Лингвофорум

Да так.

Цитата: "Verzähler" от
Да так.

Як завжди: з тими, хто не досяг вашого рівня,  не розмовляєте. Уявляю, що твориться у вас в душі, і знаю, що на вас чекає...

Не ерничайте. Ничего, что вы написали, даже на уме не было.

Просто, рокер очень похож на наших «несогласных», — народ «направильный» попался.

Цитата: Verzähler от сентября  7, 2007, 20:25


Просто, рокер очень похож на наших «несогласных», — народ «направильный» попался.

Московсько-большевицька машина робила все щоб народ став таким яким він став.Мене дивує Ваш респект до совка.Може це особливий сентимент  певної частини "русскоязычних"?Ви вважаєте нормальним коли велика частина народу згадує про ковбасу за 2.20 якої до того ж не можна було вільно купити?

Вы, наверно, молоды еще.

Цитата: Verzähler от сентября 11, 2007, 12:44
Вы, наверно, молоды еще.

Ви не відповіли.А вік (фізичний) хіба має значення?
   ROCK ON!

Ну как? Молодым людям (не всем, конечно) бывает свойствен радикализм и утопизм мышления. Впрочем, некоторые до старости пребывают в таком состоянии. У таких людей все кругом неправильные, а как правильно — только они знают. Если такие люди попадают во власть, остальным совсем несладко делается. Примеры из истории приводить?

Цитата: Verzähler от сентября 11, 2007, 13:02
Ну как? Молодым людям (не всем, конечно) бывает свойствен радикализм и утопизм мышления. Впрочем, некоторые до старости пребывают в таком состоянии. У таких людей все кругом неправильные, а как правильно — только они знают. Если такие люди попадают во власть, остальным совсем несладко делается. Примеры из истории приводить?

А Ви таки не хочете відповідати й дуже обережно хочете змінити тему.Я ж не казав, що знаю тільки я.Знає,наприклад, Vaclav Havel...У якому віці він став президентом? Бідні чехи

Цитата: Verzähler от сентября 11, 2007, 13:02
Ну как? Молодым людям (не всем, конечно) бывает свойствен радикализм и утопизм мышления. Впрочем, некоторые до старости пребывают в таком состоянии. У таких людей все кругом неправильные, а как правильно — только они знают. Если такие люди попадают во власть, остальным совсем несладко делается. Примеры из истории приводить?

Это я! Только в моем случае я действительно правильно знаю. Как мне можно попасть во власть?

 

Цитата: iopq от сентября 12, 2007, 09:21

Цитата: Verzähler от сентября 11, 2007, 13:02
Ну как? Молодым людям (не всем, конечно) бывает свойствен радикализм и утопизм мышления. Впрочем, некоторые до старости пребывают в таком состоянии. У таких людей все кругом неправильные, а как правильно — только они знают. Если такие люди попадают во власть, остальным совсем несладко делается. Примеры из истории приводить?

Это я! Только в моем случае я действительно правильно знаю. Как мне можно попасть во власть?

Цитата: Wolliger Mensch от августа 10, 2007, 19:41

Цитата: Ревета от августа 10, 2007, 18:57
Згоден. Але якщо йтиметься  про діалекти, не про суржик...

Может быть, инквизицию по этому поводу назначить? Будет сурово выявлять суржицизмы и благославлять истинно украинские диалектизмы.

Я могу ошибаться, но по-моему, получится ровно то же, что уже есть сейчас в плане отделения истинно украинского от неистинно.

Якщо створити літератрну українську таку саму як російську тільки з трохи іншою фонетикою(з купою дієприкметників,словами типу Побіда з,звіда і т п) то якого біса вона взагалі буде потрібна?  Тоді просстіше було б зразу переходити на сучасну російську

Цитата: Python от августа 11, 2007, 05:32
[ З іншого боку, якщо під суржиком розуміти не лише російське, а й польське чи німецьке засмічення, то згадана вище «львівська ґвара» — чистісінький суржик. 

