Кубанская балачка

[стэпняк]

Для примера некотороые слова которые употребляли дедушка и бабушка по разному произнося их, оба кубанские казаки, но он из черноморцев она из линейцев.
ДЕДА - БАБУКА
чаун - чугун, чугунок.
долу - долой.
пивэнь - кочет.
вэсла - бабайки.
чуни - чувяки.
донька - дочкА.
кавун - гарбуз.
сынэньки - синенькие.
качка - вутка.
качур - вутак.
усюду - скрозь.
шэвковыця - тутовник.
ну и так далее.... Как видите слова которые употребляла бабушка что-то между гутором и черноморской балачкой, ну уж точно не РЛЯ.

[Lodur]

ну уж точно не РЛЯ.

Почему же. Некоторые слова вполне себе литературные. Чугунок, чувяки, тутовник. Долой, кочет, скрозь - разговорные общерусские.

[стэпняк]

Русские литературные это котелок, тапочки, тутовое дерево, вниз (на пол), петух, везде. Некоторое отличие не правда ли . Как двуязычный я чётко различаю это.

[Python]

А есть ли в гуторе грамматические явления, отсутствующие в литературном русском?

[стэпняк]

Более подробно может ответить Николай Быков (Калмыков). На форуме КАЗАРЛА - кочевник 2.

А навскидку это отсутствие среднего рода. Часто встречающееся и в балачке (новая пальто ж.р., сонца ж.р., яблок м.р. и.т.д) И Куча времён, типа как в английском.

[oveka]

И Куча времён, типа как в английском.

А наприклад. Інтересно.

[стэпняк]

Завтра надыбаю - скину. Сюда или в Донской гутор?

[Джереми]

Бідолашний - того. шо далеко  хоч би од того самого Армавіра. нема желізної дороги. пагано з роботою. В хут. Ілліч прижився один азербайджанський вірменчик і бистро освоївся - зкупляє лікарственне зілля. думаю. шо не за дуже великі гроші і оптово перепродує. Бо на Отрадненщині багато свободної робочої сили. У мене був одногрупник з Підгорної. їх у батька з матір'ю шось багато було. так вони. шоб якось підробить. збирали шипшину по горах. З канікул приїзжяв - всі руці подерті. боже. твоя воля!
..................
Штука в тому. шо чорноморці такі слова. як "вапно". "крейда" не знають. "Звьостка" і "мєл". А колись і звьостки не було. а хати білили білою глиною..Було зимою. звиняйте. п'ятою точкою притулишся до груби або теплої стіни та витреш звьостку. а старші кажуть:"Диви. усю глину гузном обтер!"-"Де ви ту глину побачили? Це ж звьостка!" - Умний дуже! Іди. обтрусю!"
....................
БурУлька - 1. Сосулька 2. Носик чайника 3. Дуля
Московська бурулька - тут у 3-му значенні. Це. як хто їде в Москву і питає:"Якого тобі гостинця привезти?" кажуть:"Та!  Нічо' не нада..Московську бурульку!" Або:"Ну. шо вони вам з Москви привезли?" - "Московську бурульку!"

[Джереми]

Для примера некотороые слова которые употребляли дедушка и бабушка по разному произнося их, оба кубанские казаки, но он из черноморцев она из линейцев.
ДЕДА - БАБУКА
чаун - чугун, чугунок.
долу - долой.
пивэнь - кочет.
вэсла - бабайки.
чуни - чувяки.
донька - дочкА.
кавун - гарбуз.
сынэньки - синенькие.
качка - вутка.
качур - вутак.
усюду - скрозь.
шэвковыця - тутовник.
ну и так далее.... Как видите слова которые употребляла бабушка что-то между гутором и черноморской балачкой, ну уж точно не РЛЯ.

У нас:
ча(в)ун
геть, а "додОлу" - наземь. "дОлі" - на полу. на земле
півень. петух. курІй
весла
чуні. черевики. чув'яки
доня. доця. донька. дочкА
ка(в)ун, ка(в)унИця (з великою пипкою, начебто добріша - примхи)
синЕнькі. манзАни
качка. (в)утка
(в)утАк, селезень, качур
скрізь
шовкОвиця, шовкУн (дерево, шо пагано роде або не роде)

[andrewsiak]

шовкОвиця, шовкУн (дерево, шо пагано роде або не роде)

Шовкун не може родити, бо це самець. Родить тільки шовковиця - самиця. Це дерево має статеву диференціацію.

