Різні думки на цю тему. Ні до чого з цього я не маю професійного чи фахового стосунку — це просто думки городянина, якому, можливо, доведеться жити в умовах переродженого міста.
1. Серед пропозицій на цю тему (у т.ч., від людей, пов'язаних з плануванням подібних проектів) можна вирізнити те, що я б умовно назвав протягуванням суб'єктивщини («а давайте звільнимо міста від хрущовок», «необхідно врятувати світ від спальних районів» і т.п.) — щось слабо обґрунтоване контекстом нинішньої ситуації, схоже, в кращому разі, на чиїсь особисті вподобання, а то й лобіювання певних забудовницьких інтересів. Це неминуче, але бажано уникати такого — у всього має бути обґрунтування поточною ситуацією, усе має виглядати в ній реалістично.
2. З одного боку, багато людей втратили своє житло й не мають ні зайвих коштів, ні надміру часу на будівництво чогось дорогого й ресурсоємного. З другого — нові умови вимагають більш безпечного житла — міцнішого, з підземними бункерами, з меншою кількістю поверхів і т.д., плюс енергоефективність та інші додаткові технічні запити. З третього — житло має бути таким, щоб у ньому «хотілося б жити» — модним, комфортним, красивим. Усе це майже взаємовиключні параграфи, бо уявіть дешеве модульне оперативно збудоване житло з надійним бомбосховищем та теплими стінами підвищеної міцності, і при цьому ще й у досі модному стилі хай-тек з горами крихкого скла — ось що ми отримаємо, експлуатуючи готові шаблони для кожної з цих вимог.
3. Естетика має випливати з закледених важливих вимог, а не втулятися всупереч ним. Саме тому з модою на скляні конструкції треба щось робити — чого варті бункери й безпечні кімнати, якщо підвищене виживання в них компенсуватиметься підвищеною смертністю під уламками скляних куполів, чутливих не лише до прямих влучань, а й до вибухів неподалік. Якщо ми хочемо безпеки й естетики, то це має бути естетика фортеці, а не ризикована конструкція, в якій поколінню війни насправді буде страшно жити, хай навіть і з безпековими наворотами, зроблеми більше для галочки, ніж для безпеки. Товсті зміцнені стіни, здатні витримати досить сильний поштовх. Ефективне світловикористання при меншій площі вікон — отже, додаткове світло має або потрапляти в приміщення відбитим/відображеним від поверхонь стін, або, можливо, ці поверхні заповняться сонячними батареями.
4. Хто там лаяв хрущовки? Мешканцям модульних містечок є з чим порівнювати. Відбудова після масових руйнувань вимагає багато швидкого дешевого житла, для частини з мешканців яких воно стане рідним на довгі роки. Людям треба десь жити, і змушувати їх жити в вагончиках через те, що ні в кого не буде коштів на реалізацію завищених вимог безпеки — це аж ніяк не турбота про їхню безпеку. Знижена поверховість — ОК, але тоді треба більше площі під забудову. Бомбосховища — ОК, але їх доведеться добудовувати й дооблаштовувати вже після заселення новобудов (і, можливо, в бомбосховищах окремо від будинку є більше сенсу: підвал під зруйнованим будинком легко стає братською могилою). Можливо, додаткове зміцнення стін теж відбуватиметься вже після заселення — конструкція має передбачати це (не знаю, наскільки така ідея реалістична).
ЦитироватьЭффективное светоиспользование при меньшей площади окон – следовательно, дополнительный свет должен либо попадать в помещение отраженным/отраженным от поверхностей стен, либо, возможно, эти поверхности заполнятся солнечными батареями.
Оргскло та/або старі добрі радянські склоблоки.
Взагалі можна безпосередньо брати рішення з Ізраїлю, де вже звикли до ракетних обстрілів.
Не маю впевненості, що війна надовго когось, чомусь навчить.
Хоча можливо і відбудеться злам ментальності і естетики. Бородатий анекдот: «Вибираючи проекту Пентагону, Рузвельт схилявся до проекту будівлі без вікон, однак генерали вперлись, що в кабінетах без вікон працювати не будуть.»
Щодо бункерів:
Коли в мене виникла ідея малої архітектурної форми для соління огірків, я почав цікавитись тим, чи усюди можна побудувати льох?
У багатьох місцях проблеми з ґрунтовими водами.
Таким чином бомбосховище стає великою проблемою. Справа не тільки в його герметичності. Справа у тому, що ґрунтові води перебувають у русі, а підземні споруди є перепонами для цього руху. Після їх будівництва води починають рухатись швидше і вимивають більше ґрунту....
Мабуть, поставлю питання радикальніше: «Чи відбувся злам менталітету?»
Коли такого зламу нема, то не буде і зміни архітектури.
Може, одразу будувати міста-фортеці?
«Не стіни мають боронити місто, а доблесть його громадян.» - забув :green: хто сказав?
Цитата: Волод от июля 5, 2022, 06:48Мабуть, поставлю питання радикальніше: «Чи відбувся злам менталітету?»
У тих, хто опинився безпосередньо в зоні бойових дій, або залишився без рідної оселі (на будівництво якої, можливо, пішов великий шмат попереднього життя) — безумовно, щось змінилось, щось зламалось. У випадку тилу (до якого б я відніс і Київ) — сказати важко. Я б сказав, для киян додатковий ризик загинути під обстрілами — десь в одному ряді з додатковою смертністю на дорогах.
Цитата: Волод от июля 5, 2022, 06:33Коли в мене виникла ідея малої архітектурної форми для соління огірків, я почав цікавитись тим, чи усюди можна побудувати льох?
У багатьох місцях проблеми з ґрунтовими водами.
Для огірків це в чомусь навіть добре: навіть неглибоке, але вогке приміщення забезпечить достатню прохолоду. От із бомбосховищами складніше.
У правобережній частині Києва, де вже давно будують багато всього, у т.ч., щось глибоке (зокрема, метро), типова річка біжить по якихось трубах, про неї розповідають історії місцеві краєзнавці, але майже ніхто з сучасних мешканців столиці її на власні очі вже не бачив. При будівництві тунелів метро, знову ж, неодноразово стикалися з підземними водами (це навіть не ґрунтові, а дещо глибше) — нічого, якось вирішили проблему з водовідведенням. Зрозуміло, умовний водопровід для підземної річки — це дорожче й складніше, ніж без нього.
Загальний підхід до запобігання сповзанню ґрунту — дерева, що своїм корінням тримають землю, вони ж регулюють підземні води. Плюс знижена поверховість. Але якщо нам потрібні і дерева, і знижена поверховість, і забезпечити всіх житлом, і бомбосховище під боком, куди на якийсь час можна всіх переселити, то в одному місці це все втулити стає складно. Загущена забудова, де все залито бетоном, явно суперечить цій концепції. Треба якось розселяти людські мурашники, перерозподіляти людей по малих містах — але очевидно, що просто набудувати будинків у райцентрах для цього недостатньо, люди тягнуться за фінансовими потоками, робочими місцями й міським комфортом. Отже, треба розвивати ще й містоутворюючі підприємства на місцях, а не посилювати мегаполіси за рахунок послаблення периферії, що спостерігалось у попередні десятиліття.
Утім, можливо, підземні бомбосховища — не найкращий підхід. Так, вони мають сенс у ситуації, аналогічній чернігівській у найважчі місяці, коли ризик загинути під обстрілом високий, і багато хто просто переселяється під землю на якийсь час. Але якщо тривога по двічі на день, а прилітає коли-не-коли, бігати туди-сюди під землю ніхто не буде, і жити під землею теж ніхто не буде — а воно все одно в якийсь день прилетить, і хтось загине. Саме́ надземне житло має бути таким, щоб витримати помірний удар і максимально захистити людей усередині, а не поховати під своїми руїнами.
Жити під землею? :green: У слов'ян це прописано в ДНК, в усякому разі коли вірити візантійцям.
Коли я вів мову про ґрунтові води, то мав на увазі не обов'язково підземні річки, практично усі ґрунтові води кудись потихеньку течуть. Я вже не кажу про комунікації в наших містах. Що деякі дерева знижують рівень ґрунтових вод, відомий факт, для цього й саджали тополі, але зараз йде компанія по боротьбі з тополями.
Коли не підійде землянка чи бурдей, то мабуть можна збудувати щось глинобитно-насипне над поверхнею ґрунту.
Кемпинг.
Не будіть в мені азіопа, моя мама у юрті народилась, до того ж у чужій, бо їхню юрту у той день вороги спалили, а вони ховалися за кошмами у юрті старої казашки «акушерки».
Вороги недбало робили зачистку, заглянули і побігли далі.
Комунікацій у юрті не було, тому стара казашка узяла відра і пішла по воду, коли вона несла воду, то підковзнулась, впала і сильно побилась, так і не змогла принести воду, і це все, як з ясувалося, було добре, я би навіть сказав арИстовично, бо вороги виявилися зовсім не недбалими, вони мабуть були родичами не Щорса, а батьки Боженка, і, просто, отруїли колодязь.
Доречи, через нестачу дров, житлова площа в українській хаті була малою, і побут був мінімалістичний, практично як побут японських самураїв. У яких він був заточений під те, щоб у разі нападу ворога, спалити дім без жалю, і піти захищати (чи заховатися) замок свого князя.
Цитата: Волод от июля 5, 2022, 09:42Що деякі дерева знижують рівень ґрунтових вод, відомий факт, для цього й саджали тополі, але зараз йде компанія по боротьбі з тополями.
Гадаю, про будь-яке «зараз йде» можна буде говорити в минулому часі, якщо виникне така необхідність. Якщо потрібно і бомбосховища, і щоб у бобосховищах було сухо, і щоб вулиці з будинками й бомбосховищами при цьому не попливли разом з ґрунтом і водами в ньому — значить, треба починати любити тополі. Вилікувало від ковіду — вилікує й від алергії, чи хто там на тополі ополчився.
Скільки не співали:
«Не рубай тополю, не рубай тополю,
Бо зустрінешся з бідою.»
Не допомогло.
Цитата: Python от июля 5, 2022, 10:35...........вилікує й від алергії, чи хто там на тополі ополчився.
