Лингвофорум

Цитата: Волод от марта 15, 2021, 10:15
Для мови, де іменникам не передують артиклі, велика літера – це дурня:

ЦитироватьРозділ 3.02. Відсотки

a)   Позичальник   сплачує Банкові відсотки  за  Знятим  залишком
позики згідно зі ставкою, зазначеною в Угоді про позику, за умови,
однак, що, якщо Угода про позику ( 996_017 ) передбачає Конверсії,
така  ставка  може  періодично  змінюватися відповідно до положень
статті IV.
b)   

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996_065#Text

1. В мовах з артиклями артиклі вживаються не завжди.
2. Протиріччя нема, бо визначені терміни мають пріоритет. Якщо термін написано з великої літери, то він визначений.
3. Є здоровий глузд. Сплата відсотків усіма позичальниками лише МБРР -- це абсурд.

В інших документах тексти можуть бути не такі прозорі, в українській мові за відсутністю артиклів треба ввести правило, що речення не може починатися з іменника.

Цікаво: як цю проблему вирішують німці?

Я хотів би дізнатися, чи можна вводити визначені терміни з великої літери, наприклад, у спеціалізованій літературі (що не стосується всяких договорів).

Чому Ви у нас це питаєте?
Запитайте у тих банкірів, які вміють рахувати, лише розгинаючі пальці.

Придумав, що можна вчинити. Я можу зауважити, що виділення термінів і написання їх з великої літери іноді використовують в офіційно-діловому (далі — Офіційно-діловий стиль) і рідко в публіцистичному (далі — Публіцистичний стиль), з таким же успіхом можна дістатися художнього стилю мовлення (далі — Художній стиль). І т.д.

Цитата: Vlad26t от мая 19, 2021, 17:12
Придумав, що можна вчинити. Я можу зауважити, що виділення термінів і написання їх з великої літери іноді використовують в офіційно-діловому (далі — Офіційно-діловий стиль) і рідко в публіцистичному (далі — Публіцистичний стиль), з таким же успіхом можна дістатися художнього стилю мовлення (далі — Художній стиль). І т.д.

Можна й так: офіційно-діловий (далі -- Художній), публіцистичний (далі -- Офіційно-діловий) і художній (далі -- Публіцистичний). 

Цитата: Sirko от мая 20, 2021, 18:39

Цитата: Vlad26t от мая 19, 2021, 17:12
Придумав, що можна вчинити. Я можу зауважити, що виділення термінів і написання їх з великої літери іноді використовують в офіційно-діловому (далі — Офіційно-діловий стиль) і рідко в публіцистичному (далі — Публіцистичний стиль), з таким же успіхом можна дістатися художнього стилю мовлення (далі — Художній стиль). І т.д.

Можна й так: офіційно-діловий (далі -- Художній), публіцистичний (далі -- Офіційно-діловий) і художній (далі -- Публіцистичний). 

Так не можна. Ось витяг з деяких документів Антимонопольного комітету України (далі — Комітет):

Цитировать
Заявник у Заяві 1 зазначив, що 30.04.2019 переглянув рекламний відеоролик послуги
«Ідеальний роумінг» Товариства (далі – Рекламний ролик), що активно транслюється
на телебаченні та в мережі Інтернет, у якому йдеться про можливість здійснення
дзвінків у роумінгу за тарифом 1 грн за 1 хвилину і користування Інтернетом за
тарифом 0,1 грн за 1 Мб.
Заявник 1 зазначає, що після перегляду Рекламного ролика вирішив ознайомитись з
умовами послуги «Ідеальний роумінг», проте умови послуги не розміщені у
відкритому доступі на офіційній сторінці сайту Товариства, попри те, що в
Рекламному ролику повідомляється, що умови послуги зазначені на сайті Товариства.

Цитировать
Відповідач у відповіді на вимогу Комітету від 07.09.2017 № 127-26/09-9683
повідомив, що рекламу власних послуг із використанням Тверджень у друкованих
рекламних матеріалах, зовнішній рекламі, відеороликах та на власному сайті
здійснював на основі результатів дослідження «Аналіз даних 3G покриття
операторів мобільного зв'язку України», проведеного компанією «InMind» (далі −
Дослідження). Результати Дослідження Товариство надало Комітету.

