Буква Ґ

[alant]

Славянскую кошерную Г испортило ираноязыкогрупное влияние. Надо возвращаться к истокам. И вобще, эта ваша Г звучит неэстетично

В русском, да.

[DarkMax2]

Тож вкотре наполягаю: ґекання є деукраїнізуючим явищем.

Звісно, мова про запозичення, на місці G. Для нас природний перехід в Г. У Грінченка можна знайти грунт, агрус через Г.
Збереження Ґ в таких словах пов'язую з іншомовним впливом. А от одзвінчення К - це суто українське явище, але не фонемантичне, як бачимо. Тож літери йому не треба.

[Python]

ВІДСУТНІСТЬ МІНІМАЛЬНИХ ПАР ДЛЯ К ТА Ґ!

крати	=	ґрати
кава	=	ґава

Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили.
Ми завжди розглядали питання через призму російської мови. Порівнювали ґрати і грати та тішились.
Тож вкотре наполягаю: ґекання є деукраїнізуючим явищем.

Однак, кава (яку п'ють) у ґаву не перетворюється.

[DarkMax2]

Однак, кава (яку п'ють) у ґаву не перетворюється.

Може, хтось і каже "з ґавою", та просто нікому на думку не спало фіксувати ситуативне одзвінчення, навіть помічати його.
Ще приклад: ґорсет.

[Python]

Може хтось і каже "з ґавою" та просто нікому на думку не спало фіксувати ситуативне одзвінчення, навіть помічати його.

Це вже домисли пішли.

[DarkMax2]

Ну, що ж поробиш, коли реалія не дуже народна, а панська. Хоча корсету от перепало Попри це.

[Python]

Щодо алофонічності переходу к>ґ. Багато що вказує на це явище, але, по-перше, перехід відбувся далеко не скрізь і, по-друге, в наш час це явище неактивне. Якщо передавати ґ як к, то чому не передавати і як о, коли того вимагає етимологія?

[DarkMax2]

Якщо передавати ґ як к, то чому не передавати і як о, коли того вимагає етимологія?

Це не етимологічний підхід, а питання вибору діалекту.
Грінченко фіксує пари до слів з ґ: частина з г, частина з к. Тобто це не зображення етимології, а така реальна вимова. Принаймні, що була до русифікації і подальшого навернення в мовні патріоти ґефілів.
Помилка більшовиків лише в тому, що вони усюди на Г замінили Ґ.

в наш час це явище неактивне

Саме тому і не треба мертву ґ було відроджувати.

[Python]

Для нас природний перехід в Г. У Грінченка можна знайти грунт, агрус через Г.

ґ>г — вже наступний крок. Я б порівняв його з переходом щ>ш у «що» — полегшений варіант вимови, який, проте, ще не зайняв місце важкого традиційного варіанту повністю.

[DarkMax2]

Для нас природний перехід в Г. У Грінченка можна знайти грунт, агрус через Г.

ґ>г — вже наступний крок. Я б порівняв його з переходом щ>ш у «що» — полегшений варіант вимови, який, проте, ще не зайняв місце важкого традиційного варіанту повністю.

Не плутайте. Якщо мова про к>ґ>г, то так.
А от адаптація g в запозиченнях - це явище старе, як наша писемність кирилічна.

[Python]

Помилка більшовиків лише в тому, що вони усюди на Г замінили Ґ.

Більшовики лише замінили дві літери на одну, зберігши за нею обидва варіанти прочитання.

[DarkMax2]

Помилка більшовиків лише в тому, що вони усюди на Г замінили Ґ.

Більшовики лише замінили дві літери на одну, зберігши за нею обидва варіанти прочитання.

І це було дурним рішенням. Пишемо крати, а можемо читати крати або ґрати - так було б логічно. Сенс не змінюється, а вимова є лише діалектною варіацією.
Вийшло ж, що пишемо грати, а читаємо ґрати або грати з різними сенсами. К-варіант взагалі опинився поза зором.

[Python]

Не плутайте. Якщо мова к>ґ>г, то так.
А от адаптація g в запозиченнях - це явище старе, як наша писемність кирилічна.

Ну, так. Проте, в частині запозичень староукраїнської доби таки зафіксувалося й g>ґ, збігшись у вимові з к>ґ. Тоді як перехід ґ>г відбувся вже потім — після того, як ґекання зафіксувалось у словниках.

[Python]

Помилка більшовиків лише в тому, що вони усюди на Г замінили Ґ.

Більшовики лише замінили дві літери на одну, зберігши за нею обидва варіанти прочитання.

І це було дурним рішенням. Пишемо крати, а можемо читати крати або ґрати - так було б логічно. Сенс не змінюється, а вимова є лише діалектною варіацією.
Вийшло ж, що пишемо грати, а читаємо ґрати або грати з різними сенсами. К-варіант взагалі опинився поза зором.

К-варіант іще можна якось вивести з ґ-варіанту, а з г — вже ніяк.

[DarkMax2]

Не плутайте. Якщо мова к>ґ>г, то так.
А от адаптація g в запозиченнях - це явище старе, як наша писемність кирилічна.

Ну, так. Проте, в частині запозичень староукраїнської доби таки зафіксувалося й g>ґ, збігшись у вимові з к>ґ. Тоді як перехід ґ>г відбувся вже потім — після того, як ґекання зафіксувалось у словниках.

Голослівне твердження, що перехід ґ>г не відбувався одночасно. Гекання це доволі стара риса східнослов'янських мов (у росіян ґ зановонабуте).
Консервація ж ґ, що походить не від К, в певних районах зумовлена лише іншомовним впливом.

Помилка більшовиків лише в тому, що вони усюди на Г замінили Ґ.

Більшовики лише замінили дві літери на одну, зберігши за нею обидва варіанти прочитання.

І це було дурним рішенням. Пишемо крати, а можемо читати крати або ґрати - так було б логічно. Сенс не змінюється, а вимова є лише діалектною варіацією.
Вийшло ж, що пишемо грати, а читаємо ґрати або грати з різними сенсами. К-варіант взагалі опинився поза зором.

К-варіант іще можна якось вивести з ґ-варіанту, а з г — вже ніяк.

Так мова ж про те, що не треба було і не треба зараз мішати Г та К.

[Python]

Так мова ж про те, що не треба було і не треба зараз мішати Г та К.

Підозрюю, мішати всі три могли почати ще до Грінченка.

[DarkMax2]

Так мова ж про те, що не треба було і не треба зараз мішати Г та К.

Підозрюю, мішати всі три могли почати ще до Грінченка.

На його сторінках не бачив, аби бувало Г на місці К.

[Python]

Так мова ж про те, що не треба було і не треба зараз мішати Г та К.

Підозрюю, мішати всі три могли почати ще до Грінченка.

На його сторінках не бачив, аби бувало Г на місці К.

Як щодо пари ґніт/гніт — чи не могло третє значення слова гніт (вогонь, розведений на припічку) розвинутись від ґнота (в якому ґ розвинулося з іншомовного к)?

[DarkMax2]

Так мова ж про те, що не треба було і не треба зараз мішати Г та К.

Підозрюю, мішати всі три могли почати ще до Грінченка.

На його сторінках не бачив, аби бувало Г на місці К.

Як щодо пари ґніт/гніт — чи не могло третє значення слова гніт (вогонь, розведений на припічку) розвинутись від ґнота (в якому ґ розвинулося з іншомовного к)?

Збіг можливий. В прикладах "Cм. гнітити хліб." Тут щось зав'язане на спосіб приготування.

4) гнітити хліб. Подрумянивать. Чуб. І. 123. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).

Червоніє під гнітом... Хм... тут зв'язок з ґнотом неочевидний.
Фігура мовлення можлива.

[Валентин Н]

Я вот думаю, что нам надо бы поменяться: вы берёте у нас кошерную славянскую Г, а мы берём у вас чёткое произношение ёта, ато у нас он чёрти-как произнасится, даже выпадает между гласными.

[oveka]

Саме тому і не треба мертву ґ було відроджувати.

А коли приблизно вона вмерла?
Вона вмерла не народжуючись?
Чи вона народилась, а потім вмерла?
Хтось тут говорив про те, що його бабця ніколи ґ не казала. Я ж свідчу про південний схід - застав людей, які в деяких словах вимовляли ґ. Ці люди Грінченка не читали, за роботою в книжки не заглядали, з поляками не сусідствували, з австрійським генштабом не контактували, за гряницею родичів не мали. Багато яких слів (з ґ)  по Грінченку не використовували. Але ґніт називали ґнотом, а гниду - гнидою. Гегель та Глазго їм були до цимбал, по барабану , до ...
Для мене вимовляти і чути ґніт, ґлей, ґвалт, ґльод, ґирлиґа, виґандюрити, ґава, ремиґати нормально зі звуком ґ.

[Python]

Червоніє під гнітом... Хм... тут зв'язок з ґнотом неочевидний.

Принаймні, ґніт запалюють. Тоді як гніт в основному значенні має більше спільного з тягарем.

[DarkMax2]

Червоніє під гнітом... Хм... тут зв'язок з ґнотом неочевидний.

Принаймні, ґніт запалюють. Тоді як гніт в основному значенні має більше спільного з тягарем.

Тягар, тиск

ІМХО, тут неочевидно. Треба копати.

[DarkMax2]

Так і пряжене молоко можна до упряжі примазати. До речі, а звідки така назва способу приготування - пряження?

[DarkMax2]

Нітится - съеживаться,
Гнітитися - знемагати.
Можливо десь тут корінь.