Звантажити = завантажити?

[hurufu]

Ніколи раніше такого слова не чув, та десь останні пів року все частіше почало з'являтись.
Перша асоціація — «звантажувати» = «сгружать» та й подумав, що це синонім «розвантажувати/вивантажувати», але ні, воно використовується у значенні «завантажувати».

Що це за слово взагалі?

Доречі, завжди у таких випадках користувався великим українським тлумачним словником, на //slovnyk.net, але зараз сайт закрили копірасти 

[Demetrius]

Доречі, завжди у таких випадках користувався великим українським тлумачним словником, на //slovnyk.net, але зараз сайт закрили копірасти 

Ненавиджу! 

[Nekto]

До речі українська мова розрізняє поняття завантажити файл із серверу на комп і навпаки? Здається і так, і так буде завантажити?  А є відповідники для рос. скачать и закачать?

[Wolliger Mensch]

Що значать ці квадратики зо знаками питання?

[Nekto]

Де? 

[Wolliger Mensch]

Де? 

Что курсивом выделено. Форум глючит.

[Nekto]

Де? 

Что курсивом выделено. Форум глючит.

Ну так это надо отписать в раздел "Работа форума". У меня не глючит.

[Wolliger Mensch]

Ну так это надо отписать в раздел "Работа форума". У меня не глючит.

Уже написав.

[hurufu]

У программі KTorrent: upload — виванажити, download — звантажити. Ось цього то я й не розумію, бо вважав раніше, що download — завантажити

[Demetrius]

Підозрюю, що це вплив російського скачать.

[Python]

У программі KTorrent: upload — виванажити, download — звантажити. Ось цього то я й не розумію, бо вважав раніше, що download — завантажити

В програмі uTorrent: download=завантаження, upload=відвавантаження. Схоже, що ми маємо справу з коливаннями ще несформованої термінології в цій галузі. Інтерфейсів зі словом «звантажити» на власні очі ще не бачив. Це або помилка, або ж перекладачі вирішили ввести лаконічний неологізм, щоб утиснути український переклад в необхідний розмір (як відомо, українські слова менш компактні, ніж англійські).

[hurufu]

Ось як це виглядає:

[Yitzik]

Зачем вообще юзать локализации, если по-английски всё гораздо однозначнее?

[Demetrius]

Зачем вообще юзать локализации, если по-английски всё гораздо однозначнее?

Ради интереса.

[Python]

Якщо локалізація достатньо якісна, то чом би й не користуватись нею? Не всі в школі вчили англійську і не всі знають її достатньо для вільного розуміння.

[hurufu]

Я, використовуючи українську локалізацію, хочу підтримати й так слабкий світ українізованого програмного забезпечення.
Сам теж займаюсь перекладом, але найчастіше керуюсь рекомендаціями для української локалізації від Майкрософту.

Звісно ж мани, з англійської ніхто не перекладатиме.

[Усезнайко]

Цей термін узгоджено спільнотою перекладачів вільних програмних засобів. Як на мене, це консенсус: урізноманітнення українського слова за різними значеннями в англійській. Уже неодноразово тривало обговорення цього на linux.org.ua.

[Python]

Мова українських лінуксоїдів — таке ж своєрідне явище, як мова СТБ. Може, комусь і подобається, але я не бачу сенсу в цьому ламерському каліченні мови. Вибачте, але ця спільнота перекладачів регулярно генерує переклади, які мають такий же стосунок до української мови, як «глокая куздра» — до російської. Щось ніби українське, а що саме малось на увазі — без консультації з перекладачем сказати важко.

«Звантажити» в традиційному розумінні — це скоріш «скинути вантаж», ніж «перенести вантаж до себе». Наприклад, я можу звантажити якісь непотрібні файли зі свого комп'ютера на зовнішній носій, щоб звільнити місце, і, з точки зору української мови, це якраз і буде «звантаження». Це слово можна було б використати, наприклад, для перекладу англійського "to dump". У випадку ж необхіднсті розрізнити upload та download, краще не конструювати кальки, зрозумілі лише самим перекладачам, а використати інтуїтивно зрозуміліші слова «віддати», «роздати» та «отримати», «прийняти», або ж «завантажити» з указаним джерелом чи ціллю завантаження (напр., «завантажити з мережі», «завантажити на сервер» і т.п.)

До речі, «консенсус» — не що інше, як спільне рішення, яке б влаштувало всіх до єдиного учасників дискусії. Той факт, що українізаторам програм вдалось дійти такого консенсусу, може свідчити про певну ізольованість цієї спільноти, погане знання української мови в ній (звідси й потреба конструювати нові слова та неспроможність правильно вживати існуючі), відсутність контакту перекладачів з користувачем. Чомусь у 90% випадків, потримавши в руках українізовану програму, мене долає нестримне бажання змінити інтерфейс на англійський (принаймні, там використовується реально існуюча мова, а не те, що перекладачі собі понавигадували), і, мабуть, я не один такий. Всі ці спроби «вигадати термінологію» несуть більше шкоди українській справі, ніж користі

[vityap]

Так, і я "звантажити"  ніяк не можу співставити з "download". Для мене це тільки - звантажити з самоскида, або з платформи,  скинути вантаж. Завантажити - так!

[Drundia]

Думаю, нормально було б завантажити—вивантажити, порівняйте занести—винести, зайти—вийти, забити—вибити. Це перше що приходить на думку. Чи є ще якісь пари приростків, які б протиставляли дії скеровані всередину, та назовні? Більше того, з-, здається, ближче до ви-, а не до за-.

Хоча знову ж, ситуація як з імпортом—експортом. Але якщо ми центруємо дію на комп'ютері користувача, то найлогічнішим таки лишається завантаження й вивантаження.

Можна ще порівняти «закинути в кільце» (наголос на потраплянні в ціль), та «викинути на смітник» (наголос на позбуванні сміття).

[Усезнайко]

Мова українських лінуксоїдів — таке ж своєрідне явище, як мова СТБ. Може, комусь і подобається, але я не бачу сенсу в цьому ламерському каліченні мови. Вибачте, але ця спільнота перекладачів регулярно генерує переклади, які мають такий же стосунок до української мови, як «глокая куздра» — до російської. Щось ніби українське, а що саме малось на увазі — без консультації з перекладачем сказати важко.

На відмінну від СТБ, ці люди не заробляють гроші на своїй справі. До того ж саме так створюється мова. Те, про що Ви пишете зараз, це був переклад найпопулярнішої пошукової системи Олексієм Білецьким у 2005. Народ це відверто відкинув, тепер тільки залишилось оце ні наше, ні чуже.

«Звантажити» в традиційному розумінні — це скоріш «скинути вантаж», ніж «перенести вантаж до себе». Наприклад, я можу звантажити якісь непотрібні файли зі свого комп'ютера на зовнішній носій, щоб звільнити місце, і, з точки зору української мови, це якраз і буде «звантаження». Це слово можна було б використати, наприклад, для перекладу англійського "to dump". У випадку ж необхіднсті розрізнити upload та download, краще не конструювати кальки, зрозумілі лише самим перекладачам, а використати інтуїтивно зрозуміліші слова «віддати», «роздати» та «отримати», «прийняти», або ж «завантажити» з указаним джерелом чи ціллю завантаження (напр., «завантажити з мережі», «завантажити на сервер» і т.п.)

Наша мова дещо бідніша за англійську в цій ситуації і калькується корінь load, що буквально означає вантажити. Слова віддати, роздати, отримати, прийняти вже знайшли свої відповідники англійською. Лишень у словники зазирніть. Однак, не розрізняти — це не вихід, тому й виник цей недолугий термін. По суті, брак однієї букви не змушує теперішніх користувачів не розуміти значення.

До речі, «консенсус» — не що інше, як спільне рішення, яке б влаштувало всіх до єдиного учасників дискусії. Той факт, що українізаторам програм вдалось дійти такого консенсусу, може свідчити про певну ізольованість цієї спільноти, погане знання української мови в ній (звідси й потреба конструювати нові слова та неспроможність правильно вживати існуючі), відсутність контакту перекладачів з користувачем. Чомусь у 90% випадків, потримавши в руках українізовану програму, мене долає нестримне бажання змінити інтерфейс на англійський (принаймні, там використовується реально існуюча мова, а не те, що перекладачі собі понавигадували), і, мабуть, я не один такий. Всі ці спроби «вигадати термінологію» несуть більше шкоди українській справі, ніж користі

Про яку ізольованість ідеться? Спільно ж відкрита. Мені самому приходилось кілька раз допомагати виправляти помилки у перекладах — виправили. Ця ізольованість, вочевидь, надумана, бо вона нечисленна, а долучатись до цього ніхто не бажає. Щодо відрази до українського інтерфейсу — як казали розумні люди — справа звички. Наші пращури й гадки не мали, що замість притаманних українських слів тепер використовуватимуть запозичені покручі. А це все робилось насадженням. Самі лишень подумайте, чому нам має зручніше вимовлятись, приміром, навколишнє середовище замість довкілля? Правильно — звичка. Як на інших, частіше вимовлять перше. Тож, я б на Вашому місці не був настільки категоричним до «реальної існуючої мови».

І, до слова, про «існуючі» мову, це та, де: необхідно (замість потрібно), існуючий (замість наявний), відсутність (замість нестача чи брак до неживих осіб і явищ)? Чим визначається реальність і її послідовність?

[hurufu]

До того ж саме так створюється мова.

А я наївний думав, що мову створює народ, а не купка перекладачів.

Самі лишень подумайте, чому нам має зручніше вимовлятись, приміром, навколишнє середовище замість довкілля? Правильно — звичка. Як на інших, частіше вимовлять перше. Тож, я б на Вашому місці не був настільки категоричним до «реальної існуючої мови».

Не знаю, «довкілля», мені здається, я чув на протязі життя частіше від «навколишнього середовища».

[Python]

Наша мова дещо бідніша за англійську в цій ситуації

А ось не треба цього. Мова бідна у тих, хто її знає лише поверхнево. Функціонально українська мова мало відрізняється від російської, де помітного захоплення неологізмами ніколи не було, але при цьому не можна сказати, що російська мова непридатна для комп'ютерної галузі, потребує створення новітньої термінології і т.д.

калькується корінь load, що буквально означає вантажити. Слова віддати, роздати, отримати, прийняти вже знайшли свої відповідники англійською.

Чому переклад обов'язково має бути послівним? Значення слова як у мові оригіналу, так і в перекладі може змінюватись у залежності від контексту. Прямі кальки завжди вважались поганим стилем.

Мені самому приходилось кілька раз допомагати виправляти помилки у перекладах — виправили. Ця ізольованість, вочевидь, надумана, бо вона нечисленна, а долучатись до цього ніхто не бажає.

А чому ніхто не бажає? Просто в цьому клубі вже сформувались певні неправильні шаблони, для здолання яких потрібні чималі зусилля. Людина, що не відчуває потягу до новотворів, скоріш почне щось своє, ніж візьметься вдосконалювати переклади, де неологізми з'являються один за одним. Ну, хіба, цю людину особливо дратуватиме якийсь неологізм.

Щодо відрази до українського інтерфейсу — як казали розумні люди — справа звички. Наші пращури й гадки не мали, що замість притаманних українських слів тепер використовуватимуть запозичені покручі. А це все робилось насадженням. Самі лишень подумайте, чому нам має зручніше вимовлятись, приміром, навколишнє середовище замість довкілля? Правильно — звичка.

Почнемо з того, що в мові українських селян середини ХІХ ст. не було ні того, ні іншого. Згодом, коли виникла потреба передати це поняття українською мовою, одні перекладачі його просто скалькували з російської, інші створили лаконічний неологізм, котрий, до речі, все одно потребував певного «насадження» для свого розповсюдження, оскільки йому доводилось конкурувати з калькою, інтуїтивно зрозумілішою завдяки загальнодоступності російських джерел. Більшість неологізмів гинуть досить швидко — виживають лише найвдаліші. «Довкілля», як бачимо, є одним з них.

І, до слова, про «існуючі» мову, це та, де: необхідно (замість потрібно), існуючий (замість наявний), відсутність (замість нестача чи брак до неживих осіб і явищ)? Чим визначається реальність і її послідовність?

Реальність мови визначається практикою попередніх років. Якщо, скажімо, протягом останніх 20 років для позначення комп'ютерної програми використовувалось слово «програма», а слово «застосунок» вживалося зрідка в значенні «застосування», «можливість застосувати», то «застосунок» у значенні «програма» буде відхиленням від існуючої мовної практики української мови (хоча, безумовно, за походженням слово «застосунок» більш українське, ніж «програма»).

Щодо «існючого» й «наявного» — обидва слова є в мові, вони не є повними синонімами, але в цьому контексті вони взаємозамінні. Відсутність і нестача мають певні відмінності між собою (перше — «нема», друге — «є, але замало»), «брак» може вживатися в обох значеннях та ще в деяких (наприклад «виробничий брак»). «Необхідно» й «потрібно» відрізняються за ступенем важливості. Взагалі, щоб правильно підібрати слово, треба дивитися на те, наскільки точно воно передає думку, а не просто вибирати з усього синонімічного багатства щось «якнайукраїнськішіше» і тулити його де треба й де не треба, відкидаючи решту українських слів.

[Drundia]

Однак, не розрізняти — це не вихід, тому й виник цей недолугий термін. По суті, брак однієї букви не змушує теперішніх користувачів не розуміти значення.

Вихід — не створювати штучне розрізнення, там де воно не потрібно з одного боку, а з іншого боку не забувати про нього коли воно мові потрібно.

Англійська чудово може мати і «free» і «proprietary» як «software» так і «license». Українська — ні, але наполегливо плутаються поняття, ніби українських слів для їх вираження нема.

[Drundia]

Якщо, скажімо, протягом останніх 20 років для позначення комп'ютерної програми використовувалось слово «програма», а слово «застосунок» вживалося зрідка в значенні «застосування», «можливість застосувати», то «застосунок» у значенні «програма» буде відхиленням від існуючої мовної практики української мови (хоча, безумовно, за походженням слово «застосунок» більш українське, ніж «програма»).

Так це в Майкрософті з Віндовз-95 придумали новий термін application, а ідіоти-перекладачі його пішли мавпувати в усі мови... хоча може в англійській такий термін дійсно існував, але тим гірше для перекладачів. Нарешті дісталися й до українською. Папки ще якось прижилися (напевне, завдяки відображенню в інтерфейсі), але програми як називали програмами, так і називають.