Люди ж у нас дикі, неосвічені, пояснювати їм, що пух тополі і її цвіт, це дві різні різниці, не має сенсу.
Цитата: Волод от июля 5, 2022, 09:42Жити під землею? :green: У слов'ян це прописано в ДНК, в усякому разі коли вірити візантійцям.
Є таке — мій батько в землянці народився. Правда, повернення до землянок було більше заслугою організаторів комуни, які вирішили порозвалювати приватні хати, щоб людям з комуни не було куди тікати (після чого мій прадід з комуни, власне, і пішов жити під землю). Сам я землянки тої вже не застав — на моїй пам'яті в тому місці тільки картоплю вирощували — але сталінські роки вона пережила, нормальну хату побудували вже десь, мабуть, у 50-ті чи 60-ті, в ній з того часу і живуть до наших днів. А втім, і ця хата теж побудована з землі (вальків).
Цитата: Python от июля 5, 2022, 11:05Сам я землянки тої вже не застав — на моїй пам'яті в тому місці тільки картоплю вирощували — але сталінські роки вона пережила, нормальну хату побудували вже десь, мабуть, у 50-ті чи 60-ті, в ній з того часу і живуть до наших днів. А втім, і ця хата теж побудована з землі (вальків).
Добре, що не застали, а то в землянках усілякі троцкі народжуються. :green: Шуткую. Доречи, його батьки були куркулями, а то й поміщиками, а жили у землянці, хоча мабуть правильніше бурдеї.
Цитата: alant от июля 5, 2022, 08:46Може, одразу будувати міста-фортеці?
У сенсі, обнести місто валами, ровами й міськими мурами? Поки війни були суто наземними, це мало сенс, і проти саме наземного наступу фортифікаційні споруди продовжують місто захищати. Сюди ж — водойми навколо міст та в самих містах, що можуть виконувати фортифікаційну роль (ідеї вивести київські річки з труб на поверхню всі аплодують, але побачимо, як воно буде).
Складність у тому, що з неба теж може бути атака. Висувалась ідея робити міську забудову загущеною, щоб будинки прикривали будинки — що, по-моєму, просто небезпечно, наводить на думки про ефект доміно, або, наприклад, у місті внаслідок обстрілів спалахне пожежа, що легко пошириться в межах усього загущеного району... Скидається на виправдовування забудовницької ідеї, як будувати більше житла на тій же площі, якщо гнати висотки вгору заборонять (що дуже очікувано). Хоча, якщо загущувати міські райони чимось назразок земляних насипів між будинками, з точки зору захисту це має сенс.
Цитата: Волод от июля 5, 2022, 10:47Люди ж у нас дикі, неосвічені, пояснювати їм, що пух тополі і її цвіт, це дві різні різниці, не має сенсу.
Їх би навчити носити маску правильно... І взагалі, алергія — міська хвороба, бо по селах, де скрізь то пилок, то сіно, то свійські тварини, чогось не бігають натовпи алергіків, що винищують усе живе на своєму шляху і все одно чхають.
Цитата: Волод от июля 5, 2022, 10:29Доречи, через нестачу дров, житлова площа в українській хаті була малою, і побут був мінімалістичний, практично як побут японських самураїв. У яких він був заточений під те, щоб у разі нападу ворога, спалити дім без жалю, і піти захищати (чи заховатися) замок свого князя.
У росіян теж. Так ось у чому корінь відсутності інтересу до довгострокового планування, який я помічав.
У росіян ізби були просторіші, стелі вищі, відповідно і мотлоху більше.
Крім усіх інших чинників, мабуть, на поведінку наших військових у Криму в 2014р., впливав фактор житла, яке більшість мала у Криму.
Цитата: Easyskanker от июля 5, 2022, 12:03Цитата: Волод от июля 5, 2022, 10:29Доречи, через нестачу дров, житлова площа в українській хаті була малою, і побут був мінімалістичний, практично як побут японських самураїв. У яких він був заточений під те, щоб у разі нападу ворога, спалити дім без жалю, і піти захищати (чи заховатися) замок свого князя.
У росіян теж. Так ось у чому корінь відсутності інтересу до довгострокового планування, який я помічав.
У росіян на це впливало, ще те, що біля житла вони саджали тільки тополю, і то це новий звичай. А їхнім садом і городом був ліс, а у лісі треба планувати на сто років чи не планувати взагалі.
5. Торгівля. Про те, що в ТРЦ небезпечно, було відомо ще в мирний час (взяти, наприклад, пожежу в російському Кемерові, де планування споруди, оптимізоване для затягування походу по покупки, унеможливило вчасний порятунок). Якщо виганяти людей з цих будівель при кожній повітряній тривозі, це або зробить будь-який ТРЦ за визначенням збитковим (бо швидко забіг-вибіг — це точно не про цей тип торгівельних закладів, після відбою тривоги повернення до роботи займе якийсь час — годину чи пів, а там знов тривога...), або замість заходів безпеки ми бачитимемо формальну імітацію, коли продавці на цей час призупинятимуть роботу, але люди продовжуватимуть стояти в чергах чи тинятися по приміщеннях.
В нас дуже люблять критикувати МАФи (тобто, торгові кіоски). Справді, хистка конструкція з листового металу та скла взагалі не захищає від вибуху, а то й створює додаткову загрозу — проте, й «більш цивілізовані» магазини з таких матеріалів мають приблизно такі ж недоліки. Базари чи торгові ряди в цьому архітектурному стилі, в разі удару по них, небезпечні для відвідувачів — хоч, мабуть, і меншою мірою, ніж палаючий ТРЦ, з якого складно вибратись і в який складно прорватись рятувальникам. Безпечні МАФи — це розосереджені по житловому мікрорайону торгові точки, що не збирають великих натовпів навколо себе і не створюватимуть перешкод для втечі. Було б, звичайно, добре зробити його менш чутливим до вибухів: позбутися скла (плівки цілком досить), листи металу замінити чимось, що захистить від обстрілу... Облаштоване торгове місце між бетонних блоків та мішків з піском?.. Або щось більш стаціонарне — крамнички на нижніх поверхах житлових будинків, але теж ключове слово — розосередженість, багато торгових точок в одному місці, що збирають натовп — явище небажане.
МАФи мали перевагу і під час карантину, на повітрі все ж менше шансів надибати ОРВІ.
Цитата: Волод от июля 5, 2022, 10:29Доречи, через нестачу дров, житлова площа в українській хаті була малою, і побут був мінімалістичний, практично як побут японських самураїв. У яких він був заточений під те, щоб у разі нападу ворога, спалити дім без жалю, і піти захищати (чи заховатися) замок свого князя.
Я б так не сказав — хто заможніший, міг собі дозволити й щось не таке мінімалістичне, а сім'ї тоді були великими — тіснота не була бажаним варіантом, хоча й була вимушеним. Що в будь-який момент спалити і піти — теж не про нас, у ту хату стільки вкладалося, що було б шкода просто так усе кинути — це ж її і білити щороку, і щоб усе було прибрано, і щоб рушничками все було заквітчано (так, цим більше жінки займалися, а козаки просто йшли козакувати). Інша річ, садок вишневий функціонально був продовженням оселі, і в нього вкладалися не менше.
Каса маре і інші останкінські палаці не мали опалення. Мешкали лише там де було тепло, а це знов тіснява, навіть для багатих дрова були проблемою, коли вони були, :green: то їх з'їдав процес виготовлення сивухи.
У степу ще кізяками топили, за відсутності лісу в необхідній кількості.
Ще щодо дров. Україна, як відомо, в романтичну козацьку добу переживала то великі війни, то татарські набіги, а перед тим ще від монголів не до кінця оговталася — все це проріджувало населення українського лісостепу. Столицями гетьманів були села, Київ був невеликим містечком, а ліси до певного часу були нічиїми, кожен звідти брав, що хотів — дефіцит дров обмежувався тільки необхідністю їх рубати для себе власноруч. У ХІХ ст. все стало дещо складніше, звичайно.
Ліс? Нічий?
Навіть в тогочасній рф Некрасов рениксу якусь написав:
«хвороста воз» - хмиз (той що дійсно хмиз, а не порубане дерево) можна було збирати у лісі, а ось «В лесу раздавался топор дровосека» - за це вже можна було отримати по самі .....
:green:
Цитироватьобъезжал однажды малое свое владение; приближаясь к березовой роще, услышал он удары топора и через минуту треск повалившегося дерева. Он поспешил в рощу и наехал на покровских мужиков, спокойно ворующих у него лес. Увидя его, они бросились было бежать. Дубровский со своим кучером поймал из них двоих и привел их связанных к себе на двор. Три неприятельские лошади достались тут же в добычу победителю. Дубровский был отменно сердит, прежде сего никогда люди Троекурова, известные разбойники, не осмеливались шалить в пределах его владений, зная приятельскую связь его с их господином. Дубровский видел, что теперь пользовались они происшедшим разрывом, — и решился, вопреки всем понятиям о праве войны, проучить своих пленников прутьями, коими запаслись они в его же роще, а лошадей отдать в работу, приписав к барскому скоту.
Цитата: Python от июля 5, 2022, 11:47Цитата: alant от июля 5, 2022, 08:46Може, одразу будувати міста-фортеці?
У сенсі, обнести місто валами, ровами й міськими мурами? Поки війни були суто наземними, це мало сенс, і проти саме наземного наступу фортифікаційні споруди продовжують місто захищати. Сюди ж — водойми навколо міст та в самих містах, що можуть виконувати фортифікаційну роль (ідеї вивести київські річки з труб на поверхню всі аплодують, але побачимо, як воно буде).
Складність у тому, що з неба теж може бути атака. Висувалась ідея робити міську забудову загущеною, щоб будинки прикривали будинки — що, по-моєму, просто небезпечно, наводить на думки про ефект доміно, або, наприклад, у місті внаслідок обстрілів спалахне пожежа, що легко пошириться в межах усього загущеного району... Скидається на виправдовування забудовницької ідеї, як будувати більше житла на тій же площі, якщо гнати висотки вгору заборонять (що дуже очікувано). Хоча, якщо загущувати міські райони чимось назразок земляних насипів між будинками, з точки зору захисту це має сенс.
