, він розуміє без словника - тільки нехай відповідає відверто.

Звыняйтэ за довга видсутствия на хворуми. В кинци году на роботи запарки, а писля виддав всэ врэмя одыху, та домашним справам. На рыбалцы був раз шысть.

Тэпэр по сути. Зридка - в 1разу з 200 заглядаю до словныка нэзнайоми слова  всэж зустричаюця. Так и в балачкы е слова якых нэмае у вкраинськом.

За другым, -шо Лем правди думае, шо балакав з братом, або в симьи словныком вкраинскогко языка? Шо зовсим сказывся?

По трэтьому на балачкы балакаю зи своимы - родычамы, зэмлякамы, шо толку балакаты з гамсэлами та басурманамы.

[Nekto]

з гамсэлами

А хто це? 

[DniproPirate]

По трэтьому на балачкы балакаю зи своимы - родычамы, зэмлякамы, шо толку балакаты з гамсэлами та басурманамы.

А насильницку балачкізацію станиць ви проводити не збираєтесь?  А то ви з ріднею і земляками балакаєте, а як побачите чужого - переходите на московську говірку.  Чи не думали ви що навпаки було б краще? Москалі, зачув здалека балачку, пАчнуть рАзмАвляти ломаною станичною говіркою 

[стэпняк]

По трэтьому на балачкы балакаю зи своимы - родычамы, зэмлякамы, шо толку балакаты з гамсэлами та басурманамы.

А насильницку балачкізацію станиць ви проводити не збираєтесь?  А то ви з ріднею і земляками балакаєте, а як побачите чужого - переходите на московську говірку.  Чи не думали ви що навпаки було б краще? Москалі, зачув здалека балачку, пАчнуть рАзмАвляти ломаною станичною говіркою 

Та воны пробують балакаты, а ничого нэ выходэ - одын смих!

[стэпняк]

з гамсэлами

А хто це? 

ГамсЭлы це иногородни, в Новороси и вкруг ще кажуть  - бОдачи.
(Гамсэлы у цэркву йдуть, а козакы у духан пруть.)

[DarkMax2]

слово гамсели у мене, як у носія української, асоціюється з бігом чи побиттям.

[Conservator]

слово гамсели у мене, як у носія української, асоціюється з бігом чи побиттям.

воно від "гамселити" походить. бо "іногородніх" (пізніз переселенців на Кубань із України) труЪ-козаки (які переселилися трохи раніш із тих самих губерній) гамселити ходили цілими станицями.

[стэпняк]

слово гамсели у мене, як у носія української, асоціюється з бігом чи побиттям.

воно від "гамселити" походить. бо "іногородніх" (пізніз переселенців на Кубань із України) труЪ-козаки (які переселилися трохи раніш із тих самих губерній) гамселити ходили цілими станицями.

Е ще вариант "галмЭсы" мабуть цэ шо з'ясныть? Но в нас так нэ кажуть.

[Conservator]

Е ще вариант "галмЭсы" мабуть цэ шо з'ясныть? Но в нас так нэ кажуть.

просто метатеза. основний варіянт "гамсели" правильний. тут прозора етимологія слова.

[engelseziekte]

Та воны пробують балакаты, а ничого нэ выходэ - одын смих!

ІМХО, носії мови, що знаходиться під загрозою зникнення, повинні підтримувати й таке... Якщо люди будуть боятись балакати «неправильно», вирішать, що простіше їм вже зовсім не балакати. Як гадаєте?

[стэпняк]

Та воны пробують балакаты, а ничого нэ выходэ - одын смих!

ІМХО, носії мови, що знаходиться під загрозою зникнення, повинні підтримувати й таке... Якщо люди будуть боятись балакати «неправильно», вирішать, що простіше їм вже зовсім не балакати. Як гадаєте?

Оцэ шо жарт? Та николы москаль нэ навчытысь балакаты по нашому, якшо тилькы нэ вырис на Кубани та й то нэ в городи а в станыци. А дэ вы такых бачылы? Отож!

