Лингвофорум

Цитата: adadaСудя по тому, кто идет, о почете вообще говорить нет смысла. "У новой эры новые химеры". (с) АВ.

Це залежить від того, про кого саме ви говорите.

Ми завжди шануємо Президента, а от писати тут по-російському я б не радив. А які ще є помітні відмінності в законодавстві Росії й України, крім п'ятирічного президенствовання?

Цитата: Vertalerа от писати тут по-російському я б не радив

Вибачте, але це не Вам вирішувати, якою мовою людині треба писати.

Цитата: VertalerМи завжди шануємо Президента,

"Ми" це хто?

Друзі, не сваріться, будь ласка!
У кожного свої погляди (і на Президента в тому числі ).
Але давайте шанувати одне одного.

Вітаю усіх українців з Днем Незалежності, з 13-тою річницею!
Бажаю усім натхнення, віри, надії, любові!

Не забуваймо, що багато що залежить саме від нас!
Зі святом!

Цитата: HopefulДрузі, не сваріться, будь ласка!
У кожного свої погляди (і на Президента в тому числі  ).
Але давайте шанувати одне одного.

А ми не сварилися.

Цитата: HopefulВітаю усіх українців з Днем Незалежності, з 13-тою річницею!
Бажаю усім натхнення, віри, надії, любові!  

Не забуваймо, що багато що залежить саме від нас!
Зі святом!

Приєднуюся до повітань!

---

сварувалися -> сварилися (F)

Цитата: VertalerМи завжди шануємо Президента, а от писати тут по-російському я б не радив.

По-перше, слід було б конкретизувати хто саме "ми", бо можу розписатися за себе: при наявності поваги до самої посади президента, до цього конкретного "народного обранця" особисто в мене пошани немає.
По-друге, маю вам повідомити, що правила цього розділу вже усталені - можете їх лише передивитись. Надалі подібні висловлювання будуть видалятися.[/size]

---

Приєднуюся до привітань!!! Усіх зі святом!
Слава Україні!!!

Цитата: Digammaсварувалися -> сварилися (F)

Не зазіхаючи на правила форуму: звісно, так правильно, але мені Равонамове "не сварувалися" так до душі припало! Це ж треба вигадати таке слово! І таке воно добре якесь...

Цитата: HopefulНе зазіхаючи на правила форуму: звісно, так правильно, але мені Равонамове "не сварувалися" так до душі припало! Це ж треба вигадати таке слово! І таке воно добре якесь...

Фантазії на слова в мене завжди вистачає.

П.С. Не заздрю я тим, хто навчає з нуля якусь слав'янську мову... В мене є така основа (ну подумаєш, десять років не слихав мову ), але морфологія української дається мені дуже важко...

Зараз читаю ось таку книжечку, щоби трохи згадати мову:

А дозволите мені трохи виправити помилки тут? (якщо Дигама не проти )

Цитата: rawonamП.С. Не заздрю я тим, хто навчає з нуля якусь слов'янську мову...

Ми або щось вивчаємо, або ж чомусь навчаємося.

Цитата: rawonamну подумаєш, десять років не слихав мову

Не чув (рос. "не слышал") мови. "Мови" має стояти в родовому відмінку, бо якщо є заперечна частка "не", тоді іменник має бути в родовому відмінку.

Цитата: rawonamЗараз читаю ось таку книжечку, щоби трохи згадати мову

Гадаю, це має бути цікава книжка! А де Ви її придбали, ще тут чи вже там, в Ізраїлі?

Мановарич, до слів Hopeful додам:
рус. учить = англ. teach = укр. навчати
рус. учить = англ. study = укр. вивчати

Цитата: HopefulГадаю, це має бути цікава книжка! А де Ви її придбали, ще тут чи вже там, в Ізраїлі?

Це з нашої університетської бібліотеки, там же печатка івритом

П.С. Дякую за виправлення, друзі.

Цитата: Digamma... при наявності поваги до самої посади президента...