Різниця між запозиченнями з російської і всіх інших мов очевидна.Ризику що через покоління друге в усіх українських містах будуть спілкуватись лише німецькою(польською,англійською)нема.Ризик же що будуть спілкуватись лише російською дуже великий.     

Цитата: Pawlo от августа  8, 2009, 15:29
Якщо створити літератрну українську таку саму як російську тільки з трохи іншою фонетикою(з купою дієприкметників,словами типу Побіда з,звіда і т п) то якого біса вона взагалі буде потрібна?

Однак, слід враховувати й той факт, що українська мова активно контактує з російською — а отже, запозичення неминучі. Крім того, є слова, що потрапили до розряду небажаних для вживання лише через свою схожість з російськими.

Цитата: Python от августа 14, 2009, 16:07

Цитата: Pawlo от августа  8, 2009, 15:29
Якщо створити літератрну українську таку саму як російську тільки з трохи іншою фонетикою(з купою дієприкметників,словами типу Побіда з,звіда і т п) то якого біса вона взагалі буде потрібна?

Однак, слід враховувати й той факт, що українська мова активно контактує з російською — а отже, запозичення неминучі. Крім того, є слова, що потрапили до розряду небажаних для вживання лише через свою схожість з російськими.

То окрема і складна тема.На мою думку слід як мінімум намагатись розрізняти випадки коли у ділекті людини реально є якесь подібне до російського слово а коли це саме слово виникло лише як російська калька.наприклад та ж побіда може бути і калькою і природним словом якогось діалекту

Цитата: Lugat от августа  5, 2007, 10:26Як на мій погляд, внаслідок збільшення контактів з европейськими країнами і значного розширення вивчення цих мов, можна припустити розвиток саме по лінії повного зникнення палаталізації приголосних, як перед приголосною, так і в кінці слова. Зате чіткішою стане умлаутизація голосних, яка зараз знаходиться ще в стадії варіятивної вимови. Тобто:
ю читатиметься як німецьке чи турецьке ü,
ьо - як німецьке чи турецьке ö,
я - як фінське чи естонське ä,
є - як французьке é,
Перестануть розрізнятися фонетично и та і, як зараз цей процес відбувається у діалекті Житомирщини. Зостанеться лише один звук і, який, проте, не пом'якшуватиме попередні приголосні, як зараз це чути в еспанській та італійській мовах.
Звук л читатиметься пом'якшено альвеолярно у всіх випадках, як це звучить у діалекті Полтавщини.
Поступово йтиме процес редукції та зникнення звуку г, позаяк тенденція до його редукції ще зберігається: g --> γ --> ɦ --> h --> 0. У деяких випадках г перейде в ґ, особливо що стосується всіх іноземних запозичень та слів іноземного походження: anglijskij, greki, vigravijuvati і т.ін.
Більше поширення набудуть усічені форми дієслова у 3-й особі однини: любе, ходе, робе замість любить, ходить, робить.

Якщо в українській мові зберігатиметься чіткість голосних (а це одна з причин милозвучності мови), то сумніваюся в можливості умлявтизації, бо нині вона в українській відбувається менше, ніж у тій же російській.

А от g --> γ --> ɦ --> h — дуже дивно, бо останній етап є підсиленням, а не послабленням, тобто в цілому не властивий. Властивіше одзвінчення глухих без дзвінких пар (х, ф), для обох частково відбувається вже нині. До речі процес перетворення x --> h --> ɦ уже можна почути.

Цитата: Lugat от августа 13, 2007, 09:26Скажімо, що було б, коли зникла палаталізація в українській мові? Один з розглянутих варіянтів був - розширення умлаутизації. Але може бути й инше рішення: дифтонґізація, чи навіть трифтонґізація.

