Кубанская балачка

[engelseziekte]

1. Для jотаціj -о-: jод, joрж, Jорк, jолка. Після приголосних одділяjеться апосторофом: з'jомка, сер'jозний
2. Для jотаціj -e-: jе, jерок, Jева. Після приголосних одділяjеться апострофом: п'jе, б'jе, П'jемонт

Чисто технічно апостроф зайвий, якщо нема слів з [з'е], [з'о], [п'е] і т.д.

[Джереми]

1. Для jотаціj -о-: jод, joрж, Jорк, jолка. Після приголосних одділяjеться апосторофом: з'jомка, сер'jозний
2. Для jотаціj -e-: jе, jерок, Jева. Після приголосних одділяjеться апострофом: п'jе, б'jе, П'jемонт

Чисто технічно апостроф зайвий, якщо нема слів з [з'е], [з'о], [п'е] і т.д.

Без апострофа не обійдеться:п'яний, п'ять, в'юн, Д'jер і  дjер. А можна замінити -ь-, тоді й, правда, апостроф лишній.

[engelseziekte]

Без апострофа не обійдеться:п'яний, п'ять, в'юн

Не розумію, до чого тут українська орфографія, але в того її апострофу після губних є одна-єдина функція — він так-сяк гарантує, що «п'ять» не прочитають як [п'ат'] через візуальну подібність з російським «пять». Так само, як це робить і перший клас школи. Написання «пjать» так само обходить цю проблему, то для чого йому ще й апостроф?

Д'jер і  дjер.

Д'єр і джер?

[DarkMax2]

Насправді, з губними не все так просто. Є свято, було вяче(слав). В деяких правописах губні нормально так пом'якшувалися, а місцями й досі пом'якшуються.

[Джереми]

Такі способи виділення йотації після приголосних:
1. П'ятка, в'е, б'ють
2. Пьятка, вьjе, бьють, серьjозний
Оскільки в мене нема йотованих -і-, -о- та -е-, то тут такі варіанти:
1. На початку вони обов'язкоао йотуються: Jосип, Jева. З -і- два вар.:а) jіжак, jіjі або б) сама - j- і так значитиме йотоване -ї-, бо вона не дублює -й- -
2.Усередині -о- та -е- йотуються за допомогою - j-  та -ь-: бьjе, сомельje, зьjомний; а написання -ь- перед -е- та -о- тільки пом'якшує приголосний: сльози, кльевір. Тобто - "ллье" воду, а льjе - француз. миля. Написання -j- після приголосного не допускається через ту причину, що є - дj- та -гj-
3. Йотація -я-, -ю- та -і- після приголосних досягається написанням -ь-: вьюн, пьять, соловьі

[Джереми]

Так-от, етнографи не любили чорноморські станиці - все було однакове, шо аж гидко й бридко ставало. Тутечки спеціфіка була така - виціжували чоловік 5-6, таких, шо багато чого знають і після того вижимали з їх все до посліднього. Переключаться на нових інформаторів не було ніякого смислу. А лінєйські, особенно, закубанські станиці (пан Степняк уп'ять трохи, той, як його, бре-бре - це не сєвєр і северо-восток, а юг і юго-восток края) були дуже інтересні в плані фольклористики та етнографії. Того для їх названня "лінєйські" дуже условне, а от чорноморські станиці на Закубанні можна без "бійся!" називать просто чорноморськими. Натурально лінєйські - це Стара Лінія од Воронізької до Боргустанської, та й там чого тіке нема!  Я погано знаю т.зв. донський гутар, ну й то, наскіке його знаю, не дуже б осмілювався називать кубанську лінєйську говірку мішаниною гутару та укр. мови. В основі лінєйських говірок - мішанина й гутару, й багатьох южноросійських говірок. Там, де укрдомішки мало (Курганінський р-н, Стара Лінія), то це просто наймолодша южноросійська "еталонна" говірка, так, як і степова разом з чорноморською є наймолодша для укрмови. А от уже поскіке там було багато чорноморського й українського підселення козаків у самі станиці, і пошти шо чисте укромовне некозацьке іногороднє переселення, то там дуже багато всяких гібрідних і до кінця не виліплених варіантів. Ви ж бачите, шо пан Степняк каже - дід балакав, баба гутарила. В чорноморських станицях таке рідко було (а тепер - через раз).

[alant]

Можно ли сказать, что нынешние носители кубанкой балачки являются в основном потомками не черноморских казаков, а малороссийских иногородних?

[Джереми]

Можно ли сказать, что нынешние носители кубанкой балачки являются в основном потомками не черноморских казаков, а малороссийских иногородних?

Нет, нельзя. Примерно, 45% это "иногородние", 55% - казаки. Но казаки ко всему ещё были более организованны и привержены своему языку. Почти все украиноязычные кубанские писатели - из черноморских козаков. Всё заворачивалось вокруг черноморского крыла кубанского казачества. Но отождествлять черноморцев с запорожцами тоже нельзя. Не более 15% запорожской крови у черноморцев, а остальное - постоянное, чаще организованное, переселение с Поднепровья, Слобожанщины и даже Подолья и Волыни с конца 18 до конца 19 вв.  Правда, раньше, когда речь шла о языке, козаки не очень спрягали это с казачеством и в этом вопросе были единодушны с "мужиками".

[LUTS]

и даже Подолья и Волыни с конца 18 до конца 19 вв. 

І прізвища на -чук, -юк є?

[Джереми]

и даже Подолья и Волыни с конца 18 до конца 19 вв. 

І прізвища на -чук, -юк є?

Аякже! А ці фамилії не є шось таке дуже характерне для западу неньки Вкраїни, вони часто-густо й на Подніпров'ї вискакували. А от -енкових на заході не було. У мене така теорія, шо якби -енкові прізвища появилися літ на 100 раніше й вони так активно не записувалися на Гетьманщині для молодих козаків та інших(старих попервах так не писали), то зараз би на востоці -уків, -чуків було теж багато, а, мо, вони б вижили -енків. Почитайте оце:http://fam35.ucoz.ru/publ/narodnye_formy_ukrainskikh_russkikh_i_drugikh_familij_v_ukrainskom_govore_kubani/1-1-0-33#comments

[DarkMax2]

Кстати, -енко это не казачьи фамилии

[LUTS]

Аякже! А ці фамилії не є шось таке дуже характерне для западу неньки Вкраїни, вони часто-густо й на Подніпров'ї вискакували.

Ну прізвища на -чук, -юк в наших краях у приблизно 80-90% людей, далі за Житомир менше набагато.

[alant]

Можно ли сказать, что нынешние носители кубанкой балачки являются в основном потомками не черноморских казаков, а малороссийских иногородних?

Нет, нельзя. Примерно, 45% это "иногородние", 55% - казаки. Но казаки ко всему ещё были более организованны и привержены своему языку. Почти все украиноязычные кубанские писатели - из черноморских козаков. Всё заворачивалось вокруг черноморского крыла кубанского казачества. Но отождествлять черноморцев с запорожцами тоже нельзя. Не более 15% запорожской крови у черноморцев, а остальное - постоянное, чаще организованное, переселение с Поднепровья, Слобожанщины и даже Подолья и Волыни с конца 18 до конца 19 вв.  Правда, раньше, когда речь шла о языке, козаки не очень спрягали это с казачеством и в этом вопросе были единодушны с "мужиками".

15% от 55% - зто сколько, 8 % запорожской крови в нынешних кубанцах?

[Джереми]

Кстати, -енко это не казачьи фамилии

Чи не я заразив цією пошестю інтернет? Почитайте у моєму попередньому посиланні, я там про це варнякаю. Так категорично низзя казать!
...................................................................................
Га? А як Ви там ту кров вищитали? А скіке козаків по Полтавщинах у молодиць ночувало!

[alant]

...................................................................................
Га? А як Ви там ту кров вищитали? А скіке козаків по Полтавщинах у молодиць ночувало!

Про кровь это я поторопился, имелось ввиду происхождение.

[Джереми]

...................................................................................
Га? А як Ви там ту кров вищитали? А скіке козаків по Полтавщинах у молодиць ночувало!

Про кровь это я поторопился, имелось ввиду происхождение.

Сочи, кінотеатр "Спутнік", царство йому небесне, 1993. Перед сеансом переді мною жінка каже до чоловіка:" А тьі знаешь, оказьівается, кубанцьі - єто потомки запорожских казаков!" - "А тьі что, раньше не знала?" Я осміхнувся. Почалося кІно.....Хоч і восім процентів, а після тіке самого читання реєстрів з запорізькими прізвищами, почув - ото воно, наше, ріднесеньке: Нетеходить (явно картярський дурило), Продайкужух, Стріляй-Баба(стріляй-пелікан - на грецця їх вонючих стрілять, собаки й ті не їдять), Стягайся, Переверничовник, Іван Прізвища Нема, Качина Біда, Стецько Качиної Біди Родич....

[Джереми]

Pawlo
от а балачка почти литератрный украинский совсем же разные ситуации
Отож і воно, шо пошти шо літературний. А тепер задумайтесь над тим, шо ми (я - однозначно), визнаваючи це українською пошти літературною мовою будемо рихтувать правила під себе і писатимемо пошти, та все ж не літ. мовою.

[Pawlo]

Можно ли сказать, что нынешние носители кубанкой балачки являются в основном потомками не черноморских казаков, а малороссийских иногородних?

Нет, нельзя. Примерно, 45% это "иногородние", 55% - казаки. Но казаки ко всему ещё были более организованны и привержены своему языку. Почти все украиноязычные кубанские писатели - из черноморских козаков.

а можете понакидати ссилки на авторів і бажано ще й на твори?
А то я крім Павла Штепи ныкого й не знаю

[Pawlo]

Pawlo
от а балачка почти литератрный украинский совсем же разные ситуации
Отож і воно, шо пошти шо літературний. А тепер задумайтесь над тим, шо ми (я - однозначно), визнаваючи це українською пошти літературною мовою будемо рихтувать правила під себе і писатимемо пошти, та все ж не літ. мовою.

це норм існують же емерікен інгліш, австрельйн, канадіан і т п існуватиме і різні версії української. я тіки за

[Джереми]

Pawlo
от а балачка почти литератрный украинский совсем же разные ситуации
Отож і воно, шо пошти шо літературний. А тепер задумайтесь над тим, шо ми (я - однозначно), визнаваючи це українською пошти літературною мовою будемо рихтувать правила під себе і писатимемо пошти, та все ж не літ. мовою.

це норм існують же емерікен інгліш, австрельйн, канадіан і т п існуватиме і різні версії української. я тіки за

Ну й добре! Почоломкаймось!

[DarkMax2]

це норм існують же емерікен інгліш, австрельйн, канадіан і т п існуватиме і різні версії української. я тіки за

А я проти! Нащо "множити сутності"?!

[LUTS]

це норм існують же емерікен інгліш, австрельйн, канадіан і т п існуватиме і різні версії української. я тіки за

А я проти! Нащо "множити сутності"?!

Нє, нє! Тра! Кажній балачці пу свуїй нормі! 

[do50]

Кажній балачці пу свуїй нормі!

"каждый революционный матрос - сам себе командир" 

[DarkMax2]

Кажній балачці пу свуїй нормі!

"каждый революционный матрос - сам себе командир" 

І козак від Бога. І кожне подвір'я - то Великий Євразійський Степ! 

[engelseziekte]

А я проти! Нащо "множити сутності"?!

Один народ, одна країна, одна норма