ЦитироватьВідповідно до Загальної декларації прав людини члени судових органів, як і інші громадяни, користуються свободою слова, віровизнання, асоціацій та зборів; однак, керуючись такими правами, судді повинні поводитись завжди таким чином, щоб забезпечити повагу до своєї посади і зберегти неупередженість і незалежність судових органів.
"Основні принципи незалежності судових органів ".
Схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї
 від 29 листопада та 13 грудня 1985 року.

ЦитироватьМузейні працівники-професіонали, яким за посадою підпорядковані молодші співробітники або яким доручено опікунство стажистів, студентів та асистентів, що проходять формальне та неформальне професійне навчання, мають ділитися з ними нагромадженими знаннями та досвідом, а також виявляти до них увагу й повагу, як це прийнято в музейних колективах.
"Кодекс професійної етики ІКОМ".
Прийнято на XV Генеральній асамблеї ІКОМ, яка відбулася в Буенос-Айресі 4 листопада 1986 року.

А щодо президентів я поки нічого не знайшов, можливо, що їх вірніше поважати не за посадою, а по гідності...

Ададо, прочитав уважно, але, їй-бо, не зрозумів як цитати стосуються мого висловлювання. Може розтлумачите? (якщо ваша ласка)

Цитата: Digamma...як цитати стосуються мого висловлювання...

Прошу прощения, но если я буду писать по-украински, то до Киева мой язык не доведет...

Когда Вы написали про уважение к должности (посада -- службове становище, пов'язане з виконанням певних обов'язків) президента, подумалось, а что говорят о сем документы? Особая честь -- по должности -- всегда у нас оказывалась будто бы только судьям, даже особое обращение теперь принято: "Ваша честь!"
А президент -- должность обыкновенная, ничем не лучше и не хуже, скажем, инженера-конструктора II категории или агента по операциям с недвижимостью. Или служащей какого-нибудь амстер-дамского дома. И между президентской и всеми прочими есть только одно существенное отличие, президент -- он гарант Конституции, причем единственный. Никакому конструктору не удастся опозорить свою должность, другие конструкторы не дадут. А президент может добиться плачевного результата запросто.
И получается, что должность эта не столько уважаемая, сколько проклятая, особенно если ее занимает лицо с пятнами.

+
Ура, забыл зарегиться, а прога напомнила! Спасибо ей и ее творцу!

Цитата: adadaИли служащей какого-нибудь амстер-дамского дома.

М-да...

Цитата: adadaА президент -- должность обыкновенная, ничем не лучше и не хуже, скажем, инженера-конструктора II категории или агента по операциям с недвижимостью.

Ви так думаєте? Але як же ж вибори? Голова цілої держави?

Цитата: rawonam...Але як же ж вибори?...

Выбор... солистов артистами миманса. Еще Аксенов заметил, что когда на сцене идет борьба добра и зла, то последние в ней не участвуют.
Не раз пробовал настойчиво уговаривать: "Халва, халва,..". А во рту -- то сладко, то горько. Оказалось, все зависит от сорта халвы, но об этом азиатская мудрость умалчивала.

Отож, про посаду і її атрибути.
Здається, з цим обстоїть як і в приказці, у який "встречают по одежке".  Не пригадаєте, як провожають президентів  звичайно, а як -- інколи?

Цитата: adadaНе пригадаєте, як провожають президентів  звичайно, а як -- інколи?

Звичайно - це коли йде тоді, коли йому за терміном необхідно залишити посаду. Тоді проводжають так, як заслужив (якщо хоч на щось заслужив).
А інколи йде тоді, коли йому проголосять імпічмент. Тоді проводжають аналогічно, як заслужив (знов-таки, якщо заслужив).

Цитата: adadaКогда Вы написали про уважение к должности (посада -- службове становище, пов'язане з виконанням певних обов'язків) президента, подумалось, а что говорят о сем документы?