Pevna rič, sistema pisma bude latinkoiu. Zvuk y, iak skazano bulo višče, znik. V sistemi holosnix zainiali upeunene misce diftongi na misci holosnix pisla kolišnix miakix priholosnix: ia, ie, io, iu: siohodni, diadko, spraužnie i //t.in.
Do toho j, na misci spolučen V+j ta V+v pered priholosnoiu ta u kinci slova viniknut diftongi: ai, ei, ii, oi, ui, au, eu, ou, uu: baidikuvati, podeikuiut, biika, čuinii, zautra, leu, lubou, buu. Iak viklučennia, u slovi diwčina diftong ів pisatimetsia iw, šob ne plutati z iu, šo peredaie ю. Jot mojna bude uzahali vilučiti, a pisati ia, ie, io, iu u bud-iakomu vipadku, iak ce zaraz ie v italiiskii movi, to bude: ialina, ioho, Iurii, iedinii. Dla peredači zvuku ï, mabut takii znak i zališitsia, šob ne pisati tri i pidriad: Kiïv (a ne Kiiiv). Samu literu j bude vikoristano dla peredači zvuku ж: jurnalist, jabka, jolud, adje.
Peuni zmini vidbudutsia i zi zvukospolučenniam šč. U naibilš častotnix slovax zapanuie liše same š: šo, iakšo, šob, šo zaraz mojna počuti maije v usix regionax Ukraïni.

От дифтонґізація й трифтонґізація — це можливо. Ураховуючи що фонематична палаталізація присутня протягом усієї артикуляції приголосного звука (а часто навіть поширюється на весь кластер), то голосні що йдуть поряд отримують і-подібний сегмент. Наприклад у слові десять уже нині голосний другого складу можна вважати трифтонґом [іаі], хай з дуже короткими редукованими [і].

Сполуки V+j ta V+v перед приголосними та в кінці слова вже й без того є дифтонґами, які до того ж утворюються на межі слів: «я йду» [jɑi̯.du]

Зникнення «и» якесь дивнувати, хіба що сучасні і—и розрізнятимуться за довжиною, а короткий, як і в германських мовах матиме обнижену артикуляцію, тобто так само як наш [и], порівняно з [і].

Звичайно є бідолашна сполука «шч», але поводить вона так само як і «ждж», «сьть», «зьдь», але власне не відбувається стягнення в короткий приголосний.

Цитата: Lugat от августа 13, 2007, 11:31

Цитата: ou77 от августа 13, 2007, 10:51
Не згоден з Вами, правопис ніяк не впливає на розвиток мови, а тут саме його і обговорюємо...
Що сам стане дифтонгами, тільки я,ю,є,ї,йо?

Щодо дифтонґів: не тільки я, ю, є, ї, йо (до речі ї не дифтонґ, а йот + і, так само як йо), а ще й  ia, ie, io, iu, ai, ei, ii, oi, ui, au, eu, ou, uu, iw і все це після приголосних. На початку ж складу, навіть коли ми напишемо ia, ie, io, iu, ми читатимемо: ja, je, jo, ju - це не дифтонґи, це йот + голосний, просто форма запису така.

А чого б йоту й у передвокальній позиції не вокалізуватись?

Цитата: Python от августа 16, 2007, 02:27
Що стосується альвеоляризації л — не можу погодитись. Протягом минулого століття українці стали сприймати альвеолярне л замість твердого як таку собі ознаку провінційної мови (поряд з «ходе», «робе», «носе» та ін. діалектизмами) — думаю, важко буде найближчим часом побороти цей стереотип. Іншомовний вплив — також сумнівний фактор, адже українська мова контактує переважно з англійською (де це пом'якшення незначне) та російською (альвеолярне л відсутнє), причому, англіцизми часто запозичуються не безпосередньо з англійської мови, а через російську. Отже...

А мені середні приголосні перед и, е подобаються...