[стэпняк]

И Куча времён, типа как в английском.

А наприклад. Інтересно.

Их пять в гуторе, три основных времени- прошлое, настоящее, будущее,и
как бы уточняющие дополнительные-настоящее в прошедшем, и настоящее в будущем.
Все времена выражаются указателями времени либо конструкциями причём до одного дня. Писать  буду в первой степени речи - те официальной.
(для понятия гутор имеет три степени речи официальная дружественная и ласкательная они передаются через окончания вопросов и основных частей речи пример- в вопросах -Аткель,  аткелича ,аткелички,  исть источки истюфки, спать спаточки спатюфки. Микалай, Коля, Колюфка  итд...)

Итак Прошедшее время имеет указатели в предложении...наприклад:
Я бувала-я когда то в прошлом раньше.и притяжательные прилагательные бувалошнай разговор,(прошлый разговор) бувалошни песни.(старые песни, бувалошная-прошлое)
Я на днесь-я на днях. днёвашнай гутор (раговор на днях,на днёх.пяти -около пяти дней.
Я надысь-назад два три дня.  надышняй разговор, надышняй хлеб.
Я онагдысь онадысь-вчера позавчера, онагдышняй щай,  онагдыси бул сват.
Я давешь-несколько дней назад давнёшнай давний старый
Я дави - я недавно несколько часов назад, давишняй-недавний  надавича-в недавнем, недавно как.
Я нони нончи-я сегодня  наноняшняй хлеб -сегодняшний свежий, я нанонича встрелси-сегодня я встретился. второе значение наноняшний это современный модный.

Настоящее время выражается указателями.
Зарас начас.-я зарас я сейчас купю-(я сейчас куплю) начас гукну-сейчас крикну. назарас -сечас в форме прилагательного.
что то вроде сиюминутный

Так же есть -Дополнительные  времена
я назарас -идёт так же как указатель будующего в настоящем. я назарас подайду.
я ужо зарас выкажу-это тоже будующее в настоящем
я начас гуторил за тои-это прошлое в настоящем. (глагол в прошлом а указатель настоящего времени)


Будущее время
Это время имеет указатели - ужо  и згоди  (корень годить-ждать)иногда следам (все они означают потом после.).
Я ужо задам табе-я тебе всыплю,  буд вр потом, или я згоди сталкуюси- я потом поговорю. и производная назгоди -позже позжее. в згоди -после. навзгодях-позднее, павзгоди -по позднее, следам сварганю-сделаю.потом

[стэпняк]

шовкОвиця, шовкУн (дерево, шо пагано роде або не роде)

Шовкун не може родити, бо це самець. Родить тільки шовковиця - самиця. Це дерево має статеву диференціацію.

Родить, родить - тилькы дуже погано, тайи ягоды якысь сухи. Уж чого, а цього добра у нас набогато -  дерев 5-6. И на узвар, и на варэння, варэныки тэж. И араку (чачу) робыв - черэз дэнь трусыв на рядно, а потим на вино и гнаты. Так шо за шэвковыцю та шовкун я в курси.

[Джереми]

шовкОвиця, шовкУн (дерево, шо пагано роде або не роде)

Шовкун не може родити, бо це самець. Родить тільки шовковиця - самиця. Це дерево має статеву диференціацію.

Чіткої статевого поділу нема. а тільки є чоловічі і жіночі квітки. Залежно від того. яких квіток більше. так дерево і родить. "Чистих" шовкунів і шовковиць мало. Отож. шовкуном у нас називають і чисто чоловіче дерево. і таке. на якому обмаль жіночих квіток. а потім і ягідок.

[Lodur]

Их пять в гуторе, три основных времени- прошлое, настоящее, будущее,и как бы уточняющие дополнительные-настоящее в прошедшем, и настоящее в будущем.

стэпняк, хотел написать многабукафф, но... не буду. Хочется вам пять времён - пусть будет пять.

[стэпняк]

Бідолашний - того. шо далеко  хоч би од того самого Армавіра. нема желізної дороги. пагано з роботою. В хут. Ілліч прижився один азербайджанський вірменчик і бистро освоївся - зкупляє лікарственне зілля. думаю. шо не за дуже великі гроші і оптово перепродує. Бо на Отрадненщині багато свободної робочої сили. У мене був одногрупник з Підгорної. їх у батька з матір'ю шось багато було. так вони. шоб якось підробить. збирали шипшину по горах. З канікул приїзжяв - всі руці подерті. боже. твоя воля!
..................
Штука в тому. шо чорноморці такі слова. як "вапно". "крейда" не знають. "Звьостка" і "мєл". А колись і звьостки не було. а хати білили білою глиною..Було зимою. звиняйте. п'ятою точкою притулишся до груби або теплої стіни та витреш звьостку. а старші кажуть:"Диви. усю глину гузном обтер!"-"Де ви ту глину побачили? Це ж звьостка!" - Умний дуже! Іди. обтрусю!"
....................
БурУлька - 1. Сосулька 2. Носик чайника 3. Дуля
Московська бурулька - тут у 3-му значенні. Це. як хто їде в Москву і питає:"Якого тобі гостинця привезти?" кажуть:"Та!  Нічо' не нада..Московську бурульку!" Або:"Ну. шо вони вам з Москви привезли?" - "Московську бурульку!"

У станыци Удобной зара жывуть брат и сэстра по диду. Ростют тэлэй на продажу - крыпки самодостатни хазяйнувания. Ны бидолашны. По дви машыны, хаты дай бог кожному. До прадида  звисно дальоко, у нёго два водяных млына було на Урупи. -Красьнюкы видбралы, а писля зпалылы.

[Джереми]

Уривок з казки "Абокосимові шкарбани"
................
На подвір'ї попід хату
Є шовковиця крислата -
Аж на вулицю гілля.
Став Петро на загорожу
І, воздавши славу божу,
З неї гілку нахиля.

Почепив, щоб віяв вітер,
З лоба піт рукою витер
Та до хати погилив,
Та за кару за нізащо
Й щоб усе пішло на краще
Тихо господа молив.

Хто читав Святе Писання,
Пам'ятає до сконання
Притчу з нього не нову
Як за зраду та від блуду
Там повісився Іуда,
Вибравши собі смокву.

Хто гортав ще й інші книги ,
Той дізнався - фиг'и-миг'и,
Ще й інджір, і та ж смоква,
То усе одна рахуба,
Й кажне, як собі полюбе,
То вже так і назива.

Для смокви країни рідні,
Що лежать од нас на півдні,
Де морози не деруть,
А шовкова деревина,
Родичка близька смоквина,
Віднайшла на північ путь.

Як той Йуда на смоквині
(Щоб його роздерли свині!),
Теліпались шкарбани
Та пекельной ждали смерти -
Мав вогонь їх завтра зжерти
Без якоїсь там вини.

Лиш на день благословилось,
А під деревом з'явились
Табуни гусей, качок.
Що до ранку осипалось,
За якусь там мить з'їдалось.
Був в Петра на них дрючок,

Бо, якщо їх привітати
Та од двору геть не гнати,
Будуть гною й мух стовпи.
Люди звикли до дурниці -
На чужім жирує птиця,
А ти нюхай та терпи!

Ще одна біда є - діти,
Бо для них роздолля вліті,
Крим і Рим за день пройдуть,
А шовковицю, як птиця,
Тільки й бігають дивиться.
Щоб достигла, тільки й ждуть.

Ніч оцю погано спавши,
Вранці птаство розігнавши,
Знов Петро пішов приліг.
А тут діти нагодились,
На гіллі як заходились!
Хоч іди бери батіг!

Та Петро на все те плюнув
І, прилігши, носом клюнув,-
Хай шовковиці тій грець,
Хоч її з'їдять з корінням
Й не оставлять на насіння!
Та й заснув, неначе мрець.

А по вулиці, як качка,
Десь ішла стара козачка
Ще й з малятком на руках.
Луп! - шовковиця вже стигла,
От того й дітей набігло
Й лізуть вгору, просто страх!

Звісно, баба - не дитина,
Підступилася до тину
Й ну, де краще вибирать.
Чи була така голодна,
Чи не дуже благородна,
Щоб такий непотріб жрать.

От, непрохана приперлась,
Як коза, на тина здерлась
Та гілляку потягла.
Шкода, ліса невисока,
Зуб не йме, хоч баче око, -
То б і вище досягла.

Онде лучче, онде більше,
Та чорніше, та доспільше,
Як би цупити його?
Попросила баба діти,
Щоб нагнули гарні віти
До поцуплення свого.

Чи там діти так хитнули -
Шкарбани з гілля сприснули
Та на бабу і маля!
Опинилась баба долі
Й закричала:"Божа воля!",
Що розверзлась і земля.

[стэпняк]

Их пять в гуторе, три основных времени- прошлое, настоящее, будущее,и как бы уточняющие дополнительные-настоящее в прошедшем, и настоящее в будущем.

стэпняк, хотел написать многабукафф, но... не буду. Хочется вам пять времён - пусть будет пять.

Тю. А я тут причём. Все вопросы к Калмыкову. Он в этом действительно крупный специалист - занимается восстановлением Гутора. Меня спросили - я дал инфу.

Но то что донской Гутор повлиял на Кубанскую балачку это точно (И в этом её основное отличие от Украинского). Балачка это в основе Малороссийские степовые говоры переплетённые с донским Гутором. Ну добавление достаточного большого количества тюрских слов и понятий. Адыгских (черкесских очень мало). И это уже моё мнение.

[Джереми]

Ніяких там особих "времен" нема. А отаких форм у рос. мові точно нема:
1. Будущина - купатимуться, купатимешся, купатиметеся, купатимусь
2. Ходім(о), пиймо, сідаймо, сидімо - це гірше у нас збереглося.
.......................................
Пане Степняк! (лясь себе по лобі!) Так Ви "кубанською балачкою" називаєте гутарку отрадненських станиць? А конкретно - вашого діда чи вашої баби?

[Lodur]

Ніяких там особих "времен" нема.

+100

[стэпняк]

Ніяких там особих "времен" нема. А отаких форм у рос. мові точно нема:
1. Будущина - купатимуться, купатимешся, купатиметеся, купатимусь
2. Ходім(о), пиймо, сідаймо, сидімо - це гірше у нас збереглося.
.......................................
Пане Степняк! (лясь себе по лобі!) Так Ви "кубанською балачкою" називаєте гутарку отрадненських станиць? А конкретно - вашого діда чи вашої баби?

Кубанской балачкой называеться язык на котором разговаривали и разговаривают в Кубанских станицах (станицах бывшей Кубанской области). Делиться на диалекты (говоры) Таманский, Ейский, линейных станиц. А вообще в каждой станице может быть свой говор, и дажи в разных районах одной станицы. Крайянцы может слышал такое слово.  А зараз я балакаю дэсь посэрэди, бо вжэ задавно жыву у Новороси (Новоросийську). И на Тамани частэнько буваю.

[стэпняк]

Сам-то звидкыль? Шо тайна?

[Джереми]

Та не тайна - Алмазов Юрій. 1961 р.н. хрещений Георгієм у Катеринівському каф. соборі. у 5-му поколінні уроженець і житель ст-ці Саратовської, предки по матер. лінії вихідці з ст-ць Батуринської, Тимошовської, Новоджереліївської, правнук атамана станиці у 1914 Якова Компанійця, замордованого у 23-му і красноармєйця Івана Шила, замореного голодом у 33-му, відомий раніше тут як Алмас і викинутий з цього сайта, збирач фольклорних матеріалів, по яких вийшли збірки "Рушничок на кілочку", "Людський вік". Поет, пишу українською літ.мовою, кубанським варіантом української мови. російською літературною мовою."Балачкою" - ні. бо ніяк не розчамкаю. шо це таке. Автор текстів кількох пісень. Адміністратор сайту "Українські прізвища в Росії". Автор статей з ономастики Кубані. Зараз збираю матеріали до словарів ідіом та народної географічної термінології. Ні козаками, ні казакамі я і всі мої родичи себе не щитаємо. Ви??

[Джереми]

Русские литературные это котелок, тапочки, тутовое дерево, вниз (на пол), петух, везде.

Русские литературные : чугун(ок), чувяки, шелковИца, наземь, петух, всюду / везде. Якось такички.А "котелок" - це, начеб, казанок.

[Вадько]

Пан Алмас, здоровэнькы! Радый знов ваз побачыть, под новой назвою!  А шо це вы пэрэименувалысь?

[стэпняк]

Ви??

Гальченко Андрей, родичи по матэри зи станыци Удобной праунук Кузьмы Онысимовыча Глушко разказаченного и высланного у Сибир. Возвернувся у 1944 году помэр у 1948 году. По батькы унук Гальчэнко Лэксандра Лэксандровыча Терского казака, до чэрвоного пэрэвороту малы 2 млына и двох этажну господу попид г.Грозный. Зараз займаюся збираныем словныка кубанськой балачкы. Вжэ знайшов 8000 слив та выразувань.       
Буду радый пыийнять будь-яку допомогу. Я и вси мои родычи важаем сэбэ народом козакы.