Фонетичне багатство чи фонетичний мінімалізм?

[Lugat]

Я про те, що краще звуків хай буде менше, але всі звуки, а особливо голосні, мають вимовлятися чітко, без будь-якої редукції (швакання).

Тавишо! У сингармонізмі ж милозвучність. Фонем ніби небагато, але ж скільки алофонів.

Сингармонізм голосних - це як в турецькій або угорській мові? 

[Drundia]

Сингармонізм голосних - це як в турецькій або угорській мові? 

А в турецькій і угорській як?

[Lugat]

Сингармонізм голосних - це як в турецькій або угорській мові? 

А в турецькій і угорській як?

Тут більш повний виклад, розділ "Гармония гласных".
Про сингармонізм угорської мови див. тут, або тут.

[Drundia]

Ні, ну в нас не настільки, просто трошечки асимілюються артикуляційні параметри голосного наступного складу.

[Lugat]

Ні, ну в нас не настільки, просто трошечки асимілюються артикуляційні параметри голосного наступного складу.

То може йдеться про умлаутизацію?

[Drundia]

То може йдеться про умлаутизацію?

Умлявтизація це ніби і-уподібнення: упереднення й підвищення.

[Lugat]

То може йдеться про умлаутизацію?

Умлявтизація це ніби і-уподібнення: упереднення й підвищення.

Не завжди. Умлаут - це, власне, метафонія.

[Drundia]

Ну може й так. Але чим це не гармонійна асиміляція?

[Lugat]

Ну може й так. Але чим це не гармонійна асиміляція?

Може й справді моду ввести? От тільки почути б як воно звучатиме. Чи й справді люди кажуть, що милозвучніше? А вже коли мода охопить усіх, то можна й оформити це в законодавчому порядку.

[Drundia]

Може й справді моду ввести? От тільки почути б як воно звучатиме. Чи й справді люди кажуть, що милозвучніше? А вже коли мода охопить усіх, то можна й оформити це в законодавчому порядку.

Та я ж кажу, так уже всі говорять! Там доволі незначні якісні зміни. Але вони все ж є, і власне можливі завдяки відносно невеликій кількості голосних фонем, які не дуже артикуляційно близькі одна до одної.

[SIVERION]

Чим менше зайвих звукiв тим краща мелодійність мови

[Drundia]

Угу. Якщо чесно, особисто мені важко вимовляти.

А цікаво, мені здається українська мова взагалі не любить високих голосних заднього ряду. Періодично можна почути середньорядне «у», в одній рекламі від Снігурки таке доволі чітко чується «тр [ʉ], Дід Мороз, тр [ʉ]», у швидшому мовленні може це просто не так помітно. А відносно передніше від «дослідженого» чується ледь не завжди. То може те «ы» навіть задніше за наше типове «у»?

[Conservator]

То може те «ы» навіть задніше за наше типове «у»?

Може, бо відчуття, шчо воно мало не ў гортані вимоўљајецця. Поки не звикнеш, то слух ріже добрьаче, тим паче, шчо звик-јем до нашого "и" передњого рьаду ў тих-таки позиціјах...

[Lugat]

Може, бо відчуття, шчо воно мало не ў гортані вимоўљајецця. Поки не звикнеш, то слух ріже добрьаче, тим паче, шчо звик-јем до нашого "и" передњого рьаду ў тих-таки позиціјах...

відчуття
добрьаче

гортані
передњого
Тут ріжњі звуки? 

[Conservator]

З відчуттьам - аўтоматично набраў-јем, не помітиў-јем

А шчодо "гортані" ј "передњого" - то ў першім випадку мњакість передбачено најаўністю звука "і" опісља шелестіўки, то ў окремім јіјі позначнику потреби нема, імхо

[Drundia]

ІМГО має бути відчуттьа^я, але добряче.

[Lugat]

З відчуттьам - аўтоматично набраў-јем, не помітиў-јем

Від й відмовилисьа, це добре. Нелоґічна літера, ніби јак "и коротке". А от ў јакось ріжетсьа. Јак на мене, ја б іжицьу повернуѵ... 
Хоча, шчо заважаје узагалі при голосних не позначати "у коротке"? Менше мороки буде при написанні:
Відомиј учитель (читајетсьа: "відомиј-учитель"
На учителеві (читајетсьа: "На ўчителеві")

[Lugat]

А шчодо "гортані" ј "передњого" - то ў першім випадку мњакість передбачено најаўністю звука "і" опісља шелестіўки, то ў окремім јіјі позначнику потреби нема, імхо

Отже, обирајемо не фонетичниі, а позицііниі принцип.

[Drundia]

Від й відмовилисьа, це добре. Нелоґічна літера, ніби јак "и коротке".

А може воно так і є?

[Lugat]

Від й відмовилисьа, це добре. Нелоґічна літера, ніби јак "и коротке".

А може воно так і є?

Начебто ја ĭ вимоульају. 

[Drundia]

Просю авдіозапис або спектрограму.

[Lugat]

Просю авдіозапис або спектрограму.

Не мају такојі технічнојі можливости.

[Conservator]

Отже, обирајемо не фонетичниі, а позицііниі принцип.

Поје́днујемо јіх, але використо́вувати два позна́чники підрьад дља одно́јі озна́ки одно́го зву́ка - неба́жано, јак на ме́не.

Начебто ја ĭ вимоульају.

Ја теж, а јак фізи́чно мо́жна ви́мовити "и короткиј"?

За́ра' приду́мају, јаку́ б замі́ну знајти́ за́місць "ј" ў цих пози́ціјах... "і" не хтю, тре' окре́миј знак. І не ĭ, бо јого́ нема́ ў мо́јіј розкла́дці.

А по́ки пропону́ју розгља́нути пропози́цію поўсьу́дного позна́чењња на́голосіў.

[Drundia]

Поје́днујемо јіх, але використо́вувати два позна́чники підрьад дља одно́јі озна́ки одно́го зву́ка - неба́жано, јак на ме́не.

А я думаю, що враховуючи вплив м'яких приголосних на сусідні голосні нинішні позначення цілком адекватне.

Ја теж, а јак фізи́чно мо́жна ви́мовити "и короткиј"?

Це доволі цікаве питання. Фонема /j/ наявна лише поряд із голосними. Ніяких обмежень на якість нескладового компоненту двозвуків нема. Те що ця фонема вокалізується після голосних здається вже всім відомо, однак дуже часто це трапляється й перед голосними. А вимовляти мабуть як в англійських двозвуках, що за питання.

А по́ки пропону́ју розгља́нути пропози́цію поўсьу́дного позна́чењња на́голосіў.

І побічних тоді теж.

[Python]

А по́ки пропону́ју розгља́нути пропози́цію поўсьу́дного позна́чењња на́голосіў.

ІМНО, в цьому нема необхідності, крім деяких випадків, коли відсутність наголосу впливає на зміст, але в цих випадках використання знака наголосу має бути обов'язковим:
1) наголос у словах-омографах, що відрізняються лише наголосом (включаючи співпадіння відмінкових форм);
2) логічний наголос у реченнях, що впливає на зміст: «Він сказав, що зроби́в» і «Він сказав, щó зробив».