Цитата: Lugat от августа 18, 2007, 09:10Проблема тільки з бюро, подекуди й справді можна почути б'юро, дехто, більш грамотний, вимовляє "à la manière française" - bureau, дехто "auf die deutsche Art" - Büro. Хто знає російську, той може це слово вимовити "на русский манер" - бюро, і б виходить якось м'яко... 
Отже, майбутнє мови залежить від нас сучасних?

А я якось вимовляю напівпом'якшено, і схоже воно більше на українське «буро», ніж на російсько-німецько-французьку вимову відповідника.

ЦитироватьА я якось вимовляю напівпом'якшено, і схоже воно більше на українське «буро», ніж на російсько-німецько-французьку вимову відповідника.

Коливаюсь між [büro] й [bjuro]. До речі, в українській мові колись давно вже відбувся перехід ü -> i (на місці давнього О). Чи не може в недалекому майбутньому відбутись щось подібне і з Ю, яке непомітно перетворюється в [ü] і далі в [і]? Мені здається, подібна тенденція вже подекуди спостерігається в мові. Також цьому можуть сприяти помилки російськомовних, що говорять українською (із серії «твоєї» замість «твоєю» й навпаки, що як масове явище робить розрізненню Ю/Ї нечітким. Відчуваю, що вже сам починаю робити схожі помилки).

Звісно, є вже і «біро» і «ківет». Але я помічаю це тільки після «завжди твердих» приголосних.

Логічно. Після пом'якшуваних приголосних Ю читається як [ u ], тоді як після непом'якшуваих (якщо при цьому нема [ј]) «м'якість» перетікає на саму голосну, роблячи з неї [ü], яка далі змінюється описаним вище способом.

Цитата: Ревета от августа 13, 2007, 12:17
Не знаю, як би нині вимовлялося слово ластôвка

Так, як його й вимовляють ... ще.

Цитата: Conservator от августа  8, 2007, 21:16
Ну не всі - се точно, але з легкої руки "Братів Гадюкіних" такі слова, як "батяр" юж потрапляють до сленґу українофонів східної України, а то вже крок до їх олітературення.

Доречі "цо то єст батяр"? З пісень Гадюкіних склалось неприємне враження що аналог гопника. буду радий помилитись

Цитата: Python от октября  8, 2011, 12:16
До речі, в українській мові колись давно вже відбувся перехід ü -> i (на місці давнього О).

Гм.

Цитата: Python от августа 11, 2007, 18:28
як з корекцією фонетики («люби́й», «учень, рішаючий задачу»), так і без неї («лєнта за лєнтою набої подавай»), а

Мені здається що останній випадок то галицьке напівм"яке ль а не русизм.
Сенс брати русизм у повстанську пісню?

Цитата: ou77 от августа 18, 2007, 22:23
Згоден тепер з Вами, пане Люгате, впливає, але не прямо, (прямо тільки на міських мовців, у яких з дитинства була мова російська а потім вони навчилися української, ставши справжніми патріотами) 

Проблема тільки в тому що за такими людьми майбутнє. село вимирає а його питомі жителі в містах переходять на російську.
тому або українська зможе передатись великій кількості російськомовних містян або її чекає некраща доля

Цитата: piton от августа 19, 2007, 21:06


Произнасят все-таки "Духа Свитова". В моей местности.

Я когда такое слышу всегда хочу переспросить "Из проволки?"

Цитата: Python от августа 14, 2009, 16:07

Цитата: Pawlo от августа  8, 2009, 15:29
Якщо створити літератрну українську таку саму як російську тільки з трохи іншою фонетикою(з купою дієприкметників,словами типу Побіда з,звіда і т п) то якого біса вона взагалі буде потрібна?

Однак, слід враховувати й той факт, що українська мова активно контактує з російською — а отже, запозичення неминучі. Крім того, є слова, що потрапили до розряду небажаних для вживання лише через свою схожість з російськими.

Власне тут я за 3 роки змінив свою думку на 180 градусіві став непуристом. При збереженні граматики і фонетики запозичення великої шкоди не нанесуть.