На основі Додатку про визначення в Загальних умовах надання позик Міжнародного банку реконструкції та розвитку придумав ось такий текст, пов'язаний із Стилістикою та Стилями мовлення:

Цитировать
1.   «Стилістика» означає розділ мовознавства, який вивчає виражальні засоби мови та їх функції у мовленні залежно від мети висловлювання та мовленнєвої ситуації.
2.   «Стиль мовлення» або «Стиль» означає різновид літературної мови (її функціональну підсистему), що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання мовних засобів (лексики, фразеології, граматики, фонетики).
3.   «Розмовний стиль» означає Стиль, який використовується в усному повсякденному спілкуванні в побуті, у родині, на виробництві. Основне призначення Розмовного стилю – бути засобом невимушеного спілкування, сприяти обміну інформацією, думками, враженнями тощо. Лексику Розмовного стилю представлено великою кількістю експресивних та емоційно-забарвлених слів, зокрема метафор, порівнянь, синонімів, фразеологізмів, фольклоризмів, діалектизмів, просторічних та скорочених слів, вигуків тощо. Розмовний стиль має переважно усну форму спілкування і не належить до Книжних стилів.
4.   «Художній стиль» означає Стиль, який використовується у красному письменстві (художній літературі), а також у творчій діяльності, різних видах мистецтва, у культурі й освіті. Використання мовних засобів зумовлено призначенням Художнього стилю – образно відтворити дійсність. У Художньому стилі широко використовується Емоційно-експресивна лексика: синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, фразеологізми. Для передачі думки використовуються різноманітні Художні засоби (епітети, метафори, порівняння, символи тощо).
5.   «Науковий стиль» означає Стиль, який використовується в науці. Основне призначення Наукового стилю – повідомлення про результати наукової діяльності. Основні ознаки – ясність і предметність тлумачень, логічна послідовність і доказовість викладу, узагальненість понять і явищ, об'єктивний аналіз, точність і лаконічність висловлювань, аргументація та переконливість тверджень.
6.   «Публіцистичний стиль» означає Стиль, який використовується у суспільно-політичній, культурно-освітній діяльності. Основне призначення Публіцистичного стилю – формування громадської думки, сприяння актуальних суспільно-політичних питань, активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності.
7.   «Офіційно-діловий стиль» означає Стиль, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському і господарському житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Основне призначення Офіційно-ділового стилю – регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах, обслуговувати громадські потреби людей.
8.   «Епістолярний стиль» означає Стиль, який використовується у приватному листуванні. Основне призначення Епістолярного стилю – поінформувати адресата про дещо, нагальне для автора, викликати почуття, співвідносні з емоційним настроєм адресанта.
9.   «Конфесійний стиль» означає Стиль, який використовується у релігії. Основне призначення Конфесійного стилю – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства.
10.   «Книжні стилі» означає Художній, Науковий, Публіцистичний, Офіційно-діловий, Епістолярний та Конфесійний стилі.
11.   «Загальновживані (стилістично нейтральні) слова» означають слова, які вживаються в усіх Стилях.
12.   «Стилістично забарвлені слова» означають слова, що вживаються лише в певних Стилях. До Стилістично забарвлених слів належать:
a)   «Наукова лексика» – слова, що вживаються в Науковій літературі та в мовленні науковців;
b)   «Офіційно-ділова лексика» – слова, уживані у Діловому спілкуванні;
c)   «Суспільно-політична лексика» – слова, пов'язані з Політичним і Громадським життям суспільства;
d)   «Розмовна лексика» – слова, які використовують в усному, переважно побутовому спілкуванні (у Художніх творах Розмовна лексика вживається для характеристики персонажів).

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 15.02.2021 р.
Чи варто після побаченого мною впроваджувати написання термінів з великої літери в підручниках та інших спеціалізованих книжках?

У підручниках переважає науковий стиль, а явище, обговорюване в цій темі, стосується переважно офіційно-ділового.

Цитата: Python от июня  8, 2021, 22:47
У підручниках переважає науковий стиль, а явище, обговорюване в цій темі, стосується переважно офіційно-ділового.

Це є очевидним із самого початку цієї теми. Будь-хто може спробувати явище, обговорюване в цій темі, для застосування в науковому і навіть художньому стилях (далі відповідно – Науковий стиль, Художній стиль).

У рішеннях АМКУ часто зустрічаються поняття «заявник», «позивач», «відповідач», написані з великої літери як умовні найменування (як у договорах): далі – Заявник, далі – Позивач, далі – Відповідач. Чи правильним є таке написання, адже в ухвалах/постановах судів найчастіше такі поняття пишуть з малої літери?