Фортеця у сучасному сенсі, щось типу Азовсталі.
Цитата: Волод от июля 5, 2022, 14:07Ліс? Нічий?
Навіть в тогочасній рф Некрасов рениксу якусь написав:
«хвороста воз» - хмиз (той що дійсно хмиз, а не порубане дерево) можна було збирати у лісі, а ось «В лесу раздавался топор дровосека» - за це вже можна було отримати по самі .....
Ну так дивлячись які часи ми беремо — колись почали й отримувати по самі, але це було вже після романтичної доби. Десь читав у старих описах України, що люди дуже довго звикали до думки, ніби ліс може бути чиїмось — як же ж так, хіба його хтось садив? Ось посаджена десь кимось яблунька чи грушка бути «чиєюсь» могла, а ліс — він як повітря...
Цікаво б дізнатися: хто і коли це написав?
Щоб підтримувати ліс у «чиємусь» стані, має бути стійка ієрархія власників земельних наділів. В Росії з цим було все гаразд — централізована монархія, незмінні дворянські роди ще з монгольських часів — а Річ Посполита і українські землі зокрема більш тяжіли до анархії. Якщо степ був «диким», то й лісостеп теж незовсім «одомашнився».
Коли пану сотнику не вистачатиме дров для сивухи, невже ви думаєте, що в лісостепу він не наведе лад, а в степу ще вірніше.
А чому так багато люди говорять про те, що буде після війни? Ще рано відбудовувати, кінця не видно.
Цитата: Easyskanker от июля 5, 2022, 04:49Взагалі можна безпосередньо брати рішення з Ізраїлю, де вже звикли до ракетних обстрілів.
До обстрілів звикли, до зруйнувань - ні. Там ніколи не було такої війни (за часи незалежності). Навіть землетруси стільки не зруйнували, але до них там готуються теж.
Цитата: RawonaM от июля 5, 2022, 16:44А чому так багато люди говорять про те, що буде після війни? Ще рано відбудовувати, кінця не видно.
1) Хочеться ж помріяти.
2) Те, якою має бути відбудова, бажано осмислити наперед.
3) Дивлячись де — на звільнених землях, звідки ворог пішов, відбудовувати необхідно вже́, і в якійсь формі ця відбудова відбувається вже зараз (відновлення транспортних шляхів, тимчасове житло — так, імовірно, все це перебудовуватиметься потім, але лишати все в руїнах до кінця війни — не варіант).
4) Корективи, внесені війною, можуть стосуватись і тих територій, які війна по-справжньому не зачепила. Переселенці, що потребують житла, додаткові вимоги безпеки через ризик обстрілів — це все актуально вже зараз і там.
Цитата: Волод от июля 5, 2022, 12:30У росіян на це впливало, ще те, що біля житла вони саджали тільки тополю, і то це новий звичай. А їхнім садом і городом був ліс, а у лісі треба планувати на сто років чи не планувати взагалі.
З підсічно-вогневим землеробством особливо не поплануєш і не обживешся.
Цитата: alant от июля 5, 2022, 14:14Фортеця у сучасному сенсі, щось типу Азовсталі.
Як з'ясувалося, така фортеця за умов сучасної війни просто жорстока пастка. Зараз українські військові вважають за краще відступати, ніж потрапляти до таких.
Цитата: Easyskanker от июля 5, 2022, 18:14Цитата: alant от июля 5, 2022, 14:14Фортеця у сучасному сенсі, щось типу Азовсталі.
Як з'ясувалося, така фортеця за умов сучасної війни просто жорстока пастка. Зараз українські військові вважають за краще відступати, ніж потрапляти до таких.
Ми не маємо справжньої картини.
Наприклад, ми не знаємо скільки в процентному відношенні до своїх запасів використали боєприпасів орки проти Азовсталі. Тобто на скільки таких фортець їх би вистачило?
Цитата: Python от июля 5, 2022, 13:31Інша річ, садок вишневий функціонально був продовженням оселі, і в нього вкладалися не менше.
До речі, таке ж ставлення продовжується певний час і в тих, хто переїхав із села у місто. Добре, в тих, хто після сільської хати опинився десь на п'ятому-десятому-п'ятнадцятому поверсі багатоповерхівки, від цього мало що зостається, а от що робить свіжоурбанізований український селянин, якщо поселити його у міську квартиру на першому поверсі з видом чи то на газон, чи то на пустир? Правильно, руки сверблять перетворити ці кілька метрів під вікнами на садок вишневий коло хати. Бо його так виховали: посадив дерево — молодець, а як воно ще й гарно родить, то взагалі (бо нащо садити таке, що не родить?)... А як щось неокультурене під вікнами росте, або й просто травичка — «що за ледацюги тут живуть?!». Коротше, перетворити територію під вікном на садок — для людини, що виросла серед таких садків — питання честі.
Але, зрозуміло, і дерево, і врожай з дерева, яке ти сам для себе посадив, доглядав за ним, а інші тільки дивилися, сприймається як по праву твій. Що не могло повністю влаштовувати ні радянських ідеологів (дрібновласництво ж, куркулі, буржуї! Існувала навіть заборона садити фруктові дерева біля міських житлових будинків, яку, втім, усі успішно ігнорували), ні двірників та інших комунальників (для яких ці зелені насадження — тільки додаткова морока), ні мешканців верхніх поверхів та носіїв інших ментальностей («а чого в тебе садок є, а в мене нема?!» чи просто «не моє — не жалко»), ні пізнішу міську владу (бо пахне самозахопленням землі). Сучасні забудовники то взагалі під вікнами суцільний асфальт і бетон з плиткою мурують, щоб не спокушати, а люди потім живуть у кам'яних мішках без зелені...
Я от думаю, а чи треба взагалі силкуватися викорінити цю «ментальність першого поверху», як це в нас продовжують робити? Так, існує певний конфлікт інтересів навколо прибудинкових територій, але якщо хтось і зацікавлений в облаштуванні цих територій, то саме мешканці нижніх поверхів. Інші, звичайно, з радістю скористаються створеними благами, але вкладатися самі — як правило, ні, воно їм десь далеко, дім для них — від килимка під дверима до скла на заскленому балконі... От чому б не дозволити людям підтримувати порядок, як вони вважають за потрібне, й просто не заважати їм? (Чи навіть прямо зобов'язати мешканців нижніх поверхів облаштовувати цю територію. Хоча ні, так не спрацює...).
Цитата: Easyskanker от июля 5, 2022, 18:14Цитата: alant от июля 5, 2022, 14:14Фортеця у сучасному сенсі, щось типу Азовсталі.
Як з'ясувалося, така фортеця за умов сучасної війни просто жорстока пастка. Зараз українські військові вважають за краще відступати, ніж потрапляти до таких.
З точки зору цивільного населення, безпечний район — він як Невловимий Джо, якого ніхто не зловив, бо кому він треба. Десь далеко від стратегічних підприємств, центрів прийняття рішень, військових об'єктів, тупиковий з точки зору транспортних шляхів та напрямків наступу, незручний як військова база, але при цьому відносно ізольований. Тобто, нецікавий для того, щоб вести там наступ.
Очевидно, що всю країну зробити такою неможливо — комусь доведеться прийняти на себе удар. І ось там уже потрібні бункери та фортифікація, а також евакуаційні шляхи для мирного населення та для відступу військових...
Цитата: Python от июля 6, 2022, 05:32З точки зору цивільного населення, безпечний район — він як Невловимий Джо, якого ніхто не зловив, бо кому він треба. Десь далеко від стратегічних підприємств, центрів прийняття рішень, військових об'єктів, тупиковий з точки зору транспортних шляхів та напрямків наступу, незручний як військова база, але при цьому відносно ізольований. Тобто, нецікавий для того, щоб вести там наступ.
Очевидно, що всю країну зробити такою неможливо — комусь доведеться прийняти на себе удар. І ось там уже потрібні бункери та фортифікація, а також евакуаційні шляхи для мирного населення та для відступу військових...
Це якісь довоєнні фантазії. Росіяни знищують 80-90% міста, яке вони захоплюють, і начхати їм які райони цікаві, а які нецікаві.
Це відбувається з прифронтовими містами, по яким вони луплять з артилерії і бомблять авіацією.
По тиловим містам, б'ють крилатими ракетами. Цих ракет не вистачить, щоб на великий відсоток зруйнувати тилові міста, але при попаданні такої ракети багато поранень віконним склом, вибитим вибуховою хвилею.
Тобто, замінивши звичайне скло на термооброблене скло, вже можна зменшити важкість поранень. Можливо щось можна покращити і змінивши конструкцію склопакетів.
А коли копати далі то: ставні, розміри вікон, нижні екрани, етажність будівель, щільність
забудови, ...
Цитата: Волод от июля 6, 2022, 08:02Це відбувається з прифронтовими містами, по яким вони луплять з артилерії і бомблять авіацією.
По тиловим містам, б'ють крилатими ракетами. Цих ракет не вистачить, щоб на великий відсоток зруйнувати тилові міста, але при попаданні такої ракети багато поранень віконним склом, вибитим вибуховою хвилею.
Тобто, замінивши звичайне скло на термооброблене скло, вже можна зменшити важкість поранень. Можливо щось можна покращити і змінивши конструкцію склопакетів.
А коли копати далі то: ставні, розміри вікон, нижні екрани, етажність будівель, щільність
забудови, ...
Цитата: Easyskanker от июля 5, 2022, 04:49ЦитироватьОргскло та/або старі добрі радянські склоблоки.
Взагалі сучасні вікна не лопаються під час вибухів, а вилітають разом з рамою, і такі вже стоять майже всюди.
Через склоблоки нічого не видно, органічне скло швидко стає пошкрябаним. До того ж, вікна приміщень, обладнаних газовими приладами, виконують функцію запобіжника на випадок вибуху газу.
Цитата: Easyskanker от июля 6, 2022, 08:52Взагалі сучасні вікна не лопаються під час вибухів, а вилітають разом з рамою, і такі вже стоять майже всюди.
