Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Спілкуймося українською!

Автор Dimitrius, июля 25, 2004, 12:56

0 Пользователи и 2 гостей просматривают эту тему.

Алексей Гринь

肏! Τίς πέπορδε;

Чайник777

DAZU brauchte Hitler 12 Jahre Zeit.

Python

Цитата: 5park от апреля 18, 2009, 08:28
Цитата: Python от апреля 18, 2009, 01:42
Колись у старі-незапам'ятні часи, коли в українській мові ще не було матюків

Завжди були! Щире праіндоєвропейство залишило нам їх у спадок.
Були, звичайно. Але звідкись же виник міф, що їх у нас нема? Диму без вогню не буває...
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Алексей Гринь

Цитата: "Python" от
Але звідкись же виник міф, що їх у нас нема?
Бо вони були в москалiв, треба ж усе робити навпаки
肏! Τίς πέπορδε;

5park

Колективне уявлення про зіпсованість цнотливої "солов'їної", "калинової", "матусиної" мови чужим матом криється в класичній ідеологемі про паплюження непорочного українського укладу російським варварством, яка зручно обслуговує національну гордість, пояснюючи існувння власних огріхів деструктивним впливом образу "чужого". Згадайте "Бояриню" Лесі Українки.

Подеколи доходить до смішного. Наприклад, Ірена Карпа, будучи невдоволеною відсутністю української обсценної лексики, була змушена вигадувати словник матів власноруч (в результаті були взяті здебільшого запозичення з польської). У зв'язку з цим можна згадати і резонансний плакат "Пам'ятай! Матюки перетворюють тебе в москаля", а також численні докори щодо використання русизмів, які обрушилися на словник нецензурних слів Лесі Ставицької.
:fp:

andrewsiak

Виправляю невиправлене:

Цитата: iopq от апреля 18, 2009, 03:57
Хоча я українець, можете повиправити мої помилки. Я вже рідною мовою не спілкувався десять років.
Цитата: Алексей Гринь от апреля 18, 2009, 04:07
А як краще вимовляти В ву позицiï перед приголосним або на коінцi слова -- [w] чи [f]? А також як правильно вимовляється Щ - [шч] чи [ш']? Бо я чув обаидва варiантаи, й не знаю, який зараз лиітературний.

Щ - це завжди [шч], а інше - від лукавого (змоскаленого), хоча можливі ЩО [шо] та ЩЕ [ше].

Далі:
Цитата: Алексей Гринь от апреля 18, 2009, 06:02
Цитата: "iopq" от
забуду і казатиму
А не "забуду й казатиму"? :)
Як я зрозумiв, закриваючи склад, ИІ переходить в Й, чи неі?

До речi, чи я можу я замість "казатиму, казатимеш, казатимуть" сказати "буду мати, будеш мати" як у росiйськоïій?
Цитата: iopq от апреля 18, 2009, 06:15
Я написав "и казатиму" та й відредагував, але третього разувтретє / на третій раз / за третім разом відредагувати вже не засхотілося.
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Алексей Гринь

Цитата: "5park" от
Колективне уявлення про зіпсованість цнотливої "солов'їної", "калинової", "матусиної" мови чужим матом криється в класичній ідеологемі про паплюження непорочного українського укладу російським варварством, яка зручно обслуговує національну гордість, пояснюючи існувння власних огріхів деструктивним впливом образу "чужого".
теж саме в нас -- Горький проповiдував, мовби матюки в росiйськiй iдуть звідкись iзо сходу

це видно спiльносхіднослов'янське -- стрєлкi пєрєводiть (як буде по-украïнськи?)
肏! Τίς πέπορδε;

Алексей Гринь

肏! Τίς πέπορδε;

andrewsiak

Прошу ще :)

Цитата: Алексей Гринь от апреля 18, 2009, 13:12
теж саме в нас -- Горький проповiдував, мовби немов / ніби / начебто матюки в росiськоïій йдуть звідкись iзозі сходу

це, видно, спiльносхіднослов'янське -- стрілки переводити
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

andrewsiak

до речі, рекомендую вельми корисний сайт для перекладу українською з російської (треба вводити російське слово у віконце в лівому верхньому кутку):

http://r2u.org.ua/
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

5park

Цитата: andrewsiak от апреля 18, 2009, 13:11
Щ - це завжди [шч], а інше - від лукавого (змоскаленого), хоча можливі ЩО [шо] та ЩЕ [ше].

Тому шо, якшо, ше - улюблений словесний арсенал майже кожного модернового журналіста (і політика).
:fp:

andrewsiak

Цитата: 5park от апреля 18, 2009, 13:25
Тому шо, якшо, ше - улюблений словесний арсенал майже кожного модернового журналіста (і політика).
ну не знаю, мені важко сказати якшчо, тому кажу якшо.
а модернові журналісти переважно кажуть якшьо.
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Python

Цитата: Алексей Гринь от апреля 18, 2009, 12:41
Цитата: "Python" от
Але звідкись же виник міф, що їх у нас нема?
Бо вони були в москалiв, треба ж усе робити навпаки
Різниця в масштабах розповсюдженості. Скажімо, важко уявити аналог «русского матерного» на українській основі, яким усе село розмовляє. Знаєте, є такий карикатурний образ «москальського» села, де всі поголовно, включаючи малих дітей і старих бабусь, для спілкування використовують майже виключно матюки.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Ревета

Цитата: Алексей Гринь от апреля 18, 2009, 10:47
Цитата: "Ревета" от
І що?
Відкіль іще менi тодi поповнювати словниковий склад?
Літературу читайте. Якщо потрібен он-лайн перекладач, то ось непоганий http://pereklad.online.ua/

Ревета

Питання звички: мені важко говорити якшо, говорю якшчо, але часом ловлю себе на шо замість шчо, коли воно звучить самостіно, наприклад, коли перепитую. І не скажу шо це таке? - тільки шчо.

Алексей Гринь

Цитата: "andrewsiak" от
Щ - це завжди [шч], а інше - від лукавого (змоскаленого)
Чому вiдразу змоскаленого? Це природний процес, просто в вас вiн вiдбувається пiзнiше.
Глупо в кожнiй дрiбницi, яка (? в росiйськiй зужив би дієприкметник) зближає нашi мови, бачити москализми.
肏! Τίς πέπορδε;

5park

Йдеться про те, що вимовляння щ як [ш'ш'] - безсумнівний русизм.
:fp:

andrewsiak

Цитата: 5park от апреля 18, 2009, 17:57
Йдеться про те, що вимовляння щ як [ш'ш'] - безсумнівний русизм.
Так, безперечно. Радше, російський акцент.
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Алексей Гринь

Цитата: "5park" от
Йдеться про те, що вимовляння щ як [ш'ш'] - безсумнівний русизм.
Докажте.

Цитата: "Алексей Гринь" от
Це природний процес, просто в вас вiн вiдбувається пiзнiше.

В Роciï сто рокiв назад такеж вимовляли щ як [шч], якраз відтоді пiйшла в полякiв традицiя вчити в школах, начебто росiйське Щ вимовляється як [шч] та нiяк інакше.
肏! Τίς πέπορδε;

andrewsiak

Цитата: Алексей Гринь от апреля 18, 2009, 18:01
Цитата: "5park" от
Йдеться про те, що вимовляння щ як [ш'ш'] - безсумнівний русизм.
Докажте.
Не "докажте", а "доведіть".
Український твердий /шч/ постав з колишнього м'якого /ш'ч'/. Єдина тенденція, яку має сучасний український /шч/ - це до /шш/ (твердого гемінованого). Але для пом'якшення цього звуку в українській немає ніяких підстав ні тенденцій.
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

andrewsiak

Цитата: Алексей Гринь от апреля 18, 2009, 18:01

В Роciï сто рокiв назад такеж вимовляли щ як [шч], якраз відтоді пiйшла в полякiв традицiя вчити в школах, начебто росiйське Щ вимовляється як [шч] та нiяк інакше.
В діалекті, на якому заснована сучасна літературна російська, звук /ш'ч'/ завжди був м'яким через те, що саме другий елемент - /ч/ був і є м'яким. А в українській /ч/ - твердий, тому немає підстав вимовляти /шч/ м'яко.
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Алексей Гринь

Цитата: "andrewsiak" от
А в українській /ч/ - твердий,
Дiйсно, забув про цей факт. Бiльш сперечатися не буду (не сперечатимуся?).
肏! Τίς πέπορδε;

Python

Цитата: Алексей Гринь от апреля 18, 2009, 18:44
Бiльш сперечатися не буду (не сперечатимуся?).
Нема різниці — обидва варіанти є нормативними. Хоча «не сперечатимусь» сприймається як «більш український».
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

riwnodennyk

Це ж треба, виходе: «ще» та «що» - це винятки? Чи є й іще слова, які вимовляють не з [шч]?

Цитата: andrewsiak от апреля 18, 2009, 18:10
Цитата: Алексей Гринь от апреля 18, 2009, 18:01

В Роciï сто рокiв назад такеж вимовляли щ як [шч], якраз відтоді пiйшла в полякiв традицiя вчити в школах, начебто росiйське Щ вимовляється як [шч] та нiяк інакше.
В діалекті, на якому заснована сучасна літературна російська, звук /ш'ч'/ завжди був м'яким через те, що саме другий елемент - /ч/ був і є м'яким. А в українській /ч/ - твердий, тому немає підстав вимовляти /шч/ м'яко.
А на якому діялекті вона заснована?
Мовне походження: східна Слобожанщина (Вороніжчина), Польтавщина, луганська міська говірка, данской гутар;
Місце проживання: Україна, Луганське ⇄ Київ

iopq

В українськой /ш/ та /ч/ не є твердими, вони є звичайними. У Польской мові sz та cz твердіше.
по твердості:
пол. sz = рус. ш > укр. ш = англ. sh > пол.    ś = рус. щ
Poirot: Я, кстати, тоже не любитель выпить, хоть и русский.
jvarg: Профессионал? ;)

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр