Кубанская балачка

[стэпняк]

Ааааааа. Звыняйтэ ны знав. -Як чув годють, годувать (годуваты). Мабуть з доцов якых на линии багато було.

[alant]

То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.

А замість "і" кіт - кут поліська риса, це "укання"?

[Pawlo]

То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.

Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є

[LUTS]

То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.

Ни пумиляїтесь.

[LUTS]

То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.

Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є

Всі ви нащадкі Виликуї Вулині 

[LUTS]

То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.

А замість "і" кіт - кут поліська риса, це "укання"?

Це вже не те укання, яке я мав на увазі. На Поліссі це просто відсутність ікавізму

[Джереми]

Щодо укання. Я не ручаюся й присягаюся за всю Кубань. Це та кажуть у нас.
КужУх
угУдина і огУдина
гудувАть
КузьмА
пужАр(ь) - "Не здихай, кобило! Пужарі горять!" - "Якби ти не лежень, то косив би й нежирь!"
Але воно не дуже чітке й тому ним можна знехтувать. Не можу тіке "годувать" вимовить. І "кожух". а Кожухарь. кожушок. кожушанка. кожушина можу.  А дуже чітке укання в дієсловах з суфіксом -ува - парувать. дівувать. дивувать.шпарувать. комелькувать. шурувать. збувать.колядувать і, як наслідок - у віддієслівних іменниках - колядувальник. шанувальниця. шпарування. комелькування. Так саме. як і в УЛМ.

[Pawlo]

То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.

Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є

Всі ви нащадкі Виликуї Вулині 

Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити

[Python]

Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити

Ну от, досить одному імперцеві зробити правильне припущення й витлумачити його на свій лад, щоб усю теорію записали мало не в псевду...

[alant]

То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.

Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є

Всі ви нащадкі Виликуї Вулині 

Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити

Є карта, де поширення "українців" у другий половині 16 (чи 15) ст. на сході і півдні обмежується Поліссям, заплавою Дніпра до Черкас і Лісостепом на захід від Вінниці. Бачили?

[Pawlo]

То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.

Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є

Всі ви нащадкі Виликуї Вулині 

Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити

Є карта, де поширення "українців" у другий половині 16 (чи 15) ст. на сході і півдні обмежується Поліссям, заплавою Дніпра до Черкас і Лісостепом на захід від Вінниці. Бачили?

Не бачив. що це за фріки її зготували?

[Pawlo]

Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити

Ну от, досить одному імперцеві зробити правильне припущення й витлумачити його на свій лад, щоб усю теорію записали мало не в псевду...

її навіть більшість серйозних росісториків не підтримали. у них то принйято говорити про занепад Півдня але ж не про повне знелюднення

[alant]

То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.

Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є

Всі ви нащадкі Виликуї Вулині 

Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити

Є карта, де поширення "українців" у другий половині 16 (чи 15) ст. на сході і півдні обмежується Поліссям, заплавою Дніпра до Черкас і Лісостепом на захід від Вінниці. Бачили?

Не бачив. що це за фріки її зготували?

Давно колись бачив. Сприйнів за чисту монету.

[Python]

Є карта, де поширення "українців" у другий половині 16 (чи 15) ст. на сході і півдні обмежується Поліссям, заплавою Дніпра до Черкас і Лісостепом на захід від Вінниці. Бачили?

Скоріш, 15. До часів Хмельницького Лівобережжя вже було цілком українським.

[alant]

То не "укання". "Укання" - "гудують" замiсть "годують". Волинська риса, якщо не помиляюсь.

Вона а не тіки вулинська риса це і трохи в наддніпрянщині є

Всі ви нащадкі Виликуї Вулині 

Но-но! Не треба тут Погодінщину розводити

Південно-східне наріччя в його сучасних межах виникло відносно пізно, у XVI—XVIII ст. Вихідним для цього наріччя був Середньонаддніпрянський говір, що почав формуватися ще в XIII—XIV ст. внаслідок взаємодії первісної північно-східної діалектної системи з південно-західною, з яких виникли сучасні північне та південно-західне наріччя. Південно-західна діалектна система стала перемагати північно-східну, чому сприяв постійний і масовий приплив на Наддніпрянщину населення з Волині, Поділля і частково Галичини.

[Джереми]

Ні, пане Степняк, це не донське і не лінєйьке. А хіба вони укають? Не чув. не знаю. Є деякі слова од них. Кандьор. приміром. Це шось між кулішем і лемішкою. Коли у Шолохова у "П. цілині" побачив"кондер". то довго думав. шо воно таке. поки допетрав. А от у лінєйців наших слів багато. "Васіль. ну ти хуч трошкі б мінє памог унучку замуж аддать!" Оте "хуч". мабуть. і все укання.

[oveka]

Щодо укання. Я не ручаюся й присягаюся за всю Кубань. Це та кажуть у нас.
КужУх
угУдина і огУдина
гудувАть
КузьмА
пужАр(ь) - "Не здихай, кобило! Пужарі горять!" - "Якби ти не лежень, то косив би й нежирь!"
Але воно не дуже чітке й тому ним можна знехтувать. Не можу тіке "годувать" вимовить. І "кожух". а Кожухарь. кожушок. кожушанка. кожушина можу.  А дуже чітке укання в дієсловах з суфіксом -ува - парувать. дівувать. дивувать.шпарувать. комелькувать. шурувать. збувать.колядувать і, як наслідок - у віддієслівних іменниках - колядувальник. шанувальниця. шпарування. комелькування.

Схід
Розходження
гУдина
пужАрь - не всі так казали
кужушок
Все останнє збігається.

[Джереми]

А от як у моїй станиці називали час (врем'я).
У восім (часов) вечера. у два часа дня. у три часа ночі. у п'ять(часов) утрА. десь опІвночі. удОсвіта. перЕдсвітом. смеркомА. увечері. уночІ. ноччю. вноч. вніч. утром. вранці. передобідом. вобід. післяобід. підвечір. підутро. підобід.  "Вранці. рано-вранці" казали. а "ранок" - ні.
Десять (минут) дев'ятого утрА - 8.10
двадцять (минут) десятого вечера - 21.20
в одиннацять ночі (вечера) - 23.00
пол(пів)-сідьмого вечера - 18.00
пол(пів)-втОрОго дня - 13.30
без десяти ни десять - 9.50, 21.50
без дваццяти ни одИнаццять - 10.40. 22.40
без п'яти ни п'ять - 4.55. 16.55

[oveka]

А от як у моїй станиці називали час (врем'я).
У восім (часов) вечера. у два часа дня. у три часа ночі. у п'ять(часов) утрА. десь опІвночі. удОсвіта. перЕдсвітом. смеркомА. увечері. уночІ. ноччю. вноч. вніч. утром. вранці. передобідом. вобід. післяобід. підвечір. підутро. підобід.  "Вранці. рано-вранці" казали. а "ранок" - ні.
Десять (минут) дев'ятого утрА - 8.10
двадцять (минут) десятого вечера - 21.20
в одиннацять ночі (вечера) - 23.00
пол-сідьмого вечера - 18.00
пол-втОрОго дня - 13.30
без десяти ни десять - 9.50, 21.50
без дваццяти ни одИнаццять - 10.40. 22.40
без п'яти ни п'ять - 4.55. 16.55

Росходиться тіко тут - смеркОм, пів-соьмої, пів-другої.
Вибалакаться можно за чхи.

[andrewsiak]

................................................................................
А я жыв в однобалачковий срэди и колы пишов до школы. прыходыв додому и жалувався бабуни. шо нас там нэправыльно балакать учать. Бабуня казала. шоб ны за шо нэ пэрэучувався. Я послухався. бо для мэнэ дидуня й бабуня мойи ридни булы такы билшымы авторытэтамы за всих вчителив разом взятих.

Ого. Респект і повага!

[Джереми]

................................................................................
А я жыв в однобалачковий срэди и колы пишов до школы. прыходыв додому и жалувався бабуни. шо нас там нэправыльно балакать учать. Бабуня казала. шоб ны за шо нэ пэрэучувався. Я послухався. бо для мэнэ дидуня й бабуня мойи ридни булы такы билшымы авторытэтамы за всих вчителив разом взятих.

Ого. Респект і повага!

Та то ще не весь  "рыспэкт", бо моя мати в цій самій школі викладала....російську мову. Вона все це слухала і сміялася. А я згодом так "знахабнів", шо і в учительській тільки "балакав" з нею. І то ще не все. У 4-му класі із сусідньої станиці прийшов хлопець з найкосмоплітнішим українським прізвищем і який почав зі мною "балакать". Кумедія вся була в тому. що його мама...теж була вчителькою рос. мови. Він жив у Києві. працював у МВС. На жаль. його вже нема з нами.

[Dy_što_ty_havoryš]

хлопець з найкосмоплітнішим українським прізвищем

Карпэнко чы шо

[Джереми]

А хіба Карпенко є у гуцулів. лемків чи на Закарпатті? Щоб не вгадували. скажу - БОЙКО. Це найпоширеніше за числом носіїв укр. прізвище не на -енко і щось десь взагалі на 5-6 місці.  Найулюбленіше моє прізвище. Про нього можу годинами говорити. На Кубані є хут. Бойко-Понура. лим. Бойків (БойкІвський) тощо.

[oveka]

http://www.nomer.org/allukraina/
Бойко - 121873 і ще купка близьких.
Карпенко - 47871

[alant]

http://www.nomer.org/allukraina/
Бойко - 121873 і ще купка близьких.

Є один відомий і були ще два маловідомих українських політика.