І що доброго у тому, що полетить ціле вікно?
Цитата: Easyskanker от июля 6, 2022, 07:30Це якісь довоєнні фантазії. Росіяни знищують 80-90% міста, яке вони захоплюють, і начхати їм які райони цікаві, а які нецікаві.
Це з того, що я чув про одне село поблизу Бучі, яке вціліло, бо виявилось стратегічно неважливим. У межах Києва, чимось таким відносно нецікавим поки що виглядає, наприклад, Троєщина, де нема пріоритетних цілей для якихось точкових ударів, і кудою не дуже зручно прориватися до центру — принаймні, поки атаки на Київ обмежують прильотами й диверсійними групами.
Цитата: Волод от июля 6, 2022, 09:01Цитата: Easyskanker от июля 6, 2022, 08:52Взагалі сучасні вікна не лопаються під час вибухів, а вилітають разом з рамою, і такі вже стоять майже всюди.
І що доброго у тому, що полетить ціле вікно?
Цитата: Волод от июля 6, 2022, 08:02замінивши звичайне скло на термооброблене скло, вже можна зменшити важкість поранень.
Цитата: Python от июля 6, 2022, 09:34Це з того, що я чув про одне село поблизу Бучі, яке вціліло, бо виявилось стратегічно неважливим.
І як же називається це село? Нижній Неверленд?
Цитата: Easyskanker от июля 6, 2022, 14:25Цитата: Python от июля 6, 2022, 09:34Це з того, що я чув про одне село поблизу Бучі, яке вціліло, бо виявилось стратегічно неважливим.
І як же називається це село? Нижній Неверленд?
Клавдієво-Тарасове, Пилиповичі — десь у тому районі. Насправді, можна сказати, пронесло — село стоїть поблизу траси між Бородянкою та Бучею, по якій танки їздили. Але от чогось виявилось недостатньо цікавим для окупантів (можливо, просто руки не дійшли брати другорядну ціль, яка не дає якихось додаткових можливостей для наступу на основну ціль. В принципі, ніщо б їм не завадило зрівняти все з землею там провсяк випадок, але, видно, були зайняті іншими справами).
Цитата: Easyskanker от июля 6, 2022, 14:23Цитата: Волод от июля 6, 2022, 09:01Цитата: Easyskanker от июля 6, 2022, 08:52Взагалі сучасні вікна не лопаються під час вибухів, а вилітають разом з рамою, і такі вже стоять майже всюди.
І що доброго у тому, що полетить ціле вікно?
Цитата: Волод от июля 6, 2022, 08:02замінивши звичайне скло на термооброблене скло, вже можна зменшити важкість поранень.
Якщо мається на увазі щось назразок скла, яке використовують в автомобілях як лобове, що при ударі не дає гострих скляночок, це має сенс.
Що вилітає не скло, а вся рама — не перевага, а недолік. Узагалі, вікна старої конструкції пересклити було простіше (і часто це робили не професійні майстри, а самі мешканці власноруч), а в сучасних пластикових усю раму доводиться міняти, навіть якщо розбито лише скло.
Справа у тому, що таке скло вже використовується в будівництві.
https://design-plast.kiev.ua/a337857-zakalennoe-steklo-trend.html
Мені особисто довелось приймати участь у модифікації спеціальної пічки, щоб можна було калити скло.
Цікаво. А коли б встановлювати у квартирах шафи для спання, як ті, що в них раніш спали європейці, чи там Петро І, тільки не дерев'яні, а сталеві, чи був би попит?
6. Транспорт. У мирний час усі жаліються на дороги з низькою пропускною спроможністю, але під час бойових дій недолік стає перевагою: що погано для міського автобуса, те погано й для ворожого танка, військова техніка, зафіксована в дорожній пробці, стає зручною мішенню для оборонців міста. Утім, для мирних жителів, що намагаються евакуюватися, проблема поганих доріг лишається проблемою...
Можливий спосіб зробити добре для всіх: нехай автомобільні дороги лишаються вузькими, а перевезення пасажирів перекласти на рейковий громадський транспорт (трамвай, метро, або й щось більш екзотичне, назразок фунікулера чи монорейкової дороги). Сюди ж можна додати електричку, але колія, по якій їздить поїзд з пасажирами, придатна й для бронепоїздів чи товарняків для супроводу військової техніки, що робить її роль дещо більш заплутаною. Утім, можна зробити ізольовану вузькоколійку, несумісну зі стандартними залізничними вагонами. Суто пасажирські транспортні шляхи не повинні сполучатися з потенційними шляхами наступу. Також їх слід зробити якомога захищенішими (глибокі тунелі, як у метро — взагалі ідеал, але це дорого...). Якщо ми хочемо використати їх як евакуаційні шляхи, проблемою може стати залежність від роботоздатності контактної мережі (рейковий електротранспорт має переваги в мирний час, але в цих екстремальних умовах електровоз може програвати перед паровозом) — отже, транспорт повинен мати резервні автономні джерела живлення (акумулятори, дизель-генератори). Якщо треба, щоб ці резервні джерела живлення постійно підтримувались у робочому стані, потреба в них має регулярно виникати і в мирний час (напр., на частині трамвайної лінії контактна мережа відсутня, трамваї проходять цю ділянку на автономному живленні).
Цитата: Волод от июля 6, 2022, 19:28Цікаво. А коли б встановлювати у квартирах шафи для спання, як ті, що в них раніш спали європейці, чи там Петро І, тільки не дерев'яні, а сталеві, чи був би попит?
Чи не буде холодно спати в залізному контейнері?
Якщо подумати, шафи для спання (традиційні дерев'яні) можуть мати сенс: якщо з опаленням буде сутужно, то зігрітися всередині шафи за рахунок власного тепла буде простіше.
У Петра І шафа в Голландії була з опаленням, там у низ можна засовувати жаровню, і є димохід.
Чому Ви вирішили, що металева шафа буде холоднішою? Коли там буде голий не зафарбований метал, чи оцинкована поверхня, то втрати тілом тепла випромінюванням будуть менші ніж у дерев'яній шафі. Температура дотику у металу буде нижчою ніж у дерева, але між собою і металом можна когось покласти.
Ви не забувайте, що в мене кішка, а тому в ролі цього когось буду я :(
Температуру дотику можна підняти, зменшивши товщину металу. Однак я пропоную металеву шафу в першу чергу для захисту, тому метал має бути товстим. А усіляка внутрішня обшивка, ну може зробити її 40 см заввишки над матрацом.
Доречи, хтось спав на нахиленому щиті, чи матраці, як це робили у XVIII столітті?
Цитата: Python от июля 6, 2022, 16:26Клавдієво-Тарасове, Пилиповичі — десь у тому районі. Насправді, можна сказати, пронесло — село стоїть поблизу траси між Бородянкою та Бучею, по якій танки їздили. Але от чогось виявилось недостатньо цікавим для окупантів (можливо, просто руки не дійшли брати другорядну ціль, яка не дає якихось додаткових можливостей для наступу на основну ціль. В принципі, ніщо б їм не завадило зрівняти все з землею там провсяк випадок, але, видно, були зайняті іншими справами).
Ваше міркування розсипається. Виявляється це село зовсім не другорядне, а однозначно другорядні села були зруйновані. Я вам підкажу вихід із вашого логічного завороту кишок: рандом. Росіяни знищують села не за ступенем їхньої значущості, а по рандому.
Цитата: Python от июля 6, 2022, 16:39Якщо мається на увазі щось назразок скла, яке використовують в автомобілях як лобове, що при ударі не дає гострих скляночок, це має сенс.
Що вилітає не скло, а вся рама — не перевага, а недолік. Узагалі, вікна старої конструкції пересклити було простіше (і часто це робили не професійні майстри, а самі мешканці власноруч), а в сучасних пластикових усю раму доводиться міняти, навіть якщо розбито лише скло.
Сучасні вікна ставляться разом з новою рамою в
будь-якому випадку. Ну якщо вам заміна вікна видається більшою проблемою, ніж зшивання вашого власного тіла по шматочках — окей, про смаки не сперечаються.
Цитата: Python от июля 6, 2022, 22:37що погано для міського автобуса, те погано й для ворожого танка
Ворожі танки в вашому міркуванні схоже не російські, тому що російські спокійно і безсовісно переїжджають автомобілі.
Цитата: Волод от июля 6, 2022, 19:28Цікаво. А коли б встановлювати у квартирах шафи для спання, як ті, що в них раніш спали європейці, чи там Петро І, тільки не дерев'яні, а сталеві, чи був би попит?
По-перше, перекриття будинку не витримають, якщо у кожній квартирі стоятимуть такі танки. По-друге, деякі з ракет, якими росіяни бахають по цивільних будівлях, призначені для знищення авіаносців. Їм сталева перегородка як масло для ножа. А інші ракети не набагато слабші.
Найкращий захист — це ППО та евакуація цивільних.
Ага! Серед загиблих у Сергіівці було дві судді з Слов'янська.
Мій танк розрахований на захист від скла, вікна, і уламків боєприпасів. Добре було, коли б він міг витримати і перекриття.
Цитата: Easyskanker от июля 7, 2022, 05:52Ворожі танки в вашому міркуванні схоже не російські, тому що російські спокійно і безсовісно переїжджають автомобілі.
Бажано щоб мости їх не витримували, зрозуміло, що такі мости не будуть витримувати і перевантажені фури, але це добре. Навіть коли пройдуть танки, за ними повинні їздити вантажівки з припасами, погані вузькі дороги – це менша швидкість, менше ходок.
Цитата: Волод от июля 7, 2022, 07:08Бажано щоб мости їх не витримували, зрозуміло, що такі мости не будуть витримувати і перевантажені фури, але це добре. Навіть коли пройдуть танки, за ними повинні їздити вантажівки з припасами, погані вузькі дороги – це менша швидкість, менше ходок.
Не перестаєте вражати мою уяву все новими і новими приголомшливими ідеями. Фури з ваших мостів обваляться, а танки спокійно скористаються послугами понтонних підрозділів.
Цитата: Easyskanker от июля 7, 2022, 05:35Виявляється це село зовсім не другорядне
Порівняно з сусідніми більш пріоритетними цілями виявилось другорядним. Так, іще багато залежить від вибраної тактики (якби ворог не намагався швидко прорватися танками, а повільно й методично стирав артилерією все на своєму шляху, то навіть у другорядних цілей на шляху просування було б мало шансів уціліти).
Цитата: Easyskanker от июля 7, 2022, 05:52Ворожі танки в вашому міркуванні схоже не російські, тому що російські спокійно і безсовісно переїжджають автомобілі.
Проте, один знищений танк у вузькому проході може заблокувати всю колону. Якщо танк іще може подолати легковий автомобіль, роздавивши його, то перелазити через щось більш масивне і броньоване, мабуть, складно.
Цитата: Easyskanker от июля 7, 2022, 09:37Цитата: Волод от июля 7, 2022, 07:08Бажано щоб мости їх не витримували, зрозуміло, що такі мости не будуть витримувати і перевантажені фури, але це добре. Навіть коли пройдуть танки, за ними повинні їздити вантажівки з припасами, погані вузькі дороги – це менша швидкість, менше ходок.
Не перестаєте вражати мою уяву все новими і новими приголомшливими ідеями. Фури з ваших мостів обваляться, а танки спокійно скористаються послугами понтонних підрозділів.
Форсувати річку? Це в принципі складна наступальна операція — тобто, нам вигідно, якщо супротивник буде змушений прокладати понтонну переправу під нашим вогнем.
ЦитироватьПорівняно з сусідніми більш пріоритетними цілями виявилось другорядним.
У вас логіка залізна: яке село вціліло, то неначе і другорядне. А що воно
Цитироватьпоблизу траси між Бородянкою та Бучею, по якій танки їздили
можна проігнорувати.
ЦитироватьПроте, один знищений танк у вузькому проході може заблокувати всю колону. Якщо танк іще може подолати легковий автомобіль, роздавивши його, то перелазити через щось більш масивне і броньоване, мабуть, складно.
Так може просто ставити їжаки з швелерів і бетонні балки, а не чекати, поки танк встане в пробці чи слухняно перегородить собою дорогу?
Цитата: Python от июля 7, 2022, 13:15Форсувати річку? Це в принципі складна наступальна операція — тобто, нам вигідно, якщо супротивник буде змушений прокладати понтонну переправу під нашим вогнем.
Мости, до яких рухається ворог, безумовно треба знищувати. Але не власними фурами.
Взагалі якщо хочеться футуризму, можна уявити такий проект: обмеження максимум шість поверхів; розраховані під бомбосховище підвали і цоколі; віконниці на вікна; суворі норми по сопромату і горючості.
Цитата: Easyskanker от июля 7, 2022, 13:19Цитата: Python от июля 7, 2022, 13:15Форсувати річку? Це в принципі складна наступальна операція — тобто, нам вигідно, якщо супротивник буде змушений прокладати понтонну переправу під нашим вогнем.
Мости, до яких рухається ворог, безумовно треба знищувати. Але не власними фурами.
Можна спробувати й зовсім фур позбутись. Нехай усі основні вантажні перевезення між містами робить залізниця, а те, як проїхати по залізничному мосту танком — вже проблема супротивника.
Цитата: Easyskanker от июля 7, 2022, 13:16У вас логіка залізна: яке село вціліло, то неначе і другорядне. А що воно
Цитироватьпоблизу траси між Бородянкою та Бучею, по якій танки їздили
можна проігнорувати.
Поблизу. Сама ключова дорога через село не проходить — для важкої техніки воно є тупиком. Спеціально тратитись на нього був би сенс, або якби там засіли сили опору, або якби загарбники вирішили окопатись там самі, але, очевидно, ні того, ні того не сталось.
Звичайно, якби село перебувало ще далі від можливих шляхів наступу, це зробило б його більш безпечним, але і в цьому випадку краще, щоб дорога до села була не транзитною, а тупиковою.
Цитата: Python от июля 7, 2022, 13:45Можна спробувати й зовсім фур позбутись. Нехай усі основні вантажні перевезення між містами робить залізниця, а те, як проїхати по залізничному мосту танком — вже проблема супротивника.
Приблизно так:
В Беларусь прибывают российские боевые машины. Узнали, какая техника уже здесь
24 января 2022 в 18:52 (https://news.zerkalo.io/life/9017.html)
Для цього їм треба не лише танки, а й вагони; крім того, залізничні ешелони з технікою виглядають вразливішими, ніж колона на марші. До речі, було б непогано зробити внутрішню залізничну систему несумісною з залізничними стандартами можливого супротивники — принаймні, в тих регіонах, де наступ можливий.
Цитата: Easyskanker от июля 7, 2022, 13:16ЦитироватьПроте, один знищений танк у вузькому проході може заблокувати всю колону. Якщо танк іще може подолати легковий автомобіль, роздавивши його, то перелазити через щось більш масивне і броньоване, мабуть, складно.
Так може просто ставити їжаки з швелерів і бетонні балки, а не чекати, поки танк встане в пробці чи слухняно перегородить собою дорогу?
Їжаки та інші тимчасові перешкоди відносно легко з дороги прибираються — як поставили, так і забрали. Затримати техніку на якийсь час вони зможуть, але не більше. Краще, якщо шлях стаціонарно вузький, і об'їхати вузьке місце нíяк.
Хтось користувався таким девайсом як ліжко-намет, хтось у цих девайсах щось розуміє?
Цитата: Волод от июля 7, 2022, 15:12Хтось користувався таким девайсом як ліжко-намет, хтось у цих девайсах щось розуміє?
Вони ж накриті тканиною, а не бронелістами.
Цими танками будуть користуватись на відкритому повітрі – скла поряд не буде.
Директор вимагає від мене сконструювати такий танк, тільки поверхня для відпочинку повинна бути тверда, як у кушеток для масажу. І щоб під час зливи, не треба було боротися за живучість «корабля».
Може, замість укриття у підвалі, краще будувати спеціальні внутрішні примішення на кожному поверсі? Адже у підвал довго і неохоче спускаються.
Дивлячись від чого ми хочемо врятуватись. Якщо сила удару така, що може зруйнувати будинок, то, можливо, краще обладнати бомбосховище навіть не під самим будинком, а поруч біля нього. Якщо щось менш значне, від чого можуть захистити стіни, то або внутрішнє приміщення на поверсі, або достатньо міцні віконниці-щити (але тоді вони мають приводитись у робочий стан достатньо швидко).
Цитата: alant от июля 8, 2022, 13:37Може, замість укриття у підвалі, краще будувати спеціальні внутрішні примішення на кожному поверсі? Адже у підвал довго і неохоче спускаються.
Набудували житлові небосяги у 100500 поверхів, от і неохоче спускаються. Я вище запропонував обмежити поверховість 5-6 поверхів.
Цікаво, чи будуть люди далі діяти в дусі гасел пана Гордона: «гроші в нерухомість»?
Бо в Києві це ще слушно, а в Харкові, а в Маріуполі ....?
Цитата: Easyskanker от июля 9, 2022, 08:05Цитата: alant от июля 8, 2022, 13:37Може, замість укриття у підвалі, краще будувати спеціальні внутрішні примішення на кожному поверсі? Адже у підвал довго і неохоче спускаються.
Набудували житлові небосяги у 100500 поверхів, от і неохоче спускаються. Я вище запропонував обмежити поверховість 5-6 поверхів.
Жителів багатоповерхівок вигнати усіх скопом вийде хіба що під артилерійським обстрілом, та й то не всіх. Люди вже там живуть, набудувати для них низькоповерхового житла нормальної комфортності — процес дорогий і довгий, обмежити поверхи можна буде хіба що в майбутніх будівництвах. Висотні житлові будинки будувалися для того, щоб на мінімумі площі розмістити максимум населення — відповідно, людей багато, в одній багатоповерхівці може мешкати населення не дуже великого села — а тепер уявіть цілий район таких «будинків-сіл» через кожні кількадесят метрів, і всі їх треба кудись розселити... Швидко в таких обсягах тільки модульні будинки будуються, але хто туди добровільно піде жити з нормальної міської квартири?
Цитата: Python от июля 11, 2022, 14:07Жителів багатоповерхівок вигнати усіх скопом вийде хіба що під артилерійським обстрілом, та й то не всіх.
Так у тому й біда, що ніфіга вони під артилерійським обстрілом не виганяються і гинуть.
Цитата: Python от июля 11, 2022, 14:07Люди вже там живуть, набудувати для них низькоповерхового житла нормальної комфортності — процес дорогий і довгий, обмежити поверхи можна буде хіба що в майбутніх будівництвах.
Я про майбутні забудови і говорю. Росіяни знищують міста на вісімдесят-дев'яносто відсотків, і навряд люди, які там уже живуть, збираються далі жити в руїнах.
Цитата: Python от июля 11, 2022, 14:07Висотні житлові будинки будувалися для того, щоб на мінімумі площі розмістити максимум населення — відповідно, людей багато, в одній багатоповерхівці може мешкати населення не дуже великого села — а тепер уявіть цілий район таких «будинків-сіл» через кожні кількадесят метрів, і всі їх треба кудись розселити...
Насправді навряд чи новобудовні мільйонповерхівки заселені справжніми мешканцями (а не мертвими душами перекупників) на скільки-небудь значний відсоток. Тому що незважаючи на казки про скорочення вартості метра зі збільшенням кількості поверхів, квартири в таких новобудовах коштують у рази дорожче, ніж вторинка малої поверховості у тому самому місті.
Уряду доведеться частково націоналізувати будівельну сферу та запровадити жорстке регулювання цін у цій сфері, якщо уряд не хоче, щоб східна Україна врешті-решт жила на вулиці.
Цитата: Волод от июля 9, 2022, 09:21Цікаво, чи будуть люди далі діяти в дусі гасел пана Гордона: «гроші в нерухомість»?
Бо в Києві це ще слушно, а в Харкові, а в Маріуполі ....?
Де слушно, там і діятимуть. Так чи інакше, всім треба десь жити. Добре, з-під обстрілів люди потікали — але там, куди вони переїздять, житло дорожчає, будувати його стає вигідніше. Хоча, зрозуміло, як гарантовано стабільне вкладення нерухомість може сприйматись лише в умовах миру — ризики зростають, ціни коливаються, а тут ще ці безпекові ініціативи, через які можуть зарубати й купу недобудованого житла (в яке вже вкладено гроші) в безпечних частинах країни.
Я так розумію, забудовники зараз почнуть інтенсивно гатити загущені кам'яні мішки з висотою, ледь меншою за дозволену. Можливо, знизиться висота від підлоги до стелі квартири, щоб більше житлоплощі розмістити в тих же метрах висоти. Слід очікувати нашестя не просто хрущовок, а хрущовок з видом на вікна сусідніх хрущовок на відстані, коли вже можна вітатися з сусідом, а то й руку тиснути. Так, житло для бідних (закономірно, що люди, які втратили житло внаслідок війни, стали, всередньому, більш бідними).
Коли мова йде про практично винищені міста на кшталт Маріуполя, то житло - справа другої черги.
Коли не буде знищена РФ, то ніхто при добрій пам'яті не буде інвестувати в підприємства на цій території.
А без підприємств і міста непотрібні.
Цитата: Easyskanker от июля 11, 2022, 14:27Насправді навряд чи новобудовні мільйонповерхівки заселені справжніми мешканцями (а не мертвими душами перекупників) на скільки-небудь значний відсоток.
Ну чому ж, де житло вже приведено до робочого стану, там його має сенс здавати оренду й отримувати прибуток (навіть якщо будувалось не для себе, а на продаж), а на самих перекупниках тільки піраміду побудувати можна.
І дороге житло, і перекупники стали можливими, не в останню чергу, завдяки дефіциту доступного житла. У випадку Києва, реальне населення до останнього часу продовжувало зростати — сюди активно їхали люди з інших міст та сіл, попит на житло пропозицію перевищував, що давало можливість гнати ціни...
І потім, я говорив не тільки про нові висотки, а й про висотну забудову кінця СРСР (у якій, власне, зараз і живу).
Цитата: Волод от июля 11, 2022, 14:40Коли мова йде про практично винищені міста на кшталт Маріуполя, то житло - справа другої черги.
Коли не буде знищена РФ, то ніхто при добрій пам'яті не буде інвестувати в підприємства на цій території.
А без підприємств і міста непотрібні.
Такі міста буде складно відродити навіть і в разі нашої карколомної перемоги. А ось Львів, наприклад, отримавши додатковий людський капітал, найближчим часом почне розбудовуватись.
Карколомна перемога відкриє шлях до інвестицій в спустошені регіони, а ось ще рік війни навряд чи піде на користь навіть Львову.
У внутрішньоукраїнській конкуренції Львів уже збирає для себе бонуси. Інше питання, що все це супроводжується зниженням конкурентоздатності самої України.
Щодо інвестицій на відродження — питання складне, і є ймовірність, що якась частина цих інвестицій осяде десь у Києві, який завжди радий відроджуватись. Забудовувати поруйноване місто відносно просто в плані боротьби за перспективні території (на яких або вже нічого, або переважно руїни, і місцеві жителі, які ще тут дивом уціліли, будуть лише раді новим будиночкам), але без людей це як будувати місто посеред поля. Чи буде в людей мотив їхати туди, де, як виявилось, може бути дуже небезпечно? Містоутворюючі підприємства, які теж треба відбудовувати?..
Щось довго директор розглядає мій ескіз ліжка-намета.
Мені лячно уявити ту повоєнну відбудову. Сучасна українська архітектура і урбаністика - той же бездумний криндж.
Справа смаку.
Цитата: DarkMax2 от июля 13, 2022, 19:24Мені лячно уявити ту повоєнну відбудову. Сучасна українська архітектура і урбаністика - той же бездумний криндж.
Можна погодити будівельні нормативи із Євросоюзом.
Копіювання західних стандартів — не панацея.
По-перше, вони створювались в умовах інших країн з їхньою місцевою специфікою, яку вони, очевидно, враховують, а нашу специфіку — ні. Сама Європа неоднорідна, і досвід одних країн може підходити нам краще, інших — гірше, а механічні спроби перетворити Відень на Амстердам чи навпаки навіть усередині Європи можуть бути неприйнятними.
По-друге, щоб чесно говорити про європейський досвід, треба цей досвід мати, а не лише бачити здаля. Ми ж, як правило, не настільки знайомі з тим, як там має бути, тому не можемо ні зробити як слід, ні перевірити, що зроблено як слід, ні навіть переконатися, що це справді передовий європейський досвід, а не чергова спроба скористатися нашим некритичним ставленням до всього, що подається як «європейське».
Цитата: Python от июля 16, 2022, 00:53Копирование западных стандартов – не панацея.
Во-первых, они создавались в условиях других стран с их местной спецификой, которую они, очевидно, учитывают, а нашу специфику нет. Сама Европа неоднородна, и опыт одних стран может подходить нам лучше, других — хуже, а механические попытки превратить Вену в Амстердам или даже внутри Европы могут быть неприемлемыми.
Знову в хмарах витаєте. Є, наприклад, конкретний досвід НДР, де з типових радянських хрущоб зробили цукерку. А якщо з нуля будувати на місці зруйнованих міст, перешкодити переймати стандарти можуть тільки ваші особисті шори.
Цитата: Easyskanker от июля 16, 2022, 07:07Є, наприклад, конкретний досвід НДР, де з типових радянських хрущоб зробили цукерку.
Це де саме? В самої Німеччині всі дома часів комунізму сприймаються як "жах-жах", як і всі багатоповерховки східного блоку сприймаюттся на заході, навіть сучасні.
І хто дозволив їм так гарно жити?
Цитата: RawonaM от июля 16, 2022, 16:51Цитата: Easyskanker от июля 16, 2022, 07:07Є, наприклад, конкретний досвід НДР, де з типових радянських хрущоб зробили цукерку.
Це де саме? В самої Німеччині всі дома часів комунізму сприймаються як "жах-жах", як і всі багатоповерховки східного блоку сприймаюттся на заході, навіть сучасні.
У НДР, я ж сказав. У екс-НДР. Звісно не у ванільному вигляді, їх облагородили за європейськими стандартами. Про що й мова.
Цитата: Easyskanker от июля 17, 2022, 05:04У НДР, я ж сказав. У екс-НДР. Звісно не у ванільному вигляді, їх облагородили за європейськими стандартами. Про що й мова.
Я питав про конкретний дім, дайте приклад.
Не можна облагородити будову 16 поверхів висоти, 350 метрів ширини, які б туди квіти чи мережива не додати.
Я не зрозумів, мова йде про естетику, чи про умови життя (площа квартир, ліфти у п'ятиповерхівках, ....), чи про енергоефективність (рекуператори,....)
Цитата: RawonaM от июля 17, 2022, 08:42Я питав про конкретний дім, дайте приклад.
Не можна облагородити будову 16 поверхів висоти, 350 метрів ширини, які б туди квіти чи мережива не додати.
Які 16 поверхів у хрущовках? Ви чого?
Конкретні приклади гугляться на раз, було б бажання. Наприклад у містах Халле та Лайнефельде.
Я считаю, что основная проблема, которая была -- это хаотичная и откровенная жлобская парковка и переизбыток автотранспорта вообще.
Причём пост-советская "урбанистика" была заточена именно под это автожлобство: т.е. являла собой полную противоположность европейскому подходу!
Значит, первая задача урбанистики -- не дать возродиться этой совковой традиции.
Наиболее показательный для меня пример -- это улица Сумская в Харькове: ближе к центру она была вся заставлена припаркованными машинами при том что парковка там запрещена! Это сокращало пропускную способность проезжей части на 30%-50% при том что по ней ездит полгорода. С нарушением ПДД парковка осуществлялась даже около остановок общественного транспорта, так что автобусам и троллейбусам приходилось останавливаться посреди дороги перегораживая её уже полностью. При этом, что не менее показательно, предложение что-то с этим сделать встречало решительный протест. Например, типичная реплика автожлоба: там от парковки идти 300 метров, но я же не лох, поэтому мне проще перегородить дорогу всему городу, благо штраф копеечный.
С таким подходом надо решительно бороться: припаркованная в неположенном месте машина должна безо всяких разговоров отправляться на штрафплощадку, чтобы автожлобу было всё-таки проще пройти 300 метров от парковки, а не парковаться в неположенном месте.
Они ещё разводят грязь (которую перемалывают в тонкую пыль...) и портят газоны. На тротуарах тоже естественно не может буть никакой парковки. Кстати, траву даже сейчас косят -- это полный бред, поскольку это не уход за газоном, а просто варварское уничтожение зелени, после таких покосов остаётся голая земля, которая нагревается и служит источником пыли.
Бескомпромиссное ограничение парковки естественным образом сократит и количество машин в городах, т.е. решит проблему пробок.
Из европейского опыта можно ещё позаимствовать развитие трамваев: просто идеальный городской транспорт, поскольку он может двигаться даже посреди многолюдной пешеходный зоны, легко заводится под землю, а трамвайные пути можно превратить в газон. Если автодорогу через парк никакой нормальный человек прокладывать не будет, то трамвай вписывается даже в парковую зону! В Харькове надо кстати закрыть эту позорную Геппенштрассе в парке Горького.
Из позитивных довоенных изменений в Харькое можно отметить снос Ленина на площади Свободы и устройство там фонтанов. С архитектурной т.з. Ленин перегораживал пространство и выходил не скверик, а какой-то неуютный закоулок. Кстати, памятник "пятеро из ломбарда" на площади Конституции явно был воткнут, чтобы перегораживать вид на церкви, но его снесли даже ещё до Революции Достоинства:-) До войны свободное пространство площади Свободы являло собой опять-таки парковку: абсолютно бездарное использование второй площади в мире! Я предлагаю парковку сделать под землёй, а на поверхности -- ещё один такой же скверик! ХОДА не восстанавливать, а вообще убрать: сделать там площадку с ресторанчиками а на месте ХОДА поставить колоннаду. Восстановить трамвай на Пушкинской и сделать центральный её участок пешеходной зоной.
