Лингвофорум

Вміла готувати, та не вміла припрошувати...

Мабуть, запрошувати...
Пшепрашам - по-польски - "извините", так же, как по-украински "перепрошую".

Запрошувати - то по-літературному.
А от що Ви маєте проти слова "припрошувати"?

[особисті запитання - ПП. F]

Цитата: IskandarВміла готувати, та не вміла припрошувати...

А як це зрозумiти?

Цитата: IskandarЗапрошувати - то по-літературному.
А от що Ви маєте проти слова "припрошувати"?

Та нiчого не маю крiм того, що анi разу не чув сова "припрошувати" в значеннi "запрошувати". Але ж я зi Львову. Не виключно, що десь на сходi саме так i кажуть.

Цитата: Карл Иванович ШустерлингТа нiчого не маю крiм того, що анi разу не чув сова "припрошувати" в значеннi "запрошувати". Але ж я зi Львову. Не виключно, що десь на сходi саме так i кажуть.

Я у Києві також не чув, але лексичний корпус наводить не тільки припрошувати, але й цілу низку однокореневих форм з тим самим префіксом. Тож, певно, десь-таки вживають, причому непоодиноко (бо інакше та різномаїття я пояснити не можу).

Цитата: reziaА як це зрозумiти?

Це про хазяйку, що погано гостей зустрічає, а то ж гріх та сором.

Цитата: Карл Иванович ШустерлингТа нiчого не маю крiм того, що анi разу не чув сова "припрошувати" в значеннi "запрошувати".

Та то діалектне, звісне діло, "східняцьке" слово. От як у Шевченка прислів'я як епіграф: Привикне собака за возом бігти... А у літературній нормі "звикне".

Оцю приповідку про погану хазяйку я вичитав у книжці про українців, хоча щось здібне до цього чув і сам.

Цитата: IskandarТа то діалектне, звісне діло, "східняцьке" слово.

Слово входить до лексичного корпусу літ. норми. Ваші намагання подати східні діалекти як такі, що є дещо відірваними від "основної" мови стають дедалі відвертішими.

Цитата: Iskandarхоча щось здібне до цього чув і сам

Цитата: DigammaСлово входить до лексичного корпусу літ. норми.

Я рад.

Цитата: DigammaВаші намагання подати східні діалекти як такі, що є дещо відірваними від "основної" мови стають дедалі відвертішими.

[Ваша манія стає чимраз симптоматичнішею - це буде, звісно, вирізано, але інакше назвати складно]. Всі говірки південною зони поділяються на західні та східні. Відповідно й всі слова літературної мови за походженням є або західні, або східні, або спільні (або поліські, та таких мало). Іванич каже, що ві Львові він такого слова не чув. Додавши сюди й польске zaprosi, можна припустити, що слово це (припросити) притаманне перш за все південно-східній зоні, тобто за походженням є "східняцьким". Ні про що більше й не йшлося.

Цитата: IskandarНі про що більше й не йшлося.

Цитата: IskandarТа то діалектне ...  "східняцьке" слово.

Дивина, та й годі.

Надалі видалятиму, бо до лінгвістики ваш вибірковий підхід можна віднести дедалі менше.

Так крiм поганої хазяйки немаε нiчого?

Цитата: Карл Иванович Шустерлинг

Цитата: IskandarЗапрошувати - то по-літературному.
А от що Ви маєте проти слова "припрошувати"?

Та нiчого не маю крiм того, що анi разу не чув сова "припрошувати" в значеннi "запрошувати". Але ж я зi Львову. Не виключно, що десь на сходi саме так i кажуть.

Де ж це Ви у Львові бували, що не чули цього слова? Я, наприклад, не раз його чула, сама іноді й вживаю. Але це не зовсім те саме, що й "запрошувати" - відрізняється відтінком значення, так само, як "притупувати" відрізняється від "тупати", "приказувати" від "казати" і т.п. Тобто певна ітеративність там є чи що - дія відбувається часто і "маленькими порціями" (якщо так можна сказати) 8). От прийшли гості, а господиня не просто запросила їх до столу, а ще й раз у раз припрошує: "скуштуйте ось цього", "попробуйте он того", "не соромтесь, пригощайтесь, на базарі все таке дороге..."

Може, воно й походить з якогось діалекту, про це не скажу, але зараз це звичайнісіньке літературне слово, ніякої "східності" чи "західності" не відчувається.

Я чула інший варіант цієї приказки - "уміла готувати, та не вміла подавати".

А щодо інших приказок про гостинність, то найпоширеніше, мабуть - "чим хата багата, тим і рада", ще є "гість в дім - Бог в дім", "гість хати не перележить", "гарні гості, та не в пору". Мабуть, ще є інші, але зараз не згадаю.