Ададо, але ж я висловив свою особисту думку. Дякувати Богові та Михайлу Сергійовичу, вона не має обов'язово співпадати з останніми вказівками ВЦСПС.

Цитата: Hopeful... Звичайно... проводжають так, як заслужив ...

...Кеннеді, Кадиров?.. (Якщо брати із середини списку.)

Цитата: Digamma

Цитата: VertalerМи завжди шануємо Президента.

По-перше, слід було б конкретизувати хто саме "ми", бо можу розписатися за себе: при наявності поваги до самої посади президента, до цього конкретного "народного обранця" особисто в мене пошани немає.

Отут я дозволю собі не погодитися з Дигамою. Щоб відчути пошану саме до пана Кучми достатньо лише порівняти його з іншими президентами на просторі СНД. Мені здається, що наш президент (при тому, що він насправді має багато недоліків) кращий за Лукашенка, Єльцина, Путіна, Алієва... Про центральноазійських монархів я вже навіть не хочу казати. Ви можете сказати, що треба порівнювати Кучму не з Туркменбаши, а з європейськими політиками. Можливо це й так, але ж треба пам'ятати, що ми живемо все ж таки не у європейській країні з довгими демократичними традиціями, а у тому що зовсім недавно було окрушиною радянської імперії.
У 1994 році він став президентом, вигравши вибори у діючого голови держави, чи хтось ще з СНДовських лідерів може пишатися цим? Він не іде на третій президентський термін, хоча діюче законодавство дозволяє йому це зробити. Саме тому, на мою власну думку, нам все ж таки треба с повагою відноситися до нашого президента, тому що нам насправді є за що поважати його.

Дозволю собі трохи втрутитися, якщо Ви не проти.

Цитата: iskenderЩоб відчути пошану саме до пана Кучми достатньо лише порівняти його з іншими президентами на просторі СНД.

Мені здається, цього таки недостатньо.

Цитата: iskenderМені здається, що наш президент (при тому, що він насправді має багато недоліків) кращий за Лукашенка, Єльцина, Путіна, Алієва... Про центральноазійських монархів я вже навіть не хочу казати.

Справа в тому, що завжди є куди гірше. От і менталітет український звідси живиться: "добре, хоч так", "та якось воно буде", славнозвісне "моя хата скраю"...

Цитата: iskenderтреба пам'ятати, що ми живемо все ж таки не у європейської країні з довгими демократичними традиціями, а у тому що зовсім недавно було окрушиною радянської імперії.

Це все зрозуміло. Проте орієнтуватися треба не на минуле, порівнюючи його з теперішнім (хоча й це також потрібно певною мірою), але на майбутнє, на вдосконалення, покращення. А також на теперішнє тих країн, в яких є чому повчитися.

Цитата: iskenderВін не іде на третій президентський термін, хоча діюче законодавство дозволяє йому це зробити.

От за це йому - справжня шана!
Але чи не помилюся я, якщо скажу, що він сам "побдав" про таке законодавство?
Чи, може, це ще одна витівка PR? (мовляв, який я хороший, я ж не користуюся тими положеннями чинного законодавства, що дозволяють мені йти на третій термін...)

Цитата: iskenderСаме тому на мою власну думку, нам все ж таки треба с повагою відноситися до нашого президента, тому що нам насправді є за що поважати його.

Кожну людину є за що поважати (ну, майже кожну). Але люди, які йдуть на вибори в ролі кандидатів у Президенти, мають усвідомлювати, яка саме відповідальність на них лягає і життя скількох від них залежить. А вони, як дориваються до влади й до державної годівниці, найчастіше забувають про це.

Іскандере, я у жодному разі не хочу сказати, що вважаю себе беззаперечно правим, або свою точку зору найбільш прийнятною. Натомість можу спробувати пояснити Вам чому я говорю і думаю саме так.

Десь у серці географічної Європи є країна з родючою землею та багатими надрами. Так от...
1) Я не можу поважати людину, за правління якої нічого не робиться. За якої багато народу живе у злиднях, а новини затято звітують: "цього року Україна не закуповуватиме зерно, ціни на хліб не підвищаться". Йолопство якесь: Україні вихвалятися тим, що вона не купуватиме зерно - то все одно, аби росіяни почали вихвалятися тим, що вони не будуть купувати деревину та ікру за кордоном...
2) Я не можу поважати президента, за якого, того часу, як пенсіонери отримують 25% від прожиткового мінімуму (Ви поміркуйте над самою логікою!), ба треба було б знайти 2-3 мільярди гривень, на аукціон для приватизації (чи то приХватизації?) виставляють Криворіжсталь. Ставлю собі питання та не знаходжу відповіді: якого дідька держава має продавати прибуткове підприємство? (йому оздоровлення не потрібне, бо воно і без того себе добре почуває) І ще гірше питання: чому аукціон виграє родич президента з ціною 300 мільйонів гривень у той час, як деякі іноземні компанії дають одразу кілька мільярдів доларів? Якщо я не помиляюся, то це є карний злочин. Можу тут ще багато чого сказати, але місця шкода й Вашого часу.
3) Я не можу поважати людину, за правління якої цвіте буйним цвітом хабарництво та здирництво, а слова "адміністрація президента" слугують за прикриття для злодіїв.
4) Я не можу поважати президента за правління якого прем'єрів одного за одним притягають за злочини, бо риба починає гнити не з хвоста.
5) Я не можу поважати людину за правління якої русин чомусь стає українцем, а татари, що і без того напоневірялися не дай Боже і нарешті-таки повернулися, отримують на власній батьківщині найгірші землі, бо центральний Крим - то одне лише слово, що Крим.
6) Я не можу поважати людину, яка крутить Конституцією немов би своєю шльондрою, то стверджуючи, що перший раз він не був президентом, то намагаючись змінити чи то не конституційний устрій країни, позбавивши громадян права обирати Президента, без винесення цього питання на референдум.
7) Я не можу поважати людину, що своїм наступником називає колишнього "уголовника" з двома "відсидками"; людину яка не криючись поливає брудом політичних опонентів; людину, що перетворює демократію на тоталітарну диктатуру.
8) Я не можу поважати президента, який говорить: "россиянам повезло - у них есть страна и есть нация; украинцам не очень повезло - у них есть страна, но нет нации". Якщо ця людина мала б Бога за душею, вона по тому на другий день мала би звільнитися.

Якщо коротенько, то це всі питомі риси за які я не поважаю цю людину. І вже, напевно, ніколи не поважатиму.

Вставлю і я своїх п'ять копійок.

Цитата: iskenderУ 1994 році він став президентом, вигравши вибори у діючого голови держави, чи хтось ще з СНДовських лідерів може пишатися цим?

Сумніваюсь, що це його заслуга, це скоріше заслуга громадян України, які все ж таки зуміли відмовитися від свого "аби не гірше", і проголосували за зміну. Інша річ, що потрапили з вогню та й у полум'я, але так склалися обставини, і головне тут не цей конкретний результат, а те, що це був невеличкий крок вперед у політичному "дорослінні" українців.
Це також ознака того, що, на відміну від багатьох інших країн СНД, в Україні не було (і, сподіваюсь, нема і не буде) єдиного потужного мафіозного клану, здатного прибрати до рук усе, а є кілька менших угруповань, які тратять сили на боротьбу між собою. Це добра ознака, але заслуги ЛД у цьому нема.

Цитата: iskenderВін не іде на третій президентський термін, хоча діюче законодавство дозволяє йому це зробити.