Легковий автомобіль у совдепії і післясовдепії - це не тільки засіб пересування, а й статусна річ.
Закрити, наприклад, в'їзд в середмістя для легкових автомобілів – це революція.
Заборонити не на словах. а на ділі власникам престижних авто, ставити їх на центральних вулицях і примусом загнати їх у підземні паркинги – це жорстка непопулярна реформа.
Нащо так катувати людей, гуманніше буде їх постріляти?
Цитата: Волод от июля 17, 2022, 17:03Легковий автомобіль у совдепії і післясовдепії - це не тільки засіб пересування, а й статусна річ.
:+1:
Ещё одна из проблем связанная с совковым менталитетом -- это статус городской прописки, как следствие -- недоразвитость сельской местности и гиперурбанизация. Ограничение на автомобили в городах будет стимулировать их владельцев переселяться в сельскую местность.
Цитата: Волод от июля 17, 2022, 17:03непопулярна реформа.
Пользуются машинами от силы 10%-20% но 99% проблем с траффиком (а также смога из пыли и выхлопных газов) создают именно они. Объективно реформа должна быть популярной, если отвлечься от позиции автожлобов, что все их мол должны жалеть, несчастных сироток: заставить их заплатить за парковку, пройти 300 метров или, страшно представить, пользоваться общественным транспортом -- это же преступление против человечности и ГЕНОЦИД автожлобов!
Цитата: Волод от июля 17, 2022, 17:03Нащо так катувати людей, гуманніше буде їх постріляти?
Пока что вопрос решается именно так: больше половины людей из Харькова свалило и описанных проблем не стало. Причём в первую очередь свалили автовладельцы))))) (Такси и "Новая Почта" даже лучше чем в мирное время работают!) Поэтому я и говорю, что первая задача послевоенной урбанистики -- не дать проблеме возобновиться. Я читал, что в Киеве постановили считать автомобиль который занимает полосу для общественного транспорта принадлежащим ДРГ. Военное положение позволяет особенно не сюсюкаться с "конституционными правами"(тоже реальная реплика) автожлобов срать всем на головы. Основная проблема была в том, что не только автожлобы но и всё общество считало ситуацию, которая была, "нормальной": пацан же пришёл к успеху, поэтому пацан мол может парковаться нарушая ПДД и полиция закрывает на это глаза вместо того чтобы забирать машину на штрафплощадку и наполнять пресловутый бюджет. Поэтому пацан решает, что все остальные -- просто мусор под колёсами его драгоценной машины...
Ещё такой "аргумент" неоднократно слышал: если везде будут парки, пешеходные зоны, то там будут играться дети, гулять пенсионеры и фоткаться туристы!! Т.е. идеология автожлобов заключается в том, чтобы сделать окружающее пространство непригодням для жизни.
Цитата: Дедушка Мороз от июля 17, 2022, 18:53Цитата: Волод от июля 17, 2022, 17:03Нащо так катувати людей, гуманніше буде їх постріляти?
Пока что вопрос решается именно так: больше половины людей из Харькова свалило и описанных проблем не стало. Причём в первую очередь свалили автовладельцы))))) (Такси и "Новая Почта" даже лучше чем в мирное время работают!) Поэтому я и говорю, что первая задача послевоенной урбанистики -- не дать проблеме возобновиться. Я читал, что в Киеве постановили считать автомобиль который занимает полосу для общественного транспорта принадлежащим ДРГ. Военное положение позволяет особенно не сюсюкаться с "конституционными правами"(тоже реальная реплика) автожлобов срать всем на головы. Основная проблема была в том, что не только автожлобы но и всё общество считало ситуацию, которая была, "нормальной": пацан же пришёл к успеху, поэтому пацан мол может парковаться нарушая ПДД и полиция закрывает на это глаза вместо того чтобы забирать машину на штрафплощадку и наполнять пресловутый бюджет. Поэтому пацан решает, что все остальные -- просто мусор под колёсами его драгоценной машины...
Однак, треба пам'ятати, що подібні системи завжди повертаються до критичного стану. Коли будуть вільніші вулиці, і на них буде менше автомобілів, вони з часом почнуть ставати все вужче і вужче, все завантаженішіми, і на них почнуть виникати корки,
Цитата: Дедушка Мороз от июля 17, 2022, 16:11Я считаю, что основная проблема, которая была -- это хаотичная и откровенная жлобская парковка и переизбыток автотранспорта вообще.
Причём пост-советская "урбанистика" была заточена именно под это автожлобство: т.е. являла собой полную противоположность европейскому подходу!
Значит, первая задача урбанистики -- не дать возродиться этой совковой традиции.
Наиболее показательный для меня пример -- это улица Сумская в Харькове: ближе к центру она была вся заставлена припаркованными машинами при том что парковка там запрещена! Это сокращало пропускную способность проезжей части на 30%-50% при том что по ней ездит полгорода. С нарушением ПДД парковка осуществлялась даже около остановок общественного транспорта, так что автобусам и троллейбусам приходилось останавливаться посреди дороги перегораживая её уже полностью. При этом, что не менее показательно, предложение что-то с этим сделать встречало решительный протест. Например, типичная реплика автожлоба: там от парковки идти 300 метров, но я же не лох, поэтому мне проще перегородить дорогу всему городу, благо штраф копеечный.
С таким подходом надо решительно бороться: припаркованная в неположенном месте машина должна безо всяких разговоров отправляться на штрафплощадку, чтобы автожлобу было всё-таки проще пройти 300 метров от парковки, а не парковаться в неположенном месте.
Они ещё разводят грязь (которую перемалывают в тонкую пыль...) и портят газоны. На тротуарах тоже естественно не может буть никакой парковки. Кстати, траву даже сейчас косят -- это полный бред, поскольку это не уход за газоном, а просто варварское уничтожение зелени, после таких покосов остаётся голая земля, которая нагревается и служит источником пыли.
Бескомпромиссное ограничение парковки естественным образом сократит и количество машин в городах, т.е. решит проблему пробок.
Из европейского опыта можно ещё позаимствовать развитие трамваев: просто идеальный городской транспорт, поскольку он может двигаться даже посреди многолюдной пешеходный зоны, легко заводится под землю, а трамвайные пути можно превратить в газон. Если автодорогу через парк никакой нормальный человек прокладывать не будет, то трамвай вписывается даже в парковую зону! В Харькове надо кстати закрыть эту позорную Геппенштрассе в парке Горького.
Из позитивных довоенных изменений в Харькое можно отметить снос Ленина на площади Свободы и устройство там фонтанов. С архитектурной т.з. Ленин перегораживал пространство и выходил не скверик, а какой-то неуютный закоулок. Кстати, памятник "пятеро из ломбарда" на площади Конституции явно был воткнут, чтобы перегораживать вид на церкви, но его снесли даже ещё до Революции Достоинства:-) До войны свободное пространство площади Свободы являло собой опять-таки парковку: абсолютно бездарное использование второй площади в мире! Я предлагаю парковку сделать под землёй, а на поверхности -- ещё один такой же скверик! ХОДА не восстанавливать, а вообще убрать: сделать там площадку с ресторанчиками а на месте ХОДА поставить колоннаду. Восстановить трамвай на Пушкинской и сделать центральный её участок пешеходной зоной.
:+1:
Проблема загальна для бСССР.
Головна складність у тому, що ті, хто приймає рішення про странспорт у місті, і самі належать до автолобі. Ну не на трамваї ж вони на свої засідання їздять?! От скажіть, як дати людині владу і статус у суспільстві, і не перетворити її при цьому на автожлоба.
Цитата: DarkMax2 от июля 13, 2022, 19:24Мені лячно уявити ту повоєнну відбудову. Сучасна українська архітектура і урбаністика - той же бездумний криндж.
Но вот такого рода архитектура и урбанистика это никакой не криндж:
(https://img.pravda.com/images/doc/6/d/6dd7f67-1.png)
-- Потому что она не украинская.
Цитата: Волод от июля 17, 2022, 19:55Однак, треба пам'ятати, що подібні системи завжди повертаються до критичного стану. Коли будуть вільніші вулиці, і на них буде менше автомобілів, вони з часом почнуть ставати все вужче і вужче, все завантаженішіми, і на них почнуть виникати корки,
Корок влаштований трохи інакше. Є «черга», де машини можуть стояти в один ряд, у два ряди, в десять рядів — нема різниці. І є «горлянка» — те місце, де машини чогось не можуть проїхати з нормальною швидкістю* — це може бути блокпост, або місце ДТП, або нерегульоване сходження кількох шляхопроводів, або один ідіот, що вирішив припаркуватися на широчееезній дорозі. Зробіть вузьку дорогу з інтенсивним трафіком, але без непередбачуваних затримок руху — корку не буде. Зробіть широку дорогу і пустіть по ній одного водія-неадеквата — за ним стоятиме черга. Зрозуміло, чим більше водіїв на дорозі, тим вища ймовірність, що принаймні один із них має талант до створення корків.
* З такою ж швидкістю, як на решті дороги, чи навіть дещо нижчою. Кількість машин в один ряд також має значення (грубо кажучи, швидкість треба домножувати на цю величину — в основній частині і в «вузькому місці»).
Цитата: Дедушка Мороз от июля 17, 2022, 16:11Причём пост-советская "урбанистика" была заточена именно под это автожлобство: т.е. являла собой полную противоположность европейскому подходу!
Значит, первая задача урбанистики -- не дать возродиться этой совковой традиции.
Ключове слово — «пост-». Треба сказати, радянська транспортна урбаністика (принаймні, в великих містах) в чомусь нагадувала «європейську для бідних»: теж акцент на громадському транспорті (а приватне будь-що, навпаки, обмежувалось тим чи іншим способом — дефіцит, ціна, «лише для посадовців» — що, втім, якраз і сприяло ставленню до автомобіля як до чогось статусного), але забезпечення громадським транспортом реалізовано було настільки погано, що як тільки в людей з'явилась можливість накупити покористованих іномарок і закоркувати ними дороги, люди це зробили. Дороги в радянських містах будувались для чогось більш схожого на Європу, але в пострадянських містах у них спробували ввіпхнути гіперавтомобілізовану Америку — з очевидним результатом.