Цитата: Tizia
А щодо інших приказок про гостинність, то найпоширеніше, мабуть - "чим хата багата, тим і рада", ще є "гість в дім - Бог в дім", "гість хати не перележить", "гарні гості, та не в пору". Мабуть, ще є інші, але зараз не згадаю.

спасибi.
i тобi , Digamma, дякую, що вiдмiнок поправив.

Цитата: Tizia

Де ж це Ви у Львові бували, що не чули цього слова? Я, наприклад, не раз його чула, сама іноді й вживаю.

Справдi, пригадую щось таке! Я вже 10 рокiв не був на Украiнi. Тим бiльше, я росiйськомовний, украiнську вивчив пiзно, аж пiсля iнституту, на виробництвi. Вибачайте!:oops:

Цитата: Карл Иванович ШустерлингСправдi, пригадую щось таке! Я вже 10 рокiв не був на Украiнi. Тим бiльше, я росiйськомовний, украiнську вивчив пiзно, аж пiсля iнституту, на виробництвi. Вибачайте!:oops:

Вибачаю

Велика чи рiзниця мiж словами "будинок" и "хата"?

Скажімо так:

Оце будинок —

|Б|
|ə|
|У|
|ə|
|Д|
|ə|
|И|
|ə|
|Н|
|ə|
|О|
|ə|
|К|
,

а оце — хата.

__/Ô\__
|Х|ə|А|
|Т|ə|А|
———————

Так я про семантику.

Считайте, что будинок = здание, хата = дом.

Цитата: Vertaler van TekstenСчитайте, что будинок = здание, хата = дом.

Скажете, однако...
Наприклад, многоэтажный дом = багатоповерховий будинок, але ж не як не багатоповерхова хата. Взагалі, я б сказав, що хата - жилой сельский дом, будинок - любой дом в городе + любое нежилое здание.

ЗІ

Цитата: reziaВелика чи рiзниця...

Замість "Велика чи різниця..." я б сказав "Чи є великою різниця..."
чи на відміну від російського ли вживається тільки на початку конструкції на кшталт англійського if, або есперантського ĉu.

ЗІІ
Дігама виправить, якщо я десь збрехав.

Цитата: iskenderВзагалі, я б сказав, що хата - жилой сельский дом, будинок - любой дом в городе + любое нежилое здание.

Ну а також можливо сказати «моя хата» про всяке місце, де той, хто це каже, живе.

Цитата: iskenderабо есперантського ĉu

Цитата: iskender
на кшталт англійського

Яке чудове слово. Що воно означає?
__________________
яке - сер. рід (чол. який, жін. яка)
воно - пор. рос. он/она/оно vs. укр. він/вона/воно
F

Цитата: iskenderЗІ

Цитата: reziaВелика чи рiзниця...

Замість "Велика чи різниця..." я б сказав "Чи є великою різниця..."

Або можна просто "Чи велика різниця..." - власне, як Іскендер і зауважив (з чи на початку).

Цитата: rezia

Цитата: iskenderна кшталт англійського

Яке чудове слово. Що воно означає?

= рос. тип, пошиб, манера, сорт (тобто "на кшталт" = рос. наподобие) /див. польський оригінал /

Добавлено спустя 12 минут 54 секунды:

P.S. хата = (приблизно) рос. изба, т.е. дом в селе, обычно одноэтажный (для многоэтажного запросто можно будинок употребить)
будинок = рос. дом (производная от глагола будувати "строить", со всеми вытекающими последствиями - может означать любой жилой дом, но есть четкая тенденция к употреблению для городских зданий)

Добавлено спустя 11 минут 20 секунд:

Цитата: Vertaler van TekstenНу а також можливо сказати «моя хата» про всяке місце, де той, хто це каже, живе.

Це тому що хата може бути вжите для позначення квартири, або просто помешкання (тобто у цьому значенні хата = рос. квартира; напр. "ходімо до хати" = "ходімо додому", але з певним семантичним наголосом на "у приміщення")

Цитата: iskenderЗІІ
Дігама виправить, якщо я десь збрехав.

Трохи підправлю...
будинок не означает нежилое здание - это либо жилое здание, либо здание заведения, организации (тобто будівля установи), т.е. здание где находятся люди; нежилое здание обычно будівля (пор.: сарай - будівля, але не будинок; але будинок уряду, сільський клуб - також будинок)

Дякую за пояснення та виправлення.

Добавлено спустя 8 минут 29 секунд:

Цитата: Digamma
напр. "ходімо до хати" = "ходімо додому"

Виходить, "додому, до хаты", котре з пiснi, це тавтологiя?

Цитата: rezia

Цитата: Digamma
напр. "ходімо до хати" = "ходімо додому"

Виходить, "додому, до хаты", котре з пiснi, це тавтологiя?

Майже. Тобто це синоніми, але з невеличкими, майже непомітними семантичними відмінностями.