Огурец

[engelseziekte]

Здравствуйте,
в Интернете нашёл следующую праславянскую реконструированную форму: *огуръкъ.
Польский (ogórek) и украинский (огірок) языки свидетельствуют (если я всё верно понимаю) о наличии этимологического о в закрытом слоге (хотя слог и открыт).
Чешская форма (okurka) чем-то тоже подобна, однако бросается в глаз краткость гласного (u вместо ů). Словацкая форма (uhorka) не содержит соответствующего ó, ů дифтонга (ô).
Как подсказывает собранный в Викисловаре материал, все эти формы отходят к общей.
Наряду с *огуръкъ нашёл и *угор-. О вместо у объясняет трансформацию гласного, однако слог и в этой форме открыт.
Как этимологический источник приводится греческое αγγούρι (для огурца Фасмер приводит другой, менее распространённый, греческий вариант - ἄγουρος).
Помогите, пожалуйста! 

[Sirko]

ogórek, już od XVI wieku błędnie przez o, zamiast przez u, pisany; u Stanka r. 1472 i inne pisownia poprawna: ogurek;  roślina i nazwa z Azji przez Grecję (angurion, ankuri, z pers. angur) dostała się do Słowian (serb. ugorak, słowień. ugorek) ; od nich do Niemców, Gurke, szwedz. gurka;  lit. ag/ir-kas ; na Rusi oguriec, u Czechów okurek i okurka (co do czes. okurek, porównaj czes. korzalka z naszej gorzałki). U nas ogórki i 'sznur mni-. szy z węzłami'; ogórecznik ; » ogórkowy sezon«; ogórnik, 'sad ogórkowy', w XVI wieku.

[engelseziekte]

Спасибо!
Может ли такая ошибка каким-то образом повлиять на появление і в украинской форме, или причина другая?

[Iskandar]

Украинская форма похожа на кальку с польской с обычным соотношением ó ~ i

[RawonaM]

Украинская форма похожа на кальку с польской с обычным соотношением ó ~ i

Это не калька, а заимствование. Калька это нечто другое.

[engelseziekte]

Украинская форма похожа на кальку с польской с обычным соотношением ó ~ i

Это не калька, а заимствование. Калька это нечто другое.

Не мешает ли то, что в Закарпатье слово тоже демонстрирует подобный переход (о -> у/ÿ): огурок/огÿрок?
Вроде и влияние польского более ограничено, да и слабо верится в кальку с учитыванием этимологического о.
Хотя других объяснений, по видимому, нет.

[Sirko]

Спасибо!
Может ли такая ошибка каким-то образом повлиять на появление і в украинской форме, или причина другая?

Шевельов:

Осібно стоїть іменник огірок. У ньому і теж походить з u (це слово є  запозиченням із гр. ayovpoc), але його появу спричинило помішання з 
прикметником гіркий, про що свідчать написання типу огорокъ (наприклад, Льв. Ставр. бр. 1596, Славин. 1642), які з'явилися раніше від наведених
вище слів. Крім того, огірок має більшу від них зону поширення,  охоплюючи, зокрема, бойківські, лемківські та закарпатські говірки. 

огурок>огорок>огірок

[engelseziekte]

Спасибо!
Может ли такая ошибка каким-то образом повлиять на появление і в украинской форме, или причина другая?

Шевельов:

Осібно стоїть іменник огірок. У ньому і теж походить з u (це слово є  запозиченням із гр. ayovpoc), але його появу спричинило помішання з 
прикметником гіркий, про що свідчать написання типу огорокъ (наприклад, Льв. Ставр. бр. 1596, Славин. 1642), які з'явилися раніше від наведених
вище слів. Крім того, огірок має більшу від них зону поширення,  охоплюючи, зокрема, бойківські, лемківські та закарпатські говірки. 

огурок>огорок>огірок

Спасибо большое, всё прояснилось!

[Borovik]

а как получилось венг. uborka "огурец"? 

[Karakurt]

Немецкий gurke из слав. или наоборот?

[Sirko]

Немецкий gurke из слав. или наоборот?

ogórek, już od XVI wieku błędnie przez o, zamiast przez u, pisany; u Stanka r. 1472 i inne pisownia poprawna: ogurek;  roślina i nazwa z Azji przez Grecję (angurion, ankuri, z pers. angur) dostała się do Słowian (serb. ugorak, słowień. ugorek) ; od nich do Niemców, Gurke, szwedz. gurka;  lit. ag/ir-kas ; na Rusi oguriec, u Czechów okurek i okurka (co do czes. okurek, porównaj czes. korzalka z naszej gorzałki). U nas ogórki i 'sznur mni-. szy z węzłami'; ogórecznik ; » ogórkowy sezon«; ogórnik, 'sad ogórkowy', w XVI wieku.

[Karakurt]

Спасибо! А какая этимология

pers. angur

?

[Borovik]

Немецкий gurke

Сюда же англ. gherkin

[Sirko]

Спасибо! А какая этимология

pers. angur

?

WORD: огуре́ц

GENERAL: род. п. -рца́, диал. огуро́к, укр. огуро́к, блр. гуро́к, др.-русск. огурець, Домостр. К. 4, словен. ogu^rǝk, польск. ogurek.

ORIGIN: Заимств. из ср.-греч. ἄγουρος "огурец", нов.-греч. ἄγουρος (Карпатос), наряду с более распространенным ἀγγούρι(ον) -- то же. Источником является греч. ἄωρος "незрелый". Этот овощ, поедаемый в незрелом виде, нарочито противопоставляется дыне -- πέπων, которую едят в зрелом виде; см. Кречмер, "Glotta", 20, 239 и сл.; К. Фуа, Lautsystem 64, ВВ 6, 226; 12, 62 и сл.; 14, 48; Г. Майер, Alb. Stud. 4, 10; Ягич, AfslPh 7, 495; Фасмер, ИОРЯС 12, 2, 260, Гр.-сл. эт. 133. Ср.-перс. angūr "виноград", согласно Кречмеру (там же), заимств. из греч., где носовой представлен уже в ἄγγουρα ̇ῥάξ, σταφυλή (Гесихий). Ср. нов.-греч. ἀγουρίδα "неспелый виноград". Нельзя считать ср.-перс. слово источником греч. слов.

Все дороги ведут к греческому "незрелый", "неспелый"

[Karakurt]

И кто прав?

[Антиромантик]

А назализация греческая откуда?

[Драгана]

А перец и огурец, конечное -ец (что там это этимологически, суффикс или часть корня) не связаны?

[Bhudh]

Естественно, это суффикс. Тот же, что в мальце и свинце.

[bvs]

Перец из пеперец.

[Nekto]

Украинская форма похожа на кальку с польской с обычным соотношением ó ~ i

Идиотизм.

[RawonaM]

Кстати, а слово заміж (вийти заміж), чому там і?

[Poirot]

в хорватском krastavac, но есть и малоупотребительное ugorak.

[Iskandar]

Идиотизм.

butthurt

Кстати, а слово заміж (вийти заміж), чому там і?

Дiброва ещё

[Sirko]

Кстати, а слово заміж (вийти заміж), чому там і?

Шевельов:

Спокушає перспектива пояснити всі ці нерегулярні форми помішанням u та u2 до переходу u2>u'>u">і, адже артикуляторна й акустична близькість цих двох голосних свою роль тут напевне відіграла. Одначе їх географічна дистрибуція відзначається специфікою. Попри те, що вони розпорошено трапляються в різних зонах, усе ж є два регіони найбільшої їх концентрації: з одного боку, це Полтавщина та Середня Наддніпрянщина, з другого — Закарпаття11. То є зони, де говірки з  вимовою і та говірки з вимовою u перемішалися між собою. Звідси випливає, що відхилення найімовірніше були спричинені міждіалектними запозиченнями, що здійснювалися або безпосередньо, або як намагання надпоправного "поліпшення" місцевих форм. В умовах контактування з говірками, в яких вимовлявся звук u2, ті, що говорили, приміром, замуж, могли вважати цю форму за непоправну (бо зі звуком u2), а отже й  виправляли її на заміж.
Хронологія появи цих форм у писемних пам'ятках начебто потверджує таке припущення. Такі пам'ятки лише зрідка датуються рані-
шими часами, ніж середина XVII ст., тобто йдеться про період активного перемішання північних і південно-західних говірок у Середньому  Подніпрові' та землях, розташованих далі на схід. Помішання форм спочатку виявляється в написанні о замість \ (слід пам'ятати, що тогочасні освічені автори намагалися уникнути позначення на письмі звуків и, й чи і на місці о, дотримуючись етимологічного правопису): гастрок (Памва Бер. 1627), здможъ (Полт. 1668, Пирят. 1683), також дикровАХ^ (Данил. 1776)
та ін. Лише для слова діброва існують значно давніші записи з буквою о (доврови ак. мн. — Гр. 1377, Перемишль; доБровд — Гр. 1445, Луцьк). Якщо то не є правописні помилки (в обох грамотах віднаходяться також форми з м), вони можуть бути вказівкою на протоукраїнську деназалізацію (dobrova ~ dobrova). Але ці форми так чи так не пояснюють пізнішого переходу до і, оскільки в цьому слові ніколи не було єра між Ъ і г. Отже, незалежно від того, чи існувала форма dobrova під давньоукраїнську
чи ранньосередньоукраїнську добу, сучасне українське слово діброва не могло з неї розвинутися й мусило викшталтуватися внаслідок  міждіалектних запозичень, як і решта форм з і на місці u та навпаки.

[Nekto]

Стор. 777-779.