[Conservator]

Оцэ шо жарт? Та николы москаль нэ навчытысь балакаты по нашому, якшо тилькы нэ вырис на Кубани та й то нэ в городи а в станыци. А дэ вы такых бачылы? Отож!

Українську вивчають (навіть тут на форумі є один такий, із Москви, акцент майже не чутно в нього), а на слух же відрізнити, мова чи балачка, одразу не вийде Може навчитися будь-яка людина говорити будь-якою мовою, було б бажання й матеріяли, з яких учитися. Ну й із ким поспілкуватися.

[DarkMax2]

Есть люди неспособные к языкам: мой дед, Азаров, куча!!!

[engelseziekte]

Але є й протилежні приклади. Однозначно краще допомагати у вивченні всім бажаючим, аніж замикатись всередині й цим ще більш прискорювати загибель рідної мови. Хіба не так?

[DniproPirate]

Азаров, падлюка, знущається. В його щире незнання мови якось не віриться. Якщо людина постійно знаходиться в україномовному оточенні, то і китаєць забалакає. А от з відкритістю до всіх бажаючих треба ще подумати. По-перше балачка використовується для ідентифікації, по-друге не скрізь балачкомовні становлять домінуючу більшість. Якщо де таке є хоча б в одній станиці, то можливо було б діловодство перевести на балачку і формувати "високу" форму балачки. До речі, що там з балачкомовною вікіпедією? Чи збираються козаки таке зробити? Чи тільки носитися з балачкою як циган з торбою, називаючи її "історичним діалектом" і забороняти дітям балакти, бо воно бач нелітературно? (я не раз таке чув)

[стэпняк]

Українську вивчають (навіть тут на форумі є один такий, із Москви, акцент майже не чутно в нього), а на слух же відрізнити, мова чи балачка, одразу не вийде  Може навчитися будь-яка людина говорити будь-якою мовою, було б бажання й матеріяли, з яких учитися. Ну й із ким поспілкуватися.

Е у мэнэ колэга. Сам гамсэл з Москвы, живэ а в Новороси лит 20. Пробуе балакаты килькы слив знае, а выговор нияк. Вчыв його, вчыв казаты хразу "Нэма за шо" -всэ нэ выходэ. Дило в тому шо "Э" в нас цэ звук миж Э и Ы. А "ШО" злэгка на ШЧО змахуве. Ну и всэ з'ихалы в рыллю. 

[Conservator]

Дило в тому шо "Э" в нас цэ звук миж Э и Ы. А "ШО" злэгка на ШЧО змахуве.

до речі, це прямо як у літературній українській (тільки там не "змахує" на шчо, а і є "шчо", в укр. літера щ завжди позначає поєднання звуків [шч]

[стэпняк]

Але є й протилежні приклади. Однозначно краще допомагати у вивченні всім бажаючим, аніж замикатись всередині й цим ще більш прискорювати загибель рідної мови. Хіба не так?

Давайтэ вчыты чукоцкый шоб помогти збэрэгты йим свий язык.

[Conservator]

Давайтэ вчыты чукоцкый шоб помогти збэрэгты йим свий язык.

+1

з задоволенням

[стэпняк]

Дило в тому шо "Э" в нас цэ звук миж Э и Ы. А "ШО" злэгка на ШЧО змахуве.

до речі, це прямо як у літературній українській (тільки там не "змахує" на шчо, а і є "шчо", в укр. літера щ завжди позначає поєднання звуків [шч]

Та ни, в тому й дило шо у вас именно ЩЁ, а у нас ШО з лэгэсинькым ШЧО - ньюанс!

[Conservator]

Та ни, в тому й дило шо у вас именно ЩЁ, а у нас ШО з лэгэсинькым ШЧО - ньюанс!

у ЛІТЕРАТУРНІЙ українській твердо й чітко - [шчо]. а злиття ш і ч у м'який довгий ш: ́- це риса частини діялектів, які межують із російською, яка нічого спільного з літературною українською не має.

у деяких діялектах кажуть саме "шо", иноді з легким зімкненням, коли "ч" майже не чути.