Буква Ґ

[Conservator]

Брр  .
Мені особисто така вимова ріже слух.

але вона таки є нормативною. а от чітке розріжнення ненаголошених е/и - помилка.

Фатіт.  Вірю, що і фате є, але фатіт теж існує.

якраз "фатіт" не чув, "фате" - сам кажу.

[DarkMax2]

якраз "фатіт" не чув, "фате" - сам кажу.

А у нас фатіт.

чітке розріжнення ненаголошених е/и - помилка.

Що-що, але точно не помилка.

[Conservator]

Що-що, але точно не помилка.

для літературної вимови - помилка. причому саме для чинної вимови, яка вам так до вподоби.

[Pawlo]

Брр  .
Мені особисто така вимова ріже слух.

але вона таки є нормативною. а от чітке розріжнення ненаголошених е/и - помилка.

ну я думаю це не страшно.
Тим бцльше як зараз пам"ятаю що у підручниках в школі було е з маненьким и , і навпаки и з маненьким е тобто все  таки певне розрізнення малось наувазі авторами.
А не тупо ненагголошене е те само що й и

[Conservator]

ну я думаю це не страшно.
Тим бцльше як зараз пам"ятаю що у підручниках в школі було е з маненьким и , і навпаки и з маненьким е тобто все  таки певне розрізнення малось наувазі авторами.
А не тупо ненагголошене е те само що й и

у підручниках зі школи не пам'ятаю нічого, бо в мене клясна керівниця була вчителькою укр. мови та літ-ри і ми вирішували оргпитання на вроках.

а от в інститутських так, е^и й и^е у транскрипції писалося.

але прикол у тому, що ці звуки в живому потоці мови зливаються в ненаголошеній позиції. з ріжним ступенем того злиття, десь наближення більше, десь менше, але зливаються. і "келих" і "келех" і ще з десяток слів саме через те пишуться варіятивно.

[Drundia]

Я вже казав: маргінальністю.

Її штучно марґіналізовано.

Чули про українські діалекти (суржику), де є слово фатіт?

Чули, але писать це слово треба «хватіт».

Бо ф вже прижилось. І її поширення не робить нашу вимову більш рсоійською.

Та ви шо! Са́ме її поширення створює слова на кшталт «любоФФ».

Тим бцльше як зараз пам"ятаю що у підручниках в школі було е з маненьким и , і навпаки и з маненьким е тобто все  таки певне розрізнення малось наувазі авторами.
А не тупо ненагголошене е те само що й и

Там у них дві системи. За однією вони «транскрибують» відповідно до ортографії, за іншою відповідно до ортоепії.

[Artemon]

Я вже казав: маргінальністю.

Її штучно марґіналізовано.

У будь-якій з літературних мов до фіга штучного. Що ви пропонуєте? Конкретно.

[Conservator]

Drundia, коли Ви навернулися на світлий бік сили (Харківський правопис, цебто)?

[Conservator]

Та ви шо! Са́ме її поширення створює слова на кшталт «любоФФ».

+1.

аж тіпає, коли чую таку вимову, за всієї моєї терпимости до суржику. але не до того "-ф"...

особливо, коли цей кінцевий -ф у гурра-патріотів звучить...

[Drundia]

У будь-якій з літературних мов до фіга штучного. Що ви пропонуєте? Конкретно.

Я конкретно пропоную не коїти дурниць. Не замінювати одні звуки іншими, не надто близькими.

Drundia, коли Ви навернулися на світлий бік сили (Харківський правопис, цебто)?

На цебто ніколи не навертався.

[DarkMax2]

гурра-патріотів звучить...

Чому німецьке hurra?

[Wolliger Mensch]

гурра-патріотів звучить...

Чому німецьке hurra?

Гура патріотів — «куча патриотов», ведь.

[LUTS]

гурра-патріотів звучить...

Чому німецьке hurra?

Гура патріотів — «куча патриотов», ведь.

Хура було б

[Wolliger Mensch]

Хура було б

Чому?

[Conservator]

Гура патріотів — «куча патриотов», ведь.

що ще за гура? нема в нас такого

Хура було б

Чому?

бо повний віз/фіра/хура, як хто захтить. як у цій пісні -

[Conservator]

гурра-патріотів звучить...

Чому німецьке hurra?

нє, в німців там "h" глухий, а не дзвінкий "г".

гурра - бо так иноді кажуть, не думаю, що тут протеза обов'язково рез-т запозичення.

[Wolliger Mensch]

що ще за гура? нема в нас такого

Ай-ай-ай. Полонізми свої треба знати.

[DarkMax2]

гурра-патріотів звучить...

Чому німецьке hurra?

нє, в німців там "h" глухий, а не дзвінкий "г".

Відкрию таємницю: українці одзвінчують. Тому Ганс.

[Conservator]

Ай-ай-ай. Полонізми свої треба знати.

я знаю слово góra і більш-менш розмовляю польською. а от в українській такого слова не знаю, хоча це в мене - основна мова спілкування поза родиною та кількома найближчими друзями.

[Oleksandr]

Мені цікаво, як в принципі можливе у народній мові збереження звуку, якщо він використовується лише у кількох (десятках) слів.

Здавалося б, якщо вжиток звуку ґ настільки обмежений, то він мав би бути доволі швидко втрачений, чи не так? Але ж ні, він вживався лише у кількох словах, та зберігався протягом столітть.

Лінгвістика має що сказати з цього приводу? )

[Conservator]

Мені цікаво, як в принципі можливе у народній мові збереження звуку, якщо він використовується лише у кількох (десятках) слів.

[ґ] позиційно чергується з [к] перед дзвінкими, так що він є в значно більшій кількості слів, ніж пишеться.

вокзал - [wоґза́л].

[Sandar]

Чули про українські діалекти (суржику), де є слово фатіт?

Точно українські? Виглядає як гіперкорекція при вивченні російської мови україномовною людиною, коли вслід за хвартухом і квасолею від «хвекання» позбуваються і в питомих слов'янських словах.

Мій дїд каже фате (хватит), фіртка (хвіртка), фіст (хвіст), форостина (хворостина), фасоля (квасоля), фицати (хвицати) і може ще багато чого.

Я взагалі дивуюся, як можна із Федора зробити Хведора. Он моя бабуся із Черкащини казала "кохве".
Але ж "в" у нас схожа на "У"...
Менї ближче Поділля 
Дальше од москалів і ближче до поляків

[Sandar]

у підручниках зі школи не пам'ятаю нічого, бо в мене клясна керівниця була вчителькою укр. мови та літ-ри і ми вирішували оргпитання на вроках.

Видїлене сьвідчит для мене, що треба таку лїтеру як у білорусів -- ў. Моя інтуіція каже, що, якби йшлося про "лекцію", то звучало б "на ўроках", а якби про "поробку" (прокляттє), то звучало б "на вроках".
Вибачте, термінів не знаю. Певен, Ви розумієте, що хочу сказати.

[Sandar]

Та ви шо! Са́ме її поширення створює слова на кшталт «любоФФ».

Нерозрізненнє ў і в таке рóбе.

[Sandar]

бо повний віз/фіра/хура

Хура -- фура. Фура це хіба фіра?

... ага, іще фороба (хворба).