Чому у ХVI – ХVIII віці в Україні тай усій Східній і Центральній Європі не переміг егалітаризм, зразком якого були османи?
Прості гречкосії, навіть маючи поряд зразок, до того ж зразок здатний підтримати їх силою зброї, так нічого і не вдіяли проти гнобителів і жлобів.
Відокремлено: * Кращі світи (https://lingvoforum.net/index.php/topic,107286.0.html)
аренда, а не купівля (https://www.unian.ua/economics/other/nayblizhchimi-rokami-ukrajinci-orenduvatimut-a-ne-kupuvatimut-zhitlo-ekspert-ostanni-novini-11929488.html?_gl=1*rkmk1u*_ga*MjUxNDQxNDc1LjE2NDgyNzE3NDc.*_ga_JLSK4Y8K67*MTY1OTYzMTM5MC40My4xLjE2NTk2MzMyOTguNw..*_ga_DENC12J6P3*MTY1OTYzMTM5MC40My4xLjE2NTk2MzMyOTguOA..)
Цитата: Python от июля 18, 2022, 16:04Цитата: Волод от июля 17, 2022, 19:55Однак, треба пам'ятати, що подібні системи завжди повертаються до критичного стану. Коли будуть вільніші вулиці, і на них буде менше автомобілів, вони з часом почнуть ставати все вужче і вужче, все завантаженішіми, і на них почнуть виникати корки,
Корок влаштований трохи інакше. Є «черга», де машини можуть стояти в один ряд, у два ряди, в десять рядів — нема різниці. І є «горлянка» — те місце, де машини чогось не можуть проїхати з нормальною швидкістю* — це може бути блокпост, або місце ДТП, або нерегульоване сходження кількох шляхопроводів, або один ідіот, що вирішив припаркуватися на широчееезній дорозі. Зробіть вузьку дорогу з інтенсивним трафіком, але без непередбачуваних затримок руху — корку не буде. Зробіть широку дорогу і пустіть по ній одного водія-неадеквата — за ним стоятиме черга. Зрозуміло, чим більше водіїв на дорозі, тим вища ймовірність, що принаймні один із них має талант до створення корків.
* З такою ж швидкістю, як на решті дороги, чи навіть дещо нижчою. Кількість машин в один ряд також має значення (грубо кажучи, швидкість треба домножувати на цю величину — в основній частині і в «вузькому місці»).
Цікаво, як Ви плануєте убезпечити вузьку дорогу від неадекватів?
Цитата: alant от августа 7, 2022, 19:40Цитата: Python от июля 18, 2022, 16:04Цитата: Волод от июля 17, 2022, 19:55Однак, треба пам'ятати, що подібні системи завжди повертаються до критичного стану. Коли будуть вільніші вулиці, і на них буде менше автомобілів, вони з часом почнуть ставати все вужче і вужче, все завантаженішіми, і на них почнуть виникати корки,
Корок влаштований трохи інакше. Є «черга», де машини можуть стояти в один ряд, у два ряди, в десять рядів — нема різниці. І є «горлянка» — те місце, де машини чогось не можуть проїхати з нормальною швидкістю* — це може бути блокпост, або місце ДТП, або нерегульоване сходження кількох шляхопроводів, або один ідіот, що вирішив припаркуватися на широчееезній дорозі. Зробіть вузьку дорогу з інтенсивним трафіком, але без непередбачуваних затримок руху — корку не буде. Зробіть широку дорогу і пустіть по ній одного водія-неадеквата — за ним стоятиме черга. Зрозуміло, чим більше водіїв на дорозі, тим вища ймовірність, що принаймні один із них має талант до створення корків.
* З такою ж швидкістю, як на решті дороги, чи навіть дещо нижчою. Кількість машин в один ряд також має значення (грубо кажучи, швидкість треба домножувати на цю величину — в основній частині і в «вузькому місці»).
Цікаво, як Ви плануєте убезпечити вузьку дорогу від неадекватів?
На вузькій дорозі реакція інших водіїв на неадеквата буде швидшою, ніж на широкій, де його намагатимуться об'їжджати, тому, ймовірно, більшість водіїв-неадекватів просто не ризикуватимуть показувати свою неадекватність в умовах підвищеного ризику зустрічі з переважаючою кількістю розлючених колег.
У світлі нинішніх відключень світла. Зрозуміло, що це крок вимушений, але ось що ми спостерігаємо: там, де пристроями, що споживають енергію, опікується держава, спостерігаються відключення часом навіть у тих випадках, коли це створює ризик для життя людей (наприклад, вимкнення світлофорів) — тоді як усіляка комерція (принаймні, тут, у Києві) вже розжилася на генератори й акумулятори і може собі дозволити світити вивісками хоч у години відключень, а хоч і в комендантську годину — без жодних зусиль з боку держави для цього. Чи багато енергії споживає світлофор? Мабуть, не більше, ніж кав'ярня.
Що було б, якби енергозабезпеченням світлофорів опікувались ФОПи? (Важко сказати, як саме монетизується світлофор, але уявімо). Ну, світлофори світять, підприємці ведуть свій бізнес, пішоходи й водії живі й здорові — всі задоволені. Місцева влада при цьому нічого особливо не робить — хіба що час від часу проводить рейди — почавити генератори екскаваторами, щоб поліцейські на штрафах з учасників ДТП могли заробити собі якусь копійчину тиждень-другий — доки з-під землі не виросте ще якийсь ФОП, що самовільно підключить свій генератор до світлофора... ::)
Якщо серйозно, було б непогано дати змогу підприємцям продавати енергію з власних генераторів у загальну мережу. Щось назразок «зеленого тарифу», але орієнтованого не на екологічно чисте виробництво електроенергії, а на будь-які електрогенеруючі потужності взагалі. Альтернативою великим електростанціям стають дрібні генератори, розосереджені по місту, для повної ліквідації яких доведеться піддати місто килимовим бомбардуванням. Можливо, приватні генератори й не покриють усі потреби в енергії, але, принаймні, полегшать дефіцит, викликаний ударами по електростанціях, дозволять підтримати найбільш критичні об'єкти. Втім, проблема світлофорів пов'язана з тим, що їх підключено до загальних мереж, які періодично відключаються, тому додаткова енергія з приватних генераторів не врятує світлофори від відключень — хіба що, можливо, скоротить тривалість цих відключень.
Цитата: Python от декабря 10, 2022, 23:53Якщо серйозно, було б непогано дати змогу підприємцям продавати енергію з власних генераторів у загальну мережу.
:green: Нехай гарячу воду термосами розвозять.
Цитата: Волод от декабря 12, 2022, 10:28:green: Нехай гарячу воду термосами розвозять.
Проблему гарячої води можна вирішити, обладнавши квартири дров'яними печами (чи хоча б приміщеннями, де можна поставити буржуйку й вивести димар кудись надвір). Було б варто ввести щось подібне до оновлених правил будівництва (разом з бомбосховищами та безпечними кімнатами) — якщо ні, люди все одно розпалюватимуть вогнища, але в непристосованих для цього приміщеннях. Як зробити багатоповерхівку сумісною з буржуйками, газовими балонами та іншими іграшками піроманів — питання окреме.
А на випадок зустрічі з астероїдом які рекомендації запропонуєте?
Цитата: Волод от декабря 14, 2022, 13:32А на випадок зустрічі з астероїдом які рекомендації запропонуєте?
Дачу на Місяці або на Марсі.
Цитата: Andrey Lukyanov от декабря 14, 2022, 13:48Цитата: Волод от декабря 14, 2022, 13:32А на випадок зустрічі з астероїдом які рекомендації запропонуєте?
Дачу на Місяці або на Марсі.
А там дрова є?
Як показує досвід попередньої зустрічі з астероїдом, найкраще вижити вдалося тим динозаврам, що навчились літати. Утім, птеродактилів крила не врятували чомусь.
Переносячи на сучасність — підвищити мобільність населення, забезпечивши всіх індивідуальними пропелерами назразок карлсонівського? ::)
Цитата: Волод от декабря 14, 2022, 14:50Цитата: Andrey Lukyanov от декабря 14, 2022, 13:48Цитата: Волод от декабря 14, 2022, 13:32А на випадок зустрічі з астероїдом які рекомендації запропонуєте?
Дачу на Місяці або на Марсі.
А там дрова є?
Тераформуємо — будуть!
Особисто мені здається цікавим варіантом Меркурій, розташований максимально віддалено від більшості комет та астероїдів. З дровами там складно, але близькість Сонця робить сонячну енергетику по-справжньому рентабельною. Зрозуміло, такої кількості світла для живої людини забагато, тому на денній стороні розміщуватимуться електростанції з «зеленим тарифом», а їхні власники мешкатимуть на нічній (де темно й досить холодно, але, гадаю, вони зможуть собі дозволити опалення й освітлення електрикою). Меркурій обертається, хоч і повільно, тому замість стаціонарних будинків з фундаментами там будуть міста-поїзди, які пересуватимуться так, щоб постійно бути на нічній стороні (якщо це житло) чи на денній (якщо це енергетична інфраструктура).
Цитата: Python от декабря 14, 2022, 15:11Як показує досвід попередньої зустрічі з астероїдом, найкраще вижити вдалося тим динозаврам, що навчились літати.
Ще такий момент: обидві групи наземних хребетних, що після астероїда досягли розквіту, на момент катастрофи були представлені дрібними комахоїдними видами. Тобто, для виживання важливо важливо не лише самому літати (ссавці без цього якось обійшлись), а й споживати дрібну летючу їжу. А отже, нам варто було б звернути увагу на розведення дрібної шестиногої худоби з крильцями (в наших краях це, в першу чергу, бджоли), а також навчитись готувати страви з комах. Це, звичайно, за умови, що ми не винищимо комах інсектицидами ще до катастрофи.
У мене є таргани. Вони зараз погано літають, але коли їх потренувати...
Придбайте мадагаскарських тарганів. Не літають, зате м'яса більше. А ще вони шиплять — що наближає страви з них до гусятини.