І знову ж таки це не його заслуга - він втратив підтримку навіть у своїх колишніх мафіозних союзників, не те що виборців, і нарешті сам зрозумів, що його в останній момент і так "кинуть". І, думаю, надто велика йому честь підозрювати його в якихось піарних ходах - підозрюю, що він просто не прорахував, як це роблять політики, шансів на успіх і не співставив їх з доцільністю такого ризикованого кроку, як очевидне маніпулювання конституційним судом. Це просто свідчить про те, що він кепський політик. Ніби відчинив собі двері, побачив, що за ними його ніхто не чекає і відразу ж зачинив
Але у цьому всьому є певна оптимістична, на мою думку, нотка: все це показує, що влада наша насправді слабка, і може більше людей зрозуміє, що пора позбутися ще одного стереотипу української ментальності (крім перерахованих Hopeful): "я людина маленька, від мене нічого не залежить, вони і так  виберуть того, кого їм треба". А насправді в кінцевому рахунку всілякі маніпуляції, адмінресурс і т.д. спрацюють, лише якщо ми з цим погодимось. Як у цьому дещо бородатому анекдоті:
Білі  розстрілюють червоних. З шереги полонених виштовхують по одному і офіцер монотонно наказує: "Цього розстріляти". Після цього полоненого виводять. І тут чується крик: "Не треба! Не хочу!" На це офіцер так само монотонно відповідає: "Цього не треба. Він не хоче"

Цитата: TiziaЦе також ознака того, що, на відміну від багатьох інших країн СНД, в Україні не було (і, сподіваюсь, нема і не буде) єдиного потужного мафіозного клану, здатного прибрати до рук усе

Тиціє, Ваші слова - та Богу у вуха... Я теж у це вірю!

Цитата: TiziaАле у цьому всьому є певна оптимістична, на мою думку, нотка: все це показує, що влада наша насправді слабка, і може більше людей зрозуміє, що пора позбутися ще одного стереотипу української ментальності (крім перерахованих Hopeful): "я людина маленька, від мене нічого не залежить, вони і так  виберуть того, кого їм треба". А насправді в кінцевому рахунку всілякі маніпуляції, адмінресурс і т.д. спрацюють, лише якщо ми з цим погодимось.

У тім-то й справа. Влада всіма засобами намагається підірвати довіру громадян до себе. Мечеться, наче в агонії, виробляє всілякі жахливі речі з тією лише метою, щоб дезорієнтувати, дезорганізувати пересічного громадянина, запевнити його в тому, що його голос (слово, дія, бажання тощо) нічого не варті й жодної ролі не відіграють.
А добра частина українців вважає себе "аполітичною" апріорі, ніби їм і зовсім не цікаво, як самі ж будуть жити. А оці всі технології, що зараз пішли повним ходом, є лише підтвердженням власних "аполітичних" переконань для багатьох людей (мовляв, що туди й лізти, як все одно - сама біда?).

А анекдот добрий, показовий!

-------------------------------------------

Цитата: DigammaЯ не можу поважати людину, за правління якої нічого не робиться. За якої багато народу живе у злиднях, а новини затято звітують: "цього року Україна не закуповуватиме зерно, ціни на хліб не підвищаться". Йолопство якесь: Україні вихвалятися тим, що вона не купуватиме зерно - то все одно, аби росіяни почали вихвалятися тим, що вони не будуть купувати деревину та ікру за кордоном...

Так... Тепер уже й зовсім ошаліли, правда? Чи не щодня "звітують" на телебаченні, який у нас економічний прогрес і скільки всього досягнуто за останні 10 років! Одна президентська промова у переддень Дня Незалежності чого варта?! Суцільний блеф...

Цитата: HopefulТак... Тепер уже й зовсім ошаліли, правда? Чи не щодня "звітують" на телебаченні, який у нас економічний прогрес і скільки всього досягнуто за останні 10 років! Одна президентська промова у переддень Дня Незалежності чого варта?! Суцільний блеф...

Ага, прогрес. І що цікаво: при зростанні обсягів виробництва на 13%, держ. бюджет зріс десь відсотки на 3. Цікаво: чи ми така вже суто аграрна нація, що промисловість так не впливає на бюджет (але тоді чому вихваляються, що хліб не купуємо?), або десь поділися відсотків з п'ять бюджету. І щось усередині мені